Індивідуально-авторські новотвори в мовостилі Павла Загребельного

• Veröffentlicht in: Культура слова
• Datum: 2017
• 1. Verfasser: Голікова, Н.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2017
• Schlagworte: Слово в художньому творі
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180081
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Індивідуально-авторські новотвори в мовостилі Павла Загребельного / Н. Голікова // Культура слова. — 2017. — Вип. 87. — С. 129-144. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

У статті проаналізовано субстантивні інновації в
 художньому дискурсі П. Загребельного. З опертям на категорію
 оказіональності та на прескриптивний і дескриптивний різновиди
 мовної норми виділено дві групи неолексем: потенційні та власне
 оказіональні іменники. Виявлено, що досліджувані новотвори
 відбивають загальномовну тенденцію щодо найактивнішого
 способу словотворення – суфіксального. Досліджено структуру
 стилістичних значень та особливості функціонування
 аугментативів і демінутивів, а також низки власне оказіоналізмів,
 змодельованих за допомогою стилістичного прийому мовної гри.
 Зроблено висновок про те, що індивідуально-авторські новотвори
 мають безпосередній вплив на розвиток мовно-літературного
 стандарту, слугують цінною джерельною базою для його
 поповнення. The article analyzes substantive innovations in the artistic discourse
 of P. Zahrebelnyi. With the support for the category of occasionality and
 for the prescriptive and descriptive varieties of the linguistic norm, two
 groups of neo-lexemes are singled out: potential and actual occidental
 nouns. It was discovered that the novelties reflect the general tendency
 of the most active method of word formation – suffixal. The structure
 of stylistic values and peculiarities of the functioning of augmentatives
 and deminivatives, as well as a number of actual occasions modeled
 by stylistic reception of speech game, is explored. It is concluded that
 individual authors’ new developments have a direct influence on the
 development of the linguistic literary standard and serve as a valuable
 source for its replenishment.