Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE!
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17992 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! / В.О. Єршов // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 245-251. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859777502617010176 |
|---|---|
| author | Єршов, В.О. |
| author_facet | Єршов, В.О. |
| citation_txt | Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! / В.О. Єршов // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 245-251. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-02T08:48:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
245
В. О. Єршов
РОСТИСЛАВУ ПЕТРОВИЧУ РАДИШЕВСЬКОМУ,
AVE!
Лапідарний curriculum vitae Ростислава Петровича Ради-
шевського складається з декількох фраз: відомий український
учений філолог-славіст, дослідник у галузі полоністики, укра-
їністики та літературної компаративістики, яких сповна до-
сить, щоб залишитись на століття на скрижалях історії укра-
їнської науки й культури.
Але якщо спробувати зібрати більш-менш повний перелік
заслуг, обов’язків і напрямків роботи вченого та організато-
ра науки, то вийде такий «шлях життя»: Ростислав Петрович
Радишевський, член-кореспондент НАН України, професор,
доктор філологічних наук, завідувач кафедри полоністики
Київського національного університету імені Т. Шевченка,
директор міжнародної школи україністики НАН України,
провідний науковий співробітник Інституту літератури імені
Т. Шевченка, заступник директора Науково-дослідного інсти-
туту слов’янознавства і компаративістики Бердянського дер-
жавного педагогічного університету, Голова спеціалізованої
вченої ради (Д.26.001.39) зарубіжних і слов’янських літератур
Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, член
спеціалізованої вченої ради (Д.26.178.01) компаративістики,
української літератури й теорії літератури Інституту літерату-
ри ім. Т. Г. Шевченка, член координаційної ради при Інституті
літератури імені Т. Г. Шевченка.
За кожним наведеним рядком – роки копіткої й напруженої
праці, дослідницький оптимізм та чітке бачення свого призна-
чення, сила наукового духу та подвижництва. Однак життєвий
шлях ученого не був усипаний пелюстками троянд, і в спину,
на жаль, дув не теплий південний, а часто різкий і холодний
246
вітер застійних часів. Тому життєвий шлях майбутнього вче-
ного склався швидше не завдяки, а всупереч обставинам.
Р. П. Радишевський народився 28 березня 1948 р. у мальов-
ничому волинському куточку над Горинню в с. Бухарів Ост-
розького району Рівненської області. Працював у колгоспі,
служив в армії, а потім, нарешті, здійснення мрії – з 1970 р.
студент відділу славістики філологічного факультету Київ-
ського університету ім. Т. Шевченка. По закінченню були ас-
пірантура й блискучий захист кандидатської дисертації «Леся
Українка і польська література» (1979). Відтоді доля Р. П. Ради-
шевського невід’ємно пов’язана з відділом давньої української
літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Вчений зо-
середжує сили на висвітленні проблем «Українсько-польських
літературних зв’язків XVI–XVIII століть», зокрема на «Поль-
ськомовній творчості українських письменників доби ба-
роко». Для поглибленого вивчення і висвітлення практично
безмежного медієвістичного матеріалу Роксоланії необхідна
була тривала й копітка робота в польських архівах та бібліоте-
ках. У 1991 р. вченого було відряджено до Польської Академії
наук (Краківський відділ) за довготривалим контрактом, де,
працюючи в архіві Ягеллонської бібліотеки, він зібрав і видав
малодоступну й маловідому історичну спадщину українсько-
го народу польською мовою. До українського читача поверну-
лися забезпечені глибокими коментарями й риторичним ана-
лізом художні тексти поетів оточення Петра Могили, Лазаря
Барановича та епохи Івана Мазепи.
За цей час Р. П. Радишевський підготував докторську
ди сертацію «Польськомовна українська поезія кінця XVI –
початку XVIII ст.», яку успішно захистив у 1996 р. в Інсти-
туті літератури ім. Т. Г. Шевченка. З 1998 р. учений працює
на посаді професора кафедри слов’янської філології, а з 1
вересня 2000 р. очолює кафедру полоністики філологічного
факультету Інституту філології Київського національного
247
університету ім. Т. Шевченка, яка значною мірою була ство-
рена завдяки його зусиллям.
Сьогодні Ростислав Петрович – автор понад двохсот на-
укових праць, серед яких монографії «Іскри єднання. Леся
Українка і польська література» (1983), «Юліуш Словацький.
