Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств

Сучасні тенденції до інтелектуалізації глобальної економіки, що спостерігаються протягом останніх десятиліть, висувають як ключові джерела формування конкурентоспроможності підприємств знання, інтелект, творчу діяльність працівників. Розвиток творчої праці дозволяє генерувати нові товари, послуги та...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник економічної науки України
Date:	2020
Main Authors:	Бриль, І.В., Брюховецький, Я.С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2020
Subjects:	Цифрова економіка та інформаційні технології
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178781
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств / І.В. Бриль, Я.С. Брюховецький // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 2 (39). — С. 172-179. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178781
record_format	dspace
spelling	Бриль, І.В. Брюховецький, Я.С. 2021-03-13T08:49:21Z 2021-03-13T08:49:21Z 2020 Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств / І.В. Бриль, Я.С. Брюховецький // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 2 (39). — С. 172-179. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).172-179 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178781 338.34:658 Сучасні тенденції до інтелектуалізації глобальної економіки, що спостерігаються протягом останніх десятиліть, висувають як ключові джерела формування конкурентоспроможності підприємств знання, інтелект, творчу діяльність працівників. Розвиток творчої праці дозволяє генерувати нові товари, послуги та інші інтелектуальні продукти, отже, створення умов для ефективної інтелектуальної діяльності є головним завданням сучасних підприємств. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні сучасних напрямів і рівнів дослідження інтелектуалізації за результатами міжнародних співставлень та економічного стану в Україні. Визначено, що для прискорення інтелектуалізації та розвитку інноваційної активності персоналу на сучасних підприємствах необхідно було б: створити та підтримувати в колективі атмосферу нововведень; забезпечити реалізацію стратегії зростання інтелектуального капіталу та інноваційного розвитку через удосконалення системи стимулювання й мотивації; визнати, що кардинальні перетворення потрібні не лише у свідомості робітників, але й у виробничій, управлінській організаційній структурах та їх оновлення відповідно до сучасних вимог процесів управління. Доведено доцільність виконання дослідження у ракурсі вирішення питань з визначення рівнів та сфер дослідження, а також фінансування процесів інтелектуалізації. При розробці напрямів визначення сучасного стану інтелектуалізації її слід досліджувати за рівнями (індивідуальний, мікрорівень, мезорівень, макрорівень, мегарівень); за сферами (інтелектуалізація особистості, систем менеджменту, трудового процесу, підприємства, інтелектуалізація економіки та підприємництва, як фактор державного розвитку та інтелектуалізація суспільства) дослідження згідно рівнів функціонування економіки; за фінансуванням процесів інтелектуалізації залежно від видів діяльності підприємства: фінансування інтелектуалізації від операційної діяльності підприємства, за рахунок власного статутного чи позикового капіталу, за рахунок проведення інвестиційної діяльності. Проведене дослідження інтелектуалізації відповідно до міжнародних співставлень за індексами економічного розвитку України та аналізу економічної ситуації в державі доводить перевагу її лідерства у дослідженнях і розробках, появу нових знань, розвиток високотехнологічного виробництва і створення масових інноваційних продуктів, цифровізації. Современные тенденции интеллектуализации глобальной экономики, что наблюдаются в течение последних десятилетий, выдвигают как ключевые источники формирования конкурентоспособности предприятий знания, интеллект, творческую деятельность работников. Развитие творческого труда позволяет генерировать новые товары, услуги и другие интеллектуальные продукты, следовательно, создание условий для эффективной интеллектуальной деятельности является главной задачей современных предприятий. Цель исследования заключается в обосновании направлений и уровней исследования интеллектуализации по результатам международных сопоставлений и экономического положения в Украине. Определено, что для ускорения интеллектуализации и развития инновационной активности персонала на современных предприятиях необходимо было бы: создать и поддерживать в коллективе атмосферу нововведений; обеспечить реализацию стратегии роста интеллектуального капитала и инновационного развития через совершенствование системы стимулирования и мотивации; признать, что кардинальные преобразования нужны не только в сознании рабочих, но и в производственной, управленческой организационной структурах и их обновления в соответствии с современными требованиями процессов управления. Доказана целесообразность выполнения исследования в ракурсе решения вопросов по определению уровней и сфер исследования, а также финансирования процессов интеллектуализации. При разработке направлений определения современного состояния интеллектуализации ее следует исследовать по уровням (индивидуальный, микроуровень, мезоуровень, макроуровень, мегауровень) по сферам (интеллектуализация личности, систем менеджмента, трудового процесса, предприятия, интеллектуализация экономики и предпринимательства, как фактор государственного развития и интеллектуализация общества) исследования по уровням функционирования экономики; по финансированию процессов интеллектуализации в зависимости от видов деятельности предприятия: финансирование интеллектуализации от операционной деятельности предприятия, за счет собственного уставного или заемного капитала, за счет проведения инвестиционной деятельности. Проведенное исследование интеллектуализации в соответствии с международными индексами экономического развития Украины и анализа экономической ситуации в государстве доказывает превосходство ее лидерства в исследованиях и разработках, появление новых знаний, развитие высокотехнологичного производства и создание массовых инновационных продуктов, цифровизации. Modern trends in the intellectualization of the global economy, observed in recent decades, put forward as key sources of competitiveness of enterprises knowledge, intelligence, creativity of employees. The development of creative work allows to generate new goods, services and other intellectual products, therefore, the creation of conditions for effective intellectual activity is the main task of modern enterprises. The purpose of the study is to substantiate the current directions and levels of research of intellectualization based on the results of international comparisons and the economic situation in Ukraine. It is determined that in order to accelerate the intellectualization and development of innovative activity of staff in modern enterprises it would be necessary to: create and maintain an atmosphere of innovation in the team; to ensure the implementation of the strategy of intellectual capital growth and innovative development through the improvement of the system of incentives and motivation; recognize that radical changes are needed not only in the minds of workers, but also in the production, management organizational structures and their renewal in accordance with modern requirements of management processes. The expediency of the research in the perspective of solving issues of determining the levels and areas of research, as well as the financing of intellectualization processes is proved. When developing directions for determining the current state of intellectualization, it should be studied by levels (individual, microlevel, mesolevel, macrolevel, megalevel); by areas (intellectualization of the individual, management systems, labor process, enterprise, intellectualization of the economy and entrepreneurship as a factor of state development and intellectualization of society) research according to the levels of functioning of the economy; by financing the processes of intellectualization depending on the activities of the enterprise: financing of intellectualization from the operating activities of the enterprise, at the expense of its own authorized or borrowed capital, through investment activities. The study of intellectualization in accordance with international comparisons of economic development indices of Ukraine and analysis of the economic situation in the country proves the superiority of its leadership in research and development, the emergence of new knowledge, development of high-tech production and creation of mass innovative products, digitalization. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Цифрова економіка та інформаційні технології Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств Современные направления и уровни исследований интеллектуализации экономики и предприятий Modern Directions and Levels of Research of Intellectualization of Economy and Enterprises Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств
spellingShingle	Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств Бриль, І.В. Брюховецький, Я.С. Цифрова економіка та інформаційні технології
title_short	Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств
title_full	Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств
title_fullStr	Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств
title_full_unstemmed	Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств
title_sort	сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств
author	Бриль, І.В. Брюховецький, Я.С.
