Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації

У рамках даного наукового дослідження ми припускали, що цифровізація є одним із факторів впливу на зростання добробуту населення України, головним критерієм якого є сукупний дохід домогосподарств. Для підтвердження визначеної гіпотези нами були використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнан...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автор:	Піжук, О.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Цифрова економіка та інформаційні технології
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180118
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації / О.І. Піжук // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 1 (40). — С. 153-158. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180118
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1801182025-02-09T10:14:17Z Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації Структурные изменения совокупных доходов домохозяйств Украины в условиях цифровизации Structural Changes of Income by Ukrainian Households in Digitalization Conditions Піжук, О.І. Цифрова економіка та інформаційні технології У рамках даного наукового дослідження ми припускали, що цифровізація є одним із факторів впливу на зростання добробуту населення України, головним критерієм якого є сукупний дохід домогосподарств. Для підтвердження визначеної гіпотези нами були використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема порівняльного аналізу та синтезу – при дослідженні динаміки зростання сукупних доходів домогосподарств України у порівнянні з іншими країнами світу та визначення рівня доступу останніх до мережі Інтернет; регресійного аналізу – при встановленні взаємозв’язку між детермінантами та сукупним доходом домогосподарств України тощо. Використовуючи регресійний аналіз, на основі статистичних даних за період 2001-2019 рр. щодо сукупних доходів населення України (Y) та відсотку домогосподарств, що мають підключення до мережі Інтернет (змінна х) доведено гіпотезу про те, що цифровізація здійснює вплив на рівень сукупного доходу домогосподарств шляхом виявлення залежності Y від х. На етапі специфікації була обрана парна експоненціальна регресія, параметри якої оцінені методом найменших квадратів. Статистична значимість рівняння регресії перевірена за допомогою коефіцієнта детермінації і критерію Фішера. Встановлено, що в досліджуваній ситуації загальна варіабельність сукупних середньомісячних доходів домогосподарств України пояснюється змінною х, тобто часткою домогосподарств, що мають доступ до мережі Інтернет. Дана гіпотеза також знайшла своє підтвердження у результаті побудови рівняння регресії на основі просторових даних щодо сукупного доходу домогосподарств низки країн світу і відсотку їх підключення до мережі Інтернет станом на 2019 р. Математичним інструментом для прогнозування структурних змін у сукупних доходах домогосподарств України в умовах цифровізації було обрано теорію дискретних Марківських процесів, так звану теорію ланцюгів Маркова, що дозволяє розглянути зміну структури заданої сукупності як стохастичний (випадковий) процес. В рамках данного научного исследования мы предполагали, что цифровизация является одним из факторов влияния на рост благосостояния населения Украины, главным критерием которого является совокупный доход домохозяйств. Для подтверждения определенной гипотезы нами были использованы общенаучные и специальные методы познания, в частности сравнительного анализа и синтеза – при исследовании динамики роста совокупных доходов домохозяйств Украины в сравнении с другими странами мира и определения уровня доступа последних к сети Интернет; регрессионного анализа – при установлении взаимосвязи между детерминантами и совокупным доходом домохозяйств Украины и др. Используя регрессионный анализ, на основе статистических данных за период 2001-2019 гг. относительно совокупных доходов населения Украины (Y) и процента домохозяйств, имеющих подключение к сети Интернет (переменная х), доказана гипотеза о том, что цифровизация оказывает влияние на уровень совокупного дохода домохозяйств путем выявления зависимости Y от х. На этапе спецификации была выбрана парная экспоненциальная регрессия, параметры которой оценены методом наименьших квадратов. Статистическая значимость уравнения регрессии проверена с помощью коэффициента детерминации и критерия Фишера. Установлено, что в исследуемой ситуации общая вариабельность совокупных среднемесячных доходов домохозяйств Украины объясняется переменной х, то есть долей домохозяйств, имеющих доступ к сети Интернет. Данная гипотеза также нашла свое подтверждение в результате построения уравнения регрессии на основе пространственных данных относительно совокупного дохода домохозяйств ряда стран мира и процента их подключения к сети Интернет по состоянию на 2019 г. Математическим инструментом для прогнозирования структурных изменений в совокупных доходах домохозяйств Украины в