Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка
У статті проаналізовано поетичну мову І. Франка на акцентному рівні; наголошування поезії І. Франка зіставлено з наголошуванням, яке функціонує в говірці села Нагуєвичі. Зроблено висновок про те, що Каменяр свідомо вживав діалектне наголошування з метою зблизити галицький варіант літературної мо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура слова |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180008 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка / Г. Кобиринка // Культура слова. — 2016. — Вип. 85. — С. 143-152. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180008 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кобиринка, Г. 2021-07-12T16:15:18Z 2021-07-12T16:15:18Z 2016 Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка / Г. Кобиринка // Культура слова. — 2016. — Вип. 85. — С. 143-152. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180008 81І28; 801,612 У статті проаналізовано поетичну мову І. Франка на акцентному рівні; наголошування поезії І. Франка зіставлено з наголошуванням, яке функціонує в говірці села Нагуєвичі. Зроблено висновок про те, що Каменяр свідомо вживав діалектне наголошування з метою зблизити галицький варіант літературної мови з наддніпрянським з одного боку, а з іншого – збагатити літературну мову вкрапленнями із південно-західних говірок. In the article the reflection of dialect environment on accent level in Franko’spoetic speech isanalyzed; accent features that represent Western variant language are noticed. The comparison of revealed accent forms in Franko’s poetry and in the modern dialect of village Nahuyevychi shows that Franko’s poetic speech reflects the dialect environment. Author makes a conclusion that functioning of accent variants in Franko’s poetic speech can be explained both by compliance with corresponding phrase rhythmic pattern and by author’s hesitation about choosing one of them. uk Інститут української мови НАН України Культура слова Слово в художніх творах Івана Франка Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка The dialectal emphasis in the poetic language of I. Franko Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка |
| spellingShingle |
Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка Кобиринка, Г. Слово в художніх творах Івана Франка |
| title_short |
Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка |
| title_full |
Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка |
| title_fullStr |
Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка |
| title_full_unstemmed |
Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка |
| title_sort |
діалектне наголошування в поетичній мові і. франка |
| author |
Кобиринка, Г. |
| author_facet |
Кобиринка, Г. |
| topic |
Слово в художніх творах Івана Франка |
| topic_facet |
Слово в художніх творах Івана Франка |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
The dialectal emphasis in the poetic language of I. Franko |
| description |
У статті проаналізовано поетичну мову І. Франка на акцентному
рівні; наголошування поезії І. Франка зіставлено з наголошуванням,
яке функціонує в говірці села Нагуєвичі. Зроблено висновок про те,
що Каменяр свідомо вживав діалектне наголошування з метою
зблизити галицький варіант літературної мови з наддніпрянським з
одного боку, а з іншого – збагатити літературну мову вкрапленнями
із південно-західних говірок.
In the article the reflection of dialect environment on accent level in
Franko’spoetic speech isanalyzed; accent features that represent Western
variant language are noticed. The comparison of revealed accent forms in
Franko’s poetry and in the modern dialect of village Nahuyevychi shows
that Franko’s poetic speech reflects the dialect environment.
Author makes a conclusion that functioning of accent variants
in Franko’s poetic speech can be explained both by compliance with
corresponding phrase rhythmic pattern and by author’s hesitation about
choosing one of them.
|
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180008 |
| citation_txt |
Діалектне наголошування в поетичній мові І. Франка / Г. Кобиринка // Культура слова. — 2016. — Вип. 85. — С. 143-152. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kobirinkag díalektnenagološuvannâvpoetičníimovíífranka AT kobirinkag thedialectalemphasisinthepoeticlanguageofifranko |
| first_indexed |
2025-11-26T13:31:37Z |
| last_indexed |
2025-11-26T13:31:37Z |
| _version_ |
1850623132331671552 |
| fulltext |
Cлово в художніх творах Івана Франка 143
УДК 81І28; 801,612 Галина Кобиринка
ДІАЛЕКТНЕ НАГОЛОШУВАННЯ В ПОЕТИЧНІЙ
МОВІ І. ФРАНКА
У статті проаналізовано поетичну мову І. Франка на акцентному
рівні; наголошування поезії І. Франка зіставлено з наголошуванням,
яке функціонує в говірці села Нагуєвичі. Зроблено висновок про те,
що Каменяр свідомо вживав діалектне наголошування з метою
зблизити галицький варіант літературної мови з наддніпрянським з
одного боку, а з іншого – збагатити літературну мову вкрапленнями
із південно-західних говірок.