author_facet	Бриль, І.В. Брюховецький, Я.С.
topic	Цифрова економіка та інформаційні технології
topic_facet	Цифрова економіка та інформаційні технології
publishDate	2020
language	Ukrainian
container_title	Вісник економічної науки України
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Современные направления и уровни исследований интеллектуализации экономики и предприятий Modern Directions and Levels of Research of Intellectualization of Economy and Enterprises
description	Сучасні тенденції до інтелектуалізації глобальної економіки, що спостерігаються протягом останніх десятиліть, висувають як ключові джерела формування конкурентоспроможності підприємств знання, інтелект, творчу діяльність працівників. Розвиток творчої праці дозволяє генерувати нові товари, послуги та інші інтелектуальні продукти, отже, створення умов для ефективної інтелектуальної діяльності є головним завданням сучасних підприємств. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні сучасних напрямів і рівнів дослідження інтелектуалізації за результатами міжнародних співставлень та економічного стану в Україні. Визначено, що для прискорення інтелектуалізації та розвитку інноваційної активності персоналу на сучасних підприємствах необхідно було б: створити та підтримувати в колективі атмосферу нововведень; забезпечити реалізацію стратегії зростання інтелектуального капіталу та інноваційного розвитку через удосконалення системи стимулювання й мотивації; визнати, що кардинальні перетворення потрібні не лише у свідомості робітників, але й у виробничій, управлінській організаційній структурах та їх оновлення відповідно до сучасних вимог процесів управління. Доведено доцільність виконання дослідження у ракурсі вирішення питань з визначення рівнів та сфер дослідження, а також фінансування процесів інтелектуалізації. При розробці напрямів визначення сучасного стану інтелектуалізації її слід досліджувати за рівнями (індивідуальний, мікрорівень, мезорівень, макрорівень, мегарівень); за сферами (інтелектуалізація особистості, систем менеджменту, трудового процесу, підприємства, інтелектуалізація економіки та підприємництва, як фактор державного розвитку та інтелектуалізація суспільства) дослідження згідно рівнів функціонування економіки; за фінансуванням процесів інтелектуалізації залежно від видів діяльності підприємства: фінансування інтелектуалізації від операційної діяльності підприємства, за рахунок власного статутного чи позикового капіталу, за рахунок проведення інвестиційної діяльності. Проведене дослідження інтелектуалізації відповідно до міжнародних співставлень за індексами економічного розвитку України та аналізу економічної ситуації в державі доводить перевагу її лідерства у дослідженнях і розробках, появу нових знань, розвиток високотехнологічного виробництва і створення масових інноваційних продуктів, цифровізації. Современные тенденции интеллектуализации глобальной экономики, что наблюдаются в течение последних десятилетий, выдвигают как ключевые источники формирования конкурентоспособности предприятий знания, интеллект, творческую деятельность работников. Развитие творческого труда позволяет генерировать новые товары, услуги и другие интеллектуальные продукты, следовательно, создание условий для эффективной интеллектуальной деятельности является главной задачей современных предприятий. Цель исследования заключается в обосновании направлений и уровней исследования интеллектуализации по результатам международных сопоставлений и экономического положения в Украине. Определено, что для ускорения интеллектуализации и развития инновационной активности персонала на современных предприятиях необходимо было бы: создать и поддерживать в коллективе атмосферу нововведений; обеспечить реализацию стратегии роста интеллектуального капитала и инновационного развития через совершенствование системы стимулирования и мотивации; признать, что кардинальные преобразования нужны не только в сознании рабочих, но и в производственной, управленческой организационной структурах и их обновления в соответствии с современными требованиями процессов управления. Доказана целесообразность выполнения исследования в ракурсе решения вопросов по определению уровней и сфер исследования, а также финансирования процессов интеллектуализации. При разработке направлений определения современного состояния интеллектуализации ее следует исследовать по уровням (индивидуальный, микроуровень, мезоуровень, макроуровень, мегауровень) по сферам (интеллектуализация личности, систем менеджмента, трудового процесса, предприятия, интеллектуализация экономики и предпринимательства, как фактор государственного развития и интеллектуализация общества) исследования по уровням функционирования экономики; по финансированию процессов интеллектуализации в зависимости от видов деятельности предприятия: финансирование интеллектуализации от операционной деятельности предприятия, за счет собственного уставного или заемного капитала, за счет проведения инвестиционной деятельности. Проведенное исследование интеллектуализации в соответствии с международными индексами экономического развития Украины и анализа экономической ситуации в государстве доказывает превосходство ее лидерства в исследованиях и разработках, появление новых знаний, развитие высокотехнологичного производства и создание массовых инновационных продуктов, цифровизации. Modern trends in the intellectualization of the global economy, observed in recent decades, put forward as key sources of competitiveness of enterprises knowledge, intelligence, creativity of employees. The development of creative work allows to generate new goods, services and other intellectual products, therefore, the creation of conditions for effective intellectual activity is the main task of modern enterprises. The purpose of the study is to substantiate the current directions and levels of research of intellectualization based on the results of international comparisons and the economic situation in Ukraine. It is determined that in order to accelerate the intellectualization and development of innovative activity of staff in modern enterprises it would be necessary to: create and maintain an atmosphere of innovation in the team; to ensure the implementation of the strategy of intellectual capital growth and innovative development through the improvement of the system of incentives and motivation; recognize that radical changes are needed not only in the minds of workers, but also in the production, management organizational structures and their renewal in accordance with modern requirements of management processes. The expediency of the research in the perspective of solving issues of determining the levels and areas of research, as well as the financing of intellectualization processes is proved. When developing directions for determining the current state of intellectualization, it should be studied by levels (individual, microlevel, mesolevel, macrolevel, megalevel); by areas (intellectualization of the individual, management systems, labor process, enterprise, intellectualization of the economy and entrepreneurship as a factor of state development and intellectualization of society) research according to the levels of functioning of the economy; by financing the processes of intellectualization depending on the activities of the enterprise: financing of intellectualization from the operating activities of the enterprise, at the expense of its own authorized or borrowed capital, through investment activities. The study of intellectualization in accordance with international comparisons of economic development indices of Ukraine and analysis of the economic situation in the country proves the superiority of its leadership in research and development, the emergence of new knowledge, development of high-tech production and creation of mass innovative products, digitalization.
