Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів
Серед мережевих утворень виділяються кластерні моделі, які охоплюють широкий спектр соціально-економічних аспектів, об’єднуючи підприємства, які знаходяться в межах певної території. В Україні зараз є накопичений досвід і знання, щоб самостійно вирішувати масштабні завдання наведення порядку в еконо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2020 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178762 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів / М.В. Бойченко // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 2 (39). — С. 46-49. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860033922330525696 |
|---|---|
| author | Бойченко, М.В. |
| author_facet | Бойченко, М.В. |
| citation_txt | Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів / М.В. Бойченко // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 2 (39). — С. 46-49. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Серед мережевих утворень виділяються кластерні моделі, які охоплюють широкий спектр соціально-економічних аспектів, об’єднуючи підприємства, які знаходяться в межах певної території. В Україні зараз є накопичений досвід і знання, щоб самостійно вирішувати масштабні завдання наведення порядку в економіці, але принципи вітчизняної та зарубіжної управлінської практики в галузі створення та функціонування кластерів можна бути використати для реалізації стратегії розвитку регіону.
Визначено не тільки основні ознаки класифікації кластерів, але й ознаки успішної їх діяльності, наведено найбільш відомі моделі кластерів та приклади найбільш успішних кластерів у світі, в тому числі трансграничних, і в Україні.
Обґрунтовано, що головною особливістю галузевих кластерів є мережева форма організації всього процесу виробництва: від постачання до збуту, визначено в чому полягає економічний ефект від створення та функціонування таких кластерів та основні умови для створення галузевого кластера як життєздатної, самодостатньої, успішної та ефективної структури. 
Найбільш ефективною моделлю для старопромислових регіонів є галузевий кластер, його відмінність від інших форм економічних об’єднань полягає в тому, що підприємства кластера не йдуть на повне злиття, а створюють механізм взаємодії, що дозволяє їм зберегти статус юридичної особи й при цьому співпрацювати як з іншими підприємствами, котрі утворюють кластер, так і з підприємствами за його межами. Економічні зв’язки, які є основою створення галузевих кластерів, оформляються як довгострокові контракти на основі взаємодій між різними учасниками кластера. Галузевий кластер дозволяє малим підприємствам використовувати переваги не тільки малих форм підприємництва, а й великих виробництв. Галузеві кластери використовують переважно горизонтальні зв’язки, спеціалізацію і доповнюють один одного, досягаючи більш високих результатів на основі використання переваг територіального розташування підприємств і можливостей регіонального управління. Як і органи влади, які відповідають за розвиток регіону, галузеві кластери можуть забезпечити залучення додаткових інвестицій, активізувати інноваційні процеси, а також вирішити певні соціальні проблеми в регіоні.
Для старопромислових регіонів галузеві кластери є саме тим ефективним механізмом, який забезпечить ефективне функціонування їх господарського комплексу на основі раціонального використання економічного потенціалу регіону та дозволить досягти сталого його розвитку.
Среди сетевых образований выделяются кластерные модели, которые охватывают широкий спектр социально-экономических аспектов, объединяя предприятия, которые находятся в пределах определенной территории. В Украине сейчас накоплены опыт и знания, чтобы самостоятельно решать масштабные задачи наведения порядка в экономике, но принципы отечественной и зарубежной управленческой практики в области создания и функционирования кластеров можно будет использовать для реализации стратегии развития региона.
Определены не только основные признаки классификации кластеров, но и признаки успешной их деятельности, приведены наиболее известные модели кластеров и примеры наиболее успешных кластеров в мире, в том числе трансграничных, и в Украине.
Обосновано, что главной особенностью отраслевых кластеров является сетевая форма организации всего процесса производства: от поставки до сбыта, определено в чем заключается экономический эффект от создания и функционирования таких кластеров и основные условия для создания отраслевого кластера как жизнеспособной, самодостаточной, успешной и эффективной структуры.
Наиболее эффективной моделью для старопромышленных регионов является отраслевой кластер, его отличие от других форм экономических объединений заключается в том, что предприятия кластера не идут на полное слияние, а создают механизм взаимодействия, позволяющий им сохранить статус юридического лица и при этом сотрудничать как с другими предприятиями, которые образуют кластер, так и с предприятиями за его пределами. Экономические связи, которые являются основой создания отраслевых кластеров, оформляются как долгосрочные контракты на основе взаимодействий между различными участниками кластера. Отраслевой кластер позволяет малым предприятиям использовать преимущества не только малых форм предпринимательства, но и крупных производств. Отраслевые кластеры используют преимущественно горизонтальные связи, специализацию и дополняют друг друга, достигая более высоких результатов на основе использования преимуществ территориального расположения предприятий и возможностей регионального управления. Как и органы власти, отвечающие за развитие региона, отраслевые кластеры могут обеспечить привлечение дополнительных инвестиций, активизировать инновационные процессы, а также решить определенные социальные проблемы в регионе.
