За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178922 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 1. — С. 3-13. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178922 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2021-03-24T16:33:21Z 2021-03-24T16:33:21Z 2021 За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 1. — С. 3-13. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.01.003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178922 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Інтерв’ю За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) The results of the year (Interview with the President of the NAS of Ukraine Academician A.G. Zagorodny) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) |
| spellingShingle |
За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) Інтерв’ю |
| title_short |
За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) |
| title_full |
За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) |
| title_fullStr |
За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) |
| title_full_unstemmed |
За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) |
| title_sort |
за підсумками року (інтерв’ю з президентом нан україни академіком а. г. загороднім) |
| topic |
Інтерв’ю |
| topic_facet |
Інтерв’ю |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The results of the year (Interview with the President of the NAS of Ukraine Academician A.G. Zagorodny) |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178922 |
| citation_txt |
За підсумками року (інтерв’ю з президентом НАН України академіком А. Г. Загороднім) // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 1. — С. 3-13. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-24T19:08:28Z |
| last_indexed |
2025-11-24T19:08:28Z |
| _version_ |
1850493303892475904 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 1 3
doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.01.003
ЗА ПІДСУМКАМИ РОКУ
Інтерв’ю з Президентом НАН України
академіком А.Г. Загороднім
— Анатолію Глібовичу, цьогорічна наша підсумкова роз-
мова дуже відрізнятиметься від усіх попередніх інтерв’ю.
2020 рік приніс надзвичайні зміни в усьому світі та багато
випробувань для нашої країни. Позначився він і на житті
Академії, і не лише у зв’язку з глобальними викликами. Вона
втратила свого видатного багаторічного президента ака-
деміка Бориса Патона, але продовжує його магістраль-
ний курс — працює на результат і служить своїй країні не
словами, а справами. Головною темою року була, звісно,
пандемія коронавірусної інфекції. Розкажіть, будь ласка,
на конкретних прикладах, як учені Академії допомагають
Україні впоратися з цим та іншими викликами. І чого 2020
рік нас усіх навчив?
— Так, сказати, що 2020-й рік був насиченим подіями — це
нічого не сказати. Він приніс небачені раніше випробування,
кинув нам виклики, на які ніхто не очікував. Без перебільшень
минулий рік був переломним для більшості з нас. Проте, по-
годьтеся, пандемія дала нам і багато важливих уроків! Ми ста-
ли більше дбати про здоров’я, один про одного, навчилися шу-
кати компроміси, дещо змінили ціннісні орієнтири, опанували
чимало нових технологій для навчання та роботи. Ми змушені
були мобілізувати ресурси, проявити гнучкість, шукати нові
можливості.
Для Академії минулий рік відзначився трагічними подіями.
Пішов з життя наш багаторічний Президент, велика особис-
тість, легенда — Борис Євгенович Патон… Безперечно, це не-
поправна втрата… Дуже тяжка і для науки, і для України, і для
світу… Наше головне завдання — гідно продовжувати справу
його життя! Розвивати і примножувати наукові здобутки Ака-
демії. І служити на благо нашої держави і її громадян.
Ось якраз у боротьбі з пандемією коронавірусної інфекції,
так би мовити, «на передовій» опинилися насамперед лікарі,
медичні працівники і, звичайно, науковці. І Академія традицій-
но не залишилася осторонь нових викликів.
ІНТЕРВ’ЮІНТЕРВ’Ю
4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (1)
ІНТЕРВ’Ю
Науковці Інституту молекулярної біології
і генетики на замовлення Ради національної
безпеки і оборони України ще в лютому, на
початку пандемії в Україні, розробили надій-
ні тест-системи для діагностування коронаві-
русної хвороби. Наші фахівці сприяли також
створенню імуноферментної експрес-системи
для виявлення цієї хвороби, яку нині виробляє
одне з вітчизняних підприємств.
В Академії працює дві групи з прогнозу-
вання розвитку пандемії на території нашої
країни. Одна з них діє на базі Інституту про-
блем математичних машин та систем (Київ),
інша — в Інституті проблем ринку та еколо-
го-економічних досліджень (Одеса). Цими
прогнозами користуються і органи державної
влади, і ЗМІ.
Активно приєднався до світової наукової
спільноти в боротьбі з коронавірусною інфек-
цією Інститут електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона. Зокрема, минулого року стартував про-
єкт з розроблення нанокомпозитних полімер-
них біоматеріалів з ефективною противірус-
ною та антимікробною дією, а також технології
3D-друку виробів з них.
Важливу роботу з протидії COVID-19 ве-
дуть вчені хімічних та фізичних установ Ака-
демії. Національний науковий центр «Хар-
ківський фізико-технічний інститут» передав
озонатори власної розробки і виробництва до
Харківської обласної інфекційної лікарні та
Харківського управління Державної служби
України з надзвичайних ситуацій. Озон ак-
тивно знищує бактерії та віруси, тому озону-
вання — це дуже простий, швидкий та ефек-
тивний спосіб дезінфекції. Загалом озонатори
мали б бути в усіх лікарнях, дитячих садочках
і на транспортних підприємствах. Далі. Один
із прискорювачів ННЦ ХФТІ дезінфікує 60 %
усіх медичних матеріалів в Україні — бин-
тів, вати, шприців, систем переливання крові,
крапельниць і багато чого іншого. На вимогу
часу ХФТІ збільшив обсяг таких робіт на 30 %.
Мале підприємство «Радма» при Інституті
фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського також
збільшило обсяг робіт з радіаційного дезінфі-
кування.
