Фраземна норма та джерела української фразеології
У статті порушено питання визначення параметрів фраземної
 норми сучасної української літературної мови. Розглянуто
 особливості формування джерел фразеології сучасної української
 літературної мови. Показано, що арсенал фраземіки сучасної
 української літературної мо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура слова |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180163 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фраземна норма та джерела української фразеології / Т. Цимбалюк-Скопненко // Культура слова. — 2018. — Вип. 89. — С. 189-196. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860110750252531712 |
|---|---|
| author | Цимбалюк-Скопненко, Т. |
| author_facet | Цимбалюк-Скопненко, Т. |
| citation_txt | Фраземна норма та джерела української фразеології / Т. Цимбалюк-Скопненко // Культура слова. — 2018. — Вип. 89. — С. 189-196. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| description | У статті порушено питання визначення параметрів фраземної
норми сучасної української літературної мови. Розглянуто
особливості формування джерел фразеології сучасної української
літературної мови. Показано, що арсенал фраземіки сучасної
української літературної мови зазнає менших змін, ніж лексика.
Потрібно розробити теорію джерел поповнення фраземного фонду
сучасної української літературної мови, випрацювати практичні
методики добору ФО до словників. У реєстрах академічних
фразеологічних словників міститься значна кількість елементів, які
не властиві українській мові й не можуть бути кваліфіковані в ролі
нормативних. «Фразеологічний словник української мови» у двох
книгах (1993) доречно розглядати як працю, що повною мірою не
відбиває сучасної фраземної норми української мови.
The article raises the question of determining the parameters of the
phraseological norm of modern Ukrainian literary language. The article
deals with the peculiarities of the formation of the sources of phraseology of
modern Ukrainian literary language. The arsenal of phrasemic of modern
Ukrainian literary language undergoes less changes than vocabulary.
It is necessary to develop a theory of sources of replenishment of the
phraseological fund of modern Ukrainian literary language, to work out
practical methods of selecting the PhU for dictionaries. The registers of
academic phraseological dictionaries contain a large number of elements
that are not specific to the Ukrainian language and cannot be qualified as
normative. «The phraseological dictionary of the Ukrainian language» in
two books (1993) is appropriate to consider it as a work, which does not
fully reflect the modern phrasе norm of the Ukrainian language.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:34:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
Культура слова №89’ 2018
УДК 81’37’811.161.2 Тетяна Цимбалюк-Скопненко
ФРАЗЕМНА НОРМА ТА ДЖЕРЕЛА
УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ
У статті порушено питання визначення параметрів фраземної
норми сучасної української літературної мови. Розглянуто
особливості формування джерел фразеології сучасної української
літературної мови. Показано, що арсенал фраземіки сучасної
української літературної мови зазнає менших змін, ніж лексика.
Потрібно розробити теорію джерел поповнення фраземного фонду
сучасної української літературної мови, випрацювати практичні
методики добору ФО до словників. У реєстрах академічних
фразеологічних словників міститься значна кількість елементів, які
не властиві українській мові й не можуть бути кваліфіковані в ролі
нормативних. «Фразеологічний словник української мови» у двох
книгах (1993) доречно розглядати як працю, що повною мірою не
відбиває сучасної фраземної норми української мови.
Ключові слова: українська мова, фраземіка, фразеологія,
фразеографія, словник, літературна норма, літературна мова.
The article raises the question of determining the parameters of the
phraseological norm of modern Ukrainian literary language. The article
deals with the peculiarities of the formation of the sources of phraseology of
modern Ukrainian literary language. The arsenal of phrasemic of modern
Ukrainian literary language undergoes less changes than vocabulary.
It is necessary to develop a theory of sources of replenishment of the
phraseological fund of modern Ukrainian literary language, to work out
practical methods of selecting the PhU for dictionaries. The registers of
academic phraseological dictionaries contain a large number of elements
ÌÎÂÀ ² ×ÀÑ
Тетяна Цимбалюк-Скопненко190
Культура слова №89’ 2018
that are not specifi c to the Ukrainian language and cannot be qualifi ed as
normative. «The phraseological dictionary of the Ukrainian language» in
two books (1993) is appropriate to consider it as a work, which does not
fully refl ect the modern phrasе norm of the Ukrainian language.
Key words: Ukrainian language, phrasemic, phraseology, dictionaries,
literary norm, literary language.
