Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів
Завдяки розвитку світової торгівлі, більше двох третин загальних вантажів у світі залежить від морського транспорту. Морський транспорт та порти відіграють важливу роль у сталому розвитку світової економіки. У даний час, як міжнародні порти перевалки, порти еволюціонують від звичайних роздрібних тер...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179807 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів / В.В. Рябчук, Г.Г. Калініна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 90-94. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859468823038525440 |
|---|---|
| author | Рябчук, В.В. Калініна, Г.Г. |
| author_facet | Рябчук, В.В. Калініна, Г.Г. |
| citation_txt | Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів / В.В. Рябчук, Г.Г. Калініна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 90-94. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Завдяки розвитку світової торгівлі, більше двох третин загальних вантажів у світі залежить від морського транспорту. Морський транспорт та порти відіграють важливу роль у сталому розвитку світової економіки. У даний час, як міжнародні порти перевалки, порти еволюціонують від звичайних роздрібних терміналів до контейнерних розподільчих логістичних центрів (хабів). Безперечно, судноплавна та портова галузі мають тісні стосунки зі світовою економікою. Порти є основними вантажоперевізниками та обмінниками інформації із зовнішніми регіонами. Крім того, портові економіки стали важливими важелями сприяння розвитку регіональної економіки. Для того, щоб забезпечити конкурентну позицію порту в межах певного діапазону, багато портових адміністрацій та зацікавлених сторін вимірювали показники конкуренції на основі мікроекономічних концепцій, таких як їхні ринкові частки та річні темпи зростання серед конкурентів. Однак у минулі роки можна помітити, що зростаюча увага до соціальної відповідальності порту, іншими словами, вплив портових операцій та діяльності на навколишнє середовище часто привертали увагу громадськості. Порт також стикається з великим тиском щодо результатів своєї соціальної відповідальності. Такі задовільні показники пропускної спроможності або темпи зростання недостатні для вимірювання конкурентної позиції портів у сучасній ситуації. Порти або зацікавлені сторони можуть зважати на додаткові збори за вплив на навколишнє середовище, а саме на викиди, забруднення води, шум тощо для досягнення стійкого розвитку портів. Порти з чудовими екологічними показниками та високою соціальною репутацією, швидше за все, будуть мати перевагу. Існують різні методи визначення їх конкурентоспроможності, особливо для контейнерних портів. Як правило, багато джерел літератури вказують, що є ключові фактори, що впливають на конкурентоспроможність порту, такі – пропускна спроможність порту, продуктивність, якість послуг, доступність внутрішніх територій та репутація. Однак існують також факти, які свідчить про те, що громадськість все більше зосереджується на екологічних проблемах порту, що призводить до набагато більш негативних зовнішніх ефектів для суспільства. Одним із серйозних впливів на навколишнє середовище є викиди вихлопних газів (забруднення повітря), які в основному спричинені транспортними засобами в портовій галузі. Тенденції розвитку портової та судноплавної галузей спрямовані на поширення глобалізації та контейнеризації. Відповідно, конкурентне середовище стає все більш жорстким для усіх учасників ринку морських перевезень. У таких умовах, щоб бути конкурентоспроможним, слід зменшити негативні зовнішні ефекти, більше уваги приділяти охороні навколишнього середовища. Екологічні питання безпосередньо впливають як на глобальне економічне зростання, так і на конкурентоспроможність портів.
Благодаря развитию мировой торговли, более двух третей общих грузов в мире зависит от морского транспорта. Морской транспорт и порты играют важную роль в устойчивом развитии мировой экономики. В настоящее время, как международные порты перевалки, порты эволюционируют от обычных розничных терминалов к контейнерным распределительным логистическим центрам (хабам). Бесспорно, судоходная и портовая отрасли имеют непосредственное отношение к мировой экономики. Порты являются основными грузоперевозчиками и обменниками информации с внешними регионами. Кроме того, портовая экономика стала важным рычагом содействия развитию региональной экономики. Для того, чтобы обеспечить конкурентную позицию порта в пределах определенного диапазона, много портовых администраций и заинтересованных сторон измеряли показатели конкуренции на основе микроэкономических концепций, таких как рыночные доли и годовые темпы роста среди конкурентов. Однако в прошлые годы можно заметить, что растущее внимание к социальной ответственности порта, то есть влияние портовых операций и деятельности на окружающую среду, часто привлекали внимание общественности. Порт также сталкивается с большим давлением на результаты своей социальной ответственности. Такие удовлетворительные показатели пропускной способности или темпы роста недостаточны для измерения конкурентной позиции портов в современных условиях. Порты или заинтересованные стороны могут иметь дополнительные сборы за воздействие на окружающую среду, а именно на выбросы, загрязнение воды, шум и т.д. для достижения устойчивого развития портов. Порты с прекрасными экологическими показателями и высокой социальной репутацией, скорее всего, будут иметь конкурентное преимущество. Существуют различные методы определения их конкурентоспособности, особенно для контейнерных портов. Как правило, многие источники литературы указывают, что ключевые факторы, влияющие на конкурентоспособность порта, такие – пропускная способность порта, производительность, качество услуг, доступность внутренних территорий и репутация. Однако, существуют также факты, которые свидетельствуют о том, что общественность все больше сосредотачивается на экологических вопросах порта, что приводит к гораздо более негативным внешним эффектам для общества. Одним из серьезных воздействий на окружающую среду являются выбросы выхлопных газов (загрязнение воздуха), которые в основном вызваны транспортными средствами в портовой отрасли. Тенденции развития портовой и судоходной отраслей связаны с распространением глобализации и контейнеризации. Соответственно, конкурентная среда становится все более жесткой для всех участников рынка морских перевозок. В таких условиях, чтобы быть конкурентоспособным, следует уменьшить негативные внешние эффекты, больше внимания уделять охране окружающей среды. Экологические вопросы непосредственно влияют как на глобальный экономический рост, так и на конкурентоспособность портов.
