Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області

У статті проаналізовано інструменти диверсифікації ринків. Досліджено стан розвитку експортної діяльності України та Запорізької області в умовах пандемії. Визначено основні загрози зовнішньоекономічній діяльності. Виявлено, що в Україні відсутній законодавчо обґрунтований механізм взаємодії держави...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник економічної науки України
Date:	2021
Main Author:	Осадча, Н.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Subjects:	Регіональна економіка
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180106
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області / Н.В. Осадча // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 1 (40). — С. 60-67. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859650842104168448
author	Осадча, Н.В.
author_facet	Осадча, Н.В.
citation_txt	Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області / Н.В. Осадча // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 1 (40). — С. 60-67. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник економічної науки України
description	У статті проаналізовано інструменти диверсифікації ринків. Досліджено стан розвитку експортної діяльності України та Запорізької області в умовах пандемії. Визначено основні загрози зовнішньоекономічній діяльності. Виявлено, що в Україні відсутній законодавчо обґрунтований механізм взаємодії держави та галузевих громадських організацій. Певні намагання побудувати механізм діалогу влади та бізнесу є непослідовними. Для просування цих процесів потрібні структури, які б могли чітко сформулювати органам влади свої актуальні вимоги і відстоювати інтереси своїх галузей усіма конституційно можливими засобами, тобто позиціонувати себе та захищати свої інтереси в державних органах виконавчої влади. В статье проанализированы инструменты диверсификации рынков. Исследовано состояние развития экспортной деятельности Украины и Запорожской области в условиях пандемии. Определены основные угрозы внешнеэкономической деятельности. Выявлено, что в Украине отсутствует законодательно обоснованный механизм взаимодействия государства и отраслевых общественных организаций. Определенные попытки построить механизм диалога власти и бизнеса являются непоследовательными. Для продвижения этих процессов необходимы структуры, которые бы могли четко сформулировать органам власти свои актуальные требования и отстаивать интересы своих отраслей всеми конституционно возможными средствами, то есть позиционировать себя и защищать свои интересы в государственных органах исполнительной власти. The article analyzes the tools of market diversification. The situations of the state of development of export activity of Ukraine and Zaporizhia region in the conditions of pandemic are investigated. The study identifies the main threats to foreign economic activity. In Ukraine, there is no legally justified mechanism for interaction between the state and sectoral NGOs. Some attempts by the state to build a mechanism for dialogue between government and business are inconsistent. To advance these processes, structures were needed that could clearly articulate their current demands to the authorities and defend the interests of their branches by all constitutionally possible means, ie could position themselves and defend their interests in state executive bodies.
first_indexed	2025-12-07T13:33:13Z
format	Article
fulltext	ОСАДЧА Н. В. 60 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ УДК 330.5:339.564(477.64) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).60-67 Наталія Вікторівна Осадча д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0001-5066-2174 e-mail: nosadcha86@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Дніпро КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКСПОРТНОЇ СТРАТЕГІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ Вступ. Експортна стратегія — це п’ятирічний план роботи, розроблений у результаті проведення низки консультацій із державними та приватними стейкхол- дерами. Ця Стратегія спрямована на впорядкування сектору та підвищення його конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародному ринках. Консоліда- ція та об’єднання сектору, створення сприятливого бізнес-середовища, сприяння інтернаціоналізації та розвитку експорту є ключовими елементами успіш- ного зростання креативних індустрій. Для досягнення цілей Стратегії зацікавлені сторони повинні реалізу- вати та координувати конкретні дії, контролювати прогрес та мобілізувати усі необхідні ресурси. Україна має значний потенціал для консолідації та перетворення креативних індустрій на високоефек- тивний сектор економіки, який створює робочі місця та отримує валютну виручку. Однак національний сектор креативних індустрій досі перебуває на стадії формування та становлення, якій властиве недостатнє розуміння різниці між культурою як суто інтелекту- альним зусиллям, побудованим на традиціях і соціаль- ній поведінці, та креативною економікою як викори- станням творчого таланту для комерційних цілей. Ця Стратегія є першою спробою на рівні держави визна- чити, організувати та перетворити потенціал сектору креативних індустрій на видимі економічні результати. Довгий час даний сектор розглядався лише з точки зору його здатності генерувати некомерційну, симво- лічну, нематеріальну та освітню цінність. Визнання та пріоритизація сектору в Експортній стратегії України («дорожній карті» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017-2021 рр., схваленій Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1017-р на- дало поштову до розвитку креативних індустрій як окремого сектору економіки. З