Доля як лінгвосинергетична стилістема української мови

• Veröffentlicht in: Культура слова
• Datum: 2017
• 1. Verfasser: Мацько, Л.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2017
• Schlagworte: Слово в художньому творі
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180079
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Доля як лінгвосинергетична стилістема української мови / Л. Мацько // Культура слова. — 2017. — Вип. 87. — С. 106-115. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Метою статті є спроба лінгвокультурологічного дослідження
 функціонування лінгвофольклореми доля в сучасній українській
 літературній мові з урахуванням низки функцій мовної свідомості.
 Серед них онтологічно-відображальна, якою започатковуються
 ментальні ідеоструктури мовної картини світу; аксіологічно-
 ціннісна, що визначає ставлення мовця, характер відношень і
 стосунків мовців; темпорально-стильова, що маркує епоху, час
 і стильові форми; етично-естетична функція як відповідь на
 запити соціальних груп мовців; інтерпретаційна як способи і
 форми тлумачення нового використання фольклорних стилістем.
 У результаті мовну свідомість можна визначати
 як низку (сукупність) онтологічно, суспільно-соціальних
 і культурно зумовлених позицій (постулатів, законів,
 правил), що відображають колективні ціннісні орієнтації.
 Етнолінгвокультурна свідомість мовців формується у просторі і
 часі таких сфер: когнітивної, лінгвістичної і соціокультурної. The purpose of the article is to attempt a linguocultural study of the
 linguistic folklorem fate in contemporary Ukrainian literary language,
 taking into account a number of functions of linguistic consciousness.
 Among them, ontological-reflective, which begins the mental
 ideological structures of the world’s linguistic picture; axiologicalvalue,
 determining the attitude of the speaker, the nature of the relations
 and relations of the speakers; temporal-stylistic, marking the era, time
 and stylistic forms; ethical and aesthetic function as a response to the
 requests of social groups of speakers; interpretative methods and forms
 of interpretation of the new use of folklore stylists.
 As a result, the linguistic consciousness can be defined as a series
 (totality) of ontological, socio-social and culturally predetermined
 positions (postulates, laws, rules), reflecting collective value
 orientations. Ethnolinguocultural consciousness of the speakers is
 formed in space and time in such spheres as cognitive, linguistic and
 sociocultural.