Для старопромышленных регионов отраслевые кластеры являются именно тем эффективным механизмом, который обеспечит эффективное функционирование их хозяйственного комплекса на основе рационального использования экономического потенциала региона и позволит достичь устойчивого его развития.
Among network formations, we can select cluster models that cover a wide range of social and economic aspects, organizing collaboration between diverse businesses located on a certain territory. Presently Ukraine has gained enough experience and knowledge to increase economic growth by itself, but the principles of domestic and foreign management practice in the field of creation and operation of clusters can be used to implement the development strategy of the region.
Together with the basic traits of clusters’ classification, we identified their successful implementation; we outlined the major cluster models and provided examples of the most successful ones in the world including trans-border and Ukrainian.
One of the outcomes was that the main peculiarity of sectoral clusters is their networking organization form of entire production process: from supply to sales. We also found out what economic benefit the formation and functioning of such clusters gives and pointed out basic conditions for a sectoral cluster forming as a vital, sustainable, successful and efficient structure. 
A sectoral cluster is the most efficient model for old industrial regions, their businesses do not merge completely, but establish a mechanism of collaboration, by so doing they preserve their individual status and cooperate with other businesses inside and outside the cluster. This is different from other entities. The basis of sectoral cluster forming is economic relations in the form of long-term contracts based on interaction between different actors within the cluster. A sectoral cluster gives the opportunity to small businesses to combine advantages not only of small but of large businesses as well. Sectoral clusters chiefly use horizontal linkages and specializations contributing to each other, producing higher results by using the advantages of businesses location and regional management possibilities. Sectoral clusters like government bodies are responsible for region development; they can attract additional investments, initiate innovative processes and solve certain social issues in the region.
For old industry regions, namely sectoral clusters are the efficient mechanism that will provide successful functioning of business rationally using the economic potential of the region and will establish its sustainable development.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:52:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
БОЙЧЕНКО М. В.
46 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
УДК 332.142.4:334.7 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).46-49
Микола Вікторович Бойченко
д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0002-9874-3085,
НТУ «Дніпровська політехніка» МОН України, м. Дніпро
ПЕРЕВАГИ ГАЛУЗЕВИХ КЛАСТЕРІВ
ДЛЯ СТАРОПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ
Серед мережевих утворень виділяються кластерні
моделі, які охоплюють широкий спектр соціально-
економічних аспектів, об’єднуючи підприємства, які
знаходяться в межах певної території. У порівнянні зі
звичайними підприємницькими мережами кластери
об’єднують більш широке коло учасників, у тому числі
до них можуть входити інститути підтримки, вироб-
ничі й комерційні структури, серед яких є і вироб-
ники, і постачальники, а також наукові установи
та/або вищі навчальні заклади. Кластери на відміну від
підприємницьких мереж, які формуються переважно
на підставі структури ринків, можуть враховувати про-
цеси на всіх рівнях: від регіонального до міжнаціона-
льного.
В Україні зараз є накопичений досвід і знання,
щоб самостійно вирішувати масштабні завдання наве-
дення порядку в економіці. Однак не потрібно тішити
себе ілюзіями — країна тільки-тільки підходить до
того, щоб перейти від політики економічного балан-
сування на грані дефолту й пожежних заходів до від-
повідної реалізації державної довгострокової еконо-
мічної стратегії, тому досвід, накопичений вітчизня-
ною і зарубіжною управлінською практикою в галузі
створення та функціонування кластерів, можна бути
використати для реалізації такої стратегії.
Тому питання створення кластерів в економіці,
ефективного управління ними є актуальним і потребує
певних досліджень.
Безумовно вчені-економісти вже не один рік при-
діляють увагу можливим шляхам вирішення цих пи-
тань. Наприклад, пропонують засади державної клас-
терної політики та концепцію кластерів як чинник
підвищення конкурентоспроможності економіки дер-
жави [1; 2], проводять наукові семінари, на яких все-
бічно розглядаються можливості використання клас-
терів для регіонального розвитку [3], розробляють мо-
делі використання кластерного підходу для розвитку
виробничих підприємств на основі забезпечення со-
ціо-еколого-економічної рівноваги розвитку території
[4] тощо.
Але доцільним є виявлення основних чинників
ефективного функціонування та управління класте-
рами.
