Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту
У статті здійснено аналіз системи пенсійного забезпечення в Україні як складової соціального захисту населення. Наведено структуру трирівневої пенсійної системи. Визначено принципи реалізації процесу реформування пенсійної системи України. Проблеми вітчизняного розвитку пенсійного забезпечення розгл...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179814 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту / Є.В. Болотіна, О.В. Шубна, Л.О. Бившева, Г. М. Колесникова // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 162-170. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179814 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Болотіна, Є.В. Шубна, О.В. Бившева, Л.О. Колесникова, Г.М. 2021-06-12T18:51:25Z 2021-06-12T18:51:25Z 2021 Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту / Є.В. Болотіна, О.В. Шубна, Л.О. Бившева, Г. М. Колесникова // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 162-170. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-162-170 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179814 369+331.25(477) У статті здійснено аналіз системи пенсійного забезпечення в Україні як складової соціального захисту населення. Наведено структуру трирівневої пенсійної системи. Визначено принципи реалізації процесу реформування пенсійної системи України. Проблеми вітчизняного розвитку пенсійного забезпечення розглянуто у поетапному розрізі. Перший етап (1991-2004 рр.) – період використання Україною старих норм щодо пенсійного забезпечення, яке було характерне ще для командно-адміністративної економіки. Другий період (2004-2009 рр.) – період активного обговорення та ухвалення низки документів щодо побудови трирівневої пенсійної системи. 2010-2014 рр. – третій період істотних змін у загальнообов’язковому пенсійному страхуванні. Четвертий період – 2014-2018 рр. – період запровадження жорстких обмежень та замороження індексації пенсій. Проаналізовано динаміку видатків і доходів Пенсійного фонду України за 2016-2019 рр. Визначено, що основними причинами зростання заборгованості платежів до Пенсійного фонду є: несплата зобов’язань щодо сум ЄСВ фізичними особами-підприємцями; відсутність коштів на фінансування поточних зобов’язань державних підприємств з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та погашення заборгованості. В статье осуществлен анализ системы пенсионного обеспечения в Украине как составляющей социальной защиты населения. Приведена структура трехуровневой пенсионной системы. Определены принципы реализации процесса реформирования пенсионной системы Украины. Проблемы отечественного развития пенсионного обеспечения рассмотрены в поэтапном разрезе. Первый этап (1991-2004 гг.) – период использования Украиной старых норм относительно пенсионного обеспечения, которое было характерно еще для командно-административной экономики. Второй период (2004-2009 гг.) – период активного обсуждения и принятие ряда документов относительно построения трехуровневой пенсионной системы. 2010-2014 гг. – третий период важных изменений в общеобязательном пенсионном страховании. Четвертый период – 2014-2018 гг. – период внедрения жестких ограничений и заморозки индексации пенсий. Проанализирована динамика расходов и доходов Пенсионного фонда Украины за 2016-2019 гг. Определено, что основными причинами роста задолженности платежей в Пенсионный фонд являются: неуплата обязательств относительно сумм ЕСВ физическими лицами-предпринимателями; отсутствие средств на финансирование текущих обязательств государственных предприятий из возмещения сумм фактических затрат на выплату и доставку льготных пенсий и погашения задолженности. The article analyzes the pension system in Ukraine as a component of social protection. The structure of the three-tier pension system is given. The principles of realization of the process of reforming the pension system of Ukraine are determined. Problems of domestic development of pension provision are considered in stages. The first stage (1991-2004) was the period of Ukraine's use of the old norms on pensions, which was characteristic of the command-and-control economy. The second period (2004-2009) is a period of active discussion and adoption of a number of documents on the construction of a three-tier pension system. 2010-2014 – the third period of significant changes in the mandatory pension insurance. The fourth period – 2014-2018 – the period of introduction of strict restrictions and freezing of pension indexation. The dynamics of expenditures and revenues of the Pension Fund of Ukraine for 2016-2019 is analyzed. It is determined that the main reasons for the increase in arrears of payments to the Pension Fund are: non-payment of obligations on the amount of SDRs by individual entrepreneurs; lack of funds to finance current liabilities of state-owned enterprises to reimburse the amounts of actual costs for the payment and delivery of preferential pensions and debt repayment. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Менеджмент персоналу Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту Проблемы развития пенсионного обеспечения в Украине в контексте социальной защиты Problems of pension development in Ukraine in the context of social protection Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту |
| spellingShingle |
Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту Болотіна, Є.В. Шубна, О.В. Бившева, Л.О. Колесникова, Г.М. Менеджмент персоналу |
| title_short |
Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту |
| title_full |
Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту |
| title_fullStr |
Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту |
| title_full_unstemmed |
Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту |
| title_sort |
проблеми розвитку пенсійного забезпечення в україні в контексті соціального захисту |
| author |
Болотіна, Є.В. Шубна, О.В. Бившева, Л.О. Колесникова, Г.М. |
| author_facet |
Болотіна, Є.В. Шубна, О.В. Бившева, Л.О. Колесникова, Г.М. |
| topic |
Менеджмент персоналу |
| topic_facet |
Менеджмент персоналу |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Проблемы развития пенсионного обеспечения в Украине в контексте социальной защиты Problems of pension development in Ukraine in the context of social protection |
| description |
У статті здійснено аналіз системи пенсійного забезпечення в Україні як складової соціального захисту населення. Наведено структуру трирівневої пенсійної системи. Визначено принципи реалізації процесу реформування пенсійної системи України. Проблеми вітчизняного розвитку пенсійного забезпечення розглянуто у поетапному розрізі. Перший етап (1991-2004 рр.) – період використання Україною старих норм щодо пенсійного забезпечення, яке було характерне ще для командно-адміністративної економіки. Другий період (2004-2009 рр.) – період активного обговорення та ухвалення низки документів щодо побудови трирівневої пенсійної системи. 2010-2014 рр. – третій період істотних змін у загальнообов’язковому пенсійному страхуванні. Четвертий період – 2014-2018 рр. – період запровадження жорстких обмежень та замороження індексації пенсій. Проаналізовано динаміку видатків і доходів Пенсійного фонду України за 2016-2019 рр. Визначено, що основними причинами зростання заборгованості платежів до Пенсійного фонду є: несплата зобов’язань щодо сум ЄСВ фізичними особами-підприємцями; відсутність коштів на фінансування поточних зобов’язань державних підприємств з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та погашення заборгованості.