Thanks to the development of world trade, more than two-thirds of the world's total cargo depends on maritime transport. Maritime transport and ports play an important role in the sustainable development of the global economy. Currently, as international transshipment ports, ports are evolving from conventional retail terminals to containerized distribution logistics centers (hubs). Undoubtedly, the shipping and port industries are directly related to the global economy. The ports are the main carriers and information exchangers with the outer regions. In addition, the port economy has become an important lever for promoting regional economic development. In order to ensure a port's competitive position within a certain range, many port administrations and stakeholders have measured competition performance based on microeconomic concepts such as market shares and annual growth rates among competitors. However, in past years it can be seen that the growing attention to the social responsibility of the port, that is, the impact of port operations and activities on the environment, has often attracted public attention. The port is also facing great pressure on the results of its social responsibility. Such a satisfactory capacity or growth rate is insufficient to measure the competitive position of ports in today's environment. Ports or interested parties may have additional charges for environmental impacts, such as emissions, water pollution, noise, etc. to achieve sustainable port development. Ports with excellent environmental performance and high social reputation are likely to have a competitive advantage. There are various methods for determining their competitiveness, especially for container ports. As a rule, a lot of literature indicates that the key factors affecting the competitiveness of a port, such as port capacity, productivity, quality of service, accessibility of inland areas and reputation. However, there is also evidence that the public is increasingly focusing on environmental issues of the port, which leads to much more negative externalities for society. One of the major environmental impacts is exhaust gas emissions (air pollution), which are mainly caused by vehicles in the port industry. The development trends of the port and shipping industries are associated with the spread of globalization and containerization. Accordingly, the competitive environment is becoming increasingly tough for all participants in the maritime transport market. In such conditions, in order to be competitive, it is necessary to reduce negative externalities and pay more attention to environmental protection. Environmental issues directly affect both global economic growth and the competitiveness of ports.
|
| first_indexed | 2025-11-24T06:48:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
В. В. Рябчук, Г. Г. Калініна
90
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
УДК 338.2:656.615 doi: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-90-94
В. В. Рябчук,
аспірант,
ORCID 0000-0003-4261-1881,
Г. Г. Калініна,
кандидат економічних наук, доцент,
ORCID 0000-0003-2150-5326,
e-mail: terra.scorp96@gmail.com,
Азовський морський інститут Національного університету
«Одеська морська академія», м. Маріуполь
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТА СТРАТЕГІЧНЕ
ПОЗИЦІОНУВАННЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ
Постановка проблеми. Завдяки розвитку сві-
тової торгівлі, більше двох третин загальних ванта-
жів у світі залежить від морського транспорту (Мор-
ський шовковий шлях). Морський транспорт та
порти відіграють важливу роль у сталому розвитку
світової економіки. У даний час, як міжнародні по-
рти перевалки, порти еволюціонують від звичайних
роздрібних терміналів до контейнерних розподіль-
чих логістичних центрів (хабів) [1]. Як природний
інтерфейс, морський порт також розглядається як
спеціальний міжнародний транспортний вузол.
Крім того, бум розвитку контейнерного транспорту
приводить до досить швидкого, дешевшого та ефек-
тивнішого океанського транспортування, що є так
званою контейнеризацією. Отже, звичайна оцінка
конкурентоспроможності портів відіграє важливу
роль для нинішньої портової галузі.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Питаннями конкурентоспроможності та позиціону-
вання морських портів на ринку транспортних по-
слуг займалися вчені-практики: Т. Чен [2], Д. Фле-
мінг [3], С. Баррос [4], Т. Ноттебум [5], М. Ламберт
[6] та ін. Дослідники достатньо фундаментально
розкривали різні аспекти та впливи на економіку
явища зростання конкурентоспроможності. Але по-
дальший розвиток ринкових відносин, підсилення
жорсткої конкуренції потребує й надалі приділяти
особливу увагу питанням позиціонування та конку-
рентоспроможності портів.
Метою статті є дослідження питань позиціону-
вання та конкурентоспроможності морських портів.
Виклад основного матеріалу. Безперечно,
судноплавна та портова галузі мають тісні стосунки
зі світовою економікою. Порти є основними ван-
тажоперевізниками та обмінниками інформації із
зовнішніми регіонами.
Крім того, портові економіки стали важливими
важелями сприяння розвитку регіональної еконо-
міки [2]. Існує думка, що порівняно з іншими ви-
дами транспорту морські перевезення відповідають
приблизно за 85% світової торгівлі [3]. Загальний
темп зростання контейнерних перевезень виріс до
80,5% протягом 2005-2014 рр. Незважаючи на збіль-
шення глобальної контейнеризації та швидкий роз-
виток економіки контейнерних портів, екологічні
проблеми стали вирішальними факторами для залу-
чення ділових партнерів та потенційних інвесторів.
Дж. Родріге та його колеги [1] стверджували, що на
порти все частіше впливають процеси глобалізації,
а перевезення в контейнерах суттєво змінили дина-
мічні показники портів, сприяючи появі спеціалізо-
ваних контейнерних портів [1]. Ураховуючи таку
ситуацію, порт більше не є індивідуальним або про-
міжним вузлом логістичного ланцюга. Однак він
став багатофункціональним шлюзом і має великий
вплив на соціальну економіку. Отже, багато порто-
вих адміністрацій та зацікавлених сторін зайняті різ-
номанітними стратегіями та процесами прийняття
рішень для підвищення конкурентоспроможності.
Для того, щоб забезпечити конкурентну пози-
цію порту в межах певного діапазону, багато порто-
вих адміністрацій та зацікавлених сторін вимірю-
вали показники конкуренції на основі мікроеконо-
мічних концепцій, таких як їхні ринкові частки та
річні темпи зростання серед конкурентів.
