Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні

У статті розглянуто особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення України в умовах ринкової економіки. Визначено напрями бюджетного фінансування соціальної сфери протягом 2010-2017 рр. Діяльність щодо соціального захисту населення є обов’язковим складником будь-якої с...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2021
Main Authors:	Болотіна, Є.В., Шубна, О.В., Бившева, Л.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Series:	Вісник економічної науки України
Subjects:	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180113
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні / Є.В. Болотіна, О.В. Шубна, Л.О. Бившева // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 1 (40). — С. 120-126. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180113
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1801132025-02-09T20:46:44Z Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні Особенности финансирования и управление системой социальной защиты населения в Украине Features of Financing and Management of the Social Protection System in Ukraine Болотіна, Є.В. Шубна, О.В. Бившева, Л.О. Управління людським капіталом і менеджмент персоналу У статті розглянуто особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення України в умовах ринкової економіки. Визначено напрями бюджетного фінансування соціальної сфери протягом 2010-2017 рр. Діяльність щодо соціального захисту населення є обов’язковим складником будь-якої сучасної держави. У цілому соціально-захисна діяльність охоплює сферу матеріального забезпечення і надання соціальних послуг непрацездатним особам. Досліджено групування видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення за різними категоріями згідно з базою даних ОЕСР. Проаналізовано трансферти у грошовій і негрошовій формах населенню у зведеному бюджеті України. Проаналізовано динаміку кількості населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими законодавчо встановленого прожиткового мінімуму за 2010-2019 рр. Виявлено сучасні проблеми фінансування та управління сферою соціального захисту населення в Україні та окреслено шляхи їх подолання. В статье рассмотрены особенности финансирования и управления системой социальной защиты населения Украины в условиях рыночной экономики. Определены направления бюджетного финансирования социальной сферы на протяжении 2010-2017 гг. Деятельность относительно социальной защиты населения является обязательной составляющей любого современного государства. В целом социально-защитная деятельность охватывает сферу материального обеспечения и предоставления социальных услуг нетрудоспособным лицам. Исследовано группирование расходов на социальную защиту и социальное обеспечение по разным категориям согласно базе данных ОЕСР. Проанализированы трансферты в денежной и неденежной формах населению в сводном бюджете Украины. Проанализирована динамика количества населения со среднедушевыми эквивалентными общими доходами в месяц, которые ниже законодательно установленного прожиточного минимума за 2010-2019 гг. Выявлены современные проблемы финансирования и управление сферой социальной защиты населения в Украине и очерчены пути их преодоления. The article considers the features of financing and management of the social protection system of the population of Ukraine in a market economy. The directions of budget financing of the social sphere during 2010-2017 are determined. Activities for the social protection of the population are a mandatory component of any modern state. In general, social protection activities cover the area of material support and provision of social services to disabled people. The grouping of expenditures on social protection and social security by different categories according to the OECD database has been studied. Transfers in monetary and non-monetary forms to the population in the consolidated budget of Ukraine are analyzed. The dynamics of the population with average per capita equivalent total income per month, lower than the statutory subsistence level for 2010-2019, is analyzed. The modern problems of financing and management of the sphere of social protection of the population in Ukraine are revealed and the ways of their overcoming are outlined. 2021 Article Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні / Є.В. Болотіна, О.В. Шубна, Л.О. Бившева // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 1 (40). — С. 120-126. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).120-126 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180113 316.4+336.14 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
spellingShingle	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Болотіна, Є.В. Шубна, О.В. Бившева, Л.О. Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні Вісник економічної науки України
description	У статті розглянуто особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення України в умовах ринкової економіки. Визначено напрями бюджетного фінансування соціальної сфери протягом 2010-2017 рр. Діяльність щодо соціального захисту населення є обов’язковим складником будь-якої сучасної держави. У цілому соціально-захисна діяльність охоплює сферу матеріального забезпечення і надання соціальних послуг непрацездатним особам. Досліджено групування видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення за різними категоріями згідно з базою даних ОЕСР. Проаналізовано трансферти у грошовій і негрошовій формах населенню у зведеному бюджеті України. Проаналізовано динаміку кількості населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими законодавчо встановленого прожиткового мінімуму за 2010-2019 рр. Виявлено сучасні проблеми фінансування та управління сферою соціального захисту населення в Україні та окреслено шляхи їх подолання.
format	Article
author	Болотіна, Є.В. Шубна, О.В. Бившева, Л.О.
author_facet	Болотіна, Є.В. Шубна, О.В. Бившева, Л.О.
author_sort	Болотіна, Є.В.
