Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району

Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району

Досліджено стійкі бріофітні угруповання на території породних відвалів Червоноградського гірничопромислового району та визначено їхній ранг як епігейних бріосинузій. Здійснено аналіз структури та складу мохового покриву регіону досліджень. Визначено флористичний склад угруповань, особливості екол...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Український ботанічний журнал
Datum:2017
Hauptverfasser: Карпінець, Л.І., Лобачевська, О.В., Соханьчак, Р.Р.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2017
Schlagworte:
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178498
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району / Л.І. Карпінець, О.В. Лобачевська, Р.Р. Соханьчак // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 2. — С. 154-162. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178498
record_format dspace
spelling Карпінець, Л.І.
Лобачевська, О.В.
Соханьчак, Р.Р.
2021-02-19T15:47:18Z
2021-02-19T15:47:18Z
2017
Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району / Л.І. Карпінець, О.В. Лобачевська, Р.Р. Соханьчак // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 2. — С. 154-162. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
0372-4123
DOI: https://doi.org/10.15407/ukrbotj74.02.154
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178498
Досліджено стійкі бріофітні угруповання на території породних відвалів Червоноградського гірничопромислового району та визначено їхній ранг як епігейних бріосинузій. Здійснено аналіз структури та складу мохового покриву регіону досліджень. Визначено флористичний склад угруповань, особливості еколого-ценотичної диференціації бріофлори, проективне покриття та життєві форми мохоподібних. Встановлено, що у біоморфологічній структурі мохоподібних переважають види з життєвими формами дернина та плетиво, серед екоморф – геліофіти, мезофіти й ксеромезофіти, а також епігеї з помітною часткою інцертофілів. Результати географічного аналізу свідчать про те, що досліджувана бріофлора є бореальною (13 видів, 65%). Помітна частка бореальних видів мохів і значне поширення космополітів, порівняно із зональною рослинністю, зумовлені високим ступенем антропогенної трансформації території видобутку вугілля.
Исследованы устойчивые бриофитные сообщества на территории породных отвалов Червоноградского горнопромышленного района и определен их ранг как епигейных бриосинузий. Проведен анализ структуры и состава мохового покрова региона исследований. Определены флористический состав, проективное покрытие и жизненные формы мохообразных, отмечены особенности эколого-ценотической дифференциации бриофлоры. Установлено, что в биоморфологической структуре мохообразных преобладают виды с жизненными формами дерновина и плетение, среди экоморф – гелиофиты, мезофиты и ксеромезофиты, а также епигеи со значительной частью инцертофилов. Результаты географического анализа свидетельствуют о том, что исследуемая бриофлора является бореальной (13 видов, 65%). Большое количество бореальных видов мхов и широкое распространение космополитов, по сравнению с зональной растительностью, обусловлены высокой степенью антропогенной трансформации территории, на которой производится добыча угля.
Stable bryophyte communities on rock dumps of the Chervonograd mining area were investigated; their rank as epigeic briosynusiae was specified. Structure and composition of the moss cover of the region were analysed. Floristic composition, projective coverage and life forms of bryophytes, features of ecological and coenotic differentiation of the bryoflora were defined. It was established that in biomorphic structure of mosses, species with growth forms of turfs and mats predominate, while among ecomorphs, dominating are heliophytes, mezophytes and xeromezophytes as well as epigeic ones. Results of geographic analysis indicate that the studied bryoflora is boreal (13 species, 65%). A noticeable proportion of boreal moss species and wide distribution of cosmopolitans, compared to zonal vegetation, resulted from the high level of anthropogenic transformation of the coal mining area.
uk
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Український ботанічний журнал
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району
Экологическая структура епигейных синузий мохообразных на породных отвалах Червоноградского горнопромышленного района
Ecological structure of epigeic synusiae of mosses on rock dumps of Chervonograd industrial mining region
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району
spellingShingle Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району
Карпінець, Л.І.
Лобачевська, О.В.
Соханьчак, Р.Р.
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
title_short Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району
title_full Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району
title_fullStr Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району
title_full_unstemmed Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району
title_sort екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах червоноградського гірничопромислового району
author Карпінець, Л.І.
Лобачевська, О.В.
Соханьчак, Р.Р.
author_facet Карпінець, Л.І.
Лобачевська, О.В.
Соханьчак, Р.Р.
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Український ботанічний журнал
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
format Article
title_alt Экологическая структура епигейных синузий мохообразных на породных отвалах Червоноградского горнопромышленного района
Ecological structure of epigeic synusiae of mosses on rock dumps of Chervonograd industrial mining region
description Досліджено стійкі бріофітні угруповання на території породних відвалів Червоноградського гірничопромислового району та визначено їхній ранг як епігейних бріосинузій. Здійснено аналіз структури та складу мохового покриву регіону досліджень. Визначено флористичний склад угруповань, особливості еколого-ценотичної диференціації бріофлори, проективне покриття та життєві форми мохоподібних. Встановлено, що у біоморфологічній структурі мохоподібних переважають види з життєвими формами дернина та плетиво, серед екоморф – геліофіти, мезофіти й ксеромезофіти, а також епігеї з помітною часткою інцертофілів. Результати географічного аналізу свідчать про те, що досліджувана бріофлора є бореальною (13 видів, 65%). Помітна частка бореальних видів мохів і значне поширення космополітів, порівняно із зональною рослинністю, зумовлені високим ступенем антропогенної трансформації території видобутку вугілля. Исследованы устойчивые бриофитные сообщества на территории породных отвалов Червоноградского горнопромышленного района и определен их ранг как епигейных бриосинузий. Проведен анализ структуры и состава мохового покрова региона исследований. Определены флористический состав, проективное покрытие и жизненные формы мохообразных, отмечены особенности эколого-ценотической дифференциации бриофлоры. Установлено, что в биоморфологической структуре мохообразных преобладают виды с жизненными формами дерновина и плетение, среди экоморф – гелиофиты, мезофиты и ксеромезофиты, а также епигеи со значительной частью инцертофилов. Результаты географического анализа свидетельствуют о том, что исследуемая бриофлора является бореальной (13 видов, 65%). Большое количество бореальных видов мхов и широкое распространение космополитов, по сравнению с зональной растительностью, обусловлены высокой степенью антропогенной трансформации территории, на которой производится добыча угля. Stable bryophyte communities on rock dumps of the Chervonograd mining area were investigated; their rank as epigeic briosynusiae was specified. Structure and composition of the moss cover of the region were analysed. Floristic composition, projective coverage and life forms of bryophytes, features of ecological and coenotic differentiation of the bryoflora were defined. It was established that in biomorphic structure of mosses, species with growth forms of turfs and mats predominate, while among ecomorphs, dominating are heliophytes, mezophytes and xeromezophytes as well as epigeic ones. Results of geographic analysis indicate that the studied bryoflora is boreal (13 species, 65%). A noticeable proportion of boreal moss species and wide distribution of cosmopolitans, compared to zonal vegetation, resulted from the high level of anthropogenic transformation of the coal mining area.
