Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога
У статті здійснено спробу розгляду проблеми, яка ще не стала предметом системних розробок у вітчизняній та зарубіжній науці, – аналізу профіля українського маркетолога. Дана проблема досліджується на підґрунті висунутого нового методологічного підходу: визнання детермінованості профіля маркетолога п...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179805 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога / Є.В. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 78-83. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179805 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чеботарьов, Є.В. 2021-06-10T13:00:16Z 2021-06-10T13:00:16Z 2021 Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога / Є.В. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 78-83. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 DOI:10.12958/1817-3772-2021-1(63)-78-83 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179805 005.72:339.92(477) У статті здійснено спробу розгляду проблеми, яка ще не стала предметом системних розробок у вітчизняній та зарубіжній науці, – аналізу профіля українського маркетолога. Дана проблема досліджується на підґрунті висунутого нового методологічного підходу: визнання детермінованості профіля маркетолога певної країни (як і в цілому – профіля підприємця) змістом і особливостями національної ділової культури даної країни. Висунутий підхід логічно зумовив необхідність компаративного аналізу національної ділової культури України. Такий аналіз проведено з використанням відповідних параметрів-вимірювачів сучасної економічної компаративістики («дистанція влади», «індивідуалізм», «маскулінність», «уникнення невизначеності», «довготермінова орієнтація», «індульгенція») у порівнянні з країнами західної та центрально-східної Європи та Південного Сходу. Ідентифіковано унікальність національної ділової культури України, яка полягає в її мультикультурності: в органічному поєднанні західного (англо-саксонського) та східного (південно-східного) підприємництва; в особливій повазі до інших релігій і конфесій. Виокремлено характерні риси профіля українського маркетолога (вони, як і риси профіля підприємця будь-якої країни у всі часи, містять і позитивні, і негативні властивості). Український маркетолог: як правило, є усуненим від прийняття принципових рішень, що «підштовхує» його до кроків «партизанського маркетингу»; він більш схильний до колективних форм діяльності (але з прихованими амбітними індивідуальними рисами); у фаховій діяльності розуміє цінність життя і багатства для вітчизняного споживача і споживчої поведінки як такої; відчуває внутрішній дискомфорт в умовах невизначеності та особливої ризиковості; перевагою українського маркетолога є діяльність у галузях з довготерміновим обігом капіталу та у сфері комплексних маркетингових досліджень; вітчизняний маркетолог певною мірою ще зберіг властивості соціальної орієнтації у бізнесі (але домінантою його підприємницької свідомості є негативні очікування). В статье предпринята попытка рассмотрения проблемы, которая еще не стала предметом системных разработок в отечественной и зарубежной науке, – анализа профиля украинского маркетолога. Данная проблема исследуется на основе выдвинутого нового методологического подхода: признание детерминированности профиля маркетолога определенной страны (как и в целом – профиля предпринимателя) содержанием и особенностями национальной деловой культуры данной страны. Выдвинутый подход логично обусловил необходимость сравнительного анализа национальной деловой культуры Украины. Такой анализ проведен с использованием соответствующих параметров-измерителей современной экономической компаративистики («дистанция власти», «индивидуализм», «маскулинность», «избегание неопределенности», «долгосрочная ориентация», «индульгенция») в сравнении со странами западной и центрально-восточной Европы и Юго-Востока. Идентифицирована уникальность национальной деловой культуры Украины, которая заключается в ее мультикультурности: в органическом сочетании западного (англо-саксонского) и восточного (юго-восточного) предпринимательства; в особом уважении к другим религиям и конфессиям. Выделены характерные черты профиля украинского маркетолога (они, как и черты профиля предпринимателя любой страны во все времена, содержат и положительные, и отрицательные свойства). Украинский маркетолог: как правило, отстранен от принятия принципиальных решений, что «подталкивает» его к «партизанскому маркетингу»; он более склонен к коллективным формам деятельности (но со скрытыми амбициозными индивидуальными чертами) в профессиональной деятельности понимает ценность жизни и богатства для отечественного потребителя и потребительского поведения как такового; чувствует внутренний дискомфорт в условиях неопределенности и особой рискованности; преимуществом украинского маркетолога является деятельность в отраслях с долгосрочным оборотом капитала и в сфере комплексных маркетинговых исследований; отечественный маркетолог в определенной степени еще сохранил свойства социальной ориентации в бизнесе (но доминантой его предпринимательского сознания есть негативные ожидания). The article attempts to consider a problem that has not yet been the subject of systematic developments in domestic and foreign science – the analysis of the profile of a Ukrainian marketer. This problem is investigated on the basis of the proposed new methodological approach: the recognition of the determinism of the profile of a marketer of a country (as well as in general – the profile of the entrepreneur) content and features of the national business culture of the country. The proposed approach logically necessitated a comparative analysis of the national business culture of Ukraine. This analysis was performed using the appropriate measuring parameters of modern economic comparativistics ("power distance", "individualism", "masculinity", "uncertainty avoidance", "long-term orientation", "indulgence") in comparison with Western, Central and Eastern Europe and the South East. The uniqueness of the national business culture of Ukraine is identified, which consists in its multiculturalism: in the organic combination of western (Anglo-Saxon) and eastern (south-eastern) entrepreneurship; with special respect for other religions and denominations. The characteristic features of the profile of a Ukrainian marketer are singled out (they, as well as the features of the profile of an entrepreneur of any country at all times, contain both positive and negative properties). A Ukrainian marketer: as a rule, is excluded from making fundamental decisions, which "pushes" him to the steps of "guerilla marketing"; he is more prone to collective forms of activity (but with hidden ambitious individual traits); in professional activity understands the value of life and wealth for the domestic consumer and consumer behavior as such; feels internal discomfort in conditions of uncertainty and special risk; the advantage of a Ukrainian marketer is activity in industries with long-term capital turnover and in the field of complex marketing research; domestic marketer to some extent still retains the properties of social orientation in business (but the dominant of his entrepreneurial consciousness are negative expectations). uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Маркетинг і логістика Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога Национальная деловая культура Украины и профиль украинского маркетолога National Business Culture of Ukraine and the Profile of a Ukrainian Marketer Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога |
