Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti–Zr–Ni після їх термообробки та гідрування
By means of hot-stage X-Ray diffraction and X-Ray Rietveld methods, the phase compositions of as-casted, heat-treated, and sintered Ti–Zr–Ni alloys are investigated before and after their hydrogenation from the gas phase at a temperature of 260 °C and a pressure of 41 аtm. The conditions of the form...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1791 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti - Zr - Ni після їх термообробки та гідрування / М.В. Карпець, Ю.М. Солонін, Т.А. Веліканова, О.С. Фомічов, Ф.М. Карпець, Т.В. Хомко // Доп. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 104-109. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860263521664630784 |
|---|---|
| author | Карпець, М.В. Солонін, Ю.М. Веліканова, Т.А. Фомічов, О.С. Карпець, Ф.М. Хомко, Т.В. |
| author_facet | Карпець, М.В. Солонін, Ю.М. Веліканова, Т.А. Фомічов, О.С. Карпець, Ф.М. Хомко, Т.В. |
| citation_txt | Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti - Zr - Ni після їх термообробки та гідрування / М.В. Карпець, Ю.М. Солонін, Т.А. Веліканова, О.С. Фомічов, Ф.М. Карпець, Т.В. Хомко // Доп. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 104-109. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | By means of hot-stage X-Ray diffraction and X-Ray Rietveld methods, the phase compositions of as-casted, heat-treated, and sintered Ti–Zr–Ni alloys are investigated before and after their hydrogenation from the gas phase at a temperature of 260 °C and a pressure of 41 аtm. The conditions of the formation of the quasicrystal and approximant phases in Ti–Zr–Ni alloys are studied. It is shown that Ti–Zr–Ni alloys comprising quasicrystal and crystal approximant components absorb up to 2.5 mass. % hydrogen at the less volume effect as compared with alloys containing the С14 Laves phase or a cubic TiZr2Ni phase of the Ti2Ni-type.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:57:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
оповiдi
НАЦIОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМIЇ НАУК
УКРАЇНИ
4 • 2007
МАТЕРIАЛОЗНАВСТВО
УДК 669.295′296′245:621.78:66.094.1:620.18
© 2007
М. В. Карпець, член-кореспондент НАН України Ю. М. Солонiн,
Т.А. Велiканова, О. С. Фомiчов, Ф. М. Карпець, Т.В. Хомко
Вивчення структурних особливостей сплавiв системи
Ti−Zr−Ni пiсля їх термообробки та гiдрування
By means of hot-stage X-Ray diffraction and X-Ray Rietveld methods, the phase compositions
of as-casted, heat-treated, and sintered Ti−Zr−Ni alloys are investigated before and after their
hydrogenation from the gas phase at a temperature of 260 ◦C and a pressure of 41 аtm. The
conditions of the formation of the quasicrystal and approximant phases in Ti−Zr−Ni alloys
are studied. It is shown that Ti−Zr−Ni alloys comprising quasicrystal and crystal approximant
components absorb up to 2.5 mass. % hydrogen at the less volume effect as compared with alloys
containing the С14 Laves phase or a cubic (TiZr)2Ni phase of the Ti2Ni-type.
Однiєю з основних проблем водневої енергетики є розробка воднесорбувальних та водне-
зберiгаючих матерiалiв, ключовими вимогами до яких є такi: здатнiсть поглинати якомога
бiльшу кiлькiсть водню; можливiсть вiддавати поглинутий водень за прийнятних значень
тиску та температури в межах розумного часу; здатнiсть повторювати цей цикл багатора-
зово без деградацiї властивостей матерiалу.
Матерiали, якi зараз можуть бути запропонованi для систем збереження водню, а та-
кож для електродiв нiкель-металогiдридних (НМГ) акумуляторiв (сплави на основi титану,
цирконiю, рiдкiсноземельних металiв), реально дозволяють реалiзувати водневу ємнiсть на
рiвнi не бiльше 2% за масою водню. В той самий час для електродiв НМГ акумуляторiв
i особливо для силових агрегатiв на транспортi бажаними є характеристики приблизно
3–4% за масою водню та бiльше.
