Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд
У статті висвітлено результати аналізу сучасних тенденцій, чинників, пріоритетних сфер та інституційних інструментів розвитку європейської хімічної промисловості. Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю пошуку шляхів подолання інерційного сценарію розвитку української хімічної промисловос...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2020 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178761 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд / Г.З. Шевцова // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 2 (39). — С. 36-45. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859847336439578624 |
|---|---|
| author | Шевцова, Г.З. |
| author_facet | Шевцова, Г.З. |
| citation_txt | Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд / Г.З. Шевцова // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 2 (39). — С. 36-45. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті висвітлено результати аналізу сучасних тенденцій, чинників, пріоритетних сфер та інституційних інструментів розвитку європейської хімічної промисловості. Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю пошуку шляхів подолання інерційного сценарію розвитку української хімічної промисловості, залучення кращого європейського досвіду інноваційної модернізації та застосування інституційних інструментів секторальної співпраці з європейськими країнами.
Розглянуто динаміку та структуру європейського хімічного виробництва, визначено чинники зниження його глобальної конкурентоспроможності. Розкрито сильні та слабкі сторони хімічних комплексів країн-лідерів європейського хімічного бізнесу, а також скандинавських країн та країн Центральної та Східної Європи. Визначено, що у теперішній час важливими складниками ефективності хімічного бізнесу є висококваліфікована робоча сила, потужна виробнича та транспортно-логістична інфраструктура, передові технології, ресурсо- й енергоефективність, цифровізація, розвинена секторальна інноваційна екосистема, інтегрованість у глобальні ланцюги створення вартості, міжсекторальна та міжрегіональна співпраця, орієнтація на безпековий компонент та захист навколишнього середовища. Акцентовано увагу на перевагах кластерної форми організації хімічного виробництва, розкрито особливості її застосування у різних європейських регіонах/країнах. Обґрунтовано, що досягнення цілей сталого розвитку є відправною точкою більшості сучасних інновацій у хімічному виробництві і джерелом довгострокового стійкого зростання хімічного сектору.
Зроблено висновок, що перспективні шляхи інноваційної модернізації української хімічної промисловості доцільно шукати на регіональному рівні при розробці стратегій смартспеціалізації з урахуванням міжрегіональних і міжсекторальних синергій, а також потенціалу стратегічного партнерства з Європейською мережею хімічних регіонів.
В статье отражены результаты анализа современных тенденций, факторов, приоритетных сфер и институциональных инструментов развития европейской химической промышленности. Актуальность темы исследования обусловлена важностью поиска путей преодоления инерционного сценария развития украинской химической промышленности, привлечения лучшего европейского опыта инновационной модернизации и применения институциональных инструментов секторального сотрудничества с европейскими странами.
Рассмотрена динамика и структура европейского химического производства, определены факторы снижения его глобальной конкурентоспособности. Раскрыты сильные и слабые стороны химических комплексов стран-лидеров европейского химического бизнеса, а также скандинавских стран и стран Центральной и Восточной Европы. Определено, что в настоящее время важными составляющими эффективности химического бизнеса являются высококвалифицированная рабочая сила, мощная производственная и транспортно-логистическая инфраструктура, передовые технологии, ресурсо- и энергоэффективность, цифровизация, развитая секторальная инновационная экосистема, интегрированность в глобальные цепочки добавленной стоимости, межсекторальное и межрегиональное сотрудничество, ориентация на компонент безопасности и защиту окружающей среды. Акцентировано внимание на преимуществах кластерной фор¬мы организации химического производства, раскрыты особенности ее применения в различных европейских регионах/странах. Обосновано, что достижения целей устойчивого развития является отправной точкой большинства современных инноваций в химическом производстве и источником долгосрочного устойчивого роста химического сектора.
Сделан вывод, что перспективные пути инновационной модернизации украинской химической промышленности целесообразно искать на региональном уровне при разработке стратегий смарт-специализации с учетом межрегиональных и межсекторальных синергий, а также потенциала стратегического партнерства с Европейской сетью химических регионов.
The article highlights the results of analysis of current trends, factors, priority areas and institutional tools for the European chemical industry’s development. The relevance of the research topic is due to the importance of finding ways to overcome the inertial scenario of the Ukrainian chemical industry’s development, involving the best European experience in innovative modernization and using the institutional instruments for sectoral cooperation with European countries.
In this work we study the dynamics and structure of European chemical manufacturing and identify the factors that reduce its global competitiveness. We reveal the strengths and weaknesses of the chemical complexes of the European chemical business’ leading countries, as well as the Scandinavian countries and countries of Central and Eastern Europe. Today, a highly qualified workforce, powerful production, transport and logistics infrastructure, advanced technologies, resource and energy efficiency, digitalization, highly developed sectoral innovation ecosystem, integration into global value chains, strong intersectoral and interregional collaboration, and environmental protection are important components of the chemical business’ efficiency. We focus on the advantages of the cluster form of chemical production organization and demonstrate the features of its application in various European regions / countries. Our research shows that achieving the Sustainable Development Goals is the starting point for most modern chemical innovation and the source of long-term sustainable growth in the chemical sector.
In the author’s view, it is advisable to look for promising ways of innovative modernization of the Ukrainian chemical industry at the regional level when developing smart specialization strategies, taking into account interregional and intersectoral synergies, as well as the potential of strategic partnership with the European Chemical Regions Network.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:39:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
ШЕВЦОВА Г. З.
36 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
УДК 338.4:661+339.9 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45
Ганна Зіївна Шевцова
д-р екон. наук
ORCID 0000-0003-3960-5296
е-mail: shevtsova_hanna@nas.gov.ua,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
СУЧАСНІ ТРЕНДИ ТА ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ХІМІЧНОЇ ІНДУСТРІЇ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД
Постановка проблеми. Впродовж 2016-2019 рр. хі-
мічна промисловість України так і не змогла повністю
відновитися після катастрофічного падіння 2013-
2015 рр., спричиненого сукупністю руйнівних чинни-
ків економічного, ринкового та суспільно-політичного
характеру. Розрахований за даними Державної служби
статистики України кумулятивний індекс промислової
продукції за видом діяльності «Виробництво хімічних
речовин і хімічної продукції» за 2013-2019 рр. стано-
вить 0,779. У цьому розділі кумулятивні індекси за ок-
ремими групами відображають різноспрямовану дина-
міку: у виробництві основної хімії — 0,668; вироб-
ництві лакофарбової продукції — 1,086; виробництві
мила та мийних засобів, засобів для чищення та полі-
рування, парфумних і косметичних засобів — 0,774.
Відповідний показник за групою виробництв гумових
виробів становить 0,949, виробництв пластмасових ви-
робів — 1,064.
Варто зауважити, що кризові явища, спричинені
пандемією COVID-19, практично не позначилися на
результативності базового хімічного виробництва
(+7,5% у січні — серпні 2020 р. порівняно з аналогіч-
ним періодом минулого року), проте перервали від-
новлювальну динаміку у виробництві гумових і пласт-
масових виробів (-5,4%).
Аналіз показників динаміки та структури хіміч-
ного виробництва, фінансово-економічної і зовніш-
ньоторговельної діяльності суб’єктів галузі свідчить,
що потенціал традиційної моделі конкурентоспромо-
жності українського хімічного виробництва поступово
вичерпується. Певне пожвавлення, що спостерігається
останнім часом на підприємствах азотного сегменту,
обумовлене насамперед сприятливим ситуативним
чинником — зниженням цін на природний газ, і не
може розглядатися як довготермінова стійка перспек-
тива.
Помітні системні структурні зрушення у галузе-
вому виробництві, що відбуваються на фоні різновек-
торних секторальних результатів, свідчать про певні
якісні зміни у детермінантах економічної динаміки
і появі нових усталених трендів. Їх ідентифікація і ви-
значення стратегічних перспектив структурно-техно-
логічної модернізації і розвитку потенціалу вітчизня-
ного хімічного комплексу має ґрунтуватися на аналізі
міжнародного досвіду трансформації хімічного бізнесу
та сучасних моделей його організації.
Різні аспекти розвитку української хімічної про-
мисловості знайшли своє відображення у ряді публі-
кацій вітчизняних науковців і експертів. Серед до-
слідницьких пріоритетів варто виділити проблеми по-
точного функціонування та перспективного розвитку
хімічного виробництва, напрями його неоіндустріаль-
ної модернізації [1-8] і екологізації [9; 10], вплив між-
народної конкуренції та перспективи нарощуван-
ня експортного потенціалу [3; 4; 11-13], регіональні
аспекти галузевого виробництва, особливості застосу-
вання кластерних технологій і підходу смартспеціа-
лізації [14-18], специфіку трансформації хімічного
комплексу Донбасу [1; 17-22].