метою забезпечення безперервної та система- тичної роботи з розвитку сектору уряд здійснив крок уперед і розпочав розроблення ґрунтовного та консо- лідованого плану конкретних завдань і заходів. Існуючі обмеження сектору креативних індустрій необхідно вирішувати в коротко- та середньостроковій перспективі, щоб забезпечити його зростання та ди- версифікацію. По-перше, не існує узгодженого фор- мального визначення та визнання сектору ані на рівні державної політики, ані у відповідних актах законо- давства. Відтак, ініціативи сектору залишаються роз- різненими та відокремленими. По-друге, державно- приватний діалог між урядом і бізнесом не налагодже- ний. Ролі та обов’язки відповідних державних органів та інституцій є недостатньо чіткими для ефективного управління сталим розвитком сектору. По-третє, кре- ативні індустрії характеризуються обмеженою співпра- цею в межах сектору та між підсекторами, що призво- дить до низької конкурентоспроможності вироблених товарів і послуг на внутрішньому й міжнародному ринках. Крім того, режим стимулювання залучення внутрішніх та іноземних інвесторів, а також підтримки підприємств, які бажають вийти на світовий ринок, є неналежним. Заходи щодо просування креативних то- варів і послуг не об’єднані спільним баченням та стра- тегією розвитку української пропозиції за кордоном. Аудіовізуальна індустрія є перспективним напря- мом для розвитку різноманітних креативних підсекто- рів в Україні. Наразі кіноіндустрія розглядається як основний підсектор креативних індустрій, оскільки саме вона має потенціал об’єднати інші креативні ін- дустрії у своєму ланцюгу створення вартості (саунд- трек, дизайн костюмів, сценарій, сценографія, роз- кадровка, анімація, спецефекти тощо). Уряд виступив з ініціативою щодо створення сприятливих умов для забезпечення зростання та підвищення конкуренто- спроможності кіноіндустрії. Водночас існують і певні обмеження, які наразі перешкоджають кіноіндустрії реалізувати свій потенціал повною мірою. Стратегія спрямована на те, щоб створити належні засади роз- витку креативних індустрій та їхнього перетворення на потужний експортоорієнтований сектор. Це перетво- рення потребує продуманого й узгодженого комплексу дій, структурованого навколо чіткого бачення, під- кріпленого визначеними стратегічними цілями, які досягатимуться завдяки реалізації низки конкретних заходів відповідно до Плану завдань і заходів. Відповідно до загального бачення Стратегія ви- значає три стратегічні цілі: 1. Організувати та консолідувати сектор креатив- них індустрій. З урахуванням різноманітності сектору та його поточного етапу розвитку, першим кроком є розуміння засад роботи та структури сектору креатив- них індустрій, підвищення його ефективності та зао- хочення кооперації. На рівні державної політики уряд України повинен визначити особливості та структуру індустрії, визнати її важливість для економіки, прийняти й оновити секторальну стратегію, пріорити- зувати її впровадження у стратегічних програмних до- кументах, а з точки зору інституційної організації — заохочувати офіційний державно-приватний діалог, який би сприяв розвитку сектору згідно з пріоритет- ними напрямами. Інституція, яка забезпечуватиме державно-приватний діалог, тісно співпрацюватиме з іншою установою, яка виступатиме як представниць- кий орган індустрії та представлятиме загальне ба- чення й інтереси сектору у відносинах з урядом/дер- жавою. 2. Адаптувати та модернізувати українську пропо- зицію товарів і послуг у пріоритетних підсекторах за- вдяки розбудові секторальних зв’язків, удосконаленню ОСАДЧА Н. В. 2021/№1 61 навичок, збільшенню обсягу інвестицій. Креативні ін- дустрії України мають розробити конкурентно-орієн- товану ціннісну пропозицію, яка відповідатиме потре- бам і запитам споживачів. Оскільки креативне мис- лення є ключовим нематеріальним внеском у вироб- ничий процес, кваліфіковані вузькопрофільні фахі- вці — це запорука ефективності та продуктивності ін- дустрії. Отже, зміцнення української креативної про- позиції потребує розвитку відповідної фахової освіти, програм мобільності, міжнародного обміну знаннями та досвідом. Водночас розвиток програм надання тех- нічної та фінансової підтримки, що надається урядом і секторальними інституціями, має передбачати пріо- ритетні заходи щодо стимулювання розширення креа- тивної пропозиції та її диверсифікації відповідно до вимог національного та міжнародних ринків. 3. Сприяти інтернаціоналізації та експортній орі- єнтації з метою розширення ринкових можливостей і сталого зростання сектору. Для виходу на міжнародні ринки необхідно здійснити низку заходів. Охорона прав інтелектуальної власності (включно з ефектив- ною системою примусового виконання) відповідно до європейського законодавства, спрощені правила ва- лютного контролю для розвитку експорту та поши- рення електронної комерції наразі є ключовими на- прямами розвитку сектору. Крім технічних аспектів інтернаціоналізації, Україні необхідно створити та за- провадити ефективну брендингову програму для пози- ціонування країни як конкурентоспроможного гравця на ринку креативних продуктів. Потужний брендинг має супроводжуватися рекламними кампаніями, орга- нізованими шляхом комунікації із засобами масової інформації, членства в міжнародних програмах / асо- ціаціях та участі у заходах сектору. Координація зу- силь, моніторинг прогресу та мобілізація ресурсів є вирішальними для успішного досягнення визначених стратегічних цілей. Вплив заходів, передбачених ПЗЗ, залежить від низки чинників, зокрема, мотивації та зу- силь стейкхолдерів (включно з активним залученням представників бізнесу), систематичної координації дій та комунікації між органами, які відповідають за здій- снення певних