Життя і творчість» (1985), видані польською мовою «Укра-
їнська польськомовна поезія в Україні кінця XVI – почат-
ку XVIII ст.» («Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca XVI
wieku do początku XVIIІ wieku», 1996), «Польськомовна поезія
в Україні XVII століття» («Poezja polskojęzyczna na Ukrainie
w XVII wieku», 1996) та антологія «Роксоланський Парнас»
(«Roksolański Parnas. Polskojęzyczna poezja ukraińska od końca
XVI wieku do początku XVIIІ wieku», 1998). Завдяки наполе-
гливим пошукам ученого світ побачили польськомовні твори
Івана Вагилевича «Польські письменники-русини» («Pisarze
Polscy Rusinу. Iwan Wagilewicz», 1996) з додатком «Латин-
ські письменники-русини» (1996), а також «Іван Мазепа в
сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко» (2006),
яка стала визначною подією культурного життя України й
отримала схвальні відгуки науковців та читачів і, нарешті,
відзначена дипломом «Книга року 2006». Незабаром виходять
«Польські письменники – Нобелівські лауреати» (2008), «По-
лоністичні та порівняльні студії» (2008), «Українсько-польське
пограниччя. Сарматизм, бароко – діалог культур» (2008). Крім
цього, варто виділити білінгвістичні збірки «Поезії» Ю. Сло-
вацького (1999), «Поезії» Я. Івашкевича (2000) та антології
«Передзвони польської лютні» (2002), «Польські романтики
«української школи»: Антоній Мальчевський, Северин Ґощин-
ський, Юзеф Богдан Залеський» (2008), які значно розширили
спільний простір братніх культур України та Польщі. Значна
і дуже актуальна діяльність Р. П. Радишевського на ниві пере-
кладів українських польськомовних стародруків для вітчизня-
них антологічних видань, серед яких «Марсове поле», «Пісні
248
купідона», «Українська поезія середини XVIІ ст.», «Українська
література XVIІ ст.», «Українська суспільно-політична думка
XVI–XVIІ ст.» тощо.
Ще в 1998 р. Ростислав Петрович організував першу між-
народну конференцію «А. Міцкевич і Україна», яка отримала
гучний позитивний резонанс серед учених двох країн, у на-
ступному були – «Ю. Словацький і Україна», у 2000-му вчені-
полоністи з’їхалися на конференцію «Я. Івашкевич і Україна»,
далі відбулися «Українська школа в літературі та культурі
українсько-польського пограниччя» (2004) і «Європейський
вимір української полоністики» (2007). Численні науко-
ві семінари, школи, круглі столи, засідання, до участі в яких
обов’язково запрошуються дослідники від Львова і Луцька,
Житомира, Кам’янця-Подільського і Черкас до Бердянська і
Сімферополя, визначені метою об’єднання єдиним науковим
життям і проблематикою полоністів усієї України. За під-
тримки вченого в Україні щорічно відбувається декілька між-
народних або всеукраїнських наукових заходів, які сприяють
поглибленню зв’язків між науковцями України й Польщі, кра-
щому пізнанню слов’янських народів. До вагомих здобутків
полоніста додамо ще 9 томів серії «Київські полоністичні сту-
дії», які почали виходити ще в далекому 1999-му за редакцією
відомого організатора науки.
Особлива роль Р. П. Радишевського полягає також у під-
готовці для держави науково-педагогічних кадрів філологів-
славістів. За останнє десятиліття він виховав цілу плеяду мо-
лодих науковців із польської, української та болгарської літе-
ратур. Під його керівництвом захищено дванадцять кандидат-
ських та одна докторська дисертація. Він є науковим керівни-
ком семи аспірантів та консультантом трьох докторантів.
Але полоністика – не єдиний напрям наукової діяльнос-
ті Ростислава Петровича. Погляди вченого вже майже сорок
років зосереджені на осмисленні україно-польських взаємин
249
XVI–XVIII ст., «української школи» польського романтизму.
Узагальнюючи, можна сказати, що об’єктом зацікавлень уче-
ного є польська й українська літератури від давнини до сучас-
ності.
З 1999 р. Р. П. Радишевський очолює Міжнародну школу
україністики НАН України. Він щорічно забезпечує прове-
дення літніх сесій, щоразу залучаючи до вивчення української
мови та культури все більше представників зарубіжжя. З цією
метою за його редакцією вийшла низка науково-дидактичних
хрестоматій, збірників і посібників.
Знаковою подією України 1990 року стало найповніше ви-
дання в двох томах творів Олександра Олеся (1990), більшість
з яких було надруковано вперше, чимало – з рукописів поета.
