Електронний фольклор як явище цифрової культури
Авторка описує появу протягом останніх 15 років нового типу фольклору (зображеного як електронний фольклор чи «е-фольклор»), спричиненого розвитком цифрової електронної комунікації. Автор описывает появление на протяжении последних 15 лет нового типа фольклора (представленного как электронный фолькл...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18009 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Електронний фольклор як явище цифрової культури / В. Кравчик-Василевська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 127-138. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859735015767670784 |
|---|---|
| author | Кравчик-Василевська, В. |
| author_facet | Кравчик-Василевська, В. |
| citation_txt | Електронний фольклор як явище цифрової культури / В. Кравчик-Василевська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 127-138. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Авторка описує появу протягом останніх 15 років нового типу фольклору (зображеного як електронний фольклор чи «е-фольклор»), спричиненого розвитком цифрової електронної комунікації.
Автор описывает появление на протяжении последних 15 лет нового типа фольклора (представленного как электронный фольклор или «э-фольклор»), вызваного развитием цифровой электронной коммуникации.
The author describes the emergence during the last 15 years of a new type of folklore (described here as Electronic Folklore or «E-Folklore») that has been enabled by the development of the world-wide age of digital electronic communication.
|
| first_indexed | 2025-12-01T15:00:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
127
УДК 81’276:316.454.5:004.738.5
Віолетта Кравчик-Василевська
(Польща)
ЕЛЕКТРОННИЙ ФОЛЬКЛОР
ЯК ЯВИЩЕ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ
Авторка описує появу протягом останніх 15 років нового типу
фольклору (зображеного як електронний фольклор чи «е-фольклор»),
спричиненого розвитком цифрової електронної комунікації. Елек-
тронна революція, що почалася в середині минулого століття, а осо-
бливо розвиток Інтернету та технологій мобільного зв’язку у 1990-х
роках, зумовили появу нових глобальних форм фольклору. Тради-
ційні фольклорні жанри, а саме: жарти, анекдоти, загадки тощо, ще
трапляються як форми електронного фольклору, але з’являються
нові фольклорні форми мультимедійного характеру. Ера е-фольклору
спричинила появу нової транснаціональної мови, що базується на
англійській мові, а також появу особливого поведінкового коду («не-
тікет»). Проте класифікація та кодифікація е-фольклору виявляють
нові проблеми. Виникають питання походження та автентичності
е-фольклору, особливої уваги потребують політичні й етичні пробле-
ми та питання охорони інтелектуальної власності.
Ключові слова: електронний фольклор (е-фольклор), цифрова
електронна комунікація, нові глобальні форми фольклору, нетікет.
The author describes the emergence during the last 15 years of a new
type of folklore (described here as Electronic Folklore or «E-Folklore»)
that has been enabled by the development of the world-wide age of digital
electronic communication. The electronic revolution that began in the
middle of the last century and particularly the development of the internet
and of mobile phone and sms technology in the 1990s, have led to the
emergence of new global forms of folklore. Traditional folklore genres
such as jokes, anecdotes, riddles, etc., still occur as forms of e-folklore but
new forms of a multi-media character are also evident. In addition, the
era of e-folklore has spawned a new transnational language based upon
English as well as a special behavioural code (‘netiquette’). However,
128
classifying and codifying e-folklore presents new problems. Questions
of originality and authenticity arise; and political, ethical and property
rights issues must all be addressed.
Key words: еlectronic folklore (e-folklore), digital electronic
communication, new global forms of folklore, netiquette.
«Взування черевиків 30 сек. Прогулянка до виборчої
дільниці 600 сек. Голосування 120 сек. Споглядання
незадоволеної міни Качура1 після виборів БЕЗЦІННЕ:-)»
(текст SMS-повідомлення, відісланого під час перед ви-
борчої кампанії,18–21.10.2007).
Початок історії міжособистісного спілкування починається
з доби кроманьйонців (ранній палеоліт), звісно ж, якщо припус-
тити, що система мови сформувалася власне в той час. Минуло
тридцять тисяч років, поки людина опанувала мистецтво пись-
ма. Отже, протягом тисячоліть способи комунікації не підлягали
істотним змінам, а світ усної культури домінував над світом пи-
семної культури. Цієї ситуації не змінив навіть винахід Гутенбер-
га в середині XV ст., оскільки писемні і друковані форми повідо-
млень були доступні лише вузькому колу освічених людей.