title	Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні
title_short	Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні
title_full	Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні
title_fullStr	Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні
title_full_unstemmed	Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні
title_sort	особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в україні
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180113
citation_txt	Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні / Є.В. Болотіна, О.В. Шубна, Л.О. Бившева // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 1 (40). — С. 120-126. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT bolotínaêv osoblivostífínansuvannâtaupravlínnâsistemoûsocíalʹnogozahistunaselennâvukraíní AT šubnaov osoblivostífínansuvannâtaupravlínnâsistemoûsocíalʹnogozahistunaselennâvukraíní AT bivševalo osoblivostífínansuvannâtaupravlínnâsistemoûsocíalʹnogozahistunaselennâvukraíní AT bolotínaêv osobennostifinansirovaniâiupravleniesistemoisocialʹnoizaŝitynaseleniâvukraine AT šubnaov osobennostifinansirovaniâiupravleniesistemoisocialʹnoizaŝitynaseleniâvukraine AT bivševalo osobennostifinansirovaniâiupravleniesistemoisocialʹnoizaŝitynaseleniâvukraine AT bolotínaêv featuresoffinancingandmanagementofthesocialprotectionsysteminukraine AT šubnaov featuresoffinancingandmanagementofthesocialprotectionsysteminukraine AT bivševalo featuresoffinancingandmanagementofthesocialprotectionsysteminukraine
first_indexed	2025-11-30T15:37:21Z
last_indexed	2025-11-30T15:37:21Z
_version_	1850230224566878208
fulltext	БОЛОТІНА Є. В., ШУБНА О. В., БИВШЕВА Л. О. 120 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ УДК 316.4+336.14 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).120-126 Євгенія Валеріївна Болотіна канд. філос. наук, доц. ORCID 0000-0001-6939-3840 e-mail: taxiigle@gmail.com, Олена Василівна Шубна канд. екон. наук, доц. e-mail: Shubnaalena@gmail.com, Лада Олексіївна Бившева канд. екон. наук, доц. e-mail: Ladabyvsheva@gmail.com, ДВНЗ «Донбаська державна машинобудівна академія», м. Краматорськ ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ Постановка проблеми. Соціально-економічний розвиток суспільства, негативна демографічна ситуа- ція, що спостерігається в багатьох країнах світу, стали передумовами того, що соціальне забезпечення нині є невід’ємним складником державної соціальної полі- тики. Соціальний захист завжди займав і займає одне з ключових місць у житті суспільства, держави, а та- кож окремої людини. Система надання соціальних по- слуг населенню є доволі ускладненою підсистемою ці- лісної системи органів державного управління, де цен- тральним органом є Міністерство соціальної політики України, яке повинно забезпечувати формування та реалізацію державної політики у сфері соціального за- хисту громадян країни. Державна політика має бути побудована так, щоб концентрувати зусилля органів державної влади на розв'язання протиріч і усунення невідповідностей між фактичними потребами насе- лення в соціальному захисті і соціальних послугах та реальними можливостями держави в задоволенні кон- ституційних соціальних прав громадян. Таким чином, важливого значення набуває фінансова спроможність системи соціального захисту населення, яка форму- ється в конкретних економічних умовах, а отже, і ро- зуміння соціального захисту як системи фінансових відносин. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед вагомих досліджень зарубіжних вчених у сфері фінан- сового забезпечення соціального захисту населення слід назвати праці: У. Беверіджа, Ш. Бланкарта, Дж. Бьюкенена, Ф. Вагнера, Л. Вальраса, Т. Ганслі, Дж.М. Кейнса, Ф. Лассаля, Г. МакТаггарта, А. Мар- шала, Т. Мальтуса, Дж. С. Мілля, Р. Оуена, В. Парето, В. Петті, П. Самуельсона, А. Сміта, Дж. Стігліца та інших. Реалізація політики соціального захисту на су- часному етапі знайшла відображення в наукових пра- цях Н. Борецької, О. Грішнової, І. Каленюка, М. Крав- ченко, О. Мельника, Л. Шевченко та В. Якубенко. Віддаючи належне результатам наукових досліджень вітчизняних науковців, варто зазначити, що частка проблем теоретичного та методологічного характеру щодо утворення джерел фінансування статей соціаль- них виплат залишаються відкритими, а здобутки на- уковців у дослідженні даної сфери не є достатньо ком- плексними. Метою статті є розкриття особливостей фінансо- вого забезпечення та управління системою соціаль- ного захисту населення України в умовах ринкової економіки. Виклад основного матеріалу дослідження. В укра- їнському суспільстві завжди існували форми прояву соціальної підтримки, але поняття «соціальний за- хист» почало вживатися на етапі формування