Думки понад часом
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180147 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Думки понад часом / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2018. — Вип. 89. — С. 7-12. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859614136930926592 |
|---|---|
| author | Єрмоленко, С. |
| author_facet | Єрмоленко, С. |
| citation_txt | Думки понад часом / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2018. — Вип. 89. — С. 7-12. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| first_indexed | 2025-11-28T16:17:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
Культура слова №89’ 2018
ÄÓÌÊÈ
ÏÎÍÀÄ ×ÀÑÎÌ
Світлана Єрмоленко
Годинник бідкався: «Здоров’я препогане.
А що ж то скоїться, як цокать перестану?
Це ж час зупиниться!
І всесвіт пропаде!
Ой-ой, біда! Рятуйте мене, люди, –
Без мене і для вас життя не буде...»
Давно Годинник той лік часу не веде,
А час іде!
Василь Симоненко
У цьому випуску збірника «Культура слова» пропонуємо
поміркувати над тим, як змінювалося в часі академічне
мовознавство, зокрема, як розвивалася українська
лінгвостилістика й дотичні до неї студії з культури мови.
Вміщено фрагменти статей, друкованих у 20-х, 60 – 70-х роках
ХХ ст.
Віддалення в часі – понад півстоліття або майже століття –
позначається й на самій мові, й на змісті публікацій, на виборі
тем, об’єктів наукового аналізу. Сучасний читач, маючи перед
собою тексти, створені в різний час, певно ж, помітить зміну
деяких орфографічних правил або й граматичних, лексичних,
стилістичних норм, наприклад, звичне колись слововживання
на Україні сприймаємо тепер як застаріле, бо кодифікована
сучасна норма – в Україні. Навіть незначні за обсягом
фрагменти наукових текстів унаочнюють зміни наукового
стилю української літературної мови з його термінологічним
апаратом, характерним для стилістики, теорії літературної
Світлана Єрмоленко8
Культура слова №89’ 2018
мови, культури мови. Оцінки слововживання з погляду
культури мови дуже динамічні. Можемо спостерігати це
на прикладі конкретних рекомендацій у певний період
функціонування літературної норми. Наприклад, у 60-ті роки
ХХ ст. була поширена думка про розрізнення семантичних
відтінків двох слів усмішка (приємна, позитивна оцінка) і
посмішка (образлива, негативна оцінка). Таке розрізнення
мало б знайти відгук у практиці мовців, насамперед
письменників. Але чому ж Василь Симоненко в той самий
час, коли знавці мови пропагували таке розмежування, пише
новелу «Посмішки нікого не ображають»? При цьому автор
обирає дуже простий буденний сюжет: люди радіють гарній
погоді, чудовій природі й відчувають радість – посміхаються:
«Ми сиділи і посміхалися всім і всьому, а я – трішечки –
посміхався лише до неї, і вона – трішечки – посміхалася лише
для мене. І нам було прекрасно і весело, і між нами не було
нічого, крім німої щирості.
А потім на нашій лавці сів сивий-сивий чоловік і теж
заходився дарувати всім і всьому свою вечірню посмішку. Він
не заважав нам, а ми не заважали йому – простору для посмішок
вистачало».
Ідилію гарного настрою руйнує перехожий, якому не
сподобалися «безсоромні посмішки» «молодих людей», і він
почав з гнівом обурюватися. Йому заперечував сивий чоловік.
Новела має коротку кінцівку як реабілітацію позитивної
оцінки в семантиці слова «посмішка»: «А ми знову сиділи
і посміхалися. І небо реготало так, що аж видно було його
червоні ясна».
Є у поезії Василя Симоненка й підтвердження позитивної
оцінної семантики слова усмішка: «Ти знаєш, що ти – людина?/
Ти знаєш про це – чи ні? Усмішка твоя – єдина,/ Мука твоя –
єдина, Очі твої – одні». Наведені приклади – це ілюстрація того,
що намагання усталити певну культуромовну рекомендацію
може натрапляти на спротив самого слова в реальному
житті мови. Можна згадати ще один приклад. Поширений
у масовій українській культурі 50-х – початку 60-х років ХХ ст.
