Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію

The technique of obtaining the nanocomposites on the basis of magnetite modified by silica is worked out. Tetraethoxysylan was used as a modifying agent. The structure of the obtained composites is investigated by the methods of electronic microscopy, X-ray analysis, and IR-Fourier spectroscopy. The...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
Hauptverfasser: Семко, Л.С., Горбик, П.П., Сторожук, Л.П., Дубровін, І.В., Чуйко, О.О., Оранська, О.І., Скрипка, О.І.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2007
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1799
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію / Л.С. Семко, П.П. Горбик, Л.П. Сторожук, І.В. Дубровін, О.О. Чуйко, О.І. Оранська, О.І. Скрипка // Доп. НАН України. — 2007. — N 3. — С. 153-160. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860134653058351104
author Семко, Л.С.
Горбик, П.П.
Сторожук, Л.П.
Дубровін, І.В.
Чуйко, О.О.
Оранська, О.І.
Скрипка, О.І.
author_facet Семко, Л.С.
Горбик, П.П.
Сторожук, Л.П.
Дубровін, І.В.
Чуйко, О.О.
Оранська, О.І.
Скрипка, О.І.
citation_txt Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію / Л.С. Семко, П.П. Горбик, Л.П. Сторожук, І.В. Дубровін, О.О. Чуйко, О.І. Оранська, О.І. Скрипка // Доп. НАН України. — 2007. — N 3. — С. 153-160. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
collection DSpace DC
description The technique of obtaining the nanocomposites on the basis of magnetite modified by silica is worked out. Tetraethoxysylan was used as a modifying agent. The structure of the obtained composites is investigated by the methods of electronic microscopy, X-ray analysis, and IR-Fourier spectroscopy. The magnetic properties of these nanocomposites are investigated with the help of a vibration magnetometer.
first_indexed 2025-12-07T17:47:03Z
format Article
fulltext 4. Гальбрайх Л.С. Хитин и хитозан: строение, свойства, применение // Сорос. образоват. журн. – 2001. – 7, № 1. – С. 51–56. 5. Захарова И.Я., Косенко Л.В. Методы изучения микробных полисахаридов. – Киев: Наук. думка, 1982. – 51 с. 6. Pokrovskiy V.A., Galagan N.P., Kulik T.V. Non-isothermal decomposition of biomolecules studied by means of temperature-programmed desorption mass spectrometry // Chemistry, physics and technology of surfaces / Ed. A.A. Chuiko – Inst. Surf. chem., Kiev, 2001. – 4–6. – P. 332–347. 7. Kulik T.V., Galagan N. P., Khrapak V.V., Pokrovskiy V.A. TPD MS studies on adsorption immobilization of phenothiazine antidotes // Ibid. – 2002. – 7. – P. 46–56. 8. Кулик Т.В. Мас-спектрометрiя вуглеводних фрагментiв – термiнальних груп рецепторних молекул в адсорбованому на поверхнi високодисперсного кремнезему та конденсованому станах // Дис. . . . канд. хiм. наук. – Київ, 2000. – 135 с. 9. Кулик Т. В., Паляниця Б.Б, Галаган Н.П. Молекулярна самоорганiзацiя в системах нанорозмiрнi частинки – вуглеводи // Наносистеми, наноматерiали, нанотехнологiї. – 2004. – 1, вип. 2. – С. 681–690. Надiйшло до редакцiї 24.07.2006Iнститут хiмiї поверхнi НАН України, Київ УДК 539.211:546.284-31 © 2007 Л.С. Семко, П.П. Горбик, Л.