ринкової форми економічної організації, коли з'явилась необ- хідність нейтралізації надмірної диференціації у роз- поділі доходів, фінансового забезпечення соціальних гарантій з метою послаблення соціальної напруги, не- допущення соціальних конфліктів і потрясінь у сус- пільстві та створення соціальних амортизаторів рин- кових ризиків. Соціальний захист населення розгляда- ють із різних позицій. По-перше, як політику держави, спрямовану на забезпечення соціальних, економічних, політичних та інших прав і гарантій людини. На думку Н. Борецької, «соціальний захист — це система соціа- льних та економічних прав та гарантій, що закріплю- ються державою і реалізуються її соціальною політи- кою на основі механізмів забезпечення життєвого рівня, достатнього для відтворення та розвитку осо- бистості на всіх етапах життєдіяльності людини» [1, с. 84]. Це визначення враховує гарантовані державою соціальні та економічні права та вказує мету цих га- рантій — забезпечення достатнього життєвого рівня для розвитку особистості. М. Денисов визначає соціа- льний захист як політику держави щодо забезпечення конституційних прав і мінімальних гарантій людині незалежно від її місця проживання, національності, статі і віку [2, с. 67]. Варто погодитись з думкою вітчизняної вченої В. Москаленко, яка у своєму досліджені сутності соці- ального захисту зазначає, що «"соціальний захист", на відміну від "соціального забезпечення", передбачає га- рантії щодо охорони праці, здоров’я, навколишнього природного середовища, оплати праці та інші заходи, необхідні для нормальної життєдіяльності людини й функціонування держави. "Соціальне забезпечення" у порівнянні із "соціальним захистом" є вужчим понят- тям і означає практику виплати пенсій, соціальної до- помоги, соціального догляду. Відповідно до міжна- родних стандартів соціальне забезпечення включає та- кож право на медичну допомогу, медичне страху- БОЛОТІНА Є. В., ШУБНА О. В., БИВШЕВА Л. О. 2021/№1 121 вання, державну підтримку сім’ї, материнства й ди- тинства, утримання і виховання за державні кошти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклу- вання» [3, с. 42]. Система соціального захисту — це сукупність пра- вових, економічних та соціальних заходів, гарантова- них Конституцією України, щодо створення та забез- печення здорового соціально-економічного мікроклі- мату для життя та розвитку як економічно активної частини населення, так і тих, хто опинився у складних життєвих обставинах, гарантуючи обом групам соці- альну безпеку (розвиток без війни і тероризму), соці- альні зобов'язання, котрі ґрунтуються на соціальній справедливості й рівності прав. Структура системи соцзахисту населення є розгалуженою, широкоохоп- люючою, при цьому з урахуванням і державного, і приватного механізмів, варто виокремлювати три го- ловні складові системи: 1) соціальне страхування; 2) соціальну допомогу; 3) соціальні гарантії [4, с. 66]. Оскільки об’єктами та суб’єктами соціальної по- літики виступають з однієї сторони державні інсти- тути, а з іншої — населення країни, то доцільно роз- глядати комплексну систему соціального захисту як державний інститут опіки найменш захищеного про- шарку населення (рис. 1). Через складну ієрархію ін- ститутів соціального захисту населення дуже важко прослідити за джерелами фінансування соціальних статей витрат як на державному, так і на місцевих (те- риторіальних) рівнях. Згідно статистичних показників соціальна сфера в Україні є недофінансованою через відсутність належного бюджетного фінансування. В країнах Європи захищеними статтями видатків держ- бюджетів є видатки соціального характеру. Найбільш питому вагу в європейських бюджетах займають ви- датки на соціальні потреби. Уряду України необхідно встановити державні мінімальні стандарти, які по- винні зафіксувати межу показників якості та обсягу надання соціальних послуг населенню нижче якої вони не повинні опускатися. Світовій практиці також непритаманні стратегії відміни або скорочення кон- кретних соціальних програм у випадку їхніх державних недофінансувань, що досить часто реалізуються в Ук- раїні. Оскільки соціальний сектор включає в себе по- літику щодо рівня зайнятості, безробіття, а також охо- рони здоров’я, освіти і науки, то соціальні програми повинні бути не тільки захищені урядом країни, але й переглядатися та збільшуватися за умов зростання бюджетних доходів [5]. Рис. 1. Система соціального захисту населення (складено авторами на основі джерела [6]) Основними причинами недофінансування соціа- льної сфери являються не тільки нестача державних фінансів та дефіцити місцевих бюджетів, але й те, що не розробляються нові нетрадиційні для економіки країни — недержавні кошти, такі як створення соціа- льних фондів та