заходів, а також готовності публічних і приватних стейкхолдерів виділяти необхідні ресурси. Після виникнення пандемії, обвалення цін на нафту світ став на порозі глобальної фінансової кризи. Кожна країна повинна розробляти стратегію розвитку власного потенціалу та виходу з кризи. Метою статті є створення механізму диверсифі- кації експортного потенціалу Запорізької області. Перспективи створення механізму диверсифікації ризиків досліджують вітчизняні вчені, такі як А. Да- ниленко, О. Антонюк, П. Антонюк, Н. Строченко, О. Барилович, О. Бородіна, І. Залуцький, В. Збарсь- кий, Ю. Лузан, В. МесельВеселяк, Б. Пасхавер, А. Пі- кус, В. Зубець Так, роботи О. Бариловича [1] присвя- чено аналізу стану проблемам зовнішньої торгівлі цією продукцією; А. Задої [2] —питанням зовнішньої тор- гівлі України, зокрема АПК; С. Кулицького [3] — пи- танням трансформації економіки; І. Гужви [4] — ана- лізу інструментів торговельного захисту та торговель- ній війни. В. Ляшенко, Є. Котов розглядають ство- рення режиму стимулювання експорту як баланс сти- мулів та обмежень [5-10]. В. Галасюк значну увагу приділяє створенню механізму кредитування експорту [11]. Результати дослідження. Як свідчать оперативні дані Державної митної служби України, останнім ча- сом стрімко зростає постачання вітчизняної сільсько- господарської та промислової сировини на азіатський ринок. Якщо в національному експорті до країн ЄС частка сировини впродовж останніх років стабільно зменшується на користь товарів із більшою доданою вартістю, то в торгівлі з країнами Азії спостерігається дедалі виразніший тренд щодо посилення сировинної спеціалізації. Першість тут утримує Китай, який останнім часом різко нарощує закупівлі української залізорудної сировини, зерна та лісоматеріалів. Змагання за продовольчу сировину та провоко- ване нею зростання «ножиць цін» для продукції тва- ринництва вже створило загрозу кризи в галузях із глибшою переробкою в Україні. Зокрема, нещодавно галузеві асоціації українських виробників м’яса звер- нулися до уряду з приводу різкого подорожчання вар- тості кормів в Україні (близько 70% собівартості кін- цевої продукції). За рік ціни на кукурудзу на внутріш- ньому ринку у гривнях зросли на 65%, а на фуражну пшеницю, яку використовують для годівлі тварин, — на 57%. Інший важливий компонент комбікорму — шрот олійних культур — подорожчав на 40%. Ще більш стрімкими темпами зростають експортні ціни впро- довж останнього часу: якщо влітку ціни на кукурудзу перебували в діапазоні 140-150 дол. / т, то зараз у портах вони вже перевищили 220 дол. / т, попри роз- пал жнив. Ціни на пшеницю взагалі перевищили 240 дол. / т. Водночас можливостей для аналогічного підвищення цін на м’ясо без зменшення обсягів ви- робництва немає, що створює загрозу поглиблення спаду в цих галузях і суміжних сферах харчової про- мисловості. Україна з кожним роком дедалі гірше ви- тримує конкуренцію з виробництва готової продукції та в гірничо-металургійному комплексі. Якщо експорт руди динамічно зростає, то виробництво сталевого прокату зменшується. Водночас у світі сталь і далі ви- плавляють, а в Азії навіть збільшують обсяги її вироб- ництва. Зокрема, за даними Worldsteel, обсяг виплав- леної сталі у вересні 2020 р. у Китаї був на 10,9% біль- шим, ніж торік, у Тайланді — на 10,3, у В’єтнамі — на 45, у Південній Кореї — на 2,1%. Щоб зупинити перетворення України на своє- рідну ресурсну «комору» переважно азіатських держав, уряд повинен коригувати цю тенденцію та поступово усувати її. Наприклад, шляхом створення більш вигід- них умов для переробки сировини в Україні та заохо- чення експорту вже готової продукції. Посилення опо- даткування сировинних товарів здатне не лише зни- зити економічну доцільність їх експорту, але і підви- щити прибутковість, а отже, привабливість для розви- тку переробних виробництв в Україні, а також збіль- шити надходження до бюджету і зменшити потребу в зовнішніх позиках. Досягати цієї мети можна різними шляхами. Ідеться і про запровадження експортних мит, які можуть ускладнити зобов’язання України за торговельними угодами, і про застосування інших ін- струментів. Зокрема, про квотування обсягів експорту сировини, що створило б її надлишок на внутріш- ньому ринку і в такий спосіб знизило внутрішні ціни порівняно з експортними. Іншим варіантом могло б стати збільшення ренти на видобуток руд та інших ко- рисних копалин і земельного податку за одночасного зниження на ту саму суму податків для виробників продукції з вищою доданою вартістю, які є спожива- ОСАДЧА Н. В. 62 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ чами відповідної сировини. Або використання додат- кових бюджетних надходжень, отриманих із ресурсних галузей, для пільгового кредитування чи / і прямого субсидування тих виробників, які інвестуватимуть у розширення переробки сировини. Так, експорт зерна та олійних, малооброблених лісоматеріалів чи рудної сировини ставатиме менш привабливим, а їх пере- робка в Україні й експорт уже готової продукції — більш привабливим і для вітчизняного, і для трансна- ціонального бізнесу. Слід відзначити, що країни світу зіткнулися із залежністю від експорту Китаю, який був ізольований із грудня 2019 р., зокрема експорту фар- мацевтичної продукції. Зовнішня торгівля відіграє важливу роль в еконо- міці України. Протягом 2012-2016 рр. мала місце тен- денція скорочення виручки від експорту товарів з од- ночасним зменшенням обсягу експорту агропромис- лової продукції. Незважаючи на загальний негативний тренд, у 2017 р. спостерігалося зростання експорту, у тому числі на сільськогосподарську продукцію. За 2017 р. загальний експорт продукції склав 43,3 млрд дол. США, що на 19% більше ніж за 2016 р. За резуль- татами 2018 