П. Сторожук, I. В. Дубровiн, академiк НАН України О. О. Чуйко , О. I. Оранська, О. I. Скрипка Синтез та властивостi нанокомпозитiв на основi магнетиту, модифiкованого оксидом кремнiю The technique of obtaining the nanocomposites on the basis of magnetite modified by silica is worked out. Tetraethoxysylan was used as a modifying agent. The structure of the obtai- ned composites is investigated by the methods of electronic microscopy, X-ray analysis, and IR-Fourier spectroscopy. The magnetic properties of these nanocomposites are investigated wi- th the help of a vibration magnetometer. Магнiтнi матерiали на основi залiза та його оксидiв використовують для одержання виробiв для радiотехнiки, електронiки, лазерної технiки, медицини [1–10]. Як центральну частину (ядро) частинки порошкiв при створеннi магнiтокерованих лiкарських засобiв застосову- ють магнiтну основу, поверхню якої у бiльшостi випадкiв покривають полiмерами, оксидом кремнiю або оксидами металiв [6–10]. Так, у [10] описано адсорбенти для очистки кровi вiд вiрусiв, де як магнiтну основу використовують часточки залiза (розмiром кiлька мiкрон), покритих дiоксидом кремнiю (SiO2) та титану (TiO2). На поверхнi цих часточок адсорбова- но лiкарськi препарати. Однак цi та iншi матерiали на основi магнiтних металевих частинок мають низьку питому поверхню у порiвняннi з немагнiтними адсорбентами [10]. На нашу думку, питому поверхню таких матерiалiв можна значно збiльшити за рахунок застосуван- ня магнiтного компонента — нанокристалiчного магнетиту. Вiдомо, що питома поверхня такого магнетиту може досягати 200 м2/г [6, 7]. Проте процеси модифiкування поверхнi магнетиту SiO2 вивченi недостатньо. Немає ясностi стосовно структури та будови поверх- невого шару таких наноматерiалiв, не з’ясовано вплив вмiсту модифiкатора на магнiтнi та iншi властивостi нанокомпозитiв типу Fe3O4/SiO2. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №3 153 Мета роботи — одержати нанокомпозити на основi магнетиту, модифiкованого дiоксидом кремнiю, дослiдити особливостi їх структури та властивостi. Для модифiкування поверхнi магнетиту як модифiкуючий агент вибрано тетраетокси- силан (ТЕОС). Саме цей компонент при перетвореннi мав дати покриття з SiO2 без зайвих домiшок. Методика синтезу нанокомпозитiв на основi магнетиту, модифiкованого дiоксидом кремнiю, мiстить кiлька стадiй. На першiй стадiї одержували вихiдний нанокристалiчний магнетит за реакцiєю спiвосадження розчинiв солей двох- i тривалентного залiза (FeSO4 та FeCl3) у лужному середовищi: FeSO4 + 2FeCl3 + 8NH4OH = Fe3O4 + (NH4)2SO4 + 6NH4Cl + 4H2O. (1) Сумiш солей додавали до водного розчину амiаку концентрацiєю 25%, ретельно пере- мiшували протягом 15 хв при температурi 35–40 ◦C та pH 9–10. У результатi отримували золь магнетиту, який осаджували в магнiтному полi. Осад магнетиту багаторазово проми- вали дистильованою водою i очищували в магнiтному полi вiд побiчних продуктiв синтезу. Далi проводили сушiння одержаного осаду при 80 ◦С у сушильнiй шафi до постiйної ма- си. На наступнiй стадiї нанокомпозити синтезували на основi магнетиту, модифiкованого SiO2. Методика їх синтезу грунтується на використаннi процесiв гiдролiзу ТЕОС, змiшу- ваннi в ультразвуковому диспергаторi продуктiв гiдролiзу з магнетитом, полiконденсацiї продуктiв гiдролiзу на поверхнi магнетиту i термообробки до 400–450 ◦С в атмосферi арго- ну. Запропонована термообробка необхiдна для здiйснення процесiв полiмеризацiї ТЕОС, видалення побiчних продуктiв синтезу, а також для подальшого процесу руйнування по- криття полiмеру до (SiO2)x, де x < 7 [9]. Крiм того, термообробка в атмосферi аргону запобiгає окисненню магнетиту при t > 400 ◦С. В основi перетворень ТЕОС на поверхнi магнетиту лежить реакцiя гiдролiзу ТЕОС та подальшої конденсацiї продуктiв гiдролiзу [12, 13]. Структура кiнцевих продуктiв полiмери- зацiї значною мiрою залежить вiд умов проведення синтезу: температури, pH середовища, умов перемiшування, наявностi каталiзаторiв тощо [12, 13]. На початковiй стадiї гiдролiзу найбiльш ймовiрний перебiг таких процесiв: OR | RO−Si−OR | OR + H2O −→ OR | RO−Si−OH | OR + ROH; (2) OR | RO−Si−OH | OR + OR | OH−Si−OR | OR −→ OR OR | | RO−Si−O−Si −OR | | OR OR + H2O, (3) де R — C2H5. Пiсля утворення димеру (3) процеси гiдролiзу та полiмеризацiї (полiконденсацiї) про- дуктiв гiдролiзу продовжуються. За умов розробленої нами методики для розрахунку кiлькостi продуктiв реакцiї весь процес гiдролiзу i полiконденсацiї, руйнування полiмеру можна умовно виразити двома рiвняннями: Si(OR)4 + 4H2O = Si(OH)4 + 4ROH, (4) Si(OH)4 = SiO2 + 2H2O. (5) 154 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №3 Рис. 1. Мiкрофотографiї порошкiв немодифiкованого магнетиту (а) та нанокомпозитiв на основi магнетиту, модифiкованого 0,2 г SiO2 на поверхнi 1 г магнетиту (б ) Як видно з рiвнянь (4) i (5), для проведення повного процесу гiдролiзу i конденсацiї продуктiв гiдролiзу потрiбно використати мiнiмум 4 моля води на 1 моль ТЕОС. Вiдомо [12], що у разi використання мiнiмальної кiлькостi води в слаболужному середовищi реакцiя вiдбувається з утворенням лiнiйних продуктiв гiдролiзу. Тому, для утворення розгалуженої просторової сiтки полiмеру на поверхнi магнетиту ми брали надлишок води (бiльш, нiж за рiвняннями (4)). Для вивчення властивостей одержаних нанокомпозитiв застосовували такi методики. Дослiдження морфологiї порошкiв магнетиту та нанокомпозитiв проводили за допомогою растрового електронного мiкроскопа JEOS JSM -35 (Японiя) за умови збiльшення до 5000 та вакууму 5 · 10−6 мм. рт. ст. Зразки фiксували в утримувачi за допомогою срiбної пасти. Для вивчення структури нанокомпозитiв використовували рентгеноструктурний аналiз. Дифрактограми зразкiв реєстрували на дифрактометрi ДРОН-УМ1 з геометрiєю зйомки по Бреггу-Брентано у випромiненнi СuKα -лiнiї анода та Ni фiльтром у вiдбитих променях. При цьому вводили такi позначення I — iнтенсивнiсть, с−1; 2θ — значення кута вiдбитого променя, кут. град. Для дослiдження магнiтних властивостей порошкiв магнетиту i нанокомпозитiв на йо- го основi використовували вiбрацiйний магнiтометр (частота коливання мембрани 70 Гц). Дослiдження проведено в сталих магнiтних полях напруженiстю до 150 кА/м. На основi екс- периментальних результатiв будували циклiчнi залежностi значень питомої намагнiченостi (σi) вiд напруженостi магнiтного поля (петлi гiстерезису). Використовуючи цi залежностi, визначали такi магнiтнi характеристики порошкiв магнетиту та нанокомпозитiв: значення граничної питомої намагнiченостi при насиченнi (σs), залишкової питомої намагнiченостi (σr), коерцитивної сили Hc. Для оцiнки перетворень, що вiдбуваються на поверхнi магнетиту застосовували метод IЧ Фур’є-спектроскопiї з нагромадженням. Спектри записували на спектрометрi “Perkin Elmer” (модель 1720Х) у дiапазонi 400–4000 см−1. Питому поверхню визначали за тепловою десорбцiєю аргону. Одержанi експериментальнi данi наведено на рис. 1–4. Як видно з мiкрофотографiй (рис. 1), модифiкування поверхнi магнетиту приводить до змiни структури порошкiв. На нашу думку, модифiкованi порошки складаються з частинок менших розмiрiв, нiж вiд- ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №3 155 Рис. 2. IЧ Фур’є-спектри вихiдного магнети- ту (а) та нанокомпозитiв на основi магнетиту, модифiкованого SiO2 (б — д). Вмiст SiO2 на 1 г магнетиту, г: б — 0,1; в — 0,2; г — 0,3; д — 0,5 повiднi немодифiкованi порошки магнетиту. При зростаннi вмiсту SiO2 на його поверхнi (0–0,5) г/1 г магнетиту питома поверхня збiльшується вiд 99 м2/г (для немодифiкованого магнетиту) до 130 м2/г. Цi данi свiдчать про збiльшення поверхнi нанокомпозитiв у порiв- няннi з немодифiкованим магнетитом. Спектри порошкiв немодифiкованого магнетиту i нанокомпозитiв (магнетит, покритий SiO2) представленi на рис. 2. З аналiзу спектрiв видно, що немодифiкований