залучення приватного бізнесу. Фінан- сове забезпечення соціальної сфери розглядається як комплексна підсистема фінансово-кредитного меха- нізму, методу покриття витрат, методу фінансового впливу на соціально-економічні процеси та сукупність грошових фондів (рис. 2). Під фінансовим забезпечен- ням соціальної сфери розуміють цілісну систему орга- нізації фінансових відносин, які включають відповідні форми, методи та інструменти їх реалізації, в процесі мобілізації та розподілу фінансових ресурсів з метою створення умов для ефективного функціонування со- ціальної сфери в Україні на основі вирішення відпо- БОЛОТІНА Є. В., ШУБНА О. В., БИВШЕВА Л. О. 122 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ відних завдань, зумовлених соціальними функціями держави [7]. Фінансовий механізм реалізації соціального за- хисту населення передбачає формування джерел фі- нансових ресурсів, що направляються на виконання відповідних програм і заходів, а також обґрунтований вибір методів, форм та важелів їх використання. У ринковій економіці соціальний захист населення реа- лізується за допомогою фінансових ресурсів усіх еко- номічних агентів: домашніх господарств, суб'єктів господарювання і держави. Незважаючи на доволі ди- версифіковану структуру джерел фінансування соціа- льного захисту населення, головну роль серед них все ж відіграють кошти, акумульовані у централізованих і децентралізованих фондах фінансових ресурсів дер- жави. Поряд зі коштами бюджетів усіх рівнів, важли- вим джерелом фінансування соціального захисту насе- лення виступають кошти соціального страхування, в першу чергу Пенсійного фонду України. За рахунок коштів системи соціального страхування формується добробут більшості громадян після завершення ними активної трудової діяльності, а також у випадку реалі- зації соціальних ризиків, що призвели до тимчасової чи постійної втрати працездатності. З рис. 2 видно, що система фінансування соціальної сфери складається з бюджетних та позабюджетних коштів. Позабюджетне фінансування здійснюється за рахунок самофінансу- вання, мобілізації коштів з інших джерел фінансу- вання та кредитування. В Україні найменш пошире- ною практикою є формування інших джерел для фі- нансування соціальної сфери, які включають спонсор- ські кошти, фінансування з державних цільових фон- дів, а також надходження від громадських та благодій- них фондів. Рис. 2. Система фінансового забезпечення соціальної сфери (вдосконалено авторами на основі джерела [7]) Встановивши структуру та джерела фінансового забезпечення соціальної сфери, доцільно провести аналіз обсягів та динаміки фінансових ресурсів, котрі призначені для її фінансування. Наявну в Україні си- туацію з державним фінансуванням соціальної сфери наочно показано на рис. 3. Видатки на сферу соціального захисту та соціаль- ного забезпечення можна знайти практично в кожній із видаткових статей бюджету відповідно до функціо- нальної класифікації видатків. Наприклад, видатки за статтею "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування закладів, які надають со- ціальні послуги дітям та молоді" фактично належать до видатків на сферу соціального захисту та соціального забезпечення, проте формально вони обліковуються за видатковою статтею бюджету "Загальнодержавні вида- тки". Ще одним прикладом є стаття "Фінансова під- тримка санаторно-курортних закладів", за якою фі- нансуються державні програми оздоровлення ветера- нів війни, інвалідів, громадян, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, дітей і молоді та ін. Од- нак ці видатки належать до видаткової статті "Охорона здоров'я", хоча, зважаючи на цільові групи, більш до- цільно було б відносити їх до видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення. Таким чином, реа- льний обсяг видатків на сферу соціального захисту та соціального забезпечення значно перевищує ту їхню частину, що проходить у зведеному бюджеті України за видатковою статтею "Соціальний захист та соці- альне забезпечення". Щоб побачити реальний обсяг видатків на сферу соціального захисту та соціального забезпечення в Україні, необхідно визначити ті з них, які на практиці фінансуються за рахунок інших ви- даткових статей бюджету, але фактично спрямову- ються на вирішення окремих питань у сфері соціаль- ного захисту та соціального забезпечення. Для того щоб провести коректне порівняння ви- датків на сферу соціального захисту та соціального за- безпечення, які здійснює Україна, з аналогічними по- казниками розвинутих країн, наприклад країн-членів БОЛОТІНА Є. В., ШУБНА О. В., БИВШЕВА Л. О. 2021/№1 123 Рис. 3. Напрями бюджетного фінансування соціальної сфери протягом 2010-2017 рр., млн грн на місцевому рівні (сформовано авторами на основі джерела [8]) Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), передусім необхідно підрахувати загальний обсяг відповідних видатків в Україні. Цей розрахунок має включати видатки, що обліковуються за видатко- вою статтею "Соціальний захист та соціальне забезпе- чення", іншими видатковими статтями бюджету, а також видатки державних цільових позабюджетних фондів. Інші видаткові статті бюджету включають ви- датки на охорону здоров'я та видатки на програми житлового будівництва і забезпечення житлом, що фі- нансуються за рахунок державного та місцевих бюдже- тів. Видатки, що здійснюються за рахунок державних цільових позабюджетних фондів, включають видатки загальнообов'язкового державного соціального страху- вання на випадок тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття та від нещасних випадків на ви- робництві. Щоб визначити, які видатки дійсно належать до сфери соціального захисту та соціального забезпе- чення, можна використати систему класифікації соці- альних видатків, що застосовується ОЕСР. База даних ОЕСР згруповує видатки на соціальний захист та со- ціальне забезпечення за такими дев'ятьма категоріями: піклування про літніх людей — звичайні пенсії, пенсії особам, що достроково пішли у відставку, допомога на дому та послуги за місцем проживання; піклування про членів сімей військовослужбовців та постраждалих у катастрофах — пенсії та допомога на поховання; до- помога у разі недієздатності та тимчасової непраце- здатності — послуги з догляду, допомога у разі недіє- здатності, допомога постраждалим від аварії на робо- чому місці та допомога у разі нещасних випадків, ви- плати у зв'язку з непрацездатністю працівників; охо- рона здоров'я — видатки на лікування у стаціонарних медичних закладах та амбулаторне лікування, оплата медичних препаратів та виплати на превентивне ліку- вання; сім'я та діти — допомога на дитину та пільгові кредити, допомога по догляду за дитиною, допомога при вагітності та пологах, допомога одиноким бать- кам; діяльність щодо розвитку ринку праці — послуги з працевлаштування, фінансування освітніх заходів для молоді та заходів із працевлаштування для непра- цездатних; соціальна підтримка в разі безробіття — до- помога у разі безробіття, компенсації у разі звіль- нення, компенсації за дострокове звільнення, пов'я- зане з кон'юнктурою ринку; забезпечення житлом — грошова допомога на купівлю та найм житла; інші за- ходи соціального захисту — грошова допомога, яку не можна віднести до інших категорій, призначена мало- забезпеченим верствам населення (наприклад, допо- мога на придбання продуктів харчування чи одягу, по- ширена в деяких країнах, які не є членами ОЕСР), а також інші соціальні послуги та заходи соціального за- хисту [9]. З урахуванням цієї класифікації в Україні реаль- ний обсяг видатків на сферу соціального захисту та со- ціального забезпечення буде складатися із загаль- ної суми фактичних видатків державного і місцевих бюджетів на соціальний захист та соціальне забезпе- чення, охорону здоров'я, забезпечення житлом окре- мих категорій громадян (вони проходять за іншими статями функціональної класифікації видатків) та ви- датків державних цільових позабюджетних фондів. Обсяг таких видатків зведеного бюджету та цільових позабюджетних фондів у 2017 р. в Україні становив 276 млрд грн, або 29% ВВП (табл. 1). Для порівняння: обсяг видатків, які безпосеред- ньо обраховуються за бюджетною функцією "Соціаль- ний захист та соціальне забезпечення", у бюджеті 2017 р. становив лише 74 млрд грн, або 7,8% ВВП. Згідно з даними Міністерства соціальної політики Ук- раїни, загальний обсяг видатків на сферу соціального захисту та соціального забезпечення в Україні є доволі значним навіть порівняно з розвиненими країнами. За показником "Соціальні видатки у відсотках до ВВП" Україну в 2017 р. випереджали лише Швеція та Фран- ція. Соціальний захист та соціальне забезпечення в Україні здійснюється шляхом призначення пільг, здій- снення соціальних та компенсаційних виплат, а також надання соціальних послуг (здебільшого державними або комунальними закладами системи соціального за- хисту). Зовсім незначна частка цих соціальних послуг надається недержавними організаціями та установами, які працюють за рахунок грантів, наданих місцевими бюджетами як фінансування діяльності з надання со- ціальних послуг. БОЛОТІНА Є. В., ШУБНА О. В., БИВШЕВА Л. О. 124 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Таблиця 1 Динаміка зростання різних категорій видатків на сферу соціального захисту та соціального забезпечення, млрд грн (сформовано авторами на основі джерела [10]) Категорії видатків Роки 2012 2013 2014 2015 2016 2017 Соціальний захист і соціальне забезпечення 13 19 40 41 47 74 Фонд загальнообов`язкового державного