Кластер в загальноекономічному сенсі є групою
географічно локалізованих підприємств однієї чи де-
кількох галузей, науково-дослідних центрів, вузів та
інших установ, які взаємодоповнюють один одного в
досягненні конкретного господарського ефекту і по-
силюють конкурентні переваги окремих компаній
і, отже, кластера в цілому.
Існують різні підходи до класифікації кластерів,
при цьому використовується досить широкий ряд оз-
нак:
географічне положення;
наявність капіталу;
близькість постачальників;
стан конкурентоспроможності;
доступ до спеціалізованих послуг;
розвиток трудового потенціалу;
наявність спеціалізованих навчальних закладів
і дослідницьких установ;
галузева приналежність;
характер появи (стихійно, спонтанно, усвідом-
лено, навмисно або штучно створені);
природа (індустріальний район);
технологічні параметри (кустарні; індустріальні,
що виробляють традиційні товари; інтелектуальні або
інноваційні);
спосіб формування (кластери з регіональної фор-
мою економічної діяльності, тобто регіонально обме-
жені об’єднання всередині споріднених секторів
навколо наукового або промислового центру; кластери
з вертикальними виробничими зв’язками в певних
сферах діяльності, які об’єднано навколо головного
підприємства або мережі основних підприємств, що
охоплюють всі процеси виробництва: від постачання
до збуту; галузеві кластери за рахунок об’єднання під-
приємств в різних галузях промисловості; промислові
кластери).
Найбільш відомими моделями кластерів є:
ефіопська (центр африканського кластера на базі
прямих іноземних інвестиції, зокрема колосального
китайського інвестиційного портфелю);
індійсько-китайська (основою кластера є іно-
земні інвестиції, залучення передових технологій, що
дозволяє забезпечити вихід готової продукції на світові
ринки);
італійська (організація господарської діяльності
групи взаємозалежних підприємств, що діють у межах
певної єдиної програми розвитку на обмеженій тери-
торії. Фахівці вважають, що для країн з перехідною
економікою найбільше підходить саме така форма
кластерної організації виробництва);
радянська (основою кластера був територіально-
промисловий комплекс, для якого не існувало ринко-
вих відносин, конкуренція була зведена до мінімуму,
виробництво концентрувалося на підприємствах-
гігантах);
російська (об’єднання групи промислових під-
приємств, що мають коопераційні зв’язки для успіш-
ної реалізації спільних кластерних проєктів);
БОЙЧЕНКО М. В.
2020/№2 47
скандинавська (орієнтована на експорт або ім-
портозаміщення);
США (орієнтована на експорт, коли підприєм-
ства знаходяться в одному регіоні й максимально ви-
користовують його природний, кадровий та інтегра-
ційний потенціал);
фінська (основою кластера є високий рівень ін-
тернаціоналізації бізнесу і присутність інновацій);
шотландська (спільного виробництва, коли малі
або середні підприємства об’єднуються навколо вели-
кого. Таку модель обирає більшість країн Європей-
ського Союзу);
японська (основою кластера є фірма-лідер з масш-
табним виробництвом, яка на різних стадіях свого
технологічного ланцюжка залучає велику кількість по-
стачальників).
Детально досвід виникнення, розвитку та функ-
ціонування кластерів в країнах Північної, Східної та
Центральної Європи розглянуто в роботі [5].
Приклади успішних кластерів у світі: Силіконова
долина (Каліфорнія, США) — у сфері комп’ютерних
технологій; автомобілебудівний кластер у Детройті
(США); Лондонський фінансовий сектор Сіті (Схід-
ний Лондон, Великобританія); авіаційна та космічна
галузь у Тулузі (Франція); контейнерний порт Роттер-
даму (Нідерланди); центр діамантів у Антверпені
(Бельгія).
В Україні успішним можна назвати Інститут
електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України (за-
сновники: Науково-технологічний комплекс «Інститут
електрозварювання ім. Є.О. Патона» НАН України;
«Титан», Центр сертифікації «Сепроз», «Центр роз-
витку інновацій» та інші) та науково-технічний кон-
церн «Інститут монокристалів» HAH України (заснов-
ники: Науково-технічний концерн «Інститут моно-
кристалів» HAH України; 27 підприємств з Харкова,
Києва та Сум).
