Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей
Запропоновано бачення стратегічного майбутнього Донбасу як регіону високої технологічної культури, який має розвиватися на основі неоіндустріальної моделі модернізації шляхом упровадження новітніх вітчизняних і світових досягнень науки та техніки. Обґрунтовано необхідність розробки стратегічного кур...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| Hauptverfasser: | , , , , , , , , , , , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179817 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова, О.Ф. Новікова, Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв, В.І. Ляшенко, Г.З. Шевцова, О.С. Вишневський, О.В. Панькова, І.П. Петрова, М.О. Солдак, Д.Ю. Череватський, О.Ю. Касперович, О.А. Бородіна, Н.В. Швець, А.Ю. Ляшенко, В.Ф. Столяров // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 186-196. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179817 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Ляшенко, В.І. Шевцова, Г.З. Вишневський, О.С. Панькова, О.В. Петрова, І.П. Солдак, М.О. Череватський, Д.Ю. Касперович, О.Ю. Бородіна, О.А. Швець, Н.В. Ляшенко, А.Ю. Столяров, В.Ф. 2021-06-12T18:54:10Z 2021-06-12T18:54:10Z 2021 Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова, О.Ф. Новікова, Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв, В.І. Ляшенко, Г.З. Шевцова, О.С. Вишневський, О.В. Панькова, І.П. Петрова, М.О. Солдак, Д.Ю. Череватський, О.Ю. Касперович, О.А. Бородіна, Н.В. Швець, А.Ю. Ляшенко, В.Ф. Столяров // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 186-196. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-186-196 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179817 330.34(477.62+477.61) Запропоновано бачення стратегічного майбутнього Донбасу як регіону високої технологічної культури, який має розвиватися на основі неоіндустріальної моделі модернізації шляхом упровадження новітніх вітчизняних і світових досягнень науки та техніки. Обґрунтовано необхідність розробки стратегічного курсу розбудови ідеології промислового розвитку Донецького регіону в умовах впливу зовнішніх та внутрішніх викликів і загроз. Це необхідно для відновлення промислового комплексу України, розвитку інтелектуального, наукового, виробничого і кадрового потенціалу регіону, досягнення високих якісних стандартів виробництва. Запропоновано напрями та механізми реалізації цієї ідеї шляхом застосування можливостей платформної економіки, інформаційно-комунікативних і цифрових технологій, що дозволяє значною мірою підвищити кількість потенційних учасників реалізації Стратегії, залучити додаткові ресурси, забезпечити конкурентність, прозорість, оперативність їх взаємодії та взаємовигідної співпраці. Розкрито базові умови, наявні інституційні можливості для реалізації Стратегії возз’єднання, відродження і розвитку Донецької та Луганської областей. Розглянуто інституційні умови «перезавантаження» економіки Донбасу. Обґрунтовано пропозиції до Плану заходів для подолання перешкод та активізації дій щодо відродження Донбасу в політичній, соціальній та інформаційній сферах, питаннях реінтеграції та встановлення миру. Ключова позиція авторів полягає в такому: Донбас – це регіон, який здатен зберегти за собою роль індустрі¬ального центру України і розвиватися на засадах неоіндустріальної моделі шляхом упровадження новітніх технологій Індустрії 4.0, ІКТ, штучного інтелекту. Донбас – це територія потужного інноваційно-інвестиційного зростання, здатна забезпечити високу конкурентоспроможність економіки регіону й України загалом. Для цього необхідна реалізація стратегічного курсу України на розбудову промислового комплексу країни, розвиток конкурентоспроможності національної економіки та промислових регіонів. Предложено видение стратегического будущего Донбасса как региона высокой технологической культуры, который должен развиваться на основе неоиндустриальной модели модернизации путем внедрения новейших достижений науки и техники. Обоснована необходимость разработки стратегического курса развития идеологии промышленного развития Донецкого региона в условиях воздействия внешних и внутренних вызовов и угроз. Это необходимо для восстановления промышленного комплекса Украины, развития интеллектуального, научного, производственного и кадрового потенциала региона, достижения высоких качественных стандартов производства. Предложены направления и механизмы реализации этой идеи путем применения возможностей платформенной экономики, информационно-коммуникативных и цифровых технологий, что позволяет значительно повысить количество потенциальных участников реализации Стратегии, привлечь дополнительные ресурсы, обеспечить конкурентность, прозрачность, оперативность их взаимодействия и взаимовыгодного сотрудничества. Раскрыты базовые условия, институциональные возможности для реализации Стратегии воссоединения, возрождения и развития Донецкой и Луганской областей. Рассмотрены институциональные условия «перезагрузки» экономики Донбасса. Обоснованы предложения к Плану мероприятий по преодолению препятствий и активизации действий по возрождению Донбасса в политической, социальной и информационной сферах, вопросах реинтеграции и установления мира. Ключевая позиция авторов заключается в следующем: Донбасс ‒ это регион, который способен сохранить за собой роль индустриального центра Украины и развиваться на основе неоиндустриальной модели путем внедрения новейших технологий индустрии 4.0. Донбасс ‒ это территория мощного инновационно-инвестиционного роста, которая способна обеспечить высокую конкурентоспособность экономики региона и Украины в целом. Для этого необходима реализация стратегического курса Украины на развитие промышленного комплекса страны, развитие конкурентоспособности национальной экономики и промышленных регионов. A vision of the strategic future of Donbass as a region of high technological culture, which should develop on the basis of a neo-industrial model of modernization based on the introduction of the latest achievements of science and technology, is proposed. The necessity of developing a strategic course for the development of the ideology of industrial development of the Donetsk region under the influence of external and internal challenges and threats has been substantiatedThis is necessary for the restoration and development of the industrial complex of Ukraine, for the development of the intellectual, scientific, production and personnel potential of the region, to achieve high quality production standards. The directions and mechanisms for the implementation of this idea, due to the use of the capabilities of the platform economy, information and communication and digital technologies, are proposed, which significantly increase the number of potential participants in the implementation of the Strategy, attract additional resources, ensure competition, transparency, efficiency of their interaction and mutually beneficial cooperation. The authors revealed the basic conditions, the existing institutional opportunities for the implementation of the Strategy for the reunification, revival and development of Donetsk and Lugansk regions of Ukraine. The institutional conditions for the "reset" of the Donbass economy are revealed. Proposals to the Action Plan to overcome obstacles and intensify actions for the revival of Donbass in the political, social and information spheres, in issues of reintegration and the establishment of peace have been substantiated. Attention is focused on the need to develop the current National Platform "Dialogue for Peace and Safe Reintegration", on the implementation of all-Ukrainian projects of cultural interregional integration; projects for the reintegration of children from the occupied Donbass and Crimea. The key position of the authors Donbass is a region that is able to retain its role as the industrial center of Ukraine and develop on the basis of neo-industrial models by introducing the latest technologies in Industry 4.0. Donbass is a territory of powerful innovation and investment growth, which is capable to ensure high competitiveness of the economy of the region and Ukraine as a whole. This requires the implementation of the strategic course of Ukraine aimed to build the country's industrial complex as a whole, and to develop the competitiveness of the national economy and industrial regions. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Дискусійний клуб Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей Предложения и замечания к проекту Концепции экономического развития Донецкой и Луганской областей Suggestions and Comments to the Draft Concept of Economic Development of Donetsk and Luhansk Regions Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей |
| spellingShingle |
Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Ляшенко, В.І. Шевцова, Г.З. Вишневський, О.С. Панькова, О.В. Петрова, І.П. Солдак, М.О. Череватський, Д.Ю. Касперович, О.Ю. Бородіна, О.А. Швець, Н.В. Ляшенко, А.Ю. Столяров, В.Ф. Дискусійний клуб |
| title_short |
Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей |
| title_full |
Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей |
| title_fullStr |
Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей |
| title_full_unstemmed |
Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей |
| title_sort |
пропозиції та зауваження до проєкту концепції економічного розвитку донецької та луганської областей |
| author |
Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Ляшенко, В.І. Шевцова, Г.З. Вишневський, О.С. Панькова, О.В. Петрова, І.П. Солдак, М.О. Череватський, Д.Ю. Касперович, О.Ю. Бородіна, О.А. Швець, Н.В. Ляшенко, А.Ю. Столяров, В.Ф. |
| author_facet |
Амоша, О.І. Залознова, Ю.С. Новікова, О.Ф. Брюховецька, Н.Ю. Булєєв, І.П. Ляшенко, В.І. Шевцова, Г.З. Вишневський, О.С. Панькова, О.В. Петрова, І.П. Солдак, М.О. Череватський, Д.Ю. Касперович, О.Ю. Бородіна, О.А. Швець, Н.В. Ляшенко, А.Ю. Столяров, В.Ф. |
| topic |
Дискусійний клуб |
| topic_facet |
Дискусійний клуб |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Предложения и замечания к проекту Концепции экономического развития Донецкой и Луганской областей Suggestions and Comments to the Draft Concept of Economic Development of Donetsk and Luhansk Regions |
| description |
Запропоновано бачення стратегічного майбутнього Донбасу як регіону високої технологічної культури, який має розвиватися на основі неоіндустріальної моделі модернізації шляхом упровадження новітніх вітчизняних і світових досягнень науки та техніки. Обґрунтовано необхідність розробки стратегічного курсу розбудови ідеології промислового розвитку Донецького регіону в умовах впливу зовнішніх та внутрішніх викликів і загроз. Це необхідно для відновлення промислового комплексу України, розвитку інтелектуального, наукового, виробничого і кадрового потенціалу регіону, досягнення високих якісних стандартів виробництва. Запропоновано напрями та механізми реалізації цієї ідеї шляхом застосування можливостей платформної економіки, інформаційно-комунікативних і цифрових технологій, що дозволяє значною мірою підвищити кількість потенційних учасників реалізації Стратегії, залучити додаткові ресурси, забезпечити конкурентність, прозорість, оперативність їх взаємодії та взаємовигідної співпраці. Розкрито базові умови, наявні інституційні можливості для реалізації Стратегії возз’єднання, відродження і розвитку Донецької та Луганської областей. Розглянуто інституційні умови «перезавантаження» економіки Донбасу. Обґрунтовано пропозиції до Плану заходів для подолання перешкод та активізації дій щодо відродження Донбасу в політичній, соціальній та інформаційній сферах, питаннях реінтеграції та встановлення миру. Ключова позиція авторів полягає в такому: Донбас – це регіон, який здатен зберегти за собою роль індустрі¬ального центру України і розвиватися на засадах неоіндустріальної моделі шляхом упровадження новітніх технологій Індустрії 4.0, ІКТ, штучного інтелекту. Донбас – це територія потужного інноваційно-інвестиційного зростання, здатна забезпечити високу конкурентоспроможність економіки регіону й України загалом. Для цього необхідна реалізація стратегічного курсу України на розбудову промислового комплексу країни, розвиток конкурентоспроможності національної економіки та промислових регіонів.