У контексті даного дослідження доцільно акцен-
тувати увагу на публікаціях Д. Гладких, С. Іщук,
Л. Коваль, Л. Созанського, Н. Швець [3; 12; 23; 24],
присвячених порівняльному аналізу окремих індика-
торів української, європейської і світової хімічної про-
мисловості, оцінюванню конкурентоспроможності єв-
ропейської хімії, особливостям інноваційного розви-
тку лідерів світового ринку хімічної продукції. У робо-
тах [25-28] проаналізовано виклики галузі у контексті
Індустрії 4.0, секторальні проблеми цифровізації та
розроблення концепції Chemicals 4.0.
Європейський вибір України і прагнення інтегру-
ватися до європейського економічного простору та
вартісних ланцюгів актуалізують завдання поглибле-
ного вивчення новітніх чинників, тенденцій і страте-
гічних орієнтирів розвитку окремих європейських
секторів і ринків, дослідження інституційних інстру-
ментів та можливих шляхів співпраці з країнами-чле-
нами ЄС. З урахуванням зазначеного метою статті є
аналіз й узагальнення сучасної європейської практики
трансформації хімічного виробництва, виокремлення
значущих трендів і визначення напрямів залучення єв-
ропейського досвіду для розв’язання актуальних про-
блем інноваційної модернізації української хімічної
індустрії.
Виклад основного матеріалу. Хімічна промисло-
вість є важливим сектором європейської економіки
та мережі ланцюгів поставок. Вона забезпечує що-
річні продажі на майже €700 млрд (у тому числі €565
млрд — у країнах ЄС) [29]. За останні 20 років (1998-
2018 рр.) продажі європейських хімікатів збільшилися
в 1,6 рази, але на фоні стрімкого зростання світового
хімічного ринку частка ЄС скоротилася з 32,9 до
16,9%. Після посткризового відновлення у 2010 р. єв-
ропейська хімічна промисловість вступила у стадію
стагнації. Її середньорічний темп зростання становить
1,2% при аналогічному світовому показникові 4%
(рис. 1).
За оцінками експертів CEFIC, така ситуація збе-
режеться і в майбутньому, оскільки потенціал знач-
ного зростання попиту на хімікати зосереджений у
Китаї та інших країнах, що розвиваються, а європей-
ські виробники реалізують свою продукцію переважно
на внутрішньому (європейському) ринку та у США, де
прогнозуються низькі темпи росту попиту. Головні
причини останнього — зрілість ринків та старіння на-
селення.
ШЕВЦОВА Г. З.
2020/№2 37
Рис. 1. Динаміка хімічного виробництва (без урахування фармацевтики) у світі та країнах ЄС
Побудовано за даними джерела [30].
Загострення конкуренції з боку виробників з ін-
ших регіонів посилює питання зміцнення конкурен-
тоспроможності європейської хімії, яка зараз знахо-
диться під тиском відносно високих цін на енергоно-
сії, несприятливого валютного курсу, високих витрат
на робочу силу, регуляторного та податкового наван-
таження.
У структурі продажів європейських хімікатів пе-
реважає базова хімія (60,4%), яка включає нафтохімі-
кати (25,4%), полімери (21,3%) та продукти неорга-
нічної хімії (13,7%). Спеціальні хімікати (фарби, за-
соби захисту рослин, барвники, пігменти, клеї, ефірні
олії та інші допоміжні засоби для промисловості) ста-
новлять 27,2% від загального обсягу продажів хімікатів
у ЄС, а споживчі хімікати (мило, миючі засоби, пар-
фумерія та косметика) — 12,4%.
Відмітною рисою хімічної індустрії є її вагоме
міжгалузеве значення. Вона не тільки виробляє кінцеві
продукти для щоденного споживання, але й постачає
новітні матеріали та технологічні рішення для інших
сфер і галузей, формуючи інноваційний базис для мо-
дернізації і реалізації стратегій сталого розвитку у різ-
номанітних вартісних ланцюгах, втілюючи принципи
низьковуглецевої та циркулярної економіки.
Понад половину хімікатів, вироблених в ЄС, спо-
живається в інших промислових секторах, зокрема, у
виробництві гумових і пластмасових виробів — 15,5%,
виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу
та поліграфічній діяльності — 4,3%, виробництві
коксу, продуктів нафтоперероблення — 3,6%, тексти-
льному виробництві, виробництві одягу, шкіри та
взуття — 3,5%, виробництві харчових продуктів, напоїв
та тютюнових виробів — 3,3%, виробництві автотран-
спортних засобів та причепів — 3,0%, металургійному
виробництві — 2,6%, виробництві комп’ютерів, елект-
ронної та оптичної продукції — 2,4%, виробництві го-
тових металевих виробів — 2,4%. Важливими спожива-
чами хімікатів також є сектор охорони здоров’я і соці-
альної роботи (16,8%), сільське, лісове та рибне гос-
подарства (8,0%), сфера послуг (9,2%) та будівництво
(5,1%) [29].
Для європейської хімічної індустрії характерна
висока концентрація: більше 70% хімічного вироб-
ництва розміщено у п’яти країнах: Німеччині, Фран-
ції, Італії, Нідерландах та Іспанії. Узагальнена харак-
теристика хімічних комплексів країн-лідерів, складена
на основі самооцінки національних хімічних асоціа-
цій, представлена у табл. 1.
Таблиця 1
Топ-5 європейських країн-виробників хімікатів
НІМЕЧЧИНА
Кількість компаній — 2050; оборот — €203 млрд; кількість зайнятих — 462,6 тис. осіб
Сильні сторони:
• Високоінтегровані, конкурентоспроможні у глобальній конкуренції кластери та хімічні парки.
• Високий рівень інноваційності.
• Вузькоспеціалізовані МСП.
• Ключовий гравець у міжнародних ланцюгах створення вартості.
• Висока ефективність використання ресурсів.
• Висококваліфікована робоча сила.
• Тісні відносини постачальник — замовник.
• Мережа потужної дослідницької та університетської інфраструктури.
• Потужна виробнича інфраструктура, розташована у центрі Європи.
• Ефективна співпраця між компаніями та профспілками (соціальне партнерство).
• Багаторічний досвід та орієнтація на безпеку та захист навколишнього середовища.
• Здатність задовольнити складні потреби споживачів.
• Лідерство у налагодженні процесів цифровізації хімічної промисловості.
• Позитивний суспільний імідж.
10,1
1,6
-2,7
-0,2
0,6 0,9 0,4
3,8
-1,1
-0,4
9,3
4,8
2,9
4,5
3,5 3,6 3,4
3,5
2,8
1,8
-4
-2
0
2
4
6
8
10
12
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Зм
ін
а
об
ся
гів
х
ім
іч
но
го
ви
ро
бн
иц
тв
а,
%
Європейський Союз Світ
ШЕВЦОВА Г. З.
38 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Продовження табл. 1
Слабкі сторони:
• Високі ціни на енергоносії.
• Сильна залежність від імпортної сировини.
• Залежність від автомобільної промисловості як важливого замовника.
• Уразливість міжнародної кооперації через зростання протекціонізму та глобальної напруженості.
• Уразливість до зовнішніх шоків (дефіцит багатьох видів сировини).
• Негативні демографічні зміни, особливо у сільській місцевості.
• Нестача цифрових навичок.
• Повільне оновлення ІТ-інфраструктури.
• Повільний перехід на відновлювані джерела енергії.
• Тривалі адміністративні процедури з правовою невизначеністю
ФРАНЦІЯ
Кількість компаній — 3300; оборот — €75 млрд; кількість зайнятих — 166,7 тис. осіб
Сильні сторони:
• Великий промисловий ринок зі світовими лідерами в галузі енергетики, транспорту, аеронавтики, парфумерії, косметики
та очищення води.
• Визнані екологічні та технологічні експертні знання.
• Високий потенціал для інновацій (R&D, система фінансування інновацій) та глобально орієнтований експорт.
• Лідерство у хімічному виробництві, ґрунтованому на біоресурсах.
• Фіскальні стимули, зокрема податковий кредит на дослідження.
• Високоосвічена молодь та ефективна система навчання.
• Зручне розташування та транспортна інфраструктура.
• Атомна енергія і низькі викиди парникових газів.
• Багато МСП, інноваційна екосистема та сильний маркетинг і виробництво.
Слабкі сторони:
• Залежність від імпортної сировини.
• Низьке визнання громадськістю хімічної промисловості і продуктів.
• Надмірна кількість національних регуляторних ініціатив щодо хімікатів та виробничих об’єктів
ІТАЛІЯ
Кількість компаній — 2800; оборот — €56 млрд; кількість зайнятих — 109,6 тис. осіб.
Сильні сторони:
• Використання переваг глобалізації, інноваційність, гнучкість, своєчасність та кастомізація виробництва.
• Відкритість до інновацій, залучення МСП та тісна співпраця з традиційними та середньотехнологічними секторами ви-
робництва.
• Велика кількість здібних і вмотивованих італійських хіміків зі специфічними навичками в таких галузях, як фторова
хімія, поліуретани, спеціальні полімери, клеї, активні компоненти та чистячі добавки.
