Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття
У статті здійснено порівняльний аналіз ментальних характеристик східнослов’янських народів, досліджено особливості сприйняття світу білорусами, росіянами, українцями, що знайшло своє відображення у східнослов’янському епосі: билинах, думах, історичних піснях, духовних віршах. В статье дан сравнитель...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18005 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття / О.В. Морозов // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 58-67. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18005 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Морозов, О.В. 2011-03-13T21:54:42Z 2011-03-13T21:54:42Z 2009 Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття / О.В. Морозов // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 58-67. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18005 82–1:17(=16) «312» У статті здійснено порівняльний аналіз ментальних характеристик східнослов’янських народів, досліджено особливості сприйняття світу білорусами, росіянами, українцями, що знайшло своє відображення у східнослов’янському епосі: билинах, думах, історичних піснях, духовних віршах. В статье дан сравнительный анализ ментальных характеристик восточнославянских народов. Исследуются особенности видения мира белорусами, русскими, украинцами, отразившиеся в восточнославянском эпосе: былинах, думах, исторических песнях, духовных стихах. In article the comparative analysis of mental characteristics of the East slavic people is carried out. Features of perception of the World by Belorussians, Russians, Ukrainians that was displayed in the East slavic epos are investigated. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Проблеми сучасної славістики Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття |
| spellingShingle |
Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття Морозов, О.В. Проблеми сучасної славістики |
| title_short |
Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття |
| title_full |
Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття |
| title_fullStr |
Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття |
| title_full_unstemmed |
Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття |
| title_sort |
ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів хх – початку ххі століття |
| author |
Морозов, О.В. |
| author_facet |
Морозов, О.В. |
| topic |
Проблеми сучасної славістики |
| topic_facet |
Проблеми сучасної славістики |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| description |
У статті здійснено порівняльний аналіз ментальних характеристик східнослов’янських народів, досліджено особливості сприйняття світу білорусами, росіянами, українцями, що знайшло своє відображення у східнослов’янському епосі: билинах, думах, історичних піснях, духовних віршах.
В статье дан сравнительный анализ ментальных характеристик восточнославянских народов. Исследуются особенности видения мира белорусами, русскими, украинцами, отразившиеся в восточнославянском эпосе: былинах, думах, исторических песнях, духовных стихах.
In article the comparative analysis of mental characteristics of the East slavic people is carried out. Features of perception of the World by Belorussians, Russians, Ukrainians that was displayed in the East slavic epos are investigated.
|
| issn |
XXXX-0051 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18005 |
| citation_txt |
Ментальні передумови функціонування епосу в духовній культурі східнослов’янських народів ХХ – початку ХХІ століття / О.В. Морозов // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 58-67. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT morozovov mentalʹníperedumovifunkcíonuvannâeposuvduhovníikulʹturíshídnoslovânsʹkihnarodívhhpočatkuhhístolíttâ |
| first_indexed |
2025-11-27T01:47:31Z |
| last_indexed |
2025-11-27T01:47:31Z |
| _version_ |
1850791833475481600 |
| fulltext |
58
ПРОБЛЕМИ
СУЧАСНОЇ СЛАВІСТИКИ
УДК 82–1:17(=16) «312»
О. В. Морозов
(Білорусь)
МЕНТАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕПОСУ В ДУХОВНІЙ
КУЛЬТУРІ СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ
ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ
У статті здійснено порівняльний аналіз ментальних характерис-
тик східнослов’янських народів, досліджено особливості сприйнят-
тя світу білорусами, росіянами, українцями, що знайшло своє ві-
дображення у східнослов’янському епосі: билинах, думах, історич-
них піснях, духовних віршах. На відміну від західної світоглядної
матриці, орієнтованої на майбутнє окремої людини, народу, люд-
ства загалом, східнослов’янська матриця зорієнтована на вічність,
колективність, духовні цінності. Ці характеристики є основною
ментальною передумовою подальшого активного функціонування
епосу східнослов’янських народів у ХХІ ст.
Ключові слова: ментальні характеристики, східнослов’ян-
ський епос, порівняльний аналіз.
In article the comparative analysis of mental characteristics of the
East slavic people is carried out.
Features of perception of the World by Belorussians, Russians,
Ukrainians that was displayed in the East slavic epos are investigated. The
western point of view is focused on the future of the separate person,
the people, mankind, while the east is focused on eternity, a collectivism,
cultural values. It is the basic mental precondition to further active func-
tioning of the epos of the East slavic people in XXI century.