Ключові слова: поетичне мовлення, наголошування, акцентна
система, діалектне довкілля, говірка.
In the article the refl ection of dialect environment on accent level in
Franko’spoetic speech isanalyzed; accent features that represent Western
variant language are noticed. The comparison of revealed accent forms in
Franko’s poetry and in the modern dialect of village Nahuyevychi shows
that Franko’s poetic speech refl ects the dialect environment.
Author makes a conclusion that functioning of accent variants
in Franko’s poetic speech can be explained both by compliance with
corresponding phrase rhythmic pattern and by author’s hesitation about
choosing one of them.
Keywords: poetic speech, emphasis, accent system, dialect
environment, dialect.
Дослідження акцентної системи на матеріалі поетичної
мови є актуальним і перспективним, оскільки дає відомості
про стан наголосової системи української мови різних періодів
її розвитку, своєрідність функціонування наголосу в поезії,
вплив поетичної практики на формування акцентуаційної
норми, конкурування акцентних варіантів.
Загальновідомим є той факт, що в основі української
літературної вимови лежить середньонаддніпрянський
діалект, зафіксований і поширений акцентованими виданнями
Т. Шевченка, П. Куліша, а пізніше віршами Лесі Українки,
Б. Грінченка, М. Рильського та ін. Твори цих письменників
послугували головним матеріалом для аналізу й кодифікації
акцентної системи. На становлення української літературної
Культура слова №85’ 2016144
мови, її норми в цілому та акцентної зокрема, впливала і
поетична мова І. Франка.
Більше того, на час активної творчої діяльності І. Франка
окреслились два варіанти розвитку української літературної
мови – наддніпрянський і галицький, які попри спільність
мали й чимало відмінного. Староукраїнська акцентна система
на різних українських землях також отримала свій окремішній
розвиток [Гальчук 2010: 34].
Предметом нашої уваги є питання віддзеркалення
діалектного довкілля на акцентному рівні в поетичній мові
І. Франка. Формат статті не дає змоги докладно дослідити
систему словесного наголошування в поезії та говірковому
мовленні, тому нашою метою є виявлення у поетичному
ідіолекті І. Франка тих особливостей, які презентують
західноукраїнський варіант літературної мови, та їх зіставлення
з наголошуванням в його рідній говірці села Нагуєвичі1. Це
засвідчить відображення діалектної системи та її вплив на
формування поетичної мови І. Франка, а також проілюструє
статику чи динаміку акцентної системи в досліджуваній
діалектній системі.
Аналізуючи поезію І. Франка, акцентологи –
В. М. Винницький, Р. С. Міджин, О. Рязанова – зіставляли
виявлені особливості наголошування із нормою сучасної
української літературної мови, виявляли відхилення від неї,
чи так звані «поетичні вольності», які, як зазначає І. Огієнко,
є неприпустимими для поета. «Кажуть, ніби поетові вільно
жити – за вимогами ритму – якої він хоче форми чи наголосу.
Такий погляд, – на думку мовознавця, – зовсім помилковий.
Поетична воля – це воля поетові вжити котроїсь однієї форми
з тих, що літературна мова допускає їх декілька. Коли ж поет
уживає такої форми, що літературна мова її не допускає,
то це … недозволе́нний прогріх супроти своєї літературної
мови» [Митрополит Іларіон 1952: 29]. Очевидним є
те, що І. Франко мав іншу думку щодо функціонування
діалектизмів: «етнографічні відмінності українського народу,
в т.ч. і мовні, при спільності української основи ані знівечити, ані
1 Діалектні тексти в говірці села Нагуєвичі були записані автором статті
під час експедиції 2012 р.