магнетит має такi смуги поглинання (СП): 442, 480 i 580 см−1 характеризують коливання зв’язкiв Fe−O оксидiв залiза, що покривають поверхню частинок магнетиту [6, 11]; СП 895, 976, 1050 та 1121 см−1 належать деформацiйним коливанням Fe−OН-груп [6, 11]. Дифузна СП в дiапа- зонi 2800–3500 см−1 вiдповiдає коливанням гiдроксильних груп поверхнi магнетиту та води 156 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №3 в рiдкiй фaзi i вказує на наявнiсть водневих зв’язкiв [6, 14]. СП при 1655 см−1 зумовлена деформацiйними коливаннями молекул води, адсорбованої на поверхнi магнетиту. Поява СП 1442 см−1, на нашу думку, не характерна для магнетиту i вказує на наявнiсть адсорбо- ваних iонiв NH+ 4 , що утворилися при реакцiї амiаку iз залишковою водою на поверхнi [14]. Нами встановлено, що iнтенсивнiсть цiєї смуги значно зменшується пiсля термообробки магнетиту до 380 ◦С. Пiсля модифiкування поверхнi магнетиту SiO2 модифiкуючим агентом ТЕОС вiдбува- ються значнi змiни в спектрах вiдбиття нанокомпозитiв (див. рис. 2). Так, при вмiстi SiO2 0,1 г/1 г магнетиту спостерiгається зменшення iнтенсивностi смуг поглинання при 1121 та 1043 см−1, що вiдповiдають деформацiйним коливанням Fe−OH; СП 976 см−1 зникає, а СП 895 см−1 зменшується в бiк бiльш низьких частот на 25 см−1. Цi данi свiдчать про те, що ОН-групи продуктiв гiдролiзу ТЕОС (олiгомерiв) взаємодiють з поверхнею магнетиту, меншою мiрою, з утворенням водневих зв’язкiв. При збiльшеннi вмiсту SiO2 до 0,2 г/1 г магнетиту IЧ-спектри iстотно змiнюються в по- рiвняннi iз спектром немодифiкованого магнетиту та магнетиту, покритого 0,1 г SiO2. Так, СП 895, 1047, 1121 см−1, що пов’язанi з коливаннями Fe−OH, зникають. Замiсть цих смуг з’являються iншi: 980, 1079 см−1 та вiдбувається суцiльне поглинання вiд 1079 до 1217 см−1. З лiтератури вiдомо, що СП 1070, 798, 465 см−1 характернi для каркасних коливань та зв’яз- кiв Si−O−Si у кремнеземi, 960 см−1 — валентнi коливання зв’язкiв Si−O у групi Si−OX (Х — у бiльшостi випадкiв Н або Ме) [13, 14]. Отже, смуги поглинання 980, 1079, 789 см−1 на- лежать коливанням в поверхневих шарах SiO2, що суцiльно покривають магнетит. Можна припустити, що суцiльна смуга поглинання 1052–1108 см−1 обумовлена утворенням SiO2 на поверхнi магнетиту, а 1180–1217 см−1 вiдповiдає хемосорбованим сполукам на його поверхнi або хiмiчним зв’язкам мiж поверхнею магнетиту та SiO2. Хоча для остаточних висновкiв стосовно СП розглянутих нанокомпозитiв потрiбнi додатковi дослiдження, проте можна стверджувати про iдентифiкацiю фази SiO2 на поверхнi магнетиту та високу ймовiрнiсть утворення зв’язкiв типу Fe−O−Si. Крiм вищезгаданих результатiв, нами проведено порiвняння термiчної стiйкостi зразкiв немодифiкованого магнетиту та нанокомпозитiв на основi магнетиту, покритого SiO2. Для цього використовували данi рентгенофазового аналiзу i випробування магнiтних харак- теристик одержаних порошкiв. Аналiз даних рентгенофазового аналiзу показав, що при 400–470 ◦С навiть в атмосферi аргону вiдбувається розклад магнетиту i утворення немаг- нiтної фракцiї α-Fe2O3 [9]. На вiдмiну вiд немодифiкованого магнетиту в порошках нанокомпозитiв, що мiстять SiO2 в кiлькостi 0,2–0,5 грамiв на поверхнi 1 грама магнетиту та витриманих при 400–500 ◦С, фракцiя α-Fe2O3 не спостерiгалася (див. рис. 3). Так, на дифрактограмах вихiдного нетер- мообробленого магнетиту (крива 1 ), та магнетиту, термообробленого за умови t = 400 ◦С i модифiкованого SiO2 у кiлькостi (0,2–0,5) г/1 г магнетиту (кривi 3–5 ), спостерiгаються пiки (при 2θ = 30,1, 35,6, 44,0, 53,3, 57,4, 62,8 кут. град з мiжплощинними вiдстанями 2,96, 2,52, 2,05, 1,71, 1,60, 1,47 Å), що вiдповiдають