условиях цифровизации была избрана теория дискретных Марковских процессов, так называемая теория цепей Маркова, позволяющая рассмотреть изменение структуры заданной совокупности как стохастический (случайный) процесс. In the framework of this research, we assumed that digitalization is one of the factors influencing the growth of welfare of the population of Ukraine, the main criterion of which is the total household income. To confirm this hypothesis, we used general and unique methods of cognition, in particular comparative analysis and synthesis – in studying the dynamics of growth of total household income in Ukraine compared to other countries and determining the level of access to the Internet; regression analysis – in establishing the relationship between the determinants and the total income of households in Ukraine, etc. Using regression analysis, based on statistics for the period 2001-2019 on the total income of the population of Ukraine (Y) and the percentage of households with Internet connection (variable x), we hypothesized that digitalization has an impact on the level of total household income by detecting the dependence of Y on x. The parameters were estimated using the least-squares method at the specification stage, and even exponential regression was chosen. The statistical significance of the regression equation was verified using the coefficient of determination and Fisher's test. It is established that in the studied situation, the general variability of the total average monthly income of households in Ukraine is explained by the change x, i.e., the share of households with access to the Internet. This hypothesis also confirmed by constructing a regression equation based on spatial data on household income in several countries and the percentage of their connection to the Internet as of 2019. The theory of discrete Markov processes, the so-called Markov chain theory, was chosen as a mathematical tool for forecasting structural changes in the total income of Ukrainian households in the conditions of digitalization, which allows considering the change in the structure of a given population as a stochastic (random) process. 2021 Article Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації / О.І. Піжук // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 1 (40). — С. 153-158. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1729-7206 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).153-158 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180118 330.341.4:004 uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Цифрова економіка та інформаційні технології Цифрова економіка та інформаційні технології
spellingShingle	Цифрова економіка та інформаційні технології Цифрова економіка та інформаційні технології Піжук, О.І. Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації Вісник економічної науки України
description	У рамках даного наукового дослідження ми припускали, що цифровізація є одним із факторів впливу на зростання добробуту населення України, головним критерієм якого є сукупний дохід домогосподарств. Для підтвердження визначеної гіпотези нами були використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, зокрема порівняльного аналізу та синтезу – при дослідженні динаміки зростання сукупних доходів домогосподарств України у порівнянні з іншими країнами світу та визначення рівня доступу останніх до мережі Інтернет; регресійного аналізу – при встановленні взаємозв’язку між детермінантами та сукупним доходом домогосподарств України тощо. Використовуючи регресійний аналіз, на основі статистичних даних за період 2001-2019 рр. щодо сукупних доходів населення України (Y) та відсотку домогосподарств, що мають підключення до мережі Інтернет (змінна х) доведено гіпотезу про те, що цифровізація здійснює вплив на рівень сукупного доходу домогосподарств шляхом виявлення залежності Y від х. На етапі специфікації була обрана парна експоненціальна регресія, параметри якої оцінені методом найменших квадратів. Статистична значимість рівняння регресії перевірена за допомогою коефіцієнта детермінації і критерію Фішера. Встановлено, що в досліджуваній ситуації загальна варіабельність сукупних середньомісячних доходів домогосподарств України пояснюється змінною х, тобто часткою домогосподарств, що мають доступ до мережі Інтернет. Дана гіпотеза також знайшла своє підтвердження у результаті побудови рівняння регресії на основі просторових даних щодо сукупного доходу домогосподарств низки країн світу і відсотку їх підключення до мережі Інтернет станом на 2019 р. Математичним інструментом для прогнозування структурних змін у сукупних доходах домогосподарств України в умовах цифровізації було обрано теорію дискретних Марківських процесів, так звану теорію ланцюгів Маркова, що дозволяє розглянути зміну структури заданої сукупності як стохастичний (випадковий) процес.
format	Article
author	Піжук, О.І.
author_facet	Піжук, О.І.
author_sort	Піжук, О.І.
