До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р.
Мета дослідження полягає в аналізі особливостей історичного наративу Листопадовий зрив (Листопадовий чин) – національно-демократичної революції на західноукраїнських землях – не як революції в її класичному варіанті, а військового перевороту з елементами національно-визвольної боротьби західних укр...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український історичний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179300 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. / І. Монолатій // Український історичний журнал. — 2019. — № 3. — С. 133-154. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179300 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Монолатій, І. 2021-04-22T10:06:52Z 2021-04-22T10:06:52Z 2019 До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. / І. Монолатій // Український історичний журнал. — 2019. — № 3. — С. 133-154. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179300 94(477)«1918–1923» Мета дослідження полягає в аналізі особливостей історичного наративу Листопадовий зрив (Листопадовий чин) – національно-демократичної революції на західноукраїнських землях – не як революції в її класичному варіанті, а військового перевороту з елементами національно-визвольної боротьби західних українців восени 1918 р. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, етнічної політології, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, історико-генетичний, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Автор дотримується методології інституціоналізації політичних акторів в умовах політизації етнічностей. Наукова новизна. На основі історико-політологічного аналізу історіографічної спадщини передумов і творення Західноукраїнської Народної Республіки охарактеризовано події 31 жовтня – 1 листопада 1918 р. як різночитання й узагальнення їх безпосередніх учасників, з’ясовано чинники політичних та ідеологічних «пояснень» революційності «Листопадового зриву» в історіографії української діаспори ХХ ст. Висновки. Твердження радянської та сучасної вітчизняної історіографій про «революційний характер» подій на Східній Галичині 1918 р., а отже Листопадову 1918 р. національно-демократичну революцію – досі дискусійне. Галицькі українці леґальним чином проголосили Українську державу в межах Австро-Угорщини, очікували мирної передачі влади на Східній Галичині, а збройне повстання 31 жовтня – 1 листопада 1918 р. в геополітичних реаліях загострення польсько-українських взаємин стало доконаним фактом як військовий переворот. Унаслідок цього 1 листопада відбувся акт передачі державної влади у краї вповноваженим австро-угорського уряду Українській Національній Раді, а 13 листопада 1918 р. вона проголосила Західноукраїнську Народну Республіку. Витоки міфу про «революційний характер», «революцію» на Східній Галичині 1918 р. слід шукати у спробах «вписати» насправді неіснуючу «класову боротьбу» населення реґіону у ширший контекст більшовицької й соціалістичної революції. Модифікація цього міфу відбулася в умовах хрущовської «відлиги» 1957 р. у відомій статті історика О.Карпенка, згодом його трансформація 1993 р. обернулася «національно-демократичною революцією на західноукраїнських землях». Спогади безпосередніх творців Листопадового чину, джерела зовнішнього походження, а також тогочасна преса фактично не містять трактування досліджуваних подій саме як «революції», а лише – як «перевороту», «роззброєння» й т. д., що свідчить про їх мілітарний характер. The purpose of the study is to analyze the peculiarities of the historical narrative “The November Breakdown” (“November Action”) – the national democratic revolution in the Western Ukrainian lands – not as a revolution in its classical version, but a military coup with the elements of the national liberation struggle of Western Ukrainians in the Autumn of 1918. The research methodology is based on the principles of historicism, ethnical politology, systemicity, science, interdisciplinarity. The following general historiographical methods are used: historiographical analysis, historical-genetic, terminological analysis, comparative, typological. The author adheres to the methodology of institutionalization of political actors in the context of politicization of ethnicities. The scientific novelty. On the basis of the historical and political analysis of the historiographical heritage of the preconditions and the creation of the Western Ukrainian People’s Republic, the events described on October 31 – November 1, 1918 as discrepancies and generalizations of their direct participants, clarified the factors of political and ideological “explanations” of the revolutionary “November Breakdown” in historiography of the Ukrainian diaspora of the 20th Century. Conclusions. The assertion of Soviet and contemporary Ukrainian historiography about the “revolutionary nature” of events in Eastern Halychyna in 1918, and hence the November 1918 national democratic revolution, are still debatable. Halychyna Ukrainians legally proclaimed the Ukrainian state within the framework of Austria-Hungary, expected a peaceful transfer of power in Eastern Halychyna, and the armed uprising of October 31 – November 1, 1918 in the geopolitical realities of the intensification of Polish-Ukrainian relations became a feasible fact as a military coup. As a result, on November 1, an act of transfer of state power in Eastern Halychyna was authorized by the Austro-Hungarian government to the Ukrainian National Council, and on November 13, 1918, it proclaimed Western Ukrainian People’s Republic. The origins of the myth of the “revolutionary character”, “revolution” in Eastern Halychyna in 1918, should be sought in attempts to “inject” the really non-existent class struggle of the population of the region into the broader context of the Bolshevik and socialist revolution. The modification of this myth occurred in the conditions of Khrushchev’s “thaw” of 1957 in the famous article of Historian O.Karpenko, later the transformation of the myth began in 1993 in the form of a “national-democratic revolution” in Western Ukrainian lands. The memories of the direct creators of the “November Action”, the source of external origin, as well as the time press, in fact, do not contain the treatment of the events under study just as a revolution, but only as a coup, disarmament, etc., which testifies to the militaristic nature of events. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Дискусії До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. To the Question of the Character (Not)Revolutionary Movement in Eastern Halychyna in 1918 Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. |
| spellingShingle |
До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. Монолатій, І. Дискусії |
| title_short |
До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. |
| title_full |
До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. |
| title_fullStr |
До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. |
| title_full_unstemmed |
До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. |
| title_sort |
до питання про характер (не)революційного руху на східній галичині в 1918 р. |
| author |
Монолатій, І. |
| author_facet |
Монолатій, І. |
| topic |
Дискусії |
| topic_facet |
Дискусії |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний журнал |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
To the Question of the Character (Not)Revolutionary Movement in Eastern Halychyna in 1918 |
| issn |
0130-5247 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179300 |
| citation_txt |
До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. / І. Монолатій // Український історичний журнал. — 2019. — № 3. — С. 133-154. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT monolatíií dopitannâproharakternerevolûcíinogoruhunashídníigaličinív1918r AT monolatíií tothequestionofthecharacternotrevolutionarymovementineasternhalychynain1918 |
| first_indexed |
2025-12-07T19:32:36Z |
| last_indexed |
2025-12-07T19:32:36Z |
| _version_ |
1850879201058488320 |
| description |
Мета дослідження полягає в аналізі особливостей історичного
наративу Листопадовий зрив (Листопадовий чин) – національно-демократичної революції на західноукраїнських землях – не як революції в її класичному варіанті, а військового перевороту з елементами національно-визвольної боротьби західних українців восени 1918 р. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, етнічної політології, системності, науковості,
міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, історико-генетичний, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Автор дотримується методології інституціоналізації політичних акторів в умовах політизації етнічностей. Наукова новизна.
