Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя)
Дана стаття має на меті позначити деякі проблеми, пов’язані з текстологією фольклорних легенд, і окреслити коло питань, які необхідно вирішувати досліднику задля адекватного вивчення текстів, що побутують в оповідній традиції культурного пограниччя. Матеріалом для дослідження стали етіологічні леген...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17982 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) / О.В. Бєлова // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 117-129. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859799361863548928 |
|---|---|
| author | Бєлова, О.В. |
| author_facet | Бєлова, О.В. |
| citation_txt | Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) / О.В. Бєлова // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 117-129. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Дана стаття має на меті позначити деякі проблеми, пов’язані з текстологією фольклорних легенд, і окреслити коло питань, які необхідно вирішувати досліднику задля адекватного вивчення текстів, що побутують в оповідній традиції культурного пограниччя. Матеріалом для дослідження стали етіологічні легенди «біблійного» циклу, що репрезентують тип поширених на слов’янській території текстів, і які демонструють цікаву типологію та географію, і, крім того, представляють живу фольклорну традицію. Стаття написана в рамках роботи за Програмою ОИФН РАН «Ґенеза та взаємодія соціальних, культурних і мовних спільнот» (проект «Семантична реконструкція народної духовної культури слов’ян»).
Целью данной статьи – обозначить некоторые проблемы, связанные с текстологией фольклорных легенд, и очертить круг вопросов, которые необходимо решать исследователю для адекватного изучения текстов, бытующих в повествовательной традиции культурного пограничья. Материалом для исследования стали этиологические легенды «библейского» цикла, являющие собой тип текстов, широко распространенных на славянской территории, демонстрирующих интересную типологию и географию и, кроме того, представляющих живую фольклорную традицию. Статья написана в рамках работы по Программе ОИФН РАН «Генезис и взаимодействие социальных, культурных и языковых общностей» (проект «Семантическая реконструкция народной духовной культуры славян»).
The main goal of the article is to emphasize some problems of the textual analysis of folk legends and to define the tasks of investigation of folk narratives from the regions of «cultural frontier». The research is based on the texts of so called folk Bible widely spread in Slavic folklore and characterized by interesting typology and a real distribution. The investigation is held in the frames or the research project «Semantic Reconstruction of the Slavic Spiritual Folk Culture» supported by the research program of the History and Philology Department of the Russian Academy of Sciences.
Переклад з російської О. Ковтун
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:11:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
117
УДК 398.21.001.33
О. В. Бєлова
(Росія)
ПРОБЛЕМИ ОПИСУ І КАТАЛОГІЗАЦІЇ
ФОЛЬКЛОРНИХ ТЕКСТІВ
(на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя)
Дана стаття має на меті позначити деякі проблеми, пов’язані з
текстологією фольклорних легенд, і окреслити коло питань, які
необхідно вирішувати досліднику задля адекватного вивчення тек-
стів, що побутують в оповідній традиції культурного пограниччя.
Матеріалом для дослідження стали етіологічні легенди «біблійного»
циклу, що репрезентують тип поширених на слов’янській території
текстів, і які демонструють цікаву типологію та географію, і, крім
того, представляють живу фольклорну традицію. Стаття написана
в рамках роботи за Програмою ОИФН РАН «Ґенеза та взаємодія
соціальних, культурних і мовних спільнот» (проект «Семантична
реконструкція народної духовної культури слов’ян»).
Ключові слова: слов’янський фольклор, текстологія фольклору,
етіологічні легенди, книжно-фольклорні паралелі, етнолінгвістика,
етнокультурні контакти.
The main goal of the article is to emphasize some problems of the
textual analysis of folk legends and to define the tasks of investigation
of folk narratives from the regions of «cultural frontier». The research is
based on the texts of so called folk Bible widely spread in Slavic folklore
and characterized by interesting typology and a real distribution. The
investigation is held in the frames or the research project «Semantic
Reconstruction of the Slavic Spiritual Folk Culture» supported by the
research program of the History and Philology Department of the Russian
Academy of Sciences.