Існують приклади успішних транскордонних кла-
стерів: «Долина Медікон», яка розташована на кордоні
Данії та Швеції навколо затоки Ересунн (вона нарахо-
вує 26 лікарень, 12 університетів); кластер біотехноло-
гій, регіон Орезунд (Данія-Швеція); німецько-гол-
ландський транскордонний кластер, який охоплює ре-
гіональні кластери і мережі в технологічних секторах
пластмас, металообробки та біомедичному секторі; ні-
мецько-голландська мережа регіональних кластерів
постачальників, технічних агентств та інноваційних
установ навколо транснаціональних корпорацій Ocи
і Nedcar; «Долина Доммель» (Бельгія та Нідерланди),
яка складається з регіональних кластерів фірм високих
технологій та інноваційних організацій; автомобіль-
ний кластер між Португалією й Іспанією; кластер
скла, який розташований на суміжних територіях
Австрії, Німеччини та Чехії; текстильний кластер,
який функціонує на території прикордонних регіонів
Австрії та Чехії; технологічний кластер, який створе-
ний та діє на суміжних територіях Австрії та Словенії.
Кластери дозволяють оптимізувати контакти між
окремими підприємствами, налагодити ефективну
кооперацію, узгоджувати плани учасників кластера,
що здійснюють різні види економічної діяльності. В
той же час в їх межах між всіма учасниками вирішу-
ється питання щодо шляхів досягнення конкурентних
переваг на певній території. Кластер є новою формою
мережевої організації взаємодії окремих підприємств,
яка дозволяє швидко, адаптуватися до надзвичайно
мінливого зовнішнього середовища та сприяє зрос-
танню: конкурентоспроможності окремих підпри-
ємств, якості товарів, інвестицій та економіки в ці-
лому.
Основними ознаками успішної діяльності класте-
рів можуть бути:
взаємозв’язки, які дозволяють учасникам класте-
рів мати більш високий рівень виробничо-ринкового
потенціалу в порівнянні з тими підприємствами, які
працюють поодинці;
кооперація та співробітництво, які стають стиму-
лами щодо впровадження інноваційних технологій та
новітньої техніки;
орієнтація на потреби ринку, яка є основою для
визначення стратегії розвитку кластера;
забезпечення відповідності стратегії кожного
окремого підприємства загальній стратегії розвитку
кластера, регіону, економіки країні в цілому.
Поширення кластерної концепції можливо на
будь-якій території і в будь-якій галузі економіки. Ос-
новою для досягнення успіху стають переваги за раху-
нок підвищення ефективності функціонування всіх
підприємств у кластері, але основну роль в забезпе-
ченні стійкої конкурентоспроможності кластерів має
якість корпоративної стратегії.
Науково-обґрунтовану стратегію екологічно спря-
мованих транспортно-логістичних кластерів розвитку
блакитного океану детально розглянуто у роботі [6],
принципи формування кластера відновлювальної
енергетики у статті [7], обґрунтування доцільності
створення з переробки промислових відходів, в першу
чергу відходів вугледобувної та металургійної промис-
ловості у публікації [8].
Головною особливістю галузевих кластерів є ме-
режева форма організації всього процесу виробництва:
від постачання до збуту. Економічний ефект від ство-
рення та функціонування таких кластерів полягає в:
більш ефективному використанні сукупного по-
тенціалу мережевих партнерів;
можливому зниженні витрат на модернізацію ви-
робництва за рахунок передачі певних робіт партне-
рам, які є признаними фахівцями в цих видах діяль-
ності;
встановленні довгострокових партнерських зв’яз-
ків, що дозволить підвищити ефективність процесу за-
безпечення всього циклу виробництва матеріальними
ресурсами;
підвищенні ефективності виконання окремих
управлінських функцій на основі залучення спеціалі-
зованих установ;
покращанні робіт в галузі сервісного обслугову-
вання;
підвищенні надійності всіх учасників кластера
при об’єднанні їх коштів.
Для створення галузевого кластера як життєздат-
ної, самодостатньої, успішної та ефективної структури
необхідна наявність основних умов (див. рисунок).
Найбільш ефективною моделлю для старопромисло-
вих регіонів є галузевий кластер, в якому синергетич-
ний ефект від взаємодії учасників, що входять в цей
кластер, досягається тільки за рахунок галузі, тому що
саме вона в цьому випадку виступає об’єднуючим чин-
ником. У цьому випадку формується кластер великих
підприємств з чітко вираженим єдиним центром,
сильною кооперацією і практично відсутньою конку-
ренцією всередині структури. Слід зазначити, що по-
БОЙЧЕНКО М. В.
48 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
дібний вид кластера відрізняється від звичайної про-
мислової групи, в першу чергу, самостійністю і еконо-
мічною зацікавленістю в створенні, а по-друге, наяв-
ністю інноваційних основ функціонування. В даному
випадку кластер — це вже мережева структура, яка
включає представників влади, бізнес-спільноти, уста-
нов громадянського суспільства в регіоні, згуртованих
навколо центра конкурентоспроможної економічної
діяльності.