Cлово в художніх творах Івана Франка 145
замазати… не можна, та й чи треба? Адже се не жадне крадене
добро, а здобутки дійової праці, котрі чомусь же народились і
повинні вийти на пожиток цілості» [Франко1980, 28: 175].
Поезія І. Франка, зберігаючи діалектні фонетичні,
лексичні, граматичні форми2, відображає функціонування
західноукраїнського варіанта літературної мови і на акцентному
рівні, пор.: Ні, то Доля грядки ко́пле (І, 40)3, Підойми́ся,
колосися, достигай щасливо (І, 37), Жи́ймо! Ко ́жде своїм
шляхом (І, 102), Зди́блемось колись – то добре (І, 102), Хто́͜ ти
хоче світ зв’язати (І, 40), Хто́͜ тя хоче в пута вкути (І, 40),
Твойо ́го «я» найкраща частка (І, 127), «Як почуєш вночиі край
свойо́го вікна» (І, 114), Підносиш до вершин свойо́го трону (І,
176), Гордая мова – вітер зи́мний (І, 107), Сква́пно так мій слух
ловив Всі слова її (І, 111), «Та нашої любві́ не вбило» (І, 72).
Виявлені в поетичному мовленні І. Франка діалектні
акцентні форми з парокситонним наголошуванням (мéчусь,
ле́жу, вбéру, злагóджу, стéлю, всте́лю, засте́лю, сúджу,
прóшу, бéре, ревéте, мойо́го, свойо́го та ін.) і сьогодні є
диференційною ознакою українського діалектного простору,
презентують південно-західний обшир у цілому і сучасну
говірку с. Нагуєвичі зокрема.
У поезії І. Франка зафіксовано також і акцентні варіанти,
зокрема в різних граматичних формах дієслів брáти, бу́ти,
грози́ти, звáти, звáтись, зійти́, лишúти, надійти́, піти́,
полеті́ти, прийти́, сиді́ти: І ос. одн. бу́ду – буду́, зійду́ – зі́йду,
лишу́ – ли́шу, піду́ – пі́ду, прийду́ – при́йду, сиджу́ – си́джу;
І ос. мн. бу́демо (бу́дем) – буде́мо (буде́м), звемо́ – зве́мо, пі́демо
(пі́дем) – піде́мо (піде́м), при́йдемо – прийде́мо (прийде́м); ІІ ос.
одн. бу́деш – буде́ш, пі́деш – піде́ш; ІІ ос. мн. бу́дете – буде́те,
при́йдете – прийде́те; ІІІ ос. одн. берé – бе́ре, бу́де – буде́, була́ –
бу́ла, було́ – бу́ло, грóзить – грози ́ть, зійде́ – зі́йде, наді́йде –
надійде́, пі́де – піде́, полеті́в – поле́тів, при́йде – прийде́;
ІІІ ос. мн. бу́дуть – буду́ть, були́ – бу́ли, при́йдуть – прийду́ть;
2 За дослідженням І. Г. Матвіяса, лексичною основою мови творів
І. Франка є говірки бойківського, наддністрянського, покутсько-буковинсько-
го, частково гуцульського говорів і традиція західноукраїнського та східно-
українського варіантів літературної мови [Матвіяс 2003: 11–16].
3 У дужках подаємо посилання на джерело: римською цифрою – том,
через кому – номер сторінки.
Культура слова №85’ 2016146
у дієприслівниках недоконаного виду: лежачú – ле́жачи,
сидячú – си́дячи, стоячú – сто́ячи [Винницький 1981: 44; http://
www.kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine21-3.pdf; Рязанова
2006: 219–226]; множинних іменників у різних відмінкових
формах: Р. відм. мн. па́хощів – пахóщів, О. відм. мн. людьмú –
лю́дьми, М. відм. мн. у грýдях – у грудя́х [Міджин 2011]; у
прикметнику лю́дський – людськи́й, лю́дського – людсько́го,
лю́дському – людсько́му, лю́дські – людські́ї (І, 85; І, 123); у
прислівнику зо́всім – зовсі́м (І, 82, 99, 114) та ін.
