Леся Українка і Сан-Ремо

Подаються відомості з історії м. Сан-Ремо, ідеться про так звану російську громаду в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, перебування Лесі Українки у Сан-Ремо і тодішній стан міста....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2008
Main Author:	Асторі, Д.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2008
Subjects:	Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17962
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Леся Українка і Сан-Ремо / Д. Асторі // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 432-448. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17962
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179622025-02-09T16:47:10Z Леся Українка і Сан-Ремо Lesya Ukrainka and San-Remo Асторі, Д. Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів Подаються відомості з історії м. Сан-Ремо, ідеться про так звану російську громаду в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, перебування Лесі Українки у Сан-Ремо і тодішній стан міста. The article is devoted to the features of San-Remo’s history, “Russian society” of the XIX–XXth centuries and Lesya Ukrainka’s stying in San-Remo, its contempory state. 2008 Article Леся Українка і Сан-Ремо / Д. Асторі // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 432-448. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0050 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17962 821.161.2 (092) uk application/pdf Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів
spellingShingle	Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів Асторі, Д. Леся Українка і Сан-Ремо
description	Подаються відомості з історії м. Сан-Ремо, ідеться про так звану російську громаду в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, перебування Лесі Українки у Сан-Ремо і тодішній стан міста.
format	Article
author	Асторі, Д.
author_facet	Асторі, Д.
author_sort	Асторі, Д.
title	Леся Українка і Сан-Ремо
title_short	Леся Українка і Сан-Ремо
title_full	Леся Українка і Сан-Ремо
title_fullStr	Леся Українка і Сан-Ремо
title_full_unstemmed	Леся Українка і Сан-Ремо
title_sort	леся українка і сан-ремо
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17962
citation_txt	Леся Українка і Сан-Ремо / Д. Асторі // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — Т. 4, кн. 2. — С. 432-448. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT astoríd lesâukraínkaísanremo AT astoríd lesyaukrainkaandsanremo
first_indexed	2025-11-28T02:37:16Z
last_indexed	2025-11-28T02:37:16Z
_version_	1849999954018304000
fulltext	432 УДК 821.161.2 (092) Давіде Асторі ЛЕСЯ УКРАЇНКА І САН-РЕМО Подаються відомості з історії м. Сан-Ремо, ідеться про так звану російську громаду в кінці ХІХ – на початку ХХ століть, перебування Лесі Українки у Сан-Ремо і тодішній стан міста. Ключові слова: історія Сан-Ремо, „російська громада”, Леся Ук- раїнка. Леся Українка – всесвітньо відома письменниця – знана в Італії не лише завдяки перебуванню тут і своїм творам. Історія т. зв. російської спільноти в Італії загалом багата й цікава, і на цьому тлі постать української національної поетеси виступає ще рельєфніше. У нашій статті ми надамо матеріал, який знаходиться в італійських джерелах, а тому може бути недостатньо відомим, але корисним для української науки. Почнемо з історії. Місто Сан-Ремо у римські часи пов’язу- ється з родиною Mattucius, ім’я якої збереглося у назві вілли Матучіана (villa Matuciana чи Matutiana). Сучасна назва міста походить від імені San Romolo (святий Ромоло), що був покрови- телем місцевих жителів. Йому присвячувався грот VІІ–VІІІ ст., який знаходився біля підніжжя гори Біньйоне (Monte