title	Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації
title_short	Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації
title_full	Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації
title_fullStr	Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації
title_full_unstemmed	Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації
title_sort	структурні зміни сукупних доходів домогосподарств україни в умовах цифровізації
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Цифрова економіка та інформаційні технології
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180118
citation_txt	Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації / О.І. Піжук // Вісник економічної науки України. — 2021. — № 1 (40). — С. 153-158. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT pížukoí strukturnízmínisukupnihdohodívdomogospodarstvukraínivumovahcifrovízacíí AT pížukoí strukturnyeizmeneniâsovokupnyhdohodovdomohozâjstvukrainyvusloviâhcifrovizacii AT pížukoí structuralchangesofincomebyukrainianhouseholdsindigitalizationconditions
first_indexed	2025-11-25T19:37:46Z
last_indexed	2025-11-25T19:37:46Z
_version_	1849792392050245632
fulltext	ПІЖУК О. І. 2021/№1 153 ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УДК 330.341.4:004 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).153-158 Ольга Іванівна Піжук д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0002-5802-1053 e-mail: opizhuk@gmail.com, Державний податковий університет (УДФСУ), м. Ірпінь СТРУКТУРНІ ЗМІНИ СУКУПНИХ ДОХОДІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ Постановка проблеми. Домогосподарства як ін- ституціональний сектор економіки України виступа- ють єдиним постачальником трудових ресурсів, най- більшим споживачем товарів і послуг, а також най- важливішим суб’єктом процесу цифровізації. Швидке поширення Інтернету, використання девайсів та мо- більних ґаджетів еволюціонувало до усвідомлення су- спільством нових економічних можливостей через за- стосування цифрових технологій. Свідченням цього є той факт, що Інтернет поступово став важливим ін- ституційним середовищем для купівлі товарів, ведення бізнесу, навчання, спілкування, одержання інформа- ції, а також пошуку партнерів і кооперації з метою реалізації економічних інтересів. Очевидно, що циф- ровізація здійснює вплив на формування сукупних до- ходів домогосподарств, а відтак, і на рівень їх матері- ального добробуту. Тому, нині стають актуальними до- слідження динаміки та структурних змін сукупних ре- сурсів домогосподарств України в умовах сучасних тенденцій розвитку економіки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослід- ження впливу феномену цифровізації на доходи насе- лення є предметом вивчення таких зарубіжних авторів як Л. Карабарбуніс (Lucas Karabarbunis), Б. Нейман (Brent Neumann), Б. Самуель (Bentolila Samuel) [1], С.-П. Жиль (Saint-Paul Gilles) [2] тощо. Серед україн- ських вчених-економістів (Т. Кізима [3], Д. Лойко [4], А. Сидорова [5], М. Тимоць [6], С. Юрій [7]) актуаль- ними є дослідження спрямовані на теоретичні підходи до трактування сутності, статистичне оцінювання, мо- делювання та прогнозування ресурсів і витрат домо- господарств. Також, особливий інтерес представляють роботи С. Білої [8], І. Єгорова, Ю. Рижкової [9], Л. Єлісєєвої [10], які спрямовані на дослідження соці- ально-економічних аспектів процесів цифровізації. Проте, в українському науковому просторі недостат- ньо уваги приділено проблемам оцінювання ступеня впливу процесів цифровізації на формування сукуп- них доходів вітчизняних домогосподарств. Метою даної статті є дослідження сукупних до- ходів домогосподарств України та моделювання їх структурних змін крізь призму процесів цифровізації. Ключовою науковою гіпотезою визначено твердження про те, що процеси цифровізації впливають на зрос- тання добробуту вітчизняних домогосподарств. Виклад основного матеріалу дослідження. Домо- господарства, згідно із системою національних рахун- ків, є одним із п’яти секторів національної економіки, що в процесі своєї діяльності отримують доходи, рі- вень яких часто є критерієм вимірювання добробуту суспільства. Доходи виступають не лише основним джерелом забезпечення матеріальних і нематеріальних потреб для розвитку особистості, а й головним джере- лом формування