Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел
Рецензія на книгу: Kucypera P., Pranke P., Wadyl S. Wczesnośredniowieczne
 toporki miniaturowe. – Toruń, 2011. – 149 s., il.
Saved in:
| Published in: | Княжа доба: історія і культура |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178973 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел / С. Терський, Б. Гринчишин // Княжа доба: історія і культура. — 2012. — Вип. 6. — С. 341-344. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860048009754050560 |
|---|---|
| author | Терський, С. Гринчишин, Б. |
| author_facet | Терський, С. Гринчишин, Б. |
| citation_txt | Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел / С. Терський, Б. Гринчишин // Княжа доба: історія і культура. — 2012. — Вип. 6. — С. 341-344. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Княжа доба: історія і культура |
| description | Рецензія на книгу: Kucypera P., Pranke P., Wadyl S. Wczesnośredniowieczne
toporki miniaturowe. – Toruń, 2011. – 149 s., il.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:58:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
Святослав ТЕРСЬКИЙ, Богдан ГРИНЧИШИН
НОВЕ ЗВЕДЕННЯ ГРУПИ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ
АРХЕОЛОГІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
Kucypera P., Pranke P., Wadyl S. Wczesnośredniowieczne
toporki miniaturowe. – Toruń, 2011. – 149 s., il.
Для історичної науки традиційними вже стали огляди типологіч-
но близьких предметів. У польській археології в останні роки набули по-
ширення узагальнюючі підсумкові студії, що стосуються території усієї
Східної Європи. Показовою щодо цього є, зокрема, й праця “Ранньосе-
редньовічні мініатюрні сокирки”, яка побачила світ у видавництві “Adam
Marszalek”, що спеціалізується на публікації історичної літератури. Авто-
ри нової книги – Павел, Куципера, Пйотр Пранке та Славомір Вадиль є
відомими в Польщі дослідниками середньовічного озброєння.
Рецензована книга, у якій зроблено спробу узагальнити інформацію
про знахідки мініатюрних сокирок X–XIІІ ст. з теренів Центрально-Схід-
ної та Північної Європи (понад 154 об’єкти), – перша в науці робота такого
зразка щодо відповідної групи археологічних об’єктів. Джерельною базою
для запропонованого підсумування стали, переважно, наукові публікації, а
також інформація про окремі зразки з інтернет-сайтів “чорних археологів”.
Автори розглядають атрибуцію, поширення, хронологію та археоло-
гічний контекст знахідок, приділяють увагу технології виготовлення соки-
рок, зокрема, особливостям оздоблення, а також способам їх використан-
ня, втім розглядають висунуті гіпотези щодо призначення отвору на лезі
сокирок. Цікавою є думка, згідно з якою до нього могли вклепувати кільце
з іншого матеріалу, хоч археологічних знахідок, які б підтвердили таку гі-
потезу, досі немає. Однак схожа інкрустація виявлена на поверхні чекана,
знайденого в с. Підгірці на Львівщині (літописний Пліснеськ).
Важливою частиною аналізованої праці є каталог знахідок, до якого уві-
йшли 154 пам’ятки. У ньому подано місце віднайдення сокирки, датування
та розміри. Уклад структуровано за типом знахідок. Йдучи за типологією,
яку запропонував російський дослідник Микола Макаров1, автори поділи-
ли усі сокирки на два види: тип І (74 знахідки) та тип ІІ (30 знахідок). Окремо
виділено речі, близькі за формою до типу І (21 знахідка), а також описано со-
кирки нетипових форм (29 знахідок). Подано опис кожної окремої позиції.
Важливим додатком є таблиці із зображенням сокирок.
1 Макаров Н. А. Древнерусские амуле-
ты-топорики // Российская археология. –
1992. – № 2. – С. 43–51.
342 ТЕРСЬКИЙ Святослав, ГРИНЧИШИН Богдан
Найчисленніша група типу І, який, на думку авторів, є наслідуванням
сокир типу IV за класифікацією Анатолія Кірпічнікова, а також наближені
до них екземпляри – усього 95 знахідок. Сокирки нетрадиційних форм ма-
ють виразно інакше оздоблення, ніж зразки обох “звичних” типів.
Найбільша кількість описаних знахідок походить з території Київської
Русі, а також Польщі, країн Балтії та Південної Скандинавії. Локалізація
знахідок подана у картах, які показують поширення мініатюрних сокирок
на зазначених територіях. Певна кількість описаних об’єктів віднайдена на
сучасній території України, зокрема у праці взято до уваги 33 знахідки, се-
ред яких 17 – типу І, 11 – типу ІІ, 2 наближених до типу І і 3 нетипових.