Bignone), заввишки 1298 м, на вершині якої споруджено старовинний замок. Трансформація назви San Romolo в San Remo відбулася приблизно у ХІV ст. В офіційних документах того часу писали: Civitas Sancti Romuli, вульгарною латиною – Sancti Remi. З часом з’явилася форма San Remi, що згодом видозмінилася у Sanremo. Існує також версія про вплив діалектної вимови на виникнення сучасного вигляду назви [1, 6]. Місто має багату історію. Воно було досить важливим портом у Середземномор’ї у ХVІІІ–ХІХ ст. У ньому збереглась антична частина, а також споруди з часів папи Павла ІІІ і Наполеона Бона- парта. У ХІХ – на початку ХХ ст. тут збудовано елегантні спору- PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів 433 ди, вілли, парки і сади у стилі ліберті. За сучасними енцикло- педичними даними, місто Сан-Ремо входить до регіону Liguria, провінції Imperia, розміщується на широті 443° 49′ 0′′ , довготі 7° 47′ 0′′, на висоті 15 м над рівнем моря. Його площа займає 54 км². На 31 грудня 1995 р. кількість жителів становила 57120. Патроном міста є святий Ромоло, якого вшановують 13 жовтня. М’який клімат і відносно постійна температура упродовж року робить це місто сприятливим для лікування і туризму. З італійських бібліографічних джерел другої половини ХХ ст. дізнаємося про „російську громаду” у Сан-Ремо, яка в кінці ХІХ ст. нараховувала 50 родин: Демидови, Оболенські, Трубецькі, Апраксіни, Шереметьєви, Садовські (українського походження) та ін. [1; 2; 5; 6; 10]. Зокрема, у госпіталі працювала Марія Третьякова, донька фундатора Третьяковської галереї у Москві, а також Олександр Боткін, родич відомого медика, що супро- воджував царицю (у 1874 році тут зупинялася імператриця Марія Олександрівна, дружина царя Олександра ІІ). 1890 року побудував свою резиденцію великий князь Сергій Михайлович. Серед жителів був архітектор Олексій Щусєв, який проектував російську церкву в Сан-Ремо, монастир Cвятої Марії та церкву Cвятої Марії у Москві, а також мавзолей Леніна. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 434 Відомо, що іноземних туристів приваблювала гарна природа, красиві архітектурні споруди, море і гори. Вони привозили із собою високу культуру, дух меценатства, створювали тут світову ауру. Це не були просто туристи: вони обирали собі місце не лише для відпочинку на березі моря, а й для тривалого проживання, часто аж до кінця життя. Нагадаємо лише дві постаті: імператрицю Марію Олександрівну, яка приїхала поїздом (у 1873 р. було відкрито залізничну лінію Женева – Вентіміглія) та всесвітньо відомого науковця Альфреда Нобеля, який мав тут власну віллу, де і помер 10 грудня 1896 року. У 1860-ому П’єтро Богге де Ріволі побудував тут перший великий готель – “Grand Hotel Londra”, а в 1871-му відкрився “Grand Hotel Royal”. За даними 1878 року, в Сан-Ремо проживали 167 англійців, 171 німець і невелика кількість представників інших країн. Відомо, що у 1901 році тут улітку відпочивало 21 410 туристів, а взимку – 4153. Місто вже набуло слави міжнародної здравниці. 1901 року вперше було вручено Нобелівську премію, і, відпо- відно, неординарна подія привернула увагу громадськості до ко- лишнього місця проживання шведського магната. Тоді ж 28 грудня, у Сан-Ремо помер відомий теолог Франц-Ксавер Краус, похований потім у Фрайбурзі, що також позначилося на популярності міста. У той період відомими були дві вілли, в яких могли зупинятися відпочиваючі: „Русалка”, споруджена у 1900 році, і трохи скромніша „Наталія”, яка на початку ХХ століття належала родині Садовських [3; 4, 13]. „Наталія” розміщується на корсо Кавалотті у кварталі Санкта-Мартіно, навпроти вілли Нобеля, і не належала ще до власне пансіонатів, як це буде пізніше, а