Сторінка з історії української літературної мови
Уривки з праці В. М. Русанівського «Історія української літературної мови» (Русанівський В. М. Історія української літературної мови: Підручник. – К.: АртЕК, 2001. – С. 268-270)....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура слова |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180016 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сторінка з історії української літературної мови / В. Русанівській. // Культура слова. — 2016. — Вип. 85. — С. 200-202. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180016 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Русанівській, В. 2021-07-12T16:19:24Z 2021-07-12T16:19:24Z 2016 Сторінка з історії української літературної мови / В. Русанівській. // Культура слова. — 2016. — Вип. 85. — С. 200-202. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180016 81’38 Уривки з праці В. М. Русанівського «Історія української літературної мови» (Русанівський В. М. Історія української літературної мови: Підручник. – К.: АртЕК, 2001. – С. 268-270). uk Інститут української мови НАН України Культура слова З історії лінгвофранкознавства Сторінка з історії української літературної мови Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Сторінка з історії української літературної мови |
| spellingShingle |
Сторінка з історії української літературної мови Русанівській, В. З історії лінгвофранкознавства |
| title_short |
Сторінка з історії української літературної мови |
| title_full |
Сторінка з історії української літературної мови |
| title_fullStr |
Сторінка з історії української літературної мови |
| title_full_unstemmed |
Сторінка з історії української літературної мови |
| title_sort |
сторінка з історії української літературної мови |
| author |
Русанівській, В. |
| author_facet |
Русанівській, В. |
| topic |
З історії лінгвофранкознавства |
| topic_facet |
З історії лінгвофранкознавства |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| description |
Уривки з праці В. М. Русанівського «Історія української літературної
мови» (Русанівський В. М. Історія української літературної мови: Підручник. –
К.: АртЕК, 2001. – С. 268-270).
|
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180016 |
| citation_txt |
Сторінка з історії української літературної мови / В. Русанівській. // Культура слова. — 2016. — Вип. 85. — С. 200-202. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT rusanívsʹkíiv storínkazístorííukraínsʹkoílíteraturnoímovi |
| first_indexed |
2025-11-26T02:26:50Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:26:50Z |
| _version_ |
1850608452500455424 |
| fulltext |
Культура слова №85’ 2016200
Кожна з тих манер, які реалізував письменник у своїх прозових
полотнах, сприяла активізації тих чи інших словесно-виражальних
засобів і організації структурних елементів для забезпечення
відповід ної експресивної тональності розповіді. […]
УДК 81’38 Віталій Русанівський
СТОРІНКА З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ1
[Мова Івана Франка]. З одного боку, це феномен
високорозвиненої, філософськи виваженої мови українського
інтелігента, з другого – зразок побутової мови освічених
галичан.
У «Мойсеї» реалізується та лексика, яка визначає сенс
буття, у цьому разі існування в світі певного народу. Звідси
лексика оптимізму й песимізму: ідея, спокій, мандрівка життя,
будущина, гордощі духа, сушіння, зневіра, час простору й межі.
Дуже широко вживаються абстрактні слова: бажання, вірність,
воля, власть, забаг, зрада, захист, надія, покірність, підмога,
презирство, побіда, свобода, честь, шана і под. Абстрактні слова
природно вплітаються у метафори: І на крилах думок і журби
Поза гори літає [Франко 1976, 5: 216], кайдани кувать Нашій
честі і волі (230); Серце його розмовля і кричить до Єгови (249).
Оскільки в «Мойсеї» інтерпретується біблійний сюжет,
І. Франко інколи вдається й до церковнослов’янізмів, напр.:
всує, на прю, преподобниця, чадо, враг.
Незважаючи на те що тема «Мойсея» філософсько-
драматична, побутових слів тут не бракує, як і в «Марії»
Т. Шевченка: збанок, криниця, шкіряний мішок, ягниця,
будякова паша, кропива-жеруха, бугай та ін. Галицизмів
у поемі майже немає, якщо не брати до уваги поодиноких
слів типу не годний або форм на зразок збувавсь. Вплив
діалектної стихії найбільше відчувається в наголошуванні:
упáде, на тóбі, мóргали, яркí, пропáде, повóдиря та ін.
1 Уривки з праці В. М. Русанівського «Історія української літературної
мови» (Русанівський В. М. Історія української літературної мови: Підручник. –
К.: АртЕК, 2001. – С. 268-270).