Стосовно української географічної номенклатури у каталозі допущені
певні неточності. Так, зокрема, поселення Ліскове (с. 104) розташоване не в
Закарпатській, як стверджують автори, а в Чернігівській обл.
З історичних теренів Галицько-Волинського князівства по обидва
боки сучасного польсько-українського кордону у каталозі враховано 16
позицій. Більшість залучених предметів належать до приватних зібрань.
Під час стаціонарних археологічних досліджень з них досі виявлено тіль-
ки дві – у житлі № 5 на дитинці Жорнівського городища на р. Стублі у Рів-
ненській обл., датованого за керамікою другою половиною XI – першою
половиною XII ст.2, та серед культурних напластувань X–XIII ст. на посе-
ленні-супутнику городища літописного Більська на Підляшші (нині на
території Польщі). Зображення та докладні описи частини цих предме-
тів неодноразово публікувалися – знахідки з Дорогичина (2 прим.), Біль-
ська, Городка над Бугом (3 прим.), Крилова над Бугом, околиць Луцька
(5 прим.), Зеленча, з фондів Рівненського обласного краєзнавчого музею,
інші ж – з Городниці та Буківни – подані в каталозі без малюнку, винят-
ково на підставі коротких згадок у літературі. Пам’ятки галицько-волин-
ського походження здебільшого віднесено до типу II (8 прим.) та типу І –
5. З наближених до типу І зафіксовано 2 і нетипових – 1.
Для більшості позицій каталог не подає сучасного місця зберігання.
Відомо, що дві з опублікованих знахідок – із Зеленча та Буківни – належать
Львівському історичному музеєві (ЛІМ КР-12009, 12201), знахідка з Жорнова
експонується у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. У Львівському
історичному музеї та в деяких інших музейних колекціях західного регіону
України зберігаються досі не опубліковані предмети цього типу (один з ав-
торів рецензії підготував про них спеціальну розвідку).
Доводиться відзначити неповноту наведеного в дослідженні каталогу,
особливо відчутну при описі знахідок з території України та Росії. Мініатюр-
ні сокирки є, практично, невід’ємною складовою археологічного матеріалу
майже кожного великого та добре вивченого комплексу літописного міста3.
За даними луцького дослідника Володимира Савицького, оголошеними на
2 Прищепа Б. А. Жорнівське городище
на річці Стублі // Археологічні дослід-
ження в Україні.– Київ, 1992. – С. 127.
Рис. 37.
3 Захаров С. Д. Древнерусский город Бе-
лоозеро. – Москва, 2004. – С. 172. – Рис. 60
(бронзові підвіски сокирки – сім примір-
ників).
Терський С. В. Княже місто Володи-
мир. – Львів, 2010. – С. 227. – Рис. 121,6.
343НОВЕ ЗВЕДЕННЯ ГРУПИ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДЖЕРЕЛ
конференції “Археологія Заходу України” у Львові в травні 2011 р., тільки на
території Волинської обл. упродовж останнього десятиліття “чорнi архео-
логи” зібрали близько двох десятків подібних об’єктів.
Проте певні недоліки каталогу, що нерідко виводяться також від недо-
статньої поінформованості про новіші позиції закордонної літератури, не
знижують наукової вартості опублікованого дослідження.
Складним є питання про датування пам’яток, оскільки значна їх час-
тина знайдена поза археологічним контекстом. Тільки 52 сокирки датовані,
серед них винятково поодинокі знахідки чітко прив’язані до конкретних
археологічних комплексів, певного культурного шару. Цю проблему авто-
ри книги розв’язують традиційно для подібних випадкових, зафіксованих
поза конкретним археологічним контекстом знахідок, датуючи їх за ана-
логією до сокирок з такими ж типовими формами, виявлених у певних,
науково опрацьованих культурних шарах, що дає можливість пропонувати
для них досить докладне часове визначення.
Залишається відкритим також питання про час появи мініатюрних со-
кирок та конкретний історичний період їх побутування. Крім однієї зна-
хідки зі Швеції, не виявлено жодної іншої, яку з впевненістю можна було б
датувати Х ст. Найбільшу кількість сокирок достатньо переконливо вчені від-
несли до другої чверті ХІ – початку ХІІ ст. Однак ще більша кількість знахідок
в джерелах інформації, які опрацювали польські дослідники, не датована.
Автори звертають увагу на матеріал, з якого зроблені сокирки: бронза
(сплави міді й олова, міді та цинку), залізо, свинець. Найбільше аналізо-
ваних предметів виготовлено з різних сплавів міді, проте автори зазнача-
ють, що багато знахідок залишилися поза аналізом використаного мате-
ріалу, оскільки у працях, де вони описані, така інформація досить часто
не подається. П. Куципера, П. Пранке та С. Вадиль вважають поширене
ігнорування цього питання пов’язаним з тим, що основним матеріалом
для сокирок є саме сплави міді, тому у виданні такі об’єкти зараховано
до виготовлених з характерних сплавів міді. Окремого виділення заслу-
говують поодинокі, рідкісні предмети з інших матеріалів – срібної бляхи
(Вроцлав), олова (Дорогичин).