Key words: Slavic folklore, textology of folklore, etiological legends,
literary-folklore parallels, ethnolinguistic, ethnoculture contacts.
Надзвичайно актуальним для розвитку сучасної фольклор-
ної текстології є комплексне вивчення сюжетного складу, то-
118
піки текстів різних жанрів неказкової прози (легенди, пере-
кази, меморати), що побутують і розвиваються в регіонах тіс-
них етнокультурних контактів східнослов’янських народів з
їх етнічними сусідами (у межах східнослов’янської спільноти
й поза нею – зі слов’янськими та неслов’янськими етносами),
а також їх текстологічний аналіз (взаємодія усних і книжних
мотивів, механізми адаптації запозичених сюжетів і текстів,
відображення динаміки наративної традиції в структурі тек-
сту, етнографічний – обрядовий, календарний – супровід
фольклорних текстів).
Саме завдяки розмаїтому етнічному оточенню й розгалу-
женим внутрішнім зв’язкам, традиційна культура східних
слов’ян не лише набула своєрідних рис, увібравши в себе еле-
менти іншослов’янських та неслов’янських традицій, але й
сформувала унікальну міжетнічну комунікативну модель, що
відображає специфіку культури «метрополії», «анклаву» та
«пограниччя» в усьому її розмаїтті.
Для дослідження фольклорних текстів, що побутують в ра-
йонах культурного пограниччя, надзвичайно цікаво, з одно-
го боку, виявити механізми «національного» та регіонального
варіювання спільного корпусу східнослов’янських сюжетів, а з
іншого – продемонструвати, як власне регіональні й «етнічні»
сюжети проникають до сусідніх традицій, засвоюються там і,
зрештою, починають функціонувати як свої власні.
При вивченні «фольклору пограниччя» в якості об’єкта до-
слідження ми обрали зону західнослов’янського пограниччя,
що охоплює такі унікальні й архаїчні, з погляду народної ду-
ховної культури, регіони, як українське та білоруське Полісся,
польське Підляшшя, Поділля, Прикарпаття, Буковина, біло-
руське Понєманьє. Саме в цих ареалах етнокультурні контакти
різних груп слов’янського населення (росіяни, українці, біло-
руси, поляки, словаки), мають довгу і багату історію з етнічни-
ми сусідами – євреями, німцями, румунами, циганами. Іншою
119
«пограничною» зоною є зона «внутрішніх» кордонів усередині
східнослов’янського регіону – для дослідження окреслені такі
перспективні традиції, як фольклорна спадщина Брянської та
Смоленської областей, де ми проводили польові дослідження
в 2005–2008 роках.
Сьогодні у світовій фольклористиці й етнолінгвістиці роз-
робляються міждисциплінарні підходи для опису, класифіка-
ції та типологізації матеріалу у зв’язку з поняттям «культур-
ної» межі – продуктивними виявляються поєднання методик,
розроблених лінгвістами для діалектологічного картографу-
вання, етнолінгвістами й етнографами – для картографуван-
ня явищ духовної культури, фольклористами – для карто-
графування елементів текстів. У цьому напрямку працюють
Є. Бартмінський, К. Вроцлавський, А. Шифер, М. Зовчак (на
матеріалі обрядового фольклору, фольклорних наративів) –
Польща; Е. Крековичова (на матеріалі фольклорних наративів,
пісенного фольклору) – Словаччина; Л. Вахніна, Л. Мушкетик,
Р. Кирчів, О. Бріцина (на матеріалі фольклорних наративів,
казок, обрядового й пісенного фольклору) – Україна; Є. Бо-
ганева (на матеріалі народних легенд) – Білорусія; Є. Вельме-
зова, М. Зав’ялова, О. Топорков (на матеріалі слов’янських і
балтійських замовлянь) – Росія; Л. Раденкович (на матеріалі
слов’янських замовлянь) – Сербія. У перспективі це дасть
можливість зафіксувати жанровий склад будь-якої регіональ-
ної традиції, процеси взаємовпливу та запозичення, факти
«культурного» цитування тощо [НБ 2004; Белова 2008а; Бога-
нева 2006; Вахніна, Мушкетик 2008].
