Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу

Рецензія на книгу: Григорчук Ю. М. Проза Віри Вовк: виміри сакрального / Ю. М. Григорчук. – Брустурів : Дискурсус, 2016. – 364 с.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Філологічний дискурс
Datum:2016
1. Verfasser: Мацько, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2016
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178595
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу / В. Мацько // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 284-287. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859814200209047552
author Мацько, В.
author_facet Мацько, В.
citation_txt Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу / В. Мацько // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 284-287. — укр.
collection DSpace DC
container_title Філологічний дискурс
description Рецензія на книгу: Григорчук Ю. М. Проза Віри Вовк: виміри сакрального / Ю. М. Григорчук. – Брустурів : Дискурсус, 2016. – 364 с.
first_indexed 2025-12-07T15:21:32Z
format Article
fulltext Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016 284 Віталій Мацько (м. Хмельницький) Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу Григорчук Ю. М. Проза Віри Вовк: виміри сакрального / Ю. М. Григорчук. – Брустурів : Дискурсус, 2016. – 364 с. В українському філологічному просторі добре відоме ім’я письменниці-бориславчанки Віри Вовк (Селянської), яка багато років мешкає в далекому бразильському місті Ріо-де-Жанейро і перша поетична збірка якої побачила світ 1954-го. З того часу з-під пера «бджілки з-за океану» вийшли десятки книг, сотні високовартісних художніх творів, що поповнили духовну скарбницю української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ століття. З членами Нью-Йоркської групи Віра Вовк познайомилася наприкінці 1959 р., коли приїхала на рік до Нью-Йорку. 1966 р. уперше відвідала радянську Україну. Творчий набуток Віри Вовк – широкий і багатогранний. На еміґрації (Мюнхен, Ріо-де-Жанейро, Нью-Йорк) і в Україні (Київ, Львів, Дніпропетровськ) авторка надрукувала чималу кількість книг поезій, прози, п’єс та перекладів (з португальської, німецької, французької мов на українську, та з української на португальську і німецьку мови). Художню практику письменниці аналізували С. Гординський, Л. Онишкевич, М. Жулинський, Ю. Ковалів, О. Астаф’єв, С. Павличко, В. Мацько, Б. Кравців, М. Тарнавська, Г. Кочур, Л. Тарнашинська, Ю. Покальчук та інші дослідники. Твори В. Вовк стали предметом захисту дисертаційних робіт Ю. Григорчук «Прозова творчість Віри Вовк: поетика сакрального», І. Жодані «Інтерсеміотичність у творчості письменників Нью-Йоркської групи (Емма Андієвська і Віра Вовк)». І ось цьогоріч Ю. Григорчук надрукувала в Кам’янець-Подільській друкарні монографію «Проза Віри Вовк: виміри сакрального». Треба сказати, що це перша книжка про подвижницю української духовності, пропагандиста національної культури в зарубіжжі, якою є Віра Остапівна – лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. Монографія, переплетена цупкою обкладинкою, справляє приємне враження, вдало проілюстрована не лише зовнішньо, а й внутрішньо. У передмові професор Л. Тарнашинська закцентовує на творчій співпраці автора й дослідниці: «Суголосність, яка пролягла поміж письменницею та дослідницею її творчості, – і через Текст, і через особисте Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016 285 спілкування – дивовижна», така дослідницька проникливість «накладала особливу відповідальність – дошукатися саме тих ключів, які дадуть можливість бодай трохи привідкрити таємницю тієї чаші Ґрааля, що сповнює життя й творчість письменниці високим непроминальним сенсом» (с. 14). Цілком заслужена оцінка праці авторки монографії. Лише до цитати, оскільки йдеться про виміри сакрального, я би додав, що Ю. Григорчук поволі привідкриває не чашу Ґрааля, а Храм Ґрааля (з французької Graal – це чаша, переносне значення – таємна посудина), позаяк дослідниця уводить читача в простір високого духовного Собору, духовного світу, творчу лабораторію Віри Вовк. Прикметно, що в основу літературознавчого аналізу лягли типологічний, порівняльно-історичний, біографічний, комплексно- системний наукові методи дослідження. Так, меандри (орнаменти) долі письменниці глибоко розкрито завдяки застосуванню біографічного методу в першому розділі «Меандри долі Віри Вовк: плинне і вічне». Власне Віра Вовк частково репрезентувала свою біографію у книгах «Духи й дервіші», «Спогади», «Мережа», «Човен на обрію», «Бабине літо», однак авторка монографії підійшла до життєпису по-науковому, систематизувавши його в підрозділі «Від Борислава до Ріо-де-Жанейро» за топонімічними підпунктами (Борислав, Прага, Львівщина, Кути, Тюдів, Львів, Дрезден, Тюбінґен, Курітиба, Ріо-де-Жанейро) тощо. Спершу читач почувається ніби розгубленим, бо, занурившись в структуру тексту означеного підрозділу і вловивши науково- популярний стиль письма, схоплює себе на думці, для чого така скрупульозна біографічна деталізація життєпису літератора у монографічному дослідженні. Та це лише на перший погляд: подолавши разом з автором хронологічний рубіж, усвідомлюєш українську душу, ментальний спосіб специфічного світосприйняття, характерний для великої нації, що була позбавлена власної державності. Родина Віри Селянської на емігрантських шляхах і роздоріжжях не розгубила християнських правічних істин, національних чеснот, що їх перейняла від батьків, і десятиліттями у вільному світі засобами художнього слова активно поширює