В статье осуществлен анализ системы пенсионного обеспечения в Украине как составляющей социальной защиты населения. Приведена структура трехуровневой пенсионной системы. Определены принципы реализации процесса реформирования пенсионной системы Украины. Проблемы отечественного развития пенсионного обеспечения рассмотрены в поэтапном разрезе. Первый этап (1991-2004 гг.) – период использования Украиной старых норм относительно пенсионного обеспечения, которое было характерно еще для командно-административной экономики. Второй период (2004-2009 гг.) – период активного обсуждения и принятие ряда документов относительно построения трехуровневой пенсионной системы. 2010-2014 гг. – третий период важных изменений в общеобязательном пенсионном страховании. Четвертый период – 2014-2018 гг. – период внедрения жестких ограничений и заморозки индексации пенсий. Проанализирована динамика расходов и доходов Пенсионного фонда Украины за 2016-2019 гг. Определено, что основными причинами роста задолженности платежей в Пенсионный фонд являются: неуплата обязательств относительно сумм ЕСВ физическими лицами-предпринимателями; отсутствие средств на финансирование текущих обязательств государственных предприятий из возмещения сумм фактических затрат на выплату и доставку льготных пенсий и погашения задолженности.
The article analyzes the pension system in Ukraine as a component of social protection. The structure of the three-tier pension system is given. The principles of realization of the process of reforming the pension system of Ukraine are determined. Problems of domestic development of pension provision are considered in stages. The first stage (1991-2004) was the period of Ukraine's use of the old norms on pensions, which was characteristic of the command-and-control economy. The second period (2004-2009) is a period of active discussion and adoption of a number of documents on the construction of a three-tier pension system. 2010-2014 – the third period of significant changes in the mandatory pension insurance. The fourth period – 2014-2018 – the period of introduction of strict restrictions and freezing of pension indexation. The dynamics of expenditures and revenues of the Pension Fund of Ukraine for 2016-2019 is analyzed. It is determined that the main reasons for the increase in arrears of payments to the Pension Fund are: non-payment of obligations on the amount of SDRs by individual entrepreneurs; lack of funds to finance current liabilities of state-owned enterprises to reimburse the amounts of actual costs for the payment and delivery of preferential pensions and debt repayment.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179814 |
| citation_txt |
Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в Україні в контексті соціального захисту / Є.В. Болотіна, О.В. Шубна, Л.О. Бившева, Г. М. Колесникова // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 162-170. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT bolotínaêv problemirozvitkupensíinogozabezpečennâvukraínívkontekstísocíalʹnogozahistu AT šubnaov problemirozvitkupensíinogozabezpečennâvukraínívkontekstísocíalʹnogozahistu AT bivševalo problemirozvitkupensíinogozabezpečennâvukraínívkontekstísocíalʹnogozahistu AT kolesnikovagm problemirozvitkupensíinogozabezpečennâvukraínívkontekstísocíalʹnogozahistu AT bolotínaêv problemyrazvitiâpensionnogoobespečeniâvukrainevkontekstesocialʹnoizaŝity AT šubnaov problemyrazvitiâpensionnogoobespečeniâvukrainevkontekstesocialʹnoizaŝity AT bivševalo problemyrazvitiâpensionnogoobespečeniâvukrainevkontekstesocialʹnoizaŝity AT kolesnikovagm problemyrazvitiâpensionnogoobespečeniâvukrainevkontekstesocialʹnoizaŝity AT bolotínaêv problemsofpensiondevelopmentinukraineinthecontextofsocialprotection AT šubnaov problemsofpensiondevelopmentinukraineinthecontextofsocialprotection AT bivševalo problemsofpensiondevelopmentinukraineinthecontextofsocialprotection AT kolesnikovagm problemsofpensiondevelopmentinukraineinthecontextofsocialprotection |
| first_indexed |
2025-11-25T02:19:34Z |
| last_indexed |
2025-11-25T02:19:34Z |
| _version_ |
1850501611408850944 |
| fulltext |
Є. В. Болотіна, О. В. Шубна, Л. О. Бившева, Г. М. Колесникова
162
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
УДК 369+331.25(477) doi: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-162-170
Є. В. Болотіна,
кандидат філософських наук, доцент,
ORCID 0000-0001-6939-3840,
e-mail: taxiigle@gmail.com,
О. В. Шубна,
кандидат економічних наук, доцент,
e-mail: Shubnaalena@gmail.com,
Л. О. Бившева,
кандидат економічних наук, доцент,
e-mail: Ladabyvsheva@gmail.com,
ДВНЗ «Донбаська державна машинобудівна академія», м. Краматорськ,
Г. М. Колесникова,
викладач Дружківського фахового коледжу,
ДВНЗ «Донбаська державна машинобудівна академія», м. Дружківка
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ
В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Постановка проблеми. Пенсійна система Ук-
раїни гостро потребує фундаментальних реформ.
Стійкість фінансування пенсійної системи досягла
критично низьких рівнів, що обумовлює необхід-
ність значних змін. Велика кількість пенсіонерів
призводить до високого рівня пенсійних витрат, на-
віть якщо ці пенсії є на дуже низькому рівні. Демо-
графічні тенденції спричиняють додатковий тиск на
пенсійну систему. Подальше зниження пенсійних
виплат не є життєздатною альтернативою, оскільки
це збільшить бідність серед пенсіонерів та спричи-
нить соціальну напруженість у суспільстві. Пен-
сійне страхування є найважливішим напрямом соці-
альної політики держави. Наразі у сфері пенсійного
страхування України відбуваються зміни, що зачіпа-
ють у тому числі й питання пенсійної реформи та ін-
дексації виплат. Головними проблемами пенсійної
системи є старіння населення, різні економічні
кризи та погіршення показників макроекономіки.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Проблеми пенсійного забезпечення часто обговорю-
ються між відомими науковцями. Розглядаються
різні проблеми функціонування цього виду забезпе-
чення: фінанси пенсійного забезпечення (І. Чугунов,
О. Насібова), оцінка пенсійного забезпечення та на-
прями її реформування (І. Корчинський). Вагомий
внесок у дослідження фінансово-економічних ас-
пектів розвитку системи соціального захисту насе-
лення як ефективного механізму нейтралізації соці-
альних ризиків зробили такі українські та зарубіжні
вчені: Л. Баранник, В. Дем’янишин, Л. Ерхард
[L. Erhard], Л. Лисяк, Е. Лібанова, А. Мерзляк, Д. Мі-
щенко, Е. Нікбахт [E. Nikbaht], К. Павлюк, М. Ріппа,
О. Степанова, С. Фішер [S. Fisher]. Проблемам функ-
ціонування пенсійної системи та недержавного пен-
сійного забезпечення в Україні присвячені праці
М. Демченко, А. Іващенко, В. Корнєєва, Д. Третяк,
М. Шульги та інших.
Попри вагомий доробок учених у цій сфері,
треба зазначити, що питання фінансового забезпе-
чення соціального захисту осіб пенсійного віку та
пошук ефективних інструментів його удоскона-
лення в Україні потребують ґрунтовних подальших
досліджень.
