Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів

Більшість сучасних дослідників розглядають боротьбу за галицькі та волинські землі в середині – другій половині XIV століття як боротьбу між Польщею, Угорщиною, Литвою та Золотою Ордою. При цьому не звертається увага на те, що у 1340 р. литовського князя Любарта-Дмитра Гедиміновича відразу ж визн...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Княжа доба: історія і культура
Дата:2019
Автор: Войтович, Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2019
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179053
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів / Л. Войтович // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 225-238. — Бібліогр.: 99 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179053
record_format dspace
spelling Войтович, Л.
2021-04-03T08:13:56Z
2021-04-03T08:13:56Z
2019
Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів / Л. Войтович // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 225-238. — Бібліогр.: 99 назв. — укр.
2221-6294
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179053
[94(477.8):929]"13"
Більшість сучасних дослідників розглядають боротьбу за галицькі та волинські землі в середині – другій половині XIV століття як боротьбу між Польщею, Угорщиною, Литвою та Золотою Ордою. При цьому не звертається увага на те, що у 1340 р. литовського князя Любарта-Дмитра Гедиміновича відразу ж визнали сюзереном королівства Русі волинська і галицька еліти та хан Золотої Орди Узбек, чия військова дала змогу витіснити польські війська короля Казимира ІІІ і зупинити наступ угорських військ. І далі до самої смерті у 1383 р. князь Любарт-Дмитро Гедимінович послідовно боровся проти польської та угорської експансії за повне звільнення усіх земель королівства Русі. Без легітимних прав на спадщину Романовичів це було би неможливо. Стаття присвячена аналізу цих прав і їх вагомості у порівнянні з іншими претендентами. У дослідженні ще раз докладно розібрано інформацію пом’яників, які впровадив до наукового вжитку львівський історик Ігор Мицько, частина висновків якого викликала певні застереження, а також інші аргументи, що випливають із джерел, на тлі практики успадкування престолів у Рюриковичів та середньовічній Європі.
Most modern researchers examine a fight for Galychyna and Volyn’ earths in a middle – second half of 14 age as a fight between Poland, Hungary, Lithuania and Gold Horde. Thus attention does not apply on that in 1340 the Lithuanian prince Lubart-Dymitr Gedyminovych was at once acknowiedged the suzerain of kingdom of Rus’ by the Volhyn’ and Galyczyna elitesand khan of Gold Horde by Uzbek, whose military help allowed to force out the Polish troops of king Kazimir III and to stop the offensive of the Hungarian troops. And farther do death in 1383 a prince Lubart-Dymitr Gedyminovych was consistently striven against Polish and Hungarian expansion for complete liberation of all earths of kingdom of Rus’. Without legitimate rights it would be impossible on the inheritance of Romanovichs. The article is devoted the analyses of these rights and their ponderability in comparing to other applicants. In research information of mention documents is thoroughly taken apart once again entered in a scientific appeal Lviv a historian Ihor Myc’ko, part of conclusions of which caused the certain warrings, and also other arguments which swim out from sources, on a background practice of inheritance of thrones in Rurikovichs and medieval Europe.
uk
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Княжа доба: історія і культура
Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів
Yet one time about rights for Lubart-Dymitr Gedyminovych on interitance of Romanovichs
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів
spellingShingle Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів
Войтович, Л.
title_short Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів
title_full Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів
title_fullStr Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів
title_full_unstemmed Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів
title_sort ще раз про права князя любарта-дмитра гедиміновича на спадщину романовичів
author Войтович, Л.
author_facet Войтович, Л.
publishDate 2019
language Ukrainian
container_title Княжа доба: історія і культура
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
format Article
title_alt Yet one time about rights for Lubart-Dymitr Gedyminovych on interitance of Romanovichs
description Більшість сучасних дослідників розглядають боротьбу за галицькі та волинські землі в середині – другій половині XIV століття як боротьбу між Польщею, Угорщиною, Литвою та Золотою Ордою. При цьому не звертається увага на те, що у 1340 р. литовського князя Любарта-Дмитра Гедиміновича відразу ж визнали сюзереном королівства Русі волинська і галицька еліти та хан Золотої Орди Узбек, чия військова дала змогу витіснити польські війська короля Казимира ІІІ і зупинити наступ угорських військ. І далі до самої смерті у 1383 р. князь Любарт-Дмитро Гедимінович послідовно боровся проти польської та угорської експансії за повне звільнення усіх земель королівства Русі. Без легітимних прав на спадщину Романовичів це було би неможливо. Стаття присвячена аналізу цих прав і їх вагомості у порівнянні з іншими претендентами. У дослідженні ще раз докладно розібрано інформацію пом’яників, які впровадив до наукового вжитку львівський історик Ігор Мицько, частина висновків якого викликала певні застереження, а також інші аргументи, що випливають із джерел, на тлі практики успадкування престолів у Рюриковичів та середньовічній Європі. Most modern researchers examine a fight for Galychyna and Volyn’ earths in a middle – second half of 14 age as a fight between Poland, Hungary, Lithuania and Gold Horde. Thus attention does not apply on that in 1340 the Lithuanian prince Lubart-Dymitr Gedyminovych was at once acknowiedged the suzerain of kingdom of Rus’ by the Volhyn’ and Galyczyna elitesand khan of Gold Horde by Uzbek, whose military help allowed to force out the Polish troops of king Kazimir III and to stop the offensive of the Hungarian troops. And farther do death in 1383 a prince Lubart-Dymitr Gedyminovych was consistently striven against Polish and Hungarian expansion for complete liberation of all earths of kingdom of Rus’. Without legitimate rights it would be impossible on the inheritance of Romanovichs. The article is devoted the analyses of these rights and their ponderability in comparing to other applicants. In research information of mention documents is thoroughly taken apart once again entered in a scientific appeal Lviv a historian Ihor Myc’ko, part of conclusions of which caused the certain warrings, and also other arguments which swim out from sources, on a background practice of inheritance of thrones in Rurikovichs and medieval Europe.
issn 2221-6294
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179053
fulltext
citation_txt Ще раз про права князя Любарта-Дмитра Гедиміновича на спадщину Романовичів / Л. Войтович // Княжа доба: історія і культура. — 2019. — Вип. 13. — С. 225-238. — Бібліогр.: 99 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT voitovičl ŝerazpropravaknâzâlûbartadmitragedimínovičanaspadŝinuromanovičív
AT voitovičl yetonetimeaboutrightsforlubartdymitrgedyminovychoninteritanceofromanovichs
first_indexed 2025-11-24T05:01:06Z
last_indexed 2025-11-24T05:01:06Z
_version_ 1850842292037877760