Опційний метод оцінки бізнесу

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
Hauptverfasser: Шевчук, О.В., Зименко, А.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17892
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Опційний метод оцінки бізнесу / О.В. Шевчук, А.В. Зименко // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 2(12). — С. 130-134. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860003522755428352
author Шевчук, О.В.
Зименко, А.В.
author_facet Шевчук, О.В.
Зименко, А.В.
citation_txt Опційний метод оцінки бізнесу / О.В. Шевчук, А.В. Зименко // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 2(12). — С. 130-134. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-12-07T16:38:05Z
format Article
fulltext 130 Економічний вісник Донбасу Процес приватизації, виникнення фондового рин- ку, розвиток системи страхування, перехід комерцій- них банків до видачі кредитів під заставу майна фор- мують потребу в новій послузі — оцінці вартості підприємства (бізнесу). Вартість перш за все дає реа- лістичне уявлення про потенційні можливості підприє- мства, а процес оцінки бізнесу підприємств виступає підставою для вироблення стратегії його розвитку за допомогою спеціальних альтернативних підходів оці- нки. Для того, щоб оцінка вартості бізнесу була дос- товірною і точною, необхідно строго дотримувати тех- нологію оцінки, яка включає ряд послідовних етапів: визначення принципів оцінки, розробка плану оцінки об’єкту, визначення якнайкращого і найбільш ефек- тивного способу використання об’єкту, збір і аналіз необхідної інформації. Точність оцінки вартості бізне- су залежить від правильності використання підходів та методів оцінки. Перш за все зазначимо, що підходи до оцінки вартості бізнесу наведено в Міжнародних стандартах оцінки. За останні роки в Україні прийнято ряд зако- нодавчих та нормативних актів щодо оцінки вартості підприємства [1—4]. Дослідженню підходів і методів оцінки вартості бізнесу присвячено низку наукових робіт вітчизняних і зарубіжних вчених [5—10]. За мету в статті поставлено дослідження опцій- ного методу в прийнятті рішень в оціночній та уп- равлінській діяльності. В умовах гострої конкуренції суб’єкти підприє- мницької діяльності все більше розуміють потребу у О.В. Шевчук, кандидат економічних наук А.В. Зименко, магістрант, м. Луганськ О.В. Шевчук, А.В. Зименко ОПЦІЙНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ БІЗНЕСУ визначенні ринкової вартості їх бізнесу, традиційні підходи до оцінки якого досить повно наведено в спеціальній літературі [5—7]. При проведенні оцінки бізнесу визначається вартість усіх активів підприєм- ства: нерухомого майна, машин і обладнання, складських запасів, фінансових вкладень, нематері- альних активів. Крім того, окремо оцінюється ефек- тивність роботи підприємства, його минулі, теперішні і майбутні доходи, перспективи розвитку і конкурен- тне середовище на даному ринку. Проводиться по- рівняння оцінюваного підприємства з підприємства- ми-аналогами. На підставі такого комплексного ана- лізу визначається реальна оцінка бізнесу, як майно- вого комплексу, здатного приносити прибуток. Як правило, оцінюване підприємство — дуже складна структура, що об’єднує у собі значну кількість ак- тивів абсолютно різної природи — від нерухомого майна до ділової репутації підприємства. Тому оцін- ку бізнесу необхідно здійснювати з позицій усіх трьох оціночних підходів: витратного, дохідного та по- рівняльного (рис. 1). Ці підходи не використовують- ся ізольовано, а взаємно доповнюють один одного. Для оцінки бізнесу доцільно одночасно використо- вувати методи за різними підходами, які засновано на використанні певних властивостей підприємства, що впливають на величину його вартості. Методи порівняльного та витратного підходів іноді об’єднують в групу статичних методів, оскільки при їх застосуванні не відбувається приведення різночас- них