Припускаємо, що функціонування акцентних варіантів
у поетичній мові І. Франка можна пояснити не тільки
«дотриманням відповідного ритмічного малюнка фрази:
збереженням ямбічної, хореїчної та інших тенденцій,
створенням своєрідного ритмічного ладу діалогу, збереженням
фольклорно-пісенного ладу, коломийкового ритму при
перекладі різних поетичних творів» [Винницький 1981: 10], а й
ваганням автора щодо вибору одного із них, намаганням увести
південно-західний варіант наголошування до літературної
норми. Підтвердженням цієї думки може слугувати той факт,
що в мові І. Франка функціонує чимало дієслівних форм тільки
з діалектним наголошуванням: дійде́мо, дійде́ш, ввійде́, відійде́,
дійде́, дійду́ть, зайде́ш, зайду́ть, піде́, піду́ть та ін. [докл.:
Винницький 1981: 44–46].
Зауважимо, що наголос у поетичних творах здебільшого
визначають відповідно до ритмічної будови, пор.: «Прийде́
нове́ життя́, добро́ нове́ у світ» (І, 60), «Ота́к ми всі йдемо́, в
одну́ грома́ду ску́ті» (І, 60), «Черво́на стрі́чка впле́тена була́»
(І, 61), «– Ага́, не ска́жу! – Ну, скази́, а то Запла́цу!» (І, 62),
«І почу́єш ти жар невгаше́ний, Що плати ́тиме се́рце твоє́,
І триво ́га, мов меч наостре́ний» (І, 74).
Водночас у поезії І. Франка трапляються випадки, коли
слово можна прочитати з різним наголосом – і з кореневим,
і флексійним, – не порушуючи при цьому ритму: «Її
вíзьме΄обігріє» [Рязанова // http://shag.com.ua/ivan-franko-v-
ocinkah-dmitra-doncova-dolannya-epohi-ratio-oleg.html?page=6];
«Не надійтесь, що ве́рну́ я з дороги «нечестивої»» (І, 51);
а також займенники: «Судді мо́ї́ по щирості» (І, 52), «Тоді в
ім’я сьо́го́ ладу (І, 52)», «Що нікого не впустить до сво́го́
Cлово в художніх творах Івана Франка 147
нутра» (І, 123), «Що в мо́ї́м серці сей розпалив огонь»
(І, 124), «Тво́ї́ очі, як те море» (І, 100), «Серця мо́го́ давнє горе»
(І, 100).
У деяких словах наголос у тексті поставлено, що свідчить
про розуміння автором ваги цієї суперсегментної одиниці
в мовній системі. Про зацікавлення І. Франка українською
акцентною системою свідчить стаття «Каменярі. Український
текст і польський переклад. Дещо про штуку перекладання»,
у якій автор звернув увагу на особливість цього структурного
рівня: «Українська мова, аналогічно до грецької, має різнорідні
наголоси, навіть різнорідніші, ніж грецька …, а польська,
аналогічно до латинської, має всі наголоси на передостаннім
складі» [Франко 1912: 13].