Предложено видение стратегического будущего Донбасса как региона высокой технологической культуры, который должен развиваться на основе неоиндустриальной модели модернизации путем внедрения новейших достижений науки и техники. Обоснована необходимость разработки стратегического курса развития идеологии промышленного развития Донецкого региона в условиях воздействия внешних и внутренних вызовов и угроз. Это необходимо для восстановления промышленного комплекса Украины, развития интеллектуального, научного, производственного и кадрового потенциала региона, достижения высоких качественных стандартов производства. Предложены направления и механизмы реализации этой идеи путем применения возможностей платформенной экономики, информационно-коммуникативных и цифровых технологий, что позволяет значительно повысить количество потенциальных участников реализации Стратегии, привлечь дополнительные ресурсы, обеспечить конкурентность, прозрачность, оперативность их взаимодействия и взаимовыгодного сотрудничества. Раскрыты базовые условия, институциональные возможности для реализации Стратегии воссоединения, возрождения и развития Донецкой и Луганской областей. Рассмотрены институциональные условия «перезагрузки» экономики Донбасса. Обоснованы предложения к Плану мероприятий по преодолению препятствий и активизации действий по возрождению Донбасса в политической, социальной и информационной сферах, вопросах реинтеграции и установления мира. Ключевая позиция авторов заключается в следующем: Донбасс ‒ это регион, который способен сохранить за собой роль индустриального центра Украины и развиваться на основе неоиндустриальной модели путем внедрения новейших технологий индустрии 4.0. Донбасс ‒ это территория мощного инновационно-инвестиционного роста, которая способна обеспечить высокую конкурентоспособность экономики региона и Украины в целом. Для этого необходима реализация стратегического курса Украины на развитие промышленного комплекса страны, развитие конкурентоспособности национальной экономики и промышленных регионов.
A vision of the strategic future of Donbass as a region of high technological culture, which should develop on the basis of a neo-industrial model of modernization based on the introduction of the latest achievements of science and technology, is proposed. The necessity of developing a strategic course for the development of the ideology of industrial development of the Donetsk region under the influence of external and internal challenges and threats has been substantiatedThis is necessary for the restoration and development of the industrial complex of Ukraine, for the development of the intellectual, scientific, production and personnel potential of the region, to achieve high quality production standards. The directions and mechanisms for the implementation of this idea, due to the use of the capabilities of the platform economy, information and communication and digital technologies, are proposed, which significantly increase the number of potential participants in the implementation of the Strategy, attract additional resources, ensure competition, transparency, efficiency of their interaction and mutually beneficial cooperation. The authors revealed the basic conditions, the existing institutional opportunities for the implementation of the Strategy for the reunification, revival and development of Donetsk and Lugansk regions of Ukraine. The institutional conditions for the "reset" of the Donbass economy are revealed. Proposals to the Action Plan to overcome obstacles and intensify actions for the revival of Donbass in the political, social and information spheres, in issues of reintegration and the establishment of peace have been substantiated. Attention is focused on the need to develop the current National Platform "Dialogue for Peace and Safe Reintegration", on the implementation of all-Ukrainian projects of cultural interregional integration; projects for the reintegration of children from the occupied Donbass and Crimea. The key position of the authors Donbass is a region that is able to retain its role as the industrial center of Ukraine and develop on the basis of neo-industrial models by introducing the latest technologies in Industry 4.0. Donbass is a territory of powerful innovation and investment growth, which is capable to ensure high competitiveness of the economy of the region and Ukraine as a whole. This requires the implementation of the strategic course of Ukraine aimed to build the country's industrial complex as a whole, and to develop the competitiveness of the national economy and industrial regions.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179817 |
| citation_txt |
Пропозиції та зауваження до проєкту Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей / О.І. Амоша, Ю.С. Залознова, О.Ф. Новікова, Н.Ю. Брюховецька, І.П. Булєєв, В.І. Ляшенко, Г.З. Шевцова, О.С. Вишневський, О.В. Панькова, І.П. Петрова, М.О. Солдак, Д.Ю. Череватський, О.Ю. Касперович, О.А. Бородіна, Н.В. Швець, А.Ю. Ляшенко, В.Ф. Столяров // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 1 (63). — С. 186-196. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT amošaoí propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT zaloznovaûs propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT novíkovaof propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT brûhovecʹkanû propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT bulêêvíp propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT lâšenkoví propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT ševcovagz propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT višnevsʹkiios propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT panʹkovaov propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT petrovaíp propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT soldakmo propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT čerevatsʹkiidû propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT kasperovičoû propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT borodínaoa propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT švecʹnv propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT lâšenkoaû propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT stolârovvf propozicíítazauvažennâdoproêktukoncepcííekonomíčnogorozvitkudonecʹkoítalugansʹkoíoblastei AT amošaoí predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT zaloznovaûs predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT novíkovaof predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT brûhovecʹkanû predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT bulêêvíp predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT lâšenkoví predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT ševcovagz predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT višnevsʹkiios predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT panʹkovaov predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT petrovaíp predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT soldakmo predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT čerevatsʹkiidû predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT kasperovičoû predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT borodínaoa predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT švecʹnv predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT lâšenkoaû predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT stolârovvf predloženiâizamečaniâkproektukoncepciiékonomičeskogorazvitiâdoneckoiiluganskoioblastei AT amošaoí suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT zaloznovaûs suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT novíkovaof suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT brûhovecʹkanû suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT bulêêvíp suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT lâšenkoví suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT ševcovagz suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT višnevsʹkiios suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT panʹkovaov suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT petrovaíp suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT soldakmo suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT čerevatsʹkiidû suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT kasperovičoû suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT borodínaoa suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT švecʹnv suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT lâšenkoaû suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions AT stolârovvf suggestionsandcommentstothedraftconceptofeconomicdevelopmentofdonetskandluhanskregions |
| first_indexed |
2025-11-24T11:48:38Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:48:38Z |
| _version_ |
1850846164430094336 |
| fulltext |
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
186
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ
УДК 330.34(477.62+477.61) doi: 10.12958/1817-3772-2021-1(63)-186-196
Автори: акад. НАН України О. І. Амоша, чл.-кор. НАН України Ю. С. Залознова, д.е.н., проф.
О. Ф. Новікова, д.е.н., проф. Н. Ю. Брюховецька, д.е.н., проф. І. П. Булєєв, д.е.н.,
проф. В. І. Ляшенко, д.е.н. Г. З. Шевцова, к.е.н. О. С. Вишневський, к.соц.н.
О. В. Панькова, к.е.н. І. П. Петрова, к.е.н. М. О. Солдак, к.т.н. Д. Ю. Череватський,
О. Ю. Касперович, докт. О. А. Бородіна, докт. Н. В. Швець, асп. А. Ю. Ляшенко
e-mail: admin@econindustry.org
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ;
д.е.н. В. Ф. Столяров
e-mail:stolyarovvf@ukr.net
Інститут фізичної економіки ім. С.А. Подолинського, м. Київ
ПРОПОЗИЦІЇ ТА ЗАУВАЖЕННЯ
ДО ПРОЄКТУ КОНЦЕПЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ
Запропонований проєкт Концепції економіч-
ного розвитку Донецької та Луганської областей
розкриває основні аспекти щодо розбудови нової су-
часної конкурентоспроможної економіки на сході
країни та створення сприятливих умов для віднов-
лення та розвитку Донецької та Луганської облас-
тей.