Лінгвісти на прикладі різних мовних підсистем довели,
що швидкість і напрям змін норми літературної мови
безпосередньо залежить від характеру трансформацій
суспільства. За словами О. С. Мельничука, «реальна система
мови <...> становить лише одну з властивостей людського
суспільства, одну з сторін його діяльності» [Мельничук 1981:
25]. Інакше кажучи, переглядові літературної норми передують
певні зміни світогляду мовців. Політичні й економічні
трансформації в Україні, крім усього іншого, активізували
процеси перегляду конфігурації фраземної норми сучасної
української літературної мови. Це можна побачити на прикладі
реєстрів, стилістичного маркування та ілюстраційного
матеріалу академічних фразеографічних кодексів.
Простежити зміни фраземної норми складно. По-перше,
фраземна норма сучасної української літературної мови
вичерпно ще не описана. Дослідники зауважують, що через
низку причин установити межі фраземної норми дуже складно
[Чабаненко 1993: 152]. Проте, ясна річ, це не означає, що такої
норми немає, вона подана у великих одномовних і перекладних
лінгвістичних словниках. Сама природа фразем найбільше
ускладнює опис такої норми, адже ці одиниці зазвичай мають
яскраво виражену конотацію, що може зміщуватися з однієї
функціонально-стилістичної категорії до іншої (наприклад,
зворот на певному етапі у відповідній літературі кваліфіковано
як діалектний, через невеликий проміжок часу він закріплюється
в ролі розмовного, а згодом – як літературний елемент). По-друге,
арсенал фраземіки літературної мови зазнає менших змін, ніж
лексика. По-третє, досі немає однозначної відповіді на питання,
як проводити межу між розмовною та загальновживаною,
діалектною та розмовною, просторічною та розмовною
фраземікою. Залишається відкритим і питання поповнення
Мова і час 191
Культура слова №89’ 2018
джерел фразеології літературної мови, оскільки творчість
більшості письменників, твори яких увійшли до національного
літературного канону, не описана фразеографічно.
Незважаючи на висловлені застереження, певні висновки
щодо змін у фраземній нормі сучасної української літературної
мови вже можна зробити. Як відомо, з кінця ХХ ст. утвердилася
тенденція до вилучення із сучасної української літературної мови
невластивих їй елементів. На практиці це означає, що в нових
словниках лексикографи вже не фіксують певної кількості
зворотів, запозичених з російської мови або скалькованих з
російських взірців. Розглянемо цю тенденцію на прикладі
двох найбільших академічних фразеологічних словників:
«Фразеологічного словника української мови» у двох книгах
(1993) (далі – ФСУМ) та «Словника фразеологізмів української
мови» (2003) (далі – СФУМ). Перший кодекс, безумовно, описує
фразеологічну норму, сформовану в радянську добу, а другий –
закріплює норму кінця ХХ – початку ХХІ ст. Наприклад,
у «Фразеологічному словникові української мови» в реєстрі
зафіксовано одиниці це [оце́] да (ФСУМ: 202), закрива́ти
ла́вочку (ФСУМ: 408), для очи́стки со́вісті (ФСУМ: 594), без
ро́ку ти́ждень (ФСУМ: 761), ска́тертю доро́га (ФСУМ: 815),
ши́то й кри́то (ФСУМ: 963), аж чорта́м то́шно (ФСУМ: 956),
в акура́т (ФСУМ: 14), то́чка в то́чку (ФСУМ: 893), і то́чка
(ФСУМ: 893), до то́чки (ФСУМ: 893), тріпа́ти ім’я́ (ФСУМ:
899), тю́тілька в тю́тільку (ФСУМ: 905), тяп-ляп [тяп та ляп]
(ФСУМ: 908), із тьми вікі́в (ФСУМ: 908), в упор (ФСУМ: 915),
дитя́ча хворо́ба (ФСУМ: 924), ході́ння по му́ках (ФСУМ: 912),
не ва́рта шкі́рка (шку́рка) ви́чинки (ФСУМ: 964) та ін., яких
уже немає в корпусі СФУМу. Якщо вилучення ФО з корпусу
словника вважати рівнозначним виведенню за межі норми,
то, виходить, що ці одиниці в сучасній мові ненормативні.