Авторські наголоси в поезії І. Франка засвідчують:
1. Відповідність до літературної норми, що може бути
зумовлено ритмічним контекстом. Такі наголоси представлені
в різних граматичних класах слів, зокрема іменниках: «І повзе
ліниво чо́вен, і воркоче, і бурчить» (І, 58), «І в уніформ так,
як рекру́т, упхнута» (І, 81), «Ні люду замного на нашій рілли́»
(І, 94), «Хвиля радісно плюскоте та леститься до човна ́» (І, 58),
«Гнізда розпусти, зопсуття́ й обмани» (І, 50), «Під пишното́ю
золотою» (І, 71), «Тут ко́ристь власну, тут святу лояльність»
(І, 78), «Муштруйся, ре́круте-небоже» (І, 76); займенниках:
«Всього́, о що лиш будемо просити» (І, 62); прикметниках:
«Но́ве, багатше життя в своїм лоні» (І, 67), «лиш що до
старого нове́ причинило б» (І, 94); дієсловах: «Амінь, амінь,
кажу́ тобі, мій сину» (І, 78), «Що ж тут думати? Тримає, то
тримає, а візьме́. То візьме́, ні в сім, ні в тому не питатиме
мене» [Рязанова // http://shag.com.ua/ivan-franko-v-ocinkah-
dmitra-doncova-dolannya-epohi-ratio-oleg.html?page=6], «Вечір в
маю, співом все село гуло́» (І, 38), «Встань, орачу! Вже прогули́
вітри» (І, 35); прислівниках: «І всі ми, як один, підняли вго́ру
руки» (І, 59), «Тут всяку видно на́голо особу» (І, 86).
Проставлені наголоси засвідчують і те, що автор намагався
запобігти різночитанню тексту, адже наголос в українській
мові виконує диференційну функцію – розрізняє форми
Н. відм. мн. та Р. відм. одн.: «Серця́ твою почують давню силу»
(І, 84), «До сонячних палат. І тра́ви, й ниви» (І, 63), «Нею дива́
Культура слова №85’ 2016148
прояснилися земні» (І, 66), «По бездітних Багатших сусідах
мами́ роздали» (І, 95); форми майбутнього часу і неозначеної
форми дієслів: «Все переве́рнуть униз головами» (І, 79).
2. Відповідність до норми діалектної, зокрема такий
наголос виявлено в іменниках: «На поклик правди проти
бре́хні стали…» (І, 56), «З світочем науки против бре́хні й
тьми – Гей, робучі руки, Світліі уми́!» (І, 53), «Далеко над
споді́вання дітей» (І, 63), «Дев’ять ще годин страшного
Ко́нання – чи не замного» (І, 91), «Стрикі́в хлопець – півтора;
в мами й стрийни́» (І, 95); прикметниках: «Як те залізо з силою
дивно́ю» (І, 83), «Та слави лю́дської зовсім ми не бажали...»
(І, 60), «Чого ти, хлопе, вбравсь у стрій лица́рський» (І, 81), «Я
на́йстарший був, мав три роки з весни» (І, 95), «Не стало б до
праці щона́йкращих рук» (І, 94), «Моя вже задо́вжена частка»
(І, 96); займенниках: «Говорить дурень в серці сво́їм» (І, 186),
«Смуток на тво́йому Ясному личеньку» (І, 50), «Не знав, що́
далі там, за тво́їми хатками» (І, 67), «Що ще круг мо́єї колиски
гомонів» (І, 68); дієсловах: «Всюди ніве́читься правда» (І, 54),
«І я, прикований ланцем залізним, сто́ю» (І, 59], «Сам хо́джу
за ним і благаю-цвілю» (І, 95), «Противро́жна перти, Против
хвиль плисти́» (І, 53); прислівниках: «Доси́ть, що отак ні
в добрі, ні в біді Пройшов цілий вік старовині» (І, 94), «Коли
часо́м на вулиці побачу» (І, 75).
Поетична мова І. Франка цікава й своєрідна, дає цінні
відомості про стан акцентної системи української мови кін.
ХІХ – поч. ХХ ст. Якщо відштовхуватися від літературної мови,
її акцентної норми, то очевидним є те, що наголошування слів,
їхніх форм здебільшого відповідає літературному стандартові.
Якщо ж подивитися на акцентну систему в українському
діалектному просторі, то саме таке наголошування характерне
для переважної більшості українських говірок. Це свідчить
про одностайність української акцентної системи на великому
українському обширі.