issn	1729-7206
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178781
citation_txt	Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств / І.В. Бриль, Я.С. Брюховецький // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 2 (39). — С. 172-179. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT brilʹív sučasnínaprâmiírívnídoslídžennâíntelektualízacííekonomíkitapídpriêmstv AT brûhovecʹkiiâs sučasnínaprâmiírívnídoslídžennâíntelektualízacííekonomíkitapídpriêmstv AT brilʹív sovremennyenapravleniâiurovniissledovaniiintellektualizaciiékonomikiipredpriâtii AT brûhovecʹkiiâs sovremennyenapravleniâiurovniissledovaniiintellektualizaciiékonomikiipredpriâtii AT brilʹív moderndirectionsandlevelsofresearchofintellectualizationofeconomyandenterprises AT brûhovecʹkiiâs moderndirectionsandlevelsofresearchofintellectualizationofeconomyandenterprises
first_indexed	2025-11-26T13:31:27Z
last_indexed	2025-11-26T13:31:27Z
_version_	1850623101441671168
fulltext	БРИЛЬ І. В., БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С. 172 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ УДК 338.34:658 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).172-179 Ірина Василівна Бриль канд. екон. наук ORCID 0000-0003-1526-0094, Ярослав Сергійович Брюховецький ORCID 0000-0002-0663-9337, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ СУЧАСНІ НАПРЯМИ І РІВНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМСТВ Постановка проблеми. Сучасні тенденції глобаль- ної економіки до інтелектуалізації як ключові джерела формування конкурентоспроможності підприємств ви- сувають знання, інтелект, творчу діяльність працівни- ків. Творча праця сприяє генерації нових товарів, по- слуг, інтелектуальних продуктів. Створення умов для ефективної інтелектуальної діяльності стає головним завданням сучасних підприємств. На відміну від розвинених країн формування віт- чизняної інтелектуальної економіки поки ще не від- повідає вимогам сьогодення, що обумовлює необхід- ність розробки особливої стратегії економічного роз- витку, підґрунтям якої має стати створення умов для інтелектуалізації, інноваційної діяльності та її ефек- тивне стимулювання. На особливу увагу потребує розробка та обґрун- тування напрямів дослідження інтелектуалізації еко- номіки та підприємств. Аналіз досліджень і публікацій. Дослідженням сут- ності, складу та визначенню структури інтелектуального капіталу присвячені роботи: Т. Стюарта, Е. Брукінг, Л. Едвінссона, М. Мелоуна, Н. Бонтіса [1; 2; 3, с. 12- 16; 4] та інші; в Україні — А. А. Чухна, О. І. Амоші, О. В. Беревно, І. П. Булєєва, Н. Ю. Брюховецької, В. П. Антонюк, Я. С. Брюховецького [5; 6; 7, с. 91- 96; 8; 9; 10, с. 7-12; 11, с. 74-77] та інші. Дослідниками було обґрунтовано сутність та структуру поняття інтелектуального капіталу, процеси його формування на підприємстві в умовах станов- лення цифровізації й розвитку економіки знань, ме- тоди визначення інтелектуального капіталу, визначено його вплив на підвищення доданої вартості та забез- печення конкурентоспроможності підприємства. Тематику даних напрямів дослідження висвітлено в роботах: [12, с. 142-150; 13, с. 191-200; 14; 15 с. 117- 120] тощо. Проте залишаються актуальними питання інте- лектуалізації, напрямів її формування, визначення і розвитку. Тому доцільно виконати дослідження у ракурсі вирішення питань з визначення рівнів та сфер дослі- дження, а також фінансування процесів інтелектуалі- зації. Мета статті полягає в обґрунтуванні сучасних на- прямів і рівнів дослідження інтелектуалізації за резуль- татами міжнародних співставлень та економічного стану в Україні. Виклад основного матеріалу дослідження. Вико- нані в Інституті економіки промисловості дослідження дозволяють стверджувати, що інтелектуалізація, інте- лектуалізація підприємництва полягає у визначенні переважної ролі знань та інформації, пізнання, нав- чання, підтримці нових підходів до прийняття рішень, умов і засобів інтелектуальної діяльності (праці), гене- рування актуальних знань для вдосконалення вироб- ництва, організаційної структури і системи управління [12, с. 144]. Дослідження інтелектуалізації слід здійснювати за рівнями економіки, сферами дослідження згідно з рівнем функціонування економіки та за визначенням процесів фінансування інтелектуалізації залежно від видів діяльності підприємства, а саме: фінансування інтелектуалізації від операційної діяльності підприєм- ства, за рахунок власного статутного чи позикового капіталу, за рахунок здійснення інвестиційної діяль- ності (рис. 1). Сучасні національні економічні системи держав- лідерів останніми роками забезпечують лідерство у до- слідженнях і розробках, появу нових знань, розвиток високотехнологічного виробництва і створення масо- вих інноваційних продуктів. Все більшої актуальності набувають питання дослідження загальної інтелектуа- лізації виробництва, економіки, суспільства. Рівень інтелектуалізації можна простежити у звіті глобальної конкурентоспроможності: глобальний ін- новаційний індекс (ГІІ), індекс людського розвитку (ІЛР), індекс економіки знань (ІЕЗ). Маємо такі дані за місцем України за цими індексами та ії загальний рівень конкурентоспроможності. Глобальний інноваційний індекс (ГІІ) — The Global Innovation Index (GII) — складений Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, Корнельським університетом та міжнародною бізнес-школою Insead [16]. У 2019 р. ним охоплено 129 країн по всьому світу і використано 80 показників за цілим рядом напрямів. ГІІ дає багатий набір даних для аналізу світових тен- денцій у сфері інновацій. У 2019 р. Україна отримала за всіма показниками індекс 37,4 з 100 можливих. У розрізі показників Ук- раїна має такі дані: політична та операційна стабіль- ність — 125 місце із 129, ефективність уряду — 95, вер- ховенство права — 107, легкість початку бізнесу — 48, легкість вирішення проблеми неплатоспроможності — 115, освіта — 43, вища освіта — 37, інформаційні та комунікаційні технології — 81, урядові онлайн-пос- луги — 92, загальна інфраструктура — 95, екологічна стійкість — 120, кредитування — 91, легкість отри- мання кредитів — 29, кредитування приватного сек- тору — 86, інвестиції — 115, кваліфіковані праців- ники — 45, створення знань (патенти, винаходи) — 17 (в цьому розділі за показником корисні моделі за по- ходженням — 1 місце), вплив на знання — 47, поши- Б Р И Л Ь І . В ., Б Р Ю Х О В Е Ц Ь К И Й Я . С . 