Ситуація змінилася лише в середині ХІХ ст. – через п’ять
тисяч років після винайдення письма. Завдяки поступовій
демократизації суспільного життя в Європі, а також у результаті
боротьби з неграмотністю і появи масового читача писемна
культура стає домінуючою. Винахід телеграфа, телефона, грамо-
фона і фотоапарата у другій половині ХІХ ст. привів до стрімкого
поступу комунікативних технологій. У ХХ ст. з’явилося бага-
то нових видів комунікації: радіо, телебачення, комп’ютери,
сателітні системи зв’язку тощо. Розвиток кібернетики в другій
половині ХХ ст. спричинив удосконалення комунікаційних та
1 Президент Польщі Лех Качинський – об’єкт безлічі жартів і пародій
у польських мас-медіа (прим. перекладача)
129
інформаційних технологій – на сімдесяті та вісімдесяті роки
припадає розвиток так званих нових медіа-ресурсів, які запо-
чаткували епоху глобального інформаційного суспільства.
У дев’яностих роках ХХ ст. нові засоби комунікації стали до-
ступними для всіх, про що свідчить популярність персональ-
них комп’ютерів і мобільних телефонів. Одним із наріжних
каменів технологічної революції став винайдений 1989 р. Тімом
Бернерсом Лі Інтернет. Він, неначе павутина (англ. www – World
Wide Web), уже в 1992 р. охопив один мільйон комп’ютерів у
понад 100 країнах. 2007 р. кількість комп’ютерів у світі пере-
вищила 1 млрд (у Польщі – 8,5 млн), а мобільних телефонів –
1,5 млрд (у Польщі – близько 30 млн).
Справжня революція в галузі телефонних комунікацій від-
булася із запровадженням мультимедійних послуг – надсилан-
ня повідомлень, наприклад через оператора ISDN (Integrated
Services Digital Network), звуку, образу і даних у цифровій (дігі-
тальній) формі. Мобільні телефони почали виконувати функції
підручних міні-фотоапаратів і міні-комп’ютерів, у яких елек-
тронне повідомлення називається SMS (англ. Short Messaging
Service), а MMS (англ. Multimedia Messaging Service) зробила
мож ливим пересилання фотознімків та відеосюжетів.
Такий динамічний, безпрецедентний в історії люд-
ства технологічний поступ дозволив людині блискавично
обмінюватись інформацією на глобальному рівні та уможли -
вив для неї вихід у новий просторовий (так званий кіберне-
тичний) вимір з його віртуальною дійсністю. Комп’ютер, мо-
біль ний телефон і всі похідні інтерактивні цифрові пристрої
витворили нову комунікаційно-культурну сферу, яка пройшла
шлях від епохи мультимедій, через вторинну усність (термін
Вальтера Джексона Онга), аж до цифрової культури.
Для спеціаліста з культурної антропології поняття «циф-
рова (дігітальна) культура» видається ближчим, оскільки для
культури загалом характерне творення і переказування зна-
130
чень за допомогою певних кодів (чи, правильніше, катего-
ризації понять), які в сучасному світі підлягають цифрово-
му перекодуванню (дігіталізації). Очевидно, що дігіталізація
культури глобально пов’язана з концентрацією думки, утім,
слід пам’ятати, що це стосується заледве однієї шостої части-
ни людства. Парадоксально, але факт: другий після Силіконо-
вої Долини світовий комп’ютерний центр, розташований біля
індійського міста Бангалор, нараховує понад 6,5 млн жителів,
але більшість із них навіть не користується електрикою!
На наших очах розвивається цифрова культура, яка
спричиняє адекватні та різноманітні зміни в різних життєвих
сферах сучасних високо- і середньорозвинутих суспільств,
а також тих соціумів, які до них наближаються. Оскільки
тріумфальна хода «технополісу» (термін Ніла Постмана) три-
ває, цифрова культура стає живою лабораторією суспільних
наук, про що свідчать численні публікації багатьох світових
і вітчизняних (тобто польських. – Прим. перекладача) нау-
кових авторитетів. Цій дискусії немало сприяє польський
міждисциплінарний журнал «Трансформації», редагований
про фесором Лехом В. Загером, який надає слово як апологе-
там нової культури, так і її критикам.
До нових явищ культури не можуть залишатися байдужи-
ми також фольклористи, які вживають поняття «фольклор»
стосовно форм безпосередньої комунікації між людьми, що
віддзеркалює неформальне знання, самоідентифікацію, цін-
ності і правила поведінки групи, стереотипний світогляд, тра-
диційне мистецтво, мову, вірування, звичаї та обряди тощо.
