Образ мавки в українській міфології та повісті Докії Гуменної "Небесний змій"

• Опубліковано в: : Філологічний дискурс
• Дата: 2019
• Автор: Тиховська, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2019
• Теми: Літературознавство
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178746
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Образ мавки в українській міфології та повісті Докії Гуменної "Небесний змій" / О. Тиховська // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 168-179. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

У статті розглянуто специфіку образу мавки в українській міфології та в повісті Д. Гуменної «Небесний змій». На основі праць Ф.Потушняка, В.Шухевича, В.Гнатюка та інших дослідників з’ясовано, що мавка сприймалася нашими предками і як богиня рослинності, і як богиня смерті. Мавка в українській міфології постає уособленням демонічної фемінності (негативної Аніми), котра зводить зі світу чоловіків, наславши на них блуд (дезорієнтацію на місцевості) або зваблює й лоскоче до смерті. Семантично близьким до образу мавки на Закарпатті є мана та повітруля, на Гуцульщині – лісниця, образи всіх цих персонажів амбівалентні й мають архетипну природу. Ці міфологічні персонажі увібрали в себе страх людини перед смертю та перед темною стороною власної особистості. З психологічної точки зору, в образі мавки-мани об’єктивувався страх чоловіків перед можливістю бути захопленими жіночою красою (чарами), втратити чітке бачення реальності та здатність тверезо мислити через пристрасть до жінки – метафорично: піддатися блуду. Д.Гуменна в повісті «Небесний змій» акцентувала увагу читача на амбівалентності образу мавки, реконструювала давній язичницький обряд, пов’язаний з проводами русалок/мавок та вбивством ними царя-жертви. The specifics of image of mavka in Ukrainian mythology and in Dokia Humenna’s novel «The Sky Serpent» was considered in the article. On the basis of works of F. Potushnyak, V. Shukhevych, V. Gnatyuk and other researchers we can see that mavka (forest nymph) was considered by our ancestors as a goddess of flora, as a goddess of death. In the Ukrainian mythology Mavka is a personification of demonic femininity (negative Anima), who ruins men. She enchants them that they cannot find the way or charms and tickles them to the death. Semantically closed to Mavka’s image is Mana or Povitrulya in Transcarpathia, Lisnytsya – in Hutsulchyna, and the images of all these personages are ambivalent and have archetypical character. These mythological personages absorb human fear of death and of dark side of their own personality. From the psychological point of view the men fear of being captured by women’s beauty (charm) was objectified in the image of mavka-mana. Men were afraid that they lose the clear vision of the reality and the ability to think straight because of passion to a woman. D. Humenna emphasized the attention of readers on ambivalent nature of image of mavka, reconstructed the old pagan ritual which is connected with farewell of mermaids/mavka and with murder of king-victim by them.