Рисунок. Основні умови успішного створення та функціонування галузевого кластера
Економічні зв’язки, які є основою створення га-
лузевих кластерів, оформляються як довгострокові
контракти на основі вертикальних і горизонтальних
взаємодій між різними учасниками кластера і діють за
принципом синергізму. Такі об’єднання дозволяють
малим підприємствам використовувати переваги не
тільки малих форм підприємництва, а й великих ви-
робництв. Між підприємствами, що належать різним
власникам, виникає спорідненість при збереженні
кожним з них своєї автономності.
Галузеві кластери використовують переважно го-
ризонтальні зв’язки, спеціалізацію і доповнюють один
одного, досягаючи більш високих результатів на ос-
нові використання переваг територіального розташу-
вання підприємств і можливостей регіонального уп-
равління. Як і органи влади, які відповідають за роз-
виток регіону, галузеві кластери можуть забезпечити
залучення додаткових інвестицій, активізувати іннова-
ційні процеси, а також вирішити певні соціальні про-
блеми в регіоні.
Ознакою галузевого кластера є цільова підприєм-
ницька діяльність. В межах галузевого кластера об’єд-
нується не тільки виробничий, але й інноваційний по-
тенціал всіх учасників, здійснюється комплексне уп-
равління всім виробничим процесом: від постачання
до збуту, підвищується якість продукції, сервісного об-
слуговування. Об’єднання зусиль всіх учасників клас-
тера на певній території дає значні переваги в конку-
рентній боротьбі, сприяє модернізації всіх процесів,
проведенню гнучкої політики, необхідної в умовах
мінливого зовнішнього середовища, та перерозподілу
ризиків.
Відмінність галузевого кластера від інших форм
економічних об’єднань полягає в тому, що підприєм-
ства кластера не йдуть на повне злиття, а створюють
механізм взаємодії, що дозволяє їм зберегти статус
юридичної особи й при цьому співпрацювати як з ін-
шими підприємствами, котрі утворюють кластер, так
і з підприємствами за його межами. У кластерах фор-
мується складна комбінація конкуренції та кооперації,
особливо в інноваційних процесах. Тобто, ще однією
з ознак галузевого кластера є те, що він мобільний,
має тісні економічні зв’язки і галузеву взаємодопов-
нюваність, відрізняється маркетинговою політикою,
єдиним інформаційним простором.
Також однією з основних ознак діючих галузевих
кластерів є вимоги ринків, на яких вони працюють й
на які збираються вийти, бо тільки попит визначає,
яку продукцію та в якій кількості треба виробляти в
кластері. Найчастіше виходи на ринки з більш висо-
кими вимогами до якості продукції та умов поставок,
можуть стати реальним стимулом щодо вдосконалення
всього виробничого процесу або в окремих його учас-
ників. У свою чергу регіональні органи влади мають
можливість щодо стимулювання учасників кластера за
рахунок надання субсидій. Також вони можуть ініці-
ювати проведення торгових ярмарків для залучення
більш широкого кола покупців, організовувати обмін
досвідом між місцевими й закордонними підприєм-
ствами для подолання існуючих недоліків на підпри-
ємствах, в регіональній інфраструктурі та структурі
технологічних інститутів.
Втілення в життя концепції розвитку галузевих
кластерів в старопромислових регіонах передбачає
проведення комплексу економічних заходів:
перегляд концепції управління розвитком ре-
гіону, яка передбачає чітку класифікацію галузей і під-
приємств за потенційною здатністю до економічного
зростання;
визначення можливих методів впливу керів-
ництва регіону;
розробку переліку підприємств, для яких доціль-
но застосувати процедури націоналізації або банкрут-
ства;
Н
а
я
в
н
іс
т
ь:
ресурсів, підприємств та відповідної інфраструктури
нових технологій в організації виробництва, збуту, управління, фінансування, здатних
відкрити нові можливості
єдиного інформаційного простору
інвесторів, зацікавлених в отриманні прибутку від функціонування кластера
нематеріальних активів, які можна використати для виготовлення конкурентної
продукції
ініціативних і впливових людей, які можуть згуртувати учасників та зацікавити їх
отриманням певної економічної вигоди
науково-обґрунтованої стратегії розвитку кластера
БОЙЧЕНКО М. В.
2020/№2 49
визначення можливого рівня участі коштів місце-
вих бюджетів в капіталах учасників кластера;
підвищення статусу регіональної політики з роз-
робкою необхідних законодавчих актів;
виявлення всього комплексу інструментів і ре-
сурсного потенціалу при розробці концепції розвитку
регіону, адекватної цілям інноваційно-кластерного
розвитку регіону.