Однак у минулі роки можна помітити, що зрос-
таюча увага до соціальної відповідальності порту,
іншими словами, вплив портових операцій та діяль-
ності на навколишнє середовище, часто привертали
увагу громадськості. Порт також стикається з вели-
ким тиском щодо результатів своєї соціальної відпо-
відальності [5].
Такі задовільні показники пропускної спро-
можності або темпи зростання недостатні для вимі-
рювання конкурентної позиції портів у сучасній си-
туації. Порти або зацікавлені сторони можуть зва-
жати на додаткові збори за вплив на навколишнє се-
редовище, а саме на викиди, забруднення води, шум
тощо для досягнення стійкого розвитку портів.
Порти з чудовими екологічними показниками та ви-
сокою соціальною репутацією, швидше за все, бу-
дуть мати перевагу [5].
При цьому порти повинні враховувати вплив
навколишнього середовища [5]. Усі портові органи
мають враховувати своє поточне позиціонування,
переваги, слабкі сторони та інші обмеження, щоб
сформулювати ефективну стратегію для підви-
щення їх ефективності та конкурентоспроможності.
Існують різні методи визначення їх конкурен-
тоспроможності, особливо для контейнерних пор-
В. В. Рябчук, Г. Г. Калініна
91
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
тів. Як правило, багато джерел літератури вказують,
що є ключові фактори, що впливають на конкурен-
тоспроможність порту, такі як пропускна спромож-
ність порту, продуктивність, якість послуг, доступ-
ність внутрішніх територій та репутація. Однак, іс-
нують також факти, які свідчить про те, що громад-
ськість все більше зосереджується на екологічних
проблемах порту, що призводить до набагато більш
негативних зовнішніх ефектів для суспільства. Од-
ним із серйозних впливів на навколишнє середо-
вище є викиди вихлопних газів (забруднення по-
вітря), які в основному спричинені транспортними
засобами в портовій галузі.
У 2000 році були встановлені зовнішні витрати
різних видів транспорту (включаючи автомобіль-
ний, залізничний та внутрішню навігацію). На ос-
нові цих даних Е. Хезендонк та її колеги [7] проана-
лізували екологічні показники роботи порту («Зеле-
ний портфельний аналіз») через внутрішні переве-
зення, включаючи морські порти Гамбург – Гавр.
Висновком було таке твердження: якщо портові ор-
гани не приймуть до уваги вплив на навколишнє се-
редовище, приймаючи рішення, конкурентоспро-
можність порту погіршиться порівняно з конкурен-
тами. Таким чином, екологічні показники все ще є
тим, що насправді має значення, і насправді їх слід
розглядати відповідно до конкурентоспроможності
порту [7].
Однак такий аналіз ще не проводився серед
азіатських контейнерних портів. Згідно зі статисти-
чними даними Світового банку щодо глобальних пе-
ревезень контейнерних портів у списку 10 найбіль-
ших у світі контейнерних портів – 9 порти Азії.
Тому азіатські контейнерні порти мають домінуючі
позиції у світі. При складанні рейтингів головну
увагу приділяли економічним показникам порту,
але не враховувались екологічні аспекти.
Порти в усьому світі конкурують між собою з
точки зору екологічних перспектив. Багато мор-
ських портів в ЄС та США вже запровадили еколо-
гічно безпечні схеми стимулювання для просування
стратегій зелених портів [7; 8]. Отже, Азіатські кон-
тейнерні порти повинні нести більше відповідально-
сті за турботу про соціальні наслідки та негативні
зовнішні ефекти. Однак, виходячи з наших поточ-
них досліджень, серед азіатських портів не можливо
помітно спостерігати таку стратегічну зміну. Азіат-
ський регіон щодо екологічно чистих аспектів від-
носно відстає від ЄС чи США.
Більшість азіатських портових стратегій та за-
ходів залишаються на стадії побудови інфраструк-
тури, тоді як екологічні стратегії в основному зали-
шаються на теоретичному рівні.
Цікаво було б провести аналіз основних азіат-
ських контейнерних портів, щоб з'ясувати, чи є до-
ступні та можливі інструменти, які можуть допо-
могти або підтримати їх у розробці належних еколо-
гічних стратегій.
Отже, слід визначитися з можливістю бути ак-
туальним і застосовуватися до основних азіатських
контейнерних портів аналізу зеленого стратегічного
позиціонування. Основна ідея дослідження полягає
в розробці механізму сприяння розвитку як еконо-
мічного, так і екологічного аспектів розвитку порту.
Звичайна стратегія в основному орієнтована на мак-
симізацію загальної пропускної здатності вантажу, а
не на зменшення впливу на навколишнє середо-
вище.
Однак така тенденція показує, що звичайна
стратегія занадто вузька та застаріла для поточної
ситуації. Тому азіатські контейнерні порти мають
змінити тактику та дії, щоб досягти стійкого роз-
витку. Деякі порти Європи та інших частин світу
вже змінили стратегічний план сприяння сталому
зростанню [9-12]. Завдяки застосуванню екологіч-
ної стратегії порти особливо захищаються та підтри-
муються громадськістю.
Таким чином, питання, досліджуване в роботі,
має велике значення для екологічного стратегічного
позиціонування для основних азіатських контейнер-
них портів.
Розвиток портової конкуренції був важливою
темою в морській економіці. E. Ван де Воорде та
У. Вінкельмас [8] стверджували, що через складні
характеристики та багатогранність поняття портової
конкуренції її можна трактувати з різних точок зору
[8]. Тоді як кожен рух слід вивчати на основі роз-
витку портової галузі. Загалом, портова конкуренція
постійно змінюється і залежить від розвитку порто-
вої галузі. Ряд вчених [8-11] підкреслювали, що
розвиток портової промисловості можна розділити
на чотири етапи.