Важливо, що реалізація Концепції розрахована
на період до 2030 року, що є довгостроковим дер-
жавним пріоритетом, а перезавантаження економіки
регіону відбуватиметься у два етапи: 1 етап − в су-
часних умовах на підконтрольній Україні території;
2 етап – на всій території Донецької та Луганської
областей після реінтеграції тимчасово окупованих
територій в єдиний конституційний простір Укра-
їни.
Цінним є те, що в умовах посилення глобаль-
них та національних ризиків і загроз в економічній
сфері, а також пандемії COVID-19 наукова спіль-
нота України залучена до процесу економічного від-
новлення Донбасу.
Прийняття Концепції, а у подальшому і Страте-
гії економічного розвитку Донецької та Луганської
областей, має стати результатом плідної співпраці
вищих органів державної виконавчої влади, місце-
вих органів за участю органів місцевого самовряду-
вання, територіальних громад.
Разом із тим представлений до обговорення
проєкт Концепції економічного розвитку Донецької
та Луганської областей (далі – Концепція) потребує
суттєвого доопрацювання, а деякі положення, ви-
кладені в документі – уточнення.
1. Необхідно вказати установи, які брали
участь у розробці проєкту Концепції.
2. В назві документу зазначено «…Концепції»,
далі у тексті використовується слово «Стратегія».
При цьому зазначається, що «Метою Концепції є
формування рамкових умов для реалізації страте-
гії …». Виникає питання: «Концепція – це базис для
формування стратегії?» чи «Концепція – це інстру-
мент реалізації стратегії?» (як це зазначено у меті).
Тому доцільно узгодити використання термінології.
3. Оскільки мова йдеться про розробку та по-
дання у шестимісячний строк проєкту Стратегії еко-
номічного розвитку Донецької та Луганської облас-
тей, то документ, запропонований для обговорення,
доцільно назвати «Концепція стратегії соціально-
економічного розвитку Донецької та Луганської об-
ластей».
4. Рівень політизації Концепції має бути змен-
шений.
5. Концепція економічного розвитку Донецької
та Луганської областей (у подальшому − Стратегія
економічного розвитку Донецької та Луганської об-
ластей щодо реалізації Концепції) має узгоджува-
тися зі змістом чинної та тієї, що планується для
прийняття, правової бази:
1) Державної стратегії регіонального розвитку
України на 2021-2027 роки (Постанова Кабінету
Міністрів України від 05.08.2020 р. №695);
2) Концепції Державної цільової програми від-
новлення та розбудови миру в східних регіонах Ук-
раїни (розпорядження Кабінету Міністрів України
від 31.08.2016 р. № 892-р);
3) Державної цільової програми відновлення та
розбудови миру в східних регіонах України (Поста-
нова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р.
№ 1071);
4) Закону України «Про забезпечення прав
і свобод внутрішньо переміщених осіб» (від
20.10.2014 р. № 1706-VII);
5. Проєкту «Стратегії економічної безпеки Ук-
раїни» (відповідно до Указу Президента України від
14.10.2020 р. № 392 «Про рішення РНБО України»
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
187
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
від 14.10.2020 р. «Про Стратегію національної без-
пеки України»;
6) Проєкту Стратегії розвитку Донецької об-
ласті на період до 2027 року;
7) Стратегії розвитку Луганської області на
2021-2027 роки (розпорядження Луганської ОДА
Луганської ОВЦА від 26.03.2020 р. №246).
6. Підхід, згідно з яким «Донецька та Луганська
області мають стати територією для реалізації масш-
табного економіко-правового експерименту з комп-
лексного впровадження системи управління та орга-
нізації економічних процесів, які у подальшому мо-
жуть бути масштабовані на всю територію Укра-
їни», потребує додаткового обґрунтування. Чому
замість того, щоб у Донецькій та Луганській облас-
тях використовувати кращі практики, які дали пози-
тивний результат в інших регіонах, необхідно саме
у Донецькій та Луганській областях ставити «експе-
римент». Також не обґрунтованою є позиція щодо
доцільності та можливості поширення «позитивного
результату» з Донецької та Луганської областей в
інші регіони.
7. Кінцева мета державної стратегії, що сфор-
мульована як «формування випереджаючого роз-
витку Донецької та Луганської областей» (с. 3) ви-
глядає нереально.
8. Необхідно обґрунтувати економічну доціль-
ність для всієї держави створення у Донецькій та
Луганський областях територій пріоритетного роз-
витку із спеціальними режимами ведення господар-
ської діяльності.
9. Зміст проєкту Концепції потребує ураху-
вання таких ключових аспектів:
1) досвід впливу пандемії COVID-19 підіймає
на новий рівень вимоги до стійкості соціально-еко-
номічної системи до впливу форс-мажорних (зо-
крема – епідеміологічних) обставин. Тобто в архі-
тектуру створюваних територіально-виробничих
систем із самого початку має закладатись можли-
вість безперебійного функціонування в умовах тих
чи інших обмежень. Наразі таке бачення в проєкті
Концепції відсутнє;
2) існує певна незбалансованість між вироб-
ничо-галузевим та територіальним аспектами соціа-
льно-економічного розвитку – в Концепції недо-
статньо уваги приділяється розвитку територіаль-
них громад, що в контексті процесів децентралізації
є певним упущенням. Хоча при формулюванні кон-
цептуальних підходів у Концепції чітко зазнача-
ється, що «основою розвитку повинні стати терито-
ріальні громади шляхом створення привабливих
умов для бізнесу, який за рахунок сплати податків
забезпечить сталий розвиток громад», на рівні ви-
значення шляхів і способів розв’язання проблем пи-
танням взаємодії бізнесу та територіальних громад,
та взагалі питанню створення самодостатніх, спро-
можних та інвестиційно-привабливих територіаль-
них громад доцільно приділити більше уваги;
3) на більшу увагу заслуговують питання залу-
чення потенціалу сучасних інформативно-комуніка-
тивних технологій щодо реалізації інноваційних
форм взаємодії суб’єктів соціально-економічного
розвитку. В першу чергу – мова йде про платформ-
ний підхід до організації взаємодії суб’єктів ринку
та соціального розвитку. Платформний підхід до-
зволить значно підвищити кількість потенційних
учасників реалізації Концепції, залучити додаткові
ресурси, забезпечити конкурентність, прозорість,
оперативність взаємодії та співпраці учасників еко-
номічного та гуманітарного розвитку, сприятиме
встановленню нових контактів та підвищенню згур-
тованості та взаєморозуміння серед громадян Доне-
цької та Луганської областей тощо.
10. У розділі «Проблеми, які потребують
розв’язання» висловлювання «зосередженість регіо-
нів лише на проблемах їх власного розвитку» (с. 6
проєкту Концепції) уявляється некоректним (невір-
ним).
11. Створення системи страхування від війсь-
кових та політичних ризиків як шлях та спосіб
розв’язання проблем економічного розвитку Доне-
цької та Луганської областей має зазначатися в ін-
ших стратегічних документах національного рівня,
наприклад, Стратегії економічної безпеки України
(с. 7).
12. Розглядаючи акцент на виробництво («Зва-
жаючи на ключову роль виробництва у генеруванні
попиту на інновації, акцент на виробничій сфері ма-
тиме вирішальне значення у відновленні економіки
регіону») треба зауважити, що у Донецькій та Лу-
ганській областях відносно (інших регіонів) будуть
більші логістичні витрати, бо ринки збуту знахо-
дяться на Заході, а транспортування через Керчен-
ську протоку є нестабільним. Тому доцільно також
звертати значну увагу наданню послуг, в першу
чергу, пов’язаних з цифровою сферою.
13. У розділі «Напрями реального сектору еко-
номіки, індустріалізації та інноваційного розвитку»
доцільно було б конкретизувати хто і з ким «укладає
угоди про розподіл продукції для формування сег-
менту тваринництва, зрошувального землеробства
тощо» (абз. 9, с. 7 проєкту Концепції). У цьому ж
розділі доцільно передбачити «формування та роз-
виток сектору виробництва товарів та послуг першої
необхідності із місцевих ресурсів».
14. Необхідно перевірити достовірність даних,
навести джерело їх походження, та ретельно підійти
до аналізу ситуації щодо: «негативного внеску в ди-
наміку ВВП у 2014-2015 рр. (понад 40%)» (с. 2 про-
єкту Концепції); вугільної промисловості − «станом
на 2013 р. щорічний видобуток вугілля 72-85 млн т»
(так 72 чи 85 млн т у 2013 р.), кількість шахт в ці-
лому і за територіями (с. 3-4 проєкту Концепції); об-
ґрунтованості потреб на розмінування території
(650 млн €), на відбудову Донецької та Луганської
областей (1 трлн $, с. 4).