соціального страху- вання України на випадок безробіття 2 2 3 3 4 5 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на ви- робництві та професійних захворювань України 1 2 2 2 3 4 Фонд соціального страхування від тимчасової втрати праце- здатності 3 3 5 7 5 7 Пенсійний фонд України 25 39 64 74 100 148 Охорона здоров’я 10 12 15 20 23 34 Забезпечення житлом 4 4 4 4 5 5 Соціальні видатки, всього 57 82 133 152 187 276 ВВП, всього 267 345 441 527 713 951 До ВВП, % 21% 24% 30% 29% 26% 29% Усі заходи соціального захисту можуть здійсню- ватися у формі як грошових, так і натуральних транс- фертів. Кошти, що виділяються з бюджету як капіта- льні трансферти, завжди мають цільове призначення. Таким чином, проведений аналіз підтверджує, що трансферти у грошовій формі становлять найбільшу частку всіх трансфертів населенню в Україні (табл. 2). Соціальні потреби найбільш незахищених про- шарків населення задовольняються недостатньою мі- рою. Високий рівень бідності в Україні, особливо се- ред сімей із дітьми або непрацездатними особами пра- цездатного віку та сімей, де один із членів має інва- лідність, свідчить про недостатню ефективність під- тримки найбільш соціально незахищених категорій населення. Оскільки традиційно наука розглядає про- блеми соціального захисту як проблеми регулювання матеріального добробуту населення, то одним із ос- новних завдань соціального захисту є боротьба з бід- ністю [11, с. 82]. Таблиця 2 Трансферти населенню у грошовій та натуральній формах у зведеному бюджеті України, млрд грн (сформовано авторами на основі джерела [10]) Трансферти населенню Роки 2012 2013 2014 2015 2016 2017 Трансферти у грошовій формі 7,50 13,14 33,15 32,97 32,50 46,50 Виплата пенсій і допомоги 6,93 12,24 32,64 32,41 31,90 45,51 Стипендії 0,57 0,90 0,52 0,56 0,60 0,99 Трансферти у натуральній формі 3,89 4,23 5,85 6,38 10,50 25,13 Інші поточні трансферти населенню, включаючи пільги 3,82 4,18 5,77 6,29 10,50 24,91 Капітальні трансферти 0,07 0,05 0,08 0,09 - 0,23 Рівень бідності (за критерієм витрат нижче фак- тичного прожиткового мінімуму) за попередніми про- гнозними даними Міністерства соціальної політики у 2020 р. зростає до 45%, що на 6,5% вище значення 2019 р., при цьому протягом останніх трьох років Ук- раїна демонструвала впевнений вихід із кризи: рівень бідності за абсолютним критерієм (витрати нижче фактичного прожиткового мінімуму) знизився з 58,6% у 2016 р. до 43,2% у 2018 р. Крім того, в Мінсоцполі- тики визнають, що пандемія COVID-19 внесла корек- тиви до показників соціально-економічного розвитку країни в 2020 р. З 1 липня 2020 р. встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму: на одну особу на мі- сяць він становитиме 2118 грн (узагальнений показ- ник), тоді як з 1 січня було 2027 грн [12]. Дослідження диференціації життєвого рівня населення (рис. 4) за даними Державної служби статистики України [10] показав, що після 2014 р. спостерігається різке зрос- тання нерівності у доходах на фоні росту бідності значною часткою населення, наприклад, у 2019 р. до- ходи 20% найбільш забезпечених українців перевищу- вали доходи 20% найменш забезпечених у 3,5 раза. Серед основних проблем у сфері соціального за- хисту населення України, які вимагають негайного ви- рішення, можна виділити такі: надзвичайно високий рівень участі держави у сфері соціального захисту, надзвичайно слабка участь в її функціонуванні насе- лення; надзвичайно стрімке зростання вартості по- слуг, які надають заклади охорони здоров'я, освіти, культури, що не відповідає їхній якості; неефектив- ність бюджетного управління наявними фінансовими ресурсами як головними розпорядниками, так і окре- мими соціальними установами; недостатність коштів для фінансування заходів у сфері соціального захисту населення. Фінансове забезпечення соціального за- хисту також слід аналізувати з точки зору досягнення його цілей. Слід відзначити, що кожна окрема соці- альна програма передбачає досягнення своїх конкрет- них цілей, що дає змогу оцінити ефективність їх фі- нансування не лише в цілому по країні, а й по окремих регіонах. Водночас всі цілі окремих соціальних про- грам передбачають досягнення основних цілей сис- теми соціального захисту населення: зменшення рівня бідності, зростання доходів населення, скорочення не- рівності та підвищення тривалості життя. БОЛОТІНА Є. В., ШУБНА О. В., БИВШЕВА Л. О. 2021/№1 125 Рис. 4. Динаміка кількості населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими законодавчо встановленого прожиткового мінімуму (складено авторами на основі джерела [10]) Однією із вагомих перешкод на шляху ефектив- ного управління в нашій країні системою соціального захисту є недостатній рівень її фінансового забезпе- чення у поєднанні з