купівельної спроможності — важли- вого чинника економічного розвитку будь-якої країни. За даними Державної служби статистики України станом на 2019 р. середньомісячні сукупні ресурси од- ного домогосподарства становили 12118,5 грн, демон- струючи за період 2001-2019 рр. стійке середньорічне зростання на 19,65%. Найбільший приріст доходів на- селення спостерігався у 2005 (44,92%), 2008 (43,77%) та 2017 (30,88%) роках, що значною мірою пов’язано зі зростанням темпів валового внутрішнього продукту (рис. 1). У той час як найнижчий приріст доходів — у роки криз, спричинених як екзогенними (2009 — 4,23%), так і ендогенними чинниками (2014 — 2,08%). Рис. 1 Сукупні доходи домогосподарств і приріст ВВП України за період 2001-2019 рр. Джерело: сформовано автором за даними URL: http://www.ukrstat.gov.ua. -10,00 0,00 10,00 20,00 30,00 40,00 50,00 0 2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 20 17 20 18 20 19 Сукупні ресурси в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн. Приріст ВВП до попереднього року, % Приріст доходів домогосподарств до попереднього року, % ПІЖУК О. І. 154 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ На підставі наведених статистичних даних можна припустити, що зв'язок між ВВП і сукупними дохо- дами домогосподарств носить лінійний характер. У та- кому випадку лінійне рівняння регресії матиме вигляд y = 0,00287 x — 42,402, статистична значимість якого перевірена за допомогою коефіцієнта детермінації (R2 = 0,9919) і критерію Фішера (Fспост = 2086,57, Fтабл = 4,45). Отже, в досліджуваній ситуації 99,19% за- гальної варіабельності сукупних ресурсів домогоспо- дарств (Y) пояснюється рівнем ВВП країни (змінною x). Економічна інтерпретація параметрів моделі поля- гає у тому, що збільшення змінної x на 1 од. виміру призводить до збільшення Y в середньому на 0,00287 од. виміру. Порівняльний аналіз сукупних доходів домогос- подарств країн Європи засвідчує, що станом на 2019 р. середньомісячний рівень доходів домогосподарств се- ред країн Європи коливається в межах від 3572 євро (Люксембург) до 368 євро (Румунія), у той час як в України значення даного показника становить близь- ко 470 євро (рис. 2). Для порівняння, рівень середньо- місячних сукупних доходів домогосподарств найближ- чих сусідів нашої держави такі: Польща — 672 євро, Словаччина — 710 євро, Угорщина — 550 євро [11]. На- ведені статистичні дані відповідають твердженням ба- гатьох вітчизняних дослідників щодо досить низького рівня добробуту домогосподарств України. У структурі сукупних доходів вітчизняних домо- господарств найвагомішим джерелом їх утворення є оплата праці — в аналізованому періоді її частка коли- валася від 40,8 до 57,3% (рис. 3). Рис. 2 Доходи домогосподарств деяких країн світу за 2019 р., євро Рис. 3 Структура сукупних доходів домогосподарств України за період 2001-2019 рр. Джерело: сформовано автором за даними URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 0% 20% 40% 60% 80% 100% 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 оплата праці доходи від підприємницької діяльності, продажу сільськогосподарської продукції та самозяйнятості пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи Інші безготівкові надходження Україна Норвегія Швеція Фінляндія Франція Іспанія Німеччина Польща Румунія Ісландія ПІЖУК О. І. 2021/№1 155 На тлі інших джерел формування доходів насе- лення привертає увагу низька частка грошових над- ходжень від підприємницької діяльності та самозайня- тості, що загалом є негативним явищем в ринковій економіці. Ключовою причиною останнього є відсут- ність мотивації у населення України до підприємни- цької діяльності через відсутність належних умов її ве- дення, що, як правило, характеризуються високою се- редньорічною вартістю капіталу, надмірними ризи- ками втрат власності в результаті рейдерства тощо. Для визначення глибини змін нами визначено ін- декс Рябцева ( = ∑ ( )∑ ( ) , де і — питома вага ознак в сукупності; i — число градацій у структурі), який засвідчив істотний рівень відмінностей структур доходів домогосподарств (значення індексу — 0,2071) за період 2001-2019 рр. Так, зміни у структурі доходів, в основному, були обумовлені збільшенням на 44,92% частки оплати праці та суттєвим (-66,94%) зменшен- ням частки безготівкових надходжень, зокрема: вар- тості спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель, пільг і субсидій на оплату товарів та послуг з охорони здо- ров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпо- чинку, послуг транспорту, зв’язку, житлово-комуналь- них послуг, електроенергії, палива тощо, що з рештою є позитивним явищем, оскільки зменшує патерналіст- ські настрої суспільства, яке є головним споживачем політичного популізму. Одним із визначальних факторів, що демонструє стабільне зростання протягом досліджуваного періоду та, на нашу думку, впливає як на розмір доходів домо- господарств так і на зміну їх структури є доступ до ме- режі Інтернет (рис. 4). Зважаючи на статистичні дані, ця послуга за останні кілька десятиліть отримала ста- тус «must have» у всьому світі. Основною причиною подібного тренду стали цивілізаційні зміни, що пов’язані із настанням нової ери цифрових технологій, найбільш «зрілим» елементом яких обґрунтовано вва- жається Інтернет. Цифрова революція радикально змі- нює політичну, економічну, технологічну, соціальну, військову, культурну, екологічну та інші суспільні сфери. Результатом такої революції стає нова якість суспільства, в якому інформація та знання стають ос- новним багатством і головними рушійними силами подальшого розвитку. Примітка: дані України з 2014 р. не враховують тимчасово окуповані території. Рис. 4. Динаміка зростання частки домогосподарств з доступом до мережі Інтернет за період 2001-2019 рр., % Джерело: сформовано автором на основі даних офіційної статистики за період 2001-2019 рр. Для підтвердження (спростування) визначеної у статті наукової гіпотези щодо ступеня впливу цифро- візації на зростання добробуту вітчизняних домогос- подарств побудовано рівняння регресії з використан- ням наочного зображення форми зв'язку між дослід- жуваними параметрами, а саме: сукупними доходами та відсотком домогосподарств, що мають підключення до мережі інтернет за період 2001-2019 рр. (табл. 1). Вибір критерію цифровізації — доступ до мережі Ін- тернет обумовлений тим, що цифрова інфраструктура сьогодні вважається «зрілою» технологією, соціально- економічні наслідки якої на сьогодні вже очевидні. Таблиця 1 Показники якості рівняння регресії для змінних: сукупні доходи домогосподарств і відсоток їх підключення до мережі Інтернет Значення коефіцієнтів Коефіцієнт множинної кореляції 0,961 Коефіцієнт детермінації 0,9236 Спостережне значення F-критерію Фішера 205,398 Середній коефіцієнт еластичності 1,079 Стандартна похибка 920,64 Спостереження 19 Джерело: розраховано автором на основі даних офіційної статистики за період 2001-2019 рр. 0,00 10,00 20,00 30,00 40,00 50,00 60,00 70,00 80,00 90,00 100,00 2 0 0 1 2 0 0 2 2 0 0 3 2 0 0 4 2 0 0 5 2 0 0 6 2 0 0 7 2 0 0 8 2 0 0 9 2 0 1 0 2 0 1 1 2 0 1 2 2 0 1 3 2 0 1 4 2 0 1 5 2 0 1 6 2 0 1 7 2 0 1 8 2 0 1 9 Частка домогосподарств України з доступом до мережі Інтернет, % Частка домогосподарств країн Європи з доступом до мережі Інтернет, % Частка домогосподарств з доступом до мережі Інтернет у світі, % 0,00 20,00 40,00 60,00 80,00 0 2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 Y = 945,98886e0,03883x ПІЖУК О. І. 156 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Як бачимо із діаграми табл. 1, взаємозв’язок між досліджуваними величинами міцний і носить експо- ненціальний характер. Отримана величина коефі- цієнту множинної кореляції свідчить про те, що фак- тор x (доступ домогосподарств до мережі Інтернет) суттєво впливає на Y (сукупні доходи домогоспо- дарств). Коефіцієнт множинної детермінації R2 озна- чає, що сукупні доходи домогосподарств на 92,36% обумовлюються наявністю підключення до мережі ін- тернет. Іншими словами — точність підбору рівняння регресії висока. Решта 7,64% зміни Y пояснюються чинниками, які не враховані в моделі (а також по- милками специфікації). Спостережне значення F-кри- терію Фішера (F =205,398) у багато разів перевищує критичне значення (Fтабл = 4,45), що свідчить про ста- тистично значущий зв'язок між показниками, введе- ними у модель. Таким чином, зазначена модель до- статньо добре описує коливання та динаміку досліджу- ваного показника. Економічна інтерпретація запропонованої моделі ґрунтується на значенні середнього коефіцієнту елас- тичності: E = 27,781 (0,0388) = 1,079, який у нашому випадку більше 1. Це