Академічні установи розпочали роботу і зі
створення вітчизняних вакцин проти корона-
вірусу. Зокрема, такі роботи провадять в Ін-
ституті біології клітини та в Інституті біохімії
ім. О.В. Палладіна. Це складний і тривалий про-
цес, тому про конкретні результати говорити за-
рано, але певні успіхи в цьому напрямі вже є.
Звісно, не лише на боротьбу з коронавіру-
сом були спрямовані зусилля наших вчених.
Чимало розробок виконано також в інтересах
оборони та безпеки держави. Наприклад, фа-
хівці Міжнародного науково-навчального цен-
тру інформаційних технологій та систем НАН
України та МОН України розробили оригі-
нальну інформаційну технологію автономної
навігації безпілотних літальних апаратів. Ці
системи вже пройшли державні випробування
і використовуються у Збройних силах України.
Багато розробок наших науковців стосують-
ся покращення тактико-технічних характерис-
тик зброї, боєприпасів, ракетних систем, ство-
рення технологій збільшення рівня балістич-
ного захисту, підвищення живучості елементів
конструкції техніки.
Ми пам’ятаємо ще одне лихо, яке спіткало
нашу державу минулого року — лісові пожежі в
Чорнобильській зоні. Так ось, в Інституті про-
блем математичних машин і систем за допо-
могою математичного моделювання провели
аналіз атмосферного поширення радіонуклідів
при пожежах у зоні відчуження. Це дало змогу
оцінити інтенсивність викидів радіонуклідів в
атмосферу, їх максимальну концентрацію.
Цікава розробка для медицини, в тому чис-
лі військової. В Інституті проблем матеріало-
знав ства ім. І.М. Францевича створили новий
композиційний нанофазний матеріал. Він
зумовлює індукування утворення зрілої кіст-
кової тканини з поступовим заміщенням імп-
лантату. Це дуже важливий крок у розвитку
вітчизняної реконструктивно-відновлюваль-
ної хірургії. Перехід на сучасний передовий
рівень інженерії кісткової тканини. Ця роз-
робка, безперечно, є дуже перспективною для
практичного використання за великих втрат
кісткового матеріалу при тяжких пораненнях
та онкологічних захворюваннях.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 1 5
ІНТЕРВ’Ю
Прикладів корисних і життєво важливих
розробок дуже багато. Отже, Академія завжди
на вістрі. Оперативно реагувати на новопоста-
лі виклики перед державою і суспільством —
саме це завдання, я вважаю, є одним з найго-
ловніших. Чи то пандемія, чи то техногенні
катастрофи, чи то згубні наслідки стихійних
лих — Академія має одразу відгукуватися на ці
проблеми і допомагати державі та суспільству
їх вирішувати.
— Крім реагування на нові проблеми Ака-
демія, вочевидь, не занедбує і своїх головних
статутних завдань — здійснення фунда-
ментальних та прикладних досліджень — і
далі отримує наукові результати світового
рівня. Ви не раз наголошували, що саме фун-
даментальним дослідженням має належа-
ти ключова роль у відновленні авторитету
НАН України як найвищої наукової органі-
зації нашої держави. Тож які найвагоміші
фундаментальні результати, якими справ-
ді можна пишатися, вчені Академії отри-
мали торік?
— Фундаментальні дослідження вкрай важ-
ливі. Вони є основою для забезпечення на-
лежного рівня прикладних досліджень та роз-
робок у таких галузях, як атомна енергетика,
машинобудування, охорона здоров’я, охорона
довкілля, аграрний сектор, освіта, гуманітарна
сфера. Без належного супроводу цих галузей з
боку фундаментальної науки їх розвиток на-
вряд чи можливий. Крім того, саме результати
фундаментальних досліджень формують між-
народний імідж держави. І, запевняю, нам є
чим пишатись. Наші науковці демонструють
здатність здійснювати дослідження на дійсно
світовому рівні. Наведу кілька прикладів.
Наші кібернетики розробили обчислюваль-
ну схему розв’язування важливого класу задач
комбінаторної оптимізації — пошуку на кван-
тових комп’ютерах найбільшої незалежної
множини графа. Отримані результати апробо-
вано на квантових комп’ютерах IBM і D-Wave.
Це дає змогу за кілька мікросекунд отримува-
ти точні розв’язки складних задач комбінатор-
ної оптимізації, розв’язок яких на класичних
комп’ютерах потребує сотні років машинного
часу. Уявляєте, як це спрощує роботу!
Заслуговує на увагу новий метод кодування
текстової інформації, розроблений у Міжна-
родному науково-навчальному центрі інфор-
маційних технологій та систем. Він розв’язує
одну з найактуальніших і надважливих задач
сучасних інформаційно-комунікаційних тех-
нологій — стиснення та передачі текстів. Від-
бувається максимальне стиснення інформації
з одночасною самосинхронізацією повідом-
лень та швидкою декомпресією.
Науковці Інституту теоретичної фізики
ім. М.М. Боголюбова побудували теорію кван-
тової гравітації. На відміну від інших подібних
теорій у запропонованому підході гравітаційне
поле не містить зайвих складових. Такий під-
хід значно спрощує обчислення і є аналогом ві-
домого та потужного формалізму в теорії полів
Янга–Міллза.
Рекордно високого значення міцності та
пластичності низки новітніх високоентропій-
них сплавів на основі заліза, марганцю, хрому
та кобальту при охолодженні до наднизьких
температур 0,5 K експериментально досягнуто
у Фізико-технічному інституті низьких тем-
ператур ім. Б.І. Вєркіна. Конструкції на осно-
ві цих сплавів мають набагато кращі механічні
властивості. Це уможливлює їх експлуатацію
в умовах кріогенних температур або глибокого
космосу.