тому там часто гостювали земляки з Росії [прим. 1]. Нагадаємо: Садовські мали доньку Олену, яка стала першою жінкою-інженером, що здобула докторський ступінь у Римі в 1911 році. Те, що в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. у Сан-Ремо проживало багато вихідців із тогочасної Росії, напевне, було однією з причин, чому Леся Українка поїхала лікуватися саме сюди. Отож, вона приїхала у грудні 1901 року. Нічого не треба додати до слів І. Франка про поетесу, яку він назвав єдиним PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів 435 правдивим мужчиною на всю тогочасну Україну. Тоді вона була жінкою 30-ти років, з високим чолом, блідим обличчям і замисле- ними очима. Життя вела розмірене: відпочинок, кілька прогу- лянок, здорова їжа, не більше ніж 6 годин праці на день – усе під суворим контролем лікарів [11, 12]. Відомо, що вона приїхала поїздом. Можна уявити її серед диму локомотива, парадно одягнених пань у чарівних капелюш- ках під руку зі своїми респектабельними чоловіками на пероні, прапорців, які похитувалися від руху вагонів, екіпажів, що зупинялися неподалік від вузької колії (уже тоді точилися суперечки, щоб зробити її ширшою та перенести ближче до гір), аби відвезти пасажирів до потрібного їм місця [6, 7]. Знаємо, що на початку ХХ ст. активно створювалася інфра- структура місць відпочинку: казино, поле для гольфу, канатна дорога Сан-Ремо – Монте Віньйоне (на той час найдовша на світі), іподром, стадіон і подібне. 8 січня 1901 року було відкрито нове приміщення громадської бібліотеки, яке супроводжувалося церемонією за участю міських властей. Там містилося понад 10 тисяч томів, добре упорядковані алфавітний і тематичний каталоги. Звичайно, Леся повинна була відвідувати бібліотеку. Крім того, вона, напевно, знала Дж’ямбатісту Барборо, вчителя гімназії-ліцею “G. D. Cassini”, який співпрацював із журналом “Ll risveglio liberale” і був відомою персоною у місті, тому що кілька разів обирався до міської ради (а ще – керував аматорським театральним гуртком, входив до товариства Данте Аліг’єрі й под.). Саме міська рада Сан-Ремо і відділ освіти підтримали відкриття громадської бібліотеки, якою опікувався також сеньйор Дж’ямбатіста аж до смерті у жовтні 1939 року [5, 6, 7; прим. 2]. Можна припустити, що Леся Українка відвідувала у затоці змагання на парусних човнах, які були тоді дуже популярні [прим. 3]. У 1902 році тут відбулася міжнародна регата на кубок Італії та в 1903-ому – на кубок Франції. Звичайно, вона мала б бути присутньою 1903 року на відкритті одного із перших готелів серії “Grand Hotel”, збудованих підприємцем Дж’якомо Коста, яким розпоряджалася Ліна Куоні- PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 436 Стопані, вдова засновника відомого швейцарського туристичного агентства на морському узбережжі. Напевно, поетеса спостерігала за спорудженням одного із найбільш фешенебельних готелів – “Riviera Palace”. І, можливо, могла насолоджуватися у 1903 році співом тенора Франческо Таманьйо в опері Джузеппе Верді „Отелло”. І, безперечно, вона була учасницею відомого „Бою квітів” [9; прим. 4, 5]. Це свято належить до обрядових дійств, які можна назвати „пробудженням природи”. Тут відображено загибель зелені з приходом зими і відродження природи весною. Хоча уже під час карнавалу бачимо колісниці, прикрашені квітами, але справжній „Бій квітів” відбувається під час т. зв. Каресіми і поєднує древні церемонії, під час яких молилися про прихід весни та вшановували „матір-землю”. Фактично це був парад колісниць, красиво оздоблених квітами, який супроводжувався киданням цукрового мигдалю, конфетті та квітів. Реконструйована станція Про своє перебування у Сан-Ремо Леся Українка писала у листах, в яких розповідала про щоденне життя, змальовувала картини навколишнього і тих осіб, що приїхали сюди для оздоровлення. Для прикладу назвемо листи до сестри Ольги від 29 грудня 1902 року, а також до матері від 27 січня, 7 лютого, 29 березня 1903 року [прим. 6]. