Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку

Проблематиці залежності енергетичних витрат щодо економічного розвитку національних господарств у світовій практиці присвячено велику кількість досліджень. Проте багаторічна дискусія про взаємозв'язок валового внутрішнього продукту та споживання первинних енергетичних ресурсів, яка налічує тися...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Економіка промисловості
Дата:	2021
Автори:	Череватський, Д.Ю., Смірнов, Р.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Теми:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180023
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку / Д.Ю. Череватський, Р.Г. Смірнов // Економіка промисловості. — 2021. — № 2 (94). — С. 59–70. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180023
record_format	dspace
spelling	Череватський, Д.Ю. Смірнов, Р.Г. 2021-07-14T20:06:54Z 2021-07-14T20:06:54Z 2021 Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку / Д.Ю. Череватський, Р.Г. Смірнов // Економіка промисловості. — 2021. — № 2 (94). — С. 59–70. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2021.02.059 JEL: C40 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180023 330.55:620.9:330.36 Проблематиці залежності енергетичних витрат щодо економічного розвитку національних господарств у світовій практиці присвячено велику кількість досліджень. Проте багаторічна дискусія про взаємозв'язок валового внутрішнього продукту та споживання первинних енергетичних ресурсів, яка налічує тисячі пов’язаних із математичною статистикою публікацій, перетворилася на суперечку про економетричні методи і не дала остаточних результатів, що викликало необхідність залучення інших методів.Статтю присвячено вирішенню даної проблеми із застосуванням апарату теоретичної механіки і регресійного аналізу. Об’єктами дослідження є господарства Німеччини, Франції, Італії, Японії, Росії, Туреччини та України, властивості кожного з яких характеризує валовий внутрішній продукт, перерахований за паритетом купівельної спроможності в цінах 2017 р., і споживання первинних енергетичних ресурсів (вугілля, нафта, природний газ, гідро- та ядерна енергія, енергія з відновлюваних джерел).Прийнято допущення, що розвиток будь-якого національного господарства протягом часу є його шляхом в економічному просторі, а споживання первинних енергетичних ресурсів обумовлене притаманними макроекономіці динамічними характеристиками, зокрема умовною «масою», яка є мірою інертності господарського комплексу країни, наявності неформального сектору та ін. Шляхом, який проходить макроекономіка в економічному просторі, зазначено накопичений часом валовий внутрішній продукт. Період спостережень становить 30 років (з 1990 по 2019 р.).Використання теорії класичної механіки, зокрема кінематики і динаміки, виправдане тим, що макроекономіка потребує витрат енергетичних ресурсів і це уподібнює її до машини, яка рухається в певному просторі.Розкрито методичні підходи до визначення умовної маси макроекономіки, прискорення її переміщення в економічному просторі, витрат енергетичних ресурсів на функціонування формального сектору національного господарства, ефективності використання енергоносіїв у формальному секторі. Существует обширная коллекция научных трудов, посвящённых изучению зависимости между потреблением энергии и экономическим развитием. Вместе с тем давняя дискуссия о взаимосвязи между валовым внутренним продуктом и расходом первичных энергоресурсов, насчитывающая тысячи публикаций, со временем вылилась в спор об эконометрических методах, но не дала окончательных результатов, что вызвало необходимость прибегнуть к другим подходам.Данная статья представляет собой попытку найти решение этой проблемы с использованием методов теоретической механики и регрессионного анализа. Предпринятое изучение приурочено к экономикам Германии, Франции, Италии, Японии, России, Турции и Украины. В каждом случае использованы показатели валового внутреннего продукта, пересчитанного по паритету покупательной способности в ценах 2017 г., и потребление первичных энергоресурсов (уголь, нефть, природный газ, гидро- и атомная энергия, энергия из возобновляемых источников).Сделано предположение о том, что развитие любой национальной экономики во времени - это её путь в экономическом пространстве, а потребление первичных энергоресурсов обусловлено динамическими характеристиками, присущими макроэкономике, в частности, «массой», которая служит мерой инертности хозяйственного комплекса страны, наличием неформального сектора и т. д. Путь, пройденный макроэкономикой в экономическом пространстве, - это валовой внутренний продукт, накопленный с течением времени. Срок наблюдения составляет 30 лет (с 1990 по 2019 г.).Использование теории классической механики, в частности кинематики и динамики, оправдано тем, что макроэкономика в своём развитии требует затрат энергетических ресурсов, что уподобляет её машине, которая движется в определенном пространстве.Представлены методологические подходы к определению условной массы макроэкономики, ускорения её движения, расходов энергоресурсов на функционирование формального сектора национальной экономики, эффективности использования энергии в формальном секторе. There is substantial literature devoted to the study of the dependence between energy production and economic development. At the same time, the long-standing discussion of the relationship between the gross domestic product and consumption of primary energy resources, numbering thousands of publications, eventually degenerated into a dispute about econometric methods but did not give final results, which caused the need to resort to other approaches.This paper is an attempt to find a solution to this problem by the methods of theoretical mechanics and regression analysis of the relationship between GDP and energy production in macroeconomic development. Our case studies include the economies of Germany, France, Italy, Japan, Russia, Turkey, and Ukraine. In each case, we characterize the gross domestic product, recalculated at purchasing power parity in 2017 prices, and the consumption of primary energy resources (coal, oil, natural gas, hydro and nuclear energy, energy from renewable sources).Within the framework of the study, it was assumed that the development of any national economy over time is its path in the economic space, and the consumption of primary energy resources is due to dynamic characteristics inherent in macroeconomics, in particular, "mass", which serves as a measure of the inertia of the country's economic complex, the presence of an informal sector, etc. The path, traversed by macroeconomics in the economic space, is the gross domestic product accumulated over time. The observation period is from 1990 to 2019, that is - 30 years.The use of the theory of classical mechanics, in particular - kinematics and dynamics, is justified by the fact that macroeconomics in its development requires the expenditure of energy resources, and this likens it to a machine that moves in a certain space that models a given economyсs.The article introduces methodological approaches to defining the conventional mass of macroeconomics, accelerating its movement, expenditure of energy resources for the functioning of the formal sector of the national economy, the efficiency of energy use in the formal sector. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку О взаимосвязи валового внутреннего продукта и потребления энергоресурсов в макроэкономическом развитии On the correlation between GDP and energy consumption in macroeconomic development Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку
spellingShingle	Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку Череватський, Д.Ю. Смірнов, Р.Г. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
title_short	Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку
title_full	Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку
title_fullStr	Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку
title_full_unstemmed	Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку
title_sort	про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку
author	Череватський, Д.Ю. Смірнов, Р.Г.
author_facet	Череватський, Д.Ю. Смірнов, Р.Г.