У останнє десятиріччя кластери та регіональна
політика, що заснована на них, можуть бути найбільш
успішним інструментом економічного розвитку регіо-
нів в Україні, яка тільки починає будувати свою ре-
гіональну політику. Для старопромислових регіонів га-
лузеві кластери є саме тим ефективним механізмом,
який забезпечить ефективне функціонування їх госпо-
дарського комплексу на основі раціонального вико-
ристання економічного потенціалу регіону та дозво-
лить досягти сталого його розвитку.
Список використаних джерел
1. Тищенко О.П., Заніздра С.А. Державна клас-
терна політика в контексті формування інноваційної
моделі розвитку національної економіки. Бізнес Ін-
форм. 2014. № 8. С. 34-39.
2. Сєрік О.Д. Концепція кластерів та її роль у фо-
рмуванні конкурентоспроможної економіки держави.
Вісник Хмельницького національного університету. Се-
рія: Економічні науки. 2009. № 3, т. 2. С. 214-217.
3. Кластери як інструмент регіонального роз-
витку: матеріали науково-практичного семінару (м. Фе-
одосія, 16-20 липня 2012 р.) / за ред. проф. В.В. Ма-
монової. Харків: ХарРІ НАДУ, 2012. 115 с.
4. Павленко О.О., Мартинець В.В., Рибальченко
С.М. Розробка моделі використання кластерного під-
ходу при формуванні соціо-еколого-економічної рів-
новаги регіону. Вісник Сумського державного універси-
тету. Серія «Економіка». 2018. № 2. С. 7-12.
5. Вишнякова І.В. Досвід становлення та розви-
тку кластерів в окремих країнах Північної, Східної і
Центральної Європи. Вісник Запорізького національного
університету. Серія: Економічні науки. 2011. № 1 (9).
С. 184-193.
6. Гриценко С.І. Стратегія розвитку екологічно
спрямованих транспортно-логістичних кластерів бла-
китного океану. Вісник економічної науки України. 2019.
№ 2. С. 151-156. doi: https://doi.org/10.37405/1729-
7206.2019.2(37).151-156.
7. Чеботарьов В.А., Колосов А.М., Суворов М.В.
Актуалізація формування кластера відновлювальної
енергетики в умовах зміни тарифних трендів. Еконо-
мічний вісник Донбасу. 2019. № 2 (56). С. 4-9. doi:
10.12958/1817-3772-2019-2(56)-4-9.
8. Кочешкова І.М. Можливі форми підприємств
з переробки промислових відходів і джерела фінансу-
вання їх створення та функціонування. Економічний ві-
сник Донбасу. 2019. № 3 (57). С. 63-69. doi: 10.12958/
1817-3772-2019-3(57)-63-69.
References
1. Tyshchenko O.P., Zanizdra S.A. (2014).
Derzhavna klasterna polityka v konteksti formuvannia in-
novatsiynoi modeli rozvytku natsionalnoi ekonomiky [State
cluster policy in the context of forming an innovative
model of national economy development]. Biznes Inform,
8, рр. 34-39 [in Ukrainian].
2. Serik O.D. (2009). Kontseptsiia klasteriv ta ii rol u
formuvanni konkurentospromozhnoi ekonomiky derzhavy
[The concept of clusters and its role in the formation of a
competitive state economy]. Visnyk Khmelnytskoho natsion-
alnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky — Herald of
Khmelnytsky National University. Series: Economic Sciences,
3, Vol. 2, рр. 214-217 [in Ukrainian].
3. Mamonovа V.V. (Ed.). (2012). Klastery yak in-
strument rehionalnoho rozvytku [Clusters as a tool for re-
gional development]. Proceedings of the Scientific and
Practical Seminar. Kharkiv, KharRI NADU. 115 р. [in
Ukrainian].
4. Pavlenko O.O., Martynets V.V., Rybalchenko S.M.
(2018). Rozrobka modeli vykorystannia klasternoho pid-
khodu pry formuvanni sotsio-ekoloho-ekonomichnoi
rivnovahy rehionu [Development of a model of using the
cluster approach in the formation of socio-ecological and
economic balance of the region]. Visnyk Sumskoho der-
zhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomika» — Visnyk of
Sumy State University. Economy series, 2, рр. 7-12 [in
Ukrainian].
5. Vyshnyakova I.V. (2011). Dosvid stanovlennya ta
rozvytku klasteriv v okremykh krayinakh Pivnichnoi,
Skhidnoi i Tsentralnoi Yevropy [Experience in the for-
mation and development of clusters in some countries of
Northern, Eastern and Central Europe]. Visnyk Zaporiz-
koho natsionalnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni
nauky — Bulletin of Zaporizhzhіa National University, 1 (9),
рр. 184-193. [in Ukrainian].
