Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu»
Рецензія на книгу: Księga dedykowana Profesorowi Krzysztofowi Wrocławskiemu. – Warszawa, 2008. – 409 s.
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18015 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 194-198.— укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859637036927942656 |
|---|---|
| author | Вахніна, Л.К. |
| author_facet | Вахніна, Л.К. |
| citation_txt | Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 194-198.— укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рецензія на книгу: Księga dedykowana Profesorowi Krzysztofowi Wrocławskiemu. – Warszawa, 2008. – 409 s.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:17:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
194
РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ
Л. К. Вахніна
КНИЖКА ДО ЮВІЛЕЮ
ПРОФЕСОРА КШИШТОФА ВРОЦЛАВСЬКОГО
«BUNT TRADYCJI. TRADYCJA BUNTU»
Księga dedykowana Profesorowi
Krzysztofowi Wrocławskiemu. – Warszawa, 2008. – 409 s.
Постать відомого польського фольклориста-славіста
Кшиш тофа Вроцлавського є знаковою для дослідників
слов’янського фольклору багатьох країн світу. Його науково-
педагогічна діяльність пов’язана з Інститутом славісти-
ки Варшавського університету, директором якого він був.
К. Вроцлавський є постійним учасником міжнародних з’їздів
славістів, обраний заступником голови Міжнародної комісії
з дослідження слов’янського фольклору при Міжнародному
комітеті славістів, де він почав співпрацювати ще з незабут-
нім В. Є. Гусєвим. Його книжки, присвячені народній прозі,
зайняли належне місце в сучасній славістичній фольклорис-
тиці. Одна з характерних рис цього науковця – зацікавлен-
ня сучасним побутуванням фольклору, зокрема на Балканах,
вивчення специфіки функціонування окремих жанрів –
усних оповідань та балад, що ґрунтується на власних експе-
диційних спостереженнях.
Тому видання «Бунт традиції. Традиція бунту», присвячене
професорові К. Вроцлавському, є, з одного боку, ушануванням
його величезної подвижницької діяльності як фольклориста-
славіста, з другого – відображенням сучасного стану славіс-
тичної фольклористики в Польщі та в країнах Центральної
195
і Південної Європи, завдяки представленим публікаціям відо-
мих польських та зарубіжних дослідників.
Безперечно, увагу читачів привернуть різні розділи видан-
ня, яке досить широко репрезентує сучасну фольклористику,
лінгвофольклористику, культурну антропологію, літературо-
знавство як Польщі, так і інших слов’янських країн – Сербії,
Болгарії, Македонії, Словаччини, Боснії.
Не випадково книжку відкриває замість традиційного
вступного слова діалог із К. Вроцлавським польських нау-
ковців Магдалени Богуславської та Гражини Шват-Гилибової
«В університетських аудиторіях та серед балканських гір», де
читач може побачити не тільки розмаїття славістичних інте-
ресів дослідника, але й зрозуміти причини його захоплення
фольклором саме балканських народів.
Життя К. Вроцлавського – майбутнього студента-геолога –
перед закінченням університету змінила подорож до Бол-
гарії, куди йому пощастило потрапити з групою молоді ще
1959 року.
Болгарія, яка дійшла до нього в спогадах з воєнних років
йо го мами, несподівано стала для нього відкриттям іншо-
го світу, що різко повернув усе його подальше життя в русло
слов’янської філології, зокрема фольклору, дослідником і зби-
рачем якого він став після отримання вже другої спеціальнос-
ті – викладача сербсько-хорватської мови.
Йому пощастило на вчителів, серед яких був славнозвісний
фольклорист та літературознавець професор Юліан Кшижа-
новський, засновник відділу фольклору Інституту літератур-
них досліджень ПАН, автор багатьох підручників та моногра-
фічних праць із фольклористики, який згодом став опонентом
габілітаційної праці К. Вроцлавського з македонського фоль-
клору.
У Македонії К. Вроцлавський не лише викладав, але йому
пощастило глибоко пізнати унікальну культуру цієї невели-
196
кої країни, спілкуватися з її населенням, що до сьогодні ча-
сом провадить патріархальний спосіб життя, здійснити разом
із македонськими фольклористами записи традиційної на-
родної творчості під час численних експедиційних виїздів та
спільних досліджень.
Згодом у Варшаві разом із Танасом Вражиновським вони ви-
дадуть компаративне дослідження про два села – македонське
та польське, що викликало інтерес у багатьох країнах світу.
К. Вроцлавський запровадив вивчення македонської мови
у Варшавському університеті, став одним із найпалкіших по-
пуляризаторів македонської культури та мистецтва в Польщі.
Не випадково йому було присвоєно звання почесного доктора
університету Скоп’є та обрано почесним громадянином цьо-
го міста.
Про все це читач докладніше довідається зі сторінок багатьох
статей, які часом можна назвати своєрідними рефлексіями-
есе його колег і друзів про нього самого та сучасний фольклор,
про долю слов’янських культур у сучасному світі та, зокрема,
інтерес до них у Польщі. Адже саме К. Вроцлавському нале-
жить ініціатива встановлення пам’ятної дошки, присвяченої
Кирилу та Мефодію на будинку нової бібліотеки Варшавсько-
го університету та запровадження щорічного відзначення
Днів слов’янської писемності та культури у Варшаві.