Перший етап стосується періоду до XVIII ст.,
коли порт був просто місцем, де можна завантажу-
вати та розвантажувати вантажі. Більше того, він ви-
ступав як ключовий ланцюг товарного обігу.
Другий етап – це період з початку XVIII ст. до
середини XX ст. Крім того, почали формуватися ос-
новні логістичні функції, такі як зберігання, транс-
портування та переробка, а також портові промис-
лові та комерційні повноваження.
Таким чином, порти стали вантажним центром
обслуговування з доданою вартістю в умовах тор-
гівлі та виробництва.
Третій етап розпочався в 1950-1960-х роках.
Завдяки розвитку судноплавства та інформаційних
технологій порт перетворився на багатофункціо-
нальний інтегрований центр з метою адаптації до
вимог світової торгівлі та логістики.
Четвертий етап розпочався наприкінці XХ ст.
Більше того, багато портів прагнуть до належного
шляху реформ. Порти приділяють набагато більше
уваги розвитку навколишніх громад та економічній
диверсифікації. Своїми цілями ставлять форму-
вання міжнародного центру, промислового клас-
теру, всебічної платформи послуг, а також транс-
портний центр у світовий ланцюг поставок [9].
Разом з розвитком портової галузі у світі кон-
куренція між портами стає все більш жорсткішою. У
загальноприйнятому розумінні портова конкуренція
може бути розділена на три просторові рівні. На ос-
нові дослідження географічних та функціональних
В. В. Рябчук, Г. Г. Калініна
92
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
параметрів портів було встановлено перший рівень
конкуренції між певними територіями портів, які
включають ряд портових районів. Другий рівень
конкуренції стосується рівня певних портових райо-
нів, і в цих районах існують окремі стивідорні по-
слуги. Остаточний рівень змагань знаходиться серед
портів [11]. Такі території або райони порту можуть
мати подібні характеристики географічно [5]. Після
цього Б. Слек [10] запропонував двовимірну кон-
цепцію портової конкуренції, яка включає як між-
портові, так і внутрішньо-портові конкурентні струк-
тури [10]. Однак автори статті [7] частково погоди-
лися з цими критеріями та вважали далі, що портова
конкуренція на практиці повинна охоплювати сце-
нарій чотирьох рівнів.
Рівень 1: Міжпортова конкуренція на рівні
портових органів, що означає, що конкуренція існує
в різних портах. Зацікавленій стороні подобається,
як уряд чи портові органи намагаються зміцнити
конкурентні позиції в умовах задоволення вимог
ринку та пропонують оптимальні умови праці: ін-
фраструктура або залучення інвестиційного про-
єкту.
Рівень 2: Міжпортова конкуренція на товар-
ному рівні, що відбувається між портами, коли кон-
курують за подібні портові підприємства. Адмініст-
рація порту зосереджується на різних категоріях
портового трафіку, щоб отримати відносно вищу
частку ринку або темпи зростання.
Рівень 3: Міжпортова конкуренція на рівні
оператора, яка говорить про конкуренцію між опе-
раторами з різних портів. Крім того, більшість опе-
раторів конкурують під час руху певних портових
структур.
Рівень 4: Внутрішньопортовий кластерний
рівень конкуренції, коли конкуренція відбувається в
тому самому порту, але серед подібних портових
підприємств. Наприклад, термінал, буксир або пі-
лотні операції. Цей рівень може запобігти монополії
та покращити якість обслуговування в порту.
Таким чином, разом з еволюцією порту зміню-
валися ключові чинники конкурентоспроможності
портів. Визначення головних параметрів конкурен-
тоспроможності порту – це також великий і склад-
ний процес. Навіть у той самий період вибір до-
сліджуваних факторів також сильно відрізняється
через національну чи регіональну ситуацію. Отже,
можливо лише вказувати на загальновизнану ево-
люцію конкурентоспроможності порту. Раніше пор-
това конкуренція просто зосереджувалась на обся-
гах вантажів між собою. Іншими словами, про-
пускна здатність вантажу та заходи суден виступали
домінуючими умовами для оцінки конкурентних по-
зицій порту. Автори [8-12] погодились з цим з точки
зору вантажовідправників та експедиторів. Чис-
ленні порти на той момент намагалися сформулю-
вати різноманітні стратегії, щоб зробити себе най-
більш зайнятим портом серед конкурентів.
Згодом, коли в портову галузь було залучено
багато державного фінансування, наприклад проєкт
додаткової інфраструктури або злиття бізнесу, ба-
гато чого змінилося. Громадськість та уряд глибоко
усвідомлювали важливість портів для створення со-
ціального забезпечення. Саме порт відповідає за за-
безпечення кращих умов праці, створює можливості
для працевлаштування тощо. Отже, з'явилася кон-
цепція доданої вартості, яка стала найважливішим
критерієм конкурентоспроможності порту. Більше
того, доступність портів все більше відіграє важливу
роль. Це означає не лише морську доступність, але
зокрема доступність внутрішніх портів.
Для того, щоб відповісти на посилену міжпор-
тову конкуренцію, багато портів та зацікавлені сто-
рони намагалися знайти рішення щодо відносин із
внутрішніми районами. Сьогодні численні зацікав-
лені сторони бачать те, що порти роблять щодня, що
суттєво впливає на наше довкілля.
Наслідки можуть бути як позитивні, так і нега-
тивні. Позитивні, наприклад, проєкти днопоглиблю-
вальних робіт. Тоді, як негативні наслідки –викиди
вихлопних газів, забруднення води – приносять зби-
ток навколишньому середовищу та негативні зов-
нішні ефекти.