| spellingShingle |
Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога Чеботарьов, Є.В. Маркетинг і логістика |
| title_short |
Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога |
| title_full |
Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога |
| title_fullStr |
Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога |
| title_full_unstemmed |
Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога |
| title_sort |
національна ділова культура україни і профіль українського маркетолога |
| author |
Чеботарьов, Є.В. |
| author_facet |
Чеботарьов, Є.В. |
| topic |
Маркетинг і логістика |
| topic_facet |
Маркетинг і логістика |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Национальная деловая культура Украины и профиль украинского маркетолога National Business Culture of Ukraine and the Profile of a Ukrainian Marketer |
| description |
У статті здійснено спробу розгляду проблеми, яка ще не стала предметом системних розробок у вітчизняній та зарубіжній науці, – аналізу профіля українського маркетолога. Дана проблема досліджується на підґрунті висунутого нового методологічного підходу: визнання детермінованості профіля маркетолога певної країни (як і в цілому – профіля підприємця) змістом і особливостями національної ділової культури даної країни. Висунутий підхід логічно зумовив необхідність компаративного аналізу національної ділової культури України. Такий аналіз проведено з використанням відповідних параметрів-вимірювачів сучасної економічної компаративістики («дистанція влади», «індивідуалізм», «маскулінність», «уникнення невизначеності», «довготермінова орієнтація», «індульгенція») у порівнянні з країнами західної та центрально-східної Європи та Південного Сходу. Ідентифіковано унікальність національної ділової культури України, яка полягає в її мультикультурності: в органічному поєднанні західного (англо-саксонського) та східного (південно-східного) підприємництва; в особливій повазі до інших релігій і конфесій. Виокремлено характерні риси профіля українського маркетолога (вони, як і риси профіля підприємця будь-якої країни у всі часи, містять і позитивні, і негативні властивості). Український маркетолог: як правило, є усуненим від прийняття принципових рішень, що «підштовхує» його до кроків «партизанського маркетингу»; він більш схильний до колективних форм діяльності (але з прихованими амбітними індивідуальними рисами); у фаховій діяльності розуміє цінність життя і багатства для вітчизняного споживача і споживчої поведінки як такої; відчуває внутрішній дискомфорт в умовах невизначеності та особливої ризиковості; перевагою українського маркетолога є діяльність у галузях з довготерміновим обігом капіталу та у сфері комплексних маркетингових досліджень; вітчизняний маркетолог певною мірою ще зберіг властивості соціальної орієнтації у бізнесі (але домінантою його підприємницької свідомості є негативні очікування).
В статье предпринята попытка рассмотрения проблемы, которая еще не стала предметом системных разработок в отечественной и зарубежной науке, – анализа профиля украинского маркетолога. Данная проблема исследуется на основе выдвинутого нового методологического подхода: признание детерминированности профиля маркетолога определенной страны (как и в целом – профиля предпринимателя) содержанием и особенностями национальной деловой культуры данной страны. Выдвинутый подход логично обусловил необходимость сравнительного анализа национальной деловой культуры Украины. Такой анализ проведен с использованием соответствующих параметров-измерителей современной экономической компаративистики («дистанция власти», «индивидуализм», «маскулинность», «избегание неопределенности», «долгосрочная ориентация», «индульгенция») в сравнении со странами западной и центрально-восточной Европы и Юго-Востока. Идентифицирована уникальность национальной деловой культуры Украины, которая заключается в ее мультикультурности: в органическом сочетании западного (англо-саксонского) и восточного (юго-восточного) предпринимательства; в особом уважении к другим религиям и конфессиям. Выделены характерные черты профиля украинского маркетолога (они, как и черты профиля предпринимателя любой страны во все времена, содержат и положительные, и отрицательные свойства). Украинский маркетолог: как правило, отстранен от принятия принципиальных решений, что «подталкивает» его к «партизанскому маркетингу»; он более склонен к коллективным формам деятельности (но со скрытыми амбициозными индивидуальными чертами) в профессиональной деятельности понимает ценность жизни и богатства для отечественного потребителя и потребительского поведения как такового; чувствует внутренний дискомфорт в условиях неопределенности и особой рискованности; преимуществом украинского маркетолога является деятельность в отраслях с долгосрочным оборотом капитала и в сфере комплексных маркетинговых исследований; отечественный маркетолог в определенной степени еще сохранил свойства социальной ориентации в бизнесе (но доминантой его предпринимательского сознания есть негативные ожидания).
The article attempts to consider a problem that has not yet been the subject of systematic developments in domestic and foreign science – the analysis of the profile of a Ukrainian marketer. This problem is investigated on the basis of the proposed new methodological approach: the recognition of the determinism of the profile of a marketer of a country (as well as in general – the profile of the entrepreneur) content and features of the national business culture of the country. The proposed approach logically necessitated a comparative analysis of the national business culture of Ukraine. This analysis was performed using the appropriate measuring parameters of modern economic comparativistics ("power distance", "individualism", "masculinity", "uncertainty avoidance", "long-term orientation", "indulgence") in comparison with Western, Central and Eastern Europe and the South East. The uniqueness of the national business culture of Ukraine is identified, which consists in its multiculturalism: in the organic combination of western (Anglo-Saxon) and eastern (south-eastern) entrepreneurship; with special respect for other religions and denominations. The characteristic features of the profile of a Ukrainian marketer are singled out (they, as well as the features of the profile of an entrepreneur of any country at all times, contain both positive and negative properties). A Ukrainian marketer: as a rule, is excluded from making fundamental decisions, which "pushes" him to the steps of "guerilla marketing"; he is more prone to collective forms of activity (but with hidden ambitious individual traits); in professional activity understands the value of life and wealth for the domestic consumer and consumer behavior as such; feels internal discomfort in conditions of uncertainty and special risk; the advantage of a Ukrainian marketer is activity in industries with long-term capital turnover and in the field of complex marketing research; domestic marketer to some extent still retains the properties of social orientation in business (but the dominant of his entrepreneurial consciousness are negative expectations).