Метою статті є проведення аналізу системи
пенсійного забезпечення в Україні як складової со-
ціального захисту населення, визначення основних
проблем.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Ефективна система соціального захисту населення –
головна ознака сучасної економічно розвинутої дер-
жави, важливою функцією якої є підвищення добро-
буту та життєвого рівня громадян. Розвиток і ре-
формування української економіки, сучасні полі-
тичні та воєнні виклики, зміна демографічної ситу-
ації, посилення трудової міграції населення обумов-
люють потребу в запровадженні сучасних інстру-
ментів і механізмів нейтралізації соціальних ризи-
ків. Традиційно головним джерелом фінансування
системи соціального захисту населення України є
кошти державного та місцевих бюджетів, а також
фондів загальнообов’язкового державного соціаль-
ного страхування. Однак вагому роль у подоланні
низки соціальних ризиків, серед яких – досягнення
пенсійного віку, покриття витрат на лікування,
втрата працездатності, відіграють недержавні фі-
нансові інститути (недержавні пенсійні фонди, стра-
хові компанії, банки) та благодійні організації.
Світовий досвід організації національних пен-
сійних систем показує, що додаткові недержавні
пенсії займають істотну частку в загальному рівні
пенсійного забезпечення. Недержавні пенсійні фон-
Є. В. Болотіна, О. В. Шубна, Л. О. Бившева, Г. М. Колесникова
163
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
ди в усіх країнах світу визнані важливими соціаль-
ними інститутами щодо поліпшення матеріального
становища непрацездатних членів суспільства і ма-
ють високий рівень довіри громадян до пенсійної
накопичувальної системи [1]. У більшості європей-
ських країн на сьогодні переважають змішані пен-
сійні системи, що, серед інших чинників, зумовлено
неможливістю миттєвого впровадження накопичу-
вальних пенсійних систем, оскільки для накопи-
чення коштів населенням потрібен тривалий період.
Сучасні пенсійні системи, як правило, є трирівне-
вими і ґрунтуються на моделі, запропонованій Сві-
товим банком у 1990 р. Така модель включає в себе
три основні складові [2].
Перший рівень – державне пенсійне забезпе-
чення, яке побудоване на принципах розподільчої
пенсійної системи, коли працездатне населення ви-
діляє певну частину коштів зі своєї заробітної плати
у виглядів податків та зборів на утримання пенсіо-
нерів. При цьому гарантується базова пенсія, розмір
якої не залежить від вкладу учасника в систему.
Служить механізмом захисту від бідності. Фінансу-
ється за рахунок бюджетних відрахувань або за ра-
хунок відрахувань працюючого населення.
Другий рівень – обов'язкове пенсійне страху-
вання, яке побудоване на принципах розподільчої та
накопичувальної пенсійної системи. При встанов-
ленні розміру пенсії враховується внесок учасника в
систему. Служить механізмом забезпечення гідної
старості і є надбавкою до базового розміру пенсії.
Фінансується за рахунок відрахувань працюючого
населення. При цьому відрахування можуть йти як у
розподільну систему на поточні виплати пенсіоне-
рам, так і на індивідуальні рахунки застрахованих
осіб залежно від конкретного режиму регулювання.
У разі якщо кошти йдуть в розподільну систему, на
рахунках застрахованих осіб відображаються умов-
ні зобов'язання в майбутньому; якщо відрахування
надходять на індивідуальні рахунки застрахованих
осіб, тобто в накопичувальну систему, вони є влас-
ністю застрахованої особи й інвестуються з метою
отримання доходу фінансовими інститутами.
Третій рівень – приватне, або додаткове, пен-
сійне забезпечення, яке побудоване на принципах
накопичувальної ПС. Розмір додаткової пенсії зале-
жить виключно від суми накопичених застрахова-
ною особою коштів на індивідуальному рахунку, в
більшості країн є приватною ініціативою і служить
інструментом забезпечення гідного рівня життя на
пенсії. На даному рівні кошти інвестуються фінан-
совими інститутами. На рис. 1 представлено струк-
туру трирівневої пенсійної системи.
3 рівень – професійні та
індивідуальні пенсійні системи
2 рівень – обов’язкові державні, розподільчі
пенсії, засновані на страхових принципах
1 рівень – мінімальні пенсії (охоплюють усе
населення; спрямовані на подолання бідності)
Приватні накопичення
Страхові внески громадян
та/або роботодавців
Страхові внески громадян
та/або роботодавців, а також
кошти державного бюджету
Рис. 1. Структура трирівневої пенсійної системи
(складено авторами на основі джерела [2])
Нині в Україні працюють тільки перший і тре-
тій рівні, запровадження ж другого рівня пенсійної
системи знову відтерміновують. За рахунок загаль-
нообов’язкового державного пенсійного страху-
вання пенсії отримують майже всі громадяни,
які досягли пенсійного віку, за наявності необхід-
ного страхового стажу. Однак Пенсійний фонд
України, який має постійний дефіцит коштів і на
третину дотується з державного бюджету, неспро-
можний забезпечити достойного рівня пенсійних
виплат.
За відсутності обов’язкового накопичувального
пенсійного страхування тільки недержавне пенсійне
забезпечення дає змогу кожному громадянину за-
ощадити кошти на безбідну старість. Водночас
через складну економічну ситуацію в країні, низь-
кий рівень доходів працюючого населення, недовіру
до недержавних фінансових установ приватні пен-
сійні програми не набули достатньої популярності
серед українців. На рівень розвитку недержавного
пенсійного забезпечення в країні вказує обсяг сфор-
мованих пенсійних активів. На кінець 2017 р. недер-
Є. В. Болотіна, О. В. Шубна, Л. О. Бившева, Г. М. Колесникова
164
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
жавні пенсійні фонди України акумулювали близь-
ко 87 млн дол. США [3], тоді як обсяг приватних пе-
нсійних активів у США становив 28169,0 млрд дол.
США, у Великій Британії – 2903,3, в Нідерландах –
1627,8, в Німеччині – 270,7, в Італії – 200,9, у
Польщі – 57,6 млрд дол. США [4].
Як бачимо, через низку економічних, політич-
них і демографічних чинників обсяг ринку недер-
жавного пенсійного забезпечення залишається мі-
зерним. Проаналізуємо стан та проблеми розвитку
недержавного пенсійного забезпечення як одного з
головних напрямів удосконалення соціального захи-
сту осіб пенсійного віку. Законом України «Про не-
державне пенсійне забезпечення» визначено три
способи його проведення [5]: пенсійними фондами
шляхом укладення пенсійних контрактів між адмі-
ністраторами пенсійних фондів і вкладниками таких
фондів; страховими організаціями шляхом укла-
дення договорів страхування довічної пенсії з учас-
никами фонду, страхування ризику настання інва-
лідності або смерті учасника фонду; банківськими
установами шляхом укладення договорів про від-
криття пенсійних депозитних рахунків для накопи-
чення пенсійних заощаджень у межах суми, визна-
ченої для відшкодування вкладів Фондом гаранту-
вання вкладів фізичних осіб.