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
publishDate	2021
language	Ukrainian
container_title	Економіка промисловості
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	О взаимосвязи валового внутреннего продукта и потребления энергоресурсов в макроэкономическом развитии On the correlation between GDP and energy consumption in macroeconomic development
description	Проблематиці залежності енергетичних витрат щодо економічного розвитку національних господарств у світовій практиці присвячено велику кількість досліджень. Проте багаторічна дискусія про взаємозв'язок валового внутрішнього продукту та споживання первинних енергетичних ресурсів, яка налічує тисячі пов’язаних із математичною статистикою публікацій, перетворилася на суперечку про економетричні методи і не дала остаточних результатів, що викликало необхідність залучення інших методів.Статтю присвячено вирішенню даної проблеми із застосуванням апарату теоретичної механіки і регресійного аналізу. Об’єктами дослідження є господарства Німеччини, Франції, Італії, Японії, Росії, Туреччини та України, властивості кожного з яких характеризує валовий внутрішній продукт, перерахований за паритетом купівельної спроможності в цінах 2017 р., і споживання первинних енергетичних ресурсів (вугілля, нафта, природний газ, гідро- та ядерна енергія, енергія з відновлюваних джерел).Прийнято допущення, що розвиток будь-якого національного господарства протягом часу є його шляхом в економічному просторі, а споживання первинних енергетичних ресурсів обумовлене притаманними макроекономіці динамічними характеристиками, зокрема умовною «масою», яка є мірою інертності господарського комплексу країни, наявності неформального сектору та ін. Шляхом, який проходить макроекономіка в економічному просторі, зазначено накопичений часом валовий внутрішній продукт. Період спостережень становить 30 років (з 1990 по 2019 р.).Використання теорії класичної механіки, зокрема кінематики і динаміки, виправдане тим, що макроекономіка потребує витрат енергетичних ресурсів і це уподібнює її до машини, яка рухається в певному просторі.Розкрито методичні підходи до визначення умовної маси макроекономіки, прискорення її переміщення в економічному просторі, витрат енергетичних ресурсів на функціонування формального сектору національного господарства, ефективності використання енергоносіїв у формальному секторі. Существует обширная коллекция научных трудов, посвящённых изучению зависимости между потреблением энергии и экономическим развитием. Вместе с тем давняя дискуссия о взаимосвязи между валовым внутренним продуктом и расходом первичных энергоресурсов, насчитывающая тысячи публикаций, со временем вылилась в спор об эконометрических методах, но не дала окончательных результатов, что вызвало необходимость прибегнуть к другим подходам.Данная статья представляет собой попытку найти решение этой проблемы с использованием методов теоретической механики и регрессионного анализа. Предпринятое изучение приурочено к экономикам Германии, Франции, Италии, Японии, России, Турции и Украины. В каждом случае использованы показатели валового внутреннего продукта, пересчитанного по паритету покупательной способности в ценах 2017 г., и потребление первичных энергоресурсов (уголь, нефть, природный газ, гидро- и атомная энергия, энергия из возобновляемых источников).Сделано предположение о том, что развитие любой национальной экономики во времени - это её путь в экономическом пространстве, а потребление первичных энергоресурсов обусловлено динамическими характеристиками, присущими макроэкономике, в частности, «массой», которая служит мерой инертности хозяйственного комплекса страны, наличием неформального сектора и т. д. Путь, пройденный макроэкономикой в экономическом пространстве, - это валовой внутренний продукт, накопленный с течением времени. Срок наблюдения составляет 30 лет (с 1990 по 2019 г.).Использование теории классической механики, в частности кинематики и динамики, оправдано тем, что макроэкономика в своём развитии требует затрат энергетических ресурсов, что уподобляет её машине, которая движется в определенном пространстве.Представлены методологические подходы к определению условной массы макроэкономики, ускорения её движения, расходов энергоресурсов на функционирование формального сектора национальной экономики, эффективности использования энергии в формальном секторе. There is substantial literature devoted to the study of the dependence between energy production and economic development. At the same time, the long-standing discussion of the relationship between the gross domestic product and consumption of primary energy resources, numbering thousands of publications, eventually degenerated into a dispute about econometric methods but did not give final results, which caused the need to resort to other approaches.This paper is an attempt to find a solution to this problem by the methods of theoretical mechanics and regression analysis of the relationship between GDP and energy production in macroeconomic development. Our case studies include the economies of Germany, France, Italy, Japan, Russia, Turkey, and Ukraine. In each case, we characterize the gross domestic product, recalculated at purchasing power parity in 2017 prices, and the consumption of primary energy resources (coal, oil, natural gas, hydro and nuclear energy, energy from renewable sources).Within the framework of the study, it was assumed that the development of any national economy over time is its path in the economic space, and the consumption of primary energy resources is due to dynamic characteristics inherent in macroeconomics, in particular, "mass", which serves as a measure of the inertia of the country's economic complex, the presence of an informal sector, etc. The path, traversed by macroeconomics in the economic space, is the gross domestic product accumulated over time. The observation period is from 1990 to 2019, that is - 30 years.The use of the theory of classical mechanics, in particular - kinematics and dynamics, is justified by the fact that macroeconomics in its development requires the expenditure of energy resources, and this likens it to a machine that moves in a certain space that models a given economyсs.The article introduces methodological approaches to defining the conventional mass of macroeconomics, accelerating its movement, expenditure of energy resources for the functioning of the formal sector of the national economy, the efficiency of energy use in the formal sector.