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179805 |
| citation_txt |
Національна ділова культура України і профіль українського маркетолога / Є.В. Чеботарьов // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 78-83. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čebotarʹovêv nacíonalʹnadílovakulʹturaukraíniíprofílʹukraínsʹkogomarketologa AT čebotarʹovêv nacionalʹnaâdelovaâkulʹturaukrainyiprofilʹukrainskogomarketologa AT čebotarʹovêv nationalbusinesscultureofukraineandtheprofileofaukrainianmarketer |
| first_indexed |
2025-11-24T15:54:04Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:54:04Z |
| _version_ |
1850849182099701760 |
| fulltext |
Є. В. Чеботарьов
78
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
УДК 005.72:339.92(477) doi: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-78-83
Є. В. Чеботарьов,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0001-5963-7637,
e-mail: iegor.chebotarov@gmail.com,
Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка, м. Старобільськ
НАЦІОНАЛЬНА ДІЛОВА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ
І ПРОФІЛЬ УКРАЇНСЬКОГО МАРКЕТОЛОГА
Постановка проблеми. Загальна спрямова-
ність й ефективність діяльності підприємця в будь-
якій сфері господарювання значною мірою зумов-
люється його загальним світосприйняттям і систе-
мою загально-цивілізаційних цінностей, приналеж-
ністю до тієї чи іншої культури, релігійної конфесії,
національними та ментальними особливостями
і традиціями (інтернаціоналізація та глобалізація, як
і сам по собі антиглобалістський рух підтверджу-
ють, що в сучасних умовах значущість цих особли-
востей не тільки не нівелюється, а навіть актуалізу-
ється).
Така система цінностей, особливостей і якос-
тей – свого роду узагальнюючий образ і портрет під-
приємця. У строгому науковому визначенні відпо-
відний образ (портрет, імідж) класифікується понят-
тям «профіль підприємця».
Якості підприємця як такі конкретизуються в
рамках великих функціональних сфер господарю-
вання, перш за все – маркетингу та менеджменту.
Виходячи з критеріальної ознаки сучасної еконо-
міки як економіки маркетингового типу, а також з
особливої ролі маркетингу в умовах цифрової еко-
номіки та загострення проблеми глобальних хвороб
унаслідок пандемії COVID-19, постає комплексна
теоретична і практична проблема розкриття марке-
тингової складової сучасного профіля українського
підприємця (маркетингової складової профіля під-
приємця України).
Зміст категорії «профіль підприємця» на по-
верхні економічних явищ зумовлюється поняттям
«організаційна культура» («корпоративна куль-
тура»), яке на глибинному рівні детермінується по-
няттям «національна ділова культура». Іншими сло-
вами, риси та властивості профіля підприємця тієї
чи іншої країни (як загальноекономічного явища,
так і в контексті його великих функціональних сфер,
наприклад, – маркетингу) через систему певних пе-
ретворень організаційної культури виступають як
наслідок і функція її національної ділової культури.
Таким чином, маркетингові складові профіля під-
приємця виступають як логічне оформлення та за-
ключний (на даному рівні пізнання) елемент тріади
«національна ділова культура» – «організаційна
культура» – «профіль підприємця». Тому, розкриття
маркетингових аспектів профіля українського під-
приємця обумовлює необхідність розгляду загаль-
них характеристик базового поняття цієї тріади:
«національні ділові культури України».
Рівень опрацювання проблеми у сучасній
науці. Витоки науково-практичного опрацювання
проблем профіля фахівця-підприємця у вісімдесяті
роки минулого сторіччя заклали відомі вчені
J. Campbell, M. Dunnette, L. Hough [1]. Як представ-
ники економічної думки Великої Британії, зміст да-
ної проблеми вони розглядали переважно з позицій
менеджменту. Такий підхід став характерним для
сучасної економічної науки західної (за виключен-
ням Німеччини) та центрально-східної Європи, у
тому числі – України [2-6].
Проте, питання профіля маркетолога залиша-
ються поза увагою і науковців, і практиків. Тим бі-
льше, вони не розглядаються у контексті проблема-
тики національних ділових культур.
При цьому є достатньо продуктивним аналіз
впливу чинників культури (культурного середо-
вища певної країни у цілому) на маркетинг і марке-
тингову діяльність у цілому. У західній науці дані
аспекти найбільш продуктивно досліджує К. Рапай
[7]. У вітчизняній науці перші приклади такого ана-
лізу здійснено А. Старостіною [8].
Мета статті полягає в розкритті характерних
рис національної ділової культури України як де-
термінанти маркетингових складових профіля укра-
їнського підприємця та в ідентифікації його визна-
чальних властивостей та ознак.
Виклад основного матеріалу. В сучасних умо-
вах у науці та практиці є відсутнім усталене розу-
міння категорії «профіль підприємця». Аналіз та
узагальнення підходів учених і практиків за даною
тематикою дозволяє дати таку дефініцію досліджу-
ваної категорії.