Таким чином, такі екологічні проблеми та рі-
шення на сьогодні є першою і найголовнішою те-
мою для портової галузі у всьому світі. Громад-
ськість та зацікавлені сторони сьогодні змушують
порти не лише враховувати обсяги перевезень, соці-
альний добробут, а також вплив на навколишнє се-
редовище. Велика частина наукової літератури під-
тверджує таку ситуацію.
Висновок. Отже, конкурентоспроможність
морського порту – це багатопланове поняття, яке в
залежності від суб'єкта конкуренції та масштабу оці-
нюваного конкурентного ринку може розглядатися
на макрорівні як конкурентоспроможність морських
портів країни, басейну; на мезорівні – як конкурен-
тоспроможність окремого морського порту; на мік-
рорівні – конкурентоспроможність підприємства,
що надає послуги в морському порту, і конкуренто-
спроможність конкретної послуги, що надається в
порту.
Тенденції розвитку портової та судноплавної
галузей спрямовані на поширення глобалізації та
контейнеризації. Відповідно, конкурентне середо-
вище стає все більш жорстким для усіх учасників
ринку морських перевезень. У таких умовах, щоб
бути конкурентоспроможним, слід зменшити нега-
тивні зовнішні ефекти, більше уваги приділяти охо-
роні навколишнього середовища. Екологічні пи-
тання безпосередньо впливають як на глобальне
економічне зростання, так і на конкурентоспромож-
ність портів.
Література
1. Rodrigue Jean-Paul. The geography of transport
systems. 4th еd. New York: Routledge. 2017. Р. 100-135.
2. Chen T. Land utilization in the container terminal. Mar-
itime policy and management. 1989 Vol. 25, No 4. Р. 286-
303. doi: https://doi.org/10.1080/03088839800000054.
3. Fleming D. K. World container port rankings. Maritime
policy and management. 1997. Vol. 24, No 2. Р. 175-181.
doi: https://doi.org/10.1080/03088839700000068. 4. Bar-
В. В. Рябчук, Г. Г. Калініна
93
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
ros C. P. A Benchmark Analysis of Italian Seaports Using
Data Envelopment Analysis. Maritime Economics & Lo-
gistics. 2006. Vol. 8(4). Р. 346-365. 5. Lam & Notte-
boom, T. (2005). The Peripheral Port Challenge in Con-
tainer Port Systems. In Leggate, H., McConville, J., Mor-
villo, A. (Eds.). International Maritime Transport: Per-
spectives. London: Routledge. Р. 173-188. 6. Lambert M.
World container port traffic league. International Year-
book. 1998. Р. 8-12. 7. Haezendonck E., Coeck C. and
Verbeke A. (1999). Value Added Analysis as a tool for
strategic Port planning. PIANC bulletin. 1999. No. 100.
Р. 60-67. 8. Van de Voorde E. and Winkelmans W.
(2002). A General Introduction to Port Competition and
Management. In: Huybrechts et al., Eds., Port Competi-
tiveness (Ed. De Boeck, Antwerp), Ed. De Boeck, Ant-
werp, 1-16. 9. Stopford М. Maritime Economics. Publi-
shed December 19, 2008 by Routledge. 840 р. 10. Slack B.
and Wang J. The Challenge of Peripheral Ports; an Asian
perspective. Geojournal. 2002. Vol. 56(2). Р. 159-166. doi:
https://doi.org/10.1023/A:1022452714114. 11. Winkle-
man W. and Van de Voorde. (2002). Port Competitive-
ness. Antwerp, Belgium, De Boeck Ltd. 12. Wood D. F.,
Barone A., Murphy P. & Wardlow D. L. International
Logistics. New York: Chapman & Hall, 1995.
References
1. Rodrigue, Jean-Paul. (2017). The geography of
transport systems. 4th еd. New York, Routledge (рp. 100-
135).
2. Chen, T. (1989). Land utilization in the container
terminal. Maritime policy and management, Vol. 25,
No. 4, pp 286-303. doi: https://doi.org/10.1080/
03088839800000054.
3. Fleming, D. K. (1997). World container port rank-
ings. Maritime policy and management, Vol. 24 (2),
pp. 175-181. doi: https://doi.org/10.1080/030888397000
00068.
4. Barros, C. P. (2006). A Benchmark Analysis of
Italian Seaports Using Data Envelopment Analysis. Mari-
time Economics & Logistics, 8(4), pp. 346-365.
5. Lam & Notteboom, T. (2005). The Peripheral Port
Challenge in Container Port Systems. In Leggate, H.
McConville, J., Morvillo, A. (Eds.). International Mari-
time Transport: Perspectives. (pp. 173-188). London,
Routledge.
6. Lambert, M. (1998). World container port traffic
league. International Yearbook, pp. 8-12.
7. Haezendonck, E., Coeck, C. and Verbeke, A.
(1999). Value Added Analysis as a tool for strategic Port
planning. PIANC bulletin, No 100, pp. 60-67.
8. Van de Voorde, E. and Winkelmans, W. (2002). A
General Introduction to Port Competition and Manage-
ment. In: Huybrechts et al., Eds., Port Competitiveness
(Ed. De Boeck, Antwerp), Ed. De Boeck, Antwerp, 1-16.
9. Stopford, М. (2008). Maritime Economics. Pub-
lished December 19, 2008 by Routledge. 840 p.
10. Slack, B. and Wang, J. (2002). The Challenge of
Peripheral Ports; an Asian perspective. Geojournal, 56(2),
рр. 159-166. doi: https://doi.org/10.1023/A:10224527
14114.
11. Winkleman, W. and Van de Voorde. (2002). Port
Competitiveness. Antwerp, Belgium, De Boeck Ltd.
12. Wood, D. F., Barone, A., Murphy, P. & Ward-
low, D. L. (1995). International Logistics. New York,
Chapman & Hall.