issn	1562-109Х
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180023
citation_txt	Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку / Д.Ю. Череватський, Р.Г. Смірнов // Економіка промисловості. — 2021. — № 2 (94). — С. 59–70. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT čerevatsʹkiidû provzaêmozvâzokvalovogovnutríšnʹogoproduktutaspoživannâenergoresursívumakroekonomíčnomurozvitku AT smírnovrg provzaêmozvâzokvalovogovnutríšnʹogoproduktutaspoživannâenergoresursívumakroekonomíčnomurozvitku AT čerevatsʹkiidû ovzaimosvâzivalovogovnutrennegoproduktaipotrebleniâénergoresursovvmakroékonomičeskomrazvitii AT smírnovrg ovzaimosvâzivalovogovnutrennegoproduktaipotrebleniâénergoresursovvmakroékonomičeskomrazvitii AT čerevatsʹkiidû onthecorrelationbetweengdpandenergyconsumptioninmacroeconomicdevelopment AT smírnovrg onthecorrelationbetweengdpandenergyconsumptioninmacroeconomicdevelopment
first_indexed	2025-11-26T21:42:26Z
last_indexed	2025-11-26T21:42:26Z
_version_	1850773846799417344
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 59 2021, № 2 (94) УДК 330.55:620.9:330.36 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.02.059 Данило Юрійович Череватський, канд. техн. наук, завідувач відділу Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-4038-6393; Роман Георгійович Смірнов, PhD, професор Департаменту математики та статистики Dalhousie University 6316 Coburg Road PO BOX 15000 Halifax, Nova Scotia Canada B3H 4R2 E-mail: roman.smirnov@dal.ca https://orcid.org/0000-0001-5971-8541 ПРО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ВАЛОВОГО ВНУТРІШНЬОГО ПРОДУКТУ ТА СПОЖИВАННЯ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ У МАКРОЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ Проблематиці залежності енергетичних витрат щодо економічного розвитку націона- льних господарств у світовій практиці присвячено велику кількість досліджень. Проте ба- гаторічна дискусія про взаємозв'язок валового внутрішнього продукту та споживання пер- винних енергетичних ресурсів, яка налічує тисячі пов‟язаних із математичною статистикою публікацій, перетворилася на суперечку про економетричні методи і не дала остаточних результатів, що викликало необхідність залучення інших методів. Статтю присвячено вирішенню даної проблеми із застосуванням апарату теоретичної механіки і регресійного аналізу. Об‟єктами дослідження є господарства Німеччини, Фран- ції, Італії, Японії, Росії, Туреччини та України, властивості кожного з яких характеризує валовий внутрішній продукт, перерахований за паритетом купівельної спроможності в ці- нах 2017 р., і споживання первинних енергетичних ресурсів (вугілля, нафта, природний газ, гідро- та ядерна енергія, енергія з відновлюваних джерел). Прийнято допущення, що розвиток будь-якого національного господарства протягом часу є його шляхом в економічному просторі, а споживання первинних енергетичних ре- сурсів обумовлене притаманними макроекономіці динамічними характеристиками, зокрема умовною «масою», яка є мірою інертності господарського комплексу країни, наявності не- формального сектору та ін. Шляхом, який проходить макроекономіка в економічному про- сторі, зазначено накопичений часом валовий внутрішній продукт. Період спостере- жень становить 30 років (з 1990 по 2019 р.). Використання теорії класичної механіки, зокрема кінематики і динаміки, виправдане тим, що макроекономіка потребує витрат енергетичних ресурсів і це уподібнює її до маши- ни, яка рухається в певному просторі. Розкрито методичні підходи до визначення умовної маси макроекономіки, приско- рення її переміщення в економічному просторі, витрат енергетичних ресурсів на функціо- нування формального сектору національного господарства, ефективності використання енергоносіїв у формальному секторі. Ключові слова: макроекономіка, національна економіка, валовий внутрішній продукт, первинні енергетичні ресурси, теоретична механіка, математична статистика. JEL: C40 © Д. Ю. Череватський, Р. Г. Смірнов, 2021 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 2 (94) If you want to find the secrets of the universe, think in terms of energy, frequency and vibration. Nikola Tesla Ресурсне забезпечення національних господарств є найважливішим питанням не тільки їх економічного зростання, але і са- мого існування. Тому вивчення взаємо- залежності двох змінних – виробництва ва- лового внутрішнього продукту та спожи- вання первинних енергетичних ресурсів (ПЕР), до яких відносять вугілля, нафту, природний газ, гідро- та атомну енергію, енергію з відновлюваних джерел, – є вельми поширеною темою досліджень. Зарубіжні дослідники при вивченні причинно-наслідкових зв'язків у системі зазначених змінних в основному приділя- ють увагу перевірці чотирьох гіпотез: 1) не існує причинно-наслідкового зв'язку між економічним зростанням і енергоспожи- ванням – ані консервативна, ані експансив- на політика щодо витрачання енергоресур- сів не мають впливу на економічне зрос- тання; 2) економічний підйом викликає збільшення енергоспоживання, але обме- ження енергоспоживання на темпах еконо- мічного зростання негативно не познача- ються (неенергоємні економіки); 3) збіль- шення енергоспоживання сприяє підви- щенню темпів економічного зростання, а придушення енергоспоживання зменшує їх, тобто енергетичний фактор за впливом є порівнянним із впливом інших факторів виробництва, зокрема праці та капіталу; 4) зв'язок є двостороннім (зворотним) (Ozturk, 2010). Багаторічна дискусія про взаємозв'я- зок ВВП та енергоспоживання, що налічує тисячі публікацій, перетворилася на супе- речку про економетричні методи (Григорь- ев, Кудрин, 2013) і не дала остаточних ре- зультатів. Й. Чентанават зі співавторами, проаналізувавши показники 30 країн ОЕСР і 78 країн не-членів ОЕСР, дійшли виснов- ку про те, що зв'язки, які йдуть від енерго- споживання до ВВП, характерні для висо- корозвинутих країн (які входять в ОЕСР) і не властиві економікам, що розвиваються (Сhentanavat, Hunt, Pierce, 2008). Група ж фахівців із Міжнародного валютного фон- ду на чолі з Т. Хелблінгом дотримується протилежної думки, а саме: у країнах ОЕСР економічне зростання може підтри- муватися без залучення додаткових енерге- тичних ресурсів (питома витрата ПЕР про- тягом досить довгого періоду часу зберіга- ється практично незмінною), а в країнах, які