Ось справді вражаючі результати! Науков-
ці Донецького фізико-технічного інституту
ім. О.О. Галкіна спільно з колегами з Універси-
тету Монаша (Австралія), Інституту колоїдів
та інтерфейсів Макса Планка (Німеччина) та
Інституту нанотехнологій Технологічного ін-
ституту Карлсруе (Німеччина) запропонували
новий підхід до створення внутрішніх архі-
тектур у металевих матеріалах, який назвали
літоміметикою (за аналогією зі структурами
в літосфері). Із застосуванням цього підходу
можна створювати нові матеріали з високою
в’язкістю руйнування, малою густиною, висо-
коміцні, високопластичні, біосумісні тощо.
Ще надзвичайно цікаве дослідження Інсти-
туту електрозварювання ім. Є.О. Патона —
6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (1)
ІНТЕРВ’Ю
проєкт створення макету спеціалізованого ви-
сокочастотного генератора, призначеного для
здійснення технології незворотної електро-
порації (безін’єкційної мезотерапії, в ході якої
лікарські матеріали потрапляють у тканини
під дією електричних імпульсів). Технологія
передбачає руйнування патологічно змінених
тканин при пухлинному процесі з неповер-
ненням подальшого росту таких клітин. Також
вчені цього Інституту одержали конструктор-
ські рішення щодо електрохірургічного ін-
струменту для видалення кальційних новоут-
ворень магістральних судин, який значно по-
легшить роботу хірургів-флебологів.
Не можу оминути увагою ще одне досяг-
нення наших матеріалознавців. Уперше в
Україні було проведено роботи зі зварюван-
ня пластмас в аномальних умовах. Проведені
експерименти дають змогу визначити методи
компенсації негативного впливу аномальних
зовнішніх факторів на якість зварних з’єднань
полімерних матеріалів та розробити ефективні
технології зварювання полімерних матеріалів
при їх контакті з водою, в газовому та безпові-
тряному середовищах.
Наші хіміки минулоріч розробили нові біо-
полімерні сполуки, одержані на основі син-
тетичних циклокарбонатів соєвої олії. Ці біо-
композити екологічно безпечні та є чудовою
альтернативою синтетичним полегшеним ма-
теріалам, що застосовують у будівництві, авто-
мобільній, меблевій та інших галузях промис-
ловості.
Нові високоактивні стабільні матеріали
комплексної протеолітичної дії з сератіопепти-
дазою, що закріплена на перев’язувальних ма-
теріалах за допомогою полімерів, запропону-
вали у Фізико-хімічному інституті ім. О.В. Бо-
гатського. Ці матеріали перспективні для ліку-
вання ран та опіків. В умовах in vitro цей ензим
ефективно розчиняє рановий струп з глиби-
ною 38 % за 24 год.
Соціогуманітарії нашої Академії не зали-
шаються осторонь дослідження актуальних
питань стану українського суспільства, впли-
ву глобалізаційних і соціотрансформаційних
процесів на українське суспільство. Так, вже
завершується підготовка Національної допо-
віді «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії
та сучасності», присвяченої місцю та ролі на-
шої держави у світовій цивілізаційній системі
в ситуації гібридного світового порядку й гео-
політичної турбулентності.
Учені-економісти з’ясували національну
специфіку та особливості динамічного роз-
витку економіки України в частині впливу
чинників ендогенного характеру на еконо-
мічне зростання, розробили методологію до-
слідження соціального інвестування у сталий
людський розвиток. Політологи дослідили
етнополітичні чинники консолідації сучасно-
го українського суспільства, проаналізували
мовні та етноконфесійні аспекти суспільної
консолідації. Соціогуманітарні дослідження
мають велике значення, бо, зрештою, вони до-
зволяють створювати самі атрибути держави.
Прикладом таких досліджень у галузі літера-
тури може бути підготовка нової академічної
12-томної «Історії української літератури».
У поточному році вийшла друком перша книга
чергового, 7-го, тому цього видання. В ньому
висвітлюється літературний процес 80–90-х
років XIX ст., який, попри жорстокі імперські
заборони, все ж не перервався у цей історич-
ний період.
Результатом ґрунтовного едиційного дослі-
дження шевченкознавців та архівістів Інститу-
ту літератури ім. Т.Г. Шевченка є «Епістолярій
Тараса Шевченка» у 2 книгах. Підготовлено до
друку чергові томи «Франківської енциклопе-
дії». Спільно з Малою академією наук України
розпочато роботу над створенням електронної
енциклопедії «Іван Франко».
Прикладом співпраці між науковцями Ака-
демії та університетів України є також елек-
тронна енциклопедія «Леся Українка», робо-
ту над якою здійснюють Інститут літератури
ім. Т.Г. Шевченка, Волинський національний
університет імені Лесі Українки і Мала акаде-
мія наук України.
Серед визначних мовознавчих здобутків
Академії слід назвати 12-й випуск «Общесла-
вянского лингвистического атласа», до ство-
рення якого долучилися науковці Інституту
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 1 7
ІНТЕРВ’Ю
української мови, а також 11-й том тлумачного
«Словника української мови». Він був укладе-
ний за допомогою інструментальної мережевої
комп’ютерної системи — віртуальної лексико-
графічної лабораторії «Словник української
мови» (ВЛЛ СУМ).
— А як щодо практичності наукових роз-
робок? Адже Академії часто закидають те,
що вона, мовляв, працює «в стіл», що ре-
зультати її діяльності не доходять до спо-
живача. Розкажіть, будь ласка, що з інте-
лектуального продукту НАН України при-
носить найпомітнішу практичну користь.