Зазначенi характеристики можуть бути досягненi на принципово новому класi матерi-
алiв iз екстремально розупорядкованою структурою. Серед них одними з перспективних
енергоакумулюючих матерiалiв є такi, що мiстять у собi квазiкристалiчнi та апроксимантнi
фази. На вiдмiну вiд звичайних кристалiв, квазiкристали не мають трансляцiйної перiо-
дичностi, але в той самий час на вiдмiну вiд аморфних фаз, вони, як i звичайнi кристали,
мають дальнiй порядок. Однiєю з найбiльш цiнних прикладних властивостей таких мате-
рiалiв виявилась їх здатнiсть поглинати значну кiлькiсть водню.
Квазiкристали на основi титану складають другу велику групу пiсля квазiкристалiв на
основi Al, що були знайденi першими. Дослiдження квазiкристалiв на основi Тi значним
104 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
чином ускладнене через труднощi їх одержання та високий ступень їх структурного роз-
упорядкування. Бiльш упорядкованi квазiкристали були отриманi у швидкозагартованих
Ti−Zr−Ni плiвках [1], а також у масивних зразках цiєї системи пiсля певних вiдпалiв, що
деяким чином полегшило дослiдження їх структури та властивостей. Але, у першу чергу,
квазiкристалiчнi матерiали на основi системи Ti−Zr−Ni отримали значну перевагу перед iн-
шими насамперед тому, що, за умов великої (до двох атомiв водню на кожен атом металу [2])
здатностi поглинати водень, порiвняно легко можуть бути одержанi у стабiльному станi та
циклiчно поглинати i вiддавати водень при низьких значеннях тиску та температури [3].
У системi Ti−Zr−Ni було знайдено термодинамiчно стабiльну квазiкристалiчну фазу
(i -фаза) та її апроксимант (W -фаза) [3–5]. Автори [3] вважають, що i -фаза в системi
Ti−Zr−Ni, як i W -фаза, стабiльна. Вона може бути одержана при температурi вiдпалу,
яка приблизно на 300 К нижче температури плавлення сплавiв. У роботi [4] встановлено,
що W -фаза складу Ti44±2Zr40±2Ni16±1 утворюється вiдпалом вихiдних литих зразкiв при
883 К протягом 64 год, а при вiдпалi при 843 К протягом 64 год утворюється i -фаза складу
Ti41,5±1Zr41,5±1Ni17±1, що, за думкою авторiв [4], виключає можливiсть утворення i -фази
безпосередньо iз розплаву. Автори статтi [6] одержали i -фазу в системi Ti-Zr-Ni у масивних
зразках в областi концентрацiй (TixZr100−x)100−yNiy (43,75 6 x 6 81,25, 16 6 y 6 24) ме-
тодом лиття всмоктуванням. I -Фаза складу Ti40Zr40Ni20, згiдно з [6], є стабiльною (нижче
953 К) та перетворюється у λ-фазу (фаза Лавеса С14) та α-твердий розчин мiж титаном
та цирконiєм при бiльш високих температурах.
Структура W -фази з перiодом гратки a = 1,4317 нм, яку одержали у [4], дуже схожа на
таку для апроксимантної R-фази Франка–Каспера складу Al56Li32Cu12 та фази Бергмана
складу Al40Mg40Zn20. Згiдно з [5], cтруктура i -фази в системi Ti−Zr−Ni спорiднена зi струк-
турою Бергманiвських апроксимантiв та має параметр квазiкристалiчностi a = 0,51 нм.
Мета роботи — дослiдити воднесорбувальнi властивостi литих, вiдпалених та спечених
сплавiв системи Ti−Zr−Ni, якi мiстять в собi апроксимантну чи квазiкристалiчну фази.