• Інновації, що базуються на наукових дослідженнях, та велика кількість хімічних компаній, що є активними у сфері R&D.
• Висока культура виробничих відносин, гнучкість в організації праці, сприяння навчанню та працевлаштуванню молоді.
Слабкі сторони:
• Вартість електроенергії на 20% вище середньоєвропейської, в основному через податки і пільги для відновлювальних
джерел енергії.
• Більш високі логістичні витрати.
• Недоліки у виробничій культурі та брак довіри до нових технологій у певній частини суспільства та інституцій
НІДЕРЛАНДИ
Кількість компаній — 470; оборот — €55 млрд; кількість зайнятих — 57 тис. осіб
Сильні сторони:
• Ключова частина найбільшого в Європі транскордонного хімічного кластеру.
• Високоосвічена робоча сила.
• Стабільний політичний та соціальний клімат.
• Порт Роттердама спеціалізується на базових хімікатах та нафтохімії.
• Підвищення продуктивності праці скорочує питомі витрати на оплату праці.
Слабкі сторони:
• Відносно високі енерговитрати, що потребує співпраці між усіма зацікавленими сторонами для досягнення доступного
та чистого енергопостачання.
• Старіння робочої сили, що вирішується завдяки публічно-приватному плануванню навичок
ІСПАНІЯ
Кількість компаній — 3300; оборот — €65,7 млрд; кількість зайнятих — 196,8 тис. осіб
Сильні сторони:
• Легкий доступ на ринки швидкозростаючих регіонів Північної та Західної Африки, середземноморських країн та Ла-
тинської Америки. Вихід на ринок хімікатів ЄС.
• Високе внутрішнє споживання хімікатів.
• Найбільший хімічний кластер у Середземномор’ї.
• 46 морських портів з міжнародними терміналами, найбільша в Європі мережа автомобільних доріг, 3 транс’європейські
залізничні мережі.
• Гнучкий ринок праці та конкурентні витрати на оплату праці.
• Тісна співпраця з органами влади при розробці національних стратегій та програм R&D.
• Тісна співпраця з університетами та бізнес-школами, науково-дослідними центрами, інженерами-хіміками та професій-
ними асоціаціями.
• Найбільша газова інфраструктура в Європі.
• Національний план конкурентоспроможності хімічної промисловості.
• Сильна громадська підтримка хімічної промисловості, що забезпечується програмою сертифікації соціальної відпові-
дальності.
ШЕВЦОВА Г. З.
2020/№2 39
Закінчення табл. 1
• Міцна міжгалузева співпраця: Альянс за конкурентоспроможність промисловості (хімічна, автомобільна, металургійна,
нафтопереробна, паперова, харчова індустрії); Енергетична промислова платформа (15 секторів).
• Найбільше зростання економіки та споживання в країнах Єврозони.
Слабкі сторони:
• Нестача внутрішнього виробництва сировини.
• Слабкий доступ до європейського енергетичного ринку
Складено за даними джерела [31].
Сучасна європейська хімічна промисловість є
кластерним високоінтегрованим комплексом, який
нараховує близько трьохсот промислових майданчи-
ків. Майже дві третини всього європейського хіміч-
ного виробництва зосереджено у чотирьох кластерах:
Antverpen (Бельгія), Rotterdam (Нідерланди), Frankfurt/
Ludwigshafen та Ruhr/Rhine (Німеччина) [32]. Історично
ці кластери розвивалися або навколо джерел сиро-
вини, або як постачальники для суміжних галузей. Од-
нак тут важливу роль відіграє і фактор наявності гар-
ної транспортно-логістичної інфраструктури, оскільки
особливості хімічного виробництва вимагають перемі-
щення та перероблення великих обсягів матеріально-
енергетичних ресурсів зі специфічними вимогами до
транспортування і відповідними витратами.
Сьогодні в один з найсучасніших та конкуренто-
спроможних центрів хімічної промисловості Німеч-
чини — Центральноєвропейську хімічну мережу
(Central European Chemical Network) — входить шість
партнерів (хімічні парки Chemiepark Bitterfeld-Wolfen
GmbH, InfraLeuna GmbH, Dow ValuePark, BASF
Schwarzheide GmbH, Infra-Zeitz Servicegesellschaft mbH та
асоціація хімічної промисловості Verband der
Chemischen Industrie e.V. Landesverband Nordost, струк-
тура і профіль діяльності яких розглянуто у статті [33]).
Мережа об’єднує специфічні знання, компетенції та
інноваційні розробки учасників і пропонує модульні й
системні рішення в галузі управління безпекою, за-
хисту навколишнього середовища, ревіталізації за-
бруднених промислових майданчиків, інтеграції сиро-
вини, інфраструктури та цифрових технологій. По-
дібні сервісні пропозиції можуть бути корисними при
створенні ефективних систем управління хімічними
парками в процесі інноваційної модернізації україн-
ських старопромислових регіонів і їхньої інтеграції до
міжнародних інноваційних мереж, зокрема Європей-
ської мережі хімічних регіонів (European Chemical
Regions Network — ECRN).
У Фландрії, північному регіоні Бельгії, у рамках
реалізації політики пріоритизації кластерних ініціатив
та комерціалізації досліджень, було засновано Cata-
listi — структуроутворювальний кластер сталої хімії і
пластмас. Серед засновників Catalisti — Essenscia (бель-
гійська галузева федерація хімічної промисловості та
наук про життя), понад 100 компаній, усі фламандські
університети та фламандський уряд. Місія кластеру
полягає у прискоренні переходу до сталого розвитку
шляхом сприяння відкритим інноваціям та міждис-
циплінарному партнерству. Основна увага приді-
ляється відновлювальним хімікатам, використанню
відходів та побічних продуктів, інтенсифікації проце-
сів та просуванню екологічних продуктів.
У Валлонії, південній частині Бельгії, промислова
політика уряду також фокусується на потенціалі роз-
витку сталої хімії. Кластер сталої хімії GreenWin орга-
нізований навколо життєвого циклу матеріалів: роз-
робка екологічних продуктів і матеріалів, комплексна
переробка матеріальних ресурсів та утилізація відходів
і стічних вод. У ЄС Валлонія визнана одним з шести
«зразкових демонстраційних регіонів» (model de-
monstrator regions) у сфері хімічного виробництва на за-
садах сталого розвитку.
Хімічна промисловість Європи в основному базу-
ється на капіталомістких процесах, тому центрами
кластерних утворень найчастіше є великі хімічні ком-
панії. До рейтингу Global Top 50 Chemical Companies for
2020, складеному за даними 2019 р., увійшло 16 євро-
пейських компаній, зокрема 5 німецьких, 3 британ-
ських, 2 французьких, 2 бельгійських та по одній з
Австрії, Нідерландів, Норвегії та Швейцарії (табл. 2).
Таблиця 2
Європейські хімічні компанії, що входять до рейтингу Global Top 50 Chemical Companies for 2020
Місце
у рей-
тингу
Назва компанії, країна, сектор
Обсяг продажу
хімічної продукції
Операційний
прибуток Рентабель-
ність, % 2019 р.,
$млн
зміни
до 2018 р.
2019 р.,
$млн
зміни
до 2018 р.
1 BASF, Німеччина, диверсифікована 66401 -5,36 5457 -22,8 8,2
5 Ineos, Великобританія, нафтохімікати 32009 -8,60 2477 -39,0 7,7
10 Linde, Великобританія, промислові гази 25429 76,9 4898 65,4 19,3
12 Air Liquide, Франція, промислові гази 24171 4,91 2260 0,31 9,4
18 Evonik Industries, Німеччина, диверсифікована 14674 -12,8 1330 -32,4 9,1
20 Covestro, Німеччина, диверсифікована 13895 -15,1 824 -70,8 5,9
23 Yara, Норвегія, агрохімікати 12858 -0,54 989 146,0 7,7
24 Solvay, Бельгія, спеціальні хімікати 12568 -0,64 1488 -2,17 11,8
27 Bayer, Німеччина, диверсифікована 11482 15,3 1383 -34,9 12,9
29 Syngenta, Швейцарія, агрохімікати 10588 1,68 2199 8,75 20,8
30 DSM, Нідерланди, спеціальні хімікати 10086 -2,78 1025 -25,2 10,2
33 Arkema, Франція, диверсифікована 9782 -0,88 984 -11,3 10,1
36 Borealis, Австрія, нафтохімікати 9071 -2,81 676 27,8 7,5
40 Johnson Matthey, Великобританія, каталізатори 8819 21,8 410 -26,7 4,6
42 Umicore, Бельгія, каталізатори 8196 6,64 406 -12,1 4,9
48 Lanxess, Німеччина, диверсифікована 7614 -5,5 626 -4,13 8,2
Складено автором за даними джерела [34].
ШЕВЦОВА Г. З.