не є членами ОЕСР, еластичність зрос- тання енергоспоживання близька до оди- ниці – на кожен відсоток збільшення ВВП на душу населення вони відповідають од- ним відсотком душового зростання витрат ПЕР (Хелбинг, Кан, Кумхор и др., 2011). На тлі такої невизначеності I. Oзтурк закликав до використання нових підходів замість звичних, заснованих на наборі за- гальних змінних для різних країн і різних інтервалів часу (Ozturk, 2010, c. 340). Пропонується використати класичну механіку саме як новий підхід і довести, що співвідношення економічних та енерге- тичних характеристик національних госпо- дарств є закономірним: кожній макроеко- номіці властива своя функціональна, а не стохастична, залежність енергоспоживання від ВВП. Метою статті є визначення чинників і тенденцій розвитку паливно-енергетич- них комплексів держав. Перша спроба використання апарату класичної (ньютонівської) механіки, зокре- ма її розділів кінематики та динаміки, була призначена для вирішення мікроекономіч- них проблем інвестиційного розвитку ву- гільних підприємств (Череватский, 2005). Подальшого застосування, уже у сфері ма- кроекономіки, теоретична механіка набула також у працях науковців Інституту еко- номіки промисловості НАН України (Че- реватський, Котляренко та ін., 2013, с. 52- 55; Котляренко, 2009; Череватский, Сол- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61 2021, № 2 (94) дак, 2015). Але за останні роки авторська концепція «макроекономіки як машини» дещо змінилася, перш за все, через поглиб- лення розуміння енергетичної ефективнос- ті національних економік, механізму про- цесів перетворення енергетичних ресурсів на валовий внутрішній продукт та ін. Рух у кінематиці (яка є складовою частиною механіки) – це зміна з часом роз- ташування матеріальної точки у просторі. У класичній механіці безперервну лінію, яку описує точка щодо системи відліку, називають траєкторією, а відстань, пройде- ну від нерухомої точки на траєкторії, яка є точкою відліку, ‒ шляхом, який вимірюють у лінійних або кутових одиницях. Завдання вимірювання умовного шляху, який прохо- дить точка, дуже спрощується, якщо можна скористатися величиною фізичної природи. Так, величина «видобуток вугілля» доволі точно характеризує «шлях» точки, якою є шахта, під впливом капіталовкладень (Че- реватский, 2005). Інша справа – макроеко- номіка як точка, що здійснює свій шлях в економічному просторі, – той самий вало- вий внутрішній продукт, який є найбільш поширеним економічним показником роз- витку національних економік, через впливи інфляції не має повної визначеності. По- трібна спеціальна система координат і сис- тема відліку. У цій статті одиницею виміру руху макроекономіки прийнято міжнарод- ний долар, перерахований за паритетом купівельної спроможності в цінах 2017 р. (constant 2017 International doll.)1. Кожен рік міжнародні організації публікують дані ВВП за паритетом купівельної спроможно- сті (GDP, PPP), кумуляція яких відповідає шляху певної макроекономіки. Тобто ,tGDP X (1) де GDPt – валовий внутрішній продукт у рік t; X – шлях макроекономіки за t років. 2 2 0X t t X    , (2) 1 World Bank Open Data. URL: https://data.worldbank.org (дата звернення: 08.04.2021). де α, β – коефіцієнти полінома; Х0 – шлях, який пройшла макроекономі- ка на момент t=0. За своєю природою перша похідна функції шляху ( ' dX X dt  ) означає швид- кість зростання значення ВВП у момент t, а друга похідна ( 2 '' 2 d X X dt  ) – прискорення або похідну швидкості зростання обсягу ВВП певної національної економіки в за- значений момент часу. Прискорення еконо- міки у традиційний практиці виражається відсотками зростання ВВП. У той же час, оскільки функція зростання ВВП від часу описується квадратним поліномом, можна стверджувати, що розвиток економіки за 30-річний період відбувався з постійним прискоренням. На рис. 1 наведено шлях, який здійс- нили економіки Франції та України за 30 років (з 1990 по 2019 р.). Приклад французської економіки, як і італійської, зручний тим, що, на відміну від Німеччини або України, господарство цієї країни не зазнало реструктуризаційних процесів, повязаних з обєднанням або розподіленням частин країни. Закони переміщення точок, що сим- волізують економіки Франції та України в економічному просторі, описано в рівнян- нях 6 2 4 1120 10 6,2 10 2,6 10 , дол.FRAX t t      (3) 6 2 4 113 10 1,2 10 9,9 10 , дол.UKRX t t      (4) Отже, економіка Франції протягом тридцяти років, незважаючи на коливання обсягів ВВП, у цілому рухалася рівнопри- скорено з показником 40·10-6 дол./с2, тоді як прискорення економіки України склада- ло 6·10-6 дол./с2. Динаміку ВВП Франції та України наведено на рис. 2. Віртуальний рух макроекономіки ‒ точки в економічному просторі ‒ потребує реальних витрат енергетичних ресурсів. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 2 (94) Рисунок 1 – Шлях національних господарств Франції та України в економічному про- сторі з 1990 по 2019 р. Джерело: складено авторами. На рис. 3 наведено залежність кумуля- тивних витрат ПЕР від шляху, який про- йшли національні господарства Франції та України1. ,f tE CE (5) де Ef – фактичні кумулятивні витрати ПЕР, ексаджоулів; CEt – споживання макроекономікою ПЕР у рік t; tCE – сумарне споживання ПЕР за період спостережень. Ще не так давно обсяги споживання енергетичних ресурсів традиційно вимірю- валися в мільйонах тонн нафтового еквіва- ленту (н.е.), але останнім часом через по- силення тенденції застосування одиниць системи СІ їм на заміну стали ексаджоулі (1 ЕДж=1018 Дж; 1 т н.е.