кристалiчнiй фазi магнетиту Fe3O4 (JCPDS № 19–629) з кубiчною сингонiєю. Середнiй розмiр кристалiтiв магнетиту, визначений за фор- мулою Шерера, становить приблизно 10–15 нм. Це дозволяє зробити припущення, що для вищезгаданих зразкiв покриття модифiкатора є суцiльним. За умови мiнiмального вмiсту модифiкатора (0,1 г) на дифрактограмi з’являється слабкий пiк (при 2θ = 33,1 кут. град iз мiжплощинною вiдстанню 2,7 Å), який вiдповiдає фазi α-Fe2O3 (JCPDS № 33–664). Розра- хунки показали, що мiнiмальна товщина шару, який покриває суцiльно частинки магнети- ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №3 157 Рис. 3. Дифрактограми зразкiв вихiдного магнетиту без термообробки (1 ) та нанокомпозитiв на основi магнетиту, модифiкованого SiO2 з його вмiстом, 0,1 (2 ); 0,2 (3 ); 0,3 (4 ); 0,5 (5 ) на 1 г магнетиту, витриманих при 400 ◦С ту, забезпечується модифiкуванням SiO2 (0,15–0,18) г/1 г магнетиту, тобто 1,5–1,8 мг/1 м2 магнетиту. На основi одержаних даних встановлено, що оптимальний температурний режим тер- мообробки одержаних нанокомпозитiв не повинен перевищувати 400–450 ◦С. Дiйсно, їх ви- тримка в атмосферi аргону 2 год при 400–450 ◦С не приводить до окиснення магнетиту в на- нокомпозитах, покритих SiO2. Проте нагрiвання цих нанокомпозитiв вище 400 ◦С приводить до необоротного дегiдроксилювання покриття SiO2, що небажано для адсорбентiв [14]. Розглянемо магнiтнi властивостi одержаного нанокристалiчного магнетиту та наноком- позитiв Fe3O4/SiO2 на його основi. Магнiтнi характеристики одержаних матерiалiв наве- дено на рис. 4. Як видно з одержаних даних, для всiх зразкiв характерна наявнiсть дуже вузьких петель гiстерезису, що свiдчить про низькi втрати енергiї при перемагнiчуваннi зразкiв. Ранiше [2, 6–9] було показано, що наявнiсть немагнiтного покриття на поверхнi магнетиту сприяє зниженню магнiтних характеристик нанокомпозитiв у порiвняннi з не- модифiкованим магнетитом. У данiй роботi спостерiгається аналогiчна тенденцiя. З рис. 4 видно, що зростання маси покриття вiд 0 до 0,3 грамiв на 1 грам поверхнi магнетиту при- водить до зменшення питомої намагнiченостi (σs) вiд 5,58 до 4,84 мкТл · м3/кг, σr вiд 0,13 до 0,11 мкТл · м3/кг, Hc до 0,49 кА/м. Збiльшення маси покриття вiд 0,3 до 0,5 грамiв на 1 грам магнетиту призводить до подальшого зменшення σs до 4,59 мкТл · м3/кг та σr до 0,057 мкТл · м3/кг, Hc до 0,28 кА/м. Слiд зазначити, що на магнiтi характеристики нанокомпозитiв iстотно впливають не тiльки маса немагнiтного покриття, але умови ди- спергування та процеси термообробки. Таким чином, при використаннi ТЕОС, як модифiкуючого агента, нами розроблено ме- тодику одержання нанокомпозитiв на основi магнетиту, модифiкованого SiO2. Показано, що маса шару покриття SiO2 (1,5–1,8) мг/1 м2 поверхнi магнетиту пiдвищує термiчну ста- бiльнiсть нанокомпозитiв у порiвняннi з немодифiкованим магнетитом. Встановлено, що магнiтнi характеристики нанокомпозитiв з поверхневим шаром (1,5–1,8) мг/1 м2 близькi до характеристик вихiдного нанокристалiчного магнетиту. Отриманi матерiали у виглядi порошкiв планується в подальшому використати в якостi основи для нанесення лiкарських препаратiв, як бiоадсорбенти для очистки кровi вiд вiру- 158 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №3 Рис. 4. Залежнiсть питомої намагнiченостi σ вiд напруженостi магнiтного поля (петлi гiстерезису) для зразкiв вихiдного магнетиту (а) та нанокомпозитiв на основi магнетиту, модифiкованого дiоксидом кремнiю (б, в). Вмiст SiO2 на поверхнi 1 г магнетиту, г: б — 0,3; в — 0,5. (а ′. . . в ′ — Фрагмент вiдповiдного рисунка а. . . в для визначення значень коерцитивної сили Hc та залишкової намагнiченостi σr.) сiв i як модельнi зразки для гiпертермiї (нагрiвання при перемагнiчуваннi) при лiкуваннi пухлин. Нанокомпозити можуть бути застосованi для сепарацiї клiтин, дiагностицi, а також для виготовлення магнiтних однорiдних матерiалiв технiчного призначення. 