Рябчук В. В., Калініна Г. Г. Конкурентоспро-
можність та стратегічне позиціонування морських
портів
Завдяки розвитку світової торгівлі, більше двох
третин загальних вантажів у світі залежить від мор-
ського транспорту. Морський транспорт та порти віді-
грають важливу роль у сталому розвитку світової еко-
номіки. У даний час, як міжнародні порти перевалки,
порти еволюціонують від звичайних роздрібних термі-
налів до контейнерних розподільчих логістичних цент-
рів (хабів). Безперечно, судноплавна та портова галузі
мають тісні стосунки зі світовою економікою. Порти є
основними вантажоперевізниками та обмінниками ін-
формації із зовнішніми регіонами. Крім того, портові
економіки стали важливими важелями сприяння роз-
витку регіональної економіки. Для того, щоб забезпе-
чити конкурентну позицію порту в межах певного діа-
пазону, багато портових адміністрацій та зацікавлених
сторін вимірювали показники конкуренції на основі
мікроекономічних концепцій, таких як їхні ринкові
частки та річні темпи зростання серед конкурентів. Од-
нак у минулі роки можна помітити, що зростаюча увага
до соціальної відповідальності порту, іншими словами,
вплив портових операцій та діяльності на навколишнє
середовище часто привертали увагу громадськості.
Порт також стикається з великим тиском щодо резуль-
татів своєї соціальної відповідальності. Такі задовільні
показники пропускної спроможності або темпи зрос-
тання недостатні для вимірювання конкурентної пози-
ції портів у сучасній ситуації. Порти або зацікавлені
сторони можуть зважати на додаткові збори за вплив
на навколишнє середовище, а саме на викиди, забруд-
нення води, шум тощо для досягнення стійкого роз-
витку портів. Порти з чудовими екологічними показ-
никами та високою соціальною репутацією, швидше за
все, будуть мати перевагу. Існують різні методи визна-
чення їх конкурентоспроможності, особливо для кон-
тейнерних портів. Як правило, багато джерел літера-
тури вказують, що є ключові фактори, що впливають
на конкурентоспроможність порту, такі – пропускна
спроможність порту, продуктивність, якість послуг,
доступність внутрішніх територій та репутація. Однак
існують також факти, які свідчить про те, що громад-
ськість все більше зосереджується на екологічних про-
блемах порту, що призводить до набагато більш нега-
тивних зовнішніх ефектів для суспільства. Одним із
серйозних впливів на навколишнє середовище є ви-
киди вихлопних газів (забруднення повітря), які в ос-
новному спричинені транспортними засобами в порто-
вій галузі. Тенденції розвитку портової та судноплав-
ної галузей спрямовані на поширення глобалізації та
контейнеризації. Відповідно, конкурентне середовище
стає все більш жорстким для усіх учасників ринку мор-
ських перевезень. У таких умовах, щоб бути конкурен-
тоспроможним, слід зменшити негативні зовнішні
ефекти, більше уваги приділяти охороні навколиш-
нього середовища. Екологічні питання безпосередньо
впливають як на глобальне економічне зростання, так і
на конкурентоспроможність портів.
Ключові слова: конкурентоспроможність портів,
конкурентні переваги, екологічний менеджмент, по-
казники продуктивності, конкурентна позиція.
В. В. Рябчук, Г. Г. Калініна
94
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Ryabchuk V., Kalinina G. Competitiveness and
Strategic Positioning of Seaports
Thanks to the development of world trade, more than
two-thirds of the world's total cargo depends on maritime
transport. Maritime transport and ports play an important
role in the sustainable development of the global economy.
Currently, as international transshipment ports, ports are
evolving from conventional retail terminals to containe-
rized distribution logistics centers (hubs). Undoubtedly,
the shipping and port industries are directly related to the
global economy. The ports are the main carriers and infor-
mation exchangers with the outer regions. In addition, the
port economy has become an important lever for pro-
moting regional economic development. In order to ensure
a port's competitive position within a certain range, many
port administrations and stakeholders have measured com-
petition performance based on microeconomic concepts
such as market shares and annual growth rates among com-
petitors. However, in past years it can be seen that the
growing attention to the social responsibility of the port,
that is, the impact of port operations and activities on the
environment, has often attracted public attention. The port
is also facing great pressure on the results of its social re-
sponsibility. Such a satisfactory capacity or growth rate is
insufficient to measure the competitive position of ports in
today's environment. Ports or interested parties may have
additional charges for environmental impacts, such as
emissions, water pollution, noise, etc. to achieve sustain-
able port development. Ports with excellent environmental
performance and high social reputation are likely to have a
competitive advantage. There are various methods for de-
termining their competitiveness, especially for container
ports. As a rule, a lot of literature indicates that the key fac-
tors affecting the competitiveness of a port, such as port
capacity, productivity, quality of service, accessibility of
inland areas and reputation. However, there is also evi-
dence that the public is increasingly focusing on environ-
mental issues of the port, which leads to much more nega-
tive externalities for society. One of the major environmen-
tal impacts is exhaust gas emissions (air pollution), which
are mainly caused by vehicles in the port industry. The de-
velopment trends of the port and shipping industries are as-
sociated with the spread of globalization and containeriza-
tion. Accordingly, the competitive environment is becom-
ing increasingly tough for all participants in the maritime
transport market. In such conditions, in order to be com-
petitive, it is necessary to reduce negative externalities and
pay more attention to environmental protection. Environ-
mental issues directly affect both global economic growth
and the competitiveness of ports.
Keywords: competitiveness of ports, competitive
advantages, environmental management, performance in-
dicators, competitive position.
Рябчук В. В., Калинина Г. Г. Конкурентоспо-
собность и стратегическое позиционирование мор-
ских портов
Благодаря развитию мировой торговли, более
двух третей общих грузов в мире зависит от морского
транспорта. Морской транспорт и порты играют важ-
ную роль в устойчивом развитии мировой экономики.