Усі названі звороти характерні для радянського узусу, про що
свідчать ілюстрації у відповідних словникових статтях. Серед
них не виявлено жодного ілюстративного прикладу, який би
походив з української класики ХІХ – початку ХХ ст. Більшість
із розгляданих зворотів містять у своєму складі компоненти,
що мають виразне неукраїнське походження, як-от складники
в одиницях закрива́ти ла́вочку, для очи́стки со́вісті, аж
Тетяна Цимбалюк-Скопненко192
Культура слова №89’ 2018
чорта́м то́шно, тю́тілька в тю́тільку та ін. Звороти із тьми
вікі́в, не ва́рта шкі́рка (шку́рка) ви́чинки у ФСУМі подані з
ілюстраційними прикладами укладачів, тобто словникові статті
не показують фактичного вживання цих висловів у відповідних
джерелах, а моделюють гіпотетичну ситуацію фразеовживання
згідно з авторськими уподобаннями. (Які вони – можна
тільки гадати). Зворот ши́то й кри́то взагалі подано без
ілюстраційного прикладу, як реєстрову одиницю з відповідним
тлумаченням. Іншими словами, джерелом цих ФО стали самі ж
укладачі, іншої мотивації в поданні такого матеріалу не знайти.
Крім того, відповідно до сучасного наукового підходу одиниці
це [оце́] да, в акура́т не можна визнати фразеологізмами.
В українській кодифікаційній традиції вагоме місце
посідають перекладні словники, які активно впливають на
закріплення норми. Вони здебільшого подають тільки українські
відповідники до цих скалькованих (запозичених) одиниць,
хоч деякі звороти, незафіксовані у СФУМі, у перекладних
словниках подані без обмежувальних ремарок: зачини́ти
крамни́чку (бу́дочку), покінчи́ти з крамни́чкою (РУС1); щоб
чи́ста була́ со́вість (щоб чи́сте було́ сумлі́ння); без но́чі не
туте́шній (хто де); (іноді) без ро́ку ти́ждень; (описово) ду́же
коро́ткий час, зо́всім неда́вно; по́тай, як ніде́ нічо́го; ти́шком,
ти́шком-ни́шком, ни́шком; ши́те й кри́те (ши́то й кри́то);
аж пе́кло сміє́ться (РУССВ); закри́ти (замкну́ти) ла́вочку,
покла́сти край [обору́дкам]; без ро́ку ти́ждень; ска́теркою
(ска́тертю, полотно́м) доро́га; по́тай, ши́то й кри́то [і] шука́й
ві́тра в по́лі; ни́шком, ти́шком, ни́шком-ти́шком, ти́шком-
ни́шком, ни́щечком (РУС2).
І у ФСУМі, і в СФУМі залишилося багато фразеологізмів,
запозичених з російської мови, наприклад, ді́ло нехи́тре
(ФСУМ: 245; СФУМ: 204), слабе́ мі́сце (ФСУМ: 823; СФУМ:
396), на розбі́р шапо́к (ФСУМ: 961; СФУМ: 604) та ін., які
мають українські відповідники (нему́дра (нехи́тра) шту́ка, не
мудро́та, не мудра́ція, не му́дрощі (за аналогією до українських
відповідників, наведених до російських одиниць мудреное
дело, мудреная вещь) (РУС1); болюче, дошкульне місце,
болячка, слаба сторона (РУС1); дошку́льне (вразли́ве, рідше
Мова і час 193
Культура слова №89’ 2018
слабке́) мі́сце (РУС2); на шапкобра́ння (РУС3), на шапкобра́ння
(розхо́дини) (РУС2).
У ФСУМі засвідчено одиниці чуття́ єди́ної роди́ни
(ФСУМ: 288), тво́рча лаборато́рія (ФСУМ: 408), не заросте́
наро́дная тропа́ (ФСУМ: 533), гри́зти грані́т нау́ки (ФСУМ:
194), інжене́р людськи́х душ (ФСУМ: 350), що опинилися
на периферії сучасного мововжитку, перейшли до категорії
застарілої фразеології. Тільки перший із наведених зворотів
українського походження (перше вживання засвідчене у творах
П. Тичини), решта – запозичені з російської мови книжним
шляхом. Наведені в цьому абзаці одиниці не засвідчені
у СФУМі.
У зв’язку з викладеним вище постає питання, якими ж
мають бути джерела поповнення фраземіки літературної
мови? Чи тільки художня література може бути таким
основним джерелом? Різні сучасні зрізи національної мови
показують неоднакову потужність змін фраземного фонду,
наприклад, у молодіжному середовищі (а під його впливом
у ЗМІ та засобах інтернетівської комунікації) модифікація
ідіоматики відбувається досить швидко. У літературній мові ці
процеси набагато повільніші. Таке протиставлення зумовлене
природною специфікою соціальних діалектів (сленгу,
жаргону), покликаних бути максимально експресивними й
розмежувальними у структурі загальнонаціональної мови,
а також надзвичайно потужним чужомовним впливом
(російським та англійським).