40 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Якщо порівнювати з даними минулорічного рей-
тингу, варто відмітити повернення на першу позицію
компанії BASF (після поділу американської DowDuPont
на Dow, DuPont та Corteva Agriscience), суттєве просу-
вання британських Linde (+11 позицій) і Johnson
Matthey (+8) та німецької Bayer (+5). Дані табл. 2
свідчать про вповільнення за підсумками 2019 р. еко-
номічної активності у секторі, де за деякими винят-
ками лідери європейського хімічного бізнесу відчутно
погіршили результативність діяльності.
Пандемія COVID-19 спричинила найглибшу за
останні десятиліття рецесію у глобальній економіці,
зруйнувавши низку великих хімічних ринків. Але про-
міжні підсумки 2020 р. демонструють різноспрямовану
динаміку хімічного виробництва за регіонами/краї-
нами та галузевими сегментами.
За даними Statista, через наслідки коронавірусу
COVID-19 світове виробництво хімікатів у січні —
серпні 2020 р. порівняно з аналогічним періодом ми-
нулого року скоротилось на 1,8%. Найбільше регіо-
нальне падіння відбулося у Латинській Америці — на
9,8%. Європейське хімічне виробництво за цей період
зросло на 1,1%. Детальніша статистична інформація
відображена на рис. 2.
Рис. 2. Динаміка хімічного виробництва в європейських регіонах/країнах у січні — серпні 2020 р., %
Побудовано за даними джерела [35].
Що стосується окремих сегментів хімічного ви-
робництва, то залежно від окремих товарних портфе-
лів, деякі з них відчутно постраждали (зокрема, ви-
робники товарів тривалого користування), а, напри-
клад, виробники пакувальних матеріалів наростили
прибутки.
В цілому, у найбільшій кризі перебуває вироб-
ництво спеціальних хімікатів. Так, продажі бельгійсь-
кої Solvay споживачам автомобільної, аерокосмічної та
нафтогазової галузей у квітні — травні цього року
впали на 40%. Компанія була змушена списати $1,7
млрд, пов’язаних, головним чином, з придбаною у
2015 р. компанією Cytec Industries, що спеціалізується
на розробці добавок і смол для аерокосмічних, авто-
мобільних і порошкових покриттів, пластмас, компо-
зитних матеріалів.
Для більшості країн Центральної та Східної
Європи (ЦСЄ) хімічне виробництво також є вагомою
складовою промислового потенціалу та драйвером
інноваційного зростання інших секторів економіки. У
табл. 3 систематизовано дані щодо ключових показни-
ків докризового розвитку хімічних комплексів окре-
мих країн ЦСЄ.
Вивчення сучасного стану та особливостей роз-
витку хімічних комплексів країн ЦСЄ дозволяє виді-
лити такі позитивні чинники та сильні сторони, влас-
тиві більшості з них: багаторічна історія та традиції хі-
мічного виробництва, наявність висококваліфікованої
робочої сили, відносно низькі витрати на робочу силу,
Таблиця 3
Показники розвитку хімічного сектору
промисловості країн ЦСЄ
Країна
Кількість
компаній, од.
Дохід від
реалізації,
€млн
Кількість
зайнятих,
осіб
Болгарія 642 1578 13350
Естонія 97 600 2536
Латвія 500 699 8901
Литва 114 2200 6300
Польща понад 11 тис. 62150 315000
Румунія 979 2300 22500
Словаччина 307 10347 46143
Словенія 800 6100 31000
Угорщина н/д 5400 15039
Хорватія 353 809 5987
Чехія 1851 19770 129500
Складено за даними джерела [31].
зростаючий внутрішній, у тому числі міжгалузевий,по-
пит, застосування передових технологій, відмінне гео-
стратегічне розташування та сучасна транспортно-ло-
гістична інфраструктура. До стримуючих чинників та
слабких сторін хімічних індустрій національні експе-
рти найчастіше відносять: високі адміністративні
бар’єри та регуляторне навантаження, жорсткі євро-
пейські екологічні норми та додаткове екологічне опо-
даткування, дефіцит власних енерго-сировинних ре-
сурсів та залежність від імпорту, високі ціни на енер-
горесурси, зокрема природний газ, низьку сприйнят-
4,3
-13,9
-3,1
23,4
-2,5
0,2
4,7
1,7
-3,1
-20
-15
-10
-5
0
5
10
15
20
25
30
ШЕВЦОВА Г. З.
2020/№2 41
ливість хімічного виробництва та продуктів з боку гро-
мадськості та екологічних НГО, недостатній рівень пе-
реробки відходів, старіння кадрів, дефіцит власних
інноваційних інвестицій.
Серед різноманітних напрямів та інструментів
розвитку, що застосовуються для підвищення конку-
рентоспроможності хімічного виробництва у країнах
ЦСЄ, доцільно акцентувати увагу на тих, що є пер-
спективними для інноваційного розвитку української
хімічної галузі.
У Болгарії, Словаччині, Словенії та Хорватії ве-
лике значення приділяється посиленню співпраці між
університетами, науково-дослідними інститутами та
галузевим бізнесом під егідою незалежних професій-
них організацій (наприклад, Bulgarian Chamber of
Chemical Industry, Croatian Chamber of Economy, Slovak
Association of Chemical & Pharmaceutical Industry). У
цьому ж контексті розглядаються завдання збере-
ження та розвитку науково-технологічного і трудового
потенціалів хімічного виробництва, підготовки моло-
дих фахівців, зокрема шляхом втілення відповідних
державних програм сприяння розвитку природничих
наук (Естонія, Угорщина).
Асоціація хімічної індустрії Чехії (Association of
Chemical Industry of the Czech Republic) підтримує й
координує науково-технологічні зв’язки за допомогою
декількох технологічних платформ (Czech Technology
Platform for Sustainable Chemistry, Czech Technology
Platform PLASTICS, Czech Bio Technology Platform). У
Литві створено три інтегровані наукові, дослідницькі
та ділові центри (Valleys), які сприяють розвитку хі-
мічної промисловості.
Кластерні технології також застосовуються для
інноваційного розвитку хімічного виробництва у
країнах ЦСЄ, але це переважно спеціальні кластери,
сформовані відносно недавно на засадах міжсекто-
ральної колаборації і спрямовані на розроблення та
впровадження продуктових і технологічних інновацій
у контексті завдань сталого розвитку. Так, Латвійсь-
кий кластер наук про життя (Life Sciences Cluster of
Latvia) включає понад 30 фармацевтичних, хімічних та
біотехнологічних компаній, а також навчальні та до-
слідницькі установи, які спеціалізуються на дослі-
дженнях в галузі органічної хімії, біополімерів, мікро-
біології та вірусології, геноміки, імунології, біотехно-
логії та хімії деревини. Асоціація Західнопоморського
хімічного кластеру «Зелена хімія» (Association West
Pomeranian Chemical Cluster Green Chemistry) з центром
у Щецині успішно просуває такі інноваційні про-
дукти, як клапани для серця, фотокаталітична фарба,
кристалічні добрива, матеріали для водневих техноло-
гій, нанонаповнювачі для полімерних матеріалів і т. ін.
Поточні проєкти кластеру BIOBESTicide та BBI JU
пов’язані із впровадженням біотехнологій для сталого
розвитку сільського господарства.
У скандинавських країнах хімічне виробництво є
значимим складником багатьох вартісних ланцюгів,
зокрема у виробництві машин, металевих виробів,
електроніки, целюлози та паперу. Доцільно зазначити,
що у більшості сегментів хімічної промисловості
Скандинавії вагому роль відіграють дочірні підрозділи
міжнародних корпорацій (Akzo Nobel, AstraZeneca,
Borealis, Linde, Ineos, BASF, Perstorp). Основні показ-
ники розвитку хімічних комплексів окремих сканди-
навських країн представлено у табл. 4.
Таблиця 4
Показники розвитку хімічної промисловості
країн Скандинавії
Країна
Кількість
компаній,
од.
Дохід від ре-
алізації,
€млрд
Кількість
зайнятих,
осіб
Данія 277 6,4 10657
Норвегія н/д 16,1 13000
Фінляндія 400 24,1 33700
Швеція 2521 32,0 51300
Складено за даними джерела [31].
До характерних рис та сильних сторін хімічних
секторів скандинавських країн відносяться висококва-
ліфікована робоча сила, інноваційне зростання, ви-
сока якість продукції, спеціалізація, експортоорієнто-
ваний характер, гарна виробнича й соціальна інфра-
структура, ресурсоефективність і передовий рівень
безпеки, співпраця з профспілками, якісні дослідни-
цькі центри та технічна інфраструктура університетів,
активна політика в галузі охорони навколишнього се-
редовища. Слабкими сторонами та негативними фак-
торами розвитку хімічних індустрій вважаються високі
витрати на робочу силу, старіння кадрів, розташу-
вання на північному краю Європи, високі тарифи на
логістику, недостатня конкурентоспроможність порів-
няно з азійськими та іншими країнами, додаткові ад-
міністративні обмеження, зростаючий фіскальний
тиск. Такі чинники, як наявність/дефіцит сировинних
та енергетичних ресурсів, рівень цін на них, пози-
тивне/негативне ставлення до хімічного виробництва
з боку громадськості, залежать від особливостей окре-
мих країн, тож їхній вплив носить різновекторний ха-
рактер.