= 41868 МДж). Господарство України при тих самих показниках ВВП споживає набагато більше енергоресурсів, ніж Франція (див. рис. 3). Діаграма також свідчить, що існує функціональна залежність обсягів спожи- тих енергоресурсів від шляху, який пройш- ло національне господарство, тобто зв'язок 1 Statistical Review of World Energy 2020 \| 69th edition. URL: https://www.bp.com/content/ dam/bp/business-sites/en/global/corporate/pdfs/ener gy-economics/statistical-review/bp-stats-review- 2020-full-report.pdf (дата звернення: 08.04.2021). економічного розвитку з енергоспоживан- ням і навпаки є суто детермінованим. Для Франції формула економіко- енергетичного розвитку національного гос- подарства, одержана за результатом регре- сійного аналізу даних фактичних спосте- режень, має такий вигляд: 26 2 121 10 5 10 1,03, .FRAE X X EДж       (6) Для України: 25 2 114 10 2 10 6,28, ,UKRE X X EДж       (7) де E – кумулятивне споживання первинних енергетичних ресурсів за даними апрокси- мації фактичних показників. За наведеними залежностями зрос- тання функції шляху сприяє зменшенню споживання енергетичних ресурсів, на що вказує наявність у формулі від‟ємної змін- ної Х2. Для України значення коефіцієнта перед цією складовою є на порядок біль- шим за Францію. Підтвердженням феномену може бу- ти друга похідна функції кумулятивного споживання ПЕР (рис. 4). Друга похідна функції, характерної для Франції, 2 11 1816,6 3,51 10 4,56 10 ,E t t Дж      дорівнює -33,2 Дж/с2, що означає рівноспо- вільнений характер процесу споживання енергоносіїв. Від‟ємний показник приско- рення енергетичної функції, як буде пока- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 63 2021, № 2 (94) Рисунок 2 – ВВП Франції та України з 1990 по 2019 р. Джерело: складено авторами. Рисунок 3 – Залежність витрат первинних енергетичних ресурсів від шляху, який пройшли економіки Франції та України за 30 років Джерело: складено авторами. Рисунок 4 – Залежність споживання енергетичних ресурсів у Франції за часом Джерело: складено авторами. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 2 (94) зано далі, притаманний більшості країн із потужним та інноваційно розвинутим гос- подарством: з часом енергоємність їх еко- номік поступово зменшується. Навпаки, емерджентним економікам здебільшого властиві додатні другі похідні та приско- рення енергоспоживання. Динаміка як розділ теоретичної ме- ханіки містить поняття механічної робо- ти – фізичної величини, яка є скалярною кількісною мірою дії сили (рівнодіючої си- ли) на точку. ,A FX (8) де А – механічна робота; F – результуюча сил, що впливають на точку (макроекономіку). За другим законом Ньютона '' ,F M X  (9) де M – маса (міра інертності) точки. Енергоспоживання реально існуючих національних економік є більшим, ніж по- трібно для здійснення механічної роботи, пов‟язаної з виробленням валового внут- рішнього продукту. Причини цього поля- гають у тіньовій економіці, обсягах вало- вого випуску, які є суттєво більшими, ніж ВВП, та ін. До тіньової, точніше безпосередньо неспостережуваної, економіки належить будь-яка виробнича діяльність, не відобра- жена в національних рахунках, а саме: ті- ньове виробництво, незаконне виробницт- во, виробництво в неформальному секторі і виробництво домашніх господарств з ме- тою власного кінцевого споживання (Хара- зішвілі, 2017). Проте навіть неспостережу- вана економіка потребує наявних енерге- тичних ресурсів. Валовий випуск (Gross Output) через наявність у своєму складі продуктів про- міжного споживання за обсягом є набагато більшим, ніж ВВП, – у США показник валового випуску в 1,8 раза більше1. Для вироблення такої великої кількості проду- кції проміжного споживання також необ- 1 Measuring Gross Output. URL: https://www. jec.senate.gov/public/_cache/files/b2d2e244-ec8c- 40e4-bb0d-599580a9291f/measuring-gross-output-4- 29-14.pdf (дата звернення: 08.04.2021). хідна потужна енергетична база. Постінду- стріальні країни перебувають у кращому становищі, ніж країни з розвинутим маши- нобудуванням, металургією та ін. Тому на національному рівні доціль- но розглядати витрати первинних енерге- тичних ресурсів за двома складовими '' ,z zE A E MX X E    (10) де Ez – витрати первинних енергетичних ресурсів на механічну роботу, яка не пов‟язана з виробленням валового внут- рішнього продукту. Розв‟язок рівняння з двома невідо- мими (М та Ez) потребує складання систе- ми з двох залежностей. Якщо припустити непринципові зміни економічного стану національних господарств протягом корот- ких проміжків часу, то зазначена система може мати такий вигляд: 1 1 2 2 '' '' ; , t t z t t z E MX X E E MX X E     (11) де t1 і t2 – моменти спостережень розвитку макроекономіки. Розв‟язком системи рівнянь (11) є   1 2 1 2 '' ; t t t t E E M X X X    (12) 2 1 1 2 1 2 . t t t t z t t E X E X E X X    (13) Для зручності доцільно оперувати не значенням Ez, а часткою енергетичних ре- сурсів, що використовуються безпосеред- ньо на вироблення ВВП. ( ) ,ZE E E   (14) де  – частка енергетичних ресурсів, що використовуються для вироблення ВВП, тобто у формальному секторі економіки. Потреба енергетичних ресурсів на одиницю шляху, який проходить націона- льна економіка, дає об‟єктивну характерис- тику ефективності формальної частини її господарського комплексу. ,E X  (15) де  – питомі витрати енергоресурсів на одиницю ВВП (пройденого макроекономі- кою шляху). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65 2021, № 2 (94) У таблиці наведено основні економі- ко-енергетичні характеристики деяких ма- кроекономік світу. Розрахунки щодо вели- чин M,  , виконано за даними, які від- повідають t1=2018 p. і t2=2019 p. Таблиця – Економіко-енергетичні характеристики макроекономік (1990-2019 рр.) Показник DEU (Німеччина) FRA (Франція) ITA (Італія) JAP (Японія) RUS (Росія) TUR (Туреччина) UKR (Україна) Прискорення економіч- ного розвитку, мкдол. * /с 2 48 40 12 38 96 60 8 Прискорення енерго- споживання, Дж/с 2 -70 -33 -22 -96 108 158 -114 Умовна маса макроеко- номіки, TДж ·с 2 /дол. 2 0,058 0,075 0,214 0,096 0,055 0,046 0,696 Частка ПЕР, що викори- стовуються на вироб- лення ВВП, ч. од. 0,73 0,94 0,88 0,83 0,56 0,93 0,48 Витрати енергетичних ресурсів на одиницю ВВП, Дж/кдол. * 2751 3826 2562 3660 5291 2759 5468 * мкдол. ‒ мікродолар = 10 -6 дол. ТДж – Тераджоуль =10 12 Дж. * кдол. – кілодолар =10 3 дол. Джерело: розраховано авторами. За результатами досліджень усі наці- ональні економіки протягом відносно ве- ликого періоду здійснюють рівноприско- рений рух в економічному просторі, але з різними параметрами. Так, для Німеччини, Франції та Японії прискорення економіч- ного розвитку склало близько 40 мкдол./с2, розвиток Італії протягом тридцяти років був повільнішим – 12 мкдол./с2, а Росії та Туреччини ‒ набагато інтенсивнішим (96 і 60 мкдол./с2 відповідно). Тривала економі- чна криза в Україні залишила відбиток на прискоренні макроекономіки – лише 8 мкдол/с2. Важливою закономірністю є неліній- на залежність енергоспоживання від обсягу кумулятивного ВВП: чим більшим є «шлях», який проходить макроекономіка, тим меншою є інтенсивність потреби гос- подарського