означає, що при зміні х на 1%, Y зміниться більш ніж на 1%. Отже, змінна х істотно впливає на величину Y. Значення бета-коефіцієнту по- казує, що збільшення x на величину середньоквадра- тичного відхилення Sx приведе до збільшення серед- нього значення Y на 94,4% середньоквадратичного відхилення Sy. Показники якості рівняння регресії, побудованої на основі просторових даних, зокрема сукупних дохо- дів домогосподарств деяких країн світу і відсотку їх підключення до мережі Інтернет станом на 2019 р. та- кож підтверджують гіпотезу про експонентний харак- тер зв'язку між досліджуваними ознаками (табл. 2). Ра- зом з тим, варто відзначити, що точність підбору рів- няння регресії, що представлене у табл. 2, — середня, оскільки 31,3% зміни Y пояснюються чинниками, які не враховані у представленій вище моделі. Таблиця 2 Показники якості рівняння регресії для змінних: сукупні доходи домогосподарств і відсоток їх підключення до мережі Інтернет Значення коефіцієнтів Коефіцієнт множинної кореляції 0,829 Коефіцієнт детермінації 0,687 Спостережне значення F-критерію Фішера 68,707 Середній коефіцієнт еластичності 7,083 Стандартна похибка 1217,1 Спостереження 35 Джерело: розраховано автором на основі даних офіційної статистики деяких країн світу за 2019 р. Використовуючи теорію ланцюгів Маркова, що дозволяє розглянути зміну структури сукупності як стохастичний процес, визначений характеристиками стохастичного вектору початкового стану випадкового процесу ( ) та стохастичною матрицею, нами змоде- льовано прогноз структурних змін доходів домогоспо- дарств України на 2021 та 2025 рр., враховуючи суттє- вий вплив цифровізації (табл. 3). Таблиця 3 Прогноз структурних змін доходів домогосподарств України Структура сукупних ресурсів домогосподарств, % 2001 2019 зміна 01/19 2021F 2025F зміна 19/21 зміна 19/25 зміна 01/25 1. Оплата праці 40,8 57,3 40,44 58,76 59,35 2,55 3,58 45,47 2. Доходи від підприємницької ді- яльності, продажу сільськогоспо- дарської продукції та самозайнято- сті 8,6 8,9 3,49 9,73 10,42 9,33 17,08 21,16 3. Пенсії, стипендії, соціальні до- помоги, надані готівкою 18 19,2 6,67 16,16 13,61 -15,83 -29,11 -24,39 4. Грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи 8,4 6,6 -21,43 6,86 7,14 3,94 8,18 -15,00 5. Інші безготівкові надходження 24,2 8 -66,94 8,49 9,48 6,13 18,50 -60,83 Всього 100 100 - 100 100 - - - Джерело: розраховано автором. Згідно звітних даних про структуру сукупних ресурсів домогосподарств України за період 2001- 2019 рр., елементи матриці переходу розраховувалися за алгоритмом: 1. Здійснюється формування допоміжної матриці′, елементи головної діагоналі якої розраховуються за формулою: ′ = min , , i =1, …, m, (1) Y = 1,0258e0,0803x 0 1 000 2 000 3 000 4 000 5 000 60 70 80 90 100 ПІЖУК О. І. 2021/№1 157 де S0, S1 — вектори структури сукупності в поперед- ньому і наступному періодах за умови ∑ = = ∑ = 1, при цьому залишаються невикориста- ними елементи попередньої структури розміру ∆і = = − ′ , = 1,… , , а також не повністю заповню- ються елементи наступної структури ɛ = − ′ , = 1,… , . Розподіл ∆і проводиться пропорційно по- требам колонок ɛі, тобто ′ = ∆і ɛ∑ ɛ , , = 1,… , . 2. Проводиться розрахунок елементів матриці ймовірності переходу: = , , = 1,… , . (2) Ймовірність перебування системи у момент часу t у відповідному стані визначається за формулою: ( ) = ( − 1) × , (3) де ( ) = Х , Х , … , Х , … , Х — вектор, що визначає ймовірність знаходження об’єкта в тому чи іншому із m станів у момент часу ; ( − 1) — відповідний вектор ймовірностей для попереднього кроку. За даними отриманого прогнозу, зміни структури доходів домогосподарств за період 2019-2025 рр. біль- шою мірою будуть відбуватися за рахунок збільшення частки грошових надходжень від підприємницької ді- яльності та самозайнятості (приріст за період 2019- 2021 рр. — 9,33%; приріст за період 2019-2025 рр. — 17,08%). У той час як частка оплати праці може зрости на 2,55% за період 2019-2021 рр. або на 3,58% за період 2019-2025 рр. Разом з тим, посиляться тенденції зменшення соціальних надходжень, наданих готівкою. Ці зміни сприятимуть зростанню індексу Рябцева до рівня 0,2141, що посилюватиме істотність структурних зрушень у доходах вітчизняних домогосподарств в умовах цифровізації. Висновки. Дослідження динаміки та структури су- купних