У різних сегментах хімічної промисловості Скан-
динавії сформовано високоінтегровані конкуренто-
спроможні кластери та хімічні парки. Так, у шведсь-
кому регіоні Gothenburg — Stenungsund розвивається ве-
ликий кластер базової хімії, який прагне стати міжна-
родним лідером у виробництві стійких хімічних про-
дуктів (sustainable chemicals) до 2030 року. Цей кластер
має високий потенціал для збільшення виробництва та
використання хімічних продуктів на основі біотехно-
логій та відновлюваних джерел енергії [36].
Основні хімічні кластери Фінляндії розташовані
у південних та західних регіонах (Porvoo — нафтохімія,
Turku — фармацевтика, нафтопереробка), а високо-
технологічний Kokkola Industrial Park є найбільшим у
північній Європі центром неорганічних хімікатів, де
працює 17 промислових та понад 60 сервісних компа-
ній, що реалізують ідеї і принципи циркулярної еко-
номіки [37].
Скандинавські країни не розробляють окремі се-
кторальні стратегії, однак беруть участь у реалізації
низки стратегій і програм горизонтального типу. Так,
фінська хімічна промисловість отримує вигоди від
участі у національній стратегії біоекономіки (Finnish
Bioeconomy Strategy) та стратегії зростання для дослі-
джень, розвитку та інноваційної діяльності у секторі
охорони здоров’я (Health Sector Growth Strategy for
Research and Innovation Activities). В рамках національ-
ної дорожньої карти розвитку циркулярної економіки
(Finnish Roadmap to a Circular Economy) хімічна галузь
розробляє секторальну дорожню карту вуглецевої ней-
тральності.
ШЕВЦОВА Г. З.
42 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Шведський уряд також має національну стратегію
розвитку біоекономіки (Swedish Research and Innovation
Strategy for a Bio-based Economy), яка включає дослі-
дження, розробки й інновації та координацію роботи
фінансових структур, дослідників та потенційних спо-
живачів. Прикладом міжгалузевої інноваційної взає-
модії є стратегічна інноваційна програма BioInnovation,
ґрунтована на співробітництві фахівців хімічної та лі-
сової галузей.
Політика досліджень у Норвегії не фокусується
власне на хімічній галузі, але охоплює біотехнології,
клімат та енергетику, нано- та технології матеріалів.
Два національних центра передового досвіду (National
Centres of Excellence), що фінансуються за допомогою
державної компанії Innovation Norway, сприяють про-
мисловим інноваціям у галузі мікро- і нанотехнологій,
енергетики та зміни клімату.
Наведені приклади свідчать, що сучасний євро-
пейський хімічний бізнес вже давно вийшов за межі
вузького підходу екологізації виробництва, ґрунтова-
ного на завданнях упровадження ресурсозберігаючих
технологій, скорочення джерел забруднення, утиліза-
ції відходів і т.п., і зараз будує свої стратегії на засадах
парадигми сталого розвитку. Провідні хімічні компанії
нарощують зусилля для подолання ключових глобаль-
них проблем, таких як зміна клімату, бідність, голод,
відсутність чистої води та енергії, забруднення навко-
лишнього середовища, виснаження природних ресур-
сів. Ба більше, можна стверджувати, що досягнення
цілей сталого розвитку (Sustainable Development Goals —
SDGs) є відправною точкою більшості сучасних інно-
вацій у хімічному виробництві і джерелом довгостро-
кового стійкого зростання хімічного сектору.
Наприклад, у рамках SDG 2 компанія BASF реа-
лізує програми, спрямовані на подолання голоду, до-
сягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчу-
вання і сприяння сталому розвитку сільського госпо-
дарства (Food Security through Sustainable Agriculture,
Food Fortification, Food and Nutrition), а для забезпе-
чення переходу до раціональних моделей споживання
і виробництва (SDG 12) фокусує увагу на напрямах
Sustainability in Procurement, Verbund, Sustainable Solution
Steering, Alliance to End Plastic Waste, Chemical recycling,
Energy and Resources.
Важливим сучасним європейським інструментом
активізації інноваційного розвитку та підвищення
конкурентоспроможності регіонів є підхід смартспеці-
алізації, який використовує унікальні локальні ресу-
рси, потенціал інноваційної екосистеми та підприєм-
ницькі здібності для розвитку обмеженої кількості
пріоритетних видів діяльності. З розвитком хімічної
промисловості (або її сегментів) та залученням її між-
галузевого потенціалу пов’язані окремі національні
і регіональні стратегії розумної спеціалізації в Естонії,
Іспанії, Італії, Литві, Нідерландах, Німеччині, Польщі,
Словенії, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії та Шве-
ції.
На Європейській платформі зі смартспеціалізації
(S3 Platform) за сприяння ECRN на основі міжрегіо-
нальної співпраці сформовано тематичний напрямок
Chemicals. Головною метою останнього є модернізація
хімічної промисловості та її трансформація у стійкий,
енерго- та ресурсоефективний сектор, який пропонує
інноваційні рішення і має глобальну конкурентоспро-
можність. У рамках цього партнерства розробляються
інноваційні рішення у таких напрямах:
— стале виробництво на основі відновлювальних
джерел сировини та чистої енергії (декарбонізована
викопна енергія, сонячна та вітроенергетика);
— скорочення викидів парникових газів (голов-
ним чином CO2) та споживання енергії і ресурсів на
хімічних заводах;
— сприяння новим ланцюгам доданої вартості та
інтеграції через регіональні кордони і між такими
секторами, як логістика, сільське і лісове господар-
ства, енергетика і т. ін., таким чином, щоб використо-
вувати комплементарність регіональних спеціалізацій;
— підтримка максимально готових для виведення
на ринок продуктових нововведень, проєктів масшта-
бування, пілотних та демонстраційних установок.
Висновки. Світовою тенденцією останніх років
(ще до пандемії COVID-19) стало падіння загальної
ефективності хімічного бізнесу через зниження темпів
зростання попиту на хімікати. Європейська хімічна
промисловість, залишаючись вагомим сектором гло-
бальної хімічної індустрії, поступово втрачає свою
ринкову частку (насамперед через експансію китайсь-
ких компаній). Погіршення конкурентоспроможності
на ринках багатотоннажного базового хімічного ви-
робництва європейські виробники намагаються ком-
пенсувати диверсифікацією і пріоритетним розвитком
складних наукоємних виробництв на засадах сталого
розвитку.
Сильними сторонами європейського хімічного
сектору є висококваліфікована робоча сила, потужна
виробнича та транспортно-логістична інфраструктура,
передові технології, цифровізація та формування
Chemicals 4.0, високий інноваційний потенціал (розви-
нена дослідницька та університетська мережа, тісна
співпраця стейкхолдерів інноваційної екосистеми,
інноваційно активні МСП, система фінансування),
значне внутрішнє споживання і інтегрованість у гло-
бальні ланцюги створення вартості, конкурентоспро-
можні кластери та хімічні парки, міжсекторальна та
міжрегіональна співпраця, ресурсо- й енергоефектив-
ність, орієнтація на безпековий компонент, захист на-
вколишнього середовища та цілі сталого розвитку.
З огляду на сучасний стан, інституційну струк-
туру і системні проблеми української хімічної проми-
словості та відсутність стратегії розвитку на націо-
нальному рівні, перспективні шляхи її трансформації
та інноваційної модернізації у контексті євроінтеграції
доцільно шукати в процесах регіонального стратегу-
вання. До першочергових заходів слід віднести:
— деталізований аналіз ресурсного, виробничого
та інноваційного потенціалів регіонів, де хімічне ви-
робництво становить сферу традиційної спеціалізації;
— вивчення конфігурації, результативності та по-
тенціалу наявних кластерів і парків хімічного й суміж-
них профілів;
— формування/розвиток секторальних інновацій-
них екосистем регіонів;
— обґрунтування регіональних горизонтальних
пріоритетів з урахуванням SDGs та локальної специ-
фіки;
— здійснення процесу підприємницького від-
криття та ідентифікації регіональних смартпріоритетів
у хімічній галузі з урахуванням міжрегіональних і між-
народних перспектив;
— організація кроссекторальної колаборації, по-
шук міжгалузевої синергії та реалізація потенціалу хі-
ШЕВЦОВА Г. З.
2020/№2 43
мічного виробництва у нових ланцюгах доданої варто-
сті;
— налагодження співпраці з європейськими ре-
гіонами мережі ECRN та визначення напрямів страте-
гічного партнерства у секції Chemicals.