комплексу в енергоносіях. Цей ефект демонструють країни з потуж- ними інноваційно розвинутими економіка- ми – їм притаманний рівносповільнений характер енергоспоживання. Японія має прискорення витрат ПЕР -96 Дж/с2, навіть Італія демонструє -22 Дж/с2. Країнам же з емерджентними економіками властиві до- датні показники, тобто вони нарощують споживання енергоносіїв, і досить інтенси- вно: Росія – 108, Туреччина – 158 Дж/с2. Україна має показники, як розвинена краї- на (-114 Дж/с2), але це не досягнення, а ознака жорстокої довготривалої економіч- ної кризи. «Маса» національного господарства характеризує енергоємність його економіч- ного прискорення: чим меншим є цей по- казник, тим менш інерційним є господар- ський комплекс, тим менше енергетичних ресурсів потрібно для прискорення розвит- ку. За даними спостережень серед розвину- тих країн дуже інертною є Італія – 0,24 ТДж·с2/дол.2, «масивною» є Японія – 0,1 ТДж·с2/дол.2, тоді як Росії та Туреччині притаманні показники 0,06-0,08 ТДж·с2/дол.2. Україна має дуже інерційне господарство: 0,7 ТДж·с2/дол.2 – майже втричі масивніше за Італію. Як свідчить показник  , Україна і Росія мають великі сектори тіньової еко- номіки. За розрахунками частка формаль- ного сектору в енергоспоживанні України складає лише 0,48, Росії – 0,56, що суттєво –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 2 (94) відрізняє їх від європейських країн, Японії і навіть не настільки інституціонально та інноваційно розвинутої Туреччини. Однак і стосовно формального секто- ру України економіко-енергетична ефек- тивність є недостатньою: кожні 1000 дол. ВВП потребують застосування майже 5,5 тис. Дж енергетичних ресурсів, тоді як італійська економіка, як найбільш енерго- ефективна, споживає 2,6 тис. Дж/кдол. Ефективність формальної складової еко- номіки Росії (5,3 тис. Дж/кдол.) є майже такою самою, як і України. Певним чином невисока енергетична ефективність вітчизняної економіки об- умовлена технологічною відсталістю гос- подарського комплексу. Україна, напри- клад, є потужною металургійною держа- вою, але на кожну тонну виплавленого ча- вуну витрачається приблизно 530 кг коксу, тоді як у Європі – 350 кг/т (Амоша, Апте- карь и др., 2003). Таким чином, макроекономіки у про- цесі розвитку поводять себе як машини, споживання енергетичних ресурсів якими детерміновано і нелінійно залежить від на- копиченого з часом ВВП: країнам з емер- джентними економіками притаманна тен- денція прискорення енергоспоживання, розвинуті ж національні господарства де- монструють уповільнення темпів спожи- вання первинних енергетичних ресурсів. Виявлене на основі довгострокових спостережень існування стійких функціо- нальних залежностей різних за типом та інноваційним станом макроекономік до- зволяє стверджувати про наявність еконо- міко-енергетичного path dependence їх роз- витку. На цьому тлі очікування великих змін щодо інтенсивності енергоспоживання можуть виявитися марними. Незважаючи на те що економіка України зазнала вели- ких кризових подій як протягом останніх, так і попередніх часів, це не «вибило» її зі своєрідної економіко-енергетичної колії, про що свідчать тридцять років спостере- жень. Український, як і польський, німець- кий, французький, path dependence існує. Тому впевненість у перетворенні на заса- дах четвертої промислової революції (за- вдяки цифровізації та поширенню цирку- лярної економіки) енергоефективності на «first fuel – перше паливо» (Fisher, 2021) підлягає перевірці практикою. І навіть як- що це так, то історія має приклади «ефекту рикошету» (rebound effect), коли підвищен- ня енергетичної ефективності приводить не до зменшення споживання ресурсів, а до суттєвого зростання всієї економіки зага- лом. «Ефекту рикошету» присвячено допо- відь Генеральної дирекції з питань екології Єврокомісії (European Commission DGENV) (Maxwell, Owen, McAndrew et all, 2011). Висновки. У результаті дослідження із застосуванням апарату теоретичної ме- ханіки і математичної статистики на під- ставі даних тридцятирічних спостережень доведено, що залежності споживання пер- винних енергетичних ресурсів економічно- го розвитку національних економік є функ- ціональними і суто детермінованими. Роз- виток макроекономік трактовано як шлях, який господарства проходять в економіч- ному просторі; річний обсяг ВВП – швид- кість руху; прискорення руху економіки – швидкість зростання ВВП. Введено понят- тя умовної маси як міри інерційності роз- витку національної економіки. Аналіз економіко-енергетичного роз- витку Німеччини, Франції, Італії, Японії, Росії, Туреччини, України свідчить, що всі перелічені національні господарства протя- гом тридцятирічного періоду здійснювали в економічному просторі рівноприскоре- ний рух. Німеччина, Франція та Японія – з прискоренням близько 40 мкдол./с2, рух Італії був повільнішим – 12 мкдол./с2, а Ро- сії та Туреччини ‒ набагато інтенсивнішим (96 і 60 мкдол./с2 відповідно). Тривала еко- номічна криза України залишила відбиток на прискоренні макроекономіки – лише 8 мкдол./с2. Споживання енергетичних носіїв еко- номіками різного типу мало принципові відмінності. Країни з потужними іннова- ційно розвинутими економіками продемо- нстрували рівносповільнений характер: прискорення витрат ПЕР від -96 Дж/с2 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67 2021, № 2 (94) (Японія) до -22 Дж/с2 (Італія). Країни ж з емерджентними економіками інтенсивно нарощували споживання енергоносіїв: від 108 Дж/с2 (Росія) до 158 Дж/с2 (Туреччи- на). Україна має показники як розвинута країна (-114 Дж/с2), але це є наслідком жо- рстокої тривалої економічної кризи. «Маса» національного господарства, яка характеризує енергоємність його економічного прискорення, відрізняла- ся суттєво: дуже інертною є Італія – 0,24 ТДж·с2/дол.2, «масивною» є Японія – 0,1 ТДж·с2/дол.2, Росії та Туреччині прита- манні показники 0,06-0,08 ТДж·с2/дол.2. Україна є дуже інерційним господарст- вом – 0,7 ТДж·с2/дол.2. Розроблено аналітичний підхід до оцінювання частки витрат енергоресурсів на формальну економіку. Згідно з розраху- нками Україна та Росія мають великі сек- тори тіньової економіки – частка формаль- ного сектору в енергоспоживанні України складає лише 0,48, Росії – 0,56, що суттєво відрізняє їх від інших національних госпо- дарств. Оцінено ефективність функціонуван- ня формальних