ресурсів домогосподарств України дозволило відмітити низку змін, що відбулися протягом періоду 2001-2019 рр., зокрема: 1) поступове зростання доходів населення, що коливалось у межах від 44,92 до 2,08% залежно від зміни ВВП країни, демонструючи міцний лінійний взаємозв’язок між зазначеними параметрами. Цей вза- ємозв’язок значною мірою пояснює і результати по- рівняльного аналізу, який вказує на відносно низький рівень доходів домогосподарств порівняно з сусідніми країнами внаслідок значно нижчого рівня ВВП Укра- їни. 2) Індекс Рябцева (0,2071) за період 2001-2019 рр. став відображенням істотних структурних змін сукуп- них доходів домогосподарств в основному внаслідок зростання частки оплати праці на 40,44% та змен- шення соціальних надходжень безготівкового харак- теру — 66,94%. Використовуючи регресійний аналіз, на основі статистичних даних за період 2001-2019 рр. щодо су- купних доходів населення України (Y) та відсотку до- могосподарств, що мають підключення до мережі Ін- тернет (змінна х) доведено гіпотезу про те, що цифро- візація здійснює істотний вплив на рівень сукупного доходу домогосподарств шляхом виявлення залеж- ності Y від х. При цьому, на відміну від впливу ВВП, зв'язок між досліджуваними параметрами носить екс- поненціальний характер. Статистична значимість рів- няння регресії перевірена за допомогою коефіцієнта детермінації (92,36%) і критерію Фішера (Fспост = = 205,398 > Fтабл = 4,45). Встановлено, що в досліджу- ваній ситуації загальна варіабельність Y (сукупні середньомісячні доходи домогосподарств України) на 92,36% пояснюється зміною х (часткою домогоспо- дарств, що мають доступ до мережі Інтернет). На основі моделювання структурних змін крізь призму процесів цифровізації можна припусти, що по- дальші структурні відмінності більшою мірою будуть пов’язані зі збільшенням частки грошових надходжень від підприємницької діяльності та самозайнятості. Ці зміни значною мірою можна пояснити полегшеним доступом домогосподарств до засобів виробництва (хмарних сервісів, безкоштовного програмного забез- печення тощо), які тривалий час були доступними лише виробничим компаніям, а це у свою чергу ство- рює можливості для додаткових джерел формування доходів населення. Список використаних джерел 1. Loukas Karabarbounis, Brent Neiman. (2014). The Global Decline of the Labor Share. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 129, Issue 1, February, рр. 61-103. https://doi.org/10.1093/qje/qjt032. 2. Bentolila, Samuel & Saint-Paul, Gilles. (2003). Explaining Movements in the Labor Share". The B.E. Jour- nal of Macroeconomics, De Gruyter, vol. 3(1), рр. 1-33, October. 3. Кізима Т. О. Витрати домогосподарств Укра- їни: сутнісно-аналітичний аспект. Вісник ТНЕУ. 2017. №2. С. 61-70. 4. Лойко Д. М. Динаміка змін у структурі спожи- вання домогосподарств України. Міжнародний науко- вий журнал "Інтернаука". Серія: "Економічні науки". 2018. №7. URL: https://doi.org/10.25313/2520-2294- 2018-7-4046. 5. Сидорова А. В. Доходи та витрати населення: статистичне оцінювання, моделювання та прогнозу- вання. Фінанси, облік, банки. 2017. № 1(22). С. 154— 162. 6. Тимоць М. В. Фінансові ресурси домогоспо- дарств як джерело фінансування національної еконо- міки. Економіка та управління національним господар- ством. 2020. Вип. І-ІІ (77-78). С. 59-68. doi: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2020-1.77-2.78.05. 7. Юрій С. І. Фінанси домогосподарств: теорети- чні підходи до трактування сутності. Фінанси України. 2008. №8. С. 3—10. 8. Біла С. О. Вплив техноглобалізму на реформу- вання світового ринку праці. Сучасні наукові погляди на економічні механізми стимулювання соціально-еконо- мічного розвитку: матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ужгород, 16 лю- того 2019 р.) / за заг. ред.: М. М. Палінчак, В. П. При- ходько, A. Krynski. — У 2-х частинах. — Ужгород: Ви- давничий дім «Гельветика», 2019. Ч. 1. С. 21-24. 9. Єгоров І. Ю., Рижкова Ю. О. Соціально-еко- номічні аспекти процесів цифровізації: інструменти дослідження у країнах ОЕСР. Побудова інформаційного суспільства: ресурси і технології : матеріали XVIІІ Між- народної науково-практичної конференції, Київ, 19- 20 вересня 2019 р. [Електронний ресурс] / МОН України, УкрІНТЕІ [та ін.]