2 02 0/ № 2 17 3 Р и с. 1 . Р ів н і, с ф ер и д о сл ід ж ен н я і н т ел ек т уа лі за ц ії , ф ін а н су ва н н я і н т ел ек т уа лі за ц ії н а р ів н і п ід п р и єм ст в* * Р о зр о б л е н о а в то р а м и . Р ІВ Н І Д О С Л ІД Ж Е Н Н Я І Н Т Е Л Е К Т У А Л ІЗ А Ц ІЇ ІН Д И В ІД У А Л Ь Н И Й М ІК Р О Р ІВ Е Н Ь М Е З О Р ІВ Е Н Ь М А К Р О Р ІВ Е Н Ь М Е Г А Р ІВ Е Н Ь Ін т ел ек т у а л із а ц ія о со б и ст о ст і: • вр од ж ен і г ен ет ич ні зд іб но ст і; • м ож ли ві ст ь пр оф ес ій - но го ін те ле кт уа ль но го зр ос та нн я; • пі дв ищ ен ня о со би с- то го е м оц ій но го ін те - ле кт у (р ів ен ь E Q ) Ін т ел ек т у а л із а ц ія си ст ем м ен ед ж м ен т у . Ін т ел ек т у а л із а ц ія т р у д о в о го п р о ц ес у . Ін т ел ек т у а л із а ц ія п ід п р и є м ст в а Ін т ел ек т у а л із а ц ія ек о н о м ік и . П ід в и щ е н н я р о л і зн а н ь , го л о в н і к а те го р ії : ін н о в а - ц ій н и й , л ю д с ь к и й , ін те - л е к ту а л ь н и й п о те н ц іа л л ю д и н и , ІК та ін н о в а - ц ій н е в и р о б н и ц тв о . Ін т ел ек т у а л із а ц ія п ід п р и є м н и ц т в а . Н о в і в и д и д ія л ь н о с ті . Ін т ел ек т у а л із а ц ія я к ф а к т о р д ер ж а в н о го р о зв и т к у . Ф о р м у в а н н я м е х а н із - м ів с о ц іо к у л ь ту р н о го ін те л е к ту а л ь н о го р о з- в и тк у д е р ж а в н о го с у - с п іл ь с тв а , ін те л е к ту а - л із а ц ія н а р о д у , тв о р - ч іс ть Ін т ел ек т у а л із а ц ія су сп іл ьс т в а . П р о ц е с н а й л іп ш о го в и к о р и с та н н я ін те - л е к ту к о ж н о ї о с о б и с - то с ті і к о л е к ти в н о го ін те л е к ту с тв о р е н н я т а н а к о п и ч е н н я в с у с - п іл ь с тв і зн а н ь , і в м ін ь їх з а с то с о в у в а ти Ф ІН А Н С У В А Н Н Я П Р О Ц Е С ІВ І Н Т Е Л Е К Т У А Л ІЗ А Ц ІЇ З А Л Е Ж Н О В ІД В И Д ІВ Д ІЯ Л Ь Н О С Т І П ІД П Р И Є М С Т В А Ф ін а н с у в а н н я і н те л е к ту а л із а ц ії в ід о п ер а ц ій - н о ї д ія ль н о ст і п ід п р и єм ст в а , щ о п р и н о с и ть д о х ід і д а є м о ж л и в іс ть й о го п о с ті й н о го р о з- в и тк у . Ф ін а н с у в а н н я з а р а х у н о к в ла сн о го с т а т ут - н о го ч и п о зи к о во го к а п іт а лу ( а к ц ії , к р е д и ти , п о зи к и , л із и н г та і н ш е ). Ф ін а н с у в а н н я за р а х у н о к п р о в е д е н н я ін - ве ст и ц ій н о ї д ія ль н о ст і п о у к л а д е н и х д о го - в о р а х к у п ів л і- п р о д а ж у С Ф Е Р И Д О С Л ІД Ж Е Н Н Я І Н Т Е Л Е К Т У А Л ІЗ А Ц ІЇ З А Р ІВ Н Я М И Ф У Н К Ц ІО Н У В А Н Н Я Е К О Н О М ІК И БРИЛЬ І. В., БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С. 2020/№2 173 БРИЛЬ І. В., БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С. 174 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ рення знань — 47, нематеріальні активи — 17, креа- тивні товари і послуги — 91, креативність в онлайн — 43. Індекс людського розвитку (ІЛР) — The Human Development Index (HDI) — інтегральний показник, що розраховується ПРООН щорічно для міждержав- ного порівняння і вимірювання рівня життя, грамот- ності, освіченості і довголіття як основних характе- ристик людського потенціалу досліджуваної території [17]. Він є стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн і регіонів. При підрахунку ІЛР обраховуються три показники: очіку- вана тривалість життя — оцінюється довголіття; рівень грамотності населення країни (середня кількість років, витрачених на навчання) та очікувана тривалість нав- чання; рівень життя, оцінений через ВНД на душу на- селення за паритетом купівельної спроможності (ПКС) в доларах США. За 2019 р. Україна отримала значення ІЛР 0,750, що є нижчим за середнє значення для країн у групі з високим Індексом людського розвитку, який становить 0,757, та нижчим за середнє значення для країн Європи та Центральної Азії, що складає 0,771. У період з 1990 по 2019 р. очікувана тривалість життя при народженні в Україні збільшилась на 2,3 року, середня кількість років навчання збільши- лася на 2,2 року, а середня кількість років навчання зросла на 2,6 року. Останнім часом рівень життя в Україні, що визначається валовим національним до- ходом (ВНД) на душу населення, дещо зріс: приб- лизно на 9%. Індекс економіки знань (ІЕЗ) — The Knowledge Economy Index (KEI) — інтегральний показник, що ха- рактеризує рівень розвитку економіки, яка базується на знаннях у країнах та регіонах світу. У 2018 р. лідером за індексом економіки знань серед східно-європейських країн є Білорусь (5,21) та посідає 11 місце за даними ЄБРР (Європейського банку реконструкції та розвитку) економік. Україна займає 27 місце серед 37 країн з індексом 4,29. За даними Всесвітнього економічного форуму у Звіті про глобальну конкурентоспроможність (Global Competitiveness Index, GCI) Всесвітнього економіч- ного форуму (ВЕФ) 2019 р., Україна посіла 85 місце серед 141 досліджуваних держав, спустившись на чо- тири позиції порівняно з 2018 р. (81 місце) [18]. Згідно зі щорічним звітом Всесвітнього еконо- мічного форуму (ВЕФ), основний регрес зафіксовано у сфері фінансових систем, в якій рейтинг України опустився на 19 позицій — до 136 місця, й у сфері охо- рони здоров’я — на 9 позицій, до 101 місця. Погірши- лися показники макроекономічної стабільності — зі 131 на 133 місце та інноваційних можливостей — із 58 на 60 місце. Разом з цим другий рік покращуються позиції країни за критеріями «ринок товарів» — з 73 на 57 місце, «ринок праці» — з 69 на 66 місце та «інститу- ціональний розвиток» — зі 110 на 104 місце. Україні вдалося дещо піднятися за такими пока- зниками, як освіта — з 46 на 44 місце та рівень роз- витку бізнесу — з 86 на 85 місце. За обсягом внутрішнього ринку національного виробництва в 2019 р. Україна зберегла колишню по- зицію — 47 місце, а за інфраструктурою — 57 місце. Згідно зі звітом, показник середньорічного зрос- тання ВВП за десять років перестав бути від’ємним і покращився з — 2,1 до 0,1%, водночас приріст пря- мих іноземних інвестицій за п’ять років знизився з 2,7% ВВП до 2,3% ВВП [18]. Частка використання відновлюваних джерел енергії у відсотках до обсягу споживання за результа- тами проведеного оцінювання у 2019 р. сягнула 4,1%. Визначаючи конкурентоспроможність як набір інститутів, політичних заходів і чинників, що визнача- ють рівень продуктивності країни, ВЕФ розраховує рейтинг на основі комбінації загальнодоступних і власних спеціалізованих даних за 12 вимірами — скла- довими конкурентоспроможності, які спільно є все- осяжною оцінкою конкурентоспроможності еконо- міки. Дослідження за вищенаведеними міжнародними показниками конкурентоспроможності дозволяють визначити рівень інтелектуалізації України та просте- жити її зміну та розвиток за наведеними даними між- народних норм та розрахунків. Дані внутрішнього промислового виробництва в Україні з початку 2020 р. показують, що у січні 2020 р. порівняно із груднем 2019 р. сезонно скоригований ін- декс промислової продукції становив 101,2%, індекс промислової продукції, скоригований на ефект кален- дарних днів, склав 95,3%. Індекси промислової продукції за основними ви- дами діяльності та основними промисловими групами у січні 2020 р. порівняно з груднем 2019 р. склали: до- бувна промисловість 108,3%; переробна промисло- вість — 84,4%, з них металургійне виробництво — 98,1%, машинобудування — 79,5%; постачання елект- роенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 101,7%. У січні — лютому 2020 р. порівняно із відповід- ним періодом 2019 р. індекс промислової продукції становив 96,9%, у т.