Недосконалість і неефективність сучасної сис-
теми загальнообов’язкового державного пенсійного
страхування зумовлюють необхідність активізації
розвитку недержавних пенсійних фондів. Важли-
вість таких фондів характеризує їх спроможність
стати вагомим джерелом підтримки високих соціа-
льних стандартів і водночас чинником зростання
внутрішніх інвестиційних ресурсів для прискоре-
ного розвитку національної економіки.
Українська система соціального захисту насе-
лення об’єднує три головні складові: соціальне стра-
хування (пенсійне, від нещасних випадків на вироб-
ництві, медичне, на випадок тимчасової втрати пра-
цездатності); соціальна допомога (допомога непра-
цездатним і малозабезпеченим громадянам, житлові
виплати); соціальні гарантії (прожитковий мінімум,
мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний
розмір пенсії, індексація грошових доходів тощо). У
нашому суспільстві склалося стійке переконання,
що вирішення соціальних проблем, виплата та по-
стійне підвищення пенсій, оплата медичних послуг,
гарантія безпеки на робочому місці тощо має пов-
ністю забезпечувати держава. Однак система соціа-
льного страхування, на нашу думку, буде більш
ефективною й еластичною, якщо до нейтралізації
соціальних ризиків будуть залучені недержавні фі-
нансові інститути, підприємства та громадяни
(рис. 2).
Протягом багатьох років в Україні намагаються
здійснити пенсійну реформу. Проте дієвого резуль-
тату поки що не має. На сьогодні ситуація є наступ-
ною: працюючі українці невмотивовані платити
пенсійні внески; хронічно дефіцитний Пенсійний
фонд; високі пенсійні витрати та високі податки, які
стимулюють бізнес до відходу в тінь.
Система соціального
захисту населення
Матеріальна допомога малозабезпеченим, сім’ям
з дітьми, особам з інвалідністю, учасникам
бойових дій та ін. Міністерство соціальної
політики України та його органи, місцеві органи
соціального захисту
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Пенсійний фонд України
Фонд соціального страхування України
Фонд загальнообов’язкового державного соціального
страхування України від безробіття
Корпоративні соціальні допомоги
та програми
Підприємства
Матеріальна допомога
Благодійні фонди, громадські організації,
волонтери
Прожитковий мінімум, мінімальний розмір
заробітної плати, мінімальний розмір пенсії,
податкова соціальна пільга, пільги тощо.
Верховна Рада України, Кабінет Міністрів
України, органи місцевого самоврядування
Гарантії своєчасної та повної виплати за-
робітної плати, створення безпечних умов
праці, інші соціальні гарантії відповідно до
умов трудового договору
Підприємства, установи, організації
Недержавне пенсійне забезпечення
Недержавні пенсійні фонди, страхові компанії,
які здійснюють страхування життя, банки
Медичне страхування
Страхові компанії
Соціальне
страхування
Соціальна
допомога
Соціальні
гарантії
Рис. 2. Структура системи соціального захисту населення України
(складено авторами на основі джерела [2])
Проведення реформи ускладнює чимало об’єк-
тивних та суб’єктивних факторів, зокрема: складна
демографічна ситуація; високий рівень тінізації еко-
номіки; розбалансованість бюджету; політичний по-
пулізм.
Відтак Україна опинилася в замкнутому колі
зростання дефіциту бюджету, на який наклалися де-
мографічні проблеми [6]. Сьогодні державна пен-
сійна система України переживає кризу, яка знахо-
дить відображення в мінімальному розмірі пенсії по
Є. В. Болотіна, О. В. Шубна, Л. О. Бившева, Г. М. Колесникова
165
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
відношенню до прожиткового мінімуму непраце-
здатного населення і по відношенню до високих
страхових тарифів. Для вирішення проблем кризо-
вого стану можливі два шляхи: збільшення над-
ходжень до Пенсійного фонду та вдосконалення
пенсійної системи. Перший шлях є проблематич-
ним, оскільки в країні склалося несприятливе спів-
відношення чисельності платників пенсійних внес-
ків і пенсіонерів через зменшення чисельності за-
йнятих у народному господарстві, а також ухилення
від сплати податків значної кількості платників по-
датків. Другий шлях, який передбачає реформу-
вання пенсійної системи, може виявитися складні-
шим, але більш прийнятним за наявності певних
умов: досягнення заданих цілей і визначення основ-
них етапів. Мета пенсійної реформи повинна вклю-
чати вирішення таких головних проблем: створення
передумов для сталого розвитку пенсійного забезпе-
чення на основі державного пенсійного страху-
вання; вдосконалення системи управління пенсій-
ним забезпеченням. Основними етапами реформу-
вання мають бути наступні: оптимізація розміру
трудових і соціальних пенсій, що виплачуються
тим пенсіонерам, які сформували достатні пенсійні
заощадження; розробка схем обов’язкових пенсій-
них внесків працюючого населення, які будуть на-
копичуватися на наявних пенсійних рахунках у не-
державних пенсійних фондах; внесення добровіль-
них пенсійних заощаджень населення в недержавні
пенсійні фонди. Другий етап передбачає розвиток
недержавного пенсійного забезпечення, яке є додат-
ковим до державного, і здійснюється у формі додат-
кових професійних пенсійних систем окремих під-
приємств, галузей економіки, територій, а також у
сфері пенсійного страхування громадян, які здійс-
нюють накопичення коштів на додаткове пенсійне
забезпечення [7]. На третьому етапі внесення добро-
вільних пенсійних заощаджень у недержавні пен-
сійні фонди залежить від фінансової стабільності
економіки. Із узагальнення всього розглянутого
вище випливає, що схема пенсійного забезпечення
України вимагає подальшого реформування відпо-
відно до світових стандартів.
Для посилення соціального захисту громадян
визначено принципи реалізації процесу реформу-
вання пенсійної системи України (рис. 3), до яких
можна зарахувати: соціальну справедливість, прий-
нятність, розуміння та підтримку реформи широ-
кими верствами населення; свободу вибору, підви-
щення зацікавленості і відповідальності громадян за
свій добробут у старості; економічну обґрунтова-
ність та фінансову спроможність стійкості пенсійної
системи; сприяння зростанню національних заощад-
жень та економічному розвитку країни; захищеність
від політичних ризиків. Реформування пенсійної си-
стеми України відповідно до визначених принципів
забезпечить створення результативної системи уп-
равління пенсійними грошовими потоками, фінан-
сової стійкості та стабілізації пенсійної системи [8].
Чинна українська пенсійна система побудована за
принципом "негайної виплати", коли страхові внес-
ки осіб, які сьогодні працюють перераховуються до
Пенсійного фонду і негайно виплачуються на ко-
ристь одержувачів пенсійних виплат, отже, відбува-
ється солідарний (горизонтальний) перерозподіл до-
ходів.
ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ
РЕФОРМУВАННЯ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ
УКРАЇНИ
соціальна справедливість, прийнятність, розумін-
ня та підтримка реформи широкими верствами
населення
свобода вибору, підвищення зацікавленості і від-
повідальності громадян за свій добробут у
старості
економічна обґрунтованість та фінансова спро-
можність стійкості пенсійної системи
сприяння зростанню національних заощаджень та
економічному розвитку країни
захищеність від політичних і соціальних ризиків
Рис. 3. Принципи реалізації процесу реформування пенсійної системи України
(удосконалено авторами на основі джерела [8])
Всі громадяни мають право на пенсійне забез-
печення, проте громадяни, які сплачують більші
внески або працюють довше за інших, мають право
й повинні отримувати більш високу пенсію, тобто
пенсійне забезпечення має діяти за страховими і
принципами соціальної справедливості. Необхідно
Є. В. Болотіна, О. В. Шубна, Л. О. Бившева, Г. М. Колесникова
166
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
зазначити, що українська пенсійна система є фінан-
сово нестабільною, не забезпечує розмір пенсій від-
повідно до трудового внеску більшості громадян
і водночас створює умови для пільгового (здебіль-
шого несправедливого) пенсійного забезпечення
значної кількості пенсіонерів, на сьогодні прак-
тично не відповідає вказаним принципам.
Проблеми розвитку пенсійного забезпечення в
Україні розглянемо у поетапному розрізі.
1) 1991–2004 рр. – період використання Украї-
ною старих норм щодо пенсійного забезпечення, яке
було характерне ще для командно-адміністративної
економіки. Україна не була серед тих пострадянсь-
ких країн, які провели радикальні пенсійні реформи
і сьогодні є країнами із належним пенсійним забез-
печенням для своїх громадян. У цей період пенсійне
забезпечення українців зводилось до: розширення
вже існуючих та впровадження нових пільг для пен-
сіонерів; збільшення переліку професій, що дають
право дострокового виходу на пенсію за віком та
пенсію за вислугу років; поширення практики спи-
сання заборгованості зі сплати пенсійних внесків;
встановлення для державних службовців, службов-
ців місцевого самоврядування, народних депутатів
та їхніх помічників, наукових і науково-педагогіч-
них працівників, журналістів, суддів, прокурорів
спеціальних пенсій.
2) 2004–2009 рр. – період активного обгово-
рення та ухвалення низки документів щодо побу-
дови трирівневої пенсійної системи, у яких передба-
чено посилення страхових принципів у існуючій со-
лідарній системі, розвиток обов’язкового накопичу-
вального пенсійного забезпечення, яке залишилось
нині нереалізованим. Проте, у той час ухвалюється
низка дій щодо загальнообов’язкового пенсійного
забезпечення. Так, запроваджено персоніфікований
облік та контроль за фактичною сплатою внесків
при визначенні страхового стажу (щомісяця по-
трібно сплачувати суму, не меншу за мінімальний
внесок); визначено нову формулу для розрахунку
пенсії, яка, враховує як стаж працівника, так і його
заробітну плату протягом усього трудового періоду
(обраховується помісячно по відношенню до серед-
нього по країні); уточнено розмежування пенсійних
програм за джерелами фінансування – одні фінансу-
ються з власних надходжень Пенсійного фонду,
інші фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
3) 2010–2014 рр. – період істотних змін у солі-
дарній системі. Серед них важливими були: посту-
пове підвищення пенсійного віку для жінок з кроком
«півроку на рік»; підвищення вимог до стажу для
призначення пенсій: мінімальний стаж за віком зріс
з 5 до 15 років, пенсії за віком у розмірі, не нижчому
за мінімальну – з 20 до 30 років для жінок, з 25 до
35 років для чоловіків; введення істотних обмежень
індексації виплат працюючим пенсіонерам.
Заходи 2011 р. дали змогу зменшити кількість
нових пенсіонерів за віком та кількість пенсіонерів
загалом, але не змогли зупинити зростання обсягу
пенсійних видатків та дефіциту Пенсійного фонду,
оскільки практика електоральних втручань продов-
жувалася.
4) 2014–2018 рр. – період запровадження жорст-
ких обмежень та замороження індексації пенсій.
Гостра економічна криза, посилена напруженим вій-
ськово-політичним станом, спонукала до запро-
вадження режиму жорсткої економії та консолідації
соціальних видатків. Значна кількість заходів пен-
сійного забезпечення була спрямована на обме-
ження можливостей раннього виходу на пенсію. Зо-
крема: скасовано дострокові пенсії для безробітних,
які зареєстровані в Державній службі зайнятості
та яким з моменту звільнення до досягнення пенсій-
ного віку залишилося не більше 1,5 року; істотно
скорочено перелік виробництв, професій, посад,
зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на
пільгових умовах; розпочато поступове підвищення
на 5 років пенсійного віку та/або загального страхо-
вого стажу, необхідного для раннього виходу на
пенсію за віком; встановлено обмеження мінімаль-
ного віку, а також розпочато поступове підвищення
на 5 років професійного страхового стажу, необхід-
ного для виходу на пенсію за вислугу років.
У 2017 р. поріг пенсійного віку для жінок ста-
новив 58 років, а у 2021 р. він має зрівнятися з чоло-
вічим показником – 60 років. Рішення про підви-
щення пенсійного віку тільки для жінок було прий-
нято з урахуванням демографічних та економічних
тенденцій – серед населення працездатного віку рі-
вень смертності чоловіків втричі вищий, ніж у жі-
нок. Найбільш резонансним і спірним рішенням
цього етапу стало різке зниження розміру єдиного
внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування (ЄСВ). До кінця 2015 р. розмір ЄСВ для
роботодавців становив від 36,76 до 49,7% залежно
від класу професійного ризику виробництва (67 кла-
сів ризику встановлювалися за основним видом еко-
номічної діяльності підприємства), для самозайня-
тих – 34,7%, для найманих працівників – 3,6%. З по-
чатку 2016 р. ЄСВ сплачують лише роботодавці і са-
мозайняті за однаковою ставкою 22%. При цьому
пропорції розподілу ЄСВ змінено таким чином, щоб
забезпечити достатні надходження за трьома ви-
дами соціального страхування (на випадок безро-
біття, тимчасової непрацездатності, нещасних ви-
падків на виробництві), а весь дефіцит сконцентру-
вати у пенсійній системі. Загалом розмір пенсійного
внеску як частини ЄСВ скоротився майже вдвічі.
Демонстративне зниження розміру ЄСВ здійснюва-
лося нібито з метою стимулювання бізнесу до деті-
нізації та розвитку, але насправді поставило під ве-
ликий сумнів фінансову спроможність страхової пе-
нсійної системи: у 2016 р. У 2017 р. надходження
ЄСВ становлять менше половини усіх надходжень
до бюджету Пенсійного фонду.
