До питання про київське літописання XIV–XVII ст.

• Published in: Український історичний журнал
• Date: 2021
• Main Author: Русина, О.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2021
• Subjects: Miscellanea
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179962
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: До питання про київське літописання XIV–XVII ст. / О. Русина // Український історичний журнал. — 2021. — Число 2. — С. 186-195. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

У публікації розглядаються питання, пов’язані з відновленням київського літописання за часів Великого князівства Литовського. Піддається сумніву уявлення про анналістику періоду правління Володимира Ольґердовича (бл. 1363–1393 рр.) й заперечується київське походження Волинського короткого літопису, подеколи званого Київським скороченим. Водночас наголошується на можливості системної фіксації подій за князювання в Києві Володимирового онука Семена Олельковича (1455–1470 рр.), з яким нині пов’язують добу реґіонального Відродження. Ознаки існування цієї наративної традиції дослідниця виявляє в літописному збірнику середини XVII ст. – Баркулабівському хронографі. Також указується на вплив, який справили на київське літописання першої половини XVII ст. зв’язки місцевих книжників із Радзивіллами. The paper addresses the issue of renewal of Kyivan chronicle-writing under the Grand Duchy of Lithuania. Authoress doubts hypothesis regarding its existence in the times of prince Volodymyr Olgerdovych (ca. 1363–1393) and rejects Kyivan provenance of the so called Shorter Volynian Chronicle, known also as Kyivan Shortened. She considers as reliable the possibility of chronicle-writing in Kyiv under Volodymyr’s grandson Semen Olelkovych (1455–1470) whose rule is seen as the period of local Renaissance. In researcher’s opinion, some signs of this narrative tradition may be traced in the Barkulabov Chronograph compiled in the mid-17th century. Authoress also points toward Radziwiłłs’ connections with Kyivan bookmen and thus their probable influence on compiling local chronicles in the f irst half of the 17th century.