Key words: mental characteristics, East slavic epos, comparative
analysis.
59
Ментальність є основою функціонування стійкої систе-
ми стереотипних уявлень, цінностей і смислів, закоріненої на
несвідомому рівні, що проявляється в життєдіяльності бага-
тьох поколінь людей, які належать до конкретної історико-
культурної спільноти.
Різноманітні фольклорні тексти ввібрали в себе виробле-
ні традиційною народною культурою стереотипні способи ба-
чення та оцінки світу, той «ментальний інструмент», яким ко-
ристувалася основна маса людей протягом століть. Фольклор,
під яким розуміють не «музейність» (як зібрання досягнень
минулого), а свідчення соціальної суті народів, є неоціненним
джерелом пізнання як історичної спадщини, так і сучасних
політичних та культурних процесів, що відбуваються в пост-
радянських країнах.
Соціальні, філософські, етичні й естетичні погляди біло-
руського, російського та українського народів яскраво про-
являються в епосі, який століттями посідає провідні позиції
в загальній структурі видів і жанрів традиційної уснопоетич-
ної творчості. До розуміння ідейного змісту та ментальних на-
станов епічної творчості (як і фольклору в цілому) необхідно
підходити історично в тому розумінні, що вони відображали
світогляд народу певного періоду з усіма його позитивними й
негативними аспектами. Ідейно-художній зміст традиційних
уснопоетичних творів важливо оцінювати з урахуванням роз-
витку суспільства, часу їх побутування й виявляти елементи
стихійності, непослідовності, обмеженості свідомості колек-
тивного автора. Крім того, методологічно важливим є дослі-
дження ментальних установок колективного творця в усній
поезії східних слов’ян ХІХ–ХХ ст. у порівняльному плані – з
урахуванням і ліричної, і ліропоетичної характеристик і влас-
не епічної традиції творчості наших народів. Як справедливо
зазначив В. М. Гацак, «із спадковостей та відмінностей (всере-
дині однієї епічної традиції та між різними формаціями епосу)
60
й складається історична поетика як наскрізний об’єднуючий
аспект і художнє “обчислення” руху епосу в часі». Завдання
порівняльного вивчення епосу та соціально-пісенної лірики
має загальнофольклористичне значення, оскільки «є прин-
ципово важливо осмислити як суттєвий вододіл в художній
історії фольклору перехід від міфологізуючої поетики до по-
етики деміфологізованої. Дослідження свідчать, що діалек-
тичність цього переходу стає визначальною для всієї системи
фольклорних жанрів» [Гацак 1989, с. 3].
Під час проведеного нами дослідження здійснено порівняль-
ний аналіз ментальних характеристик східнослов’янського
епосу з погляду прояву в них відносно цілісної сукупності
емоцій, ідей та уявлень, які складають картину світу й закріп-
люють єдність культурної традиції східних слов’ян протягом
століть. Безумовно, у невеликій за об’ємом статті неможливо
розглянути в усій повноті й складності ментальні настанови
колективного автора різноманітних епічних творів. Водночас
особливо важливим є висвітлення основних ментальних ха-
рактеристик колективного творця уснопоетичних творів з ме-
тою визначення механізмів формування й передачі посутніх (в
тому числі й аксіологічних) основ національної культури й ет-
нічного стереотипу. Розробка проблеми дослідження фольк-
лору як джерела пізнання ментальностей спрямована проти
вульгаризації та дегуманізації історії східнослов’янських на-
родів; результати ідентифікації ментальностей дозволяють
глибше охарактеризувати соціокультурне середовище, в яко-
му створювалися й побутували найрізноманітніші за жанра-
ми й тематикою фольклорні твори. Більше того, ментальні ха-
рактеристики східнослов’янського епосу дозволяють вказати
на причини його активного функціонування в сучасній духов-
ній культурі наших народів.
Особливо яскравим утіленням російської епічної твор-
чості є билини. Соціальна дійсність не є основним джерелом
61
епічних творів, а лише одним із факторів, що впливає на їх-
ній традиційний копозиційно-сюжетний склад. Конкретний
історизм не характерний для билин: соціальний досвід на-
роду перетворюється в дусі епічної естетики й ментальних
установок ментального творця. Конкретно-подієва основа
може бути ідентифікована переважно в другорядних деталях
билинного сюжету. Основним стійким стереотипом універ-
сального характеру, який проявляється в билинній творчості,
є ефект «міфологічної персоніфікації історії»: як і в прозових
жанрах фольклору, відтворюваний простір роздрібнений, є
сукупністю окремих локусів, атрибутивно пов’язаних із ді-
ями конкретного героя. Виявляється, є прагнення пояснити
головні досягнення першооснов національної історії діяль-
ністю билинних богатирів, які виконують функцію «куль-
турних героїв» і уособлюють у циклі Київських билин вій-
ськову міць Давньої Русі (Ілля Муромець, Добриня Никитич,
Альоша Попович).
