Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra

Мета дослідження полягає у висвітленні процесів формування та еволюції ставлення українських політичних еліт до концепції союзу з Польщею впродовж листопада 1918 – квітня 1920 рр. Методологія базується на основних принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного підходу. Використа...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Український історичний журнал
Дата:2020
Автор: Бруський, Я.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179743
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra / Я. Бруський // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 22-37. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862632154014416896
author Бруський, Я.
author_facet Бруський, Я.
citation_txt Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra / Я. Бруський // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 22-37. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description Мета дослідження полягає у висвітленні процесів формування та еволюції ставлення українських політичних еліт до концепції союзу з Польщею впродовж листопада 1918 – квітня 1920 рр. Методологія базується на основних принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного підходу. Використано методи біографічних досліджень і текстологічного аналізу. Наукова новизна. Спираючись на опубліковані та архівні джерела (приватне й офіційне листування,
 щоденники, мемуари, газетні публікації) вперше представлено широкий та різноманітний спектр
 оцінок, які давали репрезентанти українських еліт періоду 1918–1920 рр. взаєминам із Польщею.
 Висновки. Представники всіх головних галицьких політичних течій висловлювались однозначно
 проти угоди з Польщею. У результаті пізніше частина їх опинилася на проросійських, а згодом прорадянських позиціях. Більшу різноманітність в оцінках проявили політичні еліти Наддніпрянщини.
 Значна частина тих, хто вважав головним противником Росію (як білу, так і червону), не заперечували проти співпраці з польським сусідом. Подібні настрої переважали серед діячів правоцентристських партій, соціалістів-федералістів та соціалістів-самостійників. Прихильником примирення з Польщею був також С.Петлюра. Після поразок УНР восени 1919 р. концепція українсько-польського
 союзу, потрактована як тактична необхідність, почала переважати й остаточно здобула ширшу підтримку. Її наслідком стало підписання 21–22 квітня 1920 р. союзницького договору, а ціною – відмова
 від Східної Галичини та частини Волині. Цей акт, як і раніше оголошена декларація від 2 грудня
 1919 р., спричинив поляризацію української політичної сцени, зокрема галицько-наддніпрянський
 розбрат. Влада УНР не мала, однак, іншого виходу, як співпраця з Польщею, що в умовах 1920 р.
 було єдиним реальним шансом на відновлення національної державності. The purpose of the research. The purpose of the study is to present the process of formation
 and evolution of the attitude of Ukrainian political elites towards the idea of an alliance with Poland
 in the period from November 1918 to April 1920.The research methodology relies on the general
 principles of historicism, objectivity, multifactority, and comprehensive approach, The methods of
 biographical research and textological analysis have been used. The scientific novelty. Using the
 extensive selection of published and archival sources (private and official correspondence, diaries,
 memoirs and press publications), the author presented for the first time such a broad and nuanced
 spectrum of opinions, formulated by representatives of the Ukrainian elite of the period 1918–1920
 regarding relations with Poland. Conclusions. Representatives of all major Ukrainian political currents
 in Halychyna were unequivocally against the concept of a settlement with Poland. This eventually led
 some of them to pro-Russian and then pro-Soviet positions. The attitude of the Dnipro Ukrainian elite
 was more diverse. A significant part of them – recognizing Russia as the Ukraine’s main opponent,
 in both the “white” and “red” varieties – was in favour of establishing cooperation with the Polish
 neighbour. Initially, similar sentiments prevailed mainly in the circles of the Ukrainian center-right
 (socialist-federalist and socialist-independentist party). Chief Otaman S.Petliura was also a supporter
 of rapprochement with Poland. In the situation of a collapse of UPR in the autumn of 1919, the concept
 of the Ukrainian-Polish alliance, treated as a tactical necessity, began to gain wider popularity. The
 effect of this was the signing, at the expense of significant territorial concessions, of the Warsaw
 alliance treaty of 21–22 April. The conclusion of this agreement – like the earlier declaration of
 2 December 1919 – led to the polarisation of the Ukrainian political scene, as well as the Halychyna-
 Dnipro Ukrainian split. However, UPR authorities had no other choice but to cooperate with Poland,
 which in 1920 was the only real chance to restore Ukrainian statehood.
first_indexed 2025-11-30T13:08:36Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179743
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T13:08:36Z
publishDate 2020
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Бруський, Я.
2021-06-07T10:08:08Z
2021-06-07T10:08:08Z
2020
Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra / Я. Бруський // Український історичний журнал. — 2020. — Число 2. — С. 22-37. — Бібліогр.: 38 назв. — укр.
