Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького

Метою дослідження є аналіз характеру та масштабів занепаду засад вільної елекції
 козацької старшини Гетьманщини внаслідок втручання російської влади у процес кадрового забезпечення урядів сотенного рівня. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології.
 Наукова новизна...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Український історичний журнал
Datum:2020
1. Verfasser: Горобець, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2020
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179851
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького / В. Горобець // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 22-36. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862592079503294464
author Горобець, В.
author_facet Горобець, В.
citation_txt Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького / В. Горобець // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 22-36. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український історичний журнал
description Метою дослідження є аналіз характеру та масштабів занепаду засад вільної елекції
 козацької старшини Гетьманщини внаслідок втручання російської влади у процес кадрового забезпечення урядів сотенного рівня. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології.
 Наукова новизна пов’язана з вивченням впливу імперського центру на характер адміністративних практик української автономії XVII–XVIII ст. через налагодження контролю за кадровою політикою Гетьманщини та свідоме розмивання засад вільної елекції козацької старшини. Увагу
 звернуто насамперед на намагання імперської влади після поразки антиросійського виступу гетьмана І.Мазепи 1708–1709 рр. змінити правове поле виборчого процесу, з одного боку, обмеживши
 волевиявлення козацького товариства й участь у ньому полкової старшини, а з іншого – поставивши його під контроль своїх офіційних представників. Детально розглянуто приклади прямого
 призначення на сотництво указами імператора, Сенату та інших владних інституцій Росії в обхід
 чинних у Гетьманщині правових норм і традицій. Реконструйовано процесуальні особливості та
 з’ясовано мотивацію таких кадрових рішень. Зокрема звернуто увагу на той факт, що при обґрунтуванні таких призначень лексема «вірності монархові» виразно домінувала над мотивами
 видатних здібностей чи службових заслуг претендентів. Установлено, що чимала частина призначених у такий спосіб старшин походила з Балкан і перед тим жодним чином не була пов’язана
 з Військом Запорозьким, а свою вірність Петрові І засвідчила під час Прутського походу 1711 р.
 Окремо досліджено практики протегування інтересів шукачів сотенного уряду державними діячами та воєначальниками Російської імперії, впливовими царедворцями та представниками династії Романових. Висвітлено у цьому контексті й особливий службовий аванс на посідання
 сотництва в Гетьманщині, що його забезпечувала служба при імператорському дворі, у тому числі в ранзі придворних співаків. The purpose of this study is to analyze the nature and scale of the decline of the principles
 of free election of Cossack officers of Hetmanshchyna, due to the intervention of the Russian
 authorities in the process of staffing hundreds of governments. The research methodology is
 based on comparison strategies and typology. The scientific novelty is connected with the study of
 the influence of the imperial center on the nature of the administrative practices of the Ukrainian
 autonomy 17–18 centuries. Through the establishment of control over the personnel policy of
 Hetmanshchyna and the deliberate erosion of the principles of free election of Cossack officers.
 Attention is paid primarily to the efforts of the imperial authorities after the defeat of the anti-
 Russian speech of Hetman I.Mazepa in 1708–1709 to change the legal field of the electoral process,
 on the one hand, limiting the will of the Cossack society and the participation of regimental officers,
 and on the other – putting it under the control of its officials. Examples of direct appointment to the
 hundreds in Ukraine by decrees of the tsar, the Senate and other governing institutions of the Russian
 Empire in circumvention of the legal norms and traditions in force in Hetmanshchyna are considered
 in detail. Procedural features are reconstructed and the motivation of such personnel decisions is
 clarified. In particular, attention is drawn to the fact that in substantiating such appointments, the
 token “loyalty to the monarch” clearly dominates the motives of outstanding abilities or merits of
 the candidates. In addition, it was established that a significant part of the officers appointed in
 this way came from Balkans and before that was in no way associated with Zaporozhian Host, and
 proved his loyalty to Peter I during the Prut campaign in 1711. Separately studied the practice of
 protecting the interests of hundreds government statesmen and military leaders of Russian Empire,
 influential courtiers and representatives of the ruling Romanov dynasty. In this context, a special
 official advance for the meeting of the sotnyk in Hetmanshchyna, which was provided by the service
 at the imperial court, including in the rank of court singers, is highlighted.
first_indexed 2025-11-27T07:43:44Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179851
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-5247
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-27T07:43:44Z
publishDate 2020
publisher Інститут історії України НАН України
record_format dspace
spelling Горобець, В.
2021-06-18T15:23:21Z
2021-06-18T15:23:21Z
2020
Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького / В. Горобець // Український історичний журнал. — 2020. — Число 5. — С. 22-36. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
0130-5247
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179851
323.3:316:45:94(477)«17»
Метою дослідження є аналіз характеру та масштабів занепаду засад вільної елекції
 козацької старшини Гетьманщини внаслідок втручання російської влади у процес кадрового забезпечення урядів сотенного рівня. Методологія ґрунтується на стратегіях порівняння й типології.