Характеризуючи «епічний час» билин, Д. С. Ліхачов під-
креслює: «Ця “епічна епоха” – певна ідеальна “старовина”, що
не має безпосередніх переходів до нового часу. В цю епоху віч-
но княжить князь Володимир, вічно живуть богатирі, відбува-
ється багато подій. Це, на відміну від казкового часу, історія,
але історія, яка не пов’язана переходами з іншими епохами,
яка, нібито, посідає “острівне” положення» [Лихачов 1979,
с. 228]. Така оцінка вказує на важливішу ментальну характе-
ристику, що відображена в билинній творчості – пошук со-
ціального ідеалу («золотого віку») в історичному минулому:
традиції, що створені предками, й ідея «золотого віку» невід-
дільні від світоглядних установок суспільства, заснованого на
стійких родових зв’язках.
Якщо билинний епос створює суттєвий еталон досконалос-
ті, ідеальне суспільство, соціальна мета або функція якого –
порівняння ідеалу з теперішнім, то історичні пісні присвяче-
62
ні конкретним подіям і реальним особам російської історії,
і в них відображені ментальні установки, властиві пізнішим
культурно-історичним епохам.
Сучасній науці відомо 600 сюжетів російських історич-
них пісень. У багатьох із них порушується тема священної бо-
ротьби із зовнішніми й внутрішніми ворогами (спочатку за
об’єднання земель навколо Москви). З ХVIII ст. домінуючою
стала тема уславлення подвигів воїнів і гордість за ратні подви-
ги, досягнуті могутньою Російською державою (найбільш пока-
зові – цикли пісень про петровські часи й про війну 1812 року).
В історичних піснях пізнішого періоду, в яких відображені вій-
ськові перемоги й дії, пов’язані з розширенням Російської імпе-
рії, з’являються ідеї російського месіанства.
Епічна творчість українців представлена такими уснопое-
тичними жанрами, як думи, балади, духовні вірші, історичні
пісні, розбійницькі пісні, поширені на заході України [Кирдан
1965]. Специфіка виражених у пісенній творчості ментальних
характеристик українського епосу проявляється насамперед в
установці на боротьбу за національну незалежність і держав-
ність України. Свободолюбні устремління українців повніше
виражені в циклах героїчних дум про козака Голоту, Самійла
Кішку, отамана Матяша Старого, в історичних піснях, героями
яких є Байда, Нечай, Морозенко, Сірко, а також у опришків-
ському епосі, об’єднаному навколо постаті Олекси Довбуша.
Класичні епічні форми поезії Білорусі не були поширені,
за винятком незначної кількості записів окремих творів на
кшталт російських билин і ранніх історичних пісень (опублі-
кованих у збірнику «Бєларускі эпас» під редакцією П. Ф. Глеб-
кі та І. В. Гутарова [Бєларускі эпас 1959]). Власне білоруська
епічна творчість представлена трьома пісенними жанрами:
духовними віршами, пізніми історичними піснями й най-
більш оригінальними за складом та ідейно-художньою спря-
мованістю баладами.
63
У східнослов’янській прозі епічного характеру також знай-
шли відображення стратегії поведінки й світосприйняття,
сформовані в різні періоди соціокультурного розвитку й за-
фіксовані історичною пам’яттю білоруського, російського та
українського народів. До найдавніших стійких стереотипів уні-
версального характеру належать намагання пояснити основні
досягнення діяльністю «культурних героїв» і легендарних пер-
шопредків (князів, билинних богатирів, «асілкаý», «волатаý»
тощо). І в пізніших текстах народної прози генералізовані риси
світобачення відображають як об’єктивну реальність, яку спо-
стерігають люди, так й ідеальне та міфологізоване уявлення
про неї. Риси світобачення міфологічного типу властиві побу-
туючим протягом багатьох віків демонологічним оповіданням,
чарівним казкам і казкам про тварин, більшості різновидів пе-
реказів і легенд – космогонічним, етіологічним, топонімічним,
апокрифічним, соціально-утопічним, есхатологічним. Опис мо -
делі світу в рамках опозиції [добро-зло] і розповідь про ви-
никнення природних і культурних об’єктів, про діяння богів
і героїв, царів і ватажків складають той фонд, яким оперують
нащадки в розумовій діяльності, у художній творчості, а та-
кож під час вибору форм індивідуальних і масових дій. Яскра-
во представлена в казках сміхова культура східнослов’янських
народів ґрунтується на гротеску, гіперболізації, порушенні різ-
номанітних заборон і, крім того, характеризується невідділь-
ністю суто розважальних і сатиричних початків (за винятком
окремих сюжетів соціально-побутових казок).