— Дійсно, якщо для фундаментальних дослі-
джень критерій ефективності діяльності — це
наявність результатів світового рівня чи рівня
кращих взірців вітчизняної науки і підготовка
висококваліфікованих кадрів, то прикладні
дослідження мають приносити практичний
результат, знаходити свого споживача і мати
користь для суспільства і держави. І таких ре-
зультатів в Академії чимало! Розповім про де-
які з них.
Надсучасну технологію розробили в Між-
народному науково-навчальному центрі ін-
формаційних технологій та систем. Це нова
інтелектуальна інформаційна технологія оці-
нювання адаптаційних можливостей організ-
му людини. Вона реалізується на смартфоні на
основі аналізу та інтерпретації пульсової хвилі
(фотоплетизмограми), що реєструється за до-
помогою вебкамери смартфону без додатко-
вих зовнішніх технічних засобів. Надзвичайно
зручно, особливо для домашнього використання.
Науковці Фізико-технічного інституту
низьких температур ім. Б.І. Вєркіна запро-
понували інноваційний підхід до створення
надміцних клейових з’єднань за допомогою
просторово-упорядкованих графенових нано-
композитів, що підвищує міцність з’єднання у
кілька разів і може використовуватися, напри-
клад, в авіакосмічній галузі. Наразі ведуться
перемовини з ДП «Антонов» щодо впрова-
дження цієї розробки.
Нещодавно було введено в дію новий укра-
їнський радіотелескоп сантиметрового діа-
пазону РТ-32. Я з упевненістю можу сказати,
що це відкриє нові можливості вітчизняної
радіоастрономії та космічної навігації, дасть
новий поштовх розвитку фундаментальних
досліджень. Це результат колосальної багато-
річної роботи науковців Радіоастрономічно-
го інституту спільно з колегами. Ще у 2014 р.
через анексію Криму ми втратили доступ до
радіотелескопа РТ-70 Національного центру
управління та випробувань космічних засо-
бів біля Євпаторії. Відтоді розпочався довгий
шлях до модернізації 32-метрової антенної
системи МАRК-4В поблизу м. Золочів Львів-
ської області.
Ще один чудовий приклад успішного спів-
робітництва з промисловим виробництвом.
Фахівці Інституту проблем машинобудування
ім. А.М. Підгорного у тісній співпраці з АТ «Тур-
боатом» розробили новітній циліндр низького
тиску парової турбіни потужністю 220 МВт для
атомних електростанцій. Його унікальність по-
лягає у використанні титанової робочої лопатки
останнього ступеня та нового конструктивного
рішення стосовно розташування ступенів. Все
це разом забезпечить найкращі серед наявних
аналогів показники ефективності та надійності.
Перше впровадження нової турбіни планується
на АЕС «Пакш» в Угорщині.
Наш час характеризується збільшенням
попиту на чисту і високоефективну енергію,
персоналізовані споживчі товари, безпечні
продукти харчування і професійну охорону
здоров’я. Не треба також забувати і про гло-
бальні проблеми освоєння космосу, досліджен-
ня планети, на якій ми живемо, і болючу для
нашої держави проблему воєнного конфлікту
на сході країни. Ключем до вирішення бага-
тьох цих проблем є нові функційні та кон-
струкційні матеріали. У цьому напрямі наші
учені-матеріалознавці отримали цікаві резуль-
тати світового рівня.
Так, в Інституті електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона розроблено тонкоплівковий багатоша-
ровий присадний матеріал на основі системи
алюміній–кремній евтектичного складу для
з’єд нання алюмінієвого сплаву контактно-ре-
активним методом. Висока швидкість форму-
8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (1)
ІНТЕРВ’Ю
вання з’єднання (до 30 с) з високими меха-
нічними властивостями може бути покладена
в основу процесу високошвидкісного паяння
алюмінієвих сплавів у нестаціонарних умовах
за наявності різних обмежень, наприклад за
відсутності потужних джерел енергії або в разі
великих розмірів конструкцій.
Створено електронно-променеве обладнан-
ня для 3D-друку за технологією EBM (Elec-
tron Beam Melting), відпрацьовано режими
друку виробів заданої форми, вироблено екс-
периментальні зразки деталей промислового
призначення з використанням металевих по-
рошків титанових сплавів.
В Інституті проблем матеріалознавства
ім. І.М. Францевича синтезовано та охаракте-
ризовано понад 40 невідомих раніше поліком-
понентних фаз (карбідів, нітридів, боридів та
оксидів). Принципово нові матеріали одержа-
но шляхом формування їхньої кристалохіміч-
ної будови на атомному рівні (це вже не нано-
рівень, а пікорівень структури матеріалу). Ці
матеріали за сукупністю властивостей суттєво
переважають традиційні бінарні та потрійні
сполуки і вже знайшли практичне використан-
ня як покриття з підвищеним рівнем експлуа-
таційних властивостей.
Розроблено також нову ультрависокотемпе-
ратурну кераміку, яка переважає кращі світові
аналоги для виробів у галузях двигунобуду-
вання, аерокосмічної промисловості, теплової
енергетики.
В Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Ба-
куля розроблено матеріал на основі МАХ-фази
Ti3AlC2, що забезпечує низький коефіцієнт
тертя з міддю. Це дало змогу виготовити елек-
троконтактні вставки пантографів трамваїв
і тролейбусів, знос яких, як показала дослід-
но-промислова перевірка на маршрутах депо
ЛКП «Львівелектротранс» в умовах сухо-
го тертя, виявився у 2,7 раза меншим за знос
традиційних вставок з алюмінієвого сплаву
зі змащуванням, а знос контактного проводу
зменшився у 9 разів.