У даній статті ми означимо певні проблеми, пов’язані з
текстологією фольклорних легенд, а також окреслимо коло
питань, які необхідно вирішити досліднику для адекватного
вивчення текстів, що побутують у наративній традиції куль-
турного пограниччя. Матеріалом для дослідження стали етіо-
логічні легенди «біблійного» циклу – тип текстів, поширених
120
на слов’янській території, які демонструють цікаву типологію
та географію, а, окрім цього, представляють живу фольклорну
традицію.
У системі традиційної духовної культури, яка реалізується
в різних регіональних або «діалектних» варіантах, «народна
Біблія» також представлена локальними версіями, специфіка
яких обумовлена конфесійною ситуацією того чи іншого ре-
гіону, а також різним ступенем впливу книжної традиції на
фольклорні наративні жанри [Белова 2006, с. 280]. Порівняння
національних «народних Біблій» свідчить про неоднорідну ін-
теграцію у фольклорне середовище книжних текстів (каноніч-
них, біблійних книг, апокрифів, повчань, літургійних текстів),
а також демонструє різний ступінь фольклоризації книжних
сюжетів під впливом фольклорно-міфологічних уявлень й ак-
туальних вірувань.
Нам уже доводилось аналізувати механізми взаємодії та
взаємовпливу наративних традицій у регіонах тісного етно-
культурного сусідства слов’янських і угро-фінських народів
[Белова 2007], у слов’ян та їхніх етнічних сусідів – євреїв [НБ
2004, с. 20–22]. Як показує матеріал, носії фольклорної традиції
демонструють не тільки знайомство з канонічними й апокри-
фічними сюжетами на теми біблійної історії, але й привносять
у них риси національного менталітету та елементи архаїчних
вірувань.
Окрім встановлення фактів взаємовпливу, надзвичайно ці-
кавим для дослідника народної релігійності й так званого бі-
блійного фольклору є специфіка побутування універсальних
біблійних сюжетів у метрополії та діаспорі, у зонах етнокуль-
турного пограниччя. Проблема пограниччя і анклаву щодо
фольклорних текстів безпосередньо пов’язана з відзначеною
вище особливістю «народної Біблії» як тексту, представленого
локальними версіями, межі побутування яких можуть не збі-
гатися із сучасним адміністративним поділом і часто не визна-
121
чаються «домінуючою» конфесією. На культурному погранич-
чі й у межах культурного анклаву, як показують дослідження
останніх десятиліть, традиція може зберігатися краще, ніж у
метрополії [Zowczak 1993; Engelking 1996], вбираючи при цьо-
му риси сусідніх культур.
Так, наприклад, народні біблійні легенди, зафіксовані в
останні роки в зоні польсько-литовсько-білоруського погра-
ниччя [Zowczak 2000], на польсько-українсько-білоруському
пограниччі [Czaplak 1987], є прекрасним матеріалом для ана-
лізу механізмів взаємодії книжної та народної традиції. Саме з
«пограничних» регіонів походять записи сюжетів, що зникли
або рідко зустрічаються на інших ареалах.
Фольклор пограниччя активно акумулює сюжети, в яких
можуть об’єднуватися елементи сусідніх традицій. Цікаві
варіанти легенд про «локальні» прояви Всесвітнього потопу
походять з регіону польсько-литовсько-білоруського погра-
ниччя: «потопом» Бог карає мешканців негостинного села
[Zowczak 2000, с. 102–105] (подібні сюжети фіксуються і на
території білоруського Полісся) – на місці поселення утворю-
ється озеро або «море». При цьому вода продовжує надходи-
ти і зупинити її, згідно з «легендами пограниччя», записаними
від білорусів і поляків у Литві, можливо тільки «заклявши»
озеро, назвавши його на ім’я, яке інколи, за дивовижним збі-
гом, збігається з прізвиськом корови чи бика, що належить
людині, яка «знає» [Там само, с. 105]. Мотив заклинання води
ім’ям домашньої тварини у слов’янських легендах на території
Білорусії чи Польщі не зустрічається, однак він широко пред-
ставлений у литовському фольклорі [Кербелите 2001] Мож-
на припустити, що в «пограничних» польських і білоруських
текстах він з’явився завдяки етнічним сусідам – литовцям. Та-
кож, вірогідно, що у фольклорі мешканців Литви – білорусів
і поляків – вкоренився мотив літаючого озера, притаманний
литовським легендам (легенди про те, що «на початку сві-
122
ту» озера літали в повітрі й неможливо було їх «заспокоїти»,
примусити знаходитися постійно на одному й тому ж місці.