грошових потоків до конкретного періоду часу. Рис. 1. Підходи оцінки бізнесу Підходи оцінки бізнесу Майновий Дохідний Порівняльний 2008’2 131 Частіше за все для оцінки вартості ця група методів використовує ціни ринку, що склалися на аналогічні підприємства (порівняльний підхід) або витрати зі ство- рення активів, що їх складають (витратний підхід). Оскільки бізнес — це господарська діяльність, яка провадиться або планується для провадження з використанням активів цілісного майнового комплек- су, то можна сказати, що ключовим словом в даному визначенні є діяльність. Тому, маючи в своєму арсе- налі динамічний та статичний інструментарій при оцінці бізнесу оцінщик повинен використовувати перш за все динамічні методи. До динамічних методів відносять методи порівняльного та дохідного підходів. Методи порівняльного підходу припускають, що цінність власного капіталу підприємства визначається тією сумою, за яку воно може бути продане за наяв- ності достатньо сформованого ринку. Іншими слова- ми, найвірогіднішою ціною бізнесу може бути реаль- на ціна продажу схожого підприємства, зафіксована ринком. Теоретичною основою порівняльного підхо- ду, що доводить можливість його застосування, а та- кож об’єктивність результативної величини, є наступні базові положення. 1. Оцінювач використовує як орієнтир реально сформовані ринком ціни на схожі підприємства або їх акції. За наявності розвинутого фінансового ринку фактична ціна купівлі – продажу підприємства в ціло- му або однієї акції найбільш інтегрально враховує чис- ленні чинники, що впливають на величину вартості власного капіталу підприємства. До таких чинників можна віднести: співвідношення попиту та пропозиції на даний вид бізнесу; рівень ризику; перспективи роз- витку галузі; конкретні особливості підприємства і багато іншого, що в кінцевому рахунку полегшує ро- боту оцінювача. 2. Порівняльний підхід базується на принципі аль- тернативних інвестицій. Інвестор, вкладаючи гроші в акції, купує перш за все майбутній дохід. Виробничі, технологічні та інші особливості конкретного бізнесу цікавлять інвестора тільки з позиції перспектив отри- мання доходу. Прагнення отримати максимальний дохід на вкладений капітал при адекватному рівні ризику і вільному розміщенні інвестицій забезпечує вирівню- вання ринкових цін. 3. Ціна підприємства відображає його виробничі і фінансові можливості, положення на ринку, перс- пективи розвитку. Отже, в схожих підприємствах по- винне співпадати співвідношення між ціною і найваж- ливішими фінансовими параметрами, такими як при- буток, дивідендні виплати, обсяги реалізації, балансо- ва вартість власного капіталу. Відмінною рисою цих фінансових параметрів виступає їх визначальна роль у формуванні доходу інвестора. Порівняльний підхід володіє низкою переваг і недоліків, які повинен враховувати професійний оці- нювач. Основною перевагою порівняльного підходу є те, що оцінювач орієнтується на фактичні ціни купівлі — продажу подібних підприємств. В даному випадку ціна визначається ринком, оскільки оцінювач обме- жується тільки коректуваннями, що забезпечують зіставність аналога з оцінюваним об’єктом. При вико- ристовуванні інших підходів оцінювач визначає вартість підприємства на основі проведених розра- хунків. Перевагою порівняльного підходу також є ре- альне віддзеркалення попиту та пропозиції на даний об’єкт інвестування. Разом з тим порівняльний підхід має ряд істот- них недоліків, що обмежують його використовування в практиці оцінки вартості бізнесу. Такий підхід не враховує перспективи розвитку підприємства. По- рівняльний підхід можливий тільки за наявності різно- сторонньої фінансової інформації не тільки по оціню- ваному підприємству, але й значної кількості подібних підприємств, взятих оцінювачем як аналоги. Оціню- вач повинен робити складні коректування, вносити поправки в підсумкову величину і проміжні розра- хунки, що вимагає досить складних