Профіль підприємця це – структурована сис-
тема професійних, соціальних і загальнолюдських
якостей, способів мислення і практик щодо обґрун-
тування, реалізації та оцінювання результатів під-
приємницької діяльності, яка відповідає певному
етапу розвитку суспільства (і конкретно-історичних
умов даної країни).
Є підстави відмітити: недостатньо опрацьова-
ною (і не тільки у вітчизняній науці) є також і про-
блема національних ділових культур, що відбива-
ється вже у відсутності сталих підходів щодо розу-
міння цієї дефініції. На нашу думку, вона може бути
представлена таким чином.
Є. В. Чеботарьов
79
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Національні ділові культури – це система ево-
люційно сформованих і відтворюваних у просторі та
часі базових положень підприємницької діяльності;
поведінкових канонів і традицій її здійснення, а та-
кож норм ділової етики та комунікативної пове-
дінки, яка (ділова культура) є властивою для даної
країни або груп країн, близьких за своїми характе-
ристиками.
Як випливає із пропонованого категоріального
визначення, національна ділова культура має уста-
лені характеристики, вона «не схильна» до ситуатив-
них трансформаційних процесів (її певна модифіка-
ція може зумовлюватися лише глибинними зрушен-
нями в суспільній свідомості і кардинальними про-
ривами в розвитку продуктивних сил). На відміну
від цього, профіль підприємця тієї чи іншої країни
хоча і є відносно стійким явищем, разом із тим,
«схильний» до більш мобільних перетворень; його
характеристики і властивості значно більшою мірою
«прив'язані» до конкретних економічних і соціаль-
них умов, а також – до положення підприємця в
ієрархічній системі організації (підприємства).
Теорія національних ділових культур стала ос-
новою формування нового самостійного напряму
економіки як науки і господарської практики – еко-
номічної компаративістики (компаративної еконо-
міки, порівняльної економіки). Його зародження
стало наслідком розвитку процесів інтернаціоналі-
зації та глобалізації економіки (причому, на етапі їх
системного оформлення і досягнення досить висо-
кого рівня зрілості, що виступає обов'язковою умо-
вою формування наукового знання). За часовими па-
раметрами зародження економічної компаративіс-
тики відноситься до останньої третини ХХ ст.
(Тобто, вона виникла дещо пізніше, ніж, наприклад,
компаративістика психології, компаративістика ку-
льтурології та компаративістика лінгвістики, за-
родження яких припадає на п'ятдесяті-шістдесяті
роки ХХ ст.).
Предметом дослідження економічної компара-
тивістики є порівняльний аналіз господарських сис-
тем різних культур (країн), а також великих сфер
економічної діяльності: маркетингу, менеджменту,
системи комунікацій тощо між представниками різ-
них культур (країн). Тобто, в економічній компара-
тивістиці предмет економіки розглядається крізь
призму відносин між культурами («через куль-
тури»). Саме тому, в економічній компаративістиці
і з'являються такі поняття як крос-культурний мар-
кетинг, крос-культурний менеджмент, крос-куль-
турні комунікації.
Методологічним підґрунтям визначення сут-
нісних характеристик національних ділових культур
у світовій економічній компаративістиці визнається
модель (типологія) культур відомого вченого-прак-
тика Г. Хофстеде (Нідерланди) [9; 10]. Сутнісними
характеристиками культур як загально-теоретич-
ного явища він ідентифікує такі: «дистанція влади»,
«індивідуалізм», «маскулінність» («мужність»),
«уникнення невизначеності» («відхід від невизначе-
ності»), «довгострокова орієнтація», «індульгенція»
(«поблажливість»); їх Хофстеде визначає як «виміри
культур». Методичне оцінювання даних вимірів-
параметрів здійснюється за системою балів (як пра-
вило, від 0 до 100).
Загальне розуміння ознак культур та відповід-
ної методики у сучасній економічній компаративіс-
тиці найбільш продуктивно втілюється міжнарод-
ною аналітичною агенцією Hofstede Insights [11].
Отже, в економічній компаративістиці зміст за-
гально-теоретичних вимірювачів культур розумі-
ється таким чином. «Дистанція влади» – міра кон-
центрації повноважень на вищих ієрархічних рівнях
у підприємствах. «Індивідуалізм» – ступінь залеж-
ності індивіда від підприємства і держави. «Маску-
лінність» – визначення загального рівня конку-
рентності бізнес-середовища; міра культивування у
суспільстві мужності й самостійного досягнення
кар'єри. «Уникнення невизначеності» – внутрішньо
властиві прагнення відходу від невизначеності.
«Довгострокова орієнтація» – ідентифікація підхо-
дів щодо використання часу як такого в бізнесі в
рамках коротко-, середньо- або довгострокової пер-
спективи. «Індульгенція» – поблажливе ставлення
до надмірного проникнення й абсолютизації у під-
приємницькій діяльності ринкових імперативів
егоїзму та прибутковості [11].
Порівняльний аналіз національної ділової куль-
тури України за загальноприйнятими у сучасній
компаративістиці вимірами-параметрами наведено
у табл. 1.
Відповідно до змісту вимірювачів Hofstede
Insights (та їх оцінювання, з чим не завжди слід по-
годжуватися та тим більше, – сприймати як абсолю-
тні істини), узагальнюючу характеристику націо-
нальної ділової культури України можна викласти
таким чином.
Національній діловій культурі України прита-
манні складна ієрархічна побудова та велика дис-
танція управлінців середньої (та ще більшою мі-
рою – нижньої) ланок від владних повноважень
(92 бали – один із найбільш високих показників у
світі, що вважається особо типовим для країн колиш-
нього СРСР). У сучасних умовах вітчизняні управ-
лінці, як правило, є лише провідниками прийнятих
рішень від рівня ТОП-менеджменту до безпосеред-
ніх виконавців.