ч. у добувній промисловості та ро- зробленні кар’єрів — 95,7%, переробній — 98,6%, по- стачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря — 92,9% [19]. Промислове виробництво у січні—вересні 2020 р. наведено у таблиці та на рис. 2. Таблиця Індекси промислової продукції, % Вересень 2020 до серпня 2020 вересня 2019 сезонно скориговані нескориговані скориговані на ефект календар- них днів нескориговані 1 2 3 4 5 Промисловість 98,9 104,5 94,6 95,6 за видами діяльності Добувна промисловість і розроб- лення кар’єрів 95,2 92,5 97,1 97,1 БРИЛЬ І. В., БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С. 2020/№2 175 Закінчення таблиці 1 2 3 4 5 Переробна промисловість 99,3 111,4 92,8 94,2 Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря 101,7 99,7 99,3 99,8 за основними промисловими групами Товари проміжного споживання 98,3 97,1 97,7 98,6 Інвестиційні товари 101,7 109,3 79,0 80,5 Споживчі товари короткостроко- вого використання 96,4 128,7 93,3 94,2 Споживчі товари тривалого вико- ристання 94,4 101,3 101,6 104,5 Енергія 99,1 97,0 98,1 98,7 Рис. 2. Індекси промислової продукції, у % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком У вересні 2020 р. індекс промислової продукції становив: сезонно скоригований (порівняно із серп- нем 2020 р.) — 98,9%; скоригований на ефект кален- дарних днів (порівняно із вереснем 2019 р.) — 94,6%. У січні—вересні 2020 р. порівняно із січнем—ве- реснем 2019 р. індекс промислової продукції становив 93,0%, у т.ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів — 95,4%, переробній промисловості — 91,4%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційова- ного повітря — 95,2% [20]. Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у ве- ресні 2020 р. становила 11998 грн, що у 2,4 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (5000 грн) (рис. 3). Порівняно із серпнем розмір середньої номіналь- ної заробітної плати збільшився на 4,8%, а за останні 12 місяців (відносно вересня 2019 р.) — на 12,3%. Рис. 3. Динаміка середньої заробітної плати у 2019—2020 рр. 99,0 98,6 99,9 101,0 101,5 101,3 101,4 101,4 101,2 100,8 100,1 99,5 94,9 96,9 94,9 92,1 91,3 91,7 92,3 92,6 93,0 90 95 100 105 2019 2020 10 9, 5 11 0, 7 11 2, 5 11 1, 2 10 7, 0 10 8, 1 10 9, 5 10 7, 7 10 9, 8 10 9, 2 11 0, 8 11 1, 311 2, 5 11 2, 2 10 9, 3 99 ,6 10 1, 4 10 4, 8 10 5, 1 10 6, 0 10 9, 7 9223 9429 10237 10269 10239 10783 10971 10537 10687 10727 10679 12264 10727 10847 11446 10430 10542 11579 11804 11446 11998 0,0 50,0 100,0 150,0 200,0 0 2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 %грн 2019 Реальна, % до відповідного місяця 2018 року 2020 Реальна, % до відповідного місяця 2019 року 2019 Номінальна, грн 2020 Номінальна, грн БРИЛЬ І. В., БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С. 176 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Індекс реальної заробітної плати у вересні 2020 р. порівняно із серпнем 2020 р. становив 104,3%, а від- носно вересня 2019 р. — 109,7% [21]. Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у ІI кварталі 2020 р. порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) зменшився на 9,9%, а порівняно з ІI кварталом 2019 р. — на 11,4% (рис. 4) [22]. Номінальний ВВП становив 867,8 млрд грн, а ВВП у розрахунку на одну особу — 20744 грн. Рис. 4. Зміна реального ВВП, у % до відповідного кварталу попереднього року З огляду на викладене, можна стверджувати про економічну нестабільність поточного року, хоча багато галузевих підприємств швидко переорієнтувалися на виробництво засобів захисту аби зберегти зайнятість та виробничу активність, і курс долара зріс (26,9 грн за 1 долар за курсом НБУ станом на 29.05.2020 р. [23]; на- разі — 28,2 грн за 1 долар за курсом НБУ станом на 13.09.2020 р. [24]), що має позитивно вплинути на експорт. Однак наразі надто багато чинників негатив- ного впливу та обмежень, у тому числі і на глобаль- ному міжнародному рівні. Пандемія змінює економічні та виробничі про- порції. Глобальні ланцюжки в умовах світової кризи погіршуються. Запровадження жорстких міжнародних обмежувальних заходів — карантину, закриття кордо- нів, заборона експорту життєво важливих для здоров’я населення товарів виявили гостру сировинну імпорто- залежність багатьох країн (компаній, підприємств ви- робництва та сфери послуг) щодо поставок сировини, комплектуючих, окремих товарів, зокрема з Китаю, інших країн. Ця нагальна проблема, що постала не лише перед Україною. Для країн надважливим завдан- ням стає державна підтримка національних вироб- ництв і бізнесу, сприяння процесам інтелектуалізації. Оптимальною державною позицією має стати швидка акумуляція національних ресурсів, макси- мальне задіяння потенціалу вітчизняних виробни- чих потужностей, зокрема для забезпечення потреб українців, вирішення стратегічних питань, до яких слід віднести: питання незалежності, збереження економічної безпеки і кадрового людського капіталу; зменшення соціально-економічних втрат; оптимізація кредитної політики виробництва; забезпечення національної безпеки виробництва та підприємств сфери послуг. Суттєвими у дослідженні інтелектуалізації стають питання процесів цифровізації. Для національних ви- робників важливо оволодіти навичками навчитися працювати з великими обсягами інформації та пере- творювати їх в товари, цінності, які можуть бути за- требувані ринком. У науці немає точного розуміння, що являє со- бою «цифрова економіка», ця нова реальність, але як явище використовується і вживається в програмах економічного розвитку. Багато країн у своєму роз- витку використовують інформаційні