нераціональним плануванням, розподілом і неефективним використанням наявних фінансових ресурсів. Дані офіційної статистики за- свідчують існування в останні десятиліття стійкої, яс- краво вираженої тенденції бюджетного фінансування видатків соціального спрямування за залишковим принципом з одночасним щорічним зниженням їх частки як у структурі видатків зведеного бюджету Ук- раїни, так і у ВВП. Це суперечить положенням Кон- ституції, яка проголошує соціальну спрямованість економіки нашої держави, головним обов’язком якої є утвердження та забезпечення прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності. У зв’язку з цим важ- ливим загальнодержавним завданням стає пошук ефективних механізмів планування та здійснення со- ціальних видатків з урахуванням передового зарубіж- ного досвіду, що дало б змогу повною мірою реалізу- вати пріоритети соціальної політики. Висновки. Отже, соціальний захист — це багато- рівнева система економічних, соціальних та правових відносин з управління соціальними ризиками суспіль- ства для ліквідації їх небажаних наслідків та забезпе- чення належного рівня життя. Система соціального захисту об’єднує такі елементи: соціальне забезпе- чення, соціальну допомогу окремим категоріям насе- лення, соціальне страхування. Державні механізми здійснення соціального захисту стосуються не лише найменш забезпечених категорій громадян, а охоплю- ють населення загалом, бо головне призначення соці- ального захисту є надання кожному члену суспільства, незалежно від соціального походження, національної або расової приналежності, можливості вільно розви- ватися, реалізувати свої здібності, що потребує ство- рення дієвої та ефективної системи фінансового забез- печення соціального захисту населення. Крім того, важливого значення під час створення ефективної си- стеми соціального захисту має розподіл населення на соціальні групи за вагомістю отримання благ і можли- вістю приймати участь у суспільно-корисній діяльно- сті. Основними напрямами вдосконалення механізму фінансового забезпечення соціальної сфери повинні стати: посилення відповідальності за нецільове вико- ристання коштів; оптимальне розмежування повнова- жень щодо здійснення видатків між органами влади всіх рівнів; залучення неурядових організацій до на- дання соціальних послуг із метою підвищення їх якості тощо. Лише комплексне впровадження окрес- лених заходів дозволить досягти підвищення ефектив- ності фінансування соціальної сфери та поліпшення якості життя населення як основної мети реалізації со- ціально-економічної політики держави. Список використаних джерел 1. Борецька Н. П. Регіональні аспекти соціаль- ного захисту населення. Регіональна економіка. 2000. № 3. C. 83-88. 2. Денисов М. Ю. Социально-экономические преобразования пенсионной системы в России : мо- нография. Ростов-на-Дону: РГЭА, 2000. 246 с. 3. Москаленко В. В. Сутність соціального захисту та його місце в політиці соціальної держави. Наукові записки Києво-Могилянської академії. Політичні науки. 2005. Т. 21. С. 41-44. 4. Павлова Л. О. Політико-економічний аналіз системи соціального захисту населення в Україні: ди- сертація на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук за спец. 08.00.01. Київ, 2016. 230 с. URL: https://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/12/dis_ pavlova.pdf. 5. Стойка А. Фінансування соціальної сфери: дже- рела і шляхи диверсифікації. URL: http: //www.dridu. dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_02(5)/10savdsd.pdf. 6. Руженський М. М. Трансформація інститутів соціального захисту населення в транзитивній еконо- міці: дис. на здобуття наукового ступеня д-ра екон. 3,6 3,2 3,8 3,5 3,2 2,5 1,5 0,9 0,5 0,4 6,3 20,2 19,8 13,5 10,6 8,9 0 5 10 15 20 25 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 М лн о сі б Чисельність населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими законодавчо встановленого прожиткового мінімуму Чисельність населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими фактичного прожиткового мінімуму БОЛОТІНА Є. В., ШУБНА О. В., БИВШЕВА Л. О. 126 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ наук. Київ, 2016. URL: https://kneu.edu.ua/userfiles/d- 26.006.01/2016/Ruzhenskyj_diss.PDF. 7. Пігуль Н., Люта О., Бойко А. Фінансове забез- печення соціальної сфери в Україні. Вісник НБУ. 2015. Січень. С. 30-35. 8. Видатки. Ціна держави. URL: http://cost.ua/ budget/expenditure/. 9. Система соціального захисту та соціального за- безпечення в Україні: реальний стан та перспективи реформування. Київ: Центр громадської експертизи, 2010. С. 104. 