Хоч упродовж останніх десятиліть вплив мови ЗМІ на
загальний стан усного літературного мовлення зріс у непомірно
великому масштабі, кодифікація багатьох зворотів, уживаних
у друкованих та електронних мас-медіа, ще не відбулася.
Крім того, наша літературна мова чинить опір надмірній
кількості запозичених чужомовних ФО, як це проілюстрували
раніше. Проте досі немає задовільної відповіді на питання,
чому одиниці, зафіксовані в художній літературі понад 50
або й більше років тому, не стали об’єктом фразеографічного
опрацювання? Невже їх немає в літературній мові тільки тому,
що такі фраземи не засвідчені в академічних словниках? Інше
194
Культура слова №89’ 2018
Тетяна Цимбалюк-Скопненко
питання: наскільки особиста позиція укладачів може впливати
на кодифікацію фразем, як ураховувати реальний узус?
Поки що вітчизняна прескриптивна лінгвістика не має
готових відповідей на ці пекучі питання. Потрібно розробити
теорію джерел поповнення фраземного фонду сучасної
української літературної мови, це допоможе випрацювати
практичні методики добору ФО до словників літературної
мови та унеможливить залучення до кодексів невмотивованих
запозичень і фантомних кальок. Проаналізувавши реєстр
та ілюстраційний матеріал «Фразеологічного словника
української мови» у двох книгах (1993), можемо констатувати,
що це видання в наш час не можна використовувати без
критичного підходу.
Мельничук О. С. Розвиток мови як реальної системи.
Мовознавство. 1981. № 2. С. 22 – 34.
Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української
мови: Навч. посіб. у 3-х ч. Запоріжжя: Вид-во ЗДУ, 1993. Ч. І. 216 с.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ФСУМ – Фразеологічний словник української мови: у 2 кн. Київ:
Наук. думка, 1993. 984 с.
СФУМ – Словник фразеологізмів української мови. Київ: Наук.
думка, 2003. 1104 с.
РУС1 – Російсько-український словник за ред. А. Ю. Кримського
та С. О. Єфремова (1924 – 1933). URL: https://r2u.org.ua/html/krym_
details.html [доступ 25.11.2018].
РУС2 – Російсько-український словник: у 4 т. Київ: Знання, 2011 –
2014.
РУС3 – Російсько-український словник за ред. О. Ізюмова (1930).
URL: https://r2u.org.ua/html/isum_pered.html [доступ 25.11.2018].
РУССВ – Вирган І. О., Пилинська М. М. Російсько-український
словник сталих виразів. 1959. URL: https://r2u.org.ua/html/vyrgan_
pered.html [доступ 25.11.2018].
REFERENCES
Melnychuk, O. S. (1981). The development of language as a real
system. Movoznavstvo, 2, 22 – 34 (in Ukr.)
Мова і час 195
Культура слова №89’ 2018
Chabanenko, V. А. (1993). Stylistics of expressive means of the
Ukrainian language. Zaporizhzhia, І, 216 (in Ukr.)
LEGEND
РУС1 – Krymsky, A. Yu. and Yefremov, S. O. (Ed.) (1924 – 1933).
Russian-Ukrainian dictionary. URL: https://r2u.org.ua/html/krym_details.
html [25.11.2018] (in Ukr.)
РУС2 – Russian-Ukrainian dictionary (4 vol.) (2011 – 2014). Kyiv:
Znannia (in Ukr.)
РУС3 – Iziumov, O. (Ed.) (1930). Russian-Ukrainian dictionary. URL:
https://r2u.org.ua/html/isum_pered.html [25.11.2018] (in Ukr.)
РУССВ – Vyrgan, І. О., Pylynska, М. М. (Ed.) (1959). Russian-
Ukrainian Dictionary of Contemporary Expressions. URL: https://r2u.org.
ua/html/vyrgan_pered.html [25.11.2018] (in Ukr.)
СФУМ – Dictionary of phraseology of the Ukrainian language (2003).
Kyiv: Naukova dumka (in Ukr.)
ФСУМ – Phraseological Dictionary of the Ukrainian language (2 vol.)
(1993). Kyiv: Naukova dumka (in Ukr.)