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів 437 Променаде в 1902 р. У газеті “Woman’s World” („Жіночий світ”) від 14 жовтня 1963 року було опубліковано замітку „Леся Українка у Сан-Ремо, Італії, у 1903 році... та 60 років по тому”. Тут ішлося про передачу портрета Лесі Українки, написаного Катериною Антонович, та її книг до бібліотеки і музею у Сан-Ремо дійсним членом Україн- ської вільної академії наук у Вінніпезі Й. Б. Рудницьким. Матеріал супроводжувався копією замітки Діани Кастеллі італійською мовою, опублікованої в “Corriere della Riviera” за 28 серпня 1963 року, а також фото під час передачі портрета професором Й. Б. Рудницьким у руки президента комісії з міжнародних культурних стосунків у Сан-Ремо Маріо Мацобріо. Крім того, замітка „Річницю Лесі Українки відзначено в Італії” була надрукована у газеті „Промінь” за вересень-жовтень 1963 року. Відомо, що з п’яти поезій, написаних у сан-ремівський період, чотири було перекладено італійською мовою лише 1991 року Мариною Моретті. Через кілька років відбулася презентація антології творів Лесі Українки із семи ліричних творів, підготованої сеньйором Гальваньї (1998). Також громадськістю міста з ініціативи М. Моретті 28 травня 1998 року було організовано наукові читання. Наведемо програму заходу: PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 438 «О 16 годині на віллі „Адріана”, корсо Кавалотті, 112 урочис- те вшанування меморіальної дошки про перебування Лесі Українки у Сан-Ремо за участю міського голови, посла України в Італії та інших авторитетних осіб. О 16.30 у міському палаці у дзеркальній залі – круглий стіл, присвячений особистості й творчості Лесі Українки, на якому представлено такі доповіді: професор Дж’янфранко Джіравдо, університет Венеції,– „Русь, Росія, Україна”; доктор Лука Калві, університет Венеції,– „Зростання ідеї України у складі двох імперій”; професор Емануела Сгамбатті, університет у Римі “La Sapienza”,– „Італійські впливи у поезії Лесі Українки”; доктор Оксана Пахльовська, університет у Римі “La Sapienza”,– „Драматургія Лесі Українки”; доктор Марина Моретті, Сан-Ремо,– «Сан-ремівський період Лесі Українки”. Зазначимо, що до нашого часу на віллі „Наталія” (нині – віл- ла „Адріана”), в якій перебувала під час лікування письменниця, є меморіальна дошка із таким написом італійською та українською мовами: „На цій віллі в 1901–1903 роках жила поетеса Леся Українка, палка виразниця українського національного духу”. Зацитуємо уривок зі статті „Меморіальна дошка на корсо Кавалотті нагадує про українську поетесу”, опублікованої у газеті “La Stampa” за 8 квітня 1998 р. У ній ідеться про віллу „Адріана”, що тепер належить громадськості м. Сан-Ремо, подається текст із меморіальної дошки, а далі пишеться: «Пані Українка – дуже відома поетеса на батьківщині, що обстоювала її політичну й культурну незалежність... Більше двох років вона проживала на віллі „Наталія” (нині вілла „Адріана”) у родині Садовських, де часто зупинялися земляки, щоб поправити здоров’я завдяки лікувальним властивостям клімату. Пані Українка (що померла дуже молодою 1913 року) у своїх листах писала про „райський клімат” Сан-Ремо і створила поезії, перекладені Мариною Моретті». PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів 439 Меморіальна дошка на будинку, де проживала Леся Українка Інтерес у Сан-Ремо до постаті поетеси часто підтримується завдяки певним