технології, що називають цифровою економікою: інтернет, великі дані, штучний інтелект. Цифрова економіка — це сфера діяльності, яка скорочує, а не збільшує кількість робочих місць, як це відбувається в звичайних сферах і галузях економіки. Операції в сфері обігу, похідні фінансові інструменти фондового ринку, об'єкти так званої інтелектуальної власності найчастіше приносять колосальні доходи, є більш значущими в досягненні високих рівнів еконо- мічного розвитку країн, компаній, окремих людей. У доведенні товарів до споживача при викорис- танні цифрової економіки та інформаційних техноло- гій між агентами (суб'єктами) відносини будуються за допомогою цифрових електронних платформ (послуги електронної комерції), коли без посередників можна отримати той чи інший товар за допомогою інтернет- магазину, агент оплачує і отримує товар за допомогою доставки або пошти. Це і є цифровий процес обміну товарами і послугами. Забезпечуються такі переваги: мобільність, швид- кість, замовлення товару моментальне, і не доводиться витрачати час на його очікування, що змушує людину нервувати, переживати і т.д. Все це вирішується в ре- жимі реального часу. Поступово відбувається заміна звичних грошей на електронні, так звані криптовалюти, які мінімізу- ють витрати на посередників і знімають перевірку справжності розпису на валютну операцію. Створю- ються комісії по цифровій економіці, галузі, термі- нали, за допомогою яких можна оформити реєстра- цію, закордонний паспорт та інші операції, які можна проводити, не відвідуючи державні установи. Все це активно змінює економічні відносини на рівні спожи- вання, послуг, у тому числі державних, змушуючи йти в електронну сферу. Досвід застосування цифрових технологій роз- криває проблеми і закономірності: перебудовуються відносини рівних з нерівними; виникає проблема за- хисту персональних даних (кіберзлочини третіх осіб); викрадення комерційної і державної інформації в ін- тернет-просторі та ін. Дослідити стан цифровізації як фактору розвитку інтелектуалізації можна за Індексом мережевої готов- 0,3 1,8 2,6 4,5 2,6 2,7 2,4 2,2 3,5 3,9 2,7 3,7 2,9 4,7 3,9 1,5 -1,3 -11,4-12 -9 -6 -3 0 3 6 9 БРИЛЬ І. В., БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С. 2020/№2 177 ності (Networked Readiness Index), що розраховується Всесвітнім економічним форумом та публікується у доповіді «The Global Information Technology Report». Даний Індекс показує, наскільки ефективно еконо- міки країн світу використовують цифрові технології для підвищення конкурентоспроможності, і оцінює фактори, що впливають на розвиток цифрової еконо- міки. Це комплексний показник, що характеризує рі- вень розвитку інформаційно-комунікаційних техноло- гій і мережевої економіки в країнах світу. За даними звіту 2019 р.: 1 місце посіла Швеція з індексом 82,65%; 2 місце Сінгапур — 82,13%; 3 місце Нідерланди — 81,78%; у Росії 48 місце, індекс склав 54,98%; Україна посіла 67 місце з індексом мережевої готовності 48,92% [25]. З урахування сучасних тенденцій глибокого про- никнення цифрових технологій у бізнес та повсяк- денне життя населення доцільно здійснювати своє- часну підготовку спеціалістів економіко-управлінсь- кого профілю, які б розумілися на інформаційних технологіях, володіли інструментами системного ана- літичного мислення, що складає основу прийняття об- ґрунтованих бізнес-рішень. Виокремлення сфер дослідження інтелектуаліза- ції особистості, систем менеджменту, трудового про- цесу, підприємства, інтелектуалізації економіки та під- приємництва, як фактор державного розвитку та інте- лектуалізації суспільства за рівнями економіки та до- слідження процесів фінансування інтелектуалізації в залежності від видів діяльності підприємства потребує підготовки та розробки освітніх профілюючих програм у закладах вищої освіти, що на даному етапі стану еко- номіки є актуальним завданням. Отже, сучасний розвиток економіки доводить не- обхідність розвинення національного ІТ-сектору, сти- мулювання створення інноваційних технологій, опти- мізації процесів співпраці на підприємствах, особливо у раптово виниклих умовах пандемії, масової самоізо- ляції, що спричинило вимушене скорочення заробіт- ної плати та збитків підприємств виробництва і сфери послуг. Висновки. У зв’язку з відсутністю роботи, сприят- ливих умов праці і забезпечення охорони здоров’я і праці на виробництві та припиненням виплат від- повідної заробітної плати, неможливо допустити від’їзд молодих талановитих фахівців з країни. Вини- кає необхідність створення умов для того, щоб фахівці високого рівня почали повертатися на вітчизняні під- приємства. Для цього необхідно стимулювати інвести- ції і підприємницьку активність та забезпечити моти- вацію підприємств національного виробництва. Для прискорення інтелектуалізації та розвитку інноваційної активності персоналу на сучасних під- приємствах необхідно було б вирішити низку завдань, а саме: створення та підтримка в колективі атмосфери нововведень; реалізація стратегії зростання інтелектуального капіталу та інноваційного розвитку через удоскона- лення системи стимулювання й мотивації; кардинальні перетворення потрібні не лише у сві- домості робітників, але й у виробничій, управлінській організаційній структурах та їх оновлення відповідно до сучасних вимог процесів управління. Таким чином при розробці напрямів визначення сучасного стану інтелектуалізації її слід досліджувати за рівнями (індивідуальний, мікрорівень, мезорівень, макрорівень, мегарівень); за сферами (інтелектуаліза- ція особистості, систем менеджменту, трудового про- цесу, підприємства, інтелектуалізація економіки та підприємництва, як фактор державного розвитку та інтелектуалізація суспільства) дослідження згідно рів- нів функціонування економіки; за фінансуванням процесів інтелектуалізації в залежності від видів діяль- ності підприємства: фінансування інтелектуалізації від операційної діяльності підприємства, за рахунок влас- ного статутного чи позикового капіталу, за рахунок проведення інвестиційної діяльності. Дослідження інтелектуалізації проведено відпо- відно до міжнародних співставлень за індексами еко- номічного розвитку України та аналізу економічної ситуації в державі. Стан інтелектуалізації країни про- стежено за такими міжнародними показниками, як ін- декс інноваційного розвитку, індекс людського роз- витку, індекс економіки знань. Аналіз внутрішнього промислового виробництва показує сучасний стан економіки за показниками ін- дексу промислової продукції, динаміка середньої за- робітної плати