Розроблення науково-методичного та організа-
ційного забезпечення для реалізації такого підходу —
завдання для подальших досліджень.
Список використаних джерел
1. Промисловість України 2014-2016: невикорис-
тані можливості, шляхи відновлення, модернізації та
сучасної розбудови: наук. доп.; О. І. Амоша, І. П. Бу-
лєєв, Ю. С. Залознова (редкол.). Київ: Ін-т економіки
пром-сті НАН України, 2017. 554 с.
2. Дейнеко Л. В., Шовкун І. А., Шелудько Е. І. та
ін. Неоіндустріальна трансформація промислового по-
тенціалу України: моногр.; Л. В. Дейнеко (заг. ред.).
Київ: НАН України, ДУ «Інститут економіки та про-
гнозування НАН України», 2016. 278 с.
3. Іщук С. О., Созанський Л. Й. Виклики та пер-
спективи розвитку хімічної промисловості України.
Економіка промисловості. 2019. № 1. С. 65-81. doi:
10.15407/econindustry%202019.01.065.
4. Ковеня Т. В. Оцінка стану та основні тенденції
функціонування хімічної галузі та внутрішнього хіміч-
ного ринку в Україні в 2019 році. ДП «Черкаський
НДІТЕХІМ», 2020. URL: http://nditekhim.com.ua/
himichna-promyslovist-ukrayiny-2.html.
5. Чуприна Н.М. Актуальні економічні питання в
хімічній галузі України. Наукові записки. Серія «Еконо-
міка»: зб. наук. праць. Острог, 2013. № 23. С. 125-128.
6. Шевцова Г. З. Трансформація концептуальних
підходів до управління розвитком хімічної промисло-
вості в контексті неоіндустріалізації. Економіка та
право. Серія: Економіка. 2016. № 2. С. 146-156.
7. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Дослідження су-
часних чинників розвитку хімічного виробництва в
контексті неоіндустріалізації. Економіка промислово-
сті. 2017. № 3. С. 39-57. doi: 10.15407/econindustry
2017.03.039.
8. Деркач Т. Роль хімічної промисловості в еко-
номіці України. Економічний часопис Східноєвропейсь-
кого національного університету імені Лесі Українки.
2020. № 1 (21). С. 49-63. doi: 10.29038/2411-4014-2020-
01-49-63.
9. Чуприна Н. М. Особливості функціонування
хімічних підприємств на основі концепції екологіч-
ного партнерства. Економічний форум. 2015. № 4.
С. 354-361.
10. Ткаченко А. М., Вакуліч А. М. Стратегія еко-
логічно спрямованого інноваційного розвитку хімічної
галузі. Економіка промисловості. 2014. № 2. С. 34-41.
11. Булатова О. В. Трансформація світового ри-
нку в умовах глобальних зрушень: базові передумови
для розвитку хімічної промисловості. Науковий вісник
Ужгородського національного університету. Серія :
Міжнародні економічні відносини та світове господарс-
тво. 2015. Вип. 3. С. 46-50.
12. Швець Н. В. Сучасні тенденції та особливості
інноваційного розвитку світової хімічної індустрії. Ві-
сник Східноукраїнського національного університету
імені Володимира Даля. 2017. № 10. С. 144-149.
13. Маслош О. В. Тенденції та напрями розвитку
експортного потенціалу хімічної промисловості Укра-
їни. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018.
Вип. 22. С. 197-201.
14. Коваль Л. П. Кластеризація регіонів України
за потенціалом розвитку хімічної промисловості. Соці-
ально-економічні проблеми сучасного періоду України.
2018. Вип. 5. С. 37-43.
15. Швець Н. В. Формування хімічних кластерів
в Україні: доцільність та можливості. Вісник Східноук-
раїнського національного університету імені Володимира
Даля. 2010. № 7 (2). С. 253-258.
16. Чуприна Н. М. Визначення основних функцій
ядра хімічного кластеру України. Прометей. 2013. № 2
(41). С. 67-72.
17. Амоша О. І., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Пе-
редумови смарт-спеціалізації Донецько-Придніпров-
ського макрорегіону на основі розвитку хімічного ви-
робництва. Економіка промисловості. 2019. № 3. С. 5-
33. doi: 10.15407/econindustry2019.03.005.
18. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M.,
Pchelynska H. In search of smart specialization to ensure
the sustainable development of the post-conflict territory:
the case of the Luhansk region in Ukraine. European
Journal of Sustainable Development. V. 9 N. 2, June2020.
Р. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
19. Відродження Донбасу: оцінка соціально-еко-
номічних втрат і пріоритетні напрями державної полі-
тики : наук. доп.; Е. М. Лібанова, О. І. Амоша, В. П.
Вишневський та ін.; НАН України. Київ, 2015. 168 с.
20. Якубовський М. М., Ляшенко В. І. Модерні-
зація економіки промислових регіонів: спроба конце-
птуалізації. Вісник економічної науки України. 2016.
№ 1. С. 188-195.
21. Тяжкороб І. В., Касьянова В. О. Хімічна про-
мисловість як стратегічний напрямок економічного
розвитку Луганської області. Науковий вісник Херсонсь-
кого державного університету. Серія: Економічні науки.
2014. Вип. 5(3). С. 180-182.
22. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Потенціал хіміч-
ного комплексу Луганської області: сучасний стан та
перспективи структурної модернізації. Економічний ві-
сник Донбасу. 2019. № 1. С. 4-15. doi: 10.12958/1817-
3772-2019-1(55)-4-15.
23. Gladkykh D. European chemical industry compe-
titiveness: historical trends and development prospects.
Baltic Journal of Economic Studies. 2015. № 1. P. 62-67.
24. Ishchuk S., Koval L. Development of chemical
industry in Ukraine and the world: comparative estimation.
Journal of European Economy. 2019. № 18 (2). Р. 270-284.
doi: 10.35774/jee2019.02.270.
25. Westerman A., Morawietz M., Geissbauer R.,
Vedso J. & Schrauf S. Industry 4.0: Building the digital
enterprise. Chemicals key findings. PricewaterhouseCoopers.
2016. 12 p.
26. Meincke H., Nickel J.-P., Westerheide P. Che-
mistry 4.0 — growth through innovation in a transforming
world. Journal of Business Chemistry. 2018. V. 15 (1).
P. 42-53.
27. Шевцова Г.З. Хімічна індустрія 4.0 як галузева
концепція реалізації основ четвертої промислової ре-
волюції. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 2. С. 35-
41.
28. Shevtsova H., Maslosh O. Chemical production
modernization in the formative phase of Industry 4.0: study
of trends and problems of investment support. Technology
audit and production reserves. 2019. V. 1. N. 4 (45). P. 30-
37. doi: 10.15587/2312-8372.2019.157152.
29. CEFIC. 2020 Facts & Figures of the European
chemical industry. 78 p.
30. Statista. Change in global chemical production
(excluding pharmaceuticals) from 2010 to 2019, by region.
The Statiatics Portal. URL: https://www.statista.com/statis
tics/272157/chemical-production-forecast-worldwide/.
ШЕВЦОВА Г. З.
44 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
31. CEFIC. Landscape of the European chemical
industry 2020. 140 p.
32. Du Plessis F. Improving competitiveness of
European chemical industry clusters. CEFIC, European
Chemical Site Promotion Platform. URL: http: //ec.
europa.eu/DocsRoom/documents/11988/attachments/1/
translations/en/renditions/native.
33. Шевцова Г.З., Швець Н.В. Кластеризація хі-
мічної промисловості: європейський досвід та уроки
для України. Вісник економічної науки України. 2017.
№ 2. С. 103-109.
34. C&EN. Global Top 50 Chemical Companies for
2020. 2020. URL: https://cen.acs.org/sections/global-top-
50. html.
35. Statista. Year-to-date percent change in chemical
production due to COVID-19 worldwide in 2020, by
region. The Statiatics Portal. URL: https://www.statista.
com/statistics/1112682/global-ytd-chemical-output-chan
ge-due-to-covid-19-by-region/.
36. Martin H. The scope of regional innovation policy
to realize transformative change — a case study of the
chemicals industry in western Sweden. European Planning
Studies. 2020. doi: 10.1080/09654313.2020.1722616.
37. Kokkola Industrial Park. URL: https://www.kip.
fi/en/frontpage.html.
References
1. Amosha O. I., Bulieiev I. P., Zaloznova Yu. S.
(Eds.). (2017). Promyslovist Ukrainy 2014-2016: nevykorys-
tani mozhlyvosti, shliakhy vidnovlennia, modernizatsii ta
suchasnoi rozbudovy [Industry of Ukraine 2014-2016: unused
opportunities, ways of restoration, modernization and modern
construction]: scientific report. Kyiv, Institute of Industrial
Economics of the NAS of Ukraine. 554 p. [in Ukrainian].