Параметр «індивідуалізм» (25 балів), навпаки, є
одним з найнижчих у світі. За канонами західної
компаративістики (та західного підприємництва) це
є суттєвим недоліком і характерним для країн
Сходу. Такий підхід й оцінки не у всьому є обґрун-
тованими. Низький (недостатньо високий) індиві-
дуалізм є чинником «командної гри» у бізнесі, на
чому й вибудовуються практики східного менедж-
менту, котрі вже з вісімдесятих років активно впро-
ваджує західний менеджмент.
Є. В. Чеботарьов
80
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Таблиця 1
Компаративний аналіз національної ділової культури України*
Дистанція
влади
Индиві-
дуалізм
Маску-
лінність
Уникнення
невизначеності
Долготермінова
орієнтація
Індуль-
генція
Україна 92 25 27 95 86 14
Білорусь 95 25 20 95 81 15
Литва 42 60 19 65 82 16
Польща 68 60 64 93 38 29
Румунія 90 30 42 90 52 20
Ізраїль 13 54 47 81 38 -
Німеччина 35 67 66 65 83 40
Франція 68 71 43 86 63 48
Велика Британія 35 89 66 35 51 69
Казахстан 88 20 50 88 85 22
Китай 80 20 66 30 87 24
Японія 54 46 95 92 88 42
Греція 60 35 57 100 45 50
Італія 50 76 70 75 61 30
Туреччина 66 37 45 85 46 49
Індія 77 48 56 40 51 26
* Складено автором на основі даних URL: https://www.hofstede-insights.com/country-comparison/.
Для України є характерним низький показник
маскулінності (27 балів, що є, приблизно, на рівні
показників Білорусі та Румунії). Це також може бути
використано як позитив, бо така властивість є свід-
ченням вміння пошуку розумних компромісів і вра-
хування не тільки власних інтересів, а й інтересів
контрагентів у бізнесі. Низький показник маскулін-
ності є підґрунтям неконфліктності як такої та нала-
штування на співпрацю.
Ділову культуру України відрізняє один із най-
вищих у світі показників уникнення невизначеності
(95 балів, що є, однак, лише дещо вищим за показ-
ники Польщі та Японії). Це об’єктивно є недоліком,
бо відображає внутрішній дискомфорт вітчизняного
підприємця в умовах невизначеності, його певна
схильність до регламентації (інструкцій, вказівок
тощо) навіть, якщо він розуміє необ’єктивність і не-
гативні наслідки подібної регламентації. Тому, та-
кого роду схильність вітчизняного підприємця до
регламентацій у подальшому, як правило, супрово-
джується намаганнями (як явними, так і прихова-
ними) їх всіляко «обійти».
Для національної ділової культури України ха-
рактерною є довготермінова орієнтація у бізнесі
(86 балів), як, наприклад, для Німеччини, Китаю та
Японії, і схильність до накопичення багатства (та
певна фетишизація багатства в уречевленій формі).
Торгівля як така, фінанси та операції з нерухомістю
не є особливо властивими внутрішній природі укра-
їнського підприємця. Його головні «фахові» пере-
ваги – у галузях з довготерміновим обігом капіталу:
у сільському господарстві, важкій промисловості,
великих інфраструктурних проєктах тощо.
У діловій культурі України, можливо, ще збе-
реглися певні риси соціалізації підприємництва, на
що вказує найменший з наведених країн рівень ін-
дульгенції (14 балів). За цим показником ділова
культура України є дуже подібною до країн Балтії
(та дещо подібною до ознак ділової культури
Ізраїлю). Але, за канонами західної компаративіс-
тики такий низький рівень індульгентності є ще й
відбиттям невпевненості українського бізнесу у
своїй перспективі (що не є особливо притаманним
бізнес-середовищу Ізраїлю).
В узагальненій характеристиці необхідно відмі-
тити такі характерні риси та прояви національної ді-
лової культури України. Вона за своїм змістом є:
а) мультикультурною; б) зі значним поєднанням рис
і властивостей трансформації від одного якісного
стану до іншого (наприклад, від індивідуалізму до
колективізму; від «феміності» до «маскулінності»
тощо); в) наявні у світовій (західній) компаративіс-
тиці оцінки національної ділової культури України
багато у чому є, як мінімум, поверхневими і такими,
що не відображають його реального стану.
Зокрема, для ділової культури України прита-
манні риси і західного (англо-саксонського), і схід-
ного (південно-східного) підприємництва (а також
певні прояви північно-європейського та центра-
льно-азійського підходів підприємницької діяльно-
сті. При цьому подібного роду наявність протилеж-
ностей характеризується достатньо високим рівнем
органічного синтезу відповідних підходів (разом з
тим, не слід недооцінювати, тим більше ігнорувати
наявність таких протилежних підходів, які втілю-
ються у конкретні практики щодо започаткування,
організації та реалізації підприємництва).
Такими ж характерними рисами національної
ділової культури України є її не просто висока толе-
рантність до різноманіття релігій, а розуміння та по-
вага до різноманіття релігій і національних особли-
востей (практично, виключними є негативні стерео-
типи та упередження до представників інших націо-
нальностей і релігій).
Є. В. Чеботарьов
81
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Особливостями ж є висока контекстність на-
ціональної ділової культури, достатньо високими є
прояви аскрипції (клановості та наявності великого
впливу різного роду соціальних страт і регіональних
бізнес-еліт), є помітними також ментальні та регіо-
нальні особливості у підприємницькій діяльності.