. Київ : УкрІНТЕІ, 2019. С. 9-13. ПІЖУК О. І. 158 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 10. Єлісєєва Л. В. Вплив інформатизації та циф- ровізації економіки на трансформацію соціального ка- піталу. Ефективна економіка. 2019. № 11. doi: 10.32702/2307-2105-2019.11.77. 11. Mean and median income by household type — EU-SILC and ECHP surveys. URL: https://ec.eu- ropa.eu/eurostat/databrowser/view/ilc_di04. References 1. Loukas Karabarbounis, Brent Neiman. (2014). The Global Decline of the Labor Share. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 129, Issue 1, February, рр. 61—103. doi: https://doi.org/10.1093/qje/qjt032. 2. Bentolila Samuel & Saint-Paul Gilles. (2003). Ex- plaining Movements in the Labor Share. The B.E. Journal of Macroeconomics, De Gruyter, vol. 3(1), pр. 1-33, October. 3. Kizyma, T. O. (2017). Vytraty domohospodarstv Ukrainy: sutnisno-analitychnyi aspekt [Household expend- itures of Ukraine: essential and analytical aspect]. Visnyk TNEU, Vol. 2, рр. 61-70 [in Ukrainian]. 4. Loiko, D. M. (2018). Dynamika zmin u strukturi spozhyvannia domohospodarstv Ukrainy [Dynamics of changes in the structure of household consumption in Ukraine]. Internauka. Seriia: "Ekonomichni nauky", Vol. 7. doi: https://doi.org/10.25313/2520-2294-2018-7-4046 [in Ukrainian]. 5. Sydorova, A. V. (2017). Dokhody ta vytraty nase- lennia: statystychne otsiniuvannia, modeliuvannia ta prohnozuvannia [Income and expenditure of the popula- tion: statistical estimation, modelling and forecasting]. Fi- nansy, oblik, banky — Finanse, accounting, banks, Vol. 1 (22), рр. 154-162 [in Ukrainian]. 6. Tymots, M. V. (2020). Finansovi resursy domohos- podarstv yak dzherelo finansuvannia natsionalnoi ekono- miky [Financial resources of the household as a source of financing of the national economy]. Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom — Economics and management of the national economy, Issue I-II (77-78), рр. 59-68. doi: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2020- 1.77-2.78.05 [in Ukrainian]. 7. Yurii. S. I. (2008). Finansy domohospodarstv: te- oretychni pidkhody do traktuvannia sutnosti Finansy Ukrainy [Household finances: theoretical approaches to the interpretation of nature]. Finansy Ukrainy — Finance of Ukraine, Vol. 8, рр. 3-10 [in Ukrainian]. 8. Bila, S. O. (2019). Vplyv tekhnohlobalizmu na re- formuvannia svitovoho rynku pratsi [The impact of tech- noglobalism on reforming the world labor market]. Suchasni naukovi pohliady na ekonomichni mekhanizmy sty- muliuvannia sotsialno-ekonomichnoho rozvytku — Modern scientific views on economic mechanisms for stimulating socio- economic development: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (Part 1, рр. 21-24). Uzhhorod, «Helvetyka» [in Ukrainian]. 9. Yehorov, I. Yu., Ryzhkova, Yu. O. (2019). Sotsial- no-ekonomichni aspekty protsesiv tsyfrovizatsii: instru- menty doslidzhennia u krainakh OESR [Socio-economic aspects of digitization processes: research tools in OECD countries]. Pobudova informatsiinoho suspilstva: resursy i tekhnolohii — Building an information society: resources and technologies: Proceedings of the XVIII International Scientific and Practical Conference (рр. 9-13). Kyiv, UkrINTEI [in Ukrainian]. 10. Yelisieieva, L. V. (2019). Vplyv informatyzatsii ta tsyfrovizatsii ekonomiky na transformatsiiu sotsialnoho kapitalu [The impact of informatization and digitalization of the economy on the transformation of social capital]. Efektyvna ekonomika — Efficient economy, Vol 11. doi: 10.32702/2307-2105-2019.11.77 [in Ukrainian]. 11. Mean and median income by household type — EU-SILC and ECHP surveys. (2019). ec.europa.eu. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser- /view/ilc_di04. Стаття надійшла до редакції 04.05.2021 Формат цитування: Піжук О. І. Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації. Вісник економічної науки України. 2021. № 1 (40). С. 153-158. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).153-158 Pizhuk, O. І. (2021). Structural Changes of Income by Ukrainian Households in Digitalization Conditions. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), рр. 153-158. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).153-158

Структурні зміни сукупних доходів домогосподарств України в умовах цифровізації

Репозитарії

Схожі ресурси