р. загальний експорт продукції з України становив 47,3 млрд дол. США, що на 9,2% більше по- рівняно з 2017 р.; у 2019 р. — 50,1 млн дол., що на 5,8% більше, ніж у 2018 р.; у 2020 р. — 49,3 млрд дол. (зни- зився на 1,7%) (рис. 1). Рис. 1. Загальний експорт по Україні, млн дол. [12] (за даними Державної статистики України) Слід відзначити необхідність розроблення про- грами щодо підвищення відсотка високотехнологічної продукції в загальному обсязі в Україні (за пронозами попит на цю групу товарів значно зросте). В Україні частка продукції високого рівня наукоємності дорів- нює 1,6%. Більшу частину експорту України становить продукція з низьким ступенем переробки, а частина продукції вищого ступеня переробки, насамперед ма- шин та устаткування, є незначною. Вітчизняні виробники вважають за краще екс- портувати продукцію низького переділу, частка гото- вих харчових продуктів складає 6,9% від усього екс- порту. Завдяки українському чорнозему, який дає мо- жливість отримувати високий урожай без інвестицій у технології; падінню ціни на нафту і газ, що призвело до здешевлення добрив і палива; відкриттю ринків ЄС національне сільське господарство зараз переживає свої найкращі часи. Однак загалом усі сировинні галузі втратили більшу частку своєї привабливості, та в подальшому їх важливість знижуватиметься ще більше. Спад в обробній промисловості у 2019 р. значно перевищив аналогічні показники добувної. Якщо в останній спад на 6% за результатами чотирьох місяців та на 11,2% із початку року був спровокований насам- перед зупинкою шахт, то в машинобудуванні вироб- ництво обвалилося на 36,6% у квітні та на 19,7% із по- чатку року, у легкій промисловості — на 37,8 та 13,6, у металургії — на 30 та 15,4, у деревообробці — на 23 та 8,3%. Серед великих галузей промисловості найкраще «почувається» харчова промисловість. Там вироб- ництво знизилося у квітні лише на 6,5%, а з початку року навіть зростало. Прогнозовано збільшилося в умовах пандемії і виробництво фармацевтичної про- дукції. Зберегло свої обсяги виробництво нафтопро- дуктів і хімічних виробів. Експорт зерна в поточному маркетинговому році (МР) станом на 1 червня 2020 р. перевищив показник за повний попередній маркетинговий рік (54,35 і 50 млн т відповідно). До кінця червня очікується ви- везення ще кількох мільйонів тонн торішнього вро- жаю (у травні, наприклад, ішлося про 3,5 млн т). Од- нак уже у другій половині року обсяги експорту його різко знизяться. Останні оцінки Мінекономіки свід- чать про високу ймовірність зниження цьогорічного урожаю зерна на 15 млн т порівняно з минулорічним. Це означає автоматичне зменшення фізичних обсягів його експорту у 2020-2021 МР принаймні на 25-30%. Обсяги експорту пшениці, за прогнозами екс- пертів, у другій половині 2020 р. будуть сильно обме- жені меншим урожаєм і необхідністю забезпечити внутрішні потреби. Натомість експорт кукурудзи не лише знизиться в тоннах, але і принесе значно менше валютної виручки внаслідок зниження цін на неї, що відбувається у зв’язку з використанням значної її час- тини у світі для виробництва біопалива. 0 10000 20000 30000 40000 50000 60000 2015 2016 2017 2018 2019 2020 38127,1 36361,7 43264,7 47334,9 50054,6 49212,9 ОСАДЧА Н. В. 2021/№1 63 Заходи, яких останнім часом уживають НБУ й уряд для стимулювання національної економіки, та- кож не здатні кардинально поліпшити ситуацію. НБУ різко знизив облікову ставку до 8%, і продовження циклу пом’якшення монетарної політики передбачає зниження облікової ставки до 7% на кінець 2020 р. Однак наразі це ще не обіцяє очікуваного ефекту для реального сектору економіки. Як було зазначено, ін- вестиції стрімко зменшуються. Водночас існує дедалі більше підстав вважати, що пом’якшенням скориста- ється не реальний сектор економіки, а спекулянти та фінансисти. Отже, не виправдається сподівання, що зниження облікової ставки в комплексі з іншими за- ходами, запровадженими НБУ, надасть економіці сти- мулу, необхідного для підтримання населення й біз- несу у складних поточних умовах, швидкого віднов- лення ділової активності та зниження рівня безробіття після завершення карантину. Запорізька область є експортоорієнтованим ре- гіоном, у якому обсяги експорту більш ніж удвічі пе- ревищують обсяги імпортних закупівель. За обсягами експорту Запорізька область посідає четверте місце се- ред регіонів України. Запорізький регіон належить до найбільш інвес- тиційно привабливих в Україні. Область входить у п’ятірку лідерів за обсягами експорту товарів, у де- сятку — за обсягами імпортованого товару. Основу зо- внішньої торгівлі Запорізької області становлять то- вари: на їх частку припадає 93,6-95% експорту. Аналіз експорту товарів Запорізької області у 2017 р. свідчить про відновлення зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Показники товарообороту після падіння у 2014-2016 рр. продемонстрували тенденцію до зрос- тання. З географічної точки зору, серед експортних операцій підприємств Запорізького регіону найбільша частка припадає на країни Азії, Європи. Необхідно відзначити факт нарощування підприємствами регіону присутності на нових ринках через зниження можли- востей реалізації товарів у РФ. Товарна структура свідчить про промислове спрямування експорту та на- явність потенціалу до нарощування продажів машин і обладнання. Зниження обсягу імпорту є важливою умовою для ефективного економічного зростання держави. Аналіз імпорту товарів свідчить про поступове зниження цих обсягів, крім 2017 р. У структурі імпорту Запорізької області є також товари — на їх частку припадає 94,2- 96,2% імпорту в різні роки. Найбільшою є питома вага імпорту товарів із країн СНД та Європейського Союзу. У структурі імпорту переважають мінеральні продукти для