Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.

Рецензія на книгу: Маслійчук В.
 Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи
 на Лівобережній та Слобідській Україні
 другої половини XVIII – початку ХІХ ст. –
 Х., 2018. – 539 с....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український історичний журнал
Date:2020
Main Author: Кононенко, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2020
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179732
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст. / В. Кононенко // Український історичний журнал. — 2020. — Число 1. — С. 193-195. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860238326226747392
author Кононенко, В.
author_facet Кононенко, В.
citation_txt Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст. / В. Кононенко // Український історичний журнал. — 2020. — Число 1. — С. 193-195. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description Рецензія на книгу: Маслійчук В.
 Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи
 на Лівобережній та Слобідській Україні
 другої половини XVIII – початку ХІХ ст. –
 Х., 2018. – 539 с.
first_indexed 2025-12-07T18:26:54Z
format Article
fulltext Український історичний журнал. – 2020. – №1 Усім зацікавленим історією україн- ської освіти варто ознайомитися з но- вою книжкою харківського історика. Дослідження проведене з глибоким зна- нням минулого Слобідської України, Гетьманщини, Російської імперії, Речі Посполитої та інших країн і спільнот Східної й Центральної Європи XVIII – початку ХІХ ст. Воно стосується почат- ків світської освіти у двох українських автономіях (згодом реґіонах), подібних у культурному плані – Слобідської України та Гетьманщини («Лівобережної України», «Малоросії»). Автор відштовхується від того, що ранньомодерна освіта на цих землях сформувалася на основі культурної спадщини Речі Посполитої. Він звертає увагу на те, що започаткована Петром Могилою освіта підштовхнула розви- ток українських спільнот. Утім надалі вона не зазнала суттєвої модернізації, лише повільно реагувала на зміни та пристосовувалася до них. У Київській митрополії дослідник убачає «ворога» світської освіти, хоча наводить і чима- ло фактів про співпрацю духовних та світських осіб в освітній сфері. Однак, на думку фахівця, ця співпраця не мала тривалих позитивних наслідків. В.Маслійчук систематично дослідив перші ідеї та спроби запроваджен- ня світської освіти в Гетьманщині – від початків кар’єри К.Розумовського до 1818 р. Освітні ініціативи за останнього володаря булави представлено як за- слабкі, котрі не було втілено у життя через консерватизм козацької (чи ново- сформованої шляхетської) еліти. Цим він також пояснює кволість світських освітніх ініціатив за Другої Малоросійської колеґії, повільність позитивних перетворень у світській освіті наприкінці ХVIII – на початку ХІХ ст. (с.45– 132; варто згадати, що на території «Гетьманщини після Гетьманщини» пер- ший університет постав лише 1834 р., та й то завдяки імперському уряду). Історик доводить, що в менш розвиненій у культурному плані Слобідській Україні (також і менш консервативній) імперські ініціативи та підтримка елітами освітніх проектів були успішнішими, що заклало підвалини відкрит- тя першого університету на Великій Наддніпрянщині в 1805 р. (с.133–193). Харківський дослідник детально описав «освітню революцію» та учи- лищну реформу в підросійській Україні 1780-х рр. – початку ХІХ ст. Невдачі освітніх перетворень у «Гетьманщині після Гетьманщини» В.Маслійчук пов’язує з консерватизмом еліт Гетьманщини. Водночас вивищення Харкова маслійчУк в. здОБУТки Та ілюзії: ОсвіТні ініціаТиви на лівОБережній Та слОБідській Україні дрУгОї ПОлОвини Xviii – ПОчаТкУ хіх сТ. – х., 2018. – 539 с. Український історичний журнал. – 2020. – №1 194 Рец, ензії й огляди в освітньому плані він трактує як відкритість верхівки суспільства до освіт- ніх ініціатив. Також фахівець звернув увагу на розвиток світської жіночої освіти на території описуваних ним українських реґіонів (с.195–274). Зміни в освіті на початку ХІХ ст. представлено у сюжетах, які презенту- ють нову освітню реформу, постання Ніжинської гімназії, успіхи Новгорода- Сіверського в освітніх ініціативах, особливості функціонування нижчої осві- ти, місце церкви в освітніх процесах тощо. Історик приділив багато уваги розвитку світської жіночої освіти. Ґрунтовно описано виникнення інститу- ту шляхетних панн у Харкові, приватну освіту дівчаток у Чернігівській і Полтавській ґуберніях. Автор доходить висновку, що хоча у цій сфері спосте- рігався поступ, однак вона за окреслений час пройшла шлях від «доступної» до «станової» (с.275–436). Важливо, що В.