Для спеціаліста з культурної антропології фольклор – як час-
тина символічної культури – виявляє також повсякденну ре-
альність групи: її позиції, думки, упередження, страхи стосов-
но чужих, незнаних або ризикованих явищ чи ситуацій.
Індивідуальні лише на перший погляд, разові фольклор-
ні оповіді, що стосуються певної проблеми, є насправді проек-
131
цією повсякденного мислення, яке має універсальний характер.
Фольклорна оповідь завжди мала характер анонімний, колек-
тивний і мусила знаходити схвалення у групі, в якій функціону-
вала. Крім того, вона була мультиплікована у варіантах, які пере-
казуються синхронно в межах групи, а діахронно – передаються
з покоління в покоління, стаючи предметом постійного процесу
творення та відтворення. Згадані тут риси (варіантність і дина-
мізм оповіді) сприяли функціонуванню традиційного фолькло-
ру, який не існує поза локальними спільнотами, культур тради-
ційного типу чи, зрештою, культур середовищно-професійних.
У такому розумінні фольклор ототожнювався з мистецтвом
слова (усною літературою), з часом він почав використовувати
музику, письмо та інші виражальні засоби, і зрештою потрапив
під нездоланний вплив масової культури. З плином часу змі-
нювалися засоби його вираження, ідейні та естетичні цінності,
однак функції фольклору не змінилися: універсальними зали-
шаються комунікативна, розважальна, культуротворча (як за-
сіб трансляції культурних цінностей) функції.
Невпинна глобалізація завдяки сучасним електронним тех-
нологіям витворила новий стиль міжособистісної комунікації –
і не тільки в найближчому оточенні, а й у різних куточках світу.
Мобільні телефони та Інтернет – ця своєрідна всесвітня енци-
клопедія народного знання у глобальному вимірі – слугують не
лише для пошуку інформації, а й одночасно для розваги, для
товариських контактів on line, для обміну особистими погляда-
ми, думками. Ці нові засоби комунікації дають змогу миттєво
реагувати на нові факти та явища, а також обмінюватися емо-
ціями, даючи вихід радості, смутку чи агресії її користувачів.
Така можливість безпосереднього реагування в міжнародному
масштабі стала причиною формування специфічного різнови-
ду писаного, усного і візуального фольклору транснаціонально-
го характеру, та й, зрештою, і глобального фольклору, що пере-
дається електронним шляхом (e-folklor).
132
Традиційний фольклор, що передбачає передавання ін-
формації «з уст в уста», неможливий без виконавців – опо-
відачів, народних співців, бардів, мандрівних «менестрелів»,
оповідачів анекдотів (жартівників) та інших носіїв фольклор-
ної традиції. Сьогодні таку роль може виконувати кожен, хто
має можливість використовувати матеріальні засоби переда-
чі інформації між адресатом і адресантом. Давній фольклор
мав локальний вимір, тому сильно впливав на самоідентифі-
кацію середовища і групи. Сучасний e-folklor втратив локаль-
ний характер, він більше не диференціюється за середовищем
побутування, швидше поширюється, потрапляючи до більшої
кількості адресатів, і переміщується, часто ігноруючи етнічно-
культурні та просторові кордони.
Різницю між традиційним і сучасним механізмом передачі
фольклору можна проілюструвати схемою, де S позначає адре-
санта (виконавця, творця, суб’єкта – наприклад, казкаря,
співака, оповідача), R – адресата (слухача, глядача, читача), M –
технічний засіб передачі інформації (рукопис, друковане ви-
дання, аудіозапис, відеозапис) (див. схему).
ПРИРОДНА КОМУНІКАЦІЯ
R (S)
R (S) R (S) R (S)
R (S) R (S)
133
КОМУНІКАЦІЯ
«ТЕХНІЧНОГО» ТИПУ
R
М R
R
S
Традиційні форми (жанри) фольклору, по суті, залиша-
ються незмінними. Візьмемо, наприклад, хоча б плітки, чут-
ки, персональні наративи, анекдоти, жарти, байки, перекази,
легенди, пісні, замовляння, дотепи, загадки, римівки, пародії,
а також жанри, що зберігають так звану індивідуальну і колек-
тивну пам’ять (меморати, хронікати), зрештою, різноманітні
типи ігор і забав. Під впливом нових мас-медійних засобів ба-
гато традиційних жанрів зазнали модифікації, функціоную-
чи у змішаній формі: слово – написання – звук – образ (часто
у формі анімації), з’явилися також цілком нові анімаційні фор-
ми. Їх трансляція відбувається через SMS, комп’ютерні ігри,
електронну пошту, блoги, чати і багато інших форм електрон-
ної комунікації.