6. Hrytsenko S.I. (2019). Stratehiia rozvytku ekolo-
hichno spriamovanykh transportno-lohistychnykh klasteriv
blakytnoho okeanu [Strategy for the development of eco-
logically oriented transport and logistics clusters of the blue
ocean]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrayiny, 2, рр. 151-
156. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2019.2(37).
151-156 [in Ukrainian].
7. Chebotarov V.A., Kolosov A.M., Suvorov M.V.
(2019). Aktualizatsiia formuvannia klastera vidnovlyuvalnoi
enerhetyky v umovakh zminy taryfnykh trendiv
[Actualization of the formation of the renewable energy
cluster in the conditions of changing tariff trends].
Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the
Donbas, 2 (56), рр. 4-9. doi: 10.12958/1817-3772-2019-
2(56)-4-9 [in Ukrainian].
8. Kocheshkova I.M. (2019). Mozhlyvi formy
pidpryemstv z pererobky promyslovykh vidkhodiv i dzher-
ela finansuvannia ikh stvorennia ta funktsionuvannia [Pos-
sible forms of industrial waste processing enterprises and
sources of funding for their creation and operation].
Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the
Donbas, 3 (57), рр. 63-69. doi: 10.12958/1817-3772-2019-
3(57)-63-69 [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 29.07.2020
Формат цитування:
Бойченко М. В. Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів. Вісник економічної науки Ук-
раїни. 2020. № 2 (39). С. 46-49. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).46-49
Boichenko M. V. (2020). Advantages of Branch Clusters for Old Industrial Regions. Visnyk ekonomichnoi nauky
Ukrainy, 2 (39), рр. 46-49. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).46-49
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178762 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:52:57Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бойченко, М.В. 2021-03-13T08:38:12Z 2021-03-13T08:38:12Z 2020 Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів / М.В. Бойченко // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 2 (39). — С. 46-49. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).46-49 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178762 332.142.4:334.7 Серед мережевих утворень виділяються кластерні моделі, які охоплюють широкий спектр соціально-економічних аспектів, об’єднуючи підприємства, які знаходяться в межах певної території. В Україні зараз є накопичений досвід і знання, щоб самостійно вирішувати масштабні завдання наведення порядку в економіці, але принципи вітчизняної та зарубіжної управлінської практики в галузі створення та функціонування кластерів можна бути використати для реалізації стратегії розвитку регіону.
 Визначено не тільки основні ознаки класифікації кластерів, але й ознаки успішної їх діяльності, наведено найбільш відомі моделі кластерів та приклади найбільш успішних кластерів у світі, в тому числі трансграничних, і в Україні.
 Обґрунтовано, що головною особливістю галузевих кластерів є мережева форма організації всього процесу виробництва: від постачання до збуту, визначено в чому полягає економічний ефект від створення та функціонування таких кластерів та основні умови для створення галузевого кластера як життєздатної, самодостатньої, успішної та ефективної структури. 
 Найбільш ефективною моделлю для старопромислових регіонів є галузевий кластер, його відмінність від інших форм економічних об’єднань полягає в тому, що підприємства кластера не йдуть на повне злиття, а створюють механізм взаємодії, що дозволяє їм зберегти статус юридичної особи й при цьому співпрацювати як з іншими підприємствами, котрі утворюють кластер, так і з підприємствами за його межами. Економічні зв’язки, які є основою створення галузевих кластерів, оформляються як довгострокові контракти на основі взаємодій між різними учасниками кластера. Галузевий кластер дозволяє малим підприємствам використовувати переваги не тільки малих форм підприємництва, а й великих виробництв. Галузеві кластери використовують переважно горизонтальні зв’язки, спеціалізацію і доповнюють один одного, досягаючи більш високих результатів на основі використання переваг територіального розташування підприємств і можливостей регіонального управління. Як і органи влади, які відповідають за розвиток регіону, галузеві кластери можуть забезпечити залучення додаткових інвестицій, активізувати інноваційні процеси, а також вирішити певні соціальні проблеми в регіоні.
 Для старопромислових регіонів галузеві кластери є саме тим ефективним механізмом, який забезпечить ефективне функціонування їх господарського комплексу на основі раціонального використання економічного потенціалу регіону та дозволить досягти сталого його розвитку. Среди сетевых образований выделяются кластерные модели, которые охватывают широкий спектр социально-экономических аспектов, объединяя предприятия, которые находятся в пределах определенной территории. В Украине сейчас накоплены опыт и знания, чтобы самостоятельно решать масштабные задачи наведения порядка в экономике, но принципы отечественной и зарубежной управленческой практики в области создания и функционирования кластеров можно будет использовать для реализации стратегии развития региона.