Фахівці з Інституту хімії високомолеку-
лярних сполук розробили ефективний комп-
лексний модифікатор на основі відходів по-
ліетиленів та шинної гуми для модифікації
щебенево-мастикового асфальтобетону для
дорожнього покриття зі збільшеним ресурсом
експлуатації в умовах підвищених температур.
Дослідну партію модифікованого асфальтобе-
тону вже використано при ремонті ділянки до-
роги на бульварі Перова в Києві.
Цікавими прикладними результатами від-
значилися й соціогуманітарії — економісти,
правознавці, філософи, історики, літературо-
знавці, мовознавці та народознавці. Минулого
року світ побачили чимало наукових видань у
зазначених галузях. Так, вийшло друком пер-
ше повне видання «Літопису» українського
козацького літописця кінця XVII — початку
XVIII ст., автора першого систематичного ви-
кладу історії української козацької держави
Самійла Величка. До підготовки видання були
залучені фахівці Інституту історії України та
Національної бібліотеки України ім. В.І. Вер-
надського. Літопис є унікальною пам’яткою
козацької історичної думки та барокового
письменства першої половини ХVІІІ ст. Пре-
зентація видання відбулася 14 жовтня, в День
українського козацтва, в Національному запо-
віднику «Гетьманська столиця» в Батурині, де
автор 18 років свого життя служив канцеля-
ристом в уряді гетьмана Івана Мазепи. Оригі-
нал «Літопису» нині зберігається в Національ-
ній бібліотеці Санкт-Петербурга. Жодного
разу він не був всебічно досліджений і виданий
повністю. Видання підготовлено у співпраці з
Центром з вивчення історії України Санкт-
Петербурзького державного університету. Тож
лише завдяки колосальним зусиллям науков-
ців, видавців, меценатів, які здійснили роботу
державної ваги, масштабна праця Величка ста-
не доступною для вивчення в Україні, що дасть
змогу кожному з нас повніше оцінити події ко-
зацького періоду історії України.
Крім того, наші фахівці значну увагу приді-
ляють науково-експертній діяльності. На за-
мовлення та в інтересах органів державної вла-
ди вони підготували велику кількість різнома-
нітних інформаційно-аналітичних матеріалів,
експертних висновків, пропозицій та рекомен-
дацій, програмних і прогнозних документів.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 1 9
ІНТЕРВ’Ю
Звичайно, я навів лише деякі приклади. Пе-
репрошую колег, чиїх наукових досягнень я не
згадав. Адже чудових результатів у нас справді
багато.
— Ще на посаді віцепрезидента НАН
України Ви опікувалися міжнародною ді-
яльністю Академії. Як просунулася міжна-
родна співпраця науковців НАН України за
минулий рік, які цікаві проєкти реалізува-
лися та як найближчим часом планується
посилити цей напрям роботи? І чи відпові-
дає тематика українських досліджень гло-
бальним науковим трендам, чи працюємо
ми «на одній хвилі» зі світом?
— Наші науковці дуже цінуються за кор-
доном. Їхній рівень не те, що не поступається
рівню іноземних колег, а інколи буває навіть
вищим. Тому вони завжди є бажаними гостями
і співпраця з ними високо оцінюється.
Незважаючи на всі минулорічні перепони,
закриті державні кордони, для науки та на-
укового співробітництва кордони завжди від-
криті. Тож цікавих спільних з міжнародними
партнерами проєктів було досить багато.
Наприклад, вчені Інституту проблем мате-
матичних машин і систем тісно співпрацюють
з МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної
енергетики) в галузі математичного моделю-
вання поширення радіонуклідів у навколиш-
ньому середовищі, а також з японським Інсти-
тутом радіоактивності навколишнього середо-
вища (ІРНС) з дослідження наслідків ядерної
аварії на станції Фукусіма.
Розвивається і зміцнюється співробітни-
цтво академічних установ з Китайською асо-
ціацією космічних технологій (China Asso-
ciation for Science and Technology — CAST) з
розроблення нових ефективних методів об-
робки супутникової інформації. Зокрема, в
2019–2020 рр. Науковий центр аерокосмічних
досліджень Землі Інституту геологічних наук
у співробітництві з Beijing Institute of Space
Mechanics and Electronics на замовлення ки-
тайської компанії Сhina Talent and Technology
Company розробили новий метод і програмний
модуль підвищення просторового розрізнення
супутникових зображень, який використову-
ється при обробленні знімків, одержаних су-
путниками китайської системи дистанційного
зондування Землі Gaofen.
Стеларатор Wendelstein-7X, в експеримен-
тах на якому беруть участь і українські вчені
в рамках програми Євратом, потребує ефек-
тивного сценарію очищування внутрішніх
вакуумних поверхонь від забруднень за допо-
могою високочастотних розрядів. У результаті
проведених досліджень зі створення плазми за
допомогою ВЧ-антени, подібної до антени сте-
ларатора Wendelstein-7X, на установці У-2М
в ННЦ ХФТІ розроблено високоефективний
сценарій очищення з використанням висо-
кочастотних розрядів у малому магнетному
полі. Він запропонований до використання на
Wendelstein-7X.
Триває наша тісна співпраця з Європей-
ським центром ядерних досліджень (ЦЕРН).
Минулого року в рамках Меморандуму про
взаєморозуміння між нашим Інститутом ядер-
них досліджень та колаборацією LHCb зі спів-
робітництва в технічному обслуговуванні та
експлуатації детектора LHCb в Інституті роз-
роблено й виготовлено систему радіаційного
моніторингу RMS-R3 та підготовлено її для
монтажу в ЦЕРНі у 2021 р.
В ННЦ ХФТІ досліджено когерентні проце-
си розсіяння та випромінювання при взаємодії
заряджених частинок з прямими і зігнутими
кристалами при енергіях, досяжних на при-
скорювачах ЦЕРН. Отримані результати є
принципово важливими для з’ясування мож-
ливостей керування напрямом руху частинок
зігнутими кристалами.