калькований вислів Добро пожалувати вдалося досить швидко
Думки понад часом 9
Культура слова №89’ 2018
витіснити з ужитку, замінивши українським відповідником
Ласкаво просимо!, але помилкове слововживання на зразок
Дякую вас виявляється живучим, і воно сьогодні, на жаль,
часто звучить у розмовній практиці.
На зміни в мові по-різному реагують мовці. Якщо
в звичному щоденному спілкуванні їм доводиться мати справу
з новими реаліями, що з’явилися, наприклад, у побуті, то назви
таких реалій приживаються досить швидко. Інша річ, коли
треба орієнтуватися в потужному потоці нової інформації, що
поширюється в суспільстві. Адже живемо в час цивілізаційного
зламу (вибуху), і мовна пам’ять людини має весь час «встигати»
за новим словником.
В усі часи були помітні відмінності між мовою різних
поколінь. У мовців різних професій так само формується свій
словник, усталюється певна мовна практика. Але існування
в суспільстві кодифікованої літературної мови, навчання
такої мови в школі забезпечує культурно-мовну єдність нації,
Прикметно, що вже в перших науково-освітніх лекціях з
української стилістики сформульовано тезу про єдність мови,
стилю і думки, наголошено, що стиль – це спосіб, характер
думання, а не звичайний орнамент, прикраса висловленої
думки. На конкретних прикладах автор лекції показує
різницю між аналізом мови письменника і дослідженням
його індивідуального стилю. Але стилістичні засоби мови
притаманні не лише художнім індивідуальним стилям.
У діалектній мовній практиці їхня роль теж помітна, про що
довідуємося із досліджень українських мовознавців у 70-ті
роки ХХ ст.
Завжди було актуальним питання взаємодії, кореляції
літературної мови з мовою художньої літератури. Дискутували
письменники, журналісти й перекладачі з мовознавцями.
Помічаємо, що є вічні теми, зокрема – оцінка української мови
перекладів щодо її відповідності літературній нормі, тому
мовному зразкові, який утверджується в національній культурі
в певний історичний період.
Історія художнього перекладу, як відомо, починалася з
практики переспівів і рухалася до практики адекватного,
реалістичного перекладу.
Світлана Єрмоленко10
Культура слова №89’ 2018
У дискусіях про вибір мовної норми, про те, якій формі чи
вислову надати перевагу, даються взнаки уподобання мовців.
Так, мовознавці, аналізуючи тексти художніх перекладів
з погляду культури мови, залучають лексикографічні джерела,
звертають увагу на стилістичні ремарки, наявні в словниках.
Крім об’єктивної оцінки перекладного тексту з посиланням
на лексикони, а також на мовну практику класиків української
літератури, у рецензіях на мову художніх перекладів завжди
діє і суб’єктивний чинник: це мовний смак доби, тобто мовне
чуття широкого кола читачів, і мовний смак рецензента, що не
завжди збігається з досвідом і мовним смаком перекладача.
А втім, усі дискусії забезпечують усталення в мовній практиці
загальновживаних і стильових норм, формують символічний
образ зразкової літературної мови.
Відомо, що мова перекладу швидко старіє, потребує
оновлення; на ній позначаються закономірні культурно-
історичні зміни і в свідомості читачів, і в мовних орієнтирах
перекладачів, видавців. Сьогодні численні видавництва
пропонують дитячу літературу, перекладену з різних
мов – англійської, норвезької, німецької, шведської. Хоч
у перекладних творах діють персонажі з незвичними іменами,
проте їхні розмови й зображені події, переказані українською
мовою, мають бути зрозумілими для дітей. Крім того, діти з
книжок засвоюють зразки українськомовного спілкування.
Якої ж мови навчають дітей перекладені тексти? Ось,
наприклад, висловлення із сучасної перекладної літератури для
дітей: Він забувся за їжу; вп’яв очі в дідуня; За це не треба
навіть боятися; Він зійшов на горище і заходився шукати
кота; дідуньо ладен був на все, аби тільки принести Фіндусові
радість; А от Фіндус на великій швидкості побіг далі проз
лаву біля кухонних дверей; І з цікавістю вивалив очі на яєшню
(Свен Нордквіст. Різдвяний гном. Переклад зі шведської Галини
Кирпи. «Навчальна книга – Богдан», 2016). Серед виділених
зворотів є стилістично знижені, штучні, а також властиві
діалектам української мови.