у 2019—2020 рр. та зміна реального ВВП і підтверджує економічну нестабільність поточного 2020 р. за всіма напрями у порівнянні до відповідного періоду минулого року, що пов’язано з умовами виму- шеної самоізоляції, багатьох обмежень, роботи під- приємств та організацій у дистанційному режимі, а та- кож за умов скорочення робочих місць, або взагалі за- криття підприємств з приводу COVID-19. Підтверджено роль цифровізації у розвитку та підвищенню рівня інтелектуалізації за рахунок пере- важної ролі цифрової економіки перед матеріальними товарно-грошовими обмінами. Перевагою цифрової економіки перед традиційною є те, що електронні то- вари є практично невичерпними й існують у віртуаль- ному вигляді, проте як матеріальні практично завжди обмежені в кількості і отримати доступ до них значно складніше. Отримані результати дозволили встановити на- прями дослідження інтелектуалізації та сучасні пер- спективи її подальшого розвитку з метою підвищення рівня інтелектуального, соціального та економічного стану країни, забезпечення капіталізації та конкурен- тоспроможності підприємств. Перспективи подальших досліджень. Актуальним стає: розробка положень і методичних рекомендацій щодо визначення взаємозв’язків та особливостей інте- лектуального забезпечення і конкурентоспроможності промислових підприємств, зокрема визначити роль та обґрунтувати заходи у сфері управління інтелектуаль- ним забезпеченням, розвитком цифровізації, що спри- ятимуть посиленню конкурентних позицій та підви- щенню прибутковості підприємств. Список використаних джерел 1. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организаций // Новая постиндуст- риальная волна на Западе: Антология / под ред. В.Л. Иноземцева. Москва: Academia, 1999. С. 372-401. 2. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / пер. с англ.; под ред. Л.Н. Ковачина. СПб.: Питер, 2001. 288 с. 3. Edvinsson L. Some perspectives on intangibles and intellectual capital 2000. Journal of Intellectual Capital. БРИЛЬ І. В., БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С. 178 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 2000. Vol. 1, Nо. 1. Р. 12-16. doi: 10.1108/1469193001037 1618. 4. Bontis N. (2002). Assessing knowledge assets: a re- view of the models used to measure IC. International Jour- nal of Management Reviews, Vol. 3, p. 41—60. doi: 10.1111/ 1468-2370.00053. 5. Чухно А. А. Інтелектуальний капітал: сутність, форми і закономірності розвитку. Економіка Укра- їни. — 2002. — №11. — С. 48-55. 6. Амоша О. І., Нікіфорова В. А. Світовий досвід становлення металургійних самат-виробництв: особ- ливості, напрями, наслідки. Економіка промисловості. 2019. № 2 (86). С. 84-106. doi: http://doi.org/10.15407/ econindustry2019.02.84. 7. Бервено О. В. Интеллектуальный капитал: от иерархии к партнерству. Соціальне партнерство та його роль в становленні ринкової економіки в Україні: зб. наук. праць. Харків: ХІБМ, 2000. С. 91-96. 8. Булєєв І. П., Берсуцький А. Я., Бриль І. В. Стратегія управління інтелектуальним капіталом підп- риємств: монографія / НАН України. Ін-т економіки промисловості. Донецьк: ДонУЕП, 2013. 207 с. 9. Брюховецька Н. Ю., Чорна О. А. Інтелектуалі- зація як пріоритетний напрямок розвитку промисло- вих підприємств в умовах Індустрії 4.0. Економіка про- мисловості. 2019. № 4. С. 28-57. doi: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.04.028. 10. Антонюк В. П. Структурні зрушення в націо- нальній економіці як загроза для сталого розвитку Ук- раїни. Вісник економічної науки України. 2017. № 2 (33). С. 7-12. 11. Bryl Irina, Bryukhovetsky Jaroslav. Definition of the intellectual component in the management and сapitalizatioт of the enterprise EUROPEAN INTEGRA- TION OF ECONOMICS, EDUCATION AND LAW: Proceedings of the International Scientific Conference, March 22-23, 2018. Warsaw: BMT Eridia Sp. z o.o. Wydawnictwo Erida, 2018. 352 p. (Рр. 74-77). 12. Бриль І. В. Визначення мотиваційних переваг інтелектуалізації підприємств базових галузей проми- словості. Економічний вісник Донбасу. 2019. № 1 (55). С. 142-150. doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-142-150. 13. Бриль І. В. Інтелектуальний капітал як фактор доданої вартості щодо забезпечення підвищення інве- стиційної активності в державі. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 2 (52). С. 191-200. 14. Бриль І. В. Формування та використання не- матеріальних активів підприємств для підвищення їх капіталізації: моногр. / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2015. 84 с. 15. Бриль І. В., Брюховецький Я. С. Розвиток ін- телектуального капіталу підприємства як домінанта становлення цифрової економіки в Україні. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Сфера зайнятості доходів в умовах цифрової економіки: меха- нізми регулювання, виклики та домінанти розвитку”, зб. тез доповідей учасників Міжнар. наук.-практ. конф.; 23-24 жовт. 2019 р. Київ: КНЕУ, 2019. С. 117-120. 16. Global Innovation Index. URL: http://www.glob- alinnovationindex.org. 17. United Nations Development Programme. URL: http://www.undp.org. 18. Україна опустилася на 85-те місце в щоріч- ному рейтингу конкурентоспроможності WEF. URL: https://ua.interfax.com.ua/news/economic/617843.html. 19. Експрес-випуск державної служби статистики від 26.02.2020 р. Промислове виробництво у січні 2020 року. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2020/ 02/22.pdf. 20. Експрес-випуск державної служби статис- тики. Промислове виробництво у січні-вересні 2020 року. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 21. Експрес-випуск державної служби статис- тики. Заробітна плата у вересні 2020 року. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 22. Експрес-випуск державної служби статис- тики. Валовий внутрішній продукт у ІІ кварталі 2020 року. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 23. Офіційний курс валют НБУ 29.05.2020 р. URL: https://minfin.com.ua/currency/nbu/. 24. Офіційний курс валют НБУ 13.09.2020 р. URL: https://minfin.com.ua/currency/nbu/. 25. Рейтинг стран мира по индексу сетевой готов- ности. URL: https://gtmarket.ru/ratings/networked- readiness-index. References 1. Styuart T. (1999). Intellektual'nyy kapital. Novyy istochnik bogatstva organizatsiy [Intellectual capital. New Source of Wealth of Organizations]. New Postindustrial Wave in the West: An Anthology. (рр. 372-401). Moscow, Academia [in Russian]. 2. Bruking E. (2001). Intellectual capital. Transl. from Engl. Saint Petersburg, Pіter [in Russian]. 