1. Нанотехнология в ближайшем десятилетии. Прогноз направлений исследований / Под. ред. М.К. Ро- ко, Р.С. Уильямса: Пер. с англ. – Москва: Мир, 2002. – 292 с. 2. Помогайло А.Д., Розенберг С.С., Уфленд И.К. Наночастицы металлов в полимерах. – Москва: Хи- мия, 2000. – 672 с. 3. Рымарчук В.И., Маленков А.Г., Радкевич Л.А., Сабодаш В.М. Физические основы применения фер- ромагнетиков, введенных в организм // Биофизика. – 1990. – 35, вып. 1. – С. 145–154. 4. Оборотова Н.А. Направленная доставка противоопухолевых препаратов // Антибиотики и химио- терапия. – 1991. – 36, № 10. – С. 47–50. 5. Grüttner C., Teller J., Sehütt W., Westphal F. et al. Preparation and characterization of magnetic nano- spheres for in vivo application. Scientific and Chemical Applications of Magnetic Carriers. – New York: Plenum Press, 1997. – P. 53–67. 6. Петрановська А.Л., Федоренко О.М., Горбик П.П. та iн. Розробка та властивостi магнiточутливих нанокомпозитiв для спрямованого транспорту лiкарських засобiв // Наносистеми, наноматерiали, нанотехнологiї. – 2005. – 3, вип. 3. – С. 812–823. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2007, №3 159 7. Семко Л.С., Горбик П.П., Сторожук Л.П. и др. Синтез и свойства нанокомпозитов на основе маг- нетита и полимеров // Тез. докл. Междунар. конф. “Современное материаловедение: достижения и проблемы”. – MMS – 2005. – Киев, сент., 2005. – Киев: Ин-т химии поверхности, 2005. – Т. 2. – С. 693–694. 8. Semko L. S., Gorbik P. P., Storozhuk L. P., Dubrovin I.V., Chuiko A.A. Magnet controllable magnetite- dextran nanoparticles // Abstracts of Inter. Conf. “Functional Materials”. – ICFM – 2005. – Ukraine, Crimea, Partenit, 2005. – P. 273 (DR – 9/4). 9. Semko L. S., Gorbik P.P., Storozhuk L. P., Dubrovin I.V. et al. Nanocomposites based on the magneti- te modified by silica // NATO advanced research workshop “Pure and applied surface chemistry and nanomaterials for human life and environmental protection”. – Inter. conf. “Nanomaterials in chemistry, biology and medicine”. – Sept. 14–17, 2005. – Kyiv. – Киев, 2005. – P. 120. 10. Латкин А.Т. Иммуномагнитная сепарация с последующей АТФ-метрией в экспрессиндикации ши- гелл Зонне: Автореф. дис. . . . канд. мед. наук. – Москва, 2005. – 25 с. 11. Накамото К. ИК-спектры и спектры неорганических и координационных соединений. – Москва: Мир, 1991. – 505 с. 12. Brinker C. I., Scherer C.W. Sol-Gel Science. – New York: Acad. Pres. Inc. – 1990. – 908 p. 13. Коваленко А.С. Гринь С.В., Ильин В. Г. Особенности темплатного синтеза мезопористых материа- лов на основе титано-кремниевых эфиров // Теорет. и эксперим. химия. – 2004. – 40, № 1. – С. 46–51. 14. Литтл Л. Инфракрасные спектры адсорбированных молекул / Пер. с англ. – Москва: Мир, 1969. – 514 с. Надiйшло до редакцiї 24.02.2006Iнститут хiмiї поверхнi НАН України, Київ УДК 678.675’126:746.523 © 2007 О.В. Суберляк, В. Є. Левицький, Р. Собчак, Ю. Кошкуль, А. Гнатовскi, А. Б. Тарнавський Морфологiя сумiшей полiамiд — полiвiнiлпiролiдон (Представлено членом-кореспондентом НАН України Ю.