issn 0372-4123
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178498
citation_txt Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району / Л.І. Карпінець, О.В. Лобачевська, Р.Р. Соханьчак // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 2. — С. 154-162. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT karpínecʹlí ekologíčnastrukturaepígeinihsinuzíimohopodíbnihnaporodnihvídvalahčervonogradsʹkogogírničopromislovogoraionu
AT lobačevsʹkaov ekologíčnastrukturaepígeinihsinuzíimohopodíbnihnaporodnihvídvalahčervonogradsʹkogogírničopromislovogoraionu
AT sohanʹčakrr ekologíčnastrukturaepígeinihsinuzíimohopodíbnihnaporodnihvídvalahčervonogradsʹkogogírničopromislovogoraionu
AT karpínecʹlí ékologičeskaâstrukturaepigeinyhsinuziimohoobraznyhnaporodnyhotvalahčervonogradskogogornopromyšlennogoraiona
AT lobačevsʹkaov ékologičeskaâstrukturaepigeinyhsinuziimohoobraznyhnaporodnyhotvalahčervonogradskogogornopromyšlennogoraiona
AT sohanʹčakrr ékologičeskaâstrukturaepigeinyhsinuziimohoobraznyhnaporodnyhotvalahčervonogradskogogornopromyšlennogoraiona
AT karpínecʹlí ecologicalstructureofepigeicsynusiaeofmossesonrockdumpsofchervonogradindustrialminingregion
AT lobačevsʹkaov ecologicalstructureofepigeicsynusiaeofmossesonrockdumpsofchervonogradindustrialminingregion
AT sohanʹčakrr ecologicalstructureofepigeicsynusiaeofmossesonrockdumpsofchervonogradindustrialminingregion
first_indexed 2025-11-26T02:25:33Z
last_indexed 2025-11-26T02:25:33Z
_version_ 1850608419390619648
fulltext 154 Ukr. Bot. J., 2017, 74(2) Вступ Ак тив на ан тро по ген на ді яль ність, зок ре ма ви­ до бу ван ня ко рис них ко па лин, не га тив но впли­ ває на нав ко лиш нє се ре до ви ще, транс фор мую­ чи струк тур ні ком по нен ти еко систем, по ру шує їхні тро фіч ні зв'язки, функ ціо наль ну здат ність та енер ге тич ний об мін. Важ ли вим ас пек том ві та лі за­ ції де васто ва них те ри то рій є їхня здат ність до са­ мо від нов лен ня, в яко му важ ли ву роль ві ді гра ють бріо фі ти (мохоподібні). Про яв ляю чи знач ну то ле­ рант ність до екст ре маль них умов змі не но го се ре­ до ви ща, вони утво рю ють стій кі одно­ чи ба га то­ ви до ві за рос тан ня та сут тє во впли ва ють на струк­ ту ру й по даль ший роз ви ток рос лин но го по кри ву. Спе ци фіч ні хі міч ні й фі зич ні власти вості еда фо­ то пів та не ти по вий мік ро клі мат по род них від ва лів Чер во но градсько го гір ни чо­про ми сло во го ра йо ну (ЧГПР) є важ ли ви ми чин ни ка ми, які ви зна ча ють так со но міч ну струк ту ру бріоф ло ри та особ ли вості фор му ван ня мо хо вих уг ру по вань. До слі джен ня еко ло гіч ної та гео гра фіч ної струк­ тур мохоподібних да ють змо гу оці ни ти спе ци фі ку впли ву мін ли вих еко ло гіч них умов транс фор мо ва­ но го се ре до ви ща та вста но ви ти по хо джен ня й ета­ пи роз ви тку мо хо во го по кри ву (Hapon, 2012). Тому ме та на шо го до слі джен ня – вста но ви ти фло ристич ний склад уг ру по вань, про ана лі зу ва­ ти си ну зі аль ну струк ту ру мо хо по діб них за леж но від про ек тив но го по крит тя ви дів в уг ру по ван ні, вста но ви ти роз по діл за ево лю цій но­гео гра фіч ни­ ми еле мен та ми, спів від но шен ням біо морф та еко­ морф на те ри то рії по род них від ва лів ЧГПР. Ма те ріа ли та ме то ди Уп ро довж 2009–2016 рр. об'єктом до слі джень були бріофітні уг ру по ван ня, що сфор му ва ли ся на ре­ куль ти во ва но му від ва лі (уна слі док на не сен ня шару ґрун то су мі ші) дію чої шах ти "На дія", не за рос ло му й част ко во ре куль ти во ва но му Цен траль ної зба га­ чу валь ної фаб ри ки (ЦЗФ) "Чер во но градська" та при род но за рос ло му від ва лі не дію чої шах ти "Ві­ зейська". Стій кі мо хо ві уг ру по ван ня роз гля да ли у ран зі бріо си ну зій, які мо жуть бути як са мостій ни ми ви­ ді ла ми, так і не від'ємними ком по нен та ми (у ран зі си ну зій) асо ціа цій су дин них рос лин (Hapon, 2010, 2013). Їхні на зви конста ту ва ли за до мі нант ною кла си фі ка ці єю та жит тє ви ми фор ма ми ді аг ностич­ них ви дів мо хо по діб них (Boyko, 1978; Ulychna, 1980; Hapon, 2011; Khodosovtsev et al., 2015), ви ко­ ристо вую чи кла си фі ка цію К. Гі мін гай ма і Е. Ро­ берт со на (Gimingham, Robertson, 1950), мо ди фі ко­ ва ну К. Ме гдеф рау (Mägdefrau, 1982), П. Рі чар дсом doi: 10.15407/ukrbotj74.02.154 Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району Людмила І. КАРПІНЕЦЬ, Оксана В. ЛОБАЧЕВСЬКА, Роман Р. СОХАНЬЧАК Інститут екології Карпат НАН України вул. Стефаника, 11, Львів 79000, Україна morphogenesis@mail.lviv.ua Karpinets L.I., Lobachevska O.V., Sokhanchak R.R. Ecological structure of epigeic synusiae of mosses on rock dumps of Chervonograd industrial mining region. Ukr. Bot. J. 2017, 74(2): 154–162. Institute of Ecology of the Carpathians, National Academy of Sciences of Ukraine 11, Stefanyk Str., Lviv 79000, Ukraine Abstract. Stable bryophyte communities on rock dumps of the Chervonograd mining area were investigated; their rank as epigeic briosynusiae was specified. Structure and composition of the moss cover of the region were analysed. Floristic composition, projective coverage and life forms of bryophytes, features of ecological and coenotic differentiation of the bryoflora were defined. It was established that in biomorphic structure of mosses, species with growth forms of turfs and mats predominate, while among ecomorphs, dominating are heliophytes, mezophytes and xeromezophytes as well as epigeic ones. Results of geographic analysis indicate that the studied bryoflora is boreal (13 species, 65%). A noticeable proportion of boreal moss species and wide distribution of cosmopolitans, compared to zonal vegetation, resulted from the high level of anthropogenic transformation of the coal mining area. Keywords: rock dumps, bryosynusiae, biomorphes, ecological structure, geographical elements © Л.І. КАРПІНЕЦЬ, О.В. ЛОБАЧЕВСЬКА, Р.