секторів зазначених мак- роекономік. Так, в Україні кожні 1000 дол. ВВП потребують застосування майже 5,5 тис. Дж енергетичних ресурсів, тоді як італійська економіка, як найбільш енерго- ефективна, споживає 2,6 тис. Дж/кдол. Ефективність формальної складової еконо- міки Росії (5,3 тис. Дж/кдол.) є майже такою самою, як і України. Причина неефектив- ності полягає у фізичній та моральній зно- шеності основних виробничих і комуналь- них фондів пострадянських господарств, не- інноваційній структурі їх економік. Виявлене на основі довгострокових спостережень існування стійких функціо- нальних залежностей різних за типом та інноваційним станом макроекономік до- зволяє стверджувати про наявність еконо- міко-енергетичного path dependence їх роз- витку. На цьому тлі очікування великих змін щодо інтенсивності енергоспоживання можуть виявитися марними. Подальші дослідження щодо еконо- міко-енергетичного розвитку національних економік доцільно здійснювати з метою визначення таких характеристик: умовної маси і чинників, що на неї впливають, ха- рактеру руху, процесів зміни інтенсивності енергоспоживання, чинників, що обумов- люють енергетичну ефективність госпо- дарств та ін. Одним із кінцевих етапів дос- лідження може бути створення системи класифікації національних економік за їх економічними й енергетичними ознаками. Література Амоша А. И., Аптекарь С. С. и др. (2003). Экономические проблемы черной ме- таллургии Украины: монография. Под общ. ред. С. С. Аптекаря, А. И. Амоши. Донецк: ДонГУЭТ. 383 с. Григорьев Л. М., Кудрин А. А. (2013). Эко- номический рост и спрос на энергию. Экономический журнал ВШЭ. № 3. С. 390-406. Котляренко Д. В. (2009). Действующие си- лы развития национальных экономик. Економіка промисловості. № 4 (48). С. 115-120. Харазішвілі Ю. М. (2017). Світло і тінь економіки України: резерви зростання та модернізації. Економіка України. № 4. С. 22-45. Хелбинг Т., Кан Д. Ш., Кумхор M. и др. (2011). Дефицит нефти, рост глобально- го дисбаланса. Перспективы развития мировой экономики. Вашингтон: Меж- дународный валютный фонд. С. 95-133. Череватский Д.Ю. (2005). Оптимизация инвестиционной стратегии производ- ственных систем в условиях ограниче- ний. Вісник Хмельницького національно- го університету. Економічні науки. Ч. 2. Т. 1. № 5. С. 141-144. Череватский Д. Ю., Солдак М. А. (2015). О влиянии финансирования исследований и разработок на повышение энергоэф- фективности национальных экономик. Економіка промисловості. № 4. С. 17- 32. DOI: http://doi.org/10.15407/econin dustry2015.04.017 Череватський Д. Ю., Котляренко Д. В. та ін. (2013). Мега- і макроекономічні мо- делі. Формування та реалізація держав- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 2 (94) ної політики стосовно вугільної промис- ловості з урахуванням інтеграції Украї- ни у світову економіку: монографія. НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Донецьк. С. 45-57. Сhentanavat J., Hunt L.C., Pierce R. (2008). Does energy consumption cause economic grows?: Evidence from a systematic study of over more 100 countries. Journal of pol- icy modelling. Vol. 30. P. 209-220. Fischer A. Energy efficiency is the “first fuel”, making decarbonisation easier for all other sectors. URL: https://energypost.eu/ energy-efficiency-is-the-first-fuel-making- decarbonisation-easier-for-all-other-sectors/ (дата звернення: 10.04.2021). Maxwell D., Owen P., McAndrew L., Mueh- mel K., Neubauer A. (2011, April 26). Ad- dressing the Rebound Effect, a report for the European Commission DG Environ- ment. URL: http://ec.europa.eu/environ ment/eussd/pdf/rebound_effect_ report.pdf (дата звернення: 10.04.2021). Ozturk I. (2010). A literature survey on Ener- gy-growth nexus. Energy Policy. Vol. 38, Iss. 1. Р. 340-349. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.enpol.2009.09.024 References Amosha, O. I., Aptekar, S. S. et al. (2003). Economic problems of ferrous metallurgy of Ukraine: monograph. In S. S. Aptekar, O. I. Amosha (Eds). Donetsk: Donetsk State University of Economics and Trade [in Russian]. Grigoriev, L. M, Kudrin, A. A. (2013). Econom- ic growth and energy demand. HSE Econom- ic Journal, 3. pp. 390-406 [in Russian]. Kotlyarenko, D. V. (2009). The current forces of development of national economies. Econ. promisl., 4 (48), pp. 115-120 [in Russian]. Kharazishvili, Yu. M. (2017). Light and shadow of Ukraine's economy: reserves of growth and modernization. Ukraine economy, 4, pp. 22-45 [in Ukrainian]. Helbing, T., Kahn, D. Sh., Kumhor, M. et al. (2011). Oil shortage, growing global imba- lance. Prospects for the development of the world economy. Washington: International Monetary Fund, pp. 95-133 [in Russian]. Cherevatskyi, D Yu. (2005). Optimization of investment strategy of production systems in the conditions of restrictions. Bulletin of Khmelnytsky National University. Economic sciences, Pt. 2, Vol 1, No 5, pp. 141-144 [in Russian]. Cherevatskyi, D Yu., & Soldak, М. А. (2015). On the impact of research and development funding on improving the energy efficiency of national economies. Econ. promisl., 4 (72), pp. 17-32. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2015.04.017 [in Rus- sian]. Cherevatskyi, D Yu., & Kotlyarenko, D.V. et al. (2013). Mega- and macroeconomic models. Formation and implementation of state policy regarding the coal industry taking into account the integration of Ukraine into the world economy: a monograph. NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Donetsk. pp. 45-57 [in Ukrainian]. Сhentanavat, J., Hunt, L.C., & Pierce, R. (2008). Does energy consumption cause economic grows?: Evidence from a sys- tematic study of over more 100 countries. Journal of policy modeling, 30, pp. 209- 220. Fischer, A. Energy efficiency is the “first fuel”, making decarbonisation easier for all other sectors. Retrieved from https://energypost. eu/energy-efficiency-is-the-first-fuel-ma king-decarbonisation-easier-for-all-other- sectors/ Maxwell, D., Owen, P., McAndrew, L., Muehmel, K., & Neubauer, A. (2011, April 26). Addressing the Rebound Effect, a re- port for the European Commission DG En- vironment. Retrieved from http://ec.europa. eu/environment/eussd/pdf/rebound_effect_ report.pdf Ozturk I. (2010). A literature survey on Ener- gy-growth nexus. Energy Policy, 38 (1), pp. 