Експериментальна частина. Зразки для дослiдження одержували двома методами:
1) виплавкою в дуговiй печi на водоохолоджуванiй мiднiй основi; 2) шляхом змiшування,
компактування та спiкання вихiдних порошкових компонентiв при 800–900 ◦C у вакуу-
мi. Максимальна втрата маси при виплавцi зразкiв не перевищувала 0,1%. Виплавленi та
спеченi зразки вiдпалювали при 500–600 ◦С у вакуумi протягом 48–100 год. Термооброб-
ленi зразки пiддавали насиченню воднем через газову фазу при 260 ◦C i тиску водню
41 атм.
Дифрактометричне дослiдження проводили на дифрактометрi ДРОН-УМ1 у монохро-
матичному CuKα
-випромiнюваннi. За монохроматор використовували монокристал графiту,
встановлений на дифрагованому пучку. Високотемпературнi рентгенографiчнi дослiджен-
ня виконували з використанням приставки УВД-2000 в атмосферi гелiю. Пiд час зйомок
дифрактограм при високих температурах об’єм приставки продувався гелiєм iз надлишко-
вим тиском 20 кПa у порiвняннi з атмосферним. Для визначення величин перiодiв граток
знайдених фаз у дослiджуваному iнтервалi температур за внутрiшнiй стандарт використо-
вували порошок кремнiю, нанесений на поверхню зразкiв. Обробку даних дифрактомет-
ричного експерименту здiйснювали аналогiчно роботи [7] та з використанням програми для
повнопрофiльного аналiзу рентгенiвських спектрiв вiд сумiшi полiкристалiчних фазових
складових PowderCell 2.41.
1ftp://ftp.bam.de/Powder_Cell/pcw23.exe
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 105
Рис. 1. Фрагменти дифрактограм сплаву 8: 1 — сплав, виплавлений у дуговiй печi; 2 — сплав, спечений
при 900 ◦C з порошкових компонентiв; L — максимуми фази Лавеса С14; S — пiки α-фази; q — розрахованi
положення основних пiкiв iкосаедричної фази з iндексами Кана (N, M) — (18,29), (20,32), (52,84) [8]
Результати та їх обговорення. Хiмiчний та фазовий склад виплавлених зразкiв на-
ведено в табл. 1. Для всiх зразкiв була характерна двофазнiсть та наявнiсть текстури їх
фазових складових. На дифрактограмах литих сплавiв фiксуються максимуми гексагональ-
ної λ-фази та α-твердого розчину (рис. 1). Як видно з даних табл. 1, об’єм гексагональної
комiрки α-фази корелює з вмiстом у сплавi цирконiю. Очевидно, це пояснюється бiльшим
атомним радiусом атомiв цирконiю (0,160 нм) в порiвняннi з атомами титану (0,145 нм).
Фазовий склад вихiдних зразкiв, одержаних методом порошкової металургiї, вiдрiзнявся
вiд фазового складу литих зразкiв. Крiм вiдбиттiв λ-фази, на дифрактограмах реєстру-
ються максимуми кубiчної фази зi структурою типу Ti2Ni (див. рис. 1). У зразках, якi були
спеченi при 800 ◦C, реєструвалися також максимуми нiкелю, проте пiки α-фази при всiх
дослiджених температурах спiкання не було зафiксовано.
Таблиця 1. Характеристики литих сплавiв системи Ti−Zr−Ni
Номер
сплаву
Результати хiмiчного
аналiзу, % (ат.)
Перiод кристалiчних граток (нм) та об’єм
елементарних комiрок фаз (нм3)
Ti Zr Ni
λ-фаза∗
α-фаза∗∗
a c a c V
1 35,4 43,8 20,8 0,5240 0,8716 0,3166 0,4919 0,04271
2 35,2 46 18,8 0,5241 0,8701 0,3146 0,4869 0,04173
3 43,2 38,4 18,4 0,5240 0,8697 0,3110 0,4881 0,04088
4 44,6 37,7 17,7 0,5238 0,8693 0,3102 0,4858 0,04050
5 35,8 44,3 19,9 0,5240 0,8658 0,3140 0,4972 0,04245
6 52,6 27,2 20,2 0,5221 0,8397 0,3038 0,4795 0,03833
7 40 40 20 0,5239 0,8562 0,3139 0,4901 0,04182
8 41 41 18 0,5260 0,8747 0,3138 0,4902 0,04180
9 42 42 16 0,5249 0,8622 0,3123 0,4929 0,04164
10 44 40 16 0,5220 0,8747 0,3097 0,4857 0,04035
11 45 38 17 0,5256 0,8432 0,3107 0,4901 0,04098
12 55 25 20 0,5220 0,8394 0,3011 0,4819 0,03784
∗ Фаза Лавеса С14; ∗∗
α-твердий розчин мiж титаном та цирконiєм.
