Люблінський сейм 1569 р. у візіях митців ХІХ – першої половини ХХ ст.: історико-іконографічний аналіз

• Опубліковано в: : Український історичний журнал
• Дата: 2019
• Автор: Ковалевська, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Теми: Історичні студії; До 450-річчя Люблінської унії
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179479
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Люблінський сейм 1569 р. у візіях митців ХІХ – першої половини ХХ ст.: історико-іконографічний аналіз / О. Ковалевська // Український історичний журнал. — 2019. — № 4. — С. 35-60. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Завданнями цього дослідження є аналіз автентичних візуальних
 джерел, в яких могли бути відображені події Люблінського сейму 1569 р.; визначення того, які саме історичні моменти згаданої події зазнали інтерпретації у
 творах мистецтва ХІХ – першої половини ХХ ст.; аналіз композицій мистецьких творів із метою виявлення того, на які виклики свого часу та як відповідали візуальні образи Люблінської унії. Методологія дослідження ґрунтується на
 принципах історизму, системності та неупередженості, а також визначається міждисциплінарним підходом. Основними застосованими методами були ретроспективний, компаративний, іконографічний тощо. Наукова новизна
 полягає в постановці питання про необхідність дослідження візуальних репрезентацій подій Люблінського сейму 1569 р., здійснених митцями ХІХ – першої
 половини ХХ ст., як на предмет їх імовірної відповідності історичним реаліям
 XVI ст., достовірності зображення історичних постатей згідно з існуючими
 іконографічними джерелами, визначення характеру підготовлених творів та
 можливості їх використання у процесі формування національної свідомості,
 конструювання історичної пам’яті впродовж ХІХ–ХХ ст. Висновки дослідження полягають у наступному: 1) єдиним тогочасним джерелом, яке схематично відображає сеймове засідання XVI ст., є ґравюра невідомого майстра під назвою «Коронний сейм часів Сиґізмунда ІІ Авґуста» з книги Я.Гербурта 1570 р.; 2) ця ґравюра не може однозначно бути визнана безпосереднім відображенням
 Люблінського сейму 1569 р.; 3) найвідомішими мистецькими візуалізаціями подій
 і постатей згаданого сейму є картина М.Баччареллі «Поєднання Польщі з Литвою на Люблінському сеймі» (1785–1786 рр.), твір Я.Матейка «Люблінська унія» (1869 р.) та полотно, створене членами Товариства св. Луки, «Люблінська унія»
 (1939 р.); 4) найґрунтовнішу історично-ідеологічну програму та іконографічну
 розробку мав твір Я.Матейка, завдяки чому він набув найбільшого історико-пропаґандистського значення; 5) найвдаліші композиційні знахідки художників
 зазнавали подальших інтерпретацій у творах наступників, що сприяло формуванню впізнаваності сюжетів і закарбовуванню їх у пам’яті поколінь поляків; 6) усі згадані вище твори мистецтва в поєднанні з матеріальними пам’ятниками,
 присвяченими Люблінській унії (обеліск у Любліні 1826 р., курган Люблінської
 унії у Львові 1876 р.), виконали свою функцію формування національної свідомості та конструювання пам’яті про найважливіші події польської історії; 7) підходи, застосовані художниками, скульпторами та архітекторами, заходи, ідейно й фінансово підтримані певними спільнотами поляків, цілком могли б бути використані в Україні в нинішніх умовах загального низького рівня
 історичної освіти, полярності політик пам’яті та відсутності національної єдності. The objectives of this research are as follows: analysis of authentic
 visual sources which could reflect the events of the Sejm of Lublin of 1569;
 determining what historical moments of the mentioned event were interpreted in
 works of art of 19 – first half of 20 century; analysis of compositions of works of art
 in order to research the challenges of that time and how the visual images of the
 Union of Lublin responded to such challenges. The methodology of the research
 is based on the principles of historicism, consistency and impartiality, as well
 as determined by an interdisciplinary approach. The main methods used were
 as follows: retrospective, comparative, iconographic, etc. The scientific novelty lies
 in raising an issue of the need to research visual representations of the events of the
 Sejm of Lublin of 1569 by artists of 19 – first half of 20 century, both for their probable
 correspondence to the historical realities of 16 century, authenticity of the representation
 of historical figures according to existing iconographic sources, determining the nature of
 the prepared works and their possible use in the process of forming national consciousness,
 construction of historical memory during 19–20 centuries. The conclusions of the
 research are as follows: 1) the only source of that time that schematically depicts the
 Sejm session of 16 century is an engraving by an unknown artist called the “Crown
 Sejm of the times of Sigismund II Augustus” from J.Herburt’s book “Statuta i przywileie
 koronne” (1570); 2) this engraving cannot be unambiguously recognized as a direct
 depiction of the Sejm of Lublin of 1569; 3) the most known artistic visualizations of the
 events and figures of the aforementioned Sejm are M.Bacciarelli’s painting “Unification
 of Poland with Lithuania at the Sejm of Lublin” (LʼUnion de la Lithuanie à la Pologne
 par Sigismond Auguste; Unia Lubelska) (1785–1786), the work by J.Matejko “Union of
 Lublin” (Unia Lubelska) (1869) and the canvas created by members of St. Luke Society
 (Unia Lubelska) (1939); 4) the most comprehensive historical and ideological program
 and iconographic development is represented the work of J.Matejko thanks to which it
 obtained the greatest historical propaganda significance; 5) successful compositional
 finds of the artists experienced further interpretations in the works of the successors,
 which contributed to the formation of recognizability of the plots and their lodging in the
 memory of the generations of Poles; 6) all aforementioned works of art in combination
 with material monuments dedicated to the Union of Lublin (obelisk of the Union of Lublin
 in Lublin dated 1826, the mound of the Union of Lublin in Lviv dated 1876) fulfilled
 their function of forming national consciousness and constructing a memory of the most
 important events of Polish history; 7) the approaches used by the artists, sculptors and
 architects, ideologically and financially supported by certain communities of Poles, could
 well be used in Ukraine, under the current difficult conditions of a general low level of
 historical education, the polarity of the politics of memory and the lack of national unity.