Системний аналіз національної ділової куль-
тури України (з проведенням прикладних дослі-
джень) дає всі підстави відмітити на її прикладі
дуже своєрідний синтез західного та східного підхо-
дів щодо організації та провадження підприємниць-
кої діяльності.
Зокрема, за рівнем індивідуалізму ділова куль-
тура України практично повністю відповідає кано-
нам сходу; за рівнем довготривалої орієнтації цінно-
сті та підходи українського бізнесу є класикою
англо-саксонського підприємництва.
Разом з тим, є достатньо відчутним східне «ін-
ституціональне коріння». Така властивість націо-
нальної ділової культури є достатньо унікальною у
світі. Це є глибинним підґрунтям можливості ус-
пішного органічного поєднання західного та схід-
ного підприємництва (і безпосередніх практик мар-
кетингу та менеджменту).
З метою систематизації та унаочнення кореля-
цію загальноекономічного змісту загальноприй-
нятих у сучасній компаративістиці параметрів куль-
тури та характеристик профілю українського мар-
кетолога представлено у табл. 2.
Таблиця 2
Вплив параметрів культури на профіль українського маркетолога
Назва параметру Загальноекономічна
сутність параметру
Характеристики профіля
українського маркетолога
Дистанція влади Міра концентрації повно-
важень на вищих ієрар-
хічних рівнях організації
(підприємства)
Усунення фахівців середньої та нижньої ланок від прийняття
важливих рішень; як реакція фахівців їх – схильність до нестан-
дартних маркетингових кроків: «партизанського маркетингу»
(що з аналогічних інституціональних причин знаходить певний
«відгук» у споживчий поведінці економічних суб’єктів)
Індивідуалізм Ступінь залежності інди-
віда від підприємства і
держави
Вміння працювати в команді (з наявними, але прихованими на
початковому етапі, лідерськими амбіціями багатьох членів ко-
лективу). Розуміння фахівцем-маркетологом складної палітри
особливостей індивідуальної споживчої поведінки (і певні нама-
гання урахування таких особливостей у своїй діяльності)
Маскулінність Визначення культу якості
життя і загального рівня
конкурентності бізнес-
середовища
Достатньо високий культ якості життя (і намагання досягти його
гідних стандартів); налаштованість на дії в системі взаємних ро-
зумних компромісів (при прагненні досягнення фахівцями свого
«Я»: професійних цілей, а не нехтування інтересів контрагентів
по бізнес-діяльності)
Уникнення
невизначеності
Внутрішнє прагнення від-
ходу від невизначеності
як такої
Достатньо значна схильність до збереження традиційного наяв-
ного положення речей (і консервативної поведінки) та несприй-
няття ідеї «маркетингового екстремізму». Комерційна діяльність
супроводжується намаганням уникнення системних ризиків та
їхнього можливо повного урахування
Довготермінова
орієнтація
Ідентифікація підходів
щодо використання часу в
рамках коротко-, серед-
ньо- або довгострокової
перспективи
Фахові переваги значною мірою концентруються у маркетинго-
вій діяльності з забезпечення підприємництва у галузях з довго-
тривалим обігом капіталу та комплексних маркетингових до-
сліджень (і науковому забезпеченні маркетингової діяльності).
Недоліками у цьому відношенні є неособлива впевненість фа-
хівця-маркетолога щодо дотримання умов тайм-обмежень
Індульгенція Поблажливе ставлення до
абсолютизації у підпри-
ємництві ринкових імпе-
ративів егоїзму та при-
бутковості
Наявним є певне збереження характеристик соціально-орієнтова-
ного підприємництва та певного урахування релігійних канонів
і пантеїзму (урахування у маркетинговій діяльності ролі природ-
ничо-кліматичних чинників); прогнозовано у рекламній діяльно-
сті не спрацював підхід щодо «експлуатації» секстизму. Пошире-
ним є загальна невпевненість бізнесу у своїх перспективах, домі-
нування негативних очікувань
Висновки. В узагальненому визначенні відзна-
чимо такі характерні риси профіля українського
маркетолога (вони містять і позитивні, і негативні
прояви, що у різних комбінаціях є притаманним під-
приємцям усіх культур і країн).
Український маркетолог, як правило, є усуне-
ним від прийняття принципових фахових рішень,
що «підштовхує» його до кроків «партизанського
маркетингу» і нестандартних дій; він більш схиль-
ний до колективних форм діяльності (але з прихова-
ними амбітними індивідуальними рисами багатьох
членів колективу); у фаховій діяльності здатний ро-
зуміти та ураховувати цінність життя і багатства для
вітчизняного споживача і споживчої поведінки як
такої; відчуває високий внутрішній дискомфорт
і неприродність в умовах невизначеності та особли-
Є. В. Чеботарьов
82
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
вої ризиковості. Перевагою українського маркето-
лога є діяльність у галузях з довготерміновим обігом
капіталу (на відміну, наприклад, від суто торгівель-
ної діяльності) та у сфері комплексних маркетинго-
вих досліджень. Вітчизняний маркетолог певною
мірою ще зберіг властивості соціальної орієнтації у
бізнесі (але домінантою його підприємницької сві-
домості є значні негативні очікування).
Перспективними напрямами подальшого
опрацювання проблеми є проведення розгорнутих
опитувань щодо поглибленого з’ясування якостей
і властивостей профіля українського маркетолога з
«виходом» на аналіз узагальнюючих характеристик
профіля українського підприємця.
Література
1. Campbell J. P., Dunnette M. D., Hough L. M.
Modeling the performance prediction problem in industrial
and organizational psychology. Handbook of Industrial
and Organizational Psychology. Consulting Psychologists
Press, 1990. Vol. 1. P. 687-732. 2. Грішнова О. А. Но-
вітні технології в економіці персоналу: нові можливо-
сті і нові виклики. Вісник економічної науки України.