українську культуру – як реакція на явища оточуючої дійсності, спонука на виклики невблаганної долі. Осиливши життєпис, дослідниця у такий спосіб розкрила формування світогляду, світобудови творчої особистості, спроектувавши інтенціональні розмисли у поле студіювання поетики сакрального в аспекті інтегральної рефлексії правічних високих духовних істин, релігійно маркованих і суто літературознавчих концептів у прозі Віри Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016 286 Вовк. Виявляє сакральне Юлія Григорчук крізь призму мотивів, тематичних індикаторів, літературної трансформації традиційних сюжетів, характеротворення персонажів, синкретичні жанри (містика, біблійні перекази, міфологічні оповіді, легенди) і констатує: «Сукупність цих виявів власне й формує поетику сакрального – систему творчих принципів і художніх засобів, за допомогою яких у літературному творі об’єктивуються сакральні смисли» (с. 75). Науковець більш впевненіше, сміливіше почуває себе в наступних розділах монографічного дослідження «Сакральне у просторі художньої реальності: домінантні образи й мотиви», «Жанрово-стильова репрезентація поетики сакрального», «Об’єктивація сакрального в мові прозових творів Віри Вовк». Загострюючи увагу на екзистенціал-коді малої прози, дослідниця добачила у ній, що екзистенціали перетворювалися в мотиви бунту проти реальності, проти самотності через розкриття психологічної ідеї бунту і духовного пафосу прозріння істини. Різка поляризація, контрастність мрії і дійсності, ідеального і матеріального, внутрішнього і зовнішнього, сакрального і плотського підсилюється проникненням дослідниці не лише у текстову, а й позатекстову структуру й уможливлює зазирнути в глибину індивідуально-творчого процесу письменниці, дешифрувати у філософському ключі реалізацію авторського міфопоетичного мотиву від задуму, зав’язки до розв’язки. Сугерує й динамізує читацьке сприйняття модерного прозового тексту побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, що зумовлена світоглядною позицією, естетично-художнім ідеалом. Останній, слушно завважує Ю. Григорчук, «наскрізь органічний, укорінений в архетипних пластах української ментальності й оснований на аксіологічних підвалинах релігійного досвіду» (с. 265), а отже, «поетикальна маніфестація сакрального – одна з визначальних констант художнього світу Віри Вовк» (с. 266). Певна річ, до наукового видання такого рівня можна висловити деякі побажання. Скажімо, ріже слух діалектологічна дефініція «доробок», коли можна застосувати синонім спадщина або чітко вказати жанр прозових творів – повість, оповідання, новела, образок, новелета тощо. З нашого погляду, «заблукали» у додатках статті-дослідження авторки «Відображення світоглядних ідей Григорія Сковороди у творчості Віри Вовк», «Релігійні мотиви в поезії Віри Вовк і Яна Твардовського», які могли скласти окремий підрозділ першого розділу і підсилили б концепти світоглядних ідей, принципів, переконань письменниці на шляху пошуку форми моделювання різножанрових філософсько-естетичних художніх текстів у просторі sacrum. Але, як Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016 287 мовиться, досконалості немає меж, бо в кожного своя думка і своя точка зору. Монографічне дослідження Юлії Григорчук про сакральний світ у прозовій спадщині Віри Вовк демонструє глибину наукового пошуку та його реалізації, оприявнює самобутній стиль письменниці. Авторка комплексно аналізує художній світ прозаїка, жанрово-стильові та мовностилістичні виміри, логічно й аргументовано потлумачує основний зміст та результати досліджень за новітніми методологічними принципами, уникає бездоказових тверджень і тавтології, а отже, монографія Ю. Григорчук «Проза Віри Вовк: виміри сакрального» є вагомим внеском в розбудову новітньої української філологічної науки.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178595
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2411-4146
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:21:32Z
publishDate 2016
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Мацько, В.
2021-02-27T17:50:12Z
2021-02-27T17:50:12Z
2016
Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу / В. Мацько // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 284-287. — укр.
2411-4146
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178595
Рецензія на книгу: Григорчук Ю. М. Проза Віри Вовк: виміри сакрального / Ю. М. Григорчук. – Брустурів : Дискурсус, 2016. – 364 с.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Філологічний дискурс
Рецензії
Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу
Creative Work of Vira Vovk in the Nimbus of Sacral and Literary Studying Field
Article
published earlier
spellingShingle Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу
Мацько, В.
Рецензії
title Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу
title_alt Creative Work of Vira Vovk in the Nimbus of Sacral and Literary Studying Field
title_full Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу
title_fullStr Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу
title_full_unstemmed Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу
title_short Творчість Віри Вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу
title_sort творчість віри вовк в ореолі сакрального і літературознавчого штибу
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178595
work_keys_str_mv AT macʹkov tvorčístʹvírivovkvoreolísakralʹnogoílíteraturoznavčogoštibu
AT macʹkov creativeworkofviravovkinthenimbusofsacralandliterarystudyingfield