Тільки «ті, що знають», здатні були вгадати «справжнє» ім’я
озера і, таким чином, примусити його опуститися на землю)
[Кербелите 2001, с. 530–531, 556, 561; Вольтер 1890, с. 146–148;
Zowczak 2000, с. 104–105]. Текстологічний аналіз таких легенд
засвідчує, що для однієї культури він є обмеженим, а для ін-
шої, сусідньої, – маргінальним.
У той же час, у регіонах тісних етнокультурних контактів
(Полісся, Поділля, Карпати), незалежно від конфесійної при-
належності, і православна, і католицька «народна Біблія» міс-
тять загальний корпус легенд. Таким чином, «народна Біблія»
виявляється від початків екуменістичною за своєю природою.
Згадана теза підтверджується не лише східнослов’янськими ма-
теріалами, але й даними з такого поліетнічного й поліконфесі-
ойного регіону, як колишня Віленська губернія, де представлені
литовська, польська й білоруська традиції (у конфесійному пла-
ні – католицька, греко-католицька, православна, у тому числі й
старообрядницька) [Zowczak 2000; Engelking 1996].
У зв’язку з цим, правомірним є питання про більш корек-
тний розгляд «біблійного» фольклорного матеріалу, зафік-
сованого в зонах, в яких відбувається «конфесійний розпо-
діл», наприклад, на східно-західнослов’янському пограниччі.
Яскравим прикладом цього є Полісся та Підляшшя. Незва-
жаючи на конфесійні відмінності (перевага православної тра-
диції на сході, католицької – на заході), цей простір – єдиний
етнокультурний регіон, що підтверджується як фольклорно-
етнографічними даними, так і матеріалами, які стосуються
сфери народно-релігійних уявлень і «біблійного» фольклору.
Часто сюжети, зафіксовані на Підляшші і, частково, на тери-
торії Малопольщі, збігаються із сюжетами з Полісся та Волині,
але не зустрічаються в інших польських реґіонах. Очевидно,
що етнокультурна специфіка тут сильніша, ніж конфесійна.
123
Крім того, виявляється, що частина матеріалу по обидва боки
від кордону фіксується від православних (у Польщі) і від ка-
толиків (на заході українського і білоруського Полісся). При
цьому спільне джерело (зведення біблійних текстів) дозволяє
не лише скласти перелік сюжетів, на які є попит у тій чи іншій
локальній (національній) традиції, але й показати механізм
трансформації книжного тексту в межах усної традиції.
У цьому плані актуальною стає проблема географічної
атрибуції фольклорного матеріалу, зафіксованого на межі
традицій. Польський дослідник А. Мянецький, аналізуючи
репертуар польських етіологічних легенд, на прикладі легенди
про походження звичаю фарбувати пасхальні яйця [PBL. T. 2,
с. 177, № Т2476] поставив питання про правомірність вважати
цей сюжет «польським», якщо він представлений в єдиному
записі, зробленому на Сокальщині в Галичині [Mianecki 2002,
с. 132–133]. Таким чином, атрибуція фольклорних текстів
може бути поставлена в залежність від історичного або сучас-
ного адміністративного поділу, що змінюється. Ця проблема є
актуальною, наприклад, при каталогізації текстів з польсько-
українського, білорусько-польсько-литовського, російсько-
білоруського, болгаро-македонського пограниччя – у куль-
турному просторі Славії знайдеться чимало подібних реґіонів
із «рухомими» кордонами. У зв’язку з цим, дослідник, у першу
чергу, має спиратися на фактичну приналежність тексту до
тієї чи іншої традиції.