Р. СОХАНЬЧАК, 2017 https://doi.org/10.15407/ukrbotj74.02.154 mailto:morphogenesis@mail.lviv.ua 155Укр. бот. журн., 2017, 74(2) ва ли по де ку ди май же су ціль ні ді лян ки мо хо во го по кри ву, об'єднані од но рід ністю субстра ту та го мо­ ген ністю еко топ них умов. На по чат ко вих ста ді ях за се лен ня на по род них від ва лах до мі ну вав піо нер ний епі гей ний вид – Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid. Піз ні ше тех но ген­ ні субстра ти за се ля ли й інші ви ди­по се лен ці з по­ діб ни ми еко ло гіч ни ми пот ре ба ми, пе ре важ но епі­ гей ні мохи – Polytrichum juniperinum Hedw., Bryum argenteum Hedw., Dicranella varia (Hedw.) Schimp., Pohlia nutans (Hedw.) Lindb. та фа куль та тив ний епі­ літ – Polytrichum piliferum (Hedw.) (Kuzyarin, 2013). На від ва лах вони сфор му ва ли моно­ та ма ло ви до ві уг ру по ван ня. В умо вах роз ви не но го де рев но го яру су з'являлися епі гей ні види бріофітів, які зде біль шо го є ба га то­ річ ни ми стає ра ми: Brachythecium salebrosum (Hoffm. ex F. Weber & D. Mohr) Schimp., B. albicans (Hedw.) Schimp., Brachytheciastrum velutinum (Hedw.) Ignatov & Huttunen тощо. Їхня при сут ність в уг ру по ван нях ха рак тер на для те ра си ре куль ти во ва но го від ва лу шах ти "На дія" та те ра си й під ніж жя cамозарослого від ва лу шах ти "Ві зейська" з май же сфор мо ва ним рос лин ним по кри вом та від нос но ста біль ним вод­ но­тер міч ним ре жи мом. До слі джу ва ні від ва ли від­ різ няють ся між со бою як за ві ком, так і сту пе нем ре куль ти ва ції й за рос тан ня. Для най мо лод шо го від ва лу ЦЗФ ха рак тер ни­ ми є від кри тість ек спо зи цій, знач на ви со та та над мір на со няч на ра діа ція. Пе ре ва жан ня тем ної щеб нистої по ро ди, що до сить лег ко про пус кає воду, при зво дить до де фі ци ту во ло ги у субстра ті та швид ко го його на грі ван ня. Од ним із не га тив­ них лі мі та цій них чин ни ків на від ва лі, який сут тє во впли ває на по ши рен ня рос лин ності, є ви со ка ки­ слот ність субстра ту (рН 3,6–4,3) (Karpinets et al., 2014). Такі еко то пи за се ли ли стій кі види­ін цер то­ фі ли, які представ ля ють ме зо фіт ну (Pohlia nutans) та ксе ро ме зо фіт ну (Ceratodon purpureus, Polytrichum piliferum) гру пи. На збід не них на по жив ні ре чо ви ни субстра тах пе ре ва жа ють представ ни ки олі го троф­ ної (Polytrichum piliferum) та олі го ме зо троф ної груп (Ceratodon purpureus та Pohlia nutans). На від ва лі шах ти "На дія" від зна че но най біль ше різ но ма ніт тя еко ло гіч них груп мо хо по діб них, що пов'язано з різ ним у часі від си пан ням по ро ди і, від по від но, до сить ге те ро ген ни ми умо ва ми міс цез­ ростань – від ксе ро морф них та ос віт ле них (те ра са) до пе ре зво ло же них і знач но за ті не них (вер ши ни). Імо вір но, на по ши рен ня мо хо по діб них впли ва ла (Richards, 1984) та до пов не ну Д. Ґляйм (Glime, 2006). До слі джен ня си ну зі аль ної струк ту ри мо хо во­ го по кри ву здій сню ва ли впро довж 2015–2016 рр. мар шрут но­польо вим ме то дом. На пів ніч но му схи лі усіх по род них від ва лів у різ них по ло жен нях (вер ши на, те ра са, під ніж жя) було за кла де но до­ слід ні тран сек ти роз мі ром 10 × 10 м, на яких для опи су бріо фіт них си ну зій ви ді ля ли проб ні ді лян ки пло щею всьо го до слі джу ва но го бріо фіт но го уг ру­ по ван ня. Ко ор ди на ти ос танньо го вста нов лю ва ли в цен трі за до по мо гою GPS­на ві га то ра "eTrex". В опи сі бріо си ну зії за зна ча ли її пло щу, по ло жен ня на від ва лі, ви до вий склад мо хо по діб них ви дів уг ру по­ ван ня, про ек тив не по крит тя (ПП) кож но го виду, ви зна че не мо ди фі ко ва ним ме то дом Н. Кор нє вої (Ulychna et al., 1989) у ме жах ді лян ки, фор му рос ту мо хів та їхні еко фор ми (Hapon, 2011; Khodosovtsev et al., 2015). Кла си фі ка ція та но менк ла ту ра ви дів мо хів (Bryophyta) по да на за М. Гіл лом зі спів ав то ра ми (Hill et al., 2006), пе чі ноч ни ків (Marchantiophyta) – за Р. Гро лем і Д. Лон гом (Grolle, Long, 2000) та Б. Кран дал­Сто тлер і Р. Сто тле ром (Crandal­Stotler, Stotler, 2000). Для так со но міч но го ана лі зу бріо фі тів ви ко ристо ву ва ли сис те му Б.  Го фі не та зі спів ав то­ ра ми (Goffinet et al., 2009). Ана ліз еко ло гіч ної та гео гра фіч ної струк­ тур бріоф ло ри здій сню ва ли за Г.Ф. Ри ковським, О.М. Ма словським, М.Ф. Бой ком (Rykovskіy, Maslovskіy, 2004, 2009; Boyko, 2010). В уг ру по ван нях роз по діл ви дів за від но шен ням до ос віт лен ня вста­ нов лю ва ли за Х. Елен бер гом та Р. Дю лом (Elenberg, Dull, 1992), ін тен сив ність ос віт лен ня в міс цез­ ростан нях мо хів ви мі рю ва ли люкс мет ром Ю­116. Мік ро клі ма тич ні та еда фіч ні умо ви на по ру ше них те ри то рі ях ви зна ча ли у лип ні за за галь но при йня­ ти ми ме то ди ка ми: тем пе ра ту ру – за Є.В. Ари нуш­ кі ною (Arynushkyna, 1970), вміст во ло ги у субстра­ ті – за С.М. Поль чи ною (Polchyna, 1991); у ме жах до слі джу ва них ді ля нок у трьох міс цях від би ра ли зраз ки субстра тів під мо хом, змі шу ва ли їх та фор­ му ва ли се ред ню про бу. Ре зуль та ти до слі джень оп рацьо ву ва ли ста­ тистич но (Lakin, 1990). Ре зуль та ти та об го во рен ня Мо хо по діб ні як не від'ємна скла до ва на зем но го яру су ба гатьох фі то це но зів од ни ми з пер ших за се­ ли ли по род ні від ва ли ву гіль них шахт та сфор му­ 156 Ukr. Bot. J., 2017, 74(2) но шен ням до хі міз му субстра ту най біль шу гру пу ста нов лять ін цер то фі ли – Pohlia nutans, Polytrichum juniperinum, Ceratodon purpureus, Amblystegium serpens, Cirriphyllum crassinervium, Brachythecium salebrosum, Brachytheciastrum velutinum, Cephalozia bicuspidatа. І лише один Brachythecium glareosum представ ляє гру пу каль це фі лів. За троф ністю ви­ яв ле но од на ко ві за чи сель ністю гру пи ме зо тро фів (Brachythecium salebrosum, Cirriphyllum crassinervium, Brachytheciastrum velutinum), олі го ме зо тро фів (Pohlia nutans, Ceratodon purpureus, Polytrichum juniperinum) та ме зо ев тро фів (Amblystegium serpens, Brachythecium glareosum, Cephalozia bicuspidatа). На вер ши нах від ва лів ЦЗФ та шах ти "Ві зейська" при сут ність по оди но ких ек зем п ля рів де рев них рос лин та роз мі щен ня уг ру по ван ня на дещо за ті не­ но му краю еро зій но го жо ло ба спри яли змен шен ню ін тен сив ності со няч но го світ ла, від по від но, і мен­ шій втра ті во ло ги у тех но зе мі. Бріо си ну зії на ви­ зна че них тран сек тах представ ле ні зде біль шо го та­ ки ми ви да ми, як Ceratodon purpureus, Pohlia nutans, Polytrichum piliferum та P. juniperinum. Знач на мін ли вість еко ло гіч них умов на са мо­ за рос лій вер ши ні від ва лу шах ти "На дія" іс тот но впли ну ла на різ но ма ніт ність ви до во го скла ду мо­ хо по діб них. Про ги нан ня по верх ні субстра ту та при сут ність де рев но го яру су при зве ли до част ко во­ го за ті нен ня й знач но го пе ре зво ло жен ня в ок ре мих міс цях, що