"Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Мета дослідження – проаналізувати й узагальнити погляди представників російської консервативної та ліберальної думки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на становище польського етносу в Російській імперії й можливі шляхи розв’язання проблемного «польського питання». Методологія ґрунтується...
Saved in:
| Published in: | Український історичний журнал |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179687 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | "Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / Р. Гула, І. Передерій // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 69-81. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179687 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гула, Р. Передерій, І. 2021-05-30T10:12:59Z 2021-05-30T10:12:59Z 2019 "Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / Р. Гула, І. Передерій // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 69-81. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0130-5247 DOI: doi.org/10.15407/uhj2019.06.069 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179687 94(477) Мета дослідження – проаналізувати й узагальнити погляди представників російської консервативної та ліберальної думки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на становище польського етносу в Російській імперії й можливі шляхи розв’язання проблемного «польського питання». Методологія ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, усебічності, детермінізму, наступності, системності. Для досягнення поставленої мети здійснювалося комплексне використання різноманітних дослідницьких методів як загальнонаукових (логічного аналізу, синтезу, узагальнення), так і спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-ситуаційного, термінологічного аналізу). Наукова новизна. На основі широкого кола джерел схарактеризовано візію найбільш репрезентативних представників російського політикуму консервативного та ліберального напрямів на «польське питання» та обґрунтовано фактичну неможливість його розв’язання в конкретних історичних умовах. Висновки. Російсько-польські відносини існували у замкненій системі нерозв’язного комплексу політичних, соціальних, етнічних і національних суперечностей. Політика державного терору щодо поляків із боку царату викликала зворотну хвилю національно-визвольного-руху, під час пікових виявів якого також подекуди виявлялися елементи тероризму. Більшість російських консерваторів стояли на позиціях державного націоналізму, ідеологічну форму якого в її консервативній моделі може бути визначено як поєднання ідейного монархізму, великодержавного шовінізму та реакційного консерватизму. Виразне акцентування уваги консерваторів на переважанні культурно-духовних цінностей російського народу об’єктивно наповнювало консервативну модель націоналістичним змістом. Пріоритетним напрямом визначалася «боротьба з інородницьким засиллям» (насамперед з єврейським) і сепаратизмом «окраїн» (передусім польським національно-визвольним рухом) адміністративно-розпорядчими, соціально-культурними та економічними методами. Ліберали трактували національні рухи як потенційного союзника в боротьбі з самодержавно-бюрократичним ладом, одночасно виступаючи за збереження єдиного політичного простору. Причину загострення «польського питання» вони вбачали в політичному терорі царату. На їхню думку, зруйнування самодержавного ладу та децентралізація сприяли б національному примиренню. The purpose of the research is аnalyze and generalize the views of the Russian conservative and liberal thought representatives in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries on the situation of the Polish ethnos in the Russian Empire and possible ways of solving the problematic "Polish question". The methodology of the research is based on the principles of historicism, objectivity, comprehensiveness, determinism, continuity, systemicity. General scientific (logical analysis, synthesis, generalization) and specifically historical (historically genetic, historically comparative, historically situational, terminological analysis) methods are used in the article. Scientific novelty. On the basis of a wide range of sources, the vision of the Russian conservative and liberal politics on the "Po- lish question" in the Russian Empire was characterized and the actual impossibility of its solution in concrete historical conditions was substantiated. Conclusions. The Russian-Polish relations are interpreted in the closed systems of insoluble complex of political, social, political and national contradictions. Most Russian conservatives stood in positions of state nationalism whose ideological form in its conservative model could be defined as a combination of ideological monarchism, great-power chauvinism and reactionary conservatism. The priority area was determined by the "struggle against foreign domination" (first of all, with the Jewish one) and the separatism of the "outskirts" (primarily with the Polish national liberation movement) by administrative, administrative, socio-cultural and economic methods. For liberals, national movements were treated as potential allies in the struggle against the autocratic- bureaucratic system. At the same time, the liberals advocated the preservation of a single political space. They saw the reason for the exacerbation of the "Polish question" in the political terror of the tsarist. Their view, the collapse of the autocratic system and the introduction of decentralization would contribute to national reconciliation. uk Інститут історії України НАН України Український історичний журнал Історичні студії "Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) “Polish Question” in Assessments of Conservative and Liberal Opinion’s Representatives in the Russian Empire (Second Half of the Nineteenth – Beginning of the Twentieth Century) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
"Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) |
| spellingShingle |
"Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) Гула, Р. Передерій, І. Історичні студії |
| title_short |
"Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_full |
"Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_fullStr |
"Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
"Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_sort |
"польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки російської імперії (друга половина хіх – початок хх ст.) |
| author |
Гула, Р. Передерій, І. |
| author_facet |
Гула, Р. Передерій, І. |
| topic |
Історичні студії |
| topic_facet |
Історичні студії |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український історичний журнал |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
“Polish Question” in Assessments of Conservative and Liberal Opinion’s Representatives in the Russian Empire (Second Half of the Nineteenth – Beginning of the Twentieth Century) |
| issn |
0130-5247 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179687 |
| citation_txt |
"Польське питання" в оцінках представників консервативної та ліберальної думки Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) / Р. Гула, І. Передерій // Український історичний журнал. — 2019. — № 6. — С. 69-81. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gular polʹsʹkepitannâvocínkahpredstavnikívkonservativnoítalíberalʹnoídumkirosíisʹkoíímperíídrugapolovinahíhpočatokhhst AT perederíií polʹsʹkepitannâvocínkahpredstavnikívkonservativnoítalíberalʹnoídumkirosíisʹkoíímperíídrugapolovinahíhpočatokhhst AT gular polishquestioninassessmentsofconservativeandliberalopinionsrepresentativesintherussianempiresecondhalfofthenineteenthbeginningofthetwentiethcentury AT perederíií polishquestioninassessmentsofconservativeandliberalopinionsrepresentativesintherussianempiresecondhalfofthenineteenthbeginningofthetwentiethcentury |
| first_indexed |
2025-11-28T12:24:04Z |
| last_indexed |
2025-11-28T12:24:04Z |
| _version_ |
1850853766070272000 |
| description |
Мета дослідження – проаналізувати й узагальнити погляди
представників російської консервативної та ліберальної думки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на становище польського етносу в Російській
імперії й можливі шляхи розв’язання проблемного «польського питання».