У такому випадку – чи варто вважати приналежністю
фольклорній традиції одиничні версії? Либонь так, якщо до-
стовірно відомо, що текст записано від інформанта, який іден-
тифікує себе з даною традицією (навіть якщо про сюжет він
дізнався від етнічного сусіда). Це є фактом одиничного по-
бутування сюжету – на рівні ідіолекту (репертуару окремого
оповідача) або мікродіалекту (оповідної традиції одного села
або невеликого соціуму) [Толстой 1995, с. 19]. Крім цього,
124
фольклорні дані підтверджують, що зовсім чуже, зазвичай, не
адаптується, а «залучається» до «свого» наративного фонду,
те, що є типологічно схожим з уже наявним матеріалом – так
усна традиційна культура виявляє послідовну резистентність,
своєрідний «імунітет» по відношенню до зовнішніх впливів
[Байбурин 2005].
Культура будь-якого пограничного регіону за своєю приро-
дою – синкретична. У сучасних дослідженнях [Zowczak 2000;
engelking 1996; Mianecki 2002] розглядаються два типи «погра-
ничних» народних легенд: загальновідомі сюжети, що побуту-
ють у слов’ян усюди, чи досить широко; і рідкісні, нестандарт-
ні сюжети, які часто не мають аналогів у сусідніх традиціях.
Спираючись на корпус текстів, зафіксованих попередниками,
і залучаючи новий матеріал з даного регіону, беручи до уваги
поширеність сюжету й типологічні сходження, можна розкри-
ти «національну прив’язку» різноманітних версій сюжету та
особливості його регіональних варіантів.
Якщо звернутися до етіологічних легенд «біблійного» ци-
клу, які побутують на пограниччі й у метрополії, то для до-
слідника відкриються широкі можливості для текстологічно-
го аналізу. Ми намагалися здійснити попередній аналіз деяких
таких сюжетів на прикладі східнослов’янської традиції (леген-
ди про походження лелеки, про хлібний колос, про плями на
Місяці, про павука, що «свет сновал») [НБ 2004].
По-перше, схема таких сюжетів є стандартною, що дозволяє,
маючи на увазі інваріант (схему) сюжету, аналізувати його ло-
кальні (регіональні) або «нестандартні» варіанти, відслідкову-
вати особливості місцевих версій, а також «дочірні» сюжети.
Так, наприклад, у локальних версіях сюжету про перетворен-
ня людини на лелеку – людина порушує заборону Бога загляда-
ти в мішок із «гадами», за що була перетворена на лелеку (сю-
жет відомий східним слов’янам – українцям, білорусам, а також
полякам і, частково, болгарам – пн.-зах. Болгарія) варіюють:
125
– ім’я людини, перетвореної на лелеку (цією людиною,
окрім усіх інших, може бути Адам, зрідка – Єва);
– постать збирача «гадів»: Бог, Христос, святий, Адам
і Єва;
– вмістилище «гадів»: мішок, горщик, скриня;
– локус, куди необхідно викинути «гадів»: море, річка
(інший берег річки), вода, болото, яма, яр, провалля, безод-
ня;
– час дії: на початку світа, під час Потопу, у новозавітні
часи;
– свідчення колишньої людської сутності лелеки: ніг-
ті на ногах, залишки чорного одягу, наявність душі;
– пояснення особливостей зовнішнього вигляду ле-
леки: червоні ноги і ніс, чорний хвіст.
По-друге, ми маємо можливість виокремити структуро-
творчі мотиви, що є необхідним для виявлення типологічних
паралелей (аналогічні сюжети в інших культурних традиці-
ях).
Легенда про хлібний колос, або про «собачий і котячий
хліб»: раніше колос ріс до самої землі, Бог, караючи людей,
зменшив його, залишивши зерна тільки на «собачу» та «котя-
чу» долю – містить наступні «цеглинки», на основі яких мож-
на здійснювати типологічне порівняння слов’янських версій
сюжету з прикладами з інших традицій (балтійський, мало-
азійський регіони).