Є. В. Болотіна, О. В. Шубна, Л. О. Бившева, Г. М. Колесникова
167
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Фактичні загальні видатки Пенсійного фонду у
2019 р. становили 435,9 млрд грн, що на 77,3 млрд
грн, або на 21,6%, більше порівняно з 2018 р. (рис. 4).
На пенсійні виплати спрямовано 413,0 млрд
грн, на погашення позики 2018 р. – 4,7 млрд грн.
Інші видатки – 18,2 млрд грн, із них – 1,6 млрд грн –
оплата послуг поштових підприємств з виплати та
доставки пенсій (0,4% загальних видатків), 5,3 млрд
грн – адміністративні видатки (1,2%) (рис. 5).
Рис. 4. Динаміка видатків Пенсійного фонду України у 2016-2019 рр. [9]
Рис. 5. Структура видатків Пенсійного фонду України у 2019 р. [9]
У 2019 р. видатки на пенсійні виплати стано-
вили 413,0 млрд грн (у тому числі на проведення пе-
рерахунків пенсій колишнім військовослужбовцям
та працівникам органів внутрішніх справ склали
5,5 млрд грн). За міжнародними зобов’язаннями за-
безпечено своєчасну виплату пенсій громадянам
України, які проживають за кордоном, на суму
158,0 тис дол. США та 2 930,4 тис євро. Пенсіонерам
іноземних держав, які проживають на території Ук-
раїни, здійснено виплату пенсій на суму 129,1 млн
253448,6
291467,3
358604,6
435933,6
0
50000
100000
150000
200000
250000
300000
350000
400000
450000
500000
2016 2017 2018 2019
М
лн
г
рн
94,70%
1,10%
2,50% 1,20% 0,40%
0,10%
видатки на пенсійні виплати
погашення позик, наданих з єдиного казначейського рахунка у 2018 році
видатки на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у готівковій формі
адміністративні видатки, пов’язані із виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України
оплата послуг з виплати та доставки пенсійних виплат
відшкодування витрат АТ «Укрпошта» за надання послуг, пов’язаних з виплатою та доставкою пенсій і грошової допомоги
населенню
Є. В. Болотіна, О. В. Шубна, Л. О. Бившева, Г. М. Колесникова
168
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
грн. Адміністративні витрати, пов’язані з виконан-
ням функцій, покладених на органи Пенсійного
фонду України, у 2019 р. склали 5 339,8 млн грн, що
становить 1,2% загальних річних доходів Пенсій-
ного фонду, та 100,0% запланованих витрат. Порів-
няно з 2018 р. адміністративні видатки в абсолютній
сумі збільшилися на 888,4 млн грн (20,0%). При
цьому їх питома вага у загальних видатках Пенсій-
ного фонду залишилася незмінною. У структурі ад-
міністративних видатків частка заробітної плати з
нарахуваннями становила 4 395,9 млн грн (82,3%).
На придбання товарів і послуг використано 595,6 млн
грн (11,2%), оплату комунальних послуг – 106,5 млн
грн (2,0%), інші поточні видатки (сплата податків та
зборів, обов’язкових платежів) – 15,7 млн грн (0,3%)
та капітальні видатки (у тому числі придбання
комп’ютерної техніки) – 226,1 млн грн (4,2%). Про-
тягом 2019 р. загальні доходи бюджету Пенсійного
фонду становили 434,9 млрд грн (без урахування за-
лишку на початок року) [9].
Порівняно з 2018 р. загальні доходи зросли на
82,7 млрд грн, або на 19,6%. У структурі загальних
доходів 241,8 млрд грн (55,6%) – власні, 193,1 млрд
грн (44,4%) – кошти Державного бюджету (рис. 6).
Рис. 6. Динаміка доходів Пенсійного фонду України у 2016-2019 рр. [9]
У 2019 р. власні доходи Пенсійного фонду ста-
новили 241,8 млрд грн. Фактичні власні доходи
менші за плановий показник на 4,0 млрд грн, або
98,4%. За 2019 р. власні надходження зросли порів-
няно з 2018 р. на 39,7 млрд грн, або 19,6%. За дже-
релами надходжень власні доходи розподіляються:
частина ЄСВ, розподілена на загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування – 236,3 млрд грн
(97,7% суми власних доходів); інші власні доходи –
5,5 млрд грн (2,3% суми власних доходів) [9].
Загальна заборгованість зі сплати платежів до
Пенсійного фонду та ЄСВ на 1 січня 2020 р.у стано-
вила 34,0 млрд грн, у тому числі: заборгованість зі
сплати ЄСВ (за даними Державної фіскальної служ-
би України) – 18,5 млрд грн (54,5% загальної суми
боргу), з якої заборгованість фізичних осіб-підпри-
ємців 10,1 млрд грн; з відшкодування пільгових
пенсій – 14,0 млрд грн (41,2%); з відшкодування на-
укових пенсій – 0,1 млрд грн (0,3%); по фінансових
санкціях та пені – 0,5 млрд грн (1,4%); з відшкоду-
вання регресних вимог – 24,6 млн грн (0,1%); не-
доїмка зі сплати страхових внесків попередніх пе-
ріодів – 0,9 млрд грн (2,5%). Із загальної суми за-
боргованості 7,3 млрд грн, або майже 21,5%, – це
борги підприємств, які перебувають у різних про-
цедурах банкрутства, та платників, у яких відсутні
активи для звернення стягнення. Протягом 2019 р.
загальна заборгованість з платежів до Пенсійного
фонду та ЄСВ зросла на 4,8 млрд грн (16,5%), зо-
крема, борг із відшкодування пільгових пенсій зріс
на 1,6 млрд грн, зі сплати ЄСВ – на 3,3 млрд грн, у
тому числі відбулось зростання заборгованості фі-
зичних осіб-підприємців порівняно з 01.01.2019 р.
на 2,7 млрд грн, або 81,8%, загального росту забор-
гованості з ЄСВ [9].
Основними причинами зростання заборговано-
сті є: несплата зобов’язань щодо сум ЄСВ фізич-
ними особами-підприємцями; відсутність коштів на
фінансування поточних зобов’язань державних під-
приємств з відшкодування сум фактичних витрат на
виплату та доставку пільгових пенсій та погашення
заборгованості.
Органами Фонду проводилась робота, спрямо-
вана на скорочення обсягів заборгованості з плате-
жів до Пенсійного фонду України. У 2019 р. подано
позовних заяв до суду про стягнення заборгованості
до Фонду на 3,6 млрд грн. Станом на 01.01.2020 р. в
органах державної виконавчої служби перебуває ви-
конавчих документів про стягнення коштів в інтере-
сах органів Пенсійного фонду на суму 7,6 млрд грн.
У 2019 р. стягнуто – 0,2 млрд грн [9].