І надалі вчений невтомно популяризує творчість Олександра
Олеся, з друку виходять «Все навколо зеленіє» (1990), «Драма-
тичні казки» (1990), «Княжа Україна» (1991, 1998), «Вовченя»
(1991), «Лірика» (1998), «Івасик-Телесик» (1999), «Ялинка. Ві-
рші для дітей» (2001) та багато інших. Сьогодні у видавництві
«Наукова думка» чекає друку новий двотомник Олександра
Олеся, який значно доповнює, розширює та уточнює попере-
днє видання.
Крім творчості Олександра Олеся, Ростислав Петрович
жваво цікавиться і рефлектує український процес століття
ХХ, де його увагу особливо привертає література української
діаспори, зокрема представники Празької школи, серед яких
В. Королів-Старий, О. Лятуринська, О. Ольжич, А. Павлюк,
В. Хмелюк, С. Черкасенко, М. Шаповал тощо. Практичним вті-
ленням цього напрямку наукової праці є видання серії «Студії
з україністики», відповідальним редактором якого є ювіляр.
Серед фахівців особливою повагою користуються праці,
завдяки яким повертаються до наукового обігу незаслужено
призабуті імена або вводяться невідомі літературні тексти,
тим більше, якщо ці тексти випливають із сивої давнини.
250
Праця копітка, виснажлива, потребує енциклопедичного зна-
ння не тільки тла епохи, але, насамперед, особливостей літе-
ратурного процесу і, якщо образно сказати, то смаку, кольору
та запаху епохи. Р. П. Радишевський більше двадцяти років
виступає як перекладач із староукраїнської, старопольської
та церковнослов’янської мов. Видатні літератори й суспільні
діячі XVI–XVIII ст. Т. Баєвський, Л. Баранович, Й. Верещин-
ський, Я. Щ. Гербурт, Й. Калімона, В. Кіцький, П. Могила,
П. Орлик, М. Пашковський, С. Полоцький, А. Чагровський за-
вдяки вченому заговорили сучасною українською мовою.
Шукати й знаходити, надавати друге життя художнім тек-
стам чи науковим роботам, мабуть, життєва потреба дослід-
ника. Науковий доробок житомирянина Володимира Яковича
Гнатюка (1893–1952) – давнє й глибоке захоплення Ростислава
Петровича. Вибрані твори в’язня ГУЛАГу за редакцією кияни-
на після примусового півстолітнього замовчування сьогодні
підготовлені до друку й чекають свого видання.
Сакральне місце в життєдіяльності ювіляра посідає влас-
на художня творчість. Ростислав Петрович любить поезію,
дзвінке поетичне слово, примхливий поетичний образ. На
одному подиху були видані збірки поезії «Ритми серця. По-
езії», «Мелодії серця. Копа пісень» та «Пісня маминого серця.
Пісенник», СD «Серпнева рапсодія. Пісні І. Якубовського на
вірші Р. Радишевського» та СD «Вірю в тебе, моя Україно! Піс-
ні І. Якубовського на вірші Р. Радишевського».
Безперечно, така наполеглива працездатність не могла про-
йти повз увагу громадськості. Ростиславу Петровичу при-
своєно почесне звання «Заслужений для польської культу-
ри» (1999), оголошена подяка від Київського міського голови
(2001), за поширення польської культури й науки в Україні
нагороджено медаллю «Міцкевич та Пушкін» (2002), він об-
раний Почесним членом товариства А. Міцкевича (2004), на-
городжений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки
251
України (2005), оголошено Лауреатом премії Якова Гальчев-
ського (2007) та відзначено багатьма іншими знаками суспіль-
ної уваги.
Відомого українського вченого, філолога-славіста, дослід-
ника в галузі полоністики та україністики, літературної ком-
паративістики, доктора філологічних наук, професора Ростис-
лава Петровича Радишевського 4 лютого 2009 р. було обрано
членом-кореспондентом НАН України у галузі слов’янських
літератур – це висока й заслужена нагорода відомому вченому.
Вітаємо Вас, шановний Ростиславе Петровичу!
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17992 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0051 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T08:48:36Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Єршов, В.О. 2011-03-13T20:41:38Z 2011-03-13T20:41:38Z 2008 Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! / В.О. Єршов // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 245-251. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17992 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Персоналії Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! Article published earlier |
| spellingShingle | Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! Єршов, В.О. Персоналії |
| title | Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! |
| title_full | Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! |
| title_fullStr | Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! |
| title_full_unstemmed | Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! |
| title_short | Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! |
| title_sort | ростиславу петровичу радишевському, ave! |
| topic | Персоналії |
| topic_facet | Персоналії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17992 |
| work_keys_str_mv | AT êršovvo rostislavupetrovičuradiševsʹkomuave |