Вчені Інституту теоретичної фізики
ім. М.М. Боголюбова провели теоретичні до-
слідження просторово-часової динаміки і
властивостей надгустої матерії в релятивіст-
ських зіткненнях ядер та проявів їх в експе-
риментах на Великому адронному колайдері.
Запропонована теорія суттєво покращує опис
експериментальних даних.
В Інституті прикладної фізики досліджено
вплив модифікації поверхневих шарів матеріа-
лів для прискорювальних структур колайдера
10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (1)
ІНТЕРВ’Ю
CLIC на струм польової емісії та вірогідність
високовакуумних пробоїв. Зокрема, показано,
що покриття міді тонкими плівками з нітри-
дів тугоплавких металів, а також деякі оксидні
покриття з високим значенням роботи виходу
електрона підвищують стійкість до високова-
куумних пробоїв на 20–25 % порівняно з без-
кисневою міддю. Ці результати мають важливе
значення для підвищення енергії прискорюва-
них частинок.
Фахівці Інституту сцинтиляційних мате-
ріалів досягли значного поступу у створен-
ні нових радіаційно стійких композиційних
сцинтиляційних елементів, що знайдуть за-
стосування в експериментах з фізики високих
енергій.
Також діє Угода про співробітництво між
Академією та Національним центром науко-
вих досліджень Франції. В рамках цієї угоди
та спільних робіт Асоційованої міжнародної
лабораторії LIA IDEATE розроблено та ви-
готовлено радіаційно стійку мікродетекторну
систему для вимірювання просторових і часо-
вих характеристик пучків заряджених части-
нок та фотонів.
Отже, дослідження наших науковців відпо-
відають «трендам» світової науки і здійсню-
ються у тісній співпраці з визнаними міжна-
родними науковими колективами. Але, зви-
чайно, на цьому не можна зупинятися. І для
пожвавлення міжнародної співпраці багато
чого ще належить зробити.
По-перше, активно використовувати мож-
ливості європейських дослідницьких інфра-
структур. Для того, щоб виконати експери-
ментальні дослідження на європейських уста-
новках, необхідно знайти установу-партнера,
подати заявку з обґрунтуванням щодо прове-
дення досліджень. Якщо заявка підготовлена
якісно і задача цікава, то вона може отримати
схвалення, і наші дослідники будуть мати до-
ступ до потрібного їм експериментального об-
ладнання. Часто це безкоштовно або за дуже
символічну плату. Проте наші інститути не
мають можливості оплатити перебування на-
уковців за кордоном. Тому варто започаткува-
ти в Академії спеціальну програму фінансової
підтримки наукових колективів для реалізації
таких можливостей.
Друге. Нам слід інтегруватися до європей-
ських дослідницьких інфраструктур. Ми теж
маємо унікальне дослідницьке обладнання та
устаткування, яке стане в пригоді будь-якій
дослідницькій інфраструктурі Європи. Таких
прикладів багато. Скажімо, радіотелескоп де-
каметрових хвиль. Він унікальний і найкра-
щий у світі.
Ще одна пропозиція — започаткувати про-
грами фінансової підтримки наукових колек-
тивів за результатами експертизи запитів на
міжнародні проєкти. Зокрема, будуть мати до-
даткову підтримку ті проєкти, які високо оці-
нили міжнародні експерти (наприклад, про-
єкти увійшли до так званого «короткого спис-
ку»), але не були профінансовані.
Також потрібно вчасно сплачувати членські
внески до організацій, в яких Академія є офі-
ційним представником України, і не бути там
«бідними родичами». Загалом без міжнарод-
ної співпраці нам дуже важко буде виконувати
своє головне завдання — здійснення фунда-
ментальних досліджень на світовому рівні.
— І ще одне близьке Вам питання — про-
блеми наукової молоді. Останніми роками
про катастрофічний відтік кадрів і відсут-
ність молодих науковців говорять усі і всю-
ди. Як подолати цю негативну тенденцію?
І які кроки Академія вже здійснює для попо-
внення своїх лав талановитою молоддю?
— Надзвичайно актуальне і болюче питання.
Скажу так. Ситуація критична як в НАН Укра-
їни, так і в цілому в Україні. Фактично за шість
останніх років в Академії маємо зменшення
чисельності молодих вчених майже на трети-
ну! Тим не менш, ми всі чудово розуміємо, що
поповнення науковою молоддю — це питання
майбутнього Академії. І ми всіма доступними
засобами намагаємося утримати молодих уче-
них у своїх лавах.
Ще у 2018 р. за підтримки Кабінету Міні-
стрів України ми започаткували гранти НАН
України дослідницьким лабораторіям/групам
молодих вчених НАН України для проведення
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 1 11
ІНТЕРВ’Ю
досліджень за пріоритетними напрямами роз-
витку науки і техніки. Це дає можливість пев-
ною мірою запобігти від’їзду талановитої мо-
лоді за кордон та сприяє створенню умов для
повернення в Україну молодих науковців. Ці
заходи також спрямовані на підтримку і розви-
ток співпраці молодих вчених НАН України із
зарубіжними партнерами шляхом стажування
за кордоном та участі в міжнародних конфе-
ренціях.
У 2020 р. розпочалося виконання 36 най-
кращих наукових проєктів за цими грантами,
вони будуть фінансуватися у 2020–2021 рр.