2016. № 2. С. 52-56. 3. Зайцев В. С. Вибір моделі кор-
поративних вимог до компетенцій фахівця промисло-
вого підприємства. Економічний вісник Донбасу. 2017.
№ 2(48). C. 207-213. 4. Медведєва І. В. Концепції
культури в міжнародному бізнесі. Глобальні та націо-
нальні проблеми економіки. 2017. Випуск 16. С. 58-63.
5. Glinkowska B., Chebotarov V. A Comparative Cross-
Cultural Analysis of the Profile of a Modern Ukrainian
Manager: the Imperatives of the Future in the Context of
Internationalization. Comparative Economic Research.
2018. Vol. 21. № 3. P. 63-74. doi: https://doi.org/10.2478/
cer-2018-0019. 6. Glinkowska-Krauze B., Chebota-
rov I., Chebotarov V. Comparative Studies of National
Business Cultures in the Countries of Central and Eastern
Europe: the Basics for Improving International
Entrepreneurship in Poland and Ukraine. Comparative
Economic Research. Central and Eastern Europe. 2020.
Vol. 23. № 1. P. 7-18. doi: https://doi.org/10.18778/1508-
2008.23.01. 7. Rapaille C. The Culture Code. Broadway
Books, 2007. 213 p. 8. Старостіна А. О. Маркетингові
дослідження національних і міжнародних ринків: під-
ручник. Київ: Лазарит-Поліграф, 2012. 480 с. 9. Hof-
stede G. Culture’s consequences: International differences
in work-related values. Beverly Hills, CA: Sage Publica-
tions, 1980. 328 p. 10. Hofstede G. Cultures and
organizations: software of the mind. London: McGraw-
Hill, 1992. 576 р. 11. Hofstede Insights. URL:
https://www.hofstede-insights.com/models/national-cul-
ture.
References
1. Campbell, J. P., Dunnette, M. D., Hough, L. M.
(1990). Modeling the performance prediction problem in
industrial and organizational psychology. Handbook of
Industrial and Organizational Psychology. Consulting
Psychologists Press, Vol. 1, рp. 687-732.
2. Hrishnova, O. A. (2016). Novitni tekhnolohii v
ekonomitsi personalu: novi mozhlyvosti i novi vyklyky
[The latest technologies in the personnel economy: new op-
portunities and new challenges]. Visnyk ekonomichnoi
nauky Ukrainy – Herald of the Economic Sciences of
Ukraine, 2, рp. 52-56 [in Ukrainian].
3. Zaitsev. V. S. (2017). Vybir modeli korpora-
tyvnykh vymoh do kompetentsii fakhivtsia promyslovoho
pidpryiemstva [Choosing a model of corporate require-
ments for the competencies of an industrial enterprise spe-
cialist]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald
of the Donbas, 2(48), рp. 207-213 [in Ukrainian].
4. Medvedieva, I. V. (2017). Kontseptsii kultury v
mizhnarodnomu biznesi. [Concepts of culture in interna-
tional business]. Hlobalni ta natsionalni problemy
ekonomiky – Global and National Problems of Economy,
Isuue 16, рp. 58-63 [in Ukrainian].
5. Glinkowska, B., Chebotarov, V. (2018). A Com-
parative Cross-Cultural Analysis of the Profile of a Modern
Ukrainian Manager: the Imperatives of the Future in the
Context of Internationalization. Comparative Economic
Research. Central and Eastern Europe, Vol. 21(3), рp. 63-
74. doi: https://doi.org/10.2478/cer-2018-0019.
6. Glinkowska-Krauze, B., Chebotarov, I., Chebota-
rov, V. (2020). Comparative Studies of National Business
Cultures in the Countries of Central and Eastern Europe:
the Basics for Improving International Entrepreneurship in
Poland and Ukraine. Comparative Economic Research.
Central and Eastern Europe, Vol. 23(1), рp. 7-18. doi:
https://doi.org/10.18778/1508-2008.23.01.
7. Rapaille, C. (2007). The Culture Code. Broadway
Books.
8. Starostina, A. O. (2012). Marketynhovi doslid-
zhennia natsionalnykh i mizhnarodnykh rynkiv [Marketing
research of national and international markets]. Kyiv,
Lazarite-Polygraph [in Ukrainian].
9. Hofstede, G. (1980). Culture’s consequences:
International differences in work-related values. Beverly
Hills, CA, Sage Publications.
10. Hofstede, G. (1992). Cultures and organizations:
software of the mind. London, McGraw-Hill. 576 р.
11. Hofstede Insights. (n.d.). hofstede-insights.com.
Retrieved from https://www.hofstede-insights.com/
models/national-culture.
