Князь Владимир Святой и культура Киевской Руси глазами Титмара Мерзебургского

• Veröffentlicht in: Княжа доба: історія і культура
• Datum: 2016
• ISSN: 2221-6294
• 1. Verfasser: Мусин, А.Е.
• Format: Artikel
• Sprache: Russisch
• Veröffentlicht: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2016
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179002
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Князь Владимир Святой и культура Киевской Руси глазами Титмара Мерзебургского / А.Е. Мусин // Княжа доба: історія і культура. — 2016. — Вип. 10. — С. 165-198. — Бібліогр.: 131 назв. — рос.

Пропонується нове прочитання деяких
 “руських епізодів” Хроніки Тітмара Мерзебурзького. Уточнено хронологію частини
 з них й обґрунтовано гіпотезу, що одним з
 джерел Хроніки могли бути усні розповіді
 Бруно Кверфуртського. Ця інформація стосувалася, переважно, історії гріха та навернення князя Володимира Святого, яка була
 частиною його первісного житія, зафіксованого в Тітмара латиною на сто років раніше від Повісті временних літ. Відновлено
 логіку біблійних цитат в Хроніці та ПВЛ. Передбачається, що знаний з літопису “гарем” князя Володимира міг відігравати свою
 роль у слов’янських язичницьких культах,
 пов’язаних із забезпеченням плодючості землі. Згаданий у Тітмара загадковий lumbarum
 venereum інтерпретовано як амулет і
 атрибут любовної магії. Дано огляд археологічно засвідчених форм подібних амулетів.
 Етимологія імені Володимир, пов’язана з
 поняттям “мир” як “мир”, визнається оправданою і прийнятою у середньовічному
 суспільстві. Кількість церков у Києві (400) пояснюється середньовічними уявленнями
 про ідеальну суспільну структуру. Зустріч у Мерзебурзі в травні 1013 г. розглянуто як
 поворотний момент у зародженні інтересу німецьких інтелектуалів до Східної Європи. The article revises the “Russian episodes”
 of the Chronicle of Thietmar of Merseburg. The
 author refines the chronology of several episodes
 and demonstrates that the information of Bruno
 of Querfurt could be one of the sources of the
 Chronicle. It might concern the history of Vladimir the Saint, his pagan lust and conversion to
 Christianity, and makes part of primitive hagiographical tradition on the Prince dedicated to
 him. This tradition had been fixed by Thietmar one hundred years before the Primary Russian
 Chronicle. The logic of Biblical citations in the narrative on Vladimir the Saint has been reconstructed.
 The huge harem of Vladimir mentioned in the Russian Chronicle could play special role
 in the pagan Slavonic cult of the fertility of earth. The enigmatic lumbarum venereum mentioned
 by Thietmar has been interpreted as an amulet of the erotic medieval magic, and the survey of
 archaeologically known forms of such amulets has been done. The author studies the etymology
 of the name ‘Vladimir’ as linked to the idea of “power of peace”. Such interpretation had been
 accepted in the medieval society. The number of churches in Kiev (400) is explained through the
 imagination of the medieval mentality on the ideal social structures. The Merseburg meeting
 in the May, 1013 A.D., is regarded as a turning
 point for the interest of the German intellectuals towards the Eastern Europe.