ста ло пе ре ду мо вою для за се лен ня ви дів Sphagnum girgensohnii та Aulacomnium palustre, які за пот ре ба ми вод но го ре жи му сут тє во від різ няють ся від біль шості мо хо по діб них, при уро че них до ксе­ ро морф них умов до слі джу ва но го від ва лу. На від­ кри тих со няч них ді лян ках вер ши ни пе ре ва жають адвентивний вид Campylopus introflexus і Ceratodon purpureus. На до слі джу ва них тран сек тах вер шин по род них від ва лів ви зна че но такі до мі нант ні мо хо ві си ну зії, у яких від по від ні види од но час но є ді аг ностич ни ми. Щіль но дер нин на си ну зія Ceratodon purpureиs – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну­ зії представ ля ють Ceratodon purpureus (ПП 27%) та Pohlia nutans (ПП 5%). За галь не про ек тив не по­ крит тя (ЗПП) мо хів – 32%. Пло ща ді лян ки ста­ но вить 0,3 м2; ко ор ди на ти міс це зна хо джен ня – N 50o18′99′′; E 024o13′55′′. Міс це зна хо джен ня. Уг ру по ван ня роз мі ще­ не на вер ши ні від ва лу ЦЗФ (Львівська обл., Со­ кальський р­н, смт Сі лець). про ве де на на від ва лі ре куль ти ва ція (тех ніч на та біо­ ло гіч на), фраг мен то ва ність де рев но го та трав'яного яру сів, а та кож ак тив не са мо за рос тан ня в під ніж жі від ва лу. В до слі джу ва них уг ру по ван нях від ва лу до­ мі ну ють ксе ро ме зо фі ти – Brachythecium albicans, Bryum caespiticium Hedw., B. argenteum, Ceratodon purpureus, Polytrichum piliferum, Campylopus introflexus (Hedw.) Brid., ме зо фі ти – Sciurohypnum starkei (Brid.) Ignatov & Huttunen., Polytrichastrum formosum (Hedw.) G.L. Sm., Brachythecium glareosum (Bruch ex Spruce) Schimp., Rhynchostegium murale (Hedw.) Schimp., гіг ро фі ти – Aulacomnium palustre (Hedw.) Schwägr., Bryum pseudotriquetrum (Hedw.) Gaertn. та ме зо гіг ро фіт – Sphagnum girgensohnii Russow. За від­ но шен ням до хі міз му субстра ту до мі ную чу по зи­ цію за йма ють ін цер то фі ли – Polytrichum piliferum, Aulacomnium palustre, Ceratodon purpureus, Bryum argenteum, Sciurohypnum starkei, Rhynchostegium murale. Гру пу аци до фі лів ре пре зен ту ють три види мо хо по діб них – Sphagnum girgensohnii, Campylopus introflexus, Polytrichastrum formosum. До слі джу­ ва ні уг ру по ван ня представ ля ють каль це фі ли (Brachythecium glareosum, Bryum pseudotriquetrum), га ло філ (Brachythecium albicans) та ін ди фе рент ний вид – Bryum caespiticium. За троф ністю в уг ру по ван нях пе ре ва жа ють ме зо­ тро фи (Aulacomnium palustre, Sphagnum girgensohnii, Rhynchostegium murale, Polytrichastrum formosum) та олі го ме зо тро фи (Campylopus introflexus, Ceratodon purpureus, Brachythecium albicans, Bryum argenteum). Мен шу част ку ста нов лять ме зо ев тро фи – Bryum caespiticium, Brachythecium glareosum, Sciurohypnum starkei, ев троф – Bryum pseudotriquetrum та олі го­ троф – Polytrichum piliferum. Від вал не дію чої шах ти "Ві зейська" є най дав ні­ шим се ред ін ших до слі джу ва них від ва лів, від си­ пан ня по ро ди на яко му за вер ше не в 70­х ро ках ми ну ло го сто річ чя. Від зна че но зростан ня зімк не­ ності рос лин но го по кри ву на по род но му від ва лі в на прям ку від вер ши ни до під ніж жя. Се ред ви до­ во го різ но ма ніт тя до слі джу ва них уг ру по вань най­ біль ша кіль кість мо хів представ ляє гру пу ме зо фі тів з по мір ною пот ре бою у зво ло жен ні (Brachythecium glareosum, B. salebrosum, Cirriphyllum crassinervium (Taylor) Loeske & M. Fleisch., Brachytheciastrum velutinum, Amblystegium serpens, Pohlia nutans) і лише два види мо хів на ле жать до ксе ро ме зо фі­ тів – Ceratodon purpureus та Polytrichum juniperinum. У бріо уг ру по ван нях від ва лу вста нов ле но лише один ме зо гіг ро фіт – Cephalozia bicuspidatа. За від­ 157Укр. бот. журн., 2017, 74(2) Міс це зна хо джен ня. Вер ши на від ва лу шах ти "На­ дія" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Со снів ка). Пух ко дер нин на си ну зія Polytrichastrum formosum– Campylopus introflexus – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну­ зії представ ля ють Polytrichastrum formosum (ПП 30%), Campylopus infroflexus (ПП 30%), Aulacomnium palustre (ПП 10%), Sphagnum girgensohnii (ПП 21%), Rhynchostegium murale (ПП 9%). Пло ща ді лян ки ста но вить 4,5 м2; N 49o50'19''; E 024o01'56''). ЗПП мо хів – 100%. Си не ко ло гія. Уг ру по ван ня ре пре зен ту ють зде­ біль шо го аци до філь ні види (Sphagnum girgensohnii, Campylopus introflexus, Polytrichastrum formosum). В умо вах знач но го зво ло жен ня субстра ту (37,8%) при ін тен сив ності ос віт лен ня 25–36 тис. лк до слі­ джу ва ну ді лян ку за се ляє, ок рім ви дів з по мір ною пот ре бою у зво ло жен ні (Polytrichastrum formosum, Rhynchostegium murale), ме зо гіг ро фіт Sphagnum girgensohnii, гіг ро фіт Aulacomnium palustre, зде біль­ шо го тіньо ві та на пів тіньо ві види під на ме том Robinia pseudoacacia, Pinus sylvestris та Betula pendula. Уг ру по ван ня сфор му ва ло ся в мік ро по ни жен ні рель є фу біля мо но лі ту за пе че ної по ро ди. Міс це зна хо джен ня. Уг ру по ван ня роз мі ще не на вер ши ні від ва лу шах ти "На дія" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Со снів ка). Пле тив на мо но ви до ва си ну зія Sciurohypnum starkei – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну­ зії представ ле ний Sciurohypnum starkei (ПП 100%). Пло ща ді лян ки ста но вить 3 м2; N 50o17'78''; E 024o16'28''. Си не ко ло гія. Ін цер то філь не, ме зо фіт не, ге лі­ ос ціо фіт не уг ру по ван ня, міс цез ростан ня яко го при уро че не до за ті не них умов при ін тен сив ності ос віт лен ня 30,5–40,5 тис. лк під на ме том Robinia pseudoacacia, Betula pendula та Pinus sylvestris. Во ло­ гість субстра ту – 3,6%. Міс це зна хо джен ня. Вер ши на від ва лу шах ти "На­ дія" на на си пі по крив ної по ро ди (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Со снів ка). Пух ко дер нин на си ну зія Polytrichum juniperinum – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну зії представ ля ють Polytrichum juniperinum (ПП 80%), Ceratodon purpureus (ПП 11%), Pohlia nutans (ПП 9%). ЗПП мо хів становить 100%. Пло ща ді лян ки – 9 м2; N 50o18'70''; E 024o13'29''. Ін цер то філь не, ксе ро ме зо фіт не та ме зо фіт не (во ло гість субстра ту 2,3%) ге ліо фіт не уг ру по ван­ ня (ін со ля ція 65,0–78,0 тис. лк), яке роз мі ще не на по хи лій фор мі рель є фу під Betula pendula Roth. та Pinus sylvestris L. Пух ко дер нин на мо но ви до ва си