Чеботарьов Є. В. Національна ділова культура
України і профіль українського маркетолога
У статті здійснено спробу розгляду проблеми, яка
ще не стала предметом системних розробок у вітчизня-
ній та зарубіжній науці, – аналізу профіля українського
маркетолога. Дана проблема досліджується на під-
ґрунті висунутого нового методологічного підходу:
визнання детермінованості профіля маркетолога пев-
ної країни (як і в цілому – профіля підприємця) змістом
і особливостями національної ділової культури даної
країни. Висунутий підхід логічно зумовив необхід-
ність компаративного аналізу національної ділової
культури України. Такий аналіз проведено з викорис-
танням відповідних параметрів-вимірювачів сучасної
економічної компаративістики («дистанція влади»,
«індивідуалізм», «маскулінність», «уникнення неви-
значеності», «довготермінова орієнтація», «індульген-
ція») у порівнянні з країнами західної та центрально-
східної Європи та Південного Сходу. Ідентифіковано
унікальність національної ділової культури України,
яка полягає в її мультикультурності: в органічному по-
Є. В. Чеботарьов
83
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
єднанні західного (англо-саксонського) та східного
(південно-східного) підприємництва; в особливій по-
вазі до інших релігій і конфесій. Виокремлено харак-
терні риси профіля українського маркетолога (вони, як
і риси профіля підприємця будь-якої країни у всі часи,
містять і позитивні, і негативні властивості). Українсь-
кий маркетолог: як правило, є усуненим від прийняття
принципових рішень, що «підштовхує» його до кроків
«партизанського маркетингу»; він більш схильний до
колективних форм діяльності (але з прихованими ам-
бітними індивідуальними рисами); у фаховій діяльно-
сті розуміє цінність життя і багатства для вітчизняного
споживача і споживчої поведінки як такої; відчуває
внутрішній дискомфорт в умовах невизначеності та
особливої ризиковості; перевагою українського марке-
толога є діяльність у галузях з довготерміновим обігом
капіталу та у сфері комплексних маркетингових до-
сліджень; вітчизняний маркетолог певною мірою ще
зберіг властивості соціальної орієнтації у бізнесі (але
домінантою його підприємницької свідомості є нега-
тивні очікування).
Ключові слова: маркетинг, профіль маркетолога,
економічна компаративістика, національна ділова
культура, Україна.
Chebotarov Ie. National Business Culture of
Ukraine and the Profile of a Ukrainian Marketer
The article attempts to consider a problem that has not
yet been the subject of systematic developments in domes-
tic and foreign science – the analysis of the profile of a
Ukrainian marketer. This problem is investigated on the
basis of the proposed new methodological approach: the
recognition of the determinism of the profile of a marketer
of a country (as well as in general – the profile of the en-
trepreneur) content and features of the national business
culture of the country. The proposed approach logically ne-
cessitated a comparative analysis of the national business
culture of Ukraine. This analysis was performed using the
appropriate measuring parameters of modern economic
comparativistics ("power distance", "individualism",
"masculinity", "uncertainty avoidance", "long-term orien-
tation", "indulgence") in comparison with Western, Central
and Eastern Europe and the South East. The uniqueness of
the national business culture of Ukraine is identified, which
consists in its multiculturalism: in the organic combination
of western (Anglo-Saxon) and eastern (south-eastern)
entrepreneurship; with special respect for other religions
and denominations. The characteristic features of the pro-
file of a Ukrainian marketer are singled out (they, as well
as the features of the profile of an entrepreneur of any coun-
try at all times, contain both positive and negative proper-
ties). A Ukrainian marketer: as a rule, is excluded from
making fundamental decisions, which "pushes" him to the
steps of "guerilla marketing"; he is more prone to collective
forms of activity (but with hidden ambitious individual
traits); in professional activity understands the value of life
and wealth for the domestic consumer and consumer be-
havior as such; feels internal discomfort in conditions of
uncertainty and special risk; the advantage of a Ukrainian
marketer is activity in industries with long-term capital
turnover and in the field of complex marketing research;
domestic marketer to some extent still retains the proper-
ties of social orientation in business (but the dominant of
his entrepreneurial consciousness are negative expecta-
tions).
Keywords: marketing, marketer profile, economic
comparativistics, national business culture, Ukraine.
Чеботарёв Е. В. Национальная деловая куль-
тура Украины и профиль украинского маркетолога
В статье предпринята попытка рассмотрения про-
блемы, которая еще не стала предметом системных
разработок в отечественной и зарубежной науке, – ана-
лиза профиля украинского маркетолога. Данная про-
блема исследуется на основе выдвинутого нового ме-
тодологического подхода: признание детерминирован-
ности профиля маркетолога определенной страны (как
и в целом – профиля предпринимателя) содержанием и
особенностями национальной деловой культуры дан-
ной страны. Выдвинутый подход логично обусловил
необходимость сравнительного анализа национальной
деловой культуры Украины. Такой анализ проведен с
использованием соответствующих параметров-изме-
рителей современной экономической компаративи-
стики («дистанция власти», «индивидуализм», «маску-
линность», «избегание неопределенности», «долго-
срочная ориентация», «индульгенция») в сравнении со
странами западной и центрально-восточной Европы и
Юго-Востока. Идентифицирована уникальность на-
циональной деловой культуры Украины, которая за-
ключается в ее мультикультурности: в органическом
сочетании западного (англо-саксонского) и восточного
(юго-восточного) предпринимательства; в особом ува-
жении к другим религиям и конфессиям. Выделены ха-
рактерные черты профиля украинского маркетолога
(они, как и черты профиля предпринимателя любой
страны во все времена, содержат и положительные, и
отрицательные свойства). Украинский маркетолог: как
правило, отстранен от принятия принципиальных ре-
шений, что «подталкивает» его к «партизанскому мар-
кетингу»; он более склонен к коллективным формам
деятельности (но со скрытыми амбициозными индиви-
дуальными чертами) в профессиональной деятельно-
сти понимает ценность жизни и богатства для отече-
ственного потребителя и потребительского поведения
как такового; чувствует внутренний дискомфорт в
условиях неопределенности и особой рискованности;
преимуществом украинского маркетолога является де-
ятельность в отраслях с долгосрочным оборотом капи-
тала и в сфере комплексных маркетинговых исследо-
ваний; отечественный маркетолог в определенной сте-
пени еще сохранил свойства социальной ориентации в
бизнесе (но доминантой его предпринимательского со-
знания есть негативные ожидания).
Ключевые слова: маркетинг, профиль маркето-
лога, экономическая компаративистика, национальная
деловая культура, Украина.
Стаття надійшла до редакції 17.02.2021
Прийнято до друку 16.03.2021
|