Дискусійним залишається призначення сокирок. Це питання важке
для з’ясування внаслідок дії низки чинників, серед яких насамперед зна-
чна територія поширення з різними етнокультурними традиціями та вже
відзначене походження більшості доступних пам’яток з-поза конкретних
археологічних комплексів.
Виходячи від вартості сировини, з якої виготовлялися сокирки, та
коштовності їх оздоблення, автори слушно заперечили погляд про вико-
ристання аналізованих предметів як дитячих іграшок. Натомість польські
дослідники відстоюють тлумачення, згідно з яким сокирки пов’язані зі
сферою вірування й повинні співвідноситися з божествами-громовержця-
ми, зокрема слов’янським Перуном, литовським Перкунасом, германським
Тором. П. Куципера, П. Пранке та С. Вадиль вважають найправдоподіб-
нішим пояснення масових знахідок мініатюрних сокирок датованих ХІ–
ХІІ ст., тим, що з послабленням культу Перуна виникло відчуття потреби
344 ТЕРСЬКИЙ Святослав, ГРИНЧИШИН Богдан
підкреслити, вдаючись до певних атрибутів, вірування та дотримання
традицій. Однак такий аргумент недостатньо переконливий, оскільки мі-
ніатюрні сокирки як атрибут вірувань у такому разі повинні були масово
побутувати у попередній хронологічний період. Адже певні прикмети
відповідної релігії, вірування, закономірно, найчисленніші саме за часів
розквіту, а не занепаду традиції.
Автори книги розглядають інші запропоновані в літературі версії
призначення мініатюрних сокирок, зокрема трактування їх як своєрідних
“символів” дружинників, що нібито передавалися синам під час ритуалу
постриження. П. Куципера, П. Пранке та С. Вадиль цілком слушно вва-
жають таку інтерпретацію непереконливою, виходячи з аналізу матеріа-
лу. Зокрема найістотнішим аргументом проти такої концепції є мізерна
кількість знахідок у похованнях, причому немає даних про стать похованих
дітей. Крім того, знайдено сокирки і в похованнях двох жінок та двох чоло-
віків. Проти “дружинницької” версії так само свідчать і територія та місце
знахідок, зафіксованих в археологічному контексті.
Як визнали зазначені польські дослідники, це все ще дискусійне питан-
ня, вірогідно, має перспективи поглиблення студій над відповідним колом
археологічних предметів із врахуванням переосмислення їх атрибуції та
призначення. Можна цілком погодитися з думкою авторів, що жодна із за-
пропонованих досі в літературі гіпотез щодо функції мініатюрних сокирок
не заснована на комплексі достатньо переконливих аргументів і не здатна
пояснити це своєрідне історичне явище.
Попри нез’ясовану проблематику походження та призначення опра-
цьованих об’єктів, монографія польських дослідників сприймається серйоз-
ним та помітним кроком у вивченні відповідної групи усе ще “загадкових”
археологічних артефактів, у немалій кількості віднайдених на обширних
теренах Східної та Північної Європи.
Національний університет “Львівська політехніка”
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178973 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2221-6294 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:58:53Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Терський, С. Гринчишин, Б. 2021-03-25T16:06:39Z 2021-03-25T16:06:39Z 2012 Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел / С. Терський, Б. Гринчишин // Княжа доба: історія і культура. — 2012. — Вип. 6. — С. 341-344. — укр. 2221-6294 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178973 Рецензія на книгу: Kucypera P., Pranke P., Wadyl S. Wczesnośredniowieczne
 toporki miniaturowe. – Toruń, 2011. – 149 s., il. uk Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Княжа доба: історія і культура Рецензії та огляди Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел Article published earlier |
| spellingShingle | Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел Терський, С. Гринчишин, Б. Рецензії та огляди |
| title | Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел |
| title_full | Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел |
| title_fullStr | Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел |
| title_full_unstemmed | Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел |
| title_short | Нове зведення групи середньовічних археологічних джерел |
| title_sort | нове зведення групи середньовічних археологічних джерел |
| topic | Рецензії та огляди |
| topic_facet | Рецензії та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178973 |
| work_keys_str_mv | AT tersʹkiis novezvedennâgrupiserednʹovíčniharheologíčnihdžerel AT grinčišinb novezvedennâgrupiserednʹovíčniharheologíčnihdžerel |