На основі історико-політологічного аналізу історіографічної спадщини передумов і творення Західноукраїнської Народної Республіки охарактеризовано події 31 жовтня – 1 листопада 1918 р. як різночитання й узагальнення їх
безпосередніх учасників, з’ясовано чинники політичних та ідеологічних «пояснень» революційності «Листопадового зриву» в історіографії української діаспори ХХ ст. Висновки. Твердження радянської та сучасної вітчизняної історіографій про «революційний характер» подій на Східній Галичині 1918 р.,
а отже Листопадову 1918 р. національно-демократичну революцію – досі дискусійне. Галицькі українці леґальним чином проголосили Українську державу в межах Австро-Угорщини, очікували мирної передачі влади на Східній Галичині, а збройне повстання 31 жовтня – 1 листопада 1918 р. в геополітичних реаліях загострення польсько-українських взаємин стало доконаним фактом
як військовий переворот. Унаслідок цього 1 листопада відбувся акт передачі
державної влади у краї вповноваженим австро-угорського уряду Українській
Національній Раді, а 13 листопада 1918 р. вона проголосила Західноукраїнську
Народну Республіку. Витоки міфу про «революційний характер», «революцію» на Східній Галичині 1918 р. слід шукати у спробах «вписати» насправді неіснуючу «класову боротьбу» населення реґіону у ширший контекст більшовицької й соціалістичної революції. Модифікація цього міфу відбулася в умовах хрущовської «відлиги» 1957 р. у відомій статті історика О.Карпенка, згодом його трансформація 1993 р. обернулася «національно-демократичною революцією на західноукраїнських землях». Спогади безпосередніх творців Листопадового чину, джерела зовнішнього походження, а також тогочасна преса фактично не містять трактування досліджуваних подій саме як «революції», а лише – як «перевороту», «роззброєння» й т. д., що свідчить про їх мілітарний характер.
The purpose of the study is to analyze the peculiarities of the historical
narrative “The November Breakdown” (“November Action”) – the national democratic
revolution in the Western Ukrainian lands – not as a revolution in its classical version,
but a military coup with the elements of the national liberation struggle of Western
Ukrainians in the Autumn of 1918. The research methodology is based on the
principles of historicism, ethnical politology, systemicity, science, interdisciplinarity.
The following general historiographical methods are used: historiographical
analysis, historical-genetic, terminological analysis, comparative, typological.
The author adheres to the methodology of institutionalization of political actors in
the context of politicization of ethnicities. The scientific novelty. On the basis of the
historical and political analysis of the historiographical heritage of the preconditions
and the creation of the Western Ukrainian People’s Republic, the events described on
October 31 – November 1, 1918 as discrepancies and generalizations of their direct
participants, clarified the factors of political and ideological “explanations” of the
revolutionary “November Breakdown” in historiography of the Ukrainian diaspora
of the 20th Century. Conclusions. The assertion of Soviet and contemporary
Ukrainian historiography about the “revolutionary nature” of events in Eastern
Halychyna in 1918, and hence the November 1918 national democratic revolution,
are still debatable. Halychyna Ukrainians legally proclaimed the Ukrainian state
within the framework of Austria-Hungary, expected a peaceful transfer of power in
Eastern Halychyna, and the armed uprising of October 31 – November 1, 1918 in the
geopolitical realities of the intensification of Polish-Ukrainian relations became a
feasible fact as a military coup. As a result, on November 1, an act of transfer of state
power in Eastern Halychyna was authorized by the Austro-Hungarian government to
the Ukrainian National Council, and on November 13, 1918, it proclaimed Western
Ukrainian People’s Republic. The origins of the myth of the “revolutionary character”,
“revolution” in Eastern Halychyna in 1918, should be sought in attempts to “inject”
the really non-existent class struggle of the population of the region into the broader
context of the Bolshevik and socialist revolution. The modification of this myth
occurred in the conditions of Khrushchev’s “thaw” of 1957 in the famous article of
Historian O.Karpenko, later the transformation of the myth began in 1993 in the form
of a “national-democratic revolution” in Western Ukrainian lands. The memories of
the direct creators of the “November Action”, the source of external origin, as well as
the time press, in fact, do not contain the treatment of the events under study just as
a revolution, but only as a coup, disarmament, etc., which testifies to the militaristic nature of events.
|