подіям. Серед таких – зустріч із Анатолієм Орей. У газеті провінції Імперіа від 15 січня 2005 року в статті «Український посол на прийомі президента у віллі „Нобель”» було написано: «Сьогодні, після візиту до столиці, український посол в Італії Анатолій Орей був прийнятий у Сан-Ремо на віллі „Нобель” президентом провінції Джанні Джуліано і президентом Італійсько-української асоціації Алесандро Скайолою. Під час прийому в резиденції Альфреда Нобеля, недавно відреставрованій за кошти провінції, вони вшанували пам’ять про Лесю Українку біля меморіальної дошки, яка знаходиться на вході до сусіднього будинку, де на початку двадцятого століття проживала українська письменниця». Отже, сан-ремівський період у житті Лесі Українки був корисним для відновлення її фізичних сил, здоров’я, пізнання культури і традицій італійського народу. Враження та роздуми поетеси відобразилися у її листах, а також у поезіях, написаних у Сан-Ремо [6; 7; 14; 15]. Поштові листівки початку ХХ ст. із краєвидами PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 440 та історичними пам’ятками Італії, дібрані професором Давіде Асторі як ілюстративний матеріал до його наукової статті Luxus Brunner & Co PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів 441 Diena – Torino Brunner & C – Como CTR Gatti & C. Savona PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 442 Modiano & Co Milano Stengel & Co – Dresda Stengel & Co - Dresda PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів 443 Milano Soc. Edit. Cart. Torino Soc. Edit. Cart. Torino Soc. Edit. Cart. Torino PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 444 Brunner – Como e Zurigo Brunner - Como Zurigo Milano Brunner & C – Como PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів 445 STA Buona Diena – Torino L. Barberis – Sanremo PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 446 Література 1. Astengo D., Duretto E., Quaini M. La scoperta della Riviera.– Genova, 1982. 2. Astraldi M. C. San Remo rinnovellata. I suoi cittadini benemeriti e gli ospiti illustri che a loro dimora scegliendola le accrebbero splendore e fama.– San Remo, 1902. 3. Cazzola P. I russi a San Remo tra Ottocento e Novecento.– San Remo, 1990. 4. Cazzola P. Per una bibliografia italiana sui rapporti tra Russia e Italia e sui viaggi di russi in Italia // Kanceff E., Banjanin L. (a cura di). L’est europeo e l’Italia: immagini e rapporti culturali. Studi in onore di Piero Cazzola, 1995.– P. 563–573. 5. Da Prato C. Guida di San Remo.– San Remo, 1875. 6. Duretto E., Migliorini M. San Remo tra due secoli.– Genova, 1986. 7. Fornara D. Nuove stazioni climatiche lungo la ferrovia progettata da Sanremo ad Ormea per valle Argentina e per l’alta Acroscia, 1908. 8. Galvagni P. Lesja Ukrainka // Slavia: Rivista trimestrale di cultura.– Anno IV n. 4, 1998.– P. 119–136. 9. Gnech D., Miseria F., Villa R. La Battaglia dei Fiori, Editore Alzani Arti Grafiche Pinerolo, 1997. 10. Mac Millan H. The Riviera.– London, 1892. 11. Moretti M. Testimonianze di una poetessa ucraina in Italia: i versi “sanremesi” di Lesja Ukrainka // Bollettino del C.I.R.V.I. 23 (gen.-giu.), 1991.– P. 69–80. 12. Moretti M. Una poetessa ucraina a Sanremo: Lesja Ukrainka // Kanceff E., Banjanin L. (a cura di). L’est europeo e l’Iitalia: immagini e rapporti culturali. Studi in onore di Piero Cazzola, 1991.– P. 481–494. 13. Tamborra A. Esuli russi in Italia dal 1905 al 1917.– Bari, 1977. 14. Ukrainka L. Sobranie sočіnenij.– Moskva, 1957. 15. Ukrainka L. Zibrannja tvoriv.– Kiev, 1967. Примітки перекладача 1. У листах Лесі Українки, написаних із Сан-Ремо, маємо таку адресу: Italia, San Remo, villa Natalia, Corso Cavallotti. Крім того, у листі від 04. 