Деякі статті видання присвячені самому ювілярові, як на-
приклад, розвідка відомого македонського фольклориста про-
фесора Т. Вражиновського «Македонський фольклористичний
доробок Кшиштофа Вроцлавського», де проаналізовано його
величезний внесок у дослідження македонського фольклору,
з носіями якого він постійно спілкувався протягом багатьох
років, коли працював викладачем польської мови в універси-
теті м. Скоп’є. Одна з перших наукових робіт К. Вроцлавсько-
го «Македонські народні казки» була позитивно відзначена
академіком Блаже Рістовським.
197
Праці К. Вроцлавського завжди відрізняються зверненням
до порівняльного методу, залученням до аналізу фольклорних
джерел кількох слов’янських народів. У його дослідженнях по-
ряд із польськими матеріалами можна натрапити на приклади
та паралелі з чеського, словацького та українського фолькло-
ру, а також порівняльні зіставлення західнослов’янських куль-
тур з балканськими. Саме на Балканах, на батьківщині Кири-
ла та Мефодія, він продовжує шукати джерела слов’янської
ідентичності.
Його наукові інтереси до чехів та словаків відзеркалюються
в статтях Йоанни Гощак (Варшава) «Захоплення фольклором
чехів та словаків (у ХІХ ст.)» та Віри Гашпарикової (Братислава)
«До витоків польсько-словацьких фольклористичних взаємин.
Збойницькі традиції в славістичних дослідженнях». Профе-
сор В. Гашпарикова – почесний член Міжнародної комісії з
дослідження слов’янського фольклору при Міжнародному
комітеті славістів, протягом багатьох років була заступником
голови, її ім’я та публікації відомі і в Україні.
До кола болгарських сподвижників К. Вроцлавського мож-
на зарахувати й відому також в Україні Катю Михайлову, авто-
ра статті «Мотив переселення душі після смерті в дзядовських
піснях слов’ян». Болгарську тематику, зокрема обряд лазару-
вання, подано в розвідці польської фольклористки Йоанни
Млечко «Особистий код в болгарському лазаруванні». Пред-
ставлено також розвідку фольклористки з Хорватії Ліляни
Маркс, присвячену усним народним оповідям.
Доповіді на міжнародних з’їздах славістів відомого етно лінг-
віста професора Єжи Бармінського завжди скликають широку
аудиторію, тому, безперечно, буде цікавою його публікація в ре-
цензованому виданні спільно зі Станіславою Небжеговською-
Бартмінською «Місце культурної інформації в словесному
значенні та в реконструкції мовного образу світу». Привернуть
увагу також статті інших польських учених, які репрезентують
198
різні наукові центри, зокрема директора Інституту славістики
ПАН професора Збігнєва Греня, завідувача кафедри фольклору,
популярної та дитячої літе ра тури Вроцлавського університету
професора Йоланти Луговської, доктора Анни Енгелькінг (Вар-
шава) та багатьох інших дослідників.
Серед зарубіжних авторів хотілося б виокремити також
статтю голови Міжнародної комісії з дослідження слов’ян-
ського фольклору, професора Любинко Раденковича «Водя-
ник та вибрані слов’янські паралелі», яке підіймає цілий пласт
цікавих вірувань ще з дохристиянського прадавнього світу
слов’ян. Дослідження символіки «води», зокрема в народних
баладах, є однією з тем, якою зацікавилася також Міжнародна
комісія з дослідження народних пісень та балад SIEF.
Наукові розвідки доповнюють спогади про К. Вроцлавсько-
го та бібліографія його наукових праць, список кандидатських
дисертацій та магістерських праць, якими він керував.
У спогадах про ювіляра дослідниці з Боснії Маріани
Грумас-Кішиц поряд з образом науковця вимальовуються
чудові людські якості ювіляра, його доброзичливість та ува-
га до кожного. Його можна з впевненістю віднести до тих осо-
бистостей, які завжди залишають помітний слід у душі всіх,
хто з ним спілкується. Його щира усмішка та увага до колег,
друзів, студентів, своєї родини ніколи не зникає з його облич-
чя. У ньому поєднуються високі професійні та людські якості.
Тож з роси та з води Вам, дорогий професоре.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18015 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0051 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:17:18Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вахніна, Л.К. 2011-03-13T22:15:10Z 2011-03-13T22:15:10Z 2009 Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» / Л.К. Вахніна // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 194-198.— укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18015 Рецензія на книгу: Księga dedykowana Profesorowi Krzysztofowi Wrocławskiemu. – Warszawa, 2008. – 409 s. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Рецензії та огляди Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» Article published earlier |
| spellingShingle | Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» Вахніна, Л.К. Рецензії та огляди |
| title | Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» |
| title_full | Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» |
| title_fullStr | Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» |
| title_full_unstemmed | Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» |
| title_short | Книжка до ювілею професора Кшиштофа Вроцлавського «Bunt tradycji. Tradycja buntu» |
| title_sort | книжка до ювілею професора кшиштофа вроцлавського «bunt tradycji. tradycja buntu» |
| topic | Рецензії та огляди |
| topic_facet | Рецензії та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18015 |
| work_keys_str_mv | AT vahnínalk knižkadoûvíleûprofesorakšištofavroclavsʹkogobunttradycjitradycjabuntu |