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
188
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
15. При аналізі зовнішньоторговельних опера-
цій («У 2013 р. зовнішньоторговельні операції това-
рами проводились з партнерами зі 153 країн світу,
а продукція підприємств регіону вивозилась до
141 країни світу. Частка країн СНД в загальному об-
сязі експорту області становила 32,8 відсотка,
Азії – 26,9 відсотка, Європи – 26,2 відсотка, Аф-
рики – 9,6 відсотка та Америки – 4,2 відсотка. Пи-
тома вага країн Європейського Союзу складала
25,7 відсотка», с. 4) залишається не зрозуміло, сто-
совно якої конкретно області (чи областей) він про-
водився.
16. Потребує уточнення: «державно-приватне
партнерство» (абз. 2, с. 2) та «публічно-приватне
партнерство» (абз. 6, 11, с. 9 проєкту Концепції) –
самостійні категорії або синоніми, а також розкрити
поняття «потенціал економічної дипломатії»
(абз. 12, с. 9 проєкту Концепції).
17. Не зрозумілими залишаються джерела фі-
нансування на реалізацію запропонованих в Кон-
цепції заходів. Бо згідно з текстом концепції («Реа-
лізація Концепції здійснюється за рахунок коштів
державного та місцевого бюджетів, що передбача-
ються на утримання відповідних органів державної
влади і органів місцевого самоврядування та у ме-
жах асигнувань, що передбачаються у бюджетах
відповідних територіальних громад на відповідний
рік, а також за рахунок коштів міжнародних партне-
рів, банківського сектору та залученого капіталу»)
гарантованим джерелом є лише державний та місце-
вий бюджети. Але ці бюджети і зараз витрачаються,
і відповідно є необхідність від певних функцій (ви-
датків) відмовитись для фінансування запропонова-
них в Концепції «експериментів». Тому доцільно на
етапі формування розпочати переговори з «міжна-
родними партнерами» для розуміння, в яких гра-
ничних розмірах, на яких умовах та на які заходи
вони готові надати фінансові та інші ресурси.
18. Розділ «Оцінка фінансових ресурсів, необ-
хідних для реалізації Концепції» (с. 10) потребує на-
повнення конкретними напрямами, обсягами фінан-
сування (у національній та вільно конвертованій ва-
люті), вказати інститути, організації, суб’єкти гос-
подарської діяльності, що несуть відповідальність за
реалізацію Концепції та забезпечення її фінансу-
вання.
19. Потребує уточнення та розширення розділ
«Очікувані результати» (с. 10 проєкту Концепції).
Текст Концепції із пропозиціями пропонуємо викласти в такій редакції.
Проєкт
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від ____ жовтня 2020 р. № _____-р
Київ
Про схвалення Концепції соціально-економічного розвитку
Донецької та Луганської областей
1. Схвалити Концепцію соціально-економічного розвитку Донецької та Луганської областей, що дода-
ється.
2. Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій разом із заінтересованими
центральними та місцевими органами виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування роз-
робити та подати у шестимісячний строк проєкт Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської
областей щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.
Прем’єр-міністр України
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
189
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від ___ жовтня 2020 р. № _____-р
КОНЦЕПЦІЯ
соціально-економічного розвитку Донецької та Луганської областей
Вступна частина
Відновлення територіальної єдності країни,
шляхом реінтеграції тимчасово неконтрольованих
територій Луганської та Донецької областей – клю-
чова внутрішньополітична проблема розвитку Ук-
раїни.
Розбудова сучасної конкурентоспроможної
економіки країни, створення додаткових умов для
відродження та розвитку Донецької та Луганської
областей є невід’ємною передумовою для поступо-
вої реінтеграції тимчасово окупованих територій до
єдиного конституційного простору України, єд-
нання суспільства.
Донецька та Луганська області мають стати те-
риторією для реалізації масштабного економіко-
правового експерименту, спрямованого на комп-
лексне економічне, гуманітарне відновлення та роз-
виток, ліквідацію зон екологічного лиха та забезпе-
чення умов економічної, екологічної та соціальної
безпеки, відновлення та розвитку території Донбасу.
Позитивний результат і досвід реалізації нових
форм у системі управління та організації віднов-
лення економічних, екологічних, гуманітарних про-
цесів у подальшому можуть бути застосовані в ін-
ших регіонах України зі схожими проблемами та
масштабовані на всю територію України.
Запровадження експерименту передбачатиме
формування територій пріоритетного розвитку, дер-
жавне стимулювання розробки і впровадження но-
вих моделей соціально-економічного розвитку, що
слугуватимуть об’єднуючим механізмом, основу
якого складає проста і зрозуміла логіка – зростання
добробуту народу.
Концептуальні підходи до соціально-економіч-
ного розвитку Донецької та Луганської областей по-
лягають у наступному:
1. Реалізація Концепції поширюється на під-
контрольну частину території Донецької та Луган-
ської областей з можливістю подальшого масштабу-
вання економічної системи на тимчасово неконтро-
льовані території після їх реінтеграції в єдиний кон-
ституційний простір України.
2. Урахування вимог міжнародних зобов’язань
України, в тому числі Угоди про асоціацію між Ук-
раїною, з однієї сторони, та Європейським Союзом,
Європейським співтовариством з атомної енергії
і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Угоди
про заснування Світової організації торгівлі та Про-
токолу про приєднання України до Світової органі-
зації торгівлі, Угод про створення зон вільної тор-
гівлі тощо.
3. Інноваційна модернізація традиційних галу-
зей та генерування нових економічних спеціалізацій
у регіоні на основі підходу смартспеціалізації шля-
хом ідентифікації та фокусної підтримки обмеженої
кількості пріоритетів розвитку, ґрунтованих на уні-
кальних ресурсах, компетенціях та інших порів-
няльних перевагах регіону, розбудови інноваційної
інфраструктури (бізнес-інкубаторів, наукових пар-
ків, технопарків, хабів – транспортних, медичних та
ін.), сектору ІТ-індустрії тощо.
4. Основою соціально-економічного розвитку
повинні стати об’єднані на основі самоврядування
територіальні громади, шляхом створення приваб-
ливих умов для бізнесу, державної та міжнародної
підтримки, створення мережі індустріальних парків,
організації сучасних високотехнологічних вироб-
ництв для подальшого приєднання до високотехно-
логічних європейських та світових кластерів, стиму-
лювання трудової активності населення, що за раху-
нок сплати податків забезпечить сталий розвиток
громад.
5. Повноваження на здійснення витрат держав-
ного та місцевих бюджетів мають відповідати об-
сягу надходжень та формуватися на реалістичних
показниках економічного і соціального розвитку
Донецької та Луганської областей. Запровадження
спеціальних режимів на територіях пріоритетного
розвитку повинно забезпечуватись одночасно з за-
ходами збалансованості державного бюджету.
Зважаючи на ключову роль виробництва у ге-
неруванні попиту на інновації, акцент на диверсифі-
кації виробничої сфери та її структурно-технологіч-
ній модернізації виробничій сфері матиме вирі-
шальне значення у відновленні економіки регіону.
Саме тут будуть сформовані території пріоритет-
ного розвитку, промислові, агровиробничі, інфра-
структурні та туристичні кластери, науково-іннова-
ційні хаби. Пріоритетним стане широке викорис-
тання ідеології публічно-приватного партнерства як
організаційно-економічної рамкової основи побу-
дови інвестиційно-інноваційної моделі взаємовідно-
син держави, органів місцевого самоврядування та
суб’єктів господарювання.
Для цього, в найкоротші терміни, буде сформо-
вано пул промислових, будівельних, логістичних,
транспортних, інжинірингових, фінансових пропо-
зицій, що можуть генерувати комплексне рішення
для відновлення і модернізації регіону. У багатьох
випадках будуть залучені виробничі потужності під-
приємств Дніпропетровської, Запорізької, Харків-
ської та інших областей України.
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
190
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Для успішної реалізації будуть залучені як
кошти державного та місцевого бюджетів, так і між-
народна технічна допомога та кошти міжнародних
фінансових організацій (далі – кошти міжнародних
партнерів), а також мобілізовані ресурси бізнесу та
банківської сфери.
Кінцевою метою державної стратегії стане
формування випереджаючого розвитку і підви-
щення конкурентоспроможності Донецької та Луга-
нської областей, що в підсумку забезпечить ком-
фортні умови проживання, самореалізацію та розви-
ток громадян, підвищення якості їх життя.
Проблеми, які потребують розв’язання
Збройна агресія Російської Федерації проти Ук-
раїни спричинила тимчасову окупацію певної тери-
торії нашої держави, на якій проживало 13 відсотків
населення України (близько 3,7 млн осіб), а загальна
чисельність населення цих регіонів у 2020 р. за да-
ними Державної служби статистики України стано-
вить 6,2 млн осіб.