– паплюжники «божого дару» – хліба: перші люди, що
вчинили гріхопадіння; злі і грішні люди; люди, що не ша-
нують хліб; жінка (в т. ч. «чужа», наприклад, єврейка, ци-
ганка) – мати, яка підтерла свою дитину шматком хліба,
млинцем, зерном, колоссям тощо, або недбала жниця;
– вчинки паплюжників: люди не шанують хліб, діти
кидають хліб, жінки використовують хліб (колосся, зер-
но) для підтирання немовлят;
126
– караюча сила: Бог, Христос, Богородиця, святий Пе-
тро, сліпий жебрак; у результаті їхніх дій зерно зриваєть-
ся з колосу, колос і зерно зменшуються в розмірі;
– заступники-рятівники хлібного колосу (кукурудзя-
ного качана, борошна): тварини (кіт і собака) або сакральні
персонажі (Богородиця, святі Петро та Павло).
По-третє, «формалізована» каталогізація етіологічних сю-
жетів дає можливість дослідити їхній етнографічний кон-
текст. Наприклад, на Поліссі з «людським» походженням леле-
ки пов’язана заборона вживати його в їжу та вбивати. Легенда
про собачий і котячий хліб пов’язана із забороною ображати
(бити, вбивати) кішок, із практикою ритуального годуван-
ня тварин хлібом першого врожаю (або першим шматком із
кожної страви; пояснює смисл різдвяних дівочих ворожінь
із колоссям). У низці локальних традицій легендою про «ви-
плаканий» хліб вмотивовані засівальні та жнивні прислів’я й
приказки, на зразок «Зароди, Боже, на всякого долю...».
По-четверте, з’являється можливість картографування
сюжетів (і в межах сюжету – найбільш цікавих і раритетних
мотивів), а також певним чином структурованих текстів, що
відкриває перспективу наочної презентації запозичених мо-
тивів, а також дає можливість аналізувати елементи оповідної
традиції поряд з іншими етнолінгвістичними фактами (термі-
нами, елементами обрядовості тощо).
Так, наприклад, у легендах про плями на Місяці, в якос-
ті героїв, зображених на місячному диску, опиняються сини
Адама – Каїн і Авель – сцена братовбивства; брати, які пору-
шили заборону працювати на свято, що призвело до випадко-
вого вбивства; святі, пророки, мученики, подружжя, дівчина
з прядкою, циган, тварини та ін. При цьому «ядро» сюжету
(у кількісному відношенні та за широтою географічного по-
ширення) складає пара Каїн і Авель (з численними модифіка-
ціями імен) або пара безіменних братів. Інші персонажі розта-
127
шовуються на «периферії» сюжету. «Периферійні» персонажі
можуть бути обумовлені літературною традицією (причому в
ряді випадків традицією сусідів). Так, за матеріалами Білорусь-
кого етнолінгвістичного атласу (БЕЛА), у Пружанському р-ні
Брестської обл. плями на Місяці називали «Твардоўскi, так
пры Полшчы вучылi» [Минск, Архив БЭЛА, с. Мурава Пру-
жанского р-на Брестской обл.]. Зауважимо, що уявлення про
пана Твардовського на Місяці дуже поширені в польському
фольклорі й нетипові для білоруської або української тради-
ції в цілому. За рідкісними свідченнями білорусів з Себежа
Псковської обл. (район, що межує з Вітебською обл., також був
досліджений за програмою БЕЛА), плями на Місяці – це «Бох
гуляет», «Бох вышел или Богородица» [Минск, Архив БЭЛА,
с. Мурава Пружанского р-на Брестской обл.]. Даний приклад,
який ще не траплявся в інших регіонах Білорусії, є цікавим
для подальшого дослідження якраз у плані розгляду запози-
чень у сфері етнокультурних діалектів.
На наш погляд, картографування сюжетів і мотивів
слов’янських етіологічних легенд багато в чому прояснить
«поведінку» даних сюжетів на перехрестях культурних тради-
цій (на перспективність етнолінгвістичного картографування
на пограниччі вказала С. М. Толстая [Толстая 1992]).