ну зія Polytrichum piliferum – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну зії представ ляє Polytrichum piliferum (ПП 83,0%. Пло ща ді лян ки ста но вить 3,75 м2; N 50o18'94''; E 024o13'55''. Си не ко ло гія. Ін цер то філь не, ксе ро ме зо фіт не, ге ліо фіт не уг ру по ван ня, що сфор му ва лося вз довж краю жо ло ба, ут во ре но го внас лі док лі ній них еро­ зій них про це сів. Ін тен сив ність ос віт лен ня ді лян ки ста но вить 83,5–90,5 тис. лк, во ло гість субстра ту – 1,0%. Міс це зна хо джен ня. Вер ши на від ва лу ЦЗФ (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Со снів ка). Щіль но дер нин на си ну зія Campylopus introflexus– Ceratodon purpureus – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну зії представ ле ний Campylopus introflexus (ПП 70%) і Ceratodon purpureus (ПП 30%). ЗПП мо хів – 100%. Пло ща ді лян ки ста но вить 4,5 м2; N 50o17'79''; E 024o16'27''. Си не ко ло гія. Ксе ро ме зо фіт не, ге ліо фіт не уг ру­ по ван ня, що ви яв ле не на га ля ви ні біля по оди но ких де рев Robinia pseudoacacia L., Betula pendula та Pinus sylvestris, представ ле не аци до фі лом (Campylopus introflexus) та ін цер то фі лом (Ceratodon purpureus). Ін тен сив ність ос віт лен ня міс цез ростан ня уг ру по­ ван ня ста но вить 86–91 тис. лк, во ло гість субстра­ ту – 3%. Міс це зна хо джен ня. Вер ши на від ва лу шах ти "На­ дія" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Со снів ка). Пух ко дер нин на си ну зія Polytrichum piliferum– Campylopus introflexus – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну­ зії представ ле ний Polytrichum piliferum (ПП 67%) і Campylopus introflexus (ПП 33%). ЗПП мо хів —100%. Пло ща ді лян ки ста но вить 2,0 м2; N 50o17'79''; E 024o16'27''. Си не ко ло гія. Ксе ро ме зо фіт не, ге ліо фіт не уг­ ру по ван ня, сфор мо ва не за участю аци до фі ла Campylopus introflexus та ін цер то фі ла Polytrichum piliferum в ото чен ні ок ре мих ек зем п ля рів дерев: Betula pendula, Pinus sylvestris та Populus tremula L. Сту пінь ос віт лен ня ді лян ки ста но вить 81–90 тис. лк, во ло гість субстра ту – 3,4%. 158 Ukr. Bot. J., 2017, 74(2) Пло ща ді лян ки ста но вить 1,0 м2; N 50o17'86''; E 024o16'12''. Си не ко ло гія. Ін цер то філь не, ксе ро ме зо фіт не, ге ліо фіт не уг ру по ван ня на від кри тій, до б ре ос віт­ ле ній (95–100 тис. лк), ді лян ці еко то пу. Міс цез­ ростан ня мо хів при уро че не до екст ре маль них гід­ ро тер міч них умов (тем пе ра ту ра субстра ту 42 оС, вміст во ло ги 0,4%) уна слі док окис ню валь них про­ це сів у по ро ді, які су про во джу ють ся її го рін ням. Міс це зна хо джен ня. Те ра са від ва лу шах ти "На дія" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Со снів ка). Пле тив на си ну зія Brachythecium glareosum– Brachythecium albicans – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну зії представ ле ний Brachytecium glareosum (ПП 46%), B. albicans (ПП 40%), Ceratodon purpureus (ПП 13%). ЗПП мо хів – 99,0%. Пло ща ді лян ки ста но вить 1,0 м2; N 50o17'86''; E 024o16'12''. Си не ко ло гія. Се ред зде біль шо го ксе ро ме зо фіт­ них ге ліо фі тів (Brachytecium albicans, Ceratodon purpureus) в уг ру по ван ні до мі ную чу по зи цію зай­ має ме зо фіт B. glareosum, який най час ті ше тра п ля­ єть ся у за ті не них умо вах міс цез ростан ня. За хі міз­ мом субстра ту бріо фі ти на ле жать до різ них груп: B. albicans – га ло фі лів, B. glareosum – каль це фі лів та C. purpureus – ін цер то фі лів, які зроста ють на ді­ лян ці гор бисто го мік ро рель є фу внас лі док на си­ па ної грун то су мі ші се ред Calamagrostis epigeios та Centaurea rhenana Boreau. Ін тен сив ність ос віт лен­ ня становить 80–90 тис. лк, во ло гість субстра ту – 4,5%. Міс це зна хо джен ня. Те ра са від ва лу шах ти "На дія" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Со снів ка). Пле тив на си ну зія Brachythecium glareosum – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну зії представ ля ють B. glareosum (ПП 80%), Polytrichum juniperinum (ПП 8%), Cirriphyllum crassinervium (ПП 7%), Amblystegium serpens (ПП 4%), ЗПП мо хів – 99%. Пло ща ді лян ки ста но вить 4,0 м2; N 50o18'74''; Е 024o13'24''. Си не ко ло гія. Уг ру по ван ня зде біль шого пред­ ставле не ін цер то філь ни ми (A. serpens, C. cras- sinervium, P. juniperinum), ме зо фіт ни ми (B. glareosum, A. serpens, C. crassinervium) та сціо фіт ни ми ви да ми (B. glareosum, C. crassinervium) за на яв ності в ото­ чен ні Calamagrostis epigeios та Cladonia ochrochlora Florke у дещо за ті не них умо вах (72–84 тис. лк) де­ рев ною рос лин ністю: B. pendula, Q. robur, Populus tremula. Во ло гість субстра ту ста но вить 10,1%. Си не ко ло гія. В уг ру по ван ні мо хів відзначали гру пи ін цер то фі лів та олі го ме зо тро фів, які пе­ ре ва жа ють в ос віт ле них міс цях. Ок рім ме зо фі та Pohlia nutans ксе ро ме зо фіт ну гру пу представ ля­ ють Polytrichum juniperinum та Ceratodon purpureus в ото чен ні по оди но ких дерев Betula pendula та Pinus sylvestris. Ін тен сив ність ос віт лен ня уг ру по ван­ ня ста но вить 89–96 тис. лк, во ло гість субстра ту – 2,5%. Міс це зна хо джен ня. Вер ши на від ва лу шах ти "Ві зейська" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Сі лець). На те ра сах від ва лів ЦЗФ та шах ти "На дія", для яких ха рак тер ним є від кри тість ек спо зи цій та знач­ на со няч на ра діа ція, в екст ре маль них ксе ро морф­ них умо вах епі гей ні си ну зії зде біль шо го представ­ ле ні стій ки ми ви да ми Ceratodon purpureus і Bryum argenteum. Се ред трав'яного яру су те ра си від ва лу шах ти "На дія" за умов оп ти маль но го вод но го ре­ жи му з'являються уг ру по ван ня, які фор му ють Brachythecium glareosum і B. albicans. Пер ший вид моху є ді аг ностич ним у бріо си ну зії, вста нов ле ній на те ра сі від ва лу шах ти "Ві зейська", пух ке пле ти во яко го під на ме том де рев утво ри ло май же су ціль ний по крив. На те ра сах від ва лів ву гіль них шахт вста нов ле но такі до мі нант ні мо хо ві си ну зії. Щіль но дер нин на мо но ви до ва си ну зія Ceratodon purpureus – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си нузії представ ле ний Ceratodon purpureus (ПП 65%). Пло ща ді лян ки ста но вить 1,5 м2; N 50o17'86''; E 024o16'12''. Си не ко ло гія. Ін цер то філь не, ксе ро ме зо фіт не (во ло гість субстра ту 0,6%), ге ліо фіт не уг ру по ван­ ня, яке сфор му ва лося на до б ре ос віт ле ній (95– 100 тис. лк) пло скій фор мі рель є фу. Воно ме жує з по оди но ки ми ек зем п ля ра ми са мо сі ву де рев: Betula pendula, Pinus sylvestris, Quercus robur L., ку щів: Rubus caesius L. і трав: Calamagrostis epigeios (L.) Roth., Poa angustifolia L., Juncus effusus L. Міс це зна хо джен ня. Уг ру по ван ня роз мі ще­ не на те ра сі від ва лу ЦЗФ (Львівська обл., Со­ кальський р­н, смт Со снів ка). Щіль но дер нин на си ну зія Ceratodon purpureus–Bryum argenteum – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну­ зії представ ля ють Ceratodon purpureus (ПП 60%) і Bryum argenteum (ПП 40%). ЗПП мо хів – 100%. 