Методологія ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, усебічності, детермінізму, наступності, системності. Для досягнення поставленої мети здійснювалося комплексне використання різноманітних дослідницьких
методів як загальнонаукових (логічного аналізу, синтезу, узагальнення), так
і спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-ситуаційного, термінологічного аналізу). Наукова новизна. На основі
широкого кола джерел схарактеризовано візію найбільш репрезентативних
представників російського політикуму консервативного та ліберального напрямів на «польське питання» та обґрунтовано фактичну неможливість його розв’язання в конкретних історичних умовах. Висновки. Російсько-польські
відносини існували у замкненій системі нерозв’язного комплексу політичних,
соціальних, етнічних і національних суперечностей. Політика державного терору щодо поляків із боку царату викликала зворотну хвилю національно-визвольного-руху, під час пікових виявів якого також подекуди виявлялися елементи тероризму. Більшість російських консерваторів стояли на позиціях державного націоналізму, ідеологічну форму якого в її консервативній моделі
може бути визначено як поєднання ідейного монархізму, великодержавного
шовінізму та реакційного консерватизму. Виразне акцентування уваги консерваторів на переважанні культурно-духовних цінностей російського народу об’єктивно наповнювало консервативну модель націоналістичним змістом.
Пріоритетним напрямом визначалася «боротьба з інородницьким засиллям»
(насамперед з єврейським) і сепаратизмом «окраїн» (передусім польським національно-визвольним рухом) адміністративно-розпорядчими, соціально-культурними та економічними методами. Ліберали трактували національні
рухи як потенційного союзника в боротьбі з самодержавно-бюрократичним ладом, одночасно виступаючи за збереження єдиного політичного простору. Причину загострення «польського питання» вони вбачали в політичному терорі царату. На їхню думку, зруйнування самодержавного ладу та децентралізація сприяли б національному примиренню.
The purpose of the research is аnalyze and generalize the views of
the Russian conservative and liberal thought representatives in the second half
of the nineteenth and early twentieth centuries on the situation of the Polish ethnos in
the Russian Empire and possible ways of solving the problematic "Polish question".
The methodology of the research is based on the principles of historicism, objectivity,
comprehensiveness, determinism, continuity, systemicity. General scientific
(logical analysis, synthesis, generalization) and specifically historical (historically
genetic, historically comparative, historically situational, terminological analysis)
methods are used in the article. Scientific novelty. On the basis of a wide range
of sources, the vision of the Russian conservative and liberal politics on the "Po-
lish question" in the Russian Empire was characterized and the actual impossibility
of its solution in concrete historical conditions was substantiated. Conclusions.
The Russian-Polish relations are interpreted in the closed systems of insoluble complex
of political, social, political and national contradictions. Most Russian conservatives
stood in positions of state nationalism whose ideological form in its conservative
model could be defined as a combination of ideological monarchism, great-power
chauvinism and reactionary conservatism. The priority area was determined by the
"struggle against foreign domination" (first of all, with the Jewish one) and the separatism
of the "outskirts" (primarily with the Polish national liberation movement) by
administrative, administrative, socio-cultural and economic methods. For liberals,
national movements were treated as potential allies in the struggle against the autocratic-
bureaucratic system. At the same time, the liberals advocated the preservation
of a single political space. They saw the reason for the exacerbation of the "Polish
question" in the political terror of the tsarist. Their view, the collapse of the autocratic
system and the introduction of decentralization would contribute to national reconciliation.
|