106 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
Рис. 2. Фрагмент повнопрофiльного аналiзу дифракцiйної картини виплавленого у дуговiй печi та вiдпале-
ного при 500 ◦C протягом 100 год сплаву 10. При розрахунку використано кристалоструктурнi данi фази
W (TiZrNi) [9]
Вiдпал виплавлених зразкiв в iнтервалi температур 500–600 ◦C призводить до змiни їх
фазового складу, в той самий час вiдпал спечених зразкiв iстотно не вплинув на їх фазовий
склад. Так, витримка сплаву 10 у камерi високотемпературної приставки протягом 100 год
при 500 ◦C приводить до появи в зразку як основної фазової складової апроксимантної
кубiчної W -фази (рис. 2) з перiодом гратки a = 1,4356(2) нм. За домiшкову фазу в цьому
зразку виявлено залишки λ-фази. Про це свiдчить наявнiсть ряду слабких додаткових пiкiв,
що не описуються в рамках структури апроксимантної фази (див. рис. 2).
Слiд вiдзначити, що основнi максимуми W -фази практично повнiстю збiгаються з вiд-
биттями квазiкристалiчної складової. Однак вiдрiзнити апроксимантну складову можливо
досить надiйно по наявностi додаткових пiкiв, якi притаманнi тiльки їй. В нашому ви-
падку це, зокрема, присутнiсть дифракцiйного максимуму (442) в околi кута 37,7◦, який
знаходиться мiж двома найбiльш iнтенсивними пiками (503) i (523), характерними як для
iкосаедричного квазiкристала, так i для його апроксиманту. Наявнiсть двох аналогiчних
максимумiв приблизно на таких самих дифракцiйних кутах притаманна i для дифракцiй-
ної картини фази (TiZr)2Ni у зразках, одержаних методом порошкової металургiї. Їх при-
сутнiсть на цих кутах пов’язана з величиною перiоду кубiчної гратки фази (TiZr)2Ni (для
сплаву 8 пiсля спiкання при 850 ◦C, a = 1,1953 нм), який значно збiльшений у порiвняннi зi
значенням для iзоморфної фази стехiометричного складу Ti2Ni (a = 1,1319 нм). Закономiр-
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 107
Рис. 3. Фрагменти дифрактограм вiдпаленого (570 ◦C, 70 год) литого сплаву 8 у вихiдному станi (1 ) та
пiсля насичення воднем через газову фазу (2 ). Зiрочкою (*) показано максимуми кристалiчної гратки фази
W (TiZrNi)
но, що замiщення в данiй структурi частини атомiв титану атомами цирконiю спричиняє
збiльшення величини перiоду кристалiчної гратки фази (TiZr)2Ni. Проте в рамках хiмiчного
складу вивчених нами сплавiв iз рiзним вмiстом вихiдних компонентiв, величини перiоду
кристалiчної гратки даної фази вiдрiзнялись мiж собою у межах 3–5%. Це свiдчить про
наявнiсть у системi Ti−Zr−Ni рiвноважного потрiйного iнтерметалiду зi структурою типу
Ti2Ni з вузькою областю гомогенностi.