Робота по картографуванню сюжетів народно-
християнських легенд у сучасній славістиці вже ведеться,
особливо варто відзначити спробу картографування етіоло-
гічних сюжетів, зафіксованих на території Білорусії, зробле-
ну Е. М. Боганевою. Уже перші публікації показали, наскільки
яскраво проявляється регіональність загальнонаціональної
наративної традиції, в якій виділяються зони скупчення сю-
жетів і зони розсіювання, при цьому межа регіонів часто ви-
являється місцем притяжіння вже згаданих «унікальних» вер-
сій загальнослов’янських сюжетів [Боганева 2006].
Таким чином, у перспективі спільними зусиллями фоль-
128
клористів можна створити атлас слов’янських етіологічних
сюжетів і мотивів із виокремленням пограничних варіантів як
яскравого культурного маркера.
ЛІТЕРАТУРА
Байбурин А. Несколько замечаний о ризистентности, заимствованиях
и взаимовлияниях / А. Байбурин // Межкультурные взаимодействия в
полиэтничном пространстве пограничного региона. – Петрозаводск,
2005. – С. 3 – 7.
Белова О. Славянские «библейские легенды»: от книжного источника
к библейскому нарративу / О. Белова // Первый Всероссийский конгресс
фольклористов. Сборник докладов. – М., 2006. – Т. 2. – С. 271 – 289.
Белова О. «Библейские» легенды в фольклоре славянских и финно-угор-
ских народов / О. Белова // Славянский альманах. – М., 2007. – С. 229 – 241.
Белова О. Легенды пограничья: проблемы описания и каталогизации /
О. Белова // Славяноведение. – 2008. – № 6. – С. 14 – 18.
Белова О. Традиционная культура белорусов: новая региональная серия
/ О. Белова // Живая старина. – 2008. – № 2. – С. 55 – 56.
Боганева Е. Региональность сюжетно-тематического фонда народных
легенд белорусского «Запада» и «Востока» // Первый Всероссийский конг -
ресс фольклористов. Сборник докладов. – М., 2006. – Т. 4. – С. 196– 204.
Вахніна Л., Мушкетик Л. Категорія фольклорного пограниччя в
слов’янських контекстах / Л. Вахніна, Л. Мушкетик // Слов’янські обрії. –
ХІУ Міжнародний з’їзд славістів (10.09-16.09.08, Охрид, Македонія). До-
повіді. – Вип. 2. – К., 2008. – С. 68 – 91.
Вольтер Э. Литовские легенды / Э. Вольтер // Этнографическое
обозрение. – 1890. – № 3. – С. 139 – 147.
Кербелите Б. Типы народных сказаний. Структурно семантическая
классификация литовских этиологических, мифологических сказаний и
преданий / Б. Кербелите. – СПб., 2001.
Народная Библия: Восточнославянские этиологические легенды / Сост.
и коммент. О. Беловой. – М., 2004.
Толстая С. Этнолингвистическое картографирование в зоне украинско-
белорусского пограничья / С. / Толстая С. // Dzieje Lubelszczyzny. – Mię-
dzy Wschodem i Zachodem. Cz. IV. Zjawiska językowe na pograniczu polsko-
ruskim / Pod. red. J. Bartmińskiego i M. Łesiowa. – Lublin, 1992. – T. VI. – S.
75–81.
Толстой Н. Язык и культура / Н. Толстой // Толстой Н. Язык и народ-
129
ная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. – М.,
1995. – С. 15–26.
Czaplak G. Obraz kosmosu w tekstach folklorystycznych wsi Matiaszówka.
Praca magisterska / G. Gzaplak. – Lublin, 1987.
Engelking A. Każda nacja swoju wieru ma / A. Engelking // Polska sztuka
ludowa – Konteksty. – 1996. – № 3–4. – S. 177–183.
Mianecki A. O mityczności ludowych opowieści ajtiologicznych / A. Mia-
necki // Genologia literatury ludowej. Studia folkloristyczne. – Toruń, 2002. –
S. 129–138.
Krzyżanowski J. Polska bajka ludowa w układzie systematycznym / J. Krzy-
żanowski. – Wrocław; Warszawa; Kraków, 1963. – T. 2.