Маслійчук звертає увагу на соціальний контекст мети та процесу навчання, на її затребуваність і відмінність від того, що зараз нази- вається «освітою». Світські освітні ініціативи він розглядає в контексті появи й закріплення на українських землях ідей і практик Просвітництва. Саму просвітницьку традицію автор тісно поєднує (або навіть прирівнює) з про- цесом секуляризації, окреслюючи її формулюванням «вивільнення розуму з “релігійних пут”» (с.56). Тож розглядаючи роль церкви у процесі розвитку освіти він стоїть на виразно антиклерикальних позиціях. Подеколи це під- штовхує харківського історика до наперед відомих інтерпретацій1. На нашу думку, дана проблематика потребує подальших глибоких дослі- джень. Приміром, освітні проекти Гетьманщини початку 1760-х рр., причи- ни нереалізованості яких вдало описує В.Маслійчук, заслуговують на більшу увагу. Вони засвідчили, що вищі навчальні заклади не передбачали повного роз’єднання світської й теологічної освіти. Як не дивно, але це – одна з рис євро- пейської освіти2. У «Проханні малоросійського шляхетства», зокрема, ішлося: «По примеру находящихся в иностранных государствах универ- ситетов и гимназий и с такими ж привилегиями, завесть и в Малой России два университета и несколько гимназий; первый из оных университетов, состоящий в четырех факультетах, мо- жет быть в Киеве, на том же месте, где ныне Киево-Братский училищный монастырь, из которого монахов должно вывесть, и на том месте построить дома для учителей и учеников; ибо во время основания киевских школ антецессором моим, малорос- сийским гетманом Петром Конашевичем-Сагайдачным, а после того митрополитом киевским Петром Могилою монастыря там не было, а было только братство, то есть такое место, где мог- ли жить светские и духовные люди, приходящие для учения; 1 Для прикладу, В.Маслійчук пише: «Йдеться про оновлення викладання філософії за системою Баумейстера, сучаснішого філософа (ляйбніц-вольфіанська філософія), такі зміни свідчили про пошуки нових способів викладу та спроби оновити загалом “києво-могилянську освіту”, а отже й церкву» (с.51). Із цих міркувань випливає, що покращення викладання філософії мало оновити церкву. 2 На сході Європи (в Росії) з XVIII cт. панувало розділення богослов’я та світських дисциплін. Це яскраво виявилося в тому, що в ХІХ ст. була спроба вивести з імператорських університетів викладання курсу філософії, а СРСР – узагалі приклад найбільшого в історії атеїстичного експерименту. Український історичний журнал. – 2020. – №1 Рец, ензії й огляди 195 а другой – в Батурине, состоящий из трех факультетов, кроме богословского; а гимназии – в тех городах, которые мы к тому за способные изберем и усмотрим […] При тех же университетах, а где за потребное судится, и при гимназиях должно быть ти- пографиям для печатания как церковных, так и гражданских книг […] что же касается содержания оных университетов и гимназий, то на оное могут употреблены быть экстраординар- ные из духовных имений собираться имеющие подати»3. Із цитованого тексту видно, що його укладачі та автори спробували по- єднати інтереси освіти і православної церкви. Звичайно, ці всі зміни мали місце лише в теорії, а на практиці все було набагато гірше4. Однак за К.