2. Deineko L. V., Shovkun I. A., Sheludko E. I., et
al. (2016). Neoindustrialna transformatsiia promyslovoho
potentsialu Ukrainy [Neoindustrial transformation of
industrial potential of Ukraine]. L.V. Deineko (Ed.). Kyiv,
State Institution “Institute of Economics and Forecasting
of NAS of Ukraine”. 278 p. Retrieved from http:
http://ief.org.ua/docs/mg/277.pdf [in Ukrainian].
3. Ishchuk S. O., Sozanskyy L. I. (2019). Vyklyky ta
perspektyvy rozvytku khimichnoi promyslovosti Ukrainy
[Challenges and prospects of the Ukrainian chemical
industry]. Ekonomika promyslovosti — Economy of Industry,
Vol. 1, pp. 65-81. doi: 10.15407/econindustry 2019.01.065
[in Ukrainian].
4. Kovenia T. V. (2020). Otsinka stanu ta osnovni
tendentsii funktsionuvannia khimichnoi haluzi ta
vnutrishnoho khimichnoho rynku v Ukraini v 2019 rotsi
[Assessment of the state and main trends in the functioning
of the chemical industry and the domestic chemical market
in Ukraine in 2019]. DP “Cherkaskyi NDITEKhIM”.
Retrieved from http://nditekhim.com.ua/himichna-
promyslovist-ukrayiny-2.html [in Ukrainian].
5. Chupryna N. M. (2013). Aktualni ekonomichni
pytannia v khimichnii haluzi Ukrainy [Current economic
issues in the chemical industry of Ukraine]. Naukovi
zapysky. Seriia “Ekonomika”: zb. nauk. prats. Ostroh. Vol.
23, pp. 125-128 [in Ukrainian].
6. Shevtsova H. Z. (2016). Transformatsiia kontsep-
tualnykh pidkhodiv do upravlinnia rozvytkom khimichnoi
promyslovosti v konteksti neoindustrializatsii [Transforma-
tion of conceptual approaches to managing the develop-
ment of chemical industry within the neo-industrialization
context]. Ekonomika ta pravo. Seriia: Ekonomika —
Economics and Law. Section “Economics”, Vol. 2, pp. 146-
156. [in Ukrainian].
7. Shevtsova H.Z., Shvets N.V. (2017). Doslidzhen-
nia suchasnykh chynnykiv rozvytku khimichnoho vyrob-
nytstva v konteksti neoindustrializatsii [Research of the
current factors influencing the development of chemical
manufacturing within the neo-industrial context]. Ekono-
mika promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 3, pp. 39-
57. doi: 10.15407/econindustry2017.03.039 [in Ukrainian].
8. Derkach T. (2020). Rol khimichnoi promyslovosti
v ekonomitsi Ukrainy [The role of the chemical industry
in the economy of Ukraine]. Ekonomichnyi chasopys
Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi
Ukrainky — Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern
European National University, Vol. 1, pp. 49-63. doi:
10.29038/2411-4014-2020-01-49-63 [in Ukrainian].
9. Chupryna N. M. (2015). Osoblyvosti funktsio-
nuvannia khimichnykh pidpryiemstv na osnovi kontseptsii
ekolohichnoho partnerstva [Features of functioning of
chemical enterprises on the basis of the concept of
ecological partnership]. Ekonomichnyi forum — Economic
forum, Vol. 4, pp. 354-361 [in Ukrainian].
10. Tkachenko A. M., Vakulich A. M. (2014). Strate-
hiia ekolohichno spriamovanoho innovatsiinoho rozvytku
khimichnoi haluzi [Strategy of ecologically directed
innovative development of chemical industry]. Ekonomika
promyslovosti — Economy of Industry, Vol. 2, pp. 34-41 [in
Ukrainian].
11. Bulatova O. V. (2015). Transformatsiia svitovoho
rynku v umovakh hlobalnykh zrushen: bazovi peredumovy
dlia rozvytku khimichnoi promyslovosti [Transformation of
the world market in the conditions of global shifts: basic
preconditions for development of the chemical industry].
Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu.
Seriia : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove
hospodarstvo, Vol. 3, pp. 46-50 [in Ukrainian].
12. Shvets N. V. (2017). Suchasni tendentsii ta
osoblyvosti innovatsiinoho rozvytku svitovoi khimichnoi
industrii [Current trends and features of innovative
development of the world chemical industry]. Visnyk
Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni
Volodymyra Dalia — Visnik of the Volodymyr Dahl East
Ukrainian national university, Vol. 10, pp. 144-149 [in
Ukrainian].
13. Maslosh O. V. (2018). Tendentsii ta napriamy
rozvytku eksportnoho potentsialu khimichnoi promyslo-
vosti Ukrainy [Trends and directions of development of
exports potential of chemical industry of Ukraine].
Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky — Global and
national economic problems, Vol. 22, pp. 197-201 [in
Ukrainian].
14. Koval L. P. (2018). Klasteryzatsiia rehioniv Ukra-
iny za potentsialom rozvytku khimichnoi promyslovosti
[Clustering of regions of Ukraine according to the potential
of chemical industry development]. Sotsialno-ekonomichni
problemy suchasnoho periodu Ukrainy. Vol. 5, pp. 37-43. [in
Ukrainian].
15. Shvets N. V. (2010). Formuvannia khimichnykh
klasteriv v Ukraini: dotsilnist ta mozhlyvosti [Formation of
chemical clusters in Ukraine: feasibility and opportunities].
Visnyk Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu imeni
Volodymyra Dalia — Visnik of the Volodymyr Dahl East
Ukrainian national university, Vol. 7 (2), pp. 253-258 [in
Ukrainian].
16. Chupryna N. M. (2013). Vyznachennia osnov-
nykh funktsii yadra khimichnoho klasteru Ukrainy
[Determination of the main functions of the core of the
chemical cluster of Ukraine]. Prometei, Vol. 2 (41), pp. 67-
72 [in Ukrainian].
17. Amosha O. I., Shevtsova H. Z., Shvets N. V.
(2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Pry-
ШЕВЦОВА Г. З.
2020/№2 45
dniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimich-
noho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of
Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical
production development]. Ekonomika promyslovosti —
Economy of Industry, Vol. 3 (87), pp. 5-33. doi: 10.15407/
econindustry2019.03.005 [in Ukrainian].
18. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M.,
Pchelynska H. (2020). In search of smart specialization to
ensure the sustainable development of the post-conflict
territory: the case of the Luhansk region in Ukraine.
European Journal of Sustainable Development, Vol. 9 No 2,
pp. 512-524. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
19. Libanova E. M., Amosha O. I., Vyshnevskyi V. P.,
et al. (2015). Vidrodzhennia Donbasu: otsinka sotsialno-
ekonomichnykh vtrat i priorytetni napriamy derzhavnoi
polityky [Revival of Donbass: assessment of socio-economic
losses and priority directions of state policy]: scientific report.
Kyiv, NAS of Ukraine. 168 p. [in Ukrainian].
20. Yakubovskyi M. M., Liashenko V. I. (2016).
Modernizatsiia ekonomiky promyslovykh rehioniv: sproba
kontseptualizatsii [Modernisation of industrial regions
economy: the attempt of conceptualization]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of the Economic
Sciences of Ukraine, Vol. 1, pp. 188-195 [in Ukrainian].
21. Tiazhkorob I. V., Kasianova V. O. (2014). Khi-
michna promyslovist yak stratehichnyi napriamok eko-
nomichnoho rozvytku Luhanskoi oblasti [Chemical
industry as strategic direction of economic development of
Lugansk area]. Naukovyi visnyk KhDU. Seriia: Ekonomichni
nauky — Scientific Journal of KSU. Economic Sciences,
Vol. 5(3), pp. 180-182 [in Ukrainian].
22. Shevtsova H. Z., Shvets N. V. (2019). Potentsial
khimichnoho kompleksu Luhanskoi oblasti: suchasnyi stan
ta perspektyvy strukturnoi modernizatsii [The potential of
the chemical complex of Luhansk region: current state and
prospects for structural modernization]. Ekonomichnyi
visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, Vol. 1,
pp. 4-15. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-
1(55)-4-15 [in Ukrainian].
23. Gladkykh D. (2015). European chemical industry
competitiveness: historical trends and development
prospects. Baltic Journal of Economic Studies, Vol. 1,
pp. 62-67.
24. Ishchuk S., Koval L. (2019). Development of
chemical industry in Ukraine and the world: comparative
estimation. Journal of European Economy, Vol. 18 (2), pp.
270-284. doi: 10.35774/jee2019.02.270.
25. Westerman A., Morawietz M., Geissbauer R.,
Vedso J. & Schrauf S. (2016). Industry 4.0: Building
the digital enterprise. Chemicals key findings. Price-
waterhouseCoopers. 12 p.
26. Meincke H., Nickel J.-P., Westerheide P. (2018).
Chemistry 4.0 — growth through innovation in a
transforming world. Journal of Business Chemistry, Vol. 15
(1), pp. 42-53.