Водночас у канву поетичного мовлення майстерно вплетено
форми з діалектним наголошуванням. Вважаємо, що І. Франко
свідомо вводив у текст південно-західні акцентні варіанти не
тільки для відтворення місцевого колориту, досягнення більшої
гармонії мовних форм, ритмомелодики, а й для популяризації їх
Cлово в художніх творах Івана Франка 149
на ширшому обширі. Адже І. Франко, занурившись у рідномовну
стихію, діалекти вважав одним із джерел формування,
збагачення літературної мови: «Кожна літературна мова доти
жива і здібна до життя, доки… має тенденцію збагачуватися
чимраз новими елементами з питомого народного життя і з
відмін та діалектів народного говору» [Франко 1986, 37: 207].
Діалектне наголошування, виявлене в поезії І. Франка,
активно функціонує в західноукраїнському мовному ареалі,
зокрема в говірці с. Нагуєвичі.
Пропонуємо фрагмент тексту з говірки с. Нагуєвичі, який
ілюструє функціонування акцентної системи у монологічному
діалектному мовленні: [йа ходи́ла до шко́ли/ зак’інчи́ла/
поступи́ла ў інститу́т/ роби́ла ў шко́л’і / прац’у́вала ўчи́тел’ом
/ ма́йу дві до́чки / си́на / між собо́ў до́бре // на́ῐстарша / ма́йе
хлопчи́ну / середу́шча дон’ка́ розведе́на / не ма́йе хло́па / живе́
сама́ по͜ со́б’і // син ў Ки́йеві ў Попла́ўс’кого / таланови́тиῐ / без
гроше́ῐ поступи́ў / без коп’і́ῐки / роби́ў ў͜ Тру́скавци / банд’уги́
напа́ли / чотири м’і́с’ац’і буў ў͜ л’іка́рн’і / […] йі́хаў ф’і́роў до
мо́го бра́та […] вергла́ с’і соба́ка //ма́йе д’і́ўчину / живу́т на
в’е́ру // ра́н’ше д’і́’ти бу́ли ῐна́кш’і / а ни́н’і не хо́чут слу́хати н’і
ма́му / а́н’і та́та / не зда́л’і / пйут / шо́͜ с’і ро́бит / сам’і́ зна́йете //
йа с’і л’уби́ла ді́ўкоў ўбира́ти і ни́ні л’у́бл’у ўбра́ти / йак ῐду
до͜ це́ркви / то ўби́рам нове́ ўбра́н’е / сп’і́дниц’у / сук’е́нку /
ви́шиту соро́чку на пра́зник …ўбе́ру / ла́дна / о / то ше͜ ῐ хлопи́
с’і оберта́йут / йа си ше хло́па на́ῐду […] чулув’і́к / а пес / то
вс’о одно́ // […] ни́ні л’у́́ди об’ізле́ні / по л’у́ц’ки тре́ба // […]
а ви зна́йете / а мо́йа ма́ма / не м’і́ла чита́ти / а гро́ш’і м’і́ла
рахува́ти і шо́ то йе / йа́к͜ то пойасни́ти //].
Характерно, що в рідній говірці Івана Франка також
зафіксовано акцентні варіанти, що свідчить про рух наголосу,
конкуренцію акцентних форм, пор.: буде́м – бу́дем, бу́ло – було́,
заходи́ли – зхахо́дили, дочка́ – до́чка, коза́ки – козаки́, ха́ти –
хати́, зовсі́м – зо́всім.
Уточнення щодо правильного наголошування потребує і
назва села Нагуєвичі, оскільки в мовленні функціонує Нагу́євичі
і Нагує́вичі. Відповідь на це питання дає сам І. Франко в статті
«Каменярі. Український текст і польський переклад. Дещо про
штуку перекладання», зазначивши, що «назва села Нагуєвичі
Культура слова №85’ 2016150
має наголос на четвертім складі» (з кінця слова – уточнення
автора статті Г. К.) [Франко 1912: 13]. Спостереження над
мовленням діалектоносіїв засвідчує, що вони саме з таким
наголошуванням і вживають цю назву – Нагу́євичі, а не
Нагує́вичі.