Результати збройної агресії Російської Федера-
ції позначилися, в першу чергу, на реальному сек-
торі економіки – розташованих у східних регіонах
України виробничих комплексах вугільної, металу-
ргійної, машинобудівної, хімічної промисловості,
що забезпечували значну частину внутрішнього
промислового виробництва та експорту. Понад
40 відсотків негативного внеску в динаміку ВВП у
2014-2015 рр. пов’язано саме із збройною агресією
Російської Федерації у Донецькій та Луганській об-
ластях. Так, ВВП країни знизилось приблизно на
10 відсотків порівняно із 2013 р.
У Донецькій та Луганській областях сформу-
вався індустріально-аграрний господарський комп-
лекс з переважним розвитком важкої промислово-
сті. Регіони, площею 8,8 відсотка території країни,
виробляли 25 відсотків промислової і 8 відсотків
сільськогосподарської продукції. Підприємства
були розташовані кластерами (вугільний, металур-
гійний, важкого машинобудування, енергетичний,
хімічний), більшість галузей спеціалізації мали між-
регіональне та міжнародне значення. На Донецьку
та Луганську області за різними оцінками припадало
чверть загального експорту України.
У 2013 р. зовнішньоторговельні операції това-
рами проводились з партнерами зі 153 країн світу,
а продукція підприємств регіону вивозилась до
141 країни світу. Частка країн СНД в загальному об-
сязі експорту області становила 32,8 відсотка, Азії –
26,9 відсотка, Європи – 26,2 відсотка, Африки –
9,6 відсотка та Америки – 4,2 відсотка. Питома вага
країн Європейського Союзу складала 25,7 відсотка.
Регіональна економіка та ринок праці були пе-
реважно орієнтовані саме на Російську Федерацію, а
великі структуроутворюючі підприємства не мали
стимулів до диверсифікації й інноваційного роз-
витку через наявність усталених ринків збуту та по-
питу на недорогу готову продукцію. Обсяги екс-
портних поставок до Російської Федерації стано-
вили 19,7 відсотка від загального обсягу експорту.
Експорт товарів та послуг у 2019 р. порівняно з
2013 р. зменшився на 74 відсотки і склав 4 722,7 млн
дол. США, імпорт впав на 75 відсотків і склав
2 372,9 млн дол. США.
З початком збройної агресії Російської Федера-
ції проти України, значна кількість українських про-
мислових підприємств на тимчасово окупованій те-
риторії припинили здійснювати виробничу діяль-
ність, а великі підприємства на підконтрольній те-
риторії втратили свій найбільший ринок збуту і сут-
тєво зменшили свої прибутки.
Наразі немає кількісних оцінок шкоди, яку
завдала збройна агресія Російської Федерації еколо-
гічному комплексу Донбасу. Однак емпіричні якісні
оцінки шкоди дозволяють зробити припущення про
її значний обсяг. Найбільше джерело екологічної не-
безпеки – затоплення шахт, яке призводить до за-
бруднення ґрунтових вод та може призвести до про-
сідання ґрунтів, а з огляду на наявність радіологіч-
ного забруднення шахти «Юнком» у м. Юнокомуна-
рівськ (м. Єнакієве), то й до екологічної катастрофи
в регіоні.
Станом на 2013 р. загалом у країні щорічний
видобуток вугілля становив 72-85 млн тонн. При
цьому питома вага вугілля, що видобувається у До-
нецькій області до всього обсягу добутого вугілля
України, становить 45%, в Луганській області –
31%.
На непідконтрольній території Донецької та
Луганської областей знаходиться 85 шахт всіх форм
власності, що становить 57 відсотків від їх загальної
кількості по Україні. З них на 60 шахтах видобува-
лось енергетичне вугілля. На тимчасово окупованих
територіях знаходиться 51 відсоток видобувних по-
тужностей, у тому числі 54 відсотки з видобутку
енергетичного вугілля і 44 відсотки – коксівного.
Близько 35 шахт на тимчасово окупованих те-
риторіях зараз підтоплюється, 64 – ліквідуються,
проте 75 шахт (майже 40 відсотків видобутку) про-
довжують працювати.
Через не підтримання в належному стані гідро-
логічних споруд цілком можливі проблеми з забез-
печенням населення водою вже в найближчому май-
бутньому.
Нагальною специфічною проблемою є розміну-
вання території, вирішення якої потребує близько
650 млн євро капіталовкладень. Україна – третя кра-
їна у світі за мінним забрудненням території.
Наразі 30 відсотків домогосподарств, які знахо-
дяться на території Донецької та Луганської облас-
тей (понад 162 тис. осіб) мають гострі гуманітарні
потреби. Лише 26 відсотків населення мають опла-
чувану роботу, а 73 відсотки не є активною части-
ною трудового ресурсу (пенсіонери або ті, хто не
має та не шукає роботу). Окрім того, 54 відсотки на-
селення регіону відчувають складнощі з отриман-
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
191
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
ням медичної допомоги, а 27 відсотків не могли ку-
пити все необхідне для школи.
Внутрішньо переміщені особи, яких в Україні
понад 1,4 млн осіб, навіть у Донецькій та Луганській
областях через 2 роки після переміщення мають на
14-23 відсотки нижчу імовірність знайти роботу.
Оцінки вартості відбудови Донецької та Луган-
ської областей після завершення збройної агресії Ро-
сійської Федерації проти України становлять 1 трлн
дол. США. При цьому 44 відсотки цієї суми має піти
на фізичний капітал, 40 відсотків – на людський ка-
пітал та 16 відсотків – на екологію.
Зважаючи на масштабне руйнування економіки
регіону, значні людські втрати та небезпеку пере-
творення територій, які зазнали негативного впливу
внаслідок збройної агресії Російської Федерації, на
повоєнні депресивні території, ефективного та швид-
кого розв’язання потребують такі проблеми:
згортання розвитку підприємництва та вільних
ринкових форм торгівлі, внаслідок відсутності стра-
тегічного підходу щодо підтримки та розвитку біз-
несу на територіях, що постраждали внаслідок
збройної агресії Російської Федерації проти Укра-
їни;
втрати трудового та інтелектуального потен-
ціалу регіону внаслідок трудової й освітньої мігра-
ції, високі темпи депопуляції та старіння населення
регіону. Значна частина найбільш активних, креа-
тивних і самодостатніх громадян працездатного віку
виїхала з території Донецької та Луганської облас-
тей та за час конфлікту інтегрувалася у соціально-
економічний простір приймаючих громад;
історично сформована пасивна експлуатація
наявного ресурсного потенціалу: природного, тру-
дового, соціального, економічного, як то наявність
великих незадіяних виробничих площ з розвиненою
виробничою інфраструктурою та наближеністю до
перетинів транспортно-логістичних маршрутів;
традиційна залежність від російського ринку
товарів, послуг та робочої сили, обмеженість ринків
збуту для продукції експортоорієнтованих галузей
регіону;
застаріла матеріально-технічна база, низька ди-
версифікованість виробництва та структурна розба-
лансованість промислового комплексу з домінуван-
ням енергоємних, низькотехнологічних галузей зі
слабкою інноваційною сприйнятливістю;
порушення інфраструктурних та логістичних
зв’язків через військові дії, що обмежує можливості
руху людей, капіталів, продукції та інформації;
виснаження природних ресурсів та критична
екологічна ситуація;
високі корупційні та військові ризики для ве-
дення бізнесу на території регіону;
відсутність фінансових, правових та страхових
інструментів на інвестиційному ринку України;
відсутність зацікавленості інвесторів у вкла-
денні коштів у розвиток регіону та, як наслідок, –
брак фінансових, інвестиційних та матеріально-
технічних ресурсів, що спрямовуються на розвиток
Донецької та Луганської областей;
стагнація міжрегіональних та транскордонних
коопераційних зв’язків великого, середнього і ма-
лого бізнесу, нерозвиненість міжрегіональної кон-
солідації та зосередженість регіонів лише на пробле-
мах їх власного розвитку.
Мета і строки реалізації Концепції
Метою Концепції є створення експерименталь-
ного стратегічного комплексу «економічний район –
область – район – місто – ОТГ» на основі багаторів-
невої мережі Корпорацій випереджаючого розвитку
та формування рамкових умов для нової конкурен-
тоспроможної економіки регіону на основі впро-
вадження системи комплексного управління та ор-
ганізації соціально економічних процесів з широким
залученням інвестиційних ресурсів, використання
його сильних сторін та порівняльних переваг, кон-
солідації регіональних ресурсів, що стануть осно-
вою для випереджаючого сталого інклюзивного
розвитку Донецької та Луганської областей та міс-
цевих територіальних громад, а згодом і повно-
масштабної реінтеграції тимчасово неконтрольова-
них територій, після їх повернення в єдиний консти-
туційний простір України.
Реалізація Концепції розрахована на період до
2030 року двома етапами:
перший – у сучасних умовах на підконтроль-
ній Україні території,
другий – на всій території Донецької та Лу-
ганської областей після реінтеграції
тимчасово неконтрольованих те-
риторій в єдиний конституційний
простір України.