розрахунків вар- тості. Це пов’язано з тим, що на практиці не існує аб- солютно однакових підприємств. Оцінювач зобов’я- заний виявити відмінності при визначенні підсумкової величини вартості [8, с. 214 — 218]. У зв’язку з цим зростає значення новітніх методів оцінки бізнесу, які можуть використовуватися на прак- тиці як для оцінки підприємства зовнішніми організац- іями, так і для ухвалення більш зважених рішень, на- цілених на управління вартістю підприємства в перс- пективі. До таких методів належить метод реальних опціонів (далі використовуватиметься скорочення ROV- метод від англ. — Real Options Valuation). Хронологія розвитку концепції реальних опціонів в теорії фінансів наведена на рис. 2. Найважливіша особливість опційного методу — здатність враховувати зміну економічних умов функ- ціонування підприємства. Теорія реальних або управлінських опціонів є об’єднанням фінансово-економічного стану і різних підходів до прогнозування грошових потоків з ураху- ванням різного ступеня невизначеності доходів, при- бутку, витрат і інших показників за відповідними ста- діями функціонування об’єкту оцінки. Суть поняття «реальний опціон» аналогічна суті поняття «опціон на ринку цінних паперів», який є по- хідним цінним папером, що дає її покупцю право про- дати або купити конкретну кількість благ (інших цінних паперів) в заданий термін за певною ціною. Наприклад, опціон на акції американського типа дає його власнику О.В. Шевчук, А.В. Зименко 132 Економічний вісник Донбасу О.В. Шевчук, А.В. Зименко Рис. 2. Періоди розвитку концепції реальних опціонів 1950-1970 1973-1979 1980-1990 1977-1992 1979-1991 1991-1993 Критика недооцінки інвестиційних проектів при використанні методу дисконтування грошових потоків. Введення методу аналізу дерева рішень Формування загальних принципів оцінки опціонів Визнання можливості використання методу реальних опціонів в оцінці бізнесу. Створення апарату, що дозволяє застосовувати єдині методи оцінки для фінансових і реальних опціонів Класифікація реальних опціонів Розробка правил виявлення і оцінки окремих типів опціонів Аналіз комплексних опціонів і взаємозв'язку між опціонами Garvin, Dean, Hayes Riggs, Mason Cox, Ross Rubinstein Merton, Trigeorgis, Brennan, Marcus Siegel, IngersoU, McDonald, Ross, Pindyck, Majd Trigeorgis, Dos Santos Black,Scholes, Merton, Cox, Ross Період, роки Внесок в теорію і практику опційного методу оцінки Автори право придбання (опціон на покупку, або опціон колл) чи продажу (опціон на продаж, або опціон пут) певної акції (базисного активу) протягом заданого періоду за обумовленою ціною (базисній ціні). Якщо йдеться про опціон європейського типу, дата його виконання фіксо- вана (у останній день терміну дії) [8, с.136]. Колл-опц- іон з програшем (out of the money) — це колл-опціон, ціна базисного активу якого нижче ціни виконання. Колл- опціон без виграшу (at the money) — це колл-опціон, ціна базисного активу якого приблизно дорівнює ціні виконання. Колл-опціон з виграшем (in the money) — це колл-опціон, ціна базисного активу якого вище ціни виконання [10]. Залежно від майбутньої курсової дина- міки власник опціону може реалізувати або не реалізу- вати своє право, а зобов’язання купівлі або продажу має продавець опціону. Отже, опціон завжди є віддзер- каленням здійснення тієї або іншої дії. Згідно вище наведеним підходам до оцінки вар- тості, ROV-метод відноситься перш за все до доход- ного підходу, оскільки орієнтований на визначення майбутньої прибутковості та дає можливість мати знач- ну кількість варіантів з вартості об’єкту оцінки, тобто ROV-метод уточнює уявлення про майбутню динамі- ку бізнесу з урахуванням моменту часу. Для оцінки бізнесу найбільше значення мають такі типи опціонів (рис. 3): 1) опціон відстрочення; 2) опціон часу будівництва; 3) опціон регулювання (зміна) операційного мас- штабу; 2008’2 133 Опціон відстрочення Опціон часу будівництва Опціон