Zowzcak M. Dlaczego «apokryfy»? / M. Zowczak // Polska sztuka ludowa –
Konteksty. – 1993. – № 3–4. – S. 94–95.
Zowczak M. Biblia ludowa. Interpretacje wątków biblijnych w kulturze lu-
dowej / M. Zowczak. – Wrocław, 2000.
Переклад з російської О. Ковтун
Целью данной статьи – обозначить некоторые проблемы, свя-
занные с текстологией фольклорных легенд, и очертить круг во-
просов, которые необходимо решать исследователю для адекват-
ного изучения текстов, бытующих в повествовательной традиции
культурного пограничья. Материалом для исследования стали
этиологические легенды «библейского» цикла, являющие собой тип
текстов, широко распространенных на славянской территории, де-
монстрирующих интересную типологию и географию и, кроме того,
представляющих живую фольклорную традицию. Статья написана
в рамках работы по Программе ОИФН РАН «Генезис и взаимодей-
ствие социальных, культурных и языковых общностей» (проект
«Семантическая реконструкция народной духовной культуры сла-
вян»).
Ключевые слова: славянский фольклор, текстология фольклора,
этиологические легенды, книжно-фольклорные параллели,
этнолингвистика, этнокультурные контакты.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17982 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0051 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:11:58Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бєлова, О.В. 2011-03-13T20:18:27Z 2011-03-13T20:18:27Z 2008 Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) / О.В. Бєлова // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 117-129. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17982 398.21.001.33 Дана стаття має на меті позначити деякі проблеми, пов’язані з текстологією фольклорних легенд, і окреслити коло питань, які необхідно вирішувати досліднику задля адекватного вивчення текстів, що побутують в оповідній традиції культурного пограниччя. Матеріалом для дослідження стали етіологічні легенди «біблійного» циклу, що репрезентують тип поширених на слов’янській території текстів, і які демонструють цікаву типологію та географію, і, крім того, представляють живу фольклорну традицію. Стаття написана в рамках роботи за Програмою ОИФН РАН «Ґенеза та взаємодія соціальних, культурних і мовних спільнот» (проект «Семантична реконструкція народної духовної культури слов’ян»). Целью данной статьи – обозначить некоторые проблемы, связанные с текстологией фольклорных легенд, и очертить круг вопросов, которые необходимо решать исследователю для адекватного изучения текстов, бытующих в повествовательной традиции культурного пограничья. Материалом для исследования стали этиологические легенды «библейского» цикла, являющие собой тип текстов, широко распространенных на славянской территории, демонстрирующих интересную типологию и географию и, кроме того, представляющих живую фольклорную традицию. Статья написана в рамках работы по Программе ОИФН РАН «Генезис и взаимодействие социальных, культурных и языковых общностей» (проект «Семантическая реконструкция народной духовной культуры славян»). The main goal of the article is to emphasize some problems of the textual analysis of folk legends and to define the tasks of investigation of folk narratives from the regions of «cultural frontier». The research is based on the texts of so called folk Bible widely spread in Slavic folklore and characterized by interesting typology and a real distribution. The investigation is held in the frames or the research project «Semantic Reconstruction of the Slavic Spiritual Folk Culture» supported by the research program of the History and Philology Department of the Russian Academy of Sciences. Переклад з російської О. Ковтун uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Теорія та методологія сучасних досліджень Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) Бєлова, О.В. Теорія та методологія сучасних досліджень |
| title | Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) |
| title_full | Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) |
| title_fullStr | Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) |
| title_full_unstemmed | Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) |
| title_short | Проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) |
| title_sort | проблеми опису і каталогізації фольклорних текстів (на прикладі східнослов’янських легенд фольклорного пограниччя) |
| topic | Теорія та методологія сучасних досліджень |
| topic_facet | Теорія та методологія сучасних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17982 |
| work_keys_str_mv | AT bêlovaov problemiopisuíkatalogízacíífolʹklornihtekstívnaprikladíshídnoslovânsʹkihlegendfolʹklornogopograniččâ |