Насичення вiдпалених литих сплавiв воднем через газову фазу при 260 ◦С та 41 атм. вка-
зує на поглинання водню апроксимантною фазою в кiлькостi 2,4–2,5% за масою. При цьому
змiни фазового складу зразка не вiдбувається. Дифрактометрично реєструється змiщення
iнтерференцiйних пiкiв апроксиманту в бiк менших кутiв (рис. 3), що свiдчить про збiль-
шення перiоду його кубiчної гратки при насиченнi воднем. Так, для сплаву 8, фiксується
змiна перiоду вiд a = 1,429 нм до a = 1,517 нм. Розрахунок показує, що подiбне збiльшення
лiнiйних розмiрiв гратки супроводжується об’ємним ефектом, який становить 19,6%.
Проведений повнопрофiльний аналiз дифракцiйної картини зразкiв, одержаних методом
спiкання порошкiв, свiдчить, що вона задовiльно описується у рамках двох структур: гекса-
гональної λ-фази (a = 0,5238 нм, c = 0,8578 нм) та кубiчної фази (TiZr)2Ni (a = 1,1953 нм)
зi структурою типу Ti2Ni. Насичення воднем через газову фазу приводить до поглинан-
ня водню спеченим зразком сплаву 8 в кiлькостi 2,47% за масою. На дифрактограмах це
також супроводжується змiщенням максимумiв у бiк менших кутiв (рис. 4). Значення пе-
рiодiв граток при цьому зростають до величин для λ-фази: a = 0,5595 нм, c = 0,9103 нм
i кубiчної фази (TiZr)2Ni: a = 1,2796 нм, що вiдповiдає об’ємному ефекту в 21,1 та 22,7%
вiдповiдно. Порiвняння дифракцiйних картин спеченого сплаву 8 у вихiдному станi та пiсля
насичення воднем через газову фазу (рис. 4) вказує також на появу додаткового широкого
пiка в областi кутiв 2θ ≈ 34◦, який може належати до гiдриду цирконiю.
Таким чином, формування в сплавах системи Ti−Zr−Ni квазiкристалiчної чи апрокси-
мантної складових дозволяє нагромаджувати в них до 2,5% за масою водню при меншому
значеннi об’ємного ефекту (19,6%) в порiвняннi зi станом, де присутнi фаза Лавеса С14
108 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №4
Рис. 4. Порiвняння дифракцiйних картин спеченого при 850 ◦C сплаву 8 у вихiдному станi (1 ) та пiсля
насичення воднем через газову фазу (2 )
(об’ємний ефект 21,1%) або кубiчна фаза (TiZr)2Ni (об’ємний ефект 22,7%) зi структурою
типу Ti2Ni.
Дослiдження виконано при часковiй фiнансовiй пiдтримцi INTAS (проект INTAS 05-1000005-
7671).
1. Molokanov V., Chebotnikov V. Quasicrystals and amorphous alloys in Ti−Zr−Ni system: glassforming
ability, structure and properties // J. Non-Cryst. Sol. – 1990. – 117/118. – P. 789–792.
2. Wehner B., Meinhardt J., Koster U. et al. Oxidation and hydrogenation of quasicrystals // Mat. Sci. and
Eng. A. – 1997. – 226–228. – P. 1008–1011.
3. Kim J.Y., Gibbons P. C., Kelton K.F. Hydrogenation of Pd-coated samples of the Ti−Zr-based icosahedral
phase and related crystalline phases // J. Alloys and Comp. – 1998. – 266. – P. 311–319.
4. Kelton K. F. Ti/Zr-based quasicrystals-formation, structure and hydrogen storage properties // Mat. Res.
Soc. Symp. Proc. – 1999. – 553. – P. 471–482.
5. Hennig R.G., Majzoub E.H., Carlsson A.E. et al. Structural modelling of the Ti−Zr−Ni quasicrystal //
Mat. Sci. and Eng. A. – 2000. – 294–296. – P. 361–365.
6. Qiang J., Wang Y., Wang D. et al. Ti−Zr−Ni bulk quasicrystals prepared by casting // Phil. Mag. Let. –
2003. – 83, No 13. – P. 467–472.