промислового комплексу регіону, а також ма- шини, обладнання та механізми. Моніторинг стану зовнішньої торгівлі свідчить, що головними напрямами посилення експортно-імпо- ртної діяльності підприємств області мають бути: ство- рення потужного експортного сектору; залучення іно- земних інвестицій; лібералізація і поліпшення товар- ної структури імпорту; гнучка податкова, цінова, де- позитна, кредитна, фінансова і валютна політика, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних опе- рацій; сприяння заходам щодо інтеграції економіки в європейські та світові господарські об’єднання, орга- нізації. У 2019 р. експорт товарів становить 3060,6 млн дол. США, або 91,2% порівняно з 2018 р. (рис. 2). Об- сяги імпорту до Запорізької області у 2019 р. значно зменшилися та становлять 1529,7 млн дол. США (рис. 3). Сальдо торговельного балансу Запорізької області протягом 2014-2019 рр. є додатним. У 2019 р. воно до- рівнює 1550 млн дол., у 2018 р. — 1614 млн дол. (рис. 4). Запорізька область є експортоорієнтованою та за- безпечує приплив іноземної валюти до України. Разом із тим переважаючі темпи зростання імпорту можуть свідчити про наміри підприємств розширювати виро- бництво за рахунок імпортованих ресурсів. У 2019 р. Запорізька область підтвердила свій статус регіону, який формує експортний потенціал України. Підпри- ємства регіону забезпечили 6,89% експорту України (проти 6,3% у 2016 р.) і 4,64% імпорту (проти 4,34% у 2018 р.). Рис. 2. Обсяги експорту Запорізької області, тис. дол. США [12] 0 500000 1000000 1500000 2000000 2500000 3000000 3500000 4000000 2014 2015 2016 2017 2018 2019 3730223,7 2931027,4 2296807,6 2980860,6 3377247,5 3080637,8 ОСАДЧА Н. В. 64 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 3. Обсяги імпорту до Запорізької області, тис. дол. США [12] Рис. 4. Сальдо обсягу зовнішньої торгівлі товарами Запорізької області, тис. дол. США [12] У 2019 р. до держав ЄС було направлено 29% експорту Запорізької області. Частка РФ в експорті підприємств Запорізької області становить 17%. Зміна розподілу експорту відбулася через скорочення екс- портних поставок до РФ на 3,1% (порівняно з 2016 р.) та одночасне збільшення експорту до держав-членів ЄС на 26,7%. Необхідно також відзначити факт нарощування підприємствами регіону присутності на нових ринках унаслідок зниження можливостей реалізації товарів у РФ. Водночас наявні торговельно-господарські зв'язки підприємств Запорізької області з підприємст- вами РФ усе ще створюють значний вплив на геогра- фічну структуру імпорту товарів. Частка РФ в імпорті становить більше третини (в основному через імпорт сировинних ресурсів). Товарна структура експорту у 2019 р. підтверджує статус Запорізької області як промислового регіону України. Основу експорту становить торгівля недоро- гоцінними металами (переважно продукцією чорної металургії), яка займає майже 57%. Це вказує на від- носно низький рівень доданої вартості в експорті ре- гіону. Продукція категорії «машини, обладнання та механізми» — 18,6% експорту. Зростання обсягу екс- порту цієї категорії за рік склало майже 42%, що свід- чить про поступовий перехід до експорту високотех- нологічної продукції. У структурі імпорту переважають мінеральні про- дукти для промислового комплексу регіону, а також машини, обладнання та механізми. Аналіз зовнішньої торгівлі товарами Запорізької області у 2019 р. свідчить про відновлення зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону. Показники товарообороту після падіння у 2014-2018 рр. продемонстрували тенденції до зростання та мають перспективи відновитися до до- кризового рівня вже у 2021 р. Наочною є зміна гео- графії зовнішньої торгівлі та переорієнтація підпри- ємств області з традиційних зв'язків із РФ на торгівлю з Європейським Союзом, Азією та Близьким Сходом. Товарна структура свідчить про промислове спря- мування експорту та наявність потенціалу до нарощу- вання продажів машин й обладнання. Запорізька область забезпечує 3,5% від усього об- сягу реалізованої продукції, товарів і послуг в Україні та 8,7% промислової продукції. Як і Дніпропетров- ська, Запорізька область є переважно промисловою, причому частка промисловості в ній ще більша, ніж у Дніпропетровській, і становить 64,7%. Частка сіль- 0 200000 400000 600000 800000 1000000 1200000 1400000 1600000 1800000 2014 2015 2016 2017 2018 2019 1582361,4 1085450,6 998432 1328178,1 1762838,2 1529753,4 0 500000 1000000 1500000 2000000 2500000 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2447862,3 1843576,8 1294372,6 1652982,5 1614409 1550883,4 ОСАДЧА Н. В. 2021/№1 65 ського, лісового та рибного господарства в Запорізькій області також більша, ніж у Дніпропетровській, і ста- новить 6,9% проти 3,6%. У той же час частка торгівлі менша майже на третину. Усі інші галузі не є поміт- ними порівняно з трійкою лідерів — промисловістю, торгівлею та сільським господарством. Як і в Дніпро- петровські області, спостерігається відставання галу- зей, що забезпечують матеріальне виробництво, — бу- дівництва, транспорту, складського господарства, по- штової та кур’єрської діяльності, фінансової та стра- хової діяльності, діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, інформаційних і те- лекомунікаційних послуг. Слід відзначити, що однією з прогнозних загроз для українського експорту є прийняття Європейською Комісією проєкту законодавчого акта ЄС, відомого під назвою «Європейський кліматичний акт» (ЄКА — European Climate Law). Основне завдання цього зако- нопроєкту — упровадження чітких правових рамок для досягнення цілей Європейського «зеленого» курсу: зменшення вуглецевих викидів у ЄС на 50-55% до 2030 р. порівняно з 1990 р. і перетворення Європи на перший в історії «вуглецево