Отже, поетична мова І. Франка, віддзеркалюючи діалектне
довкілля, є одним із джерел дослідження формування української
акцентної системи, функціонування південно-західного варіанта
української літературної мови, динамічних процесів у діалектній
акцентології. Вважаємо, що І. Франко свідомо вживав акцентні
варіанти у власній літературно-мовній практиці не тільки
для того, щоб проілюструвати мовний, зокрема акцентний
колорит рідного йому довкілля, а й зблизити галицький варіант
літературної мови з наддніпрянським з одного боку, а з іншого –
збагатити літературну мову вкрапленнями із південно-західних
говірок. Адже Іван Франко дбав не тільки про досконалість
поетичної форми, дотримання рими, а й про збереження рідного
слова, його форми, свідченням цього є рядки: «Діалект, а ми
його надишем / Міццю духу і огнем любови / І нестертий слід
його запишем / Самостійно між культурні мови» (І, 186).
Франко І. Твори в двох томах / І. Франко. – Т. 1. – К.: Дніпро,
1981. – 535 с.
Виницький В. М. Наголошування дієслів у поезії Івана Франка /
В. М. Виницький // Українська мова і література в школі. – 1981. –
№ 8. – С. 44–46.
Винницький В. М. Наголошування форм дієслова бути в поезії
І. Франка (бу́ду – буду́, бу́деш – будеш) / В. М. Виницький // Культура
слова. – К.: Наукова думка, 1981. – С. 10–14.
Винницький В. М. Українська акцентна система: становлення,
розвиток. / В. Виницький. – Львів: Бібльос, 2002. – 578 с.
Гальчук І. Ю. Наголос у виданнi творiв Г. Ф. Квiтки-Основ’яненка
за редакцією О. О. Потебні на тлi розвитку української акцентологiї /
І.Ю. Гальчук // Українська мова. – 2010. – № 3. – С. 20–43.
Матвіяс І. Г. Діалектна основа мови творів Івана Франка /
І. Г. Матвіяс // Мовознавство. – 2003. – № 1. – С. 11–16.
Митрополит Іларіон. Український літературний наголос.
Мовознавча монографія / Іларіон митрополит. – Вінніпег: Наша
культура,1952. – 304 с.
Cлово в художніх творах Івана Франка 151
Міджин Р.С. Акцентування іменників pluralia tantum у поетичному
мовленні кінця ХІХ та ХХ столітті / Р. С. Міджин // Проблеми
гуманітарних наук. Збірник наукових праць ДДПУ. – Випуск двадцять
шостий. – Філологія. – Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ
ДДПУ імені Івана Франка, 2011.
Рязанова О. До проблеми акцентуації дієслів у поезії Івана
Франка (суфіксально-флексійне наголошення, тип СФ) / О. Рязанова
// Українське літературознавство. Зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 68. –
С. 219–226 http://institutes.lnu.edu.ua/franko/wp-content/uploads/sites/7/
ukr-literaturoznavstvo/68/68_2006_riazanova.pdf).
Рязанова О. Акцентуація форм дієслова «взяти» в поетичному
мовленні І. Франка / О. Рязанова //http://shag.com.ua/ivan-franko-v-
ocinkah-dmitra-doncova-dolannya-epohi-ratio-oleg.html?page=6
Франко І. Зібрання творів : у 50 т. / Іван Франко. – К.: Наукова
думка, 1976–1986.
Франко І. Каменярі. Український текст і польський переклад.
Дещо про штуку перекладання / Іван Франко. – Львів, 1912. – 20 с.
http://www.hroniky.com/articles/view/55-ivan-franko-spravzhnie-
zhyttia-kameniara
REFERENCES
Franko, I. (1981). Tvory v dvokh tomakh. Vol. 1. Kyiv: Dnipro. (in
Ukrainian)
Vynyts’kyj, V. M. (1981). Naholoshuvannia diiesliv u poezii Ivana
Franka Ukrains’ka mova i literatura v shkoli. (8), pp. 44–46. (in Ukrainian)
Vynnyts’kyj, V. M. (1981) Naholoshuvannia form diieslova buty
v poezii I. Franka (bú du – budú , bú desh – budesh) In: Kul’tura slova.