Шляхи і способи розв’язання проблем
Для розв’язання зазначеного переліку проблем
та надання адекватних ефективних відповідей на
виклики передбачається:
у напрямі удосконалення інституційно-фі-
нансових інструментів та регуляторної полі-
тики:
створення трьох типів моделей територій пріо-
ритетного розвитку (1) на території громад прилег-
лих до лінії розмежування, (2) на всій території До-
нецької та Луганської областей, (3) на території
окремих виробничих та рекреаційних кластерів, у
тому числі інноваційних та індустріальних парках,
із спеціальним режимом інноваційно-інвестиційної
діяльності, що передбачатиме стимулюючі умови у
сфері оподаткування, кредитування, валютно-гро-
шової та митної політики для кожного окремого
типу моделей;
запровадження нових інструментів захисту ін-
вестицій, зокрема відкриття філіалів міжнародних
комерційних арбітражів з розповсюдженням їх
юрисдикцій на території пріоритетного розвитку
Донецької та Луганської областей;
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
192
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
створення системи страхування від військових
та політичних ризиків;
законодавче закріплення незмінності умов опо-
даткування господарської діяльності інвесторів на
весь період дії стратегії, супровід інвестицій в ре-
жимі «єдиного вікна індустріальних парків»;
запровадження на територіях пріоритетного
розвитку експерименту із створення можливостей
для зміни системи контролю з боку державних орга-
нів на функцію добровільного страхування відпові-
дальності власників бізнесу;
усунення надмірного регулювання господар-
ської діяльності у спосіб зменшення кількості доку-
ментів дозвільного характеру, дозвільно-погоджу-
вальних процедур, обов’язкової звітності, спро-
щення процесу їх адміністрування створення ло-
кальної цифрової платформи з надання адміністра-
тивних послуг;
створення фахових асоціацій, як посередників
у діалозі с представниками державних органів у пи-
таннях захисту інтересів бізнесу, інвесторів та ін-
вестицій;
створення дієвої системи координації залу-
чення фінансових ресурсів, в тому числі коштів між-
народних партнерів, на реалізацію завдань розвитку
регіону, запровадження проектного менеджменту на
рівні громад, а також реалізації угод соціального
партнерства з бізнесом;
запровадження режиму міжнародно-публічно-
приватного партнерства, що заохочує залучення ін-
вестицій, поєднуючи систему стимулів і пільг,
обов’язкових умов й обмежень для дотримання ба-
лансу інтересів міжнародних донорів, держави і біз-
несу;
ініціювання створення Міжнародного Фонду
консорціумного фінансування для інвестування
проєктів розбудови транспортної, енергетичної та
комунальної інфраструктури;
розроблення нормативно-правової бази для
створення та функціонування еко-індустріальних
парків;
розроблення нормативно-правових засад і ме-
ханізмів стимулювання використання вільних ви-
робничих майданчиків, створення індустріальних
парків та підтримки розвитку інноваційного малого
і середнього бізнесу;
створення Державного венчурного фонду для
інвестування на територіях пріоритетного розвитку
Донецької та Луганської областей;
створення з метою узгодження та координації
стратегій розвитку адміністративно-територіальних
утворень із залученням коштів проєктів міжнарод-
ної технічної допомоги «Центру стратегування та
оргпроєктування «Перезавантаження Донбасу –
4.0»;
встановлення критеріїв для проєктів інфра-
структури та розвитку територій, які можуть пре-
тендувати на отримання державної допомоги;
диференціація територій в залежності від соці-
ально-економічного становища регіону (що вимагає
розроблення додаткової методики класифікації ре-
гіонів) з метою впровадження стимулів у вигляді
спеціальних інноваційно-інвестиційних режимів ін-
дустріальних парків для різних типів територій та
створення самодостатніх інвестиційно-привабливих
територіальних громад, здатних до саморозвитку та
місцевого самоврядування;
модернізація режиму здійснення державних за-
купівель для задоволення потреб регіону у відповід-
них товарах, роботах та послугах;
закріплення правової норми щодо перерозпо-
ділу частки податкових надходжень між державним
та місцевим бюджетами на територіях пріоритет-
ного розвитку, запровадження особливих умов опо-
даткування, зокрема заміну податку на прибуток
підприємств податком на виведений капітал;
перегляд нормативних підходів до видачі та ви-
конання технічних умов для інженерних мереж;
удосконалення регуляторно-податкового зако-
нодавства, насамперед для мікро- та малого бізнесу,
що мотивуватиме місцеве населення до розвитку
підприємницької діяльності, самозайнятості та ство-
рення робочих місць з конкурентним рівнем заробі-
тної плати;
встановлення механізмів компенсації суб’єк-
там підприємницької діяльності матеріальних збит-
ків, завданих внаслідок збройної агресії Російської
Федерації проти України, що спричинило руйну-
вання та пошкодження нерухомого майна (основних
засобів) на підконтрольній території України;
розвиток міжрегіональної галузевої виробничої
кооперації;
організація моніторингової місії із залученням
іноземних державних та приватних донорів по-
стійно діючої щорічної або щодворічної Міжнарод-
ної конференції «Розбудова Донбасу: міжнародна
співпраця в локалізації та ліквідації наслідків
шляхом модернізації та смарт-спеціалізації»
(один рік на території Донецької області, другий –
на території Луганської області);
розвиток інститутів громадянського суспіль-
ства як інструменту гармонізації соціальних відно-
син на місцевому та регіональному рівнях та залу-
чення додаткових соціальних ресурсів розвитку;
розвиток системи соціального діалогу, дер-
жавно-приватного партнерства, громадських ініціа-
тив, реалізація принципів соціальної відповідаль-
ності;
у напрямі реального сектору економіки, ін-
дустріалізації та інноваційного розвитку:
запровадження проєктів приєднання до високо-
технологічних європейських і глобальних кластерів
та інноваційних мереж;
визначення напрямів розвитку реального сек-
тору на основі концепції смартспеціалізації, форму-
вання інституційного супроводу та фінансового
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
193
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
забезпечення обраних регіональних смартпріорите-
тів, їх моніторинг і оцінювання;
підтримка виробництв продукції з високою до-
даною вартістю та формування технологічних лан-
цюжків переробних виробництв у різних секторах
економіки;
залучення інвестиційних ресурсів для модерні-
зації виробництва за рахунок створення сприятли-
вого інвестиційного клімату в галузі; створення ра-
ціональної структури капіталу, спрямованого на по-
повнення оборотних активів підприємств металур-
гійного комплексу, з урахуванням тривалості ви-
робничого циклу;
стимулювання розвитку нових високотехноло-
гічних виробництв, зокрема комп’ютерно-інтегро-
ваних, як основи для технологічного переоснащення
галузі машинобудування;
сприяння залученню виробничих потужностей
зарубіжних компаній для вироблення продукції з
метою її реалізації на внутрішньому ринку та екс-
порту до США, ЄС та інших країн (у зв’язку зі змі-
ною світового розподілу виробничих зав’язків) та
створення податкових умов для трансферу високо-
технологічного обладнання та технології;
формування агрохімічної екосистеми на основі
цифрового партнерства та реалізації концепції точ-
ного землеробства;
розвиток агропромислового комплексу на ос-
нові укладення угоди про розподіл продукції, у
першу чергу, для формування сегменту тварин-
ництва, зрошувального землеробства тощо;
сприяння та підтримка розвитку кооператив-
ного руху серед фермерських та особистих селян-
ських господарств;
поглиблення ступеня переробки сільськогоспо-
дарської продукції, зокрема розвиток власного ви-
робництва біодизелю та біоетанолу у сільськогоспо-
дарських підприємствах, безпосередньо в зоні ви-
робництва біоенергетичної сировини;
розвиток агрокластерів та агрологістичних ха-
бів, зокрема реалізація проєктів з будівництва но-
вих та розширення існуючих потужностей діючих
елеваторів, лабораторій, селекційно-насінницьких
центрів, розвиток агропереробних промислових зон
(агроіндустріальних парків) тощо;
підтримка проєктів щодо будівництва та ре-
конструкції комплексів гідротехнічних споруд, у
тому числі встановлення мобільних зрошувальних
систем та установок;
стимулювання розвитку галузей, продукція
яких безпосередньо спрямована на задоволення по-
треб місцевого населення: виробництва будівельних
матеріалів, харчової та легкої промисловості, ви-
робництва високотехнологічної та екологічної упа-
ковки, сфери послуг, передусім формування та роз-
виток сектору виробництва із місцевих товарів, із
місцевих ресурсів та послуг широкого викорис-
тання, орієнтованої на поліпшення торгівлі, громад-
ського харчування, побутового обслуговування;
удосконалення регуляторно-податкового зако-
нодавства, насамперед для мікро- та малого бізнесу,
що мотивуватиме місцеве населення до розвитку
підприємницької діяльності, самозайнятості та ство-
рення робочих місць з конкурентним рівнем заро-
бітної плати (зокрема шляхом гарантування креди-
тів та впровадження акредитивної форми розрахун-
ків);
комплексний розвиток малих підприємств ре-
гіону, які забезпечують замкнутий внутрішньо-
регіональний цикл виробництва; формування інфра-
структури, яка забезпечує діяльність малих підпри-
ємств;
трансформація вугільної галузі через енерге-
тичну диверсифікацію шляхом створення індустрі-
альних парків на базі державних вугільних шахт за
участю міжнародних енергетичних корпорацій;
модернізація фонду технологічного облад-
нання шахт, У тому числі вентиляція і дегазація
шахт для забезпечення безпеки гірників;
реалізація проєктів, які сприятимуть диверси-
фікації економіки шахтарських монофункціональ-
них міст;
залучення інвестицій для впровадження аль-
тернативних джерел енергії, зокрема будівництва
вітрової електростанції на території Маріуполь-
ського району;
залучення інвестицій для розвитку потенціалу
зеленої економіки та запровадження програми ста-
лого розвитку територій басейну р. Сіверський До-
нець та Кальміус;
формування мережі корпорацій відновлюваль-
ного (випереджаючого) розвитку від окремих ОТГ
до Донецького економічного району (у складі Доне-
цької та Луганської областей);
забезпечення пріоритетного розвитку іннова-
ційних форм організації взаємодії суб’єктів ринку,
підприємницької діяльності, соціального розвитку –
через платформний підхід, реалізація якого дозво-
лить залучити додаткові ресурси, забезпечити кон-
курентність, прозорість, оперативність взаємодії та
співпраці учасників економічного розвитку, спри-
ятиме встановленню нових контактів та підви-
щенню згуртованості та взаєморозуміння серед гро-
мадян.
