Практики та структура дозвілля робітників України в контексті індустріальних трансформацій кінця ХІХ – початку ХХ ст. (за матеріалами Катеринославської ґубернії)

• Published in: Український історичний журнал
• Date: 2020
• Main Authors: Шляхов, О., Донік, О.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2020
• Subjects: Історичні студії
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179722
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Практики та структура дозвілля робітників України в контексті індустріальних трансформацій кінця ХІХ – початку ХХ ст. (за матеріалами Катеринославської ґубернії) / О. Шляхов, О. Донік // Український історичний журнал. — 2020. — Число 1. — С. 45-62. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Мета дослідження – визначити основні форми проведення дозвілля
 індустріальними робітниками Катеринославщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Методологія ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності,
 системності. Використано такі загальноісторичні методи: історико-генетичний, ретроспективний, історико-типологічний. Автори дотримуються цивілізаційного підходу та методологічних засад історії повсякденності. Наукова
 новизна. На основі широкого кола джерел охарактеризовано соціокультурну
 царину буденності робітництва реґіону, дозвілля, відпочинок, святкові звичаї.
 Висновки. Зазначено, що пореформена доба спричинила відчутні зміни в житті робітників Катеринославської ґубернії, вплинула на їхні погляди та поведінкові реалії. Органічною складовою історії повсякдення пролетарів була культура розваг. У зв’язку з цим виокремлено основні форми проведення вільного часу металургами та гірниками краю. З’ясовано, що типовим тут було вживання
 горілчаних напоїв, азартні ігри, а також балачки в товариському колі. Проводити вільний час іншим чином (поза кабаками) в більшості робітників не було бажання, а часто й реальної можливості. Водночас спостерігалася тенденція
 до розмаїття відпочинку трудящих, рівень культурного розвитку яких, і перш
 за все металістів, поступово зростав. Наголошено, що серед письменних робітників Катеринославщини у вільний від праці час досить популярним ставало читання книжок та періодичної преси. Поступово збільшувалося й число трударів, які відвідували кіносеанси або публічні лекції. Визначено, що робітництво краю на початку ХХ ст. здебільшого не сприймало себе як складову тогочасного
 соціуму, а навпаки, перш за все як силу, котра йому активно протистояла. The purpose of the research is to define the basic leisure forms of industrial
 workers of Katerynoslav province in the late nineteenth – early twentieth centuries.
 The research methodology is based on principles of historicism, objectivity and
 systemacy. In this work such historical methods were used as historical-genetical,
 retrospective, historical-typological. The authors follow the civilizational approach and
 methodological foundations of the everyday life history. The scientific novelty is based
 on a wide range of sources that characterizes the socio-cultural field of the worker’s of
 region everyday life and also their leisure, rest and holiday traditions. Conclusions.
 It is noted that the post-reform era caused significant changes in the life of Katerynoslav
 province workers, influenced their views and behavioural realities. The entertainment
 culture was the important element of the history of proletarians’s everyday routine.
 Thereby, the main forms of metallurgists's and miners's leisure activities were highlighted.
 The typical of them were drinking vodka, gambling and also the comrade-circle
 talking. The alternative free time spending offside a taverns for most part of workers
 was no desired and often unattainable. But at the same time there was a tendency to
 the resting variety of proletarians, mostly metalworkers and miners, whose cultural
 level had became to increase. The attention is paid the books and periodicals became
 popular among lettered workers of Katerynoslav province. Moreover, biggest number of
 workers had became to visit cinemas or public lectures. The workers of Katerynoslav
 province in the early twentieth century generally didn't perceive themselves as a part of
 the contemporary society, but on the contrary, rather as an actively opposed force.