З історії лінгвофранкознавства 201
Серед граматичних особливостей мови поеми не можна не
звернути уваги на досить часте уживання повних прикметників:
величезная, дивную, фантастичнеє, чистії, всесвітнії, сердитії.
Цікаво, що полонізмів у поемі майже немає.
У повісті «Перехресні стежки» відбита мова, якої так
бракувало в той час у Східній Україні, – природна усна
розмовна мова, вживана в інтелігентному середовищі.
Її лексичну основу складають слова, повсюдно вживані
в Галичині. Особливо виразна народна фразеологія:
вісімнадцятий туман, зав’язав собі світ, судженої конем не
об’їдеш, вішалися мені на шиї, краще з моста в воду, про людське
око, головами наложимо, рука не підіймається; жінка як верба,
де її посади, там прийметься; з хлопа сім шкір здерти, послухає
чмелів і под.
Серед побутових слів панують діалектні, галицькі: заким,
цукорня, хід (хода), опришки, жид, хлопістика, хлополюб,
скрут вулиці, робітня, єгомость, негарний вигляд, завсіди
і под. Досить послідовно зберігаються тут релікти колишнього
перфекта: А потрактував би-с, пане, і мене порційкою; якби-
сте купували маєток. Що ж до абстрактної лексики, особливо
правничої, то тут відчувається залежність від двох джерел.
По-перше, в основному польськомовний на той час Львів
і в українську мову переносив свої абстрактні слова: до адвоката
тут звертаються пан меценас, поздоровлення висловлюється
дієсловом ґратульовати, учень, вихованець, зветься тут елев,
думка – опінія, послідовний – консеквентний, відстороненість,
неувага – обнегація, сім’я – фамілія, втручання – інтервекція; є
тут навіть слово конверсія, що означає «повернення» (конверсія
селянських довгів). Вплив польської мови не оминає й побутової
лексики: домашній інструктор – репетитор, куферок – валізка,
вахляр – опахало, реставрація – ресторан, стрих – горище,
ліска – паличка, ковінька, фризієр – перукар, вельон – вуаль і под.
По-друге, живими ще були традиції галицького
москофільства, а тому не повинні дивувати такі слова, як
вилка замість виделка, занімаються, защитник, немногий,
представте собі, позвольте, склонна, невтомимий,
безпощадна, удержання в значенні «утримання», неділя
замість «тиждень», сотрудництво, кругозор та ін.
Культура слова №85’ 2016202
Згодом, при витворенні єдиної літературної мови Східна
Україна здебільшого не приймала русизмів; що ж до
полонізмів, то вони частково влилися в літературний лексикон.
Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. / І. Франко. – К., 1976-1986.
REFERENCES
Franko, I. (1976-1986). Zibrannia tvoriv: u 50 t. Kyiv: Nauk. dumka.
(in Ukrainian)
УДК 81’282 Іван Матвіяс
ВІДОБРАЖЕННЯ БОЙКІВСЬКОГО ГОВОРУ
В ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ІВАНА ФРАНКА1
Рідний для Івана Франка бойківський говір належить до
карпатської групи діалектів південно-західного наріччя.
До цієї групи входять також закарпатський і лемківський
говори, але від бойківського вони чітко відрізняються,
оскільки на бойківському говорі позначилася взаємодія між
карпатською і галицько-буковинською групою говорів, до
якої належать наддністрянський, надсянський, покутсько-
буковинський і гуцульський говори. Великою кількістю
рис бойківський говір споріднюється з наддністрянським
([Свєнціцький 1913: 129-153], [Бандрівський 1960],
[Онишкевич 1984]).
Риси бойківського говору, поряд з іншими особливостями,
що є спільними для бойківського і для говорів галицько-
буковинської групи, відображені в художніх творах І. Франка,
зокрема в незакінченій повісті «Гутак», в оповіданнях
«На роботі», «Моя стріча з Олексою». Слід зауважити, що в
названих та інших Франкових творах бойкізми найбільшою
мірою властиві мові персонажів-бойків.
Незакінчена повість «Гутак», що за наміром І. Франка
мала складатися з кількох книг, має підзаголовок «Повість
1 Статтю було надруковано у збірнику «Культура слова» (К., 2005. –
Вип. 65. – С. 21-25).
|