у напрямі розбудови критичної інфраструк-
тури та логістики:
розвиток форм публічно-приватного партнер-
ства, що забезпечить будівництво та реконструкцію
інженерної та соціальної інфраструктури;
реалізація проєктів з розвитку транспортної ін-
фраструктури на засадах публічно-приватного парт-
нерства, зокрема концесії, що буде сприяти залу-
ченню позабюджетних інвестицій у транспортний
сектор;
створення транспортно-логістичних кластерів
та базових логістичних центрів складування, пере-
робки та сортування вантажів з урахуванням пере-
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
194
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
орієнтації транспортних потоків (зокрема, у населе-
них пунктах Бахмут, Слов’янськ, Селідово, Ман-
гуш, Нікольське);
модернізація залізничної магістралі та її інфра-
структури, в першу чергу: з’єднання системи заліз-
ничного сполучення з відрізком залізнодорожнього
сполучення з «Щастя – Новоайдар – Старобільськ –
Сватове» та збільшення пропускної здатності пере-
гону «Запоріжжя – Камиш Зоря – Волноваха»;
запровадження інноваційних технологій та ін-
формаційних систем для управління транспортною
системою на засадах електронного урядування;
запровадження системи надання логістичних
послуг за принципом «єдиного вікна», що передба-
чає взаємодію портів, залізничного та автомобіль-
ного транспорту;
диверсифікація джерел постачання сировини та
товарів для виробничих потужностей базових галу-
зей Донецької та Луганської областей у випадку їх
блокування;
підвищення якості транспортного сполучення
між північною та південною частинами регіону,
шляхом капітального ремонту автомобільних доріг
загального користування державного значення;
проведення робіт з гідроізоляції русла каналу
«Сіверський Донець – Донбас», капітальний ремонт
та реконструкція Другого Донецького водоводу, ре-
конструкція системи водопостачання м. Маріуполя
та Попаснянського водоканалу;
запровадження ефективної системи управління
інженерною інфраструктурою меліоративних сис-
тем та утримання їх в належному стані, в тому числі
проведення дослідження стану осушувальних кана-
лів, дамб, споруд;
відновлення енергетичної та газопостачальної
інфраструктури у населених пунктах, розташованих
вздовж лінії розмежування;
розвиток та технічна модернізація припортової
інфраструктури Маріупольського морського торго-
вого порту (залізничних підходів, автомобільних до-
ріг тощо) для відновлення його пропускної спро-
можності;
відновлення транспортного пасажирського та
вантажного повітряного сполучення у м. Крама-
торськ, на умовах його спільного використання з
Повітряними Силами ЗСУ, реконструкція та будів-
ництво аеропортів «Маріуполь» та «Сєверодо-
нецьк».
у напрямі формування регіонального ринку
праці:
створення сприятливих умов для зацікавлено-
сті робочої сили працювати на регіональному ринку
праці; зниження мотивації до зовнішньої та внут-
рішньої трудової міграції, диспропорцій між попи-
том та пропозицією робочої сили на ринку праці До-
нецької та Луганської областей, створення сприят-
ливих соціально-економічних умов для подолання
високого рівня неформальної та тіньової зайнятості;
реалізація програм перепідготовки та підви-
щення рівня кваліфікації фахівців відповідно до по-
треб ринку праці на засадах публічно-приватного
партнерства, зокрема перекваліфікація та навчання
працівників містоутворюючих підприємств у моно-
функціональних містах;
запровадження освітніх програм відповідно до
потреб провідних інноваційно активних підпри-
ємств регіону, у тому числі спеціальності, які воло-
діють кількома компетенціями «інженерія – ІТ – ро-
бітничі навички», запровадження освітніх програм з
підготовки кризис-менеджерів;
підтримка переміщених закладів вищої освіти,
відновлення «прикладних» ланцюгів циклу «осві-
та – дослідження – виробництво» у промисловості,
охороні здоров’я та освіті, у тому числі формування
університетських хабів інноваційного розвитку та
наукових досліджень;
проведення заходів освітньої та інформаційно-
консультаційної спрямованості для суб’єктів малого
та середнього підприємництва, створення нових «зе-
лених» та цифрових робочих місць;
формування умов для стійкого підвищення
реальних доходів, відповідного темпу зростання
продуктивності праці та якості робочої сили, ство-
рення ефективних механізмів регулювання ринку
праці, що забезпечують поєднання конкуренції на
ринку праці з партнерськими відносинами працівни-
ків, роботодавців і держави;
у напрямі налагодження комунікацій:
розвиток регіональної інноваційної екосис-
теми, яка забезпечить продуктивну взаємодію під-
приємництва, науки, освіти, громадськості і влади;
проведення заходів з популяризації привабли-
вого інвестиційного іміджу регіону для диверсифі-
кації виробництва підприємств з інших країн та фі-
нансування проєктів публічно-приватного партнер-
ства на територіях, що зазнали негативного впливу
внаслідок збройного конфлікту Російської Федера-
ції проти України;
залучення потенціалу економічної дипломатії
для просування товарів та послуг регіону на міжна-
родні ринки та диверсифікації географічної струк-
тури зовнішньої торгівлі з мінімізацією критичної
залежності від окремих держав та ринків збуту;
розширення механізмів використання загально-
державних інструментів підприємствами малого та
середнього бізнесу для промоції внутрішнього еко-
номічного потенціалу регіону на міжнародних ко-
мунікативних заходах;
впровадження та поширення IT-розробок меха-
нізму е-урядування серед бізнес-структур та громад-
ських організацій, яке буде сприяти спрощенню про-
цедур відкриття, детінізації бізнесу, викоріненню
соціальної несправедливості, стимулюванню благо-
дійності, забезпеченню прозорості діяльності влади
та розвитку громадянського суспільства в цілому;
розширення механізмів залучення соціально
відповідального бізнесу.
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
195
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Очікувані результати
Реалізація Концепції сприятиме:
створенню умов для послідовного формування
нової структури економіки регіону на основі нової
інклюзивної конкурентоспроможної економічної
системи, підвищенню ресурсоефективності індуст-
ріальних галузей, їх інтеграції у виробничі мережі з
високою доданою вартістю;
модернізації на інноваційній основі промисло-
вого виробництва регіону та збільшенню частки
інноваційно активних підприємств з V–VI техноло-
гічним укладами у виробничих процесах реального
сектору;
нарощенню експортного потенціалу регіону за
рахунок зростання частки продукції високого сту-
пеня переробки, виготовленої в «інвестхабах», тери-
торіях пріоритетного розвитку та призначеної для
експорту;
подоланню логістичних обмежень, що ліміту-
ють завантаження виробничих потужностей базових
галузей Донецької та Луганської областей, та забез-
печенню поступового нарощування транзитного по-
тенціалу регіону;
істотному збільшенню надходжень до місцевих
бюджетів Донецької та Луганської областей, що в
свою чергу створить передумови для сталого роз-
витку територіальних громад;
активізації бізнес-ініціатив, підвищенню кон-
курентоспроможності на легальному ринку, збіль-
шенню податкових надходжень до місцевих бюдже-
тів,
створенню нових робочих місць та підвищенню
попиту на висококваліфікованих робітників і на-
укові кадри вищої кваліфікації, а також розширенню
можливостей для професійної самореалізації;
підвищенню рівня доходів населення, у першу
чергу працівників базових галузей промисловості
регіону, для запобігання їх міграції до інших регіо-
нів та за кордон;
розвитку ініціативи молодого покоління, їх
участі у вирішенні проблемних питань регіону, а та-
кож залученню до інноваційного розвитку еконо-
міки Донецької та Луганської областей.