159Укр. бот. журн., 2017, 74(2) ЗПП мо хів – 100%. Пло ща ді лян ки ста но вить 16,0 м2; N 50o17'82''; E 024o16'11''. Си не ко ло гія. На дещо за ті не ній (ін тен сив ність ос віт лен ня 74,0–80,0 тис. лк) та зво ло же ній ді лян ці (5,9%), ок рім ксе ро ме зо фіт них ге ліо фіт них ви дів Ceratodon purpureus і Bryum caespiticium, уг ру по ван­ ня представляє гіг ро фіт B. pseudotriquetrum у по єд­ нан ні з B. pendula, P. sylvestris, Calamagrostis epigeios, Q. robur, Robinia pseudoacacia, Acer negundo L. та ли­ шай ни ком Cladonia ochrochlora Flörke. Міс це зна хо джен ня. Під ніж жя від ва лу шах ти "На дія" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Со­ снів ка). Пух ко дер нин на си ну зія Polytrichum juniperinum – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну зії представ ля ють Polytrichum juniperinum (ПП 55%), Brachythecium glareosum (ПП 10%), B. salebrosum (ПП 10%), Brachythecrastrum velutinum (ПП 6%), Ceratodon purpureus (ПП 5%), Cirriphyllum crassinervium (ПП 5%), Cephalozia bicuspidata (ПП 5%) і Pohlia nutans (ПП 4%). ЗПП мо хів – 100%. Пло ща ді лян ки ста но вить 1,5 м2; N 50o18'75''; E 024o13'24''. Си не ко ло гія. Уг ру по ван ня фор му ють, ок рім каль це фі ла (Brachythecium glareosum), ін цер то філь­ ні види мо хів, зде біль шо го ме зо фіт ні (Pohlia nutans, Brachythecium glareosum, Cirriphyllum crassinervium, Brachythecrastrum velutinum, Brachythecium salebrosum), тіньо ві та на пів тіньо ві види бріо­ фі тів (Cirriphyllum crassinervium, Brachythecium glareosum, B. salebrosum, Cephalozia bicuspidata, Brachythecrastrum velutinum) за умов низької ін­ тен сив ності ос віт лен ня (25–36 тис. лк) під на­ ме том де рев (Q. robur, B. pendula, Populus tremula, P. sylvestris, Sórbus aucupária L.) та знач ної во ло гості (11,6%) по верх не во го шару субстра ту із не знач ним по крит тям ли шай ни ка Cladonia ochrochlora. Міс це зна хо джен ня. Під ніж жя від ва лу шах ти "Ві зейська" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Сі лець). Ре зуль та ти ана лі зу бріо уг ру по вань свід чать про те, що на до слі джу ва них ді лян ках по род них від­ ва лів пе ре ва жа ють щіль но дер нин ні си ну зії (6) із ПП 46,2%, дещо мен шу част ку ста нов лять пух­ ко дер нин ні си ну зії (4) із ПП 30,8% та пле тив ні си ну зії (3), із ПП 23,1% в ос нов но му в під ніж жі cамозарослого від ва лу шах ти "Ві зейська". Зде біль­ шо го ді аг ностич ним ви дом щіль но дер нин них си­ ну зій на від ва лах шахт "На дія" та ЦЗФ є Ceratodon Міс це зна хо джен ня. Те ра са від ва лу шах ти "Ві зей­ ська" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Сі лець). Уна слі док про ве ден ня тех ніч ної ре куль ти ва ції (фор му ван ня cтрімких схи лів, на си пан ня суг лин­ ко во го чи су пі ща но го шару) та еро зій них про це сів на від ва лі ЦЗФ від бу ва єть ся зсув по ро ди та ґрун то­ су мі ші з верх ніх яру сів до його під ніж жя, що ство­ рює пе ре шко ду для за се лен ня піо нер них ви дів та фор му ван ня рос лин но го по кри ву в ці ло му. Під ніж жя від ва лу шах ти "На дія" по чи нає ін тен­ сив но са мо за рос та ти. Мож ли вість за не сен ня ді ас­ пор рос лин є до сить ви со кою, ос кіль ки шах та ото­ че на лі сом та дач ни ми ді лян ка ми, ок рім того, з пів­ ніч но­схід но го боку від ва лу були ви са дже ні де ре ва Robinia pseudoacacia та Betula pendula (Lobachevs'ka, 2012). На вог ких субстра тах під ніж жя шах ти час то тра п ля єть ся май же су ціль ний по крив мо хів­по­ се лен ців Bryum caespiticium, B. рseudotriquetrum та Ceratodon purpureus. За умов роз ви не но го де рев но го яру су під ніж жя від ва лу шах ти "Ві зейська" у до слі джу ва ній си ну зії част ка ви дів з біо мор фою пух ко го чи щіль но го пле­ ти ва у бріоф ло рі є біль шою, ніж на ін ших до слі джу­ ва них від ва лах. Така фор ма рос ту в мо хо по діб них ха рак тер на для бо ко п лід них ви дів: Brachythecium glareosum, B. salebrosum, Brachythecrastrum velutinum, Cirriphyllum crassinervium. У під ніж жях по род них від ва лів вста нов ле но такі до мі нант ні мо хо ві си ну зії. Щіль но дер нин на си ну зія Bryum caespiticium – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну зії представ ля ють B. caespiticium (ПП 90%) і Ceratodon purpureus (ПП 10%). ЗПП мо хів – 100%. Пло ща ді­ лян ки ста но вить 4,5 м2; 50o17'80''; E 024o16'18''. Си не ко ло гія. Ін ди фе рент не, ксе ро ме зо фіт не, ге­ ліо фіт не уг ру по ван ня, сфор мо ва не на чер во ній пе­ ре го рі лій по ро ді плос кої по верх ні. Ін тен сив ність ос віт лен ня до слі джу ва ної ді лян ки ста но вить 76– 88 тис. лк, во ло гість верхньо го шару субстра ту – 4,8%. Міс це зна хо джен ня. Уг ру по ван ня роз мі ще не у під ніж жі від ва лу шах ти "На дія" (Львівська обл., Со кальський р­н, смт Со снів ка). Щіль но дер нин на си ну зія Ceratodon purpureus–Bryum pseudotriquetrum – syn. Син мор фо ло гія. Фло ристич ний склад си ну зії представ ля ють Ceratodon purpureus (ПП 65%), Bryum pseudotriquetrum (ПП 30%) і B. caespiticium (ПП 5%). 