Велика зміна: Історія перед викликами. .. Послання XX Загального з’їзду польських істориків до істориків Центрально-Східної Європи

Мета дослідження – розкрити значення ХХ Загального з’їзду
 польських істориків у контексті дискусій про статус історії, які тривають у
 Центрально-Східній Європі у зв’язку з XXIII Міжнародним конґресом історичних наук, що відбудеться 23–29 серпня 2020 р. в Познані. Методологія дослід...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Український історичний журнал
Datum:2020
1. Verfasser: Поморський, Я.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2020
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179720
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Велика зміна: Історія перед викликами. .. Послання XX Загального з’їзду польських істориків до істориків Центрально-Східної Європи / Я. Поморський // Український історичний журнал. — 2020. — Число 1. — С. 19-30. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Мета дослідження – розкрити значення ХХ Загального з’їзду
 польських істориків у контексті дискусій про статус історії, які тривають у
 Центрально-Східній Європі у зв’язку з XXIII Міжнародним конґресом історичних наук, що відбудеться 23–29 серпня 2020 р. в Познані. Методологія дослідження. Застосовано історіографічний і наукознавчий аналізи для визначення
 стану й соціального статусу сучасних історичних досліджень у Польщі та країнах Центрально-Східної Європи в умовах ґлобальних і реґіональних викликів. Наукова новизна. Узагальнено досвід сучасної польської історіографії, яка
 пропонує нові організаційні й методологічні підходи до розвитку історичних досліджень і функціонування історичного знання у цифровізованому суспільстві.
 Висновки. Показано, що наприкінці ХХ ст. університетські історики втратили свою монополію – перестали бути єдиними охоронцями колективної пам’яті, котрі вирішують, що з минулого буде врятоване від небуття. Змінився спосіб
 оповідання про минуле, розповідь про нього демократизується і приватизується, вона можлива різними способами та з різних перспектив. Академічна історіографія повинна відповісти на цей виклик, звернувши увагу на роль «великих
 змін» в історії, які вимагають від істориків більшої сміливості в рамках транснаціональних підходів, подолання конфліктів пам’яті. Необхідні спільні зусилля істориків, зокрема з країн Центрально-Східної Європи, із метою відповіді на
 питання, яка історія нам потрібна сьогодні та якою повинна бути їхня відповідальність за створювані історії. Висловлені пропозиції стануть предметом обговорення на ХХІІІ Міжнародному конґресі історичних наук у Познані. The research goal. To reveal the significance of the 20th General
 Assembly of Polish Historians in the context of discussions on the status of history
 held in Central-East Europe in connection with the forthcoming 23rd International
 Congress of Historical Sciences, to be held on August 23–29, 2020 in Poznań.
 The research methodology. Historiographic and scientific analyzes have been
 applied to determine the state and social status of contemporary historical research
 in Poland and the countries of Central-East Europe in the face of global and
 regional challenges. Scientific novelty. The experience of contemporary Polish
 historiography, which offers new organizational and methodological approaches to
 the development of historical research and the functioning of historical knowledge
 in a digitized society, is generalized. Conclusions. It is shown that at the end of
 the twentieth century, university historians lost their monopoly – ceasing to be the
 sole guardians of collective memory, who decide about what from the past will be
 saved from nothingness. The way the narrative of the past has changed and has
 become democratized and privatized: it is possible in different ways and from
 different points of view. Academic historiography must address this challenge by
 drawing attention to the role of “great changes” in history, which require historians
 of greater courage within transnational approaches to overcome memory conflicts.
 A joint efforts are needed by historians, in particular from the Central-East Europe
 countries, to answer the question of what history we need today and what should be
 their responsibility for created histories. The proposals will be the basis for discussion
 at the 23rd International Congress of Historical Sciences in Poznań.
ISSN:0130-5247