 Определены не только основные признаки классификации кластеров, но и признаки успешной их деятельности, приведены наиболее известные модели кластеров и примеры наиболее успешных кластеров в мире, в том числе трансграничных, и в Украине.
 Обосновано, что главной особенностью отраслевых кластеров является сетевая форма организации всего процесса производства: от поставки до сбыта, определено в чем заключается экономический эффект от создания и функционирования таких кластеров и основные условия для создания отраслевого кластера как жизнеспособной, самодостаточной, успешной и эффективной структуры.
 Наиболее эффективной моделью для старопромышленных регионов является отраслевой кластер, его отличие от других форм экономических объединений заключается в том, что предприятия кластера не идут на полное слияние, а создают механизм взаимодействия, позволяющий им сохранить статус юридического лица и при этом сотрудничать как с другими предприятиями, которые образуют кластер, так и с предприятиями за его пределами. Экономические связи, которые являются основой создания отраслевых кластеров, оформляются как долгосрочные контракты на основе взаимодействий между различными участниками кластера. Отраслевой кластер позволяет малым предприятиям использовать преимущества не только малых форм предпринимательства, но и крупных производств. Отраслевые кластеры используют преимущественно горизонтальные связи, специализацию и дополняют друг друга, достигая более высоких результатов на основе использования преимуществ территориального расположения предприятий и возможностей регионального управления. Как и органы власти, отвечающие за развитие региона, отраслевые кластеры могут обеспечить привлечение дополнительных инвестиций, активизировать инновационные процессы, а также решить определенные социальные проблемы в регионе.
 Для старопромышленных регионов отраслевые кластеры являются именно тем эффективным механизмом, который обеспечит эффективное функционирование их хозяйственного комплекса на основе рационального использования экономического потенциала региона и позволит достичь устойчивого его развития. Among network formations, we can select cluster models that cover a wide range of social and economic aspects, organizing collaboration between diverse businesses located on a certain territory. Presently Ukraine has gained enough experience and knowledge to increase economic growth by itself, but the principles of domestic and foreign management practice in the field of creation and operation of clusters can be used to implement the development strategy of the region.
 Together with the basic traits of clusters’ classification, we identified their successful implementation; we outlined the major cluster models and provided examples of the most successful ones in the world including trans-border and Ukrainian.
 One of the outcomes was that the main peculiarity of sectoral clusters is their networking organization form of entire production process: from supply to sales. We also found out what economic benefit the formation and functioning of such clusters gives and pointed out basic conditions for a sectoral cluster forming as a vital, sustainable, successful and efficient structure. 
 A sectoral cluster is the most efficient model for old industrial regions, their businesses do not merge completely, but establish a mechanism of collaboration, by so doing they preserve their individual status and cooperate with other businesses inside and outside the cluster. This is different from other entities. The basis of sectoral cluster forming is economic relations in the form of long-term contracts based on interaction between different actors within the cluster. A sectoral cluster gives the opportunity to small businesses to combine advantages not only of small but of large businesses as well. Sectoral clusters chiefly use horizontal linkages and specializations contributing to each other, producing higher results by using the advantages of businesses location and regional management possibilities. Sectoral clusters like government bodies are responsible for region development; they can attract additional investments, initiate innovative processes and solve certain social issues in the region.
 For old industry regions, namely sectoral clusters are the efficient mechanism that will provide successful functioning of business rationally using the economic potential of the region and will establish its sustainable development. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Регіональна економіка Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів Преимущества отраслевых кластеров для старопромышленных регионов Advantages of Branch Clusters for Old Industrial Regions Article published earlier |
| spellingShingle | Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів Бойченко, М.В. Регіональна економіка |
| title | Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів |
| title_alt | Преимущества отраслевых кластеров для старопромышленных регионов Advantages of Branch Clusters for Old Industrial Regions |
| title_full | Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів |
| title_fullStr | Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів |
| title_full_unstemmed | Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів |
| title_short | Переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів |
| title_sort | переваги галузевих кластерів для старопромислових регіонів |
| topic | Регіональна економіка |
| topic_facet | Регіональна економіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178762 |
| work_keys_str_mv | AT boičenkomv perevagigaluzevihklasterívdlâstaropromislovihregíonív AT boičenkomv preimuŝestvaotraslevyhklasterovdlâstaropromyšlennyhregionov AT boičenkomv advantagesofbranchclustersforoldindustrialregions |