Оцінка фінансових ресурсів, необхідних
для реалізації Концепції
Реалізація Концепції здійснюється за рахунок
коштів державного та місцевого бюджетів, що пе-
редбачаються на утримання відповідних органів
державної влади і органів місцевого самовряду-
вання та у межах асигнувань, що передбачаються у
бюджетах відповідних територіальних громад на
відповідний рік, а також за рахунок коштів міжна-
родних партнерів, банківського сектору та залуче-
ного капіталу.
Амоша О. І., Залознова Ю. С., Новікова О. Ф.,
Брюховецька Н. Ю., Булєєв І. П., Ляшенко В. І.,
Шевцова Г. З., Вишневський О. С., Панькова О. В.,
Петрова І. П., Солдак М. О., Череватський Д. Ю.,
Касперович О. Ю., Бородіна О. А., Швець Н. В., Ля-
шенко А. Ю., Столяров В. Ф. Пропозиції та заува-
ження до проєкту Концепції економічного розвитку
Донецької та Луганської областей
Запропоновано бачення стратегічного майбут-
нього Донбасу як регіону високої технологічної куль-
тури, який має розвиватися на основі неоіндустріаль-
ної моделі модернізації шляхом упровадження
новітніх вітчизняних і світових досягнень науки та тех-
ніки. Обґрунтовано необхідність розробки стратегіч-
ного курсу розбудови ідеології промислового розвитку
Донецького регіону в умовах впливу зовнішніх та
внутрішніх викликів і загроз. Це необхідно для віднов-
лення промислового комплексу України, розвитку
інтелектуального, наукового, виробничого і кадрового
потенціалу регіону, досягнення високих якісних стан-
дартів виробництва. Запропоновано напрями та ме-
ханізми реалізації цієї ідеї шляхом застосування мож-
ливостей платформної економіки, інформаційно-ко-
мунікативних і цифрових технологій, що дозволяє
значною мірою підвищити кількість потенційних учас-
ників реалізації Стратегії, залучити додаткові ресурси,
забезпечити конкурентність, прозорість, оперативність
їх взаємодії та взаємовигідної співпраці. Розкрито ба-
зові умови, наявні інституційні можливості для ре-
алізації Стратегії возз’єднання, відродження і розвитку
Донецької та Луганської областей. Розглянуто інститу-
ційні умови «перезавантаження» економіки Донбасу.
Обґрунтовано пропозиції до Плану заходів для подо-
лання перешкод та активізації дій щодо відродження
Донбасу в політичній, соціальній та інформаційній
сферах, питаннях реінтеграції та встановлення миру.
Ключова позиція авторів полягає в такому: Донбас – це
регіон, який здатен зберегти за собою роль індустрі-
ального центру України і розвиватися на засадах нео-
індустріальної моделі шляхом упровадження новітніх
технологій Індустрії 4.0, ІКТ, штучного інтелекту.
Донбас – це територія потужного інноваційно-ін-
вестиційного зростання, здатна забезпечити високу
конкурентоспроможність економіки регіону й України
загалом. Для цього необхідна реалізація стратегічного
курсу України на розбудову промислового комплексу
країни, розвиток конкурентоспроможності національ-
ної економіки та промислових регіонів.
Ключові слова: відродження та розвиток Донбасу,
мир та реінтеграція, новітні ризики та загрози,
Індустрія 4.0, смарт-промисловість, конкурентоспро-
можність національної економіки та промислових
регіонів, неоіндустріальна модернізація.
О. І. Амоша, Ю. С. Залознова, О. Ф. Новікова та ін.
196
Економічний вісник Донбасу № 1(63), 2021
Amosha O., Zaloznova Yu., Novikova O., Bryu-
khovetska N., Buleev I., Liashenko V., Shevtsova H.,
Vyshnevskyi O., Pankova O., Petrova I., Soldak M.,
Cherevatskyi D., Kasperovich O., Borodina O.,
Shvets N., Liashenko A., Stolyarov V. Suggestions and
Comments to the Draft Concept of Economic Develop-
ment of Donetsk and Luhansk Regions
A vision of the strategic future of Donbass as a region
of high technological culture, which should develop on the
basis of a neo-industrial model of modernization based on
the introduction of the latest achievements of science and
technology, is proposed. The necessity of developing a
strategic course for the development of the ideology of in-
dustrial development of the Donetsk region under the in-
fluence of external and internal challenges and threats has
been substantiatedThis is necessary for the restoration and
development of the industrial complex of Ukraine, for the
development of the intellectual, scientific, production and
personnel potential of the region, to achieve high quality
production standards. The directions and mechanisms for
the implementation of this idea, due to the use of the capa-
bilities of the platform economy, information and commu-
nication and digital technologies, are proposed, which sig-
nificantly increase the number of potential participants in
the implementation of the Strategy, attract additional re-
sources, ensure competition, transparency, efficiency of
their interaction and mutually beneficial cooperation. The
authors revealed the basic conditions, the existing institu-
tional opportunities for the implementation of the Strategy
for the reunification, revival and development of Donetsk
and Lugansk regions of Ukraine. The institutional condi-
tions for the "reset" of the Donbass economy are revealed.
Proposals to the Action Plan to overcome obstacles and in-
tensify actions for the revival of Donbass in the political,
social and information spheres, in issues of reintegration
and the establishment of peace have been substantiated. At-
tention is focused on the need to develop the current Na-
tional Platform "Dialogue for Peace and Safe Reintegra-
tion", on the implementation of all-Ukrainian projects of
cultural interregional integration; projects for the reintegra-
tion of children from the occupied Donbass and Crimea.
The key position of the authors Donbass is a region that is
able to retain its role as the industrial center of Ukraine and
develop on the basis of neo-industrial models by introduc-
ing the latest technologies in Industry 4.0. Donbass is a ter-
ritory of powerful innovation and investment growth,
which is capable to ensure high competitiveness of the
economy of the region and Ukraine as a whole. This re-
quires the implementation of the strategic course of
Ukraine aimed to build the country's industrial complex as
a whole, and to develop the competitiveness of the national
economy and industrial regions.
Keywords: the revival and development of Donbass,
peace and reintegration, the latest risks and threats, In-
dustry 4.0, smart industry, competitiveness of the national
economy and industrial regions, neo-industrial moderniza-
tion.
Амоша А. И., Залознова Ю. С., Новикова О. Ф.,
Брюховецкая Н. Е., Булеев И. П., Ляшенко В. И.,
Шевцова А. З., Вишневский А. С., Панькова О. В.,
Петрова И. П., Солдак М. А., Череватский Д. Ю.,
Касперович А. Ю., Бородина О. А., Швец Н. В., Ля-
шенко А. Ю., Столяров В. Ф. Предложения и заме-
чания к проекту Концепции экономического разви-
тия Донецкой и Луганской областей
Предложено видение стратегического будущего
Донбасса как региона высокой технологической куль-
туры, который должен развиваться на основе неоин-
дустриальной модели модернизации путем внедрения
новейших достижений науки и техники. Обоснована
необходимость разработки стратегического курса раз-
вития идеологии промышленного развития Донецкого
региона в условиях воздействия внешних и внутрен-
них вызовов и угроз. Это необходимо для восстановле-
ния промышленного комплекса Украины, развития ин-
теллектуального, научного, производственного и кад-
рового потенциала региона, достижения высоких каче-
ственных стандартов производства. Предложены
направления и механизмы реализации этой идеи путем
применения возможностей платформенной эконо-
мики, информационно-коммуникативных и цифровых
технологий, что позволяет значительно повысить ко-
личество потенциальных участников реализации Стра-
тегии, привлечь дополнительные ресурсы, обеспечить
конкурентность, прозрачность, оперативность их взаи-
модействия и взаимовыгодного сотрудничества. Рас-
крыты базовые условия, институциональные возмож-
ности для реализации Стратегии воссоединения, воз-
рождения и развития Донецкой и Луганской областей.
Рассмотрены институциональные условия «переза-
грузки» экономики Донбасса. Обоснованы предложе-
ния к Плану мероприятий по преодолению препят-
ствий и активизации действий по возрождению Дон-
басса в политической, социальной и информационной
сферах, вопросах реинтеграции и установления мира.
Ключевая позиция авторов заключается в следующем:
Донбасс ‒ это регион, который способен сохранить за
собой роль индустриального центра Украины и разви-
ваться на основе неоиндустриальной модели путем
внедрения новейших технологий индустрии 4.0. Дон-
басс ‒ это территория мощного инновационно-инве-
стиционного роста, которая способна обеспечить вы-
сокую конкурентоспособность экономики региона и
Украины в целом. Для этого необходима реализация
стратегического курса Украины на развитие промыш-
ленного комплекса страны, развитие конкурентоспо-
собности национальной экономики и промышленных
регионов.
Ключевые слова: возрождение и развитие Дон-
басса, мир и реинтеграция, новейшие риски и угрозы,
Индустрия 4.0, смарт-промышленность, конкуренто-
способность национальной экономики и промышлен-
ных регионов, неоиндустриальная модернизация.
Стаття надійшла до редакції 29.01.2021
Прийнято до друку 16.03.2021
|