10. Державне управління статистики: офіційний сайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 11. Лаврухін В. В. Реформування чинної моделі соціального захисту в системі пріоритетів державної соціальної політики в Україні: дисертація на здобуття наукового ступеня канд. наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02. Київ: Національна академія державного управління при президентові України, 2015. 263 с. URL: http://academy.gov.ua/pages/dop/ 138/files/2f2118a5-f3eb-400d-9c45-5903e4244a39.pdf. 12. Офіційний сайт Міністерства соціальної полі- тики. URL: https://www.msp.gov.ua. 13. Гітіс Т. П., Чемерис Є. Т., Антонова В. І., Но- саньова А. С. Дослідження сучасного рівня соціаль- ного захисту населення в Україні. Економічний вісник Донбасу. 2020. № 1 (59). С. 116-122. doi: 10.12958/ 1817- 3772-2020-1(59)-116-122. References 1. Boretska, N. P. (2000). Rehionalni aspekty sotsial- noho zakhystu naselennia [Regional aspects of social protection]. Rehionalna ekonomika — Regional economy, 3, рр. 83-88 [in Ukrainian]. 2. Denisov, M. Yu. (2000). Sotsial'no-ekonomiches- kiye preobrazovaniya pensionnoy sistemy v Rossii [Socio- economic transformation of the pension system in Russia]. Rostov-on-Don, RGEA [in Russian]. 3. Moskalenko, V. V. (2005). Sutnist sotsialnoho zakhystu ta yoho mistse v politytsi sotsialnoi derzhavy [The essence of social protection and its place in the policy of the welfare state]. Naukovi zapysky Kyievo-Mohylianskoi akademii. Politychni nauky — Scientific notes of the Kyiv- Mohyla Academy. Political science, Vol. 21, рр. 41-44 [in Ukrainian]. 4. Pavlova, L. O. (2016). Polityko-ekonomichnyi analiz systemy sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini [Political and economic analysis of the system of social protection of the population in Ukraine]. Candidate’s thesis. Kyiv. Retrieved from https://www.lnu.edu.ua/wp- content/uploads/2015/12/dis_ pavlova.pdf [in Ukrainian]. 5. Stoika, A. Finansuvannia sotsialnoi sfery: dzherela i shliakhy dyversyfikatsii [Financing of the social sphere: sources and ways of diversification]. Retrieved from http: //www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2010/2010_02(5)/10savd sd.pdf [in Ukrainian]. 6. Ruzhenskyi, M. M. (2016). Transformatsiia insty- tutiv sotsialnoho zakhystu naselennia v tranzytyvnii ekonomitsi [Transformation of institutes of social pro- tection of the population in transitive economy]. Doctor’s thesis. Kyiv. Retrieved from https://kneu.edu.ua/ userfiles/d-26.006.01/2016/Ruzhenskyj_diss.PDF [in Uk- rainian]. 7. Pihul, N., Liuta, O., Boiko, A. (2015). Finansove zabezpechennia sotsialnoi sfery v Ukraini [Financial support of the social sphere in Ukraine]. Visnyk NBU — Bulletin of the NBU, January, рр. 30-35 [in Ukrainian]. 8. Vydatky. Tsina derzhavy [Expenses. State price]. Retrieved from http://cost.ua/ budget/expenditure/ [in Ukrainian]. 9. Systema sotsialnoho zakhystu ta sotsialnoho zabezpechennia v Ukraini: realnyi stan ta perspektyvy reformuvannia [The system of social protection and social security in Ukraine: the real situation and prospects for reform]. (2010). Kyiv, Center for Public Expertise [in Ukrainian]. 10. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. 11. Lavrukhin, V. V. (2015). Reformuvannia chynnoi modeli sotsialnoho zakhystu v systemi priorytetiv derzhavnoi sotsialnoi polityky v Ukraini [Reforming the current model of social protection in the system of priorities of state social policy in Ukraine]. Candidate’s thesis. Kyiv. Retrieved from http://academy.gov.ua/ pages/dop/138/files/2f2118a5-f3eb-400d-9c45-5903e4244 a39.pdf [in Ukrainian]. 12. Ofitsiinyi sait Ministerstva sotsialnoi polityky [Of- ficial site of the Ministry of Social Policy]. Retrieved from https://www.msp.gov.ua [in Ukrainian]. 13. Gitis, T. P., Chemerys, Ye. T., Antonova, V. I., Nosanyova, A. S. (2020). Doslidzhennia suchasnoho rivnia sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini [Study of the Current Level of Social Protection of the Population in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Her- ald of the Donbas, 1 (59), рр. 116-122. doi: 10.12958/ 1817- 3772-2020-1(59)-116-122 [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 10.02.2021 Формат цитування: Болотіна Є. В., Шубна О. В., Бившева Л. О. Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні. Вісник економічної науки України. 2021. № 1 (40). С. 120-126. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).120-126 Bolotina, Yе. V., Shubna, O. V., Byvsheva, L. О. (2021). Features of Financing and Management of the Social Protection System in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 120-126. doi: https:// doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).120-126

Особливості фінансування та управління системою соціального захисту населення в Україні

Institution

Similar Items