Пенсійне забезпечення в Україні формується
скоріше під впливом сьогоденних кон’юнктурних
міркувань, а не довгострокових стратегій. Як наслі-
док, заходи здійснюються безсистемно і не гаранту-
ють адекватного ефекту ні щодо справедливості
292369,8
352175,3
434857,8
0
50000
100000
150000
200000
250000
300000
350000
400000
450000
500000
2017 2018 2019
М
лн
г
рн
Є. В. Болотіна, О. В. Шубна, Л. О. Бившева, Г. М. Колесникова
169
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
пенсійного забезпечення, ні щодо фінансової стій-
кості Пенсійного фонду України. При оцінці запро-
ваджених змін у пенсійному забезпеченні необхідно
характеризувати: безпосередньо цілі пенсійного за-
безпечення, податкове та макросередовище сприят-
ливе для реалізації реформ пенсійного забезпе-
чення.
Висновки. Для подальшого розвитку держав-
ної пенсійної системи необхідно створити нову ін-
ституційну базу, яка буде визначати макроеконо-
мічні пропорції та механізми перерозподілу для
кожного інституту пенсійної системи на основі вста-
новлення державних соціальних стандартів. При
цьому необхідно мати обґрунтування оптимальної
частки валового внутрішнього продукту, яке вико-
ристовується на пенсійне забезпечення, як в цілому,
так i по окремих пенсійних інститутах на довгостро-
кову перспективу з урахуванням вдосконалення ме-
ханізмів, їх зв’язку з системою заробітної плати i до-
ходів, умовами найму та віком виходу на пенсію. У
такому випадку держава повинна проводити актив-
ну політику в сфері зайнятості та заохочувати ство-
рення малого бізнесу. Пенсійне забезпечення є яд-
ром всієї системи соціального захисту населення,
яке зачіпає інтереси практично кожного громадя-
нина, а це означає, що від того, наскільки прозорі
будуть схеми пенсійних відрахувань та зрозумілий
порядок обчислення пенсій, залежить загальний на-
стрій суспільства на проведення або відторгнення
реформ.
Література
1. Мисник Т. Г. Особливості функціонування
пенсійних систем в економічно розвинутих країнах.
URL: http://www.rusnauka.com/11_EISN_2011/Econo
mics/3_84663. doc.htm. 2. Заболотский Е. Д. Опыт ре-
формирования пенсионных систем стран Европей-
ского Союза и возможности его использования в Рос-
сии. Вестник СПбГУ. Экономика. 2017. Т. 33. Вып. 3.
С. 478. 3. Підсумки розвитку системи недержавного
пенсійного забезпечення станом на 31.12.2017 / Націо-
нальна комісія, що здійснює державне регулювання у
сфері ринків фінансових послуг. URL : https:
//www.nfp.gov.ua/files /17_Dep_Repetska/ NPF_IV_kv%
202017.pdf. 4. Privat pension assets / OECD data. URL :
https://data.oecd.org/pension/private-pensionassets.htm#
indicator-chart. 5. Про недержавне пенсійне забезпе-
чення : Закон України від 09.07.2003 р. № 1057–IV
(дата оновлення: 04.11.2018 р.). URL : https://zakon.
rada.gov.ua/laws/show/1057-15. 6. Кириленко О. П.,
Малиняк Б. С. та ін. Розвиток державного пенсійного
страхування в умовах пенсійної реформи : монографія
/ за ред. О. П. Кириленко, Б. С. Малиняка. Тернопіль :
ТНЕУ, 2013. 350 с. 7. Федорець М. Г., Куліш О. А.
Сучасний стан та основні напрями реформування пен-
сійної системи в Україні. Вісник студентського науко-
вого товариства ДонНУ ім. В. Стуса. 2017. № 2.
С. 57–89. 8. Мохова Ю. Л., Писаренко Н. О. Стан та
перспективи розвитку системи пенсійного забезпе-
чення в Україні. Молодий вчений. 2018. № 1 (53).
С. 468-471. 9. Звіт про виконання бюджету Пенсійного
фонду України за 2019 рік / Пенсійний фонд України.
URL : https://www.pfu.gov.ua/category. 10. Гітіс Т. П.,
Чемерис Є. Т., Антонова В. І., Носаньова А. С. До-
слідження сучасного рівня соціального захисту насе-
лення в Україні. Економічний вісник Донбасу. 2020.
№ 1 (59). С. 116–122. doi: https://doi.org/10.12958/1817-
3772-2020-1(59)-116-122. 11. Чугунов І. Я. Фінанси пе-
нсійного забезпечення : монографія. Київ : Київ. нац.
торг.-екон. ун-т, 2017. 248 с. 12. Корчинський І. О.
Вдосконалення пенсійного забезпечення населення :
монографія. Львів : Ліга-Прес, 2015. 172 с.
References
1. Mysnyk T. H. Osoblyvosti funktsionuvannia pen-
siinykh system v ekonomichno rozvynutykh krainakh
[Features of functioning of pension systems in economi-
cally developed countries]. (n.d.). Retrieved from http:
//www.rusnauka.com/11_EISN_2011/Economics/3_8466
3. doc.htm [in Ukrainian].
2. Zabolotskiy Ye. D. (2017). Opyt reformirovaniya
pensionnykh sistem stran Yevropeyskogo Soyuza i
vozmozhnosti yego ispol'zovaniya v Rossii [Experience of
reforming the pension systems of the European Union
countries and the possibility of using it in Russia]. Vestnik
SPbGU. Ekonomika – Saint Petersburg State University
Bulletin. Economy, Vol. 22, Issue 3, pp. 478 [in Russian].
3. Pidsumky rozvytku systemy nederzhavnoho
pensiinoho zabezpechennia stanom na 31.12.2017 [Results
of development of the non-state pension system as of
31.12.2017]. National Commission for State Regulation of
Financial Services Markets. Retrieved from https:
//www.nfp.gov.ua/files/17_Dep_Repetska/ NPF_IV_kv%
202017.pdf [in Ukrainian].
4. Privat pension assets. OECD data. Retrieved from
https://data.oecd.org/pension/private-pensionassets.htm#
indicator-chart.
5. Pro nederzhavne pensiine zabezpechennia : Zakon
Ukrainy vid 09.07.2003 r. # 1057–IV (data onovlennia:
04.11.2018 r.) [On non-state pension provision: Law of
Ukraine of July 9, 2003 № 1057 – IV (date of update: No-
vember 4, 2018)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.
ua/laws/show/1057-15 [in Ukrainian].
6. Kyrylenko O. P., Malyniak B. S. et al. (2013). Roz-
vytok derzhavnoho pensiinoho strakhuvannia v umovakh
pensiinoi reformy [Development of state pension insurance
in terms of pension reform]. Ternopil, TNEU [in
Ukrainian].