нейтральний» континент, у якому знижені обсяги викидів повністю компенсу- ються заходами щодо виведення вуглецю з атмосфери завдяки технологічним і природним рішенням. Безпо- середніх наслідків для режиму торгівлі України з ЄС законопроєкт не матиме. Водночас його основні еле- менти задають цілий спектр регуляторних трендів ЄС — від промислової до торговельної та спільної аг- рарної політики ЄС, що, у свою чергу, може стати генератором нових торговельних бар'єрів для україн- ського експорту. Вітчизняні експортери зобов'язані звернути особливу увагу та проаналізувати зміну пріо- ритетів і принців у торговельній та індустріальній по- літиці ЄС, що впливатиме на конкурентну позицію єв- ропейської промисловості як на європейському, так і на світових ринках, а також на формальні та нефор- мальні інститути для експортерів із третіх країн. Європейська Комісія отримує право на про- активне визначення загальної «траєкторії» та інстру- ментів досягнення завдань законопроєкту. Реалізація цих повноважень ЄК також буде набагато менш про- зорою для відстеження, особливо для бізнесу та третіх держав, порівняно з типовою процедурою схвалення законодавчих актів ЄС. Європейська Комісія декларує свою відданість «вуглецевому податку» — інноваційному інструменту торговельної політики, який буде націлений на імпорт до ЄС продукції вуглецево-інтенсивних виробництв із третіх країн, наприклад, сталі, електроенергії, транс- портних послуг, окремих категорій аграрної продукції (м'ясо, молоко, харчові добавки). Усі ці сектори тією чи іншою мірою представлені в українському експорті до ЄС. European Climate Law � це є новий торговель- ний бар'єр, до якого Україні необхідно адаптуватися. Кризові тенденції в національній економіці су- проводжує посилення її сировинності (основні підп- риємства-експортери Запорізької області експортують продукцію з низькою доданою вартістю). Переважна більшість вітчизняних виробників продукції з високою часткою доданої вартості не спро- можна самостійно організувати кредитування збуту своєї продукції на світовому ринку. Проте й у біль- шості зарубіжних країн такі розстрочки організовані за безпосередньої фінансової підтримки державних уста- нов. Зокрема, державних агенцій кредитування експо- рту — Export import bank, OPIC (США), COFACE (Франція), SACE (Італія), HERMES (ФРН) та ін. [11]. Існуючі стимули експортної діяльності у світі, на- ведені в таблиці, свідчать про пріоритетність вирі- шення проблеми належної фінансової підтримки екс- портної діяльності послуг. Таблиця Міжнародний досвід стимулювання експорту [8-11] Країна Суб’єкт регулювання Інструменти США Експортно-імпортний банк Асоціація з торгівлі та розвитку Пряме кредитування, страхування кредитів та інші програми страху- вання Технічна допомога. Спеціалізовані дослідження Японія Японський уряд Податки: спеціальні відрахування з експортних надходжень, повер- нення імпортного мита експортерам; фінансування, що стимулювало експорт: заходи щодо зниження вартості експорту перед відправлен- ням, створення японського банку експортно-імпортних операцій; сприятливий валютний курс; експортні конкурси; кредитування Австралія Австралійська корпорація фінансу- вання та страхування експорту Страхування середньо- і довгострокових ризиків, фінансові послуги австралійським компаніям, що безпосередньо або опосередковано працюють на експорт, сприяє фінансуванню експорту банківськими закладами; консультаційна діяльність у сфері експорту; страхування політичних і комерційних ризиків Мексика Фінансова інституція «Банко- мекст» Експортні кредити та гарантії Таїланд Тайський департамент підтримки експорту Інформування; програми просування національного бренду Німеччина Федеральне міністерство еконо- міки й технологій Федеральне Міністерство закор- донних справ Німецькі торгові палати Координація діяльності із сприяння експорту всіх федеральних інсти- туцій; програми із сприяння експорту для малих та середніх підпри- ємств тощо Формування іміджу країни; дослідження політичного та економічного середовища Маркетингові дослідження; формування іміджу країни; дослідження політичного та економічного середовища; послуги щодо підтримки експорту ОСАДЧА Н. В. 66 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Інструменти фінансового впливу держави на екс- порт послуг, які практикуються в Україні, є застарі- лими і неефективними. Експортне кредитування в Ук- раїні не набуло належного розвитку. Виходячи на зовнішній ринок, експортер повинен мати доступ до фінансування на рівні з конкурентами з інших країн. Вітчизняні банки в умовах надзвичайно високих кре- дитних ризиків та дорогих і коротких пасивів мають гірші конкурентні позиції порівняно з банками розви- нутих країн. Унаслідок цього обсяги та умови кредит- ної підтримки експортерів підпорядковані дії тих са- мих чинників, що визначають умови кредитування, наприклад короткострокової торговельної операції. Як наслідок, вітчизняні банки не зацікавленні у кредиту- ванні експортного виробництва. Стабільно в невели- ких обсягах експортним кредитуванням займається лише Державний експортно-імпортний банк. Інші ко- мерційні банки надають експортне фінансування вкрай рідко. Висновки. Створення ефективного механізму ди- версифікації експортного потенціалу області передба- чає як використання вже створеного інституційного механізму в Україні, так і міжнародного досвіду. На- копичений світовий досвід податкового стимулювання експорту може бути досить корисним і має викорис- товуватися при вдосконаленні системи регулювання та фінансування експорту України у процесі подальших ринкових перетворень в економіці. Це може бути піль- гове оподаткування прибутку; звільнення від податку на дохід; знижки з цього відрахування із суми доходу, що підлягає оподаткуванню. Список використаних джерел 1. Барилович О. М. Стан та проблеми розвитку сільського господарства України. Молодий вчений. 