Завдяки найдемократичнішій формі мас-медіа – Інтерне-
ту – плітка, чутка чи жарт облітають світ протягом хвилини.
Причому поширюють їх найактивніші інтернет-користувачі –
а це переважно молодь та офісні працівники. Повідомлен-
ня e-фольклору множаться в межах, які навіть важко уявити,
швидко змінюють адресатів і «ховаються» в різних тематичних
134
сайтах на просторах www. Утім, вони так само швидко зника-
ють, як і з’являються, даючи місце наступним актуальним яви-
щам. Тому знаходити давніші повідомлення нелегко, навіть
якщо користуєшся популярними пошуковими системами. Час-
то в цьому не допомагає навіть молитва до патрона Інтернету –
святого Ізидора із Севільї (Isidorus Hispalensis, 560–636 н. e.).
Важливу роль у трансляції e-фольклору відіграє мова
учасників комунікації. Англійська, як мова першовідкривачів
медіа-технологій, стала спільною, глобальною мовою, яка
виконує функції сучасної «lingua franca». Для окреслення дис-
курсу електронної комунікації існує багато різних назв, зо-
крема: Netspeak, Cyberspeak, Netlish, Weblish, Internet Language,
Electronic Language, Interactive Written Discourse, Computer-
Mediated Communication (CMC).
Переймаючи комунікаційні технології, інші мови одночас-
но запозичили англійський лексичний запас – і не лише тех-
нічну термінологію, а й своєрідний жаргон, який з’явився
саме завдяки стрімкому прогресу у сфері медіа-технологій. Це
не лише певні назви, а й популярні – в міжнародному масш-
табі – англійські абревіатури. Цей жаргон створив також суб-
жаргони, поширені передусім серед користувачів інтернету та
SMS-послуг, включаючи елементи «таємної» мови (для «сво-
їх») зі спеціальним кодом, що нагадує таємні мови дітей чи
ув’язнених. До таких «таємних» мов належить, наприклад,
«a leet» (походить від англ. elite), особливістю якої є трансліте-
рація слів з використанням цифр, літер алфавіту та інших гра-
фічних знаків (у фонетичному записі і прочитанні) або ж спе-
ціальних друкарських помилок.
Інтеграційну функцію в повідомленнях e-фольклору ви-
конують також графічні знаки і піктограми, що слугують
для вираження емоцій. В англійській мові вони називають-
ся emoticons і smileys, у польській мові – «śmieszki» i «buźki»
(в українській – смайлики. – Прим. перекладача).
135
Мова e-фольклору є новим різновидом загальнонародної
мови, яка перебуває між писемною та розмовною формами,
зазнає постійної еволюції, проникає в розмовну мову, а також
у написані від руки повідомлення. Однак ця мова зберігає свої
характерні риси, а саме: тяжіння до сконденсованої й експре-
сивної оповіді, наявність певного коду, використання формул,
неологізмів, абревіатур і зменшувальних форм, ігнорування
традиційних орфографічних норм, насамперед пунктуації.
Мова е-фольклору сприяє підтриманню спільних правил
і заборон для її користувачів. Ці звичаї називають нетикетом
(англ. netiquette), або неписаним зібранням правил користуван-
ня Інтернетом, інакше – інтернетного savoir-vivre (з фр. «вміння
жити»). Цей неписаний «статут» має вже певні традиції, що
зазнають постійної модифікації. До основних правил нале-
жить, зокрема, вимога відповідати на e-mail так швидко, як
це тільки можливо, ознайомлення зі списком FAQ (Frequently
Asked Questions) перш ніж ставити запитання, вимога писати
саме на заявлену тему, заборона надсилати «на канал» надто
великі повідомлення, надокучати іншому користувачеві, вжи-
вати в повідомленнях вульгаризми, надсилати e-mail’и одно-
часно кільком групам і засмічувати Всесвітню мережу, писати
тільки великими літерами, що сприймається як крик, а також
ряд інших норм поведінки. Прикладом поведінкових норм,
що суперечать нетикету, є хоча б «flamewar», або війна заради
образи, яка відбувається в межах дискусійного або тематич-
ного форуму. Свідоме і вперте протистояння принципам не-
тикету може стати причиною дисциплінарного відсторонення
користувача з дискусійного форуму або чату чи навіть заборо-
ни доступу на сервер.