Така підтримка молоді дає позитивний резуль-
тат. І в 2021 р. її фінансування було збільшено
вдвічі. Це дало змогу оголосити третій конкурс
на здобуття грантів НАН України дослідниць-
ким лабораторіям/групам молодих вчених
НАН України на 2021–2022 рр. Загальний
обсяг фінансування цього напряму підтрим-
ки наукової молоді в поточному році стано-
витиме 44,5 млн грн. Також на початку цього
року буде проведено черговий конкурс серед
молодих вчених Академії для надання фінан-
сування 100 кращим проєктам науково-дослід-
них робіт. Обсяг фінансування проєкту НДР у
2019–2020 рр., керівником якого був доктор
наук, становив 210 тис. грн, а кандидат наук —
150 тис. грн. Фінансування переможців нового
конкурсу буде також збільшено.
Продовжується практика відкриття додат-
кових відомчих тем молодим вченим, які ви-
ступали з науковими повідомленнями на за-
сіданнях Президії НАН України. Обсяг фінан-
сування цих річних тем на 2021 р. збільшено до
70 тис. грн для кандидатів наук і до 100 тис. грн
для докторів наук.
До всіх цих процесів залучено Раду молодих
вчених НАН України. Рада активно працює в
поширенні інформації серед молодих вчених,
проводить багато науково-популярних за-
ходів. Вона налагоджує зв’язки з молодими
вченими національних галузевих академій
наук та радами молодих вчених при органах
виконавчої влади, в тому числі з Радою мо-
лодих вчених при Міністерстві освіти і науки
України.
Крім суто академічних форм підтримки, мо-
лоді науковці НАН України мають можливість
брати участь у здобутті державних форм під-
тримки: премій Президента України для мо-
лодих вчених, премій Верховної Ради України
молодим ученим, іменних стипендій Верхов-
ної Ради України для молодих учених — док-
торів наук. Так, за підсумками 2020 р. Акаде-
мія має: 39 лауреатів Премії Президента Укра-
їни для молодих вчених, що були відзначені в
20 роботах, та 16 лауреатів Премії Верховної
Ради України молодим ученим, що відзначені
в 10 роботах. Також у 2020 р. десять молодих
вчених Академії отримували іменні стипен-
дії Верховної Ради України для молодих уче-
них — докторів наук.
Молоді вчені нашої Академії взяли активну
участь у нових конкурсах, проведених у 2020 р.
Національним фондом досліджень України:
«Наука для безпеки людини та суспільства» та
«Підтримка досліджень провідних та молодих
учених».
Ще одна академічна ініціатива. Наприкінці
минулого року було започатковано програму
постдокторальних досліджень Національної
академії наук України. Практика запроваджен-
ня тимчасових позицій (ставок), які займають
молоді вчені зі ступенем PhD, поширена в за-
рубіжних науково-дослідницьких установах.
Для Академії така ініціатива сприятиме залу-
ченню молодих вчених та оновленню наукових
кадрів в установах. Уже передбачено введення
в поточному році 30 посад старшого наукового
співробітника в наукових установах Академії
для заміщення їх постдоками, які будуть оби-
ратися на конкурсних засадах.
Та все ж недостатнє бюджетне фінансуван-
ня наукової галузі в цілому не дає нам мож-
ливості, як то кажуть, «ширше розгорнути-
ся». Дуже багато проблем у «молодіжному»
питанні залишаються невирішеними. Це і гід-
на зарплата, і житло, і умови для кар’єрного
зростання. Гостро стоїть питання оновлення
наукового обладнання. На жаль, Академія не
має можливостей, щоб самотужки вирішити
всі ці проблеми. Потрібна комплексна дер-
жавна підтримка.
12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (1)
ІНТЕРВ’Ю
— Одна з головних причин нерозуміння
ролі Академії з боку влади та суспільства —
низька обізнаність з її діяльністю та науко-
вими результатами. Що, на Вашу думку,
потрібно зробити, аби змінити таке став-
лення до Академії серед влади та громад-
ськості?
— Значення і роль Академії потрібно дово-
дити своїми результатами. Результатами дій-
сно світового рівня.
Упродовж усієї своєї історії Національна
академія наук України посідала надзвичайно
важливе місце в житті держави та суспільства,
здійснювала науковий супровід економічного,
соціального й культурного розвитку країни.
І з боку суспільства та держави існувало розу-
міння важливості науки. На превеликий жаль,
зараз його істотно поменшало…
Відсутність комунікації з державною вла-
дою негативно позначається на розвитку на-
укової сфери у державі загалом. Велику надію
в забезпеченні ефективної взаємодії з органа-
ми державної влади та бізнесом я покладаю
на Науково-технічну раду при Президії НАН
України, яку очолив перший віцепрезидент
НАН України академік Володимир Павлович
Горбулін. Вона має стати тим майданчиком,
який дозволить Академії брати участь у фор-
муванні та реалізації державної наукової, нау-
ково-технічної та інноваційної політики, спри-
ятиме залученню інвестицій та практичному
впровадженню академічних розробок.
З популяризацією справді є проблеми на
рівні всієї Академії. Тому, безперечно, пого-
джуюся, що підхід до комунікації з суспіль-
ством потрібно докорінно змінити. З цією
метою на початку листопада Президія НАН
України створила Комісію з питань комуніка-
цій із суспільством і популяризації наукової
діяльності, яка вже активно розпочала свою
роботу та підготувала певні пропозиції для по-
силення комунікативної активності Академії,
формування її позитивного іміджу.