Статтю отримано 28.11.2018
Tetiana Tsymbaliuk-Skopnenko
PHRASES NORM AND SOURCES OF UKRAINIAN
PHRAZEOLOGY
The article raises the question of determining the parameters of the
phraseological norm of modern Ukrainian literary language. The article
deals with the peculiarities of the formation of the sources of phraseology
of modern Ukrainian literary language. The arsenal of phrasemic
of modern Ukrainian literary language undergoes less changes than
vocabulary. It is necessary to develop a theory of sources of replenishment
of the phraseological fund of modern Ukrainian literary language, to
work out practical methods of selecting the PhU for dictionaries. The
registers of academic phraseological dictionaries contain a large number
of elements that are not specifi c to the Ukrainian language and cannot be
qualifi ed as normative. «The phraseological dictionary of the Ukrainian
language» in two books (1993) is appropriate to consider as a monument
of phraseology, which does not fully refl ect the modern phrasе norm of the
Ukrainian language.
196
Культура слова №89’ 2018
Тетяна Цимбалюк-Скопненко
The arsenal of phrasemics of modern Ukrainian literary language
undergoes less changes than vocabulary. There is still no unequivocal
answer to the question of how to bridge the gap between spoken and
commonly used, dialectal and spoken, spatial and spoken phrasemics.
The question of replenishing the sources of the phraseology of the literary
language remains open, as the works of most Ukrainian writers, whose
works are included in the national literary canon, is not described in a
phraseological way. Since the end of the twentieth century the tendency
towards the removal of improper elements from the modern Ukrainian
literary language has become established. In practice, this means that in
new vocabularies phraseographers no longer capture a certain number
of conversions, borrowed from the Russian language or scalable from
Russian models.
It is necessary to develop a theory of sources of replenishment of the
phraseological fund of modern Ukrainian literary language, to work out
practical methods of selecting the PhU for dictionaries. After analyzing
the register and illustrative material of the phraseological dictionary of
the Ukrainian language in two books (1993), it can be stated that this
publication has become a monument of phraseology in our time and
cannot be used without a critical approach.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180163 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:34:08Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Цимбалюк-Скопненко, Т. 2021-08-15T14:47:57Z 2021-08-15T14:47:57Z 2018 Фраземна норма та джерела української фразеології / Т. Цимбалюк-Скопненко // Культура слова. — 2018. — Вип. 89. — С. 189-196. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180163 81’37’811.161.2 У статті порушено питання визначення параметрів фраземної
 норми сучасної української літературної мови. Розглянуто
 особливості формування джерел фразеології сучасної української
 літературної мови. Показано, що арсенал фраземіки сучасної
 української літературної мови зазнає менших змін, ніж лексика.
 Потрібно розробити теорію джерел поповнення фраземного фонду
 сучасної української літературної мови, випрацювати практичні
 методики добору ФО до словників. У реєстрах академічних
 фразеологічних словників міститься значна кількість елементів, які
 не властиві українській мові й не можуть бути кваліфіковані в ролі
 нормативних. «Фразеологічний словник української мови» у двох
 книгах (1993) доречно розглядати як працю, що повною мірою не
 відбиває сучасної фраземної норми української мови. The article raises the question of determining the parameters of the
 phraseological norm of modern Ukrainian literary language. The article
 deals with the peculiarities of the formation of the sources of phraseology of
 modern Ukrainian literary language. The arsenal of phrasemic of modern
 Ukrainian literary language undergoes less changes than vocabulary.
 It is necessary to develop a theory of sources of replenishment of the
 phraseological fund of modern Ukrainian literary language, to work out
 practical methods of selecting the PhU for dictionaries. The registers of
 academic phraseological dictionaries contain a large number of elements
 that are not specific to the Ukrainian language and cannot be qualified as
 normative. «The phraseological dictionary of the Ukrainian language» in
 two books (1993) is appropriate to consider it as a work, which does not
 fully reflect the modern phrasе norm of the Ukrainian language. uk Інститут української мови НАН України Культура слова Мова і час Фраземна норма та джерела української фразеології Phrases norm and sources of Ukrainian phrazeology Article published earlier |
| spellingShingle | Фраземна норма та джерела української фразеології Цимбалюк-Скопненко, Т. Мова і час |
| title | Фраземна норма та джерела української фразеології |
| title_alt | Phrases norm and sources of Ukrainian phrazeology |
| title_full | Фраземна норма та джерела української фразеології |
| title_fullStr | Фраземна норма та джерела української фразеології |
| title_full_unstemmed | Фраземна норма та джерела української фразеології |
| title_short | Фраземна норма та джерела української фразеології |
| title_sort | фраземна норма та джерела української фразеології |
| topic | Мова і час |
| topic_facet | Мова і час |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180163 |
| work_keys_str_mv | AT cimbalûkskopnenkot frazemnanormatadžerelaukraínsʹkoífrazeologíí AT cimbalûkskopnenkot phrasesnormandsourcesofukrainianphrazeology |