 Наукова новизна пов’язана з вивченням впливу імперського центру на характер адміністративних практик української автономії XVII–XVIII ст. через налагодження контролю за кадровою політикою Гетьманщини та свідоме розмивання засад вільної елекції козацької старшини. Увагу
 звернуто насамперед на намагання імперської влади після поразки антиросійського виступу гетьмана І.Мазепи 1708–1709 рр. змінити правове поле виборчого процесу, з одного боку, обмеживши
 волевиявлення козацького товариства й участь у ньому полкової старшини, а з іншого – поставивши його під контроль своїх офіційних представників. Детально розглянуто приклади прямого
 призначення на сотництво указами імператора, Сенату та інших владних інституцій Росії в обхід
 чинних у Гетьманщині правових норм і традицій. Реконструйовано процесуальні особливості та
 з’ясовано мотивацію таких кадрових рішень. Зокрема звернуто увагу на той факт, що при обґрунтуванні таких призначень лексема «вірності монархові» виразно домінувала над мотивами
 видатних здібностей чи службових заслуг претендентів. Установлено, що чимала частина призначених у такий спосіб старшин походила з Балкан і перед тим жодним чином не була пов’язана
 з Військом Запорозьким, а свою вірність Петрові І засвідчила під час Прутського походу 1711 р.
 Окремо досліджено практики протегування інтересів шукачів сотенного уряду державними діячами та воєначальниками Російської імперії, впливовими царедворцями та представниками династії Романових. Висвітлено у цьому контексті й особливий службовий аванс на посідання
 сотництва в Гетьманщині, що його забезпечувала служба при імператорському дворі, у тому числі в ранзі придворних співаків.
The purpose of this study is to analyze the nature and scale of the decline of the principles
 of free election of Cossack officers of Hetmanshchyna, due to the intervention of the Russian
 authorities in the process of staffing hundreds of governments. The research methodology is
 based on comparison strategies and typology. The scientific novelty is connected with the study of
 the influence of the imperial center on the nature of the administrative practices of the Ukrainian
 autonomy 17–18 centuries. Through the establishment of control over the personnel policy of
 Hetmanshchyna and the deliberate erosion of the principles of free election of Cossack officers.
 Attention is paid primarily to the efforts of the imperial authorities after the defeat of the anti-
 Russian speech of Hetman I.Mazepa in 1708–1709 to change the legal field of the electoral process,
 on the one hand, limiting the will of the Cossack society and the participation of regimental officers,
 and on the other – putting it under the control of its officials. Examples of direct appointment to the
 hundreds in Ukraine by decrees of the tsar, the Senate and other governing institutions of the Russian
 Empire in circumvention of the legal norms and traditions in force in Hetmanshchyna are considered
 in detail. Procedural features are reconstructed and the motivation of such personnel decisions is
 clarified. In particular, attention is drawn to the fact that in substantiating such appointments, the
 token “loyalty to the monarch” clearly dominates the motives of outstanding abilities or merits of
 the candidates. In addition, it was established that a significant part of the officers appointed in
 this way came from Balkans and before that was in no way associated with Zaporozhian Host, and
 proved his loyalty to Peter I during the Prut campaign in 1711. Separately studied the practice of
 protecting the interests of hundreds government statesmen and military leaders of Russian Empire,
 influential courtiers and representatives of the ruling Romanov dynasty. In this context, a special
 official advance for the meeting of the sotnyk in Hetmanshchyna, which was provided by the service
 at the imperial court, including in the rank of court singers, is highlighted.
uk
Інститут історії України НАН України
Український історичний журнал
Історичні студії
Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
Service at Court, “Loyalty to the Monarch” and the Patronage of Royal Dignitaries as Arguments in the Election to the Post of Sotnyk of Zaporozhian Host
Article
published earlier
spellingShingle Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
Горобець, В.
Історичні студії
title Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
title_alt Service at Court, “Loyalty to the Monarch” and the Patronage of Royal Dignitaries as Arguments in the Election to the Post of Sotnyk of Zaporozhian Host
title_full Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
title_fullStr Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
title_full_unstemmed Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
title_short Служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника Війська Запорозького
title_sort служба при дворі, "вірність монархові" та покровительство царських сановників як арґументи при обранні на уряд сотника війська запорозького
topic Історичні студії
topic_facet Історичні студії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179851
work_keys_str_mv AT gorobecʹv službapridvorívírnístʹmonarhovítapokrovitelʹstvocarsʹkihsanovnikívâkargumentipriobrannínaurâdsotnikavíisʹkazaporozʹkogo
AT gorobecʹv serviceatcourtloyaltytothemonarchandthepatronageofroyaldignitariesasargumentsintheelectiontothepostofsotnykofzaporozhianhost