Розумовського траплялися цікаві просвітницькі проекти, що були пов’язані з освітою та впроваджувалися у життя. Зокрема адміністрація Гетьманщини не лише прагнула оцінити свої людські ресурси, але й розраховувала заді- яти безпритульні групи населення для «загального блага» суспільства та держави. Так, у 1763 р. планувалося використовувати працю жебраків, ка- лік і дітей-сиріт на сукняних фабриках (взамін вони мали отримувати харчі, одяг, житло та навіть гроші; дітей мали навчати грамоті й ремеслу, після чого вони могли за власним бажанням залишити підприємство)5. Такий кон- текст, для прикладу, «початкової освіти» заслуговує на окреме поглиблене студіювання. Отже скрупульозне вивчення автором харківського та київського архі- вів уможливило цілісне висвітлення розвитку світської освіти у двох укра- їнських автономіях/реґіонах. Уміле представлення спільного й відмінного в освітніх ініціативах на землях Лівобережного Подніпров’я буде прикладом для наслідування істориками Гетьманщини і Слобідської України. Також книжка містить важливі атрибути наукової монографії – розлогий список джерел, літератури, докладні іменний та географічний покажчики, деталь- ну анотацію англійською мовою. Василь Кононенко (Київ) 3 Прошение малороссийского шляхетства и старшин вместе с гетманом о восстановлении разных старинных прав Малороссии / Укл. О.Струкевич // Український історичний журнал. – 1993. – №9. – С.90–91. 4 Ми поділяємо інтерпретацію харківським дослідником слабкості практичної сторони зусиль центральної адміністрації Гетьманщини. Наведемо лише кілька прикладів. Сам гетьман (і президент Імператорської академії наук та мистецтв), маючи великі фінансові й адміністративні можливості, надзвичайно мало зробив для розвитку науки, освіти, хоча це ідеологічно обґрунтувало його владу. А.Бовгиря з цього приводу відзначив цікаву деталь гетьманської «політики» стосовно історієписання: «Незрозумілим залишається той факт, що К.Розумовський, володіючи потужним друкарським арсеналом Академії наук, так і не спромігся видрукувати бодай один твір з української історії, а обмежився лише виготовленням двох рукописних копій» (див.: Бовгиря А. Передмова // Короткий опис Малоросії (1340–1776) / Підг. до друку, вступ. ст. А.Бовгирі. – К., 2012. – С.13). Також упродовж гетьманування К.Розумовського виділялася «символічна» сума на Києво-Могилянську академію, одноразові допомоги здібним молодим людям (див.: Центральний державний історичний архів України, м. Київ. – Ф.51. – Оп.1. – Спр.2586. – Арк.1–4). 5 Нечипоренко П. Фабрики Розумовського на Посем’ї // Записки Історично-філологічного відділу УАН. – Кн.ХІ. – К., 1927. – С.201–203.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179732
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:26:54Z
publishDate 2020
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Кононенко, В.
2021-06-02T17:20:56Z
2021-06-02T17:20:56Z
2020
Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст. / В. Кононенко // Український історичний журнал. — 2020. — Число 1. — С. 193-195. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179732
Рецензія на книгу: Маслійчук В.
 Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи
 на Лівобережній та Слобідській Україні
 другої половини XVIII – початку ХІХ ст. –
 Х., 2018. – 539 с.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Рецензії й огляди
Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.
Masliichuk V. Achievements and Illusions: Educational Initiatives in the Left-Bank and Sloboda Ukraine of the Second Half of the Eighteenth – Early Nineteenth Centuries
Article
published earlier
spellingShingle Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.
Кононенко, В.
Рецензії й огляди
title Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.
title_alt Masliichuk V. Achievements and Illusions: Educational Initiatives in the Left-Bank and Sloboda Ukraine of the Second Half of the Eighteenth – Early Nineteenth Centuries
title_full Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.
title_fullStr Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.
title_full_unstemmed Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.
title_short Маслійчук В. Здобутки та ілюзії: Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.
title_sort маслійчук в. здобутки та ілюзії: освітні ініціативи на лівобережній та слобідській україні другої половини xviii – початку хіх ст.
topic Рецензії й огляди
topic_facet Рецензії й огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179732
work_keys_str_mv AT kononenkov maslíičukvzdobutkitaílûzííosvítníínícíativinalívoberežníitaslobídsʹkíiukraínídrugoípolovinixviiipočatkuhíhst
AT kononenkov masliichukvachievementsandillusionseducationalinitiativesintheleftbankandslobodaukraineofthesecondhalfoftheeighteenthearlynineteenthcenturies