Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина
Статтю підготовлено в контексті студіювання креативного потенціалу віленського писарського середовища. Останнім часом до нього зараховують автора латиномовного трактату «Про норови татар, литовців і москвитян» (бл. 1550 р.), відомого за скороченою версією, надрукованою в Базелі Й.Ґрассером (1615 р...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179254 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина / О. Русина // Український історичний журнал. — 2019. — № 1. — С. 4-24. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179254 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Русина, О. 2021-04-18T09:30:08Z 2021-04-18T09:30:08Z 2019 Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина / О. Русина // Український історичний журнал. — 2019. — № 1. — С. 4-24. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179254 94(477) Статтю підготовлено в контексті студіювання креативного потенціалу віленського писарського середовища. Останнім часом до нього зараховують автора латиномовного трактату «Про норови татар, литовців і москвитян» (бл. 1550 р.), відомого за скороченою версією, надрукованою в Базелі Й.Ґрассером (1615 р.) – Михалона Литвина. Уважається, що під цим псевдонімом приховав своє справжнє ім’я секретар литовської великокнязівської канцелярії Венцеслав Миколайович, до біографії якого авторка додає декілька нових фактів. Побіжно розглянувши оцінки праці Литвина в поточній історіографії, авторка зупиняється на хибах її останньої за часом публікації (неповнота бібліографічних даних, некоректні переклади, іґнорування специфіки базельського видання та інформації, наявної в передмові Й.Ґрассера), а також на тематичних лакунах у дослідженнях Литвинового твору. До них належать, зокрема, деякі українські (передусім київські) реалії трактату, аналіз яких дає можливість, з одного боку, пролити додаткове світло на особливості творчості Михалона Литвина, а з іншого – простежити долю його ідей у пізнішому письменстві. Ідеться про міфологему «Київ = Троя», несамохіть продуковану Литвином, а також про зафіксовані ним зразки усної традиції й інформацію стосовно взаємин Києво-Печерського монастиря та урядових кіл Московської держави. Останній сюжет, на перший погляд малозначущий, змушує придивитися до дій московських володарів щодо захисту інтересів «закордонних» монастирів і церков, які зберегли свою власність на території, втраченій Литвою на початку ХVІ ст. Ця політика зміцнювала промосковські настрої у середовищі українського православного духівництва, які вповні виявилися в постберестейський період. The article focuses on the treatise "De Moribus Tartarorum, Lituanorum et Moschorum" written in Latin са.1550, presented to the Polish-Lithuanian ruler Sigismund August and fragmentarily published in 1615. Its author hid his name under the pseudonym Michalonus Lituanus. The treatise is now attributed to Wenceslaw Mikolaewich, a Latin secretary of the Grand Duchy of Lithuania’s state chancellery. Author adds some new facts to his biography and analyzes Ukrainian aspects of his literary work. This helps her to shed some additional light on the treatise as a monument of sociopolitical thought of the age. A special attention is paid to the concept "Kyiv as Troy" which is the only evidence of public reception of the treatise. Of no less importance is a controversial issue of relationship between Muscovite ruling circles and some Kyivan monasteries which lost their land property after the war between Muscovy and Lithuania (1500–1503). According to author’s observations, in the 16th century in contradiction to what Lituanus said Muscovite rulers recognized legal right of Kyivan monasteries to draw interest from monastic lands near Novhorod- Siverskyi, Starodub and Putyvl. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Історичні студії Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина Ukrainian Aspects of Michalonus Lituanus’s Literary Output Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина |
| spellingShingle |
Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина Русина, О. Історичні студії |
| title_short |
Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина |
| title_full |
Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина |
| title_fullStr |
Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина |
| title_full_unstemmed |
Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина |
| title_sort |
українські реалії в літературному доробку михалона литвина |
| author |
Русина, О. |
| author_facet |
Русина, О. |
| topic |
Історичні студії |
| topic_facet |
Історичні студії |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний журнал |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Ukrainian Aspects of Michalonus Lituanus’s Literary Output |
| description |
Статтю підготовлено в контексті студіювання креативного потенціалу
віленського писарського середовища. Останнім часом до нього зараховують
автора латиномовного трактату «Про норови татар, литовців і москвитян» (бл. 1550 р.), відомого за скороченою версією, надрукованою в Базелі Й.Ґрассером (1615 р.) – Михалона Литвина. Уважається, що під цим псевдонімом приховав своє справжнє ім’я секретар литовської великокнязівської канцелярії Венцеслав Миколайович, до біографії якого авторка додає декілька нових фактів. Побіжно розглянувши оцінки праці Литвина в поточній історіографії, авторка зупиняється на хибах її останньої за часом публікації
(неповнота бібліографічних даних, некоректні переклади, іґнорування специфіки базельського видання та інформації, наявної в передмові Й.Ґрассера), а також на тематичних лакунах у дослідженнях Литвинового твору. До
них належать, зокрема, деякі українські (передусім київські) реалії трактату, аналіз яких дає можливість, з одного боку, пролити додаткове світло на особливості творчості Михалона Литвина, а з іншого – простежити долю
його ідей у пізнішому письменстві. Ідеться про міфологему «Київ = Троя», несамохіть продуковану Литвином, а також про зафіксовані ним зразки усної традиції й інформацію стосовно взаємин Києво-Печерського монастиря та
урядових кіл Московської держави. Останній сюжет, на перший погляд малозначущий, змушує придивитися до дій московських володарів щодо захисту інтересів «закордонних» монастирів і церков, які зберегли свою власність на
території, втраченій Литвою на початку ХVІ ст. Ця політика зміцнювала
промосковські настрої у середовищі українського православного духівництва, які вповні виявилися в постберестейський період.
The article focuses on the treatise "De Moribus Tartarorum, Lituanorum et Moschorum"
written in Latin са.1550, presented to the Polish-Lithuanian ruler Sigismund August
and fragmentarily published in 1615. Its author hid his name under the pseudonym
Michalonus Lituanus. The treatise is now attributed to Wenceslaw Mikolaewich, a
Latin secretary of the Grand Duchy of Lithuania’s state chancellery. Author adds
some new facts to his biography and analyzes Ukrainian aspects of his literary
work. This helps her to shed some additional light on the treatise as a monument
of sociopolitical thought of the age. A special attention is paid to the concept "Kyiv
as Troy" which is the only evidence of public reception of the treatise. Of no less
importance is a controversial issue of relationship between Muscovite ruling circles
and some Kyivan monasteries which lost their land property after the war between
Muscovy and Lithuania (1500–1503). According to author’s observations, in the 16th
century in contradiction to what Lituanus said Muscovite rulers recognized legal
right of Kyivan monasteries to draw interest from monastic lands near Novhorod-
Siverskyi, Starodub and Putyvl.
|
| issn |
0130-5247 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179254 |
| citation_txt |
Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина / О. Русина // Український історичний журнал. — 2019. — № 1. — С. 4-24. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT rusinao ukraínsʹkírealíívlíteraturnomudorobkumihalonalitvina AT rusinao ukrainianaspectsofmichalonuslituanussliteraryoutput |
| first_indexed |
2025-12-07T17:27:30Z |
| last_indexed |
2025-12-07T17:27:30Z |
| _version_ |
1850871329975173120 |