3. Edvinsson L. (2000). Some perspectives on intangibles and intellectual capital 2000. Journal of Intellectual Capital, Vol. 1, Nо. 1, рр. 12-16. doi: 10.1108/14691930010371618. 4. Bontis N. (2002). Assessing knowledge assets: a re- view of the models used to measure IC. International Jour- nal of Management Reviews, Vol. 3, p. 41—60. doi: 10.1111/ 1468-2370.00053. 5. Chukhno A. A. (2002). Intelektualnyi kapital: sutnist, formy i zakonomirnosti rozvytku [Intellectual cap- ital: the essence, forms and patterns of development]. Ekonomika Ukrainy — Economy of Ukraine, 12, рр. 61—67 [in Ukrainian]. 6. Amosha, O. I., & Nikiforova, V. A. (2019). World experience of steel smart productions development: features, trends, consequences. Econ. promisl., 2 (86), рр. 84-106. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019. 02.084 [in Ukrainian]. 7. Berveno O.V. (2000). Intellektual'nyy kapital: ot iyerarkhii k partnerstvu [Intellectual capital: from hierarchy to partnership]. Sotsialne partnerstvo ta yoho rol v stanovlenni rynkovoi ekonomiky v Ukraini — Social partnership and its role in the formation of a market economy in Ukraine. (рр. 9196). Kharkiv, HIBM [in Russian]. 8. Bulieiev I. P., Bersutskyi A. Ya., Bryl I. V. (2013). Stratehiia upravlinnia intelektualnym kapitalom pidpry- iemstv [Strategy of management of intellectual capital of enterprises]. Donetsk, University of Economics and Law [in Ukrainian]. 9. Bryukhovetska, N. Yu., & Chorna, O. A. (2019). Intellectualization as a priority direction of industrial enterprise development in the conditions of Industry 4.0. Econ. promisl., 4 (88), pp. 28- 57. doi: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.04.028 [in Ukrainian]. 10. Antoniuk V.P. (2017). Strukturni zrushennia v natsionalnii ekonomitsi yak zahroza dlia staloho rozvytku БРИЛЬ І. В., БРЮХОВЕЦЬКИЙ Я. С. 2020/№2 179 Ukrainy [Structural shifts in the economy as a threat for sustainable development of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (33), рр. 7-12 [in Ukrainian]. 11. Bryl Irina, Bryukhovetsky Jaroslav. (2018). Defi- nition of the intellectual component in the management and сapitalizatioт of the enterprise. European integration of economics, education and law:Proceedings of the International Scientific Conference, March 22-23, 2018. Warsaw, BMT Eridia Sp. z o.o. Wydawnictwo Erida. (Рр. 74-77). 12. Bryl I. V. (2019). Vyznachennia motyvatsiinykh perevah intelektualizatsii pidpryiemstv bazovykh haluzei promyslovosti [Definition motivation preferences of intel- lectualization in basic industry enterprises]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1 (55), рр. 142-150. doi: 10.12958/1817-3772-2019-1(55)-142- 150 [in Ukrainian]. 13. Bryl I.V. (2018). Intelektualnyi kapital yak faktor dodanoi vartosti shchodo zabezpechennia pidvyshchennia investytsiinoi aktyvnosti v derzhavi [The intellectual capital as the value added factor on ensuring increase in invest- ment activity in the state]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (52), рр. 191-200 [in Ukrainian]. 14. Bryl I. V. (2015). Formuvannia ta vykorystannia nematerialnykh aktyviv pidpryiemstv dlia pidvyshchennia yikh kapitalizatsii [Formation and use of intangible assets of enterprises to increase their capitalization]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 15. Bryl I. V., Briukhovetskyi Ya. S. (2019). Rozvytok intelektualnoho kapitalu pidpryiemstva yak dominanta stanovlennia tsyfrovoi ekonomiky v Ukraini [Development of intellectual capital of the enterprise as a dominant of formation of digital economy in Ukraine]. The sphere of income employment in the digital economy: regulatory mecha- nisms, challenges and dominants of development: Pro- ceedings of the International scientific-practical confe- rence. (рр. 117-120). Kyiv, KNEU [in Ukrainian]. 16. Global Innovation Index. Retrieved from http: //www.globalinnovationindex.org. 17. United Nations Development Programme. Retri- eved from http://www.undp.org. 18. Ukraina opustylasia na 85-te mistse v shchorichnomu reitynhu konkurentospromozhnosti WEF [Ukraine dropped to 85th place in the annual WEF competitiveness ranking]. ua.interfax.com.ua. Retrieved from https://ua.interfax.com.ua/news/economic/617843. html [in Ukrainian]. 19. Ekspres-vypusk derzhavnoi sluzhby statystyky vid 26.02.2020 r. Promyslove vyrobnytstvo u sichni 2020 roku [Express issue of the State Statistics Service dated February 26, 2020. Industrial production in January 2020]. ukrstat. gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/express/ expr2020/02/22.pdf [in Ukrainian]. 20. Ekspres-vypusk derzhavnoi sluzhby statystyky. Promyslove vyrobnytstvo u sichni-veresni 2020 roku [Ex- press issue of the State Statistics Service. Industrial production in January-September 2020]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. 21. Ekspres-vypusk derzhavnoi sluzhby statystyky. Zarobitna plata u veresni 2020 roku [Express issue of the State Statistics Service. Salary in September 2020]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. 22. Ekspres-vypusk derzhavnoi sluzhby statystyky. Valovyi vnutrishnii produkt u II kvartali 2020 roku [Express issue of the State Statistics Service. Gross domestic product in the second quarter of 2020]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. 23. The official exchange rate of the NBU on May 29, 2020. minfin.com.ua. Retrieved from https://minfin. com.ua/ currency/nbu/ [in Ukrainian]. 24. The official exchange rate of the NBU on September 13, 2020. minfin.com.ua. Retrieved from https://minfin.com.ua/currency/nbu/ [in Ukrainian]. 25. Ranking of the countries of the world by the Networked Readiness Index. gtmarket.ru. Retrieved from https://gtmarket.ru/ratings/networked-readiness-index [in Russian]. Стаття надійшла до редакції 14.09.2020 Формат цитування: Бриль І. В., Брюховецький Я. С. Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підп- риємств сфери як складової інноваційної інфраструктури. Вісник економічної науки України. 2020. № 2 (39). С. 172-179. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).172-179 Bryl I. V., Bryukhovetsky Ya. S. (2020). Modern Directions and Levels of Research of Intellectualization of Economy and Enterprises. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 172-179. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.2(39).172-179

Сучасні напрями і рівні дослідження інтелектуалізації економіки та підприємств

Institution

Similar Items