0130-5247
DOI: doi.org/10.15407/uhj2020.02.022
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179743
94(477)«1918–1920»
Мета дослідження полягає у висвітленні процесів формування та еволюції ставлення українських політичних еліт до концепції союзу з Польщею впродовж листопада 1918 – квітня 1920 рр. Методологія базується на основних принципах історизму, об’єктивності, багатофакторності та всебічного підходу. Використано методи біографічних досліджень і текстологічного аналізу. Наукова новизна. Спираючись на опубліковані та архівні джерела (приватне й офіційне листування,
 щоденники, мемуари, газетні публікації) вперше представлено широкий та різноманітний спектр
 оцінок, які давали репрезентанти українських еліт періоду 1918–1920 рр. взаєминам із Польщею.
 Висновки. Представники всіх головних галицьких політичних течій висловлювались однозначно
 проти угоди з Польщею. У результаті пізніше частина їх опинилася на проросійських, а згодом прорадянських позиціях. Більшу різноманітність в оцінках проявили політичні еліти Наддніпрянщини.
 Значна частина тих, хто вважав головним противником Росію (як білу, так і червону), не заперечували проти співпраці з польським сусідом. Подібні настрої переважали серед діячів правоцентристських партій, соціалістів-федералістів та соціалістів-самостійників. Прихильником примирення з Польщею був також С.Петлюра. Після поразок УНР восени 1919 р. концепція українсько-польського
 союзу, потрактована як тактична необхідність, почала переважати й остаточно здобула ширшу підтримку. Її наслідком стало підписання 21–22 квітня 1920 р. союзницького договору, а ціною – відмова
 від Східної Галичини та частини Волині. Цей акт, як і раніше оголошена декларація від 2 грудня
 1919 р., спричинив поляризацію української політичної сцени, зокрема галицько-наддніпрянський
 розбрат. Влада УНР не мала, однак, іншого виходу, як співпраця з Польщею, що в умовах 1920 р.
 було єдиним реальним шансом на відновлення національної державності.
The purpose of the research. The purpose of the study is to present the process of formation
 and evolution of the attitude of Ukrainian political elites towards the idea of an alliance with Poland
 in the period from November 1918 to April 1920.The research methodology relies on the general
 principles of historicism, objectivity, multifactority, and comprehensive approach, The methods of
 biographical research and textological analysis have been used. The scientific novelty. Using the
 extensive selection of published and archival sources (private and official correspondence, diaries,
 memoirs and press publications), the author presented for the first time such a broad and nuanced
 spectrum of opinions, formulated by representatives of the Ukrainian elite of the period 1918–1920
 regarding relations with Poland. Conclusions. Representatives of all major Ukrainian political currents
 in Halychyna were unequivocally against the concept of a settlement with Poland. This eventually led
 some of them to pro-Russian and then pro-Soviet positions. The attitude of the Dnipro Ukrainian elite
 was more diverse. A significant part of them – recognizing Russia as the Ukraine’s main opponent,
 in both the “white” and “red” varieties – was in favour of establishing cooperation with the Polish
 neighbour. Initially, similar sentiments prevailed mainly in the circles of the Ukrainian center-right
 (socialist-federalist and socialist-independentist party). Chief Otaman S.Petliura was also a supporter
 of rapprochement with Poland. In the situation of a collapse of UPR in the autumn of 1919, the concept
 of the Ukrainian-Polish alliance, treated as a tactical necessity, began to gain wider popularity. The
 effect of this was the signing, at the expense of significant territorial concessions, of the Warsaw
 alliance treaty of 21–22 April. The conclusion of this agreement – like the earlier declaration of
 2 December 1919 – led to the polarisation of the Ukrainian political scene, as well as the Halychyna-
 Dnipro Ukrainian split. However, UPR authorities had no other choice but to cooperate with Poland,
 which in 1920 was the only real chance to restore Ukrainian statehood.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Історичні студії
До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР
Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra
The Idea of the Ukrainian-Polish Alliance in Ukrainian Political Thought 1918–1920: Pro et Contra
Article
published earlier
spellingShingle Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra
Бруський, Я.
Історичні студії
До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР
title Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra
title_alt The Idea of the Ukrainian-Polish Alliance in Ukrainian Political Thought 1918–1920: Pro et Contra
title_full Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra
title_fullStr Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra
title_full_unstemmed Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra
title_short Ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra
title_sort ідея українсько-польського союзу в українській політичній думці 1918–1920 рр.: pro et contra
topic Історичні студії
До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР
topic_facet Історичні студії
До 100-річчя Варшавського договору між Польщею та УНР
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179743
work_keys_str_mv AT brusʹkiiâ ídeâukraínsʹkopolʹsʹkogosoûzuvukraínsʹkíipolítičníidumcí19181920rrproetcontra
AT brusʹkiiâ theideaoftheukrainianpolishallianceinukrainianpoliticalthought19181920proetcontra