Pp. 10–14. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian)
Vynnyts’kyj, V. M. (2002) Ukrains’ka aktsentna systema: stanovlennia,
rozvytok. L’viv: Bibl’os. (in Ukrainian)
Hal’chuk, I. Yu. (2010). Naholos u vydanni tvoriv H. F. Kvitky-
Osnov’ianenka za redaktsiieiu O. O. Potebni na tli rozvytku ukrains’koi
aktsentolohii. Ukrains’ka mova. (3), pp. 20–43. (in Ukrainian)
Matviias, I. H. (2003). Dialektna osnova movy tvoriv Ivana Franka.
Movoznavstvo (1), pp. 11–16. (in Ukrainian)
Mytropolyt Ilarion (1952). Ukrains’kyj literaturnyj naholos.
Movoznavcha monohrafi ia. Vinnipeh: Nasha kul’tura. (in Ukrainian)
Midzhyn, R.S. (2011). Aktsentuvannia imennykiv pluralia tantum
u poetychnomu movlenni kintsia KhIKh ta KhKh stolitti. In: Problemy
humanitarnykh nauk. Zbirnyk naukovykh prats’ DDPU. Vypusk dvadtsiat’
Культура слова №85’ 2016152
shostyj. Filolohiia. Drohobych: Redaktsijno-vydavnychyj viddil DDPU
imeni Ivana Franka. (in Ukrainian)
Riazanova, O. (2006). Do problemy aktsentuatsii diiesliv u poezii
Ivana Franka (sufi ksal’no-fl eksijne naholoshennia, typ SF). In: Ukrains’ke
literaturoznavstvo. Zb. nauk. pr. Vyp. 68, pp. 219–226. (in Ukrainian)
Riazanova, O. Aktsentuatsiia form diieslova «vziaty» v poetychnomu
movlenni I. Franka // http://shag.com.ua/ivan-franko-v-ocinkah-dmitra-
doncova-dolannya-epohi-ratio-oleg.html?page=6 (in Ukrainian)
Franko, I. (1976-1986). Zibrannia tvoriv : u 50 t. Kyiv: Naukova
dumka. (in Ukrainian)
Franko, I. (1912). Kameniari. Ukrains’kyj tekst i pol’s’kyj pereklad.
Descho pro shtuku perekladannia. L’viv. (in Ukrainian)
http://www.hroniky.com/articles/view/55-ivan-franko-spravzhnie-
zhyttia-kameniara (in Ukrainian)
Halyna Kobyrynka
THE DIALECTAL EMPHASIS IN THE POETIC
LANGUAGE OF I. FRANKO
In the article the refl ection of dialect environment on accent level in
Franko’s poetic speech is analyzed; accent features that represent Western
variant language are noticed. The comparison of revealed accent forms in
Franko’s poetry and in the modern dialect of village Nahuyevychi shows
that Franko’s poetic speech refl ects the dialect environment and can be a
source of research of Ukrainian accent system formation, the functioning
of southwestern Ukrainian language version, dynamic processes in dialect
accentology.
Accent variants that function in Franko’s linguistic and poetic practice
today is the differential feature of Ukrainian dialect space, present
southwestern area in general and modern dialect of village Nahuievychi
in particular.
Author makes a conclusion that functioning of accent variants
in Franko’s poetic speech can be explained both by compliance with
corresponding phrase rhythmic pattern and by author’s hesitation about
choosing one of them. Mean while deliberate using in the fabric of the
text southwestern accent varianthy pothetically can be explained by efforts
to promote such accent forms on the broader area, to bring together the
Galician literary language version with the Dnieprianone, on the one hand,
and on the other – to enrich the literary language with the elements of
the southwestern dialects. Franko, immersed intonative dialect language,
considered dialects as a source of literary language enrichment.
Статтю отримано 04.09.2016
|