Помітна тенденція перекладачів обирати з двох, наявних
у мові варіантів, менш поширений, пор.: А в животі йому
аж бурчало від голоду; аж сльози виступили йому на очі
Думки понад часом 11
Культура слова №89’ 2018
(Турбйорн Еґнер. Клатремус та інші звірята... Трускавець:
Круговерть, 2016. Переклад з норвезької).
У перекладацькій практиці чомусь надають перевагу
прислівниковим формам донизу, досередини, нехтуючи
нормативні форми униз (вниз), усередину (всередину).
Синонімічні й різні за походженням та стилістичним
забарвленням дієслова мешкати й жити узвичаюються як
взаємозамінні в різних перекладних текстах, пор. чергування
їх у текстах: Шістьом мишкам, які живуть на даху, нічого
боятися. Та й павучок, що мешкає між балок, уже давно не
снував патину; На острові посеред моря жив чарівник Богуміл.
Він мешкав у невеличкому замку. (Ервін Мозер. Фантастичні
історії на добраніч. Чернівці, 2016. Переклад з англійської).
Стилістично майстерніша і змістовно глибша практика
розрізнення згаданих дієслів у такому контексті: Я тут
мешкаю, – відповіла Мишка. – І мені так добре живеться,
що я з радістю залишусь тут назавжди (Турбйорн Еґнер.
Клатремус та інші звірята... Трускавець: Круговерть, 2016.
Переклад з норвезької).
Подекуди в книжках для дітей з’являються книжні фрази,
звороти, що роблять оповідь штучною, неприродною, пор.:
Меллі поміркувала і дійшла цікавого висновку (Ервін Мозер.
Фантастичні історії на добраніч. Чернівці, 2016. Переклад з
англійської); Він уже не мав і гадки, що йому робити (Свен
Нордквіст. Різдвяний гном. Переклад зі шведської Галини
Кирпи. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016).
У сучасних книжках для дітей читачі натрапляють на такі
назви, як лижви, сані, й дивуються, чому замість звичного слова
лижі з’являється назва лижви, а замість загальновживаного
нормативного сани – чомусь виринає сані; Він [Єнот] швидко
її [ялинку] зрубав і поклав на сані (Ервін Мозер. Фантастичні
історії на добраніч. Чернівці, 2016. Переклад з англійської).
Або чи по-українському звучить інформація, вміщена у виданні
«Географічний атлас» (Харків: ТОВ Віват, 2017): «Видання для
читання дорослими дітям»?
Пізнавальних текстів для дітей маємо сьогодні багато, але не
всі вони, на жаль, відповідають елементарному рівню культури
сучасної української мови. Дбаючи про зв’язок поколінь,
Світлана Єрмоленко12
Культура слова №89’ 2018
видавцям і перекладачам варто уважно ставитися до того, щоб
мова перекладів не була штучною, відірваною від реальної
мовної практики.
Відомо, що національно-мовну свідомість конкретної
історичної доби відбиває літературна мова, і виховувати
чуття досконалого літературного слова покликані насамперед
художні тексти, зокрема й перекладні.
Статтю отримано 09.12.2018
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180147 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T16:17:45Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Єрмоленко, С. 2021-08-15T14:45:13Z 2021-08-15T14:45:13Z 2018 Думки понад часом / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2018. — Вип. 89. — С. 7-12. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180147 uk Інститут української мови НАН України Культура слова Думки понад часом Думки понад часом Opinions over the time Article published earlier |
| spellingShingle | Думки понад часом Єрмоленко, С. Думки понад часом |
| title | Думки понад часом |
| title_alt | Opinions over the time |
| title_full | Думки понад часом |
| title_fullStr | Думки понад часом |
| title_full_unstemmed | Думки понад часом |
| title_short | Думки понад часом |
| title_sort | думки понад часом |
| topic | Думки понад часом |
| topic_facet | Думки понад часом |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180147 |
| work_keys_str_mv | AT êrmolenkos dumkiponadčasom AT êrmolenkos opinionsoverthetime |