160 Ukr. Bot. J., 2017, 74(2) ного – Sphagnum girgensohnii, який, ок рім по ши­ рен ня у зоні тай ги, при уро че ний до міс цез ростань у гірських ма си вах, та тер мо філь ний се ред зем но­ морсько­не мо раль ний Rhynchostegium murale. Ви снов ки Отже, особ ли вості по ши рен ня мо хо по діб них та спе ци фі ка фор му ван ня бріо уг ру по вань знач ною мі рою за ле жать від умов на від ва лах, їхньо го віку і ста дії сук це сій них про це сів. На най мо лод шо му від ва лі ЦЗФ стій кі бріо фіт ні уг ру по ван ня зде біль­ шо го є мо но ви до ви ми з пе ре ва жан ням ксе ро ме­ зо фіт них, ін цер то філь них та олі го ме зо троф них ви дів. Фор му ван ня де рев но го яру су на від ва лі шах­ ти "Ві зейська" оп ти мі зу ва ло се ре до ви ще, що ста­ ло пе ре ду мо вою для за се лен ня представ ни ка ми бріоф ло ри ме зо фіт ної та ме зо гіг ро фіт ної груп. Ге­ те ро ген ність мік ро клі ма тич них та еда фіч них умов на від ва лі шах ти "На дія" спри яла по ши рен ню мо­ хо по діб них до сить різ них еко ло гіч них груп. На до слі джу ва них ді лян ках по род них від ва лів най чи сель ні шою є гру па мо хо по діб них бо ре аль но­ го типу, при уро че них до зво ло же них та за ті не них міс цез ростань, які по ши ри ли ся з фо но вих со сно­ вих і со сно во­ду бо вих лі со вих ма си вів. Збіль шен ня част ки кос мо по літ них еле мен тів в уг ру по ван нях та знач на час то та їхньо го тра п лян ня зу мов ле ні ши­ ро кою еко ло гіч ною ам п лі ту дою ви дів Bryophytes, що дає мож ли вість за се ля ти тех но ген ні те ри то рії з екст ре маль ни ми або з до сить мін ли ви ми умо ва ми. До слі джу ва ні уг ру по ван ня зде біль шо го є ма ло ви­ до ви ми си ну зія ми з пе ре ва жан ням щіль но­ та пух­ ко дер нин них жит тє вих форм. СПИСОК ПОСИЛАНЬ Arynushkyna E.V. Rukovodstvo po himicheskomu analizu pochv, Moscow: Izd­vo MGU, 1976, 488 pp. [Аринуш­ кина Е.В. Руководство по химическому анализу почв, М.: Изд­во МГУ, 1970, 488 с.]. Barsukov O.O. Bryophytes of Kharkiv region: Cand. Sci. Diss. Abstract, Kyiv, 2015, 22 pp. [Барсуков О.О. Мо- хоподібні Харківської області: автореф. дис. … канд. біол. наук, Київ, 2015, 22 c.]. Boyko M.F. Ukr. Bot. J., 1978, 35(1): 87–92. [Бойко М.Ф. Про синузії мохоподібних. Укр. бот. журн., 1978, 35(1): 87–92]. Boyko M.F. Chornomorski Bot. J., 2010, 6(4): 417–427. [Бойко М.Ф. Інцертофіли – домінуючий тип екохе­ моморф мохоподібних степової зони України. Чор- номор. бот. журн., 2010, 6(4): 417–427]. Bondarenko O.Yu. The flora in lower reaches of the Dniester- Tiligul: Cand. Sci. Diss. Abstract, Odessa, 2015, 24 pp. [Бондаренко О.Ю. Флора пониззя Межиріччя Дніс- purpureus (ПП 27–60%), а пух ко дер нин них си ну­ зій (від вал шах ти "На дія" та ЦЗФ) – Polytrichum piliferum (ПП 67–83%) та Polytrichum juniperinum (ПП 55–80%) – пе ре важ но від вал шах ти "Ві­ зейська". Пле тив ні си ну зії з ді аг ностич ним ви дом Brachythecium glareosum (ПП 46–80%) ха рак тер ні для від ва лів шахт "На дія" та "Ві зейська". У бріоф ло рі до слі джу ва них уг ру по вань ви ді ле но шість гео гра фіч них еле мен тів: кос мо по літ ний, бо­ ре аль ний, не мо раль ний, бо ре аль но­не мо раль ний, бо ре аль но­мон тан ний та се ред зем но морсько­не­ мо раль ний. Най біль шу част ку (65% за галь ної кіль­ кості до слі джу ва них мо хо по діб них в уг ру по ван нях) ста нов лять види бріофітів, які представ ля ють бо­ ре аль ний еле мент (13 ви дів): Polytrichum piliferum, P. juniperinum, Sciurohypnum starkei, Brachythecium glareosum, B. albicans, B. salebrosum, Brachytheciastrum velutinum, Bryum caespiticium, B. pseudotriquetrum, Pohlia nutans, Aulacomnium palustre, Cephalozia bicuspidata, Cirriphyllum crassinervium. На до слі джу­ ва них від ва лах бо ре аль ні види мо хів зде біль шо го при уро че ні до зво ло же них та за ті не них міс цез­ ростань: в умо вах мік ро по ни жень рель є фу та під­ ніж жя від ва лів із са мо за рос тан ням де рев них та трав'яних рос лин. Мен шу част ку ви до во го різ но ма ніт тя представ­ ля ють кос мо по лі ти Ceratodon purpureus, Bryum argenteum і Campylopus introflexus (3 види, 15%). Слід за зна чи ти, що Ceratodon purpureus за час то тою тра п лян ня на до слі дже ній те ри то рії за ймає про­ від не міс це се ред ін ших бріо фі тів (Karpinets et al., 2014). Він є од ним із си нан троп них ви дів, які час­ то утво рю ють піо нер ні за рос тан ня на різ них ти пах субстра тів зав дя ки стій кості до не спри ят ли во го впли ву абіо тич них чин ни ків транс фор мо ва но­ го се ре до ви ща (Barsukov, 2015; Bondarenko, 2015). Ві до мо, що в рів нин но­сте по во му Кри му мох тра­ п ля єть ся ви ключ но на те ри то рі ях, які за зна ли змін внас лі док людської ді яль ності (Zagorodnyuk, 2015). Та кож вста нов ле но, що знач на при сут ність Ceratodon purpureus на тех но ген них субстра тах вка зує на ксе ро фі ти за цію се ре до ви ща, яке сут тє­ во від різ ня єть ся від при род них еко то пів ре гіо ну (Ragulina, 2015). У спек трі гео гра фіч них еле ментів однакову част­ ку (по 5%) в уг ру по ван нях за йма ють: представник неморального елементу Polytrichastrum formosum, по ши рен ня яко го пов'язане з ши ро ко лис тя ни­ ми лі са ми (Hapon, 2012), бо ре аль но­не мо раль­ ного – Amblystegium serpens, бо ре аль но­мон тан­ 161Укр. бот. журн., 2017, 74(2) Lakin H.F. Biometriya: uchebnoe posobie dlya biologicheskich spets. vuzov, Moscow: Vysshaya shkola, 1990, 352 pp. [Лакин Г.Ф. Биометрия: учеб. пособ. для биологичес- ких спец. вузов, М.: Высш. шк., 1990, 352 с.]. Lobachevs'ka O.V. Chornomorski Bot. J., 2012, 8(1): 67–76. [Лобачевська О.В. Мохоподібні породних відвалів Червоноградського гірничопромислового району. Чорномор. бот. журн., 2012, 8(1): 67–76]. Mägdefrau K. Life­forms of bryophytes. In: Bryophyte ecology, London: New York: Chapman & Hall, 1982, рр. 45–58. Pol'chyna S.M. Metodychni rekomendatsiyi do laboratornykh i praktychnykh robit z gruntoznavstva, Chernivtsi: Vyd­ vo ChDU, 1991, 60 pp. [Польчина С.М. Методичні рекомендації до лабораторних і практичних робіт з ґрунтознавства, Чернівці: Вид­во Чернівецьк. держ. ун­ту, 1991, 60 с.]. Rahulina M.Ye. Participation of the Bryophytes in the process of selfregeneration of technogenic-disturbed ecosystems of Volyno-Podillia and Precarpathians: Cand. Sci. Diss. Ab­ stract, Lviv, 2015, 24 pp. [Рагуліна М.Є. Участь мохо- подібних у процесах самовідновлення техногенно пору- шених екосистем Волино-Поділля та Передкарпаття: автореф. дис. … канд. біол. наук, Львів, 2015, 24 c.]. Richards P.W. The ecology of tropical forest bryophytes. In: New Manual of Bryology. Ed. R.M. Schuster, Nichinan: The Hattori Bot. Lab., 1984, vol. 2, pp. 1233–1270. Rykovskiy H.F., Maslovskiy O.M. Flora Belaru- si. Mokhoobraznye (Flora of Belarus. Mosses). Ed. V.I. Parfenov, Minsk: Tekhnalogia, 2004, vol. 1, 437 pp. [Рыковский Г.Ф., Масловский О.М. Флора Белару- си. Мохообразные. Под ред. В.И. Парфенова, Минск: Тэхналогия, 2004, т. 1, 437 с.]. Rykovskiy H.F., Maslovskiy O.M. Flora Belarusi. Mokhoobraznye (Flora of Belarus. Mosses). Ed. V.I. Parfenov, Minsk: Belarus. Navuka, 2009, vol. 2, 213 pp. [Рыковский Г.Ф., Масловский О.М. Флора Беларуси. Мохообразные. Под ред. В.