В настоящее время, как международные порты пере-
валки, порты эволюционируют от обычных розничных
терминалов к контейнерным распределительным ло-
гистическим центрам (хабам). Бесспорно, судоходная
и портовая отрасли имеют непосредственное отноше-
ние к мировой экономики. Порты являются основными
грузоперевозчиками и обменниками информации с
внешними регионами. Кроме того, портовая эконо-
мика стала важным рычагом содействия развитию ре-
гиональной экономики. Для того, чтобы обеспечить
конкурентную позицию порта в пределах определен-
ного диапазона, много портовых администраций и за-
интересованных сторон измеряли показатели конку-
ренции на основе микроэкономических концепций, та-
ких как рыночные доли и годовые темпы роста среди
конкурентов. Однако в прошлые годы можно заметить,
что растущее внимание к социальной ответственности
порта, то есть влияние портовых операций и деятель-
ности на окружающую среду, часто привлекали внима-
ние общественности. Порт также сталкивается с боль-
шим давлением на результаты своей социальной ответ-
ственности. Такие удовлетворительные показатели
пропускной способности или темпы роста недоста-
точны для измерения конкурентной позиции портов в
современных условиях. Порты или заинтересованные
стороны могут иметь дополнительные сборы за воз-
действие на окружающую среду, а именно на выбросы,
загрязнение воды, шум и т.д. для достижения устойчи-
вого развития портов. Порты с прекрасными экологи-
ческими показателями и высокой социальной репута-
цией, скорее всего, будут иметь конкурентное преиму-
щество. Существуют различные методы определения
их конкурентоспособности, особенно для контейнер-
ных портов. Как правило, многие источники литера-
туры указывают, что ключевые факторы, влияющие на
конкурентоспособность порта, такие – пропускная
способность порта, производительность, качество
услуг, доступность внутренних территорий и репута-
ция. Однако, существуют также факты, которые свиде-
тельствуют о том, что общественность все больше со-
средотачивается на экологических вопросах порта, что
приводит к гораздо более негативным внешним эффек-
там для общества. Одним из серьезных воздействий на
окружающую среду являются выбросы выхлопных га-
зов (загрязнение воздуха), которые в основном вы-
званы транспортными средствами в портовой отрасли.
Тенденции развития портовой и судоходной отраслей
связаны с распространением глобализации и контейне-
ризации. Соответственно, конкурентная среда стано-
вится все более жесткой для всех участников рынка
морских перевозок. В таких условиях, чтобы быть кон-
курентоспособным, следует уменьшить негативные
внешние эффекты, больше внимания уделять охране
окружающей среды. Экологические вопросы непо-
средственно влияют как на глобальный экономический
рост, так и на конкурентоспособность портов.
Ключевые слова: конкурентоспособность портов,
конкурентные преимущества, экологический менедж-
мент, показатели производительности, конкурентная
позиция.
Стаття надійшла до редакції 01.03.2021
Прийнято до друку 16.03.2021
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179807 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T06:48:24Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рябчук, В.В. Калініна, Г.Г. 2021-06-10T13:00:48Z 2021-06-10T13:00:48Z 2021 Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів / В.В. Рябчук, Г.Г. Калініна // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 90-94. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-90-94 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179807 338.2:656.615 Завдяки розвитку світової торгівлі, більше двох третин загальних вантажів у світі залежить від морського транспорту. Морський транспорт та порти відіграють важливу роль у сталому розвитку світової економіки. У даний час, як міжнародні порти перевалки, порти еволюціонують від звичайних роздрібних терміналів до контейнерних розподільчих логістичних центрів (хабів). Безперечно, судноплавна та портова галузі мають тісні стосунки зі світовою економікою. Порти є основними вантажоперевізниками та обмінниками інформації із зовнішніми регіонами. Крім того, портові економіки стали важливими важелями сприяння розвитку регіональної економіки. Для того, щоб забезпечити конкурентну позицію порту в межах певного діапазону, багато портових адміністрацій та зацікавлених сторін вимірювали показники конкуренції на основі мікроекономічних концепцій, таких як їхні ринкові частки та річні темпи зростання серед конкурентів. Однак у минулі роки можна помітити, що зростаюча увага до соціальної відповідальності порту, іншими словами, вплив портових операцій та діяльності на навколишнє середовище часто привертали увагу громадськості. Порт також стикається з великим тиском щодо результатів своєї соціальної відповідальності. Такі задовільні показники пропускної спроможності або темпи зростання недостатні для вимірювання конкурентної позиції портів у сучасній ситуації. Порти або зацікавлені сторони можуть зважати на додаткові збори за вплив на навколишнє середовище, а саме на викиди, забруднення води, шум тощо для досягнення стійкого розвитку портів. Порти з чудовими екологічними показниками та високою соціальною репутацією, швидше за все, будуть мати перевагу. Існують різні методи визначення їх конкурентоспроможності, особливо для контейнерних портів. Як правило, багато джерел літератури вказують, що є ключові фактори, що впливають на конкурентоспроможність порту, такі – пропускна спроможність порту, продуктивність, якість послуг, доступність внутрішніх територій та репутація. Однак існують також факти, які свідчить про те, що громадськість все більше зосереджується на екологічних проблемах порту, що призводить до набагато більш негативних зовнішніх ефектів для суспільства. Одним із серйозних впливів на навколишнє середовище є викиди вихлопних газів (забруднення повітря), які в основному спричинені транспортними засобами в портовій галузі. Тенденції розвитку портової та судноплавної галузей спрямовані на поширення глобалізації та контейнеризації. Відповідно, конкурентне середовище стає все більш жорстким для усіх учасників ринку морських перевезень. У таких умовах, щоб бути конкурентоспроможним, слід зменшити негативні зовнішні ефекти, більше уваги приділяти охороні навколишнього середовища. Екологічні питання безпосередньо впливають як на глобальне економічне зростання, так і на конкурентоспроможність портів. Благодаря развитию мировой торговли, более двух третей общих грузов в мире зависит от морского транспорта. Морской транспорт и порты играют важную роль в устойчивом развитии мировой экономики. В настоящее время, как международные порты перевалки, порты эволюционируют от обычных розничных терминалов к контейнерным распределительным логистическим центрам (хабам). Бесспорно, судоходная и портовая отрасли имеют непосредственное отношение к мировой