"Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

• Опубліковано в: : Український історичний журнал
• Дата: 2019
• Автори: Гула, Р., Передерій, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179687
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: "Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / Р. Гула, І. Передерій // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 69-81. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Мета дослідження – проаналізувати й узагальнити погляди представників російської консервативної та ліберальної думки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на становище польського етносу в Російській імперії й можливі шляхи розв’язання проблемного «польського питання». Методологія ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, усебічності, детермінізму, наступності, системності. Для досягнення поставленої мети здійснювалося комплексне використання різноманітних дослідницьких методів як загальнонаукових (логічного аналізу, синтезу, узагальнення), так і спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-ситуаційного, термінологічного аналізу). Наукова новизна. На основі широкого кола джерел схарактеризовано візію найбільш репрезентативних представників російського політикуму консервативного та ліберального напрямів на «польське питання» та обґрунтовано фактичну неможливість його розв’язання в конкретних історичних умовах. Висновки. Російсько-польські відносини існували у замкненій системі нерозв’язного комплексу політичних, соціальних, етнічних і національних суперечностей. Політика державного терору щодо поляків із боку царату викликала зворотну хвилю національно-визвольного-руху, під час пікових виявів якого також подекуди виявлялися елементи тероризму. Більшість російських консерваторів стояли на позиціях державного націоналізму, ідеологічну форму якого в її консервативній моделі може бути визначено як поєднання ідейного монархізму, великодержавного шовінізму та реакційного консерватизму. Виразне акцентування уваги консерваторів на переважанні культурно-духовних цінностей російського народу об’єктивно наповнювало консервативну модель націоналістичним змістом. Пріоритетним напрямом визначалася «боротьба з інородницьким засиллям» (насамперед з єврейським) і сепаратизмом «окраїн» (передусім польським національно-визвольним рухом) адміністративно-розпорядчими, соціально-культурними та економічними методами. Ліберали трактували національні рухи як потенційного союзника в боротьбі з самодержавно-бюрократичним ладом, одночасно виступаючи за збереження єдиного політичного простору. Причину загострення «польського питання» вони вбачали в політичному терорі царату. На їхню думку, зруйнування самодержавного ладу та децентралізація сприяли б національному примиренню. The purpose of the research is аnalyze and generalize the views of the Russian conservative and liberal thought representatives in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries on the situation of the Polish ethnos in the Russian Empire and possible ways of solving the problematic "Polish question". The methodology of the research is based on the principles of historicism, objectivity, comprehensiveness, determinism, continuity, systemicity. General scientific (logical analysis, synthesis, generalization) and specifically historical (historically genetic, historically comparative, historically situational, terminological analysis) methods are used in the article. Scientific novelty. On the basis of a wide range of sources, the vision of the Russian conservative and liberal politics on the "Po- lish question" in the Russian Empire was characterized and the actual impossibility of its solution in concrete historical conditions was substantiated. Conclusions. The Russian-Polish relations are interpreted in the closed systems of insoluble complex of political, social, political and national contradictions. Most Russian conservatives stood in positions of state nationalism whose ideological form in its conservative model could be defined as a combination of ideological monarchism, great-power chauvinism and reactionary conservatism. The priority area was determined by the "struggle against foreign domination" (first of all, with the Jewish one) and the separatism of the "outskirts" (primarily with the Polish national liberation movement) by administrative, administrative, socio-cultural and economic methods. For liberals, national movements were treated as potential allies in the struggle against the autocratic- bureaucratic system. At the same time, the liberals advocated the preservation of a single political space. They saw the reason for the exacerbation of the "Polish question" in the political terror of the tsarist. Their view, the collapse of the autocratic system and the introduction of decentralization would contribute to national reconciliation.