И. Парфенова, Минск: Беларус. навука, 2009, т. 2, 213 с.]. Ulychna K.O. Ukr. Bot. J., 1980, 37(6): 45–48. [Улич­ на К.О. Динаміка мохових синузій бучин Опілля. Укр. бот. журн., 1980, 37(6): 45–48]. Ulychna K.O., Hapon S.V., Kulyk T.G. In: Problemy bryolo- gii v SSSR, Leningrad: Nauka, 1989, pp. 201–206. [Улич­ на К.О., Гапон С.В., Кулик Т.Г. К методике изучения эпифитных моховых обрастаний. В кн.: Проблемы бриологии в СССР, Л.: Наука, 1989, с. 201–206]. Zahorodnyuk N.V. In: VI vidkrytyy z'yizd fitobiolohiv Prychornomor'ya: zbirnyk tez dopovidey, Kherson, 2015, pp. 25–27. [Загороднюк Н.В. Лісові масиви півдня України як оселища мохоподібних. У зб.: VI Відкри- тий з'їзд фітобіологів Причорномор'я: Тези доп. (Хер­ сон, 19 травня 2015 р.), Херсон, 2015, с. 25–27]. Рекомендує до друку Надійшла 20.09.2016 Я.П. Дідух тер-Тилігул: автореф. … канд. біол. наук, Одеса, 2015, 24 c.]. Crandall­Stotler B., Stotler R.E. Morphology and classification of the Marchantiophyta. In: Bryophyte Biology, Cambridge: Cambridge Univ. Press, 2000, рр. 21–70. Elenberg H., Dull R. Zeigerwerte von Laubund Lebermoosen. Zeigerwerte von, Pflanzen in Mitteleuropa. Scr. Geobot., 1992, 18: 175–214. Gimingham C.H., Robertson E.T. Preliminary investigations on the structure of bryophytic communities. Trans. Brit. Bryol. Soc., 1950, 1: 330–344. Glime J.M. Bryophyte Ecology, 2006. E­book sponsored by Michigan Technological University (MTU), Bot. Soc. of America (BSA), Int. Assoc. of Bryologists (IAB), availa­ ble at: http://www.bryoecol.mtu.edu/ Goffinet B., Buck W.R., Shaw A.J. Morphology, anatomy and classification of the Bryophyta. In: Bryophyte Biology, Cambridge: Cambridge Univ. Press, 2009, рр. 55–138. Grolle R., Long D.C. An annotated checklist of the Hepaticae and Anthocerotae of Europe and Macaronesia. J. Bryol., 2000, 22: 103–140. Hapon S.V. Ukr. Bot. J., 2010, 67(3): 446–453. [Гапон С.В. Епіфітні бріоугруповання Лісостепу України: Аналіз флори і бріосинтаксономія. Укр. бот. журн., 2010, 67(3): 446–453]. Hapon S.V. Bryophytes of Forest-Steppe zone of Ukraine (vegetation and flora): Dr. Sci. Diss. Abstract, Kyiv, 2011. 45 pp. [Гапон С.В. Мохоподібні Лісостепу України (рослинність та флора): автореф. дис. ... д­ра біол. наук, Київ, 2011, 45 с.]. Hapon S.V. Nauk. visnyk Uzhhorodskoho un-tu. Ser. biol., 2012, 32: 55–59. [Гапон С.В. Географічна структура бріофлори Лісостепу України. Наук. вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. біол., 2012, 32: 55–59]. Hapon S.V. Ukr. Bot. J., 2013, 70(3): 292–297. [С.В. Гапон. Методичний аспект дослідження мохової рослин­ ності. Укр. бот. журн., 2013, 70(3): 292–297]. Hill M.O., Bell N., Bruggeman­Nannenga M.A., Brugues M., Cano M.J. An annotated checklist of the mosses of Europe and Macaronesia. J. Bryol., 2006, 28: 198–267. doi. org/10.1179/174328206X119998. Karpinets L., Lobachevska O., Baranov V. Visnyk Lvivskoho un-tu. Ser. biol., 2014, 65: 255–265. [Карпінець Л., Ло­ бачевська О., Баранов В. Вплив бріофітного покриву на умови едафотопу породних відвалів Червоноград­ ського гірничопромислового комплексу. Вісн. Львів. ун-ту. Сер. біол., 2014, 65: 255–265]. Khodosovtsev O.Ye., Boyko M.F., Nadyeina O.V., Kho­ dosovtseva Yu.A. Chornomorski Bot. J., 2015, 7(1): 44– 66. [Ходосовцев О.Є., Бойко М.Ф., Надєіна О.В., Ходосовцева Ю.А. Лишайникові та мохові угрупо­ вання нижньодніпровських арен: синтаксономія та індикація дефляційних процесів. Чорномор. бот. журн., 2015, 7(1): 44–66]. Kuzyarin O.T. Studia Biologica, 2013, 7(1): 105 –114. [Ку­ зярін О.Т. Бріофлора вугільних відвалів Львівсько­ Волинського промислового регіону. Біол. Студії, 2013, 7(1): 105–114]. http://www.bryoecol.mtu.edu 162 Ukr. Bot. J., 2017, 74(2) Карпинец Л.И., Лобачевская О.В., Соханьчак Р.Р. Экологическая структура епигейных синузий мохообразных на породных отвалах Червоноградского горнопромышленного района. Укр. бот. журн., 2017, 74(2): 154–162. Институт экологии Карпат НАН Украины ул. Стефаника, 11, Львов 79005, Украина Исследованы устойчивые бриофитные сообще­ ства на территории породных отвалов Червоноград­ ского горнопромышленного района и определен их ранг как епигейных бриосинузий. Проведен анализ структуры и состава мохового покрова региона иссле­ дований. Определены флористический состав, проек­ тивное покрытие и жизненные формы мохообразных, отмечены особенности эколого­ценотической диффе­ ренциации бриофлоры. Установлено, что в биоморфо­ логической структуре мохообразных преобладают виды с жизненными формами дерновина и плетение, среди экоморф – гелиофиты, мезофиты и ксеромезофиты, а также епигеи со значительной частью инцертофилов. Результаты географического анализа свидетельствуют о том, что исследуемая бриофлора является бореальной (13 видов, 65%). Большое количество бореальных ви­ дов мхов и широкое распространение космополитов, по сравнению с зональной растительностью, обусловлены высокой степенью антропогенной трансформации тер­ ритории, на которой производится добыча угля. Ключевые слова: породные отвалы, бриосинузии, биоморфы, экологическая структура, географические элементы Карпінець Л.І., Лобачевська О.В., Соханьчак Р.Р. Екологічна структура епігейних синузій мохоподібних на породних відвалах Червоноградського гірничопромислового району. Укр. бот. журн., 2017, 74(2): 154–162. Інститут екології Карпат НАН України вул. Стефаника, 11, Львів 79005, Україна Досліджено стійкі бріофітні угруповання на території породних відвалів Червоноградського гірничопромис­ лового району та визначено їхній ранг як епігейних бріо­ синузій. Здійснено аналіз структури та складу мохового покриву регіону досліджень. Визначено флористичний склад угруповань, особливості еколого­ценотичної ди­ ференціації бріофлори, проективне покриття та життєві форми мохоподібних. Встановлено, що у біоморфоло­ гічній структурі мохоподібних переважають види з жит­ тєвими формами дернина та плетиво, серед екоморф – геліофіти, мезофіти й ксеромезофіти, а також епігеї з по­ мітною часткою інцертофілів. Результати географічного аналізу свідчать про те, що досліджувана бріофлора є бореальною (13 видів, 65%). Помітна частка бореальних видів мохів і значне поширення космополітів, порівняно із зональною рослинністю, зумовлені високим ступе­ нем антропогенної трансформації території видобутку вугілля. Ключові слова: породні відвали, бріосинузії, біоморфи, екологічна структура, географічні елементи

Ähnliche Einträge