Фольклору будь-якого народу властиві гносеологічна (пізна-
вальна) і світоглядна функції: у багатовіковому процесі усно-
поетичної творчості люди в особливій, художній манері уті-
люють сформовану масовою свідомістю культурну картину
світу. Більш того, картині світу, відтворюваній за фольклор-
ними джерелами, властива більша повнота та соціальна ре-
презентативність, ніж картині світу, яка аналізується за літе-
64
ратурними джерелами – «продуктом» елітарної субкультури
глобального, писемного типу культури (що ідентифікується
за способом інформаційної самоорганізації суспільства).
При вивченні картини світу, що представлена в епічній
твор чості, найяскравіше проявляються її структурно-змістова
та образні конфігурації.
Основу структурно-смислової конфігурації картини сві-
ту, яка виявляється у фольклорних текстах, складають стерео-
типні уявлення про людину, природний і соціальний світ, які
домінують у масовій свідомості білорусів, росіян та україн-
ців. Генералізовані риси світобачення в різноманітних видах
і жанрах традиційної уснопоетичної творчості тяжіють до так
званої східної ментальності, пройнятої ідеалами духовно орі-
єнтованого буття, братерської любові й самопожертви на ко-
ристь спільній справі. Проте світлі ідеали зазвичай мають уто-
пічний характер і не підкріплені практичними знаннями про
шляхи й методи їх досягнення.
Основним принципом художньої «побудови» образної конфі-
гурації культурної картини світу є принцип «життєподібності».
У фольклорних сюжетах і образах утілюється ідея про бо-
жественне першоджерело правил поведінки людей та безпо-
середньої обумовленості норм соціального устрою ширшими
(космологічними) порядками. Образна картина світу виявля-
ється поділеною на дві половини – світ священний (сакраль-
ний) та світ повсякденний (профанний). Перехід межі між
світами можливий у релігійних ритуалах і діях, завдяки яким
міфопоетична свідомість і відповідні ментальні структури до-
лають розрив сакрального й профанного.
Присутня в профанному світі соціальна драма епічно по-
казана як прояв високої космологічної драми – зіткнення сві-
тових сил, що втілені в образі Добра та Зла (а також похідних
образах – Правди та Кривди, Світла і Пітьми тощо). Захист До-
бра і його втілень визнається священним і потребує підтрим-
65
ки з боку верховної влади. У творах необрядового фольклору
вони органічно пов’язані з масовими релігійними поглядами,
базуються на ідеї ідеальної селянської общини та в образі му-
дрого володаря і (або) борця (царя, князя, пана, вождя, воєна-
чальника, билинного героя, асілка тощо) із силами зла й піть-
ми. На ментальному рівні отримання духовності пов’язувалося
з самообмеженням і непрактичністю: в ім’я виконання спіль-
них вищих цілей та ідеалів люди готові прийняти й виправдати
будь-яку, навіть дуже сувору повсякденність.
Проповідь аскетизму й самопожертви властива основним
різновидам епічних і ліроепічних духовних віршів («Голуби-
на книга»; вірші на старозавітні та євангельські теми; вірші
про святих і великомучеників; вірші про праведників і гріш-
ників; вірші про старців, братію тощо). Християнство імпону-
вало моральним почуттям і якостям білорусів, росіян і укра-
їнців своїми ідеалами, світлими образами, які благословляли
поміркованість у потребах, добрі стосунки з громадою і гарні
звичаї в сім’ї. У східнослов’янських духовних віршах провід-
ною є думка про те, що людина потребує Істини, якій вона мо-
гла б служити, свідомо підкоривши їй свої помисли і вчинки.
Це положення докорінно відрізняється від західної ідеї, згід-
но з якою людина потребує лише таких істин, які служать їй.