Серед першочергових кроків, які ми плану-
ємо здійснити — оновити та осучаснити офі-
ційні сайти Академії та її установ, розширити
канали донесення інформації, створити ціка-
вий та зрозумілий пересічному громадянину
контент. Потрібно більше інформувати людей
про наші досягнення, дбати, щоб наша діяль-
ність висвітлювалася на популярних інтернет-
ресурсах та в інших ЗМІ. Ми маємо чимало
значних результатів, але суспільство про них
не знає. Це дуже прикро…
— І українська наукова спільнота, і сус-
пільство загалом очікують від зміни керів-
ництва Академії суттєвих позитивних зру-
шень. Саме на Вас, нового Президента НАН
України, покладаються великі сподівання в
цей дійсно складний і вирішальний час. Не-
щодавно Ви перетнули 100-денний рубіж
роботи на посаді Президента Академії. Які
перші кроки для майбутніх змін уже зробле-
но? І які Ваші подальші першочергові плани
та завдання?
— Перші кроки вже зроблені. І сподіваю-
ся, вони стануть фундаментом для майбутніх
позитивних змін. Одним з головних наших
завдань є проведення повної інвентаризації
матеріально-технічної бази та земельних діля-
нок, які перебувають у віданні Академії. Не всі
з них можуть використовуватися ефективно.
Якщо це так, слід порушувати питання про їх
приватизацію або передачу державі. Але вкрай
важливо, щоб кошти, отримані від їх реалізації,
залишалися в Академії та використовувалися
для її розвитку.
Не менш важливим завданням є оптимізація
структури Академії. До цього питання треба
підійти максимально виважено та «не рубати з
плеча». Ми маємо виокремити наші найкращі
резерви. Робити це треба на основі результатів
оцінювання ефективності діяльності установ.
Методику оцінювання розроблено з ураху-
ванням кращих європейських практик. Також
будуть враховуватися і результати державної
атестації. Проте наголошую, це не значить, що
установи з найнижчими показниками тут же
будуть закриті, колективи звільнені. Ні. Ми
маємо взяти все найкраще, що є в таких колек-
тивах, виокремити найкращі підрозділи таких
установ і потім інтегрувати їх з іншими устано-
вами, не втрачаючи потенціалу.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 1 13
ІНТЕРВ’Ю
Я вже зазначав, що при Президії НАН Укра-
їни найближчим часом буде закінчено фор-
мування Науково-технічної ради. Наразі вже
сформовані координаційно-експертні ради
при секціях Академії, наглядові ради при на-
уково-технічних комплексах та великих інсти-
тутах, а також напрацьовуються пропозиції
щодо внесення змін до Статуту НАН України.
Ще один важливий напрям — впроваджен-
ня нових принципів розподілу бюджетного
фінансування між академічними установами.
Це питання завжди було дражливим. А ми
прагнемо забезпечити прозорий, об’єктивний
та ефективний розподіл коштів. Щоб той, хто
краще працює, отримував більше. Тому було
запропоновано враховувати показники якос-
ті, що характеризують результати діяльності
установ. Перші кроки в цьому напрямі вже
зроблені — фінансування установ у 2021 р.
було визначено з урахуванням результатів дер-
жавної атестації. Але надалі потрібно запропо-
нувати дієві і об’єктивні критерії рейтингуван-
ня інститутів відділень, вдосконалити розпо-
діл фінансування між відділеннями і секціями
і керуватися результатами роботи протягом
останніх років. Не можна орієнтуватися лише
на колишні заслуги і досягнення. І, звісно,
необхідно збільшувати конкурсну частину
фінансування. Базове фінансування має бути
обов’язковим, проте частину треба виборюва-
ти на конкурсних засадах, як це, власне, прак-
тикується в усьому світі.
Про підтримку наукової молоді я теж вже
розповів. Тут багато започатковано ініціатив,
але треба зробити ще більше. Забезпечити
умови для кар’єрного зростання молодих на-
уковців в інститутах, максимально ефективно
скористатися можливостями програми будів-
ництва службового житла для забезпечення
квартирами талановитої молоді. Плануємо
зробити це не лише для киян, але й для моло-
дих науковців Харкова, Львова, Одеси, Дніпра.
До речі, ця наша ініціатива отримала підтрим-
ку з боку влади і планується її започаткування
з поточного року.
Ну і, звичайно, треба підвищувати ефектив-
ність наукової діяльності на пріоритетних на-
прямах науки і техніки. Необхідно зосере ди-
тися на сучасних напрямах розвитку світової
науки, відслідковувати тренди світової науки
та оцінювати можливості започаткування та-
ких досліджень в академічних інститутах.
У той самий час у виборі тематики приклад-
них досліджень і науково-технічних розробок
треба фокусуватися на визначених державою
пріоритетах, зокрема і на зміцненні обороно-
здатності та безпеки.
Не слід забувати про розвиток інновацій-
ної діяльності, посилення експертних функцій
Академії, а також розширення міжгалузевої
співпраці, інтегрування науки і освіти.
Велику надію покладаю на реалізацію спіль-
но з Науково-технологічним парком «Адлерс-
хоф» (Берлін, Німеччина) проєкту «Academ.
City». Це ініціатива Київського академічного
університету. Суть проєкту — створення нау-
кового парку як відкритої інноваційної екосис-
теми на базі кластеру інститутів НАН України,
розташованих у мікрорайоні Академмістечко.
Наразі перші кроки в реалізації цього проєкту
зроблено.
Одним словом, роботи непочатий край. Тож
працювати, працювати і ще раз працювати!
Насамкінець, користуючись нагодою, хочу
вклонитися і висловити глибоку вдячність на-
уковцям, науково-допоміжному та інженерно-
конструкторському персоналу, всім працівни-
кам Академії за їхню наукову і трудову, часом
просто подвижницьку, звитягу. Все, про що
йшлося вище, і ще багато чого іншого, про що
не зміг сказати — це ваша заслуга. Слава вам!
Розмову вела
Марія Призіглей
|