7. Fedorets M. H., Kulish O. A. (2017). Suchasnyi
stan ta osnovni napriamy reformuvannia pensiinoi systemy
v Ukraini [Current state and main directions of pension
system reform in Ukraine]. Visnyk studentskoho
naukovoho tovarystva DonNU im. V. Stusa – Bulletin of the
Student Scientific Society of DonNU. V. Stusa, 2, рр. 57-89
[in Ukrainian].
8. Mokhova Yu. L., Pysarenko N. O. (2018). Stan ta
perspektyvy rozvytku systemy pensiinoho zabezpechennia
v Ukraini [Status and prospects of development of the
pension system in Ukraine]. Molodyi vchenyi – Young
scientist, 1 (53), рр. 468-471 [in Ukrainian].
9. Zvit pro vykonannia biudzhetu Pensiinoho fondu
Ukrainy za 2019 rik [Report on the implementation of the
Є. В. Болотіна, О. В. Шубна, Л. О. Бившева, Г. М. Колесникова
170
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
budget of the Pension Fund of Ukraine for 2019]. Pension
Fund of Ukraine. Retrieved from https://www.pfu.gov.ua/
category [in Ukrainian].
10. Gitis, T. P., Chemerys, Ye. T., Antonova, V. I.,
Nosanyova, A. S. (2020). Doslidzhennia suchasnoho rivnia
sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini [Study of the
Current Level of Social Protection of the Population in
Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Her-
ald of the Donbas, 1 (59), рр. 116-122. doi:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-116-122
[in Ukrainian].
11. Chuhunov I. Ya. (2017). Finansy pensiinoho
zabezpechennia [Finance of pension provision]. Kyiv,
KNTEU [in Ukrainian].
12. Korchynskyi I. O. (2015). Vdoskonalennia
pensiinoho zabezpechennia naselennia [Improvement of
pension provision of the population]. Lviv, Liga-Press [in
Ukrainian].
Болотіна Є. В., Шубна О. В., Бившева Л. О., Ко-
лесникова Г. М. Проблеми розвитку пенсійного
забезпечення в Україні в контексті соціального за-
хисту
У статті здійснено аналіз системи пенсійного за-
безпечення в Україні як складової соціального захисту
населення. Наведено структуру трирівневої пенсійної
системи. Визначено принципи реалізації процесу ре-
формування пенсійної системи України. Проблеми
вітчизняного розвитку пенсійного забезпечення роз-
глянуто у поетапному розрізі. Перший етап (1991-
2004 рр.) – період використання Україною старих норм
щодо пенсійного забезпечення, яке було характерне ще
для командно-адміністративної економіки. Другий пе-
ріод (2004-2009 рр.) – період активного обговорення та
ухвалення низки документів щодо побудови трирівне-
вої пенсійної системи. 2010-2014 рр. – третій період іс-
тотних змін у загальнообов’язковому пенсійному стра-
хуванні. Четвертий період – 2014-2018 рр. – період за-
провадження жорстких обмежень та замороження ін-
дексації пенсій. Проаналізовано динаміку видатків
і доходів Пенсійного фонду України за 2016-2019 рр.
Визначено, що основними причинами зростання за-
боргованості платежів до Пенсійного фонду є: не-
сплата зобов’язань щодо сум ЄСВ фізичними особами-
підприємцями; відсутність коштів на фінансування по-
точних зобов’язань державних підприємств з відшко-
дування сум фактичних витрат на виплату та доставку
пільгових пенсій та погашення заборгованості.
Ключові слова: пенсійне забезпечення, загально-
обов’язкове пенсійне забезпечення, пенсія, Пенсійний
фонд, пенсійний вік, страховий стаж, видатки пенсій-
ного фонду, соціальні внески.
Bolotina Yе., Shubna O., Byvsheva L., Kolesnyko-
va H. Problems of pension development in Ukraine in
the context of social protection
The article analyzes the pension system in Ukraine as
a component of social protection. The structure of the
three-tier pension system is given. The principles of reali-
zation of the process of reforming the pension system of
Ukraine are determined. Problems of domestic develop-
ment of pension provision are considered in stages. The
first stage (1991-2004) was the period of Ukraine's use of
the old norms on pensions, which was characteristic of the
command-and-control economy. The second period (2004-
2009) is a period of active discussion and adoption of a
number of documents on the construction of a three-tier
pension system. 2010-2014 – the third period of significant
changes in the mandatory pension insurance. The fourth
period – 2014-2018 – the period of introduction of strict
restrictions and freezing of pension indexation. The dy-
namics of expenditures and revenues of the Pension Fund
of Ukraine for 2016-2019 is analyzed. It is determined that
the main reasons for the increase in arrears of payments to
the Pension Fund are: non-payment of obligations on the
amount of SDRs by individual entrepreneurs; lack of funds
to finance current liabilities of state-owned enterprises to
reimburse the amounts of actual costs for the payment and
delivery of preferential pensions and debt repayment.
Keywords: pension provision, compulsory pension
provision, pension, Pension fund, retirement age, insurance
experience, pension fund expenses, social contributions.
Болотина Е. В., Шубная Е. В., Бывшева Л. А.,
Колесникова А. Н. Проблемы развития пенсион-
ного обеспечения в Украине в контексте социаль-
ной защиты
В статье осуществлен анализ системы пенсион-
ного обеспечения в Украине как составляющей соци-
альной защиты населения. Приведена структура трех-
уровневой пенсионной системы. Определены прин-
ципы реализации процесса реформирования пенсион-
ной системы Украины. Проблемы отечественного раз-
вития пенсионного обеспечения рассмотрены в по-
этапном разрезе. Первый этап (1991-2004 гг.) – период
использования Украиной старых норм относительно
пенсионного обеспечения, которое было характерно
еще для командно-административной экономики. Вто-
рой период (2004-2009 гг.) – период активного обсуж-
дения и принятие ряда документов относительно по-
строения трехуровневой пенсионной системы. 2010-
2014 гг. – третий период важных изменений в обще-
обязательном пенсионном страховании. Четвертый пе-
риод – 2014-2018 гг. – период внедрения жестких огра-
ничений и заморозки индексации пенсий. Проанализи-
рована динамика расходов и доходов Пенсионного
фонда Украины за 2016-2019 гг. Определено, что ос-
новными причинами роста задолженности платежей в
Пенсионный фонд являются: неуплата обязательств
относительно сумм ЕСВ физическими лицами-пред-
принимателями; отсутствие средств на финансирова-
ние текущих обязательств государственных предпри-
ятий из возмещения сумм фактических затрат на вы-
плату и доставку льготных пенсий и погашения задол-
женности.
Ключевые слова: пенсионное обеспечение, обще-
обязательное пенсионное обеспечение, пенсия, Пен-
сионный фонд, пенсионный возраст, страховой стаж,
расходы пенсионного фонда, социальные взносы.
Стаття надійшла до редакції 14.12.2020
Прийнято до друку 16.03.2021
|