2015. № 8. С. 36-39. 2. Головачова О. С. Проблеми та перспективи ро- звитку інфраструктури аграрного ринку України. Біз- нес Інформ. 2013. № 5. С. 178-183. 3. Задоя А. О. Зовнішня торгівля України: сучасні масштаби, структура і тенденції. Академічний огляд. 2016. № 2(45). С. 110-117. 4. Кулицький С. Питання трансформації україн- ської зовнішньої торгівлі на сучасному етапі. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?Itemid=350&catid=8&id = 1763:ukrajinska-zovnishnya-torgivlya-zmina-vektoru- trivae&option=com_content& view=article/ 5. Гужва І. Слабка ланка: як Україні вмонтува- тися в глобальні ланцюги доданої вартості. URL: t.ua/macrolevel/sabka-lanka-yak-ukrayini-vmontuvatisya- v-globalni-lancyugi-dodanoyi-vartosti. 6. Ляшенко В. І. Регулювання розвитку еконо- мічних систем: теорія, режими, інститути. Донецьк: ДонНТУ, 2006. 668 с. 7. Осадча Н. В., Сазонець І. Л. Формальні та не- формальні глобальні інститути регулювання митної справи. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Черкаси, 2012. Вип. 30, ч. ІІІ. С. 140-149. 8. Котов Е. В., Ляшенко В. И. Оценка процессов модернизации Украины и ее экономических районов. Вісник економічної науки України. 2013. № 1. С. 66-71. 9. Ляшенко В., Червова Л., Кузьменко Л., Дуби- нина М., Кацура С. Потенциал конкурентоспособно- сти промышленности регионов Украины. Общество и экономика. 2006. № 2. С. 113-136. 10. Lyashenko V., Osadcha N., Galyasovskaya O., Knyshek O. Marketing prospectsof small developed African countries assessment for traditional Ukrainian exports. Economic Annals-XXI. 2017. № 188. Р. 20-25. 11. Галасюк В. В. Експортно-кредитне агентство як механізм розвитку високотехнологічного експорту України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2018. Вип. 18(1). С. 89-93. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_18% 281%29__20. 12. Державна служба статистики України. (2016) URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. 13. Навроцька Н. Митна статистика для юристів та економістів. Академія митної служби України. 2006. С. 19-21. 14. Ковалевський В. В., Михайлюк О. Л., Семе- нов В. Ф. Розміщення продуктивних сил: підручник. Київ: Знання, КОО, 2001. 353 с. References 1. Barylovych, O. M. (2015). Stan ta problemy rozvytku silskoho hospodarstva Ukrainy [State and prob- lems of agriculture development in Ukraine]. Molodyi vchenyi — Young scientist, 8, рр. 36—39 [in Ukrainian]. 2. Holovachova, O. S. (2013). Problemy ta perspek- tyvy rozvytku infrastruktury ahrarnoho rynku Ukrainy [Problems and prospects development of the infrastructure of the agricultural market of Ukraine]. Biznes Inform — Business Inform, 5, рр. 178-183 [in Ukrainian]. 3. Zadoia, A. O. (2016). Zovnishnia torhivlia Ukrainy: suchasni massh-taby, struktura i tendentsii [Ukraine's foreign trade: modern scales, structure and trends]. Akademichnyi ohliad — Academic review, 2(45), рр. 110-117 [in Ukrainian]. 4. Kulytskyi, S. Pytannia transformatsii ukrainskoi zovnishnoi torhivli na suchasnomu etapi [Issues of trans- formation of Ukrainian foreign trade at the present stage]. (n.d.). Retrieved from http://nbuviap.gov.ua/ index.php? Itemid=350&catid=8&id=1763:ukrajinska-zovnishnya-tor givlya-zmina-vektoru-trivae&option=com_conte nt&view =article/ [in Ukrainian]. 5. Huzhva, I. Slabka lanka: yak Ukraini vmon- tuvatysia v hlobalni lantsiuhy dodanoi vartosti [Weak link: how to embed Ukraine in global value chains]. Retrieved from t.ua/macrolevel/sabka-lanka-yak-ukrayini-vmontu- vatisya-v-globalni-lancyugi-dodanoyi-vartosti [in Ukrain- ian]. 6. Liashenko, V. I. (2006). Rehuliuvannia rozvytku ekonomichnykh system: teoriia, rezhymy, instytuty [Regu- lation of economic systems development: theory, regimes, institutes]. Donetsk, DonNTU [in Ukrainian]. 7. Osadcha, N. V., Sazonets, I. L. (2012). Formalni ta neformalni hlobalni instytuty rehuliuvannia mytnoi spravy [Formal and informal global institutes of customs regulation]. Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho der- zhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia: Ekono- michni nauky — Collection of scientific works of Cherkasy State Technological University. Series: Economic Sciences, Vol. 30, Part III, рр. 140-149 [in Ukrainian]. 8. Kotov, Ye. V., Lyashenko, V. I. (2013). Otsenka protsessov modernizatsii Ukrainy i yeye ekonomicheskikh rayonov [Evaluation of the processes of modernization of ОСАДЧА Н. В. 2021/№1 67 Ukraine and its economic regions]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1, рр. 66-71 [in Russian]. 9. Lyashenko, V., Chervova, L., Kuzmenko, L., Du- binina, M., Katsura, S. (2006). Potentsial konkurento- sposobnosti promyshlennosti regionov Ukrainy [Potential of the competitiveness of the industry of the regions of Ukraine]. Obshchestvo i ekonomika — Society and economy, 2, рр. 113-136 [in Russian]. 10. Lyashenko V., Osadcha N., Galyasovskaya O., Knyshek O. (2017). Marketing prospectsof small developed African countries assessment for traditional Ukrainian ex- ports. Economic Annals-XXI, 188, рр. 20-25. doi: https: //doi.org/10.21003/ea.V166-04. 11. Halasiuk, V. V. (2018). Eksportno-kredytne ahentstvo yak mekhanizm rozvytku vysokotekhnolohich- noho eksportu Ukrainy [Export-credit agency as a mecha- nism of high-tech export development of Ukraine]. Nau- kovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Se- riia : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospo- darstvo — Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: International Economic Relations and the World Economy, Issue 18(1), рр. 89-93. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2018_18%281%29 __20 [in Ukrainian]. 12. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Sta- tistics Service of Ukraine]. (2016). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. 13. Navrotska N. (2006). Mytna statystyka dlia yurystiv ta ekonomistiv [Customs statistics for lawyers and economists]. Akademiia mytnoi sluzhby Ukrainy — Academy of Customs Service of Ukraine, рр. 19-21 [in Ukrainian]. 14. Kovalevskyi, V. V., Mykhailiuk, O. L., Seme- nov, V. F. (20010, Rozmishchennia produktyvnykh syl [Placement of productive forces]. Kyiv, Znannia, KOO [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 07.05.2021 Формат цитування: Осадча Н. В. Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області. Вісник економічної науки України. 2021. № 1 (40). С. 60-67. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).60-67 Osadcha, N. V. (2021). Conceptual Principles of Realization and Improvement of Export Strategy of Zaporizhia Region. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 60-67. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).60-67
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180106
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1729-7206
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:33:13Z
publishDate	2021
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Осадча, Н.В. 2021-08-07T18:00:39Z 2021-08-07T18:00:39Z 2021 Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області / Н.В. Осадча // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 1 (40). — С. 60-67. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).60-67 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180106 330.5:339.564(477.64) У статті проаналізовано інструменти диверсифікації ринків. Досліджено стан розвитку експортної діяльності України та Запорізької області в умовах пандемії. Визначено основні загрози зовнішньоекономічній діяльності. Виявлено, що в Україні відсутній законодавчо обґрунтований механізм взаємодії держави та галузевих громадських організацій. Певні намагання побудувати механізм діалогу влади та бізнесу є непослідовними. Для просування цих процесів потрібні структури, які б могли чітко сформулювати органам влади свої актуальні вимоги і відстоювати інтереси своїх галузей усіма конституційно можливими засобами, тобто позиціонувати себе та захищати свої інтереси в державних органах виконавчої влади. В статье проанализированы инструменты диверсификации рынков. Исследовано состояние развития экспортной деятельности Украины и Запорожской области в условиях пандемии. Определены основные угрозы внешнеэкономической деятельности. Выявлено, что в Украине отсутствует законодательно обоснованный механизм взаимодействия государства и отраслевых общественных организаций. Определенные попытки построить механизм диалога власти и бизнеса являются непоследовательными. Для продвижения этих процессов необходимы структуры, которые бы могли четко сформулировать органам власти свои актуальные требования и отстаивать интересы своих отраслей всеми конституционно возможными средствами, то есть позиционировать себя и защищать свои интересы в государственных органах исполнительной власти. The article analyzes the tools of market diversification. The situations of the state of development of export activity of Ukraine and Zaporizhia region in the conditions of pandemic are investigated. The study identifies the main threats to foreign economic activity. In Ukraine, there is no legally justified mechanism for interaction between the state and sectoral NGOs. Some attempts by the state to build a mechanism for dialogue between government and business are inconsistent. To advance these processes, structures were needed that could clearly articulate their current demands to the authorities and defend the interests of their branches by all constitutionally possible means, ie could position themselves and defend their interests in state executive bodies. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Регіональна економіка Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області Концептуальные основы реализации и совершенствования экспортной стратегии Запорожской области Conceptual Principles of Realization and Improvement of Export Strategy of Zaporizhia Region Article published earlier
spellingShingle	Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області Осадча, Н.В. Регіональна економіка
title	Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області
title_alt	Концептуальные основы реализации и совершенствования экспортной стратегии Запорожской области Conceptual Principles of Realization and Improvement of Export Strategy of Zaporizhia Region
title_full	Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області
title_fullStr	Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області
title_full_unstemmed	Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області
title_short	Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області
title_sort	концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії запорізької області
topic	Регіональна економіка
topic_facet	Регіональна економіка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180106
work_keys_str_mv	AT osadčanv konceptualʹnízasadirealízacíítavdoskonalennâeksportnoístrategíízaporízʹkoíoblastí AT osadčanv konceptualʹnyeosnovyrealizaciiisoveršenstvovaniâéksportnoistrategiizaporožskoioblasti AT osadčanv conceptualprinciplesofrealizationandimprovementofexportstrategyofzaporizhiaregion

Концептуальні засади реалізації та вдосконалення експортної стратегії Запорізької області

Institution

Similar Items