регулювання операційного масштабу Опціон на зміну продукції Опціони зростання Опціон на припинення діяльності Опціон реорганізації може бути як на купівлю, так і на продаж; надає можливість гнучкого використання певних активів Має на увазі відмову від реалізації початого проекту, якщо нова інформація несприятлива. Кожна стадія може розглядатися як опціон вартості подальших стадій (складний опціон). Надають їх власнику можливість здійснення інвестицій у майбутньому; можливість виходу на новий сегмент ринку в тому випадку, якщо дане підприємство має в своєму розпорядженні необхідні технології. Багатофункціон альні опціони Можливість повного або часткового продажу придбаного об'єкту з метою повного або майже повного відшкодування витрат на купівлю. Якщо ринкова кон'юнктура виявилася сприятливішою, ніж очікувалося, підприємство може розширити масштаб виробництва або прискорити використання ресурсів. Існує тоді, коли керівництво має орендний договір (опціон на придбання землі або інших ресурсів за певний період часу). Опціон може бути представлений комбінацією окремих опціонів; їх загальна вартість може відрізнятися від суми їх окремих вартостей. Типи реальних опціонів О.В. Шевчук, А.В. Зименко Рис. 3. Класифікація реальних опціонів Таблиця 1 Порівняльна характеристика методу реальних опціонів та методу дисконтування грошових потоків Параметри, що впливають на вартість об'єкту ДГП ROV Ступінь зміни вартості будь- якого активу протягом визначеного, як правило, короткострокового періоду В умовах невизначеності інвестори вимагають додаткову премію за ризик, що приводить до зменшення грошового потоку і зниження вартості бізнесу Вартість бізнесу зростає, оскільки є можливість захисту від негативної дії зовнішнього середовища Безризикова відсоткова ставка Підвищення безризикової відсоткової ставки приводить до підвищення дисконту майбутнього грошового потоку, що обумовлює зниження вартості бізнесу Підвищення безризикової відсоткової ставки веде до зростання вартості бізнесу, оскільки капітал «розміщується» у вигляді безризикових інвестицій, а потім використовується в рамках стратегічних можливостей Прогнозний період Оцінка вартості бізнесу на тривалу перспективу пов'язана зі значним дисконту грошових потоків, що обумовлює зниження його вартості Позитивні грошові потоки від майбутніх інвестицій перевищать негативні потоки від поточних інвестицій і вартість бізнесу підвищиться 134 Економічний вісник Донбасу О.В. Шевчук, А.В. Зименко 4) опціон на припинення діяльності; 5) опціон на зміну продукції або опціон реорган- ізації; 6) опціони зростання; 7) багатофункціональні опціони або різноманітні взаємодіючі опціони. Базова формула, на якій ґрунтується використання опціонів, наступна: NPVs = NPVp + ROV, де NPVS — стратегічний показник NPV; NPVP — пасивне значення NPV, розраховане на основі традиційного методу дисконтування грошових потоків; ROV — вартість опціонів активних дій менедж- менту оцінюваного підприємства. Ключовою проблемою застосування методу ре- альних опціонів є визначення вартості ROV. Скорего- ване на величину ROV значення NPV може істотно відрізнятися від суми NPV, обчисленої на основі тра- диційних методів. Наприклад, якщо підприємство ха- рактеризується підвищеною гнучкістю і здатністю адаптації до змін навколишнього середовища, NPV, з урахуванням ROV, істотно зростає. Навпаки, якщо підприємство практично не може (без істотних вит- рат) змінити номенклатуру і обсяг виробництва, NPV по ROV-методу зменшується [8, с.202]. Відмінності методу реальних опціонів і класич- ного методу дисконтування грошових потоків за трьо- ма основними параметрами. наведено у таблиці 1. Найбільш відомими моделями визначення ціни опціону, незалежно від індивідуальних переваг, є мо- дель Блека-Скоулза [10], у якій динаміка курсу акцій описується за допомогою безперервної випадкової величини. Початковою передумовою моделі виступає