Вказані вище елементи е-фольклору не вичерпують про-
блематики цього явища, яке вимагає детальніших досліджень
і систематизації. Традиційна фольклористика ґрунтувалася на
збиранні фольклорних одиниць, їх класифікації, архівізації та
136
інтерпретації згідно з методологічними настановами, прийня-
тими дослідником. У випадку е-фольклору збирати матеріал
стає певною мірою простіше: польові дослідження обмежу-
ються медіальним простором, а збирач може працювати як
невидимий спостерігач, що підглядає за повідомленнями ін-
ших учасників, і трактувати досліджуваний матеріал як дже-
рела, отримані з Інтернету.
Але з іншого боку, збирач е-фольклору стикається з прин-
циповими труднощами, пов’язаними з неможливістю
автентичної ідентифікації носія (наратора), який «маскується»
за будь-якою назвою чи псевдонімом («handle», «nickname»).
Крім того, він часто приховує власну віртуальну ідентичність
за допомогою «аватарів» (маленьких малюнків, які втілюють
якийсь репрезентативний елемент особистості наратора). Ав-
тор повідомлення може взагалі не повідомляти, ким він є,
може видавати себе за чоловіка, будучи насправді жінкою,
може представитися молодою людиною, будучи особою стар-
шого віку, або описати себе як багатого і привабливого, будучи
насправді кимось іншим, може писати «з місця роботи», пере-
буваючи насправді у в’язниці. Ці маніпуляції відображені, на-
приклад, у роботі служби знайомств.
Проблема верифікації ідентичності є, очевидно, однією
з багатьох «больових точок» Всесвітньої мережі. Щодо інших
проблем, то слід звернути увагу на етичний, політичний,
комерційний і правничий аспекти, а також питання охорони
інтелектуальної власності і культурного спадку.
Багато труднощів виникло також із візуальним фолькло-
ром (PhotoShop-lore), що походить від так званого XeroxCopy-
lore і поширюється з 1990 року за допомогою додатків до
e-mail’ів. Ці додатки розсилаються в межах певних груп, з яки-
ми дослідник може не мати жодного контакту. Різнобарвні
жартівливі малюнки та фотографії, часто мультипліковані
і графічно перероблені, – це блискавичний коментар до бага-
137
тьох суспільних явищ, це своєрідна ars electronica. PhotoShop-
lore є, по суті, функціональним відповідником усних анекдотів
і віддзеркалює ті самі розчарування, упередження, культурні
табу або потреби людської фантазії. Цей матеріал для
дослідника справді дуже цікавий – у цьому ми переконалися,
збираючи е-фольклор, пов’язаний з темою тероризму, після
трагедії 11 вересня 2001 р. Зауважимо, що візуалізація жарту
не обмежується лише повідомленнями у додатках до e-mail’ів,
а виявляється також у відеороликах (наприклад, Quicktime)
і мультфільмах (Macromedia), зрештою, розсилається у формі
презентації (PowerPoint). Ці останні, які ми продемонструва-
ли на заняттях з е-фольклористики студентам етнології Лод-
зинського університету, підтверджують синкретичний харак-
тер фольклору як мистецтва вже не наївного, а цілком свідомо
створеного і відтворюваного.
Окремим є питання збирання і зберігання е-фольклору,
який «живе» дуже короткий час. Відтоді як існує фольклори-
стика, запис і архівізація фольклору – з огляду на ефемерний
характер явища – відбувалися під гаслом порятунку зни-
каючого матеріалу від вимирання. Однак старі фольклорні
архіви вже не можуть виконувати своєї місії документу-
вання культурних артефактів відповідно до нових потреб.
Створення сучасного електронного фольклорного архіву
ще попереду. Над цією проблематикою працює комітет
з е-фольклору при Міжнародному товаристві з дослідження
фольклорної нарації (ISFNR), активним членом якого є ав-
торка цієї статті.
Отже, сучасні засоби передачі інформації не знищили тра-
диційної усної комунікації, за допомогою якої поширю ється
фольклор. Вони лише розширили до глобальних масштабів
кількість її учасників і вплинули на розвиток модифікованих
форм фольклорних повідомлень.