Ю. Керчею) The morphology of the polyamide-polyvinylpyrrolidone blends is investigated. Останнiм часом iнтенсивно розвиваються методи модифiкацiї вiдомих полiмерiв з метою створення матерiалiв з необхiдними властивостями. Одним з найпростiших методiв моди- фiкацiї промислових термопластiв є утворення сумiшей на їх основi, оскiльки при цьому достатньо технологiчно просто можна отримати новi матерiали з цiкавими, зокрема з дуже специфiчними властивостями. Одержання полiмерних однорiдних сумiшей з бажаними тех- нологiчними та експлуатацiйними властивостями залежить вiд структурних особливостей їх будови, якi, в свою чергу, визначаються природою компонентiв, умовами змiшування та подiбнiстю термодинамiчних, реологiчних i фiзико-механiчних властивостей вихiдних полi- мерiв. У зв’язку з цим представляють iнтерес дослiдження, якi спрямованi на встановлення морфологiї полiмерiв при їх змiшуваннi у в’язкоплинному станi з метою цiлеспрямованого регулювання структури та властивлостей сумiшi. До таких дослiджень, у першу чергу, слiд вiднести рентгенографiчний аналiз та дифракцiйну сканувальну калориметрiю (ДСК). У данiй роботi для сумiщення з полiкапроамiдом (ПА-6) був вибраний полiвiнiлпiролiдон (ПВП). Вибiр цього полiмеру зумовлений, з одного боку, спорiдненiстю функцiйних груп 160 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2007, №3
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1799
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1025-6415
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:47:03Z
publishDate 2007
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Семко, Л.С.
Горбик, П.П.
Сторожук, Л.П.
Дубровін, І.В.
Чуйко, О.О.
Оранська, О.І.
Скрипка, О.І.
2008-09-02T17:34:45Z
2008-09-02T17:34:45Z
2007
Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію / Л.С. Семко, П.П. Горбик, Л.П. Сторожук, І.В. Дубровін, О.О. Чуйко, О.І. Оранська, О.І. Скрипка // Доп. НАН України. — 2007. — N 3. — С. 153-160. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
1025-6415
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1799
539.211:546.284-31
The technique of obtaining the nanocomposites on the basis of magnetite modified by silica is worked out. Tetraethoxysylan was used as a modifying agent. The structure of the obtained composites is investigated by the methods of electronic microscopy, X-ray analysis, and IR-Fourier spectroscopy. The magnetic properties of these nanocomposites are investigated with the help of a vibration magnetometer.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Хімія
Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію
Article
published earlier
spellingShingle Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію
Семко, Л.С.
Горбик, П.П.
Сторожук, Л.П.
Дубровін, І.В.
Чуйко, О.О.
Оранська, О.І.
Скрипка, О.І.
Хімія
title Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію
title_full Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію
title_fullStr Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію
title_full_unstemmed Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію
title_short Синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію
title_sort синтез та властивості нанокомпозитів на основі магнетиту, модифікованого оксидом кремнію
topic Хімія
topic_facet Хімія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/1799
work_keys_str_mv AT semkols sinteztavlastivostínanokompozitívnaosnovímagnetitumodifíkovanogooksidomkremníû
AT gorbikpp sinteztavlastivostínanokompozitívnaosnovímagnetitumodifíkovanogooksidomkremníû
AT storožuklp sinteztavlastivostínanokompozitívnaosnovímagnetitumodifíkovanogooksidomkremníû
AT dubrovínív sinteztavlastivostínanokompozitívnaosnovímagnetitumodifíkovanogooksidomkremníû
AT čuikooo sinteztavlastivostínanokompozitívnaosnovímagnetitumodifíkovanogooksidomkremníû
AT oransʹkaoí sinteztavlastivostínanokompozitívnaosnovímagnetitumodifíkovanogooksidomkremníû
AT skripkaoí sinteztavlastivostínanokompozitívnaosnovímagnetitumodifíkovanogooksidomkremníû