До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р.

• Veröffentlicht in: Український історичний журнал
• Datum: 2019
• 1. Verfasser: Монолатій, І.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2019
• Schlagworte: Дискусії
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179300
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. / І. Монолатій // Український історичний журнал. — 2019. — № 3. — С. 133-154. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Мета дослідження полягає в аналізі особливостей історичного
 наративу Листопадовий зрив (Листопадовий чин) – національно-демократичної революції на західноукраїнських землях – не як революції в її класичному варіанті, а військового перевороту з елементами національно-визвольної боротьби західних українців восени 1918 р. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, етнічної політології, системності, науковості,
 міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, історико-генетичний, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Автор дотримується методології інституціоналізації політичних акторів в умовах політизації етнічностей. Наукова новизна.
 На основі історико-політологічного аналізу історіографічної спадщини передумов і творення Західноукраїнської Народної Республіки охарактеризовано події 31 жовтня – 1 листопада 1918 р. як різночитання й узагальнення їх
 безпосередніх учасників, з’ясовано чинники політичних та ідеологічних «пояснень» революційності «Листопадового зриву» в історіографії української діаспори ХХ ст. Висновки. Твердження радянської та сучасної вітчизняної історіографій про «революційний характер» подій на Східній Галичині 1918 р.,
 а отже Листопадову 1918 р. національно-демократичну революцію – досі дискусійне. Галицькі українці леґальним чином проголосили Українську державу в межах Австро-Угорщини, очікували мирної передачі влади на Східній Галичині, а збройне повстання 31 жовтня – 1 листопада 1918 р. в геополітичних реаліях загострення польсько-українських взаємин стало доконаним фактом
 як військовий переворот. Унаслідок цього 1 листопада відбувся акт передачі
 державної влади у краї вповноваженим австро-угорського уряду Українській
 Національній Раді, а 13 листопада 1918 р. вона проголосила Західноукраїнську
 Народну Республіку. Витоки міфу про «революційний характер», «революцію» на Східній Галичині 1918 р. слід шукати у спробах «вписати» насправді неіснуючу «класову боротьбу» населення реґіону у ширший контекст більшовицької й соціалістичної революції. Модифікація цього міфу відбулася в умовах хрущовської «відлиги» 1957 р. у відомій статті історика О.Карпенка, згодом його трансформація 1993 р. обернулася «національно-демократичною революцією на західноукраїнських землях». Спогади безпосередніх творців Листопадового чину, джерела зовнішнього походження, а також тогочасна преса фактично не містять трактування досліджуваних подій саме як «революції», а лише – як «перевороту», «роззброєння» й т. д., що свідчить про їх мілітарний характер. The purpose of the study is to analyze the peculiarities of the historical
 narrative “The November Breakdown” (“November Action”) – the national democratic
 revolution in the Western Ukrainian lands – not as a revolution in its classical version,
 but a military coup with the elements of the national liberation struggle of Western
 Ukrainians in the Autumn of 1918. The research methodology is based on the
 principles of historicism, ethnical politology, systemicity, science, interdisciplinarity.
 The following general historiographical methods are used: historiographical
 analysis, historical-genetic, terminological analysis, comparative, typological.
 The author adheres to the methodology of institutionalization of political actors in
 the context of politicization of ethnicities. The scientific novelty. On the basis of the
 historical and political analysis of the historiographical heritage of the preconditions
 and the creation of the Western Ukrainian People’s Republic, the events described on
 October 31 – November 1, 1918 as discrepancies and generalizations of their direct
 participants, clarified the factors of political and ideological “explanations” of the
 revolutionary “November Breakdown” in historiography of the Ukrainian diaspora
 of the 20th Century. Conclusions. The assertion of Soviet and contemporary
 Ukrainian historiography about the “revolutionary nature” of events in Eastern
 Halychyna in 1918, and hence the November 1918 national democratic revolution,
 are still debatable. Halychyna Ukrainians legally proclaimed the Ukrainian state
 within the framework of Austria-Hungary, expected a peaceful transfer of power in
 Eastern Halychyna, and the armed uprising of October 31 – November 1, 1918 in the
 geopolitical realities of the intensification of Polish-Ukrainian relations became a
 feasible fact as a military coup. As a result, on November 1, an act of transfer of state
 power in Eastern Halychyna was authorized by the Austro-Hungarian government to
 the Ukrainian National Council, and on November 13, 1918, it proclaimed Western
 Ukrainian People’s Republic. The origins of the myth of the “revolutionary character”,
 “revolution” in Eastern Halychyna in 1918, should be sought in attempts to “inject”
 the really non-existent class struggle of the population of the region into the broader
 context of the Bolshevik and socialist revolution. The modification of this myth
 occurred in the conditions of Khrushchev’s “thaw” of 1957 in the famous article of
 Historian O.Karpenko, later the transformation of the myth began in 1993 in the form
 of a “national-democratic revolution” in Western Ukrainian lands. The memories of
 the direct creators of the “November Action”, the source of external origin, as well as
 the time press, in fact, do not contain the treatment of the events under study just as
 a revolution, but only as a coup, disarmament, etc., which testifies to the militaristic nature of events.