138
Література
Brednich R. W. Humor im Cyberspace. – Freiburg, 2005. –
www.worldwidewitz.com.
Globan-Klas T., Sienkiewicz P. Społeczeństwo informacyjne: szanse,
zagrożenia, wyzwania, 1999.
Krawczyk-Wasilewska V. Po 11 września, czyli folklor polityczny jako wyraz
globalnego lęku // Literatura Ludowa. 2003. – N 3(47). – S. 25–34; версія англ.:
Post September 11th: Oral and Visual Folklore in Poland as an Expression of the
Global Fear // Consciousness, Literature and the Art. – 2003. – Vol. 4. – N 63. –
www.aber.ac.uk/tfs/journal.
Krawczyk-Wasilewska V. E‑Folklore in the Age of Globalization // Fabula. –
2006. – 3/4 (47). – S. 248–254.
Miller D., Slater D. The Internet. An Ethnographic Approach // Berg Pub‑
lishers – New York, 2000.
Ong W. J. Oralność i piśmienność. Słowo poddane technologii. – Lublin, 1992.
Postman N. Technopol – Triumf techniki nad kulturą. – Warszawa, 1995.
Переклад з польської О. Лобащук
Автор описывает появление на протяжении последних 15 лет ново- описывает появление на протяжении последних 15 лет ново-описывает появление на протяжении последних 15 лет ново- появление на протяжении последних 15 лет ново-появление на протяжении последних 15 лет ново- на протяжении последних 15 лет ново-на протяжении последних 15 лет ново- протяжении последних 15 лет ново-протяжении последних 15 лет ново- последних 15 лет ново-последних 15 лет ново- 15 лет ново-лет ново-
го типа фольклора (представленного как электронный фольклор или
«э-фольклор»), вызваного развитием цифровой электронной комму-
никации. Электронная революция, которая началась в середине про-
шлого века, в особенности развитие Интернета и технологий мобиль-
ной связи в 1990-х годах, стали причиною появления новых глобаль-
ных форм фольклора. Традиционные фольклорные жанры, а имен-
но: шутки, анекдоты, загадки и т. п., все еще встречаются как формы
электронного фольклора, однако появляются новые формы фольклора
мультимедийного характера. Эра э-фольклора вызвала появление спе-
циального поведенческого кода («нетикет»). Однако классификация
и кодификация э-фольклора выявляют новые проблемы. Возникают
вопросы происхождения и автентичности э-фольклора, особого вни-
мания требуют политические и этические проблемы, а также вопросы
охраны интеллектуальной собственности.
Ключевые слова: электронный фольклор (э-фольклор), цифро-
вая электронная коммуникация, новые глобальные формы фольк-
лора, нетикет.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18009 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0051 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T15:00:16Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кравчик-Василевська, В. 2011-03-13T22:06:02Z 2011-03-13T22:06:02Z 2009 Електронний фольклор як явище цифрової культури / В. Кравчик-Василевська // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 127-138. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18009 81’276:316.454.5:004.738.5 Авторка описує появу протягом останніх 15 років нового типу фольклору (зображеного як електронний фольклор чи «е-фольклор»), спричиненого розвитком цифрової електронної комунікації. Автор описывает появление на протяжении последних 15 лет нового типа фольклора (представленного как электронный фольклор или «э-фольклор»), вызваного развитием цифровой электронной коммуникации. The author describes the emergence during the last 15 years of a new type of folklore (described here as Electronic Folklore or «E-Folklore») that has been enabled by the development of the world-wide age of digital electronic communication. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Проблеми сучасної славістики Електронний фольклор як явище цифрової культури Article published earlier |
| spellingShingle | Електронний фольклор як явище цифрової культури Кравчик-Василевська, В. Проблеми сучасної славістики |
| title | Електронний фольклор як явище цифрової культури |
| title_full | Електронний фольклор як явище цифрової культури |
| title_fullStr | Електронний фольклор як явище цифрової культури |
| title_full_unstemmed | Електронний фольклор як явище цифрової культури |
| title_short | Електронний фольклор як явище цифрової культури |
| title_sort | електронний фольклор як явище цифрової культури |
| topic | Проблеми сучасної славістики |
| topic_facet | Проблеми сучасної славістики |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18009 |
| work_keys_str_mv | AT kravčikvasilevsʹkav elektronniifolʹklorâkâviŝecifrovoíkulʹturi |