340-349. DOI: https://doi.org/10.1016/ j.enpol.2009.09.024 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69 2021, № 2 (94) Даниил Юрьевич Череватский, канд. техн. наук, заведующий отделом Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0003-4038-6393; Роман Георгиевич Смирнов, PhD, профессор Департамента математики и статистики Dalhousie University 6316 Coburg Road PO BOX 15000 Halifax, Nova Scotia Canada B3H 4R2 E-mail: roman.smirnov@dal.ca https://orcid.org/0000-0001-5971-8541 О ВЗАИМОСВЯЗИ ВАЛОВОГО ВНУТРЕННЕГО ПРОДУКТА И ПОТРЕБЛЕНИЯ ЭНЕРГОРЕСУРСОВ В МАКРОЭКОНОМИЧЕСКОМ РАЗВИТИИ Существует обширная коллекция научных трудов, посвящѐнных изучению зависимо- сти между потреблением энергии и экономическим развитием. Вместе с тем давняя дис- куссия о взаимосвязи между валовым внутренним продуктом и расходом первичных энер- горесурсов, насчитывающая тысячи публикаций, со временем вылилась в спор об эконо- метрических методах, но не дала окончательных результатов, что вызвало необходимость прибегнуть к другим подходам. Данная статья представляет собой попытку найти решение этой проблемы с исполь- зованием методов теоретической механики и регрессионного анализа. Предпринятое изу- чение приурочено к экономикам Германии, Франции, Италии, Японии, России, Турции и Украины. В каждом случае использованы показатели валового внутреннего продукта, пе- ресчитанного по паритету покупательной способности в ценах 2017 г., и потребление пер- вичных энергоресурсов (уголь, нефть, природный газ, гидро- и атомная энергия, энергия из возобновляемых источников). Сделано предположение о том, что развитие любой национальной экономики во вре- мени – это еѐ путь в экономическом пространстве, а потребление первичных энергоресур- сов обусловлено динамическими характеристиками, присущими макроэкономике, в част- ности, «массой», которая служит мерой инертности хозяйственного комплекса страны, наличием неформального сектора и т. д. Путь, пройденный макроэкономикой в экономи- ческом пространстве, – это валовой внутренний продукт, накопленный с течением време- ни. Срок наблюдения составляет 30 лет (с 1990 по 2019 г.). Использование теории классической механики, в частности кинематики и динамики, оправдано тем, что макроэкономика в своѐм развитии требует затрат энергетических ре- сурсов, что уподобляет еѐ машине, которая движется в определенном пространстве. Представлены методологические подходы к определению условной массы макроэко- номики, ускорения еѐ движения, расходов энергоресурсов на функционирование формаль- ного сектора национальной экономики, эффективности использования энергии в формаль- ном секторе. Ключевые слова: макроэкономика, национальная экономика, валовой внутренний продукт, первичные энергетические ресурсы, теоретическая механика, математическая ста- тистика. JEL: C40 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 70 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 2 (94) Danilo Yu. Cherevatskyi, Phd in Technics, head of the department Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4038-6393; Roman G. Smirnov, PhD, Professor of the Department of Mathematics and Statistics Dalhousie University 6316 Coburg Road PO BOX 15000 Halifax, Nova Scotia Canada B3H 4R2 E-mail: roman.smirnov@dal.ca https://orcid.org/0000-0001-5971-8541 ON THE CORRELATION BETWEEN GDP AND ENERGY CONSUMPTION IN MACROECONOMIC DEVELOPMENT There is substantial literature devoted to the study of the dependence between energy pro- duction and economic development. At the same time, the long-standing discussion of the rela- tionship between the gross domestic product and consumption of primary energy resources, num- bering thousands of publications, eventually degenerated into a dispute about econometric meth- ods but did not give final results, which caused the need to resort to other approaches. This paper is an attempt to find a solution to this problem by the methods of theoretical me- chanics and regression analysis of the relationship between GDP and energy production in macro- economic development. Our case studies include the economies of Germany, France, Italy, Japan, Russia, Turkey, and Ukraine. In each case, we characterize the gross domestic product, recalculat- ed at purchasing power parity in 2017 prices, and the consumption of primary energy resources (coal, oil, natural gas, hydro and nuclear energy, energy from renewable sources). Within the framework of the study, it was assumed that the development of any national economy over time is its path in the economic space, and the consumption of primary energy re- sources is due to dynamic characteristics inherent in macroeconomics, in particular, "mass", which serves as a measure of the inertia of the country's economic complex, the presence of an informal sector, etc. The path, traversed by macroeconomics in the economic space, is the gross domestic product accumulated over time. The observation period is from 1990 to 2019, that is – 30 years. The use of the theory of classical mechanics, in particular – kinematics and dynamics, is justified by the fact that macroeconomics in its development requires the expenditure of energy resources, and this likens it to a machine that moves in a certain space that models a given econ- omyсs. The article introduces methodological approaches to defining the conventional mass of macroeconomics, accelerating its movement, expenditure of energy resources for the functioning of the formal sector of the national economy, the efficiency of energy use in the formal sector. Keywords: macroeconomics, national economy, gross domestic product, primary energy re- sources, theoretical mechanics, mathematical statistics. JEL: C40 Формат цитування: Череватський Д. Ю., Смірнов Р. Г. (2021). Про взаємозв‟язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку. Економіка про- мисловості. № 2 (94). С. 59-70. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.02.059 Cherevatskyi, D. Yu., & Smirnov, R. G. (2021). On the correlation between GDP and ener- gy consumption in macroeconomic development. Econ. promisl., 2 (94), рр. 59-70. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2021.02.059 Надійшла до редакції 13.04.2021 р.

Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку

Репозитарії

Схожі ресурси