01. 1902 року до Л. М. Драгоманової-Шишманової вона писала: „Живу я тут у папиних земляків і трошки ніби родичів (родство ледве дослідиме, але у Мглині, як і в Гадячі, всі якось трошки родичі межи собою). Я у них на пансіоні і дуже добре устроїлась, головне без всякого PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Меморіальні місця Лесі Українки. Родина Косачів 447 клопоту і по-санаторськи” // Українка Леся. Зібр. тв.: У 12 т.– Т. 11.– К.: Наук. думка, 1978.– С. 307. 2. Очевидно, саме про нього Леся Українка писала у листі до І. П. Косач від 15.03.1902: „Але гімназія у них славна, нема такої казьонщини, як в наших. Надто учитель італьянської мови, історії, латині і географії (все в одній особі) такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч і незнайомі з ним, дуже його любимо і завжди помагаємо Путі робити для нього букети (йому ученики часто дарують букети,– інших дарунків він не приймає, та й букети тільки не куповані бере)” // Українка Леся. Зібр. тв.: У 12 т.– Т. 11.– К.: Наук. думка, 1978.– С. 332. 3. Про яхтові перегони маємо згадку в листі до І. П. Косач від 15.03.1902 // Українка Леся. Зібр. тв.: У 12 т.– Т. 11.– К.: Наук. думка, 1978.– С. 331. 4. Про це читаємо в листі до І. П. Косач від 15.03.1902: „Сьогодні там (в Бордігері біля Сан-Ремо.– Н. Д.) має бути bataille des fleurs... Там, певне, будуть тільки квітки та конфетті, а не буде убраних carro (возів з гротами, масками і т. п.), як було тут, – без їх уже не так гарно. Тут їздили цілі гори зелені з білим снігом зверху, і кораблі, і хати (кухня, звідки тарілки та городину кидали), і багато від коліс до верху убраних ладно... ” // Українка Леся. Зібр. тв.: У 12 т.– Т. 11.– К.: Наук. думка, 1978.– С. 331. 5. Про використання квітів для оздоби на зимові свята, Різдво із квітами Леся писала у листі до О. П. Косач (матері) від 28. 12. 1901: „Цілий вечір по вулицях їздили оркестри всякої музики, витинали дуже веселі марші і слонялися перед більшими віллами для серенад... Замість куті був якийсь особливий пудинг (либонь, теж обрядовий), обложений букетами фіалок. Другого дня (1-ий день Pіздва) квіток було у нас сила! Всі fournisseurs (постачальники.– Н. Д.) понаносили квіток при своїх продуктах... Кажуть, таке саме має бути й на Новий рік” // Українка Леся. Зібр. тв.: У 12 т.– Т.11.– К.: Наук. думка, 1978.– С. 300. 6. У листі до Ольги Косач від 5 березня 1902 року про свій стан здоров’я Леся писала: „Поправляюсь я тут видимо, товщаю в очах. Окрім трьох днів, коли я була зовсім хвора від мовчання наших... я малася увесь останній місяць зовсім добре і не кашляла навіть зовсім... Енергія збільшилась, я вже рідко лягаю (а перше по цілих днях валялась) і вже дуже скучаю без роботи, дурю себе то вишиванням, то читанням, PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 448 то листами” // Українка Леся. Зібр. тв.: У 12. т.– Т. 11.– К.: Наук. думка, 1978.– С. 329. 7. У Сан-Ремо були написані поезії: „Ой я постреляна, порубана словами...” (17. 12. 1901), „Гострим полиском хвилі спалахують...” (8. 09. 1902), „Дим” (21. 01. 1903), „Угорі так ясно сяють зорі...” (24. 04. 1903), „Бранець (Середньовічний мотив)” (1903) та інші. Переклад Ніни Данилюк та Луїджі Маделли-Оберраух Примітки Ніни Данилюк Astori D. Lesya Ukrainka and San-Remo at the Beginning of the XXth Century. The article is devoted to the features of San-Remo’s history, “Russian society” of the XIX–XXth centuries and Lesya Ukrainka’s stying in San- Remo, its contempory state. Key words: San-Remo’s history, „Russian society”, Lesya Ukrainka. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Леся Українка і Сан-Ремо

Institution

Similar Items