Рецепція Люблінської унії в польському національному русі 1850–1860-х рр. на півдні України (за матеріалами Державного архіву Одеської області)

• Date: 2019
• Main Author: Бачинська, О.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2019
• Series: Український історичний журнал
• Subjects: Історичні студії; До 450-річчя Люблінської унії
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179478
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Рецепція Люблінської унії в польському національному русі 1850–1860-х рр. на півдні України (за матеріалами Державного архіву Одеської області) / О. Бачинська // Український історичний журнал. — 2019. — № 4. — С. 24-34. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Мета дослідження – на основі архівних матеріалів проаналізувати нову рецепцію Люблінської унії 1569 р., що відбувалася в польському національному русі в 1850–1860-х рр. на півдні України. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, науковості. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Авторка дотримується цивілізаційного підходу та засад інтелектуальної історії. Наукова новизна. На основі широкого кола опублікованих джерел і документів Державного архіву Одеської області запропоновано нову рецепцію унії 1569 р. з «Полудневою» (Південною) Україною. Висновки. Архівні документи свідчать, що південноукраїнські території стали важливим плацдармом розповсюдження нових ідей, зосередження діячів польського руху, концентрації відповідної літератури та зброї. З’ясовано, що нова рецепція Люблінської унії 1569 р. включала українські землі як окрему складову нової держави – поряд із Польщею та Литвою. Проявлялась вона не лише в усних висловлюваннях або листуванні, зверненні до подій історії України та її видатних діячів, але й у наочних матеріалах – картах, геральдиці, печатках. Ураховуючи стратегічне значення Одеси, усі ці матеріали являли значну проблему для місцевих російських чиновників, котрі фіксували зазначені ідеї в рапортах, повідомленнях, розпорядженнях, звітах тощо. Вочевидь нова рецепція Люблінської унії передбачала включення до складу нової держави південноукраїнських теренів включно з Одесою як «Полудневої землі» (в польському національному русі навіть з’явилася посада «комісара полудневих країн»).