7. Karpets M.V., Milman Yu.V., Barabash O.M. et al. The influence of Zr alloying on the structure and
properties of Al3Ti // Intermetallics. – 2003. – 11. – P. 312–321.
8. Cahn J.W., Shechtman D., Gratias D. Indexing of icosaedral quasiperiodic crystals // J. Mat. Res. –
1986. – 1. – P. 13–26.
9. Kim J.Y., Gibbons P.C., Kelton K.F. Structural refinement of 1/1 bcc approximants to quasicrystals:
Bergman-type W(TiZrNi) and Mackay-type M(TiZrFe) // Phys. Rev. – 1998. – B58. – P. 2578–2585.
Надiйшло до редакцiї 11.10.2006Iнститут проблем матерiалознавства
iм. I. М. Францевича НАН України, Київ
ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №4 109
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1791 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:57:58Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Карпець, М.В. Солонін, Ю.М. Веліканова, Т.А. Фомічов, О.С. Карпець, Ф.М. Хомко, Т.В. 2008-09-02T17:30:22Z 2008-09-02T17:30:22Z 2007 Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti - Zr - Ni після їх термообробки та гідрування / М.В. Карпець, Ю.М. Солонін, Т.А. Веліканова, О.С. Фомічов, Ф.М. Карпець, Т.В. Хомко // Доп. НАН України. — 2007. — N 4. — С. 104-109. — Бібліогр.: 9 назв. — укp. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1791 669.295′ 296′ 245:621.78:66.094.1:620.18 By means of hot-stage X-Ray diffraction and X-Ray Rietveld methods, the phase compositions of as-casted, heat-treated, and sintered Ti–Zr–Ni alloys are investigated before and after their hydrogenation from the gas phase at a temperature of 260 °C and a pressure of 41 аtm. The conditions of the formation of the quasicrystal and approximant phases in Ti–Zr–Ni alloys are studied. It is shown that Ti–Zr–Ni alloys comprising quasicrystal and crystal approximant components absorb up to 2.5 mass. % hydrogen at the less volume effect as compared with alloys containing the С14 Laves phase or a cubic TiZr2Ni phase of the Ti2Ni-type. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Матеріалознавство Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti–Zr–Ni після їх термообробки та гідрування Article published earlier |
| spellingShingle | Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti–Zr–Ni після їх термообробки та гідрування Карпець, М.В. Солонін, Ю.М. Веліканова, Т.А. Фомічов, О.С. Карпець, Ф.М. Хомко, Т.В. Матеріалознавство |
| title | Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti–Zr–Ni після їх термообробки та гідрування |
| title_full | Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti–Zr–Ni після їх термообробки та гідрування |
| title_fullStr | Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti–Zr–Ni після їх термообробки та гідрування |
| title_full_unstemmed | Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti–Zr–Ni після їх термообробки та гідрування |
| title_short | Вивчення структурних особливостей сплавів системи Ti–Zr–Ni після їх термообробки та гідрування |
| title_sort | вивчення структурних особливостей сплавів системи ti–zr–ni після їх термообробки та гідрування |
| topic | Матеріалознавство |
| topic_facet | Матеріалознавство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1791 |
| work_keys_str_mv | AT karpecʹmv vivčennâstrukturnihosoblivosteisplavívsistemitizrnipíslâíhtermoobrobkitagídruvannâ AT solonínûm vivčennâstrukturnihosoblivosteisplavívsistemitizrnipíslâíhtermoobrobkitagídruvannâ AT velíkanovata vivčennâstrukturnihosoblivosteisplavívsistemitizrnipíslâíhtermoobrobkitagídruvannâ AT fomíčovos vivčennâstrukturnihosoblivosteisplavívsistemitizrnipíslâíhtermoobrobkitagídruvannâ AT karpecʹfm vivčennâstrukturnihosoblivosteisplavívsistemitizrnipíslâíhtermoobrobkitagídruvannâ AT homkotv vivčennâstrukturnihosoblivosteisplavívsistemitizrnipíslâíhtermoobrobkitagídruvannâ |