экономики. Порты являются основными грузоперевозчиками и обменниками информации с внешними регионами. Кроме того, портовая экономика стала важным рычагом содействия развитию региональной экономики. Для того, чтобы обеспечить конкурентную позицию порта в пределах определенного диапазона, много портовых администраций и заинтересованных сторон измеряли показатели конкуренции на основе микроэкономических концепций, таких как рыночные доли и годовые темпы роста среди конкурентов. Однако в прошлые годы можно заметить, что растущее внимание к социальной ответственности порта, то есть влияние портовых операций и деятельности на окружающую среду, часто привлекали внимание общественности. Порт также сталкивается с большим давлением на результаты своей социальной ответственности. Такие удовлетворительные показатели пропускной способности или темпы роста недостаточны для измерения конкурентной позиции портов в современных условиях. Порты или заинтересованные стороны могут иметь дополнительные сборы за воздействие на окружающую среду, а именно на выбросы, загрязнение воды, шум и т.д. для достижения устойчивого развития портов. Порты с прекрасными экологическими показателями и высокой социальной репутацией, скорее всего, будут иметь конкурентное преимущество. Существуют различные методы определения их конкурентоспособности, особенно для контейнерных портов. Как правило, многие источники литературы указывают, что ключевые факторы, влияющие на конкурентоспособность порта, такие – пропускная способность порта, производительность, качество услуг, доступность внутренних территорий и репутация. Однако, существуют также факты, которые свидетельствуют о том, что общественность все больше сосредотачивается на экологических вопросах порта, что приводит к гораздо более негативным внешним эффектам для общества. Одним из серьезных воздействий на окружающую среду являются выбросы выхлопных газов (загрязнение воздуха), которые в основном вызваны транспортными средствами в портовой отрасли. Тенденции развития портовой и судоходной отраслей связаны с распространением глобализации и контейнеризации. Соответственно, конкурентная среда становится все более жесткой для всех участников рынка морских перевозок. В таких условиях, чтобы быть конкурентоспособным, следует уменьшить негативные внешние эффекты, больше внимания уделять охране окружающей среды. Экологические вопросы непосредственно влияют как на глобальный экономический рост, так и на конкурентоспособность портов. Thanks to the development of world trade, more than two-thirds of the world's total cargo depends on maritime transport. Maritime transport and ports play an important role in the sustainable development of the global economy. Currently, as international transshipment ports, ports are evolving from conventional retail terminals to containerized distribution logistics centers (hubs). Undoubtedly, the shipping and port industries are directly related to the global economy. The ports are the main carriers and information exchangers with the outer regions. In addition, the port economy has become an important lever for promoting regional economic development. In order to ensure a port's competitive position within a certain range, many port administrations and stakeholders have measured competition performance based on microeconomic concepts such as market shares and annual growth rates among competitors. However, in past years it can be seen that the growing attention to the social responsibility of the port, that is, the impact of port operations and activities on the environment, has often attracted public attention. The port is also facing great pressure on the results of its social responsibility. Such a satisfactory capacity or growth rate is insufficient to measure the competitive position of ports in today's environment. Ports or interested parties may have additional charges for environmental impacts, such as emissions, water pollution, noise, etc. to achieve sustainable port development. Ports with excellent environmental performance and high social reputation are likely to have a competitive advantage. There are various methods for determining their competitiveness, especially for container ports. As a rule, a lot of literature indicates that the key factors affecting the competitiveness of a port, such as port capacity, productivity, quality of service, accessibility of inland areas and reputation. However, there is also evidence that the public is increasingly focusing on environmental issues of the port, which leads to much more negative externalities for society. One of the major environmental impacts is exhaust gas emissions (air pollution), which are mainly caused by vehicles in the port industry. The development trends of the port and shipping industries are associated with the spread of globalization and containerization. Accordingly, the competitive environment is becoming increasingly tough for all participants in the maritime transport market. In such conditions, in order to be competitive, it is necessary to reduce negative externalities and pay more attention to environmental protection. Environmental issues directly affect both global economic growth and the competitiveness of ports. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Маркетинг і логістика Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів Конкурентоспособность и стратегическое позиционирование морских портов Competitiveness and Strategic Positioning of Seaports Article published earlier |
| spellingShingle | Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів Рябчук, В.В. Калініна, Г.Г. Маркетинг і логістика |
| title | Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів |
| title_alt | Конкурентоспособность и стратегическое позиционирование морских портов Competitiveness and Strategic Positioning of Seaports |
| title_full | Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів |
| title_fullStr | Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів |
| title_full_unstemmed | Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів |
| title_short | Конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів |
| title_sort | конкурентоспроможність та стратегічне позиціонування морських портів |
| topic | Маркетинг і логістика |
| topic_facet | Маркетинг і логістика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179807 |
| work_keys_str_mv | AT râbčukvv konkurentospromožnístʹtastrategíčnepozicíonuvannâmorsʹkihportív AT kalínínagg konkurentospromožnístʹtastrategíčnepozicíonuvannâmorsʹkihportív AT râbčukvv konkurentosposobnostʹistrategičeskoepozicionirovaniemorskihportov AT kalínínagg konkurentosposobnostʹistrategičeskoepozicionirovaniemorskihportov AT râbčukvv competitivenessandstrategicpositioningofseaports AT kalínínagg competitivenessandstrategicpositioningofseaports |