Якщо західна антропоцентрична матриця орієнтована на май-
бутнє (окремої людини, її близьких, народу, людства в ціло-
му), то представлена в духовних віршах поведінкова позиція
зорієнтована на вічність (що, зрозуміло, не виключає орієнта-
ції на минуле). Показова в цьому сенсі особлива есхатологічна
напруга розповсюджених у східних слов’ян духовних віршів
про Страшний суд [Морозов 2001а].
Представлена у фольклорних творах образна міфопоетична
картина є домінуючою інтегруючою ідеологією протягом
тривалого періоду соціальної історії наших предків і водно-
час – однією з автономних сфер масової свідомості, що вира-
66
жена в символічній формі. Орієнтація ментальних структур
на колективізм, духовні цінності й вищі ідеали підсилювала
представлену в епосі архетипову заданість образної картини
світу. Водночас ми простежуємо проникнення в тексти фольк-
лорних творів другої половини ХІХ–ХХ ст. ідей та образів
суспільно-політичного популізму: пронизані духом класової
ненависті, багато частушок, робочих і революційних пісень
збуджували суспільну думку, відповідаючи характеру гаслової
стихії руйнування існуючої світобудови. Образ окремої лю-
дини губиться в нещадній боротьбі; за оптимізмом кінцевої
мети повалення правлячого режиму рідко проявляються сим-
воли творення [Морозов 2001б].
Протягом останніх десятиліть відбулася ментальна ди-
фузія, що має поступово змінитися перекомпонуванням
духовно-змістових констант ментальності, актуалізацією
тих із них, які будуть сприяти консолідації на користь наших
народів і поліпшенню морального клімату. Ментальними пе-
редумовами подальшого активного функціонування епо-
су в духовній культурі наших народів є насамперед закла-
дені в ньому орієнтації на колективність, духовні цінності,
а також орієнтація на швидке вирішення життєво важливих
проблем, що виражається в умінні зібратися в екстремаль-
ній ситуації.
Епосу належить важлива роль у духовному житті біло-
русів, росіян і українців при здійсненні різноманітних со-
ціокультурних функцій, у тому числі естетичної, пізнаваль-
ної, виховної, світоглядної, ігрової. Фольклор як традиційна
уснопоетична творчість, як чисте джерело мови, як високо-
художній посередник між минулим, сьогоденням і майбут-
нім, як скарбниця народної мудрості та мистецтва, як один із
засобів виховання патріотизму, національної самосвідомос-
ті та як доказ слов’янської єдності потребує дуже бережли-
вого ставлення.
67
Дослідження здійснюється за фінансової підтримки Біло-
руського республіканського фонду фундаментальних дослі-
джень (код проекту: ГО1-103).
Література
Бєларускі эпас / Склад.: С. І. Васіленак, М. Я. Грынблат, К. П. Кабашныкау;
Пад рэд. П. Ф. Глебкі і І. В. Гутарава. – Мінск, 1959.
Гацак В. М. Устная эпическая поэзия во времени. – М., 1989.
Кирдан Б. П. Украинский эпос. – М., 1965.
Лихачев Д. С. Поэтика древнерусской литературы. – М., 1979.
а) Морозов а. В. Духовные стихи как специфическое выражение
духовно‑концептуальной деятельности восточных славян // Кулешовские
чтения: Материалы научно‑практ. конференции: тезисы докладов (6–7 фев‑
раля 2001 г., г. Могилев). – Могилев, 2001. – С. 89–91.
б) Морозов а. В. Проявление ментальности в традиционном песен‑
ном творчестве восточных славян ХІХ–ХХ вв. // Менталитет славян
и интеграционные процессы: история, современность, перспективы:
Материалы ІІ Междунар. научн. конф. (23–24 мая 2001 г., г. Гомель) / под
ред. В. В. Кириенко. – Гомель, 2001. – С. 64–65.
Переклад з білоруської О. Чебанюк
В статье дан сравнительный анализ ментальных характерис-
тик восточнославянских народов. Исследуются особенности ви-
дения мира белорусами, русскими, украинцами, отразившиеся в
восточнославянском эпосе: былинах, думах, исторических пес-
нях, духовных стихах. В отличие от западной мировоззренческой
матрицы, ориентированной на будущее отдельного человека, на-
рода, человечества в целом, восточнославянская матрица ориенти-
рована на вечность, коллективность, духовность. Эти характерис-
тики являются основной ментальной предпосылкой дальнейшего
активного функционирования эпоса восточнославянских народов
в ХХІ веке.
Ключевые слова: ментальные характеристики, восточнославян-
ский эпос, сравнительный анализ.
|