нормальний розподіл вірогідності. На основі цієї по- силки складається основна формула моделі (щодо європейського опціону на придбання активу) [7; 8]: C=V * N ( d1 ) - I * e Trt− * N( d2 ), де C — вартість опціону; V — поточна вартість активу; N( d1 ) і N( d2 ) — кумулятивна вірогідність відпо- відно до нормального розподілу: d1 = ; )5,0(ln 2 T Tr I V f ⋅ ⋅++ σ σ d2 = d1 - Т⋅σ , де rf — безризикова процентна ставка; σ — стандартне відхилення вірогідностей (σ 2 — дисперсія)]; I — встановлена у момент придбання опціону ціна купівлі активу в майбутньому (витрати на майбутні інвестиції); e Trt− — база логарифма (константа); Т — термін дії опціону, роки. У такій моделі число періодів t прагне до не- скінченності (відбувається перехід від дискретної віро- гідності, властивої конкретним періодам, до безперер- вних розподілів вірогідності). Висновки. Вартість бізнесу у більшості випадків є змінною величиною, залежною від зовнішніх (віднос- но до виробничо-фінансової характеристики підприє- мства) умов. Саме такі змінні величини варто оціню- вати з використанням техніки опційного ціноутворен- ня. Застосування опційного методу оцінки вартості бізнесу особливо виправдано за невизначеності щодо майбутніх грошових потоків за певні проміжки часу та високого ступеня впливу менеджменту. Подальшого дослідження потребують моделі про- цесу зміни моментальної вартості бізнесу за допомо- гою опційного методу. Література 1. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р., № 2658-ІІІ. 2. Національний стан- дарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений Кабінетом Міністрів України від 10 вересня 2003 р., № 1440. 3. Національний стан- дарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений Ка- бінетом Міністрів України від 28 жовтня 2004 р., № 1442. 4. Національний стандарт №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затверджений Кабіне- том Міністрів України від 29 листопада 2006 р., № 1655. 5. Економіка нерухомості / А.М. Асаул, В.І. Павлов, І.І. Пилипенко, Н.В. Павліха, І.В. Крив’язюк: Навч. по- сібник. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. 6. Ко- зодаев М. Оценка и бизнес — М.: ОЛМА-ПРЕСС Ин- вест: Институт экономических стратегий, 2003. 7. Еси- пов В., Маховиков Г., Теренова В. Оценка бизнеса. — СПб: Питер, 2001. 8. Козир Ю.В. Методичний по- сібник з використання теорії опційного ціноутворення в оцінній діяльності, http://www.labrate.ru/kozyr. 9. Гряз- нова А.Г., Федотова М.А Оценка бизнеса. — М.: Финансы и статистика, 2001. 10. Black and M. Scholes, 1972, «The Valuation of Option Contracts and Test of Market Efficiency», Journal of Finance 27, 399—417.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17892
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1817-3772
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:38:05Z
publishDate 2008
publisher Інститут економіки промисловості НАН України
record_format dspace
spelling Шевчук, О.В.
Зименко, А.В.
2011-03-11T20:29:27Z
2011-03-11T20:29:27Z
2008
Опційний метод оцінки бізнесу / О.В. Шевчук, А.В. Зименко // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 2(12). — С. 130-134. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
1817-3772
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17892
uk
Інститут економіки промисловості НАН України
Фінанси
Опційний метод оцінки бізнесу
Article
published earlier
spellingShingle Опційний метод оцінки бізнесу
Шевчук, О.В.
Зименко, А.В.
Фінанси
title Опційний метод оцінки бізнесу
title_full Опційний метод оцінки бізнесу
title_fullStr Опційний метод оцінки бізнесу
title_full_unstemmed Опційний метод оцінки бізнесу
title_short Опційний метод оцінки бізнесу
title_sort опційний метод оцінки бізнесу
topic Фінанси
topic_facet Фінанси
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17892
work_keys_str_mv AT ševčukov opcíiniimetodocínkibíznesu
AT zimenkoav opcíiniimetodocínkibíznesu