27. Shevtsova H. Z. (2017). Khimichna industriia 4.0
yak haluzeva kontseptsiia realizatsii osnov chetvertoi
promyslovoi revoliutsii [Chemicals 4.0 as a sectoral concept
of implementation the foundations of the fourth industrial
revolution]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic
Herald of the Donbas, Vol. 2, pp. 35-41 [in Ukrainian].
28. Shevtsova H., Maslosh O. (2019). Chemical
production modernization in the formative phase of
Industry 4.0: study of trends and problems of investment
support. Technology audit and production reserves, Vol. 1,
Nо. 4 (45), pp. 30-37. doi: 10.15587/2312-8372.2019.
157152.
29. CEFIC. 2020 Facts & Figures of the European
chemical industry. 78 p.
30. Statista. Change in global chemical production
(excluding pharmaceuticals) from 2010 to 2019, by region.
The Statiatics Portal. Retrieved from https://www.statista.
com/statistics/272157/chemical-production-forecast-wor
ldwide/.
31. CEFIC. Landscape of the European chemical
industry 2020. 140 p.
32. Du Plessis F. Improving competitiveness of
European chemical industry clusters. CEFIC, European
Chemical Site Promotion Platform. Retrieved from
http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/11988/attach
ments/1/translations/en/renditions/native.
33. Shevtsova H. Z., Shvets N. V. (2017). Klaste-
ryzatsiia khimichnoi promyslovosti: yevropeiskyi dosvid ta
uroky dlia Ukrainy [Clustering of the chemical industry:
European experience and lessons for Ukraine]. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy — Herald of the Economic
Sciences of Ukraine, Vol. 2, pp. 103-109 [in Ukrainian].
34. C&EN. (2020). Global Top 50 Chemical Com-
panies for 2020. Retrieved from https://cen.acs.org/
sections/global-top-50.html.
35. Statista. Year-to-date percent change in chemical
production due to COVID-19 worldwide in 2020, by
region. The Statiatics Portal. Retrieved from https: //
www.statista.com/statistics/1112682/global-ytd-chemical-
output-change-due-to-covid-19-by-region/.
36. Martin H. (2020). The scope of regional innova-
tion policy to realize transformative change — a case study
of the chemicals industry in western Sweden. European
Planning Studies. doi: 10.1080/09654313.2020.1722616.
37. Kokkola Industrial Park. Retrieved from https:
//www.kip.fi/en/frontpage.html.
Стаття надійшла до редакції 01.09.2020
Формат цитування:
Шевцова Г. З. Cучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд.
Вісник економічної науки України. 2020. № 2 (39). С. 36-45. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45
Shevtsova H. Z. (2020). Current trends and priorities of the European chemical industry’s development: an analytical
review. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 36-45. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178761 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:39:56Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Шевцова, Г.З. 2021-03-13T08:37:51Z 2021-03-13T08:37:51Z 2020 Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд / Г.З. Шевцова // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 2 (39). — С. 36-45. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).36-45 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178761 338.4:661+339.9 У статті висвітлено результати аналізу сучасних тенденцій, чинників, пріоритетних сфер та інституційних інструментів розвитку європейської хімічної промисловості. Актуальність теми дослідження зумовлена важливістю пошуку шляхів подолання інерційного сценарію розвитку української хімічної промисловості, залучення кращого європейського досвіду інноваційної модернізації та застосування інституційних інструментів секторальної співпраці з європейськими країнами. Розглянуто динаміку та структуру європейського хімічного виробництва, визначено чинники зниження його глобальної конкурентоспроможності. Розкрито сильні та слабкі сторони хімічних комплексів країн-лідерів європейського хімічного бізнесу, а також скандинавських країн та країн Центральної та Східної Європи. Визначено, що у теперішній час важливими складниками ефективності хімічного бізнесу є висококваліфікована робоча сила, потужна виробнича та транспортно-логістична інфраструктура, передові технології, ресурсо- й енергоефективність, цифровізація, розвинена секторальна інноваційна екосистема, інтегрованість у глобальні ланцюги створення вартості, міжсекторальна та міжрегіональна співпраця, орієнтація на безпековий компонент та захист навколишнього середовища. Акцентовано увагу на перевагах кластерної форми організації хімічного виробництва, розкрито особливості її застосування у різних європейських регіонах/країнах. Обґрунтовано, що досягнення цілей сталого розвитку є відправною точкою більшості сучасних інновацій у хімічному виробництві і джерелом довгострокового стійкого зростання хімічного сектору. Зроблено висновок, що перспективні шляхи інноваційної модернізації української хімічної промисловості доцільно шукати на регіональному рівні при розробці стратегій смартспеціалізації з урахуванням міжрегіональних і міжсекторальних синергій, а також потенціалу стратегічного партнерства з Європейською мережею хімічних регіонів. В статье отражены результаты анализа современных тенденций, факторов, приоритетных сфер и институциональных инструментов развития европейской химической промышленности. Актуальность темы исследования обусловлена важностью поиска путей преодоления инерционного сценария развития украинской химической промышленности, привлечения лучшего европейского опыта инновационной модернизации и применения институциональных инструментов секторального сотрудничества с европейскими странами. Рассмотрена динамика и структура европейского химического производства, определены факторы снижения его глобальной конкурентоспособности. Раскрыты сильные и слабые стороны химических комплексов стран-лидеров европейского химического бизнеса, а также скандинавских стран и стран Центральной и Восточной Европы. Определено, что в настоящее время важными составляющими эффективности химического бизнеса являются высококвалифицированная рабочая сила, мощная производственная и транспортно-логистическая инфраструктура, передовые технологии, ресурсо- и энергоэффективность, цифровизация, развитая секторальная инновационная экосистема, интегрированность в глобальные цепочки добавленной стоимости, межсекторальное и межрегиональное сотрудничество, ориентация на компонент безопасности и защиту окружающей среды. Акцентировано внимание на преимуществах кластерной фор¬мы организации химического производства, раскрыты особенности ее применения в различных европейских регионах/странах. Обосновано, что достижения целей устойчивого развития является отправной точкой большинства современных инноваций в химическом производстве и источником долгосрочного устойчивого роста химического сектора. Сделан вывод, что перспективные пути инновационной модернизации украинской химической промышленности целесообразно искать на региональном уровне при разработке стратегий смарт-специализации с учетом межрегиональных и межсекторальных синергий, а также потенциала стратегического партнерства с Европейской сетью химических регионов. The article highlights the results of analysis of current trends, factors, priority areas and institutional tools for the European chemical industry’s development. The relevance of the research topic is due to the importance of finding ways to overcome the inertial scenario of the Ukrainian chemical industry’s development, involving the best European experience in innovative modernization and using the institutional instruments for sectoral cooperation with European countries. In this work we study the dynamics and structure of European chemical manufacturing and identify the factors that reduce its global competitiveness. We reveal the strengths and weaknesses of the chemical complexes of the European chemical business’ leading countries, as well as the Scandinavian countries and countries of Central and Eastern Europe. Today, a highly qualified workforce, powerful production, transport and logistics infrastructure, advanced technologies, resource and energy efficiency, digitalization, highly developed sectoral innovation ecosystem, integration into global value chains, strong intersectoral and interregional collaboration, and environmental protection are important components of the chemical business’ efficiency. We focus on the advantages of the cluster form of chemical production organization and demonstrate the features of its application in various European regions / countries. Our research shows that achieving the Sustainable Development Goals is the starting point for most modern chemical innovation and the source of long-term sustainable growth in the chemical sector. In the author’s view, it is advisable to look for promising ways of innovative modernization of the Ukrainian chemical industry at the regional level when developing smart specialization strategies, taking into account interregional and intersectoral synergies, as well as the potential of strategic partnership with the European Chemical Regions Network. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд Современные тренды и приоритеты развития европейской химической индустрии: аналитический обзор Current Trends and Priorities of the European Chemical Industry’s Development: an Analytical Review Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд Шевцова, Г.З. Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини |
| title | Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд |
| title_alt | Современные тренды и приоритеты развития европейской химической индустрии: аналитический обзор Current Trends and Priorities of the European Chemical Industry’s Development: an Analytical Review |
| title_full | Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд |
| title_fullStr | Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд |
| title_full_unstemmed | Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд |
| title_short | Сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд |
| title_sort | сучасні тренди та пріоритети розвитку європейської хімічної індустрії: аналітичний огляд |
| topic | Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини |
| topic_facet | Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178761 |
| work_keys_str_mv | AT ševcovagz sučasnítrenditapríoritetirozvitkuêvropeisʹkoíhímíčnoííndustrííanalítičniioglâd AT ševcovagz sovremennyetrendyiprioritetyrazvitiâevropeiskoihimičeskoiindustriianalitičeskiiobzor AT ševcovagz currenttrendsandprioritiesoftheeuropeanchemicalindustrysdevelopmentananalyticalreview |