Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини
У статті окреслено основні параметри звукової культури сучасного телевізійного мовлення. Обґрунтовано значення орфоепічної компетентності журналістів дитячих програм. На матеріалах програм для дітей у тернопільському телеефірі виділено найтиповіші порушення орфоепічних норм та визначено їх причи...
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180168 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини / О. Кушнір // Культура слова. — 2018. — Вип. 89. — С. 240-248. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859614136758960128 |
|---|---|
| author | Кушнір, О. |
| author_facet | Кушнір, О. |
| citation_txt | Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини / О. Кушнір // Культура слова. — 2018. — Вип. 89. — С. 240-248. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| description | У статті окреслено основні параметри звукової культури
сучасного телевізійного мовлення. Обґрунтовано значення
орфоепічної компетентності журналістів дитячих програм. На
матеріалах програм для дітей у тернопільському телеефірі виділено
найтиповіші порушення орфоепічних норм та визначено їх причини.
Запропоновано можливі шляхи удосконалення звукової культури
мовлення журналістів на регіональних телеканалах.
In the article the cultural parameters of contemporary television
broadcasting are outlined. The significance of orthoepic competence
of journalist for childrenʼs programs is justified.On the material of the
children’s programs in Ternopil television broadcast the typical violations
of orphoetic norms are singled out and their causes are determined. The
possible ways of the journalists’ sound culture improvement on regional
channels are suggested.
|
| first_indexed | 2025-11-28T16:17:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
240
Культура слова №89’ 2018
УДК 654.19:070(477.84)]:811.161.2’355 Оксана Кушнір
ЗВУКОВА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
ВЕДУЧИХ ДИТЯЧИХ ПРОГРАМ:
ТЕЛЕВІЗІЙНА ПЛАТФОРМА ТЕРНОПІЛЬЩИНИ
У статті окреслено основні параметри звукової культури
сучасного телевізійного мовлення. Обґрунтовано значення
орфоепічної компетентності журналістів дитячих програм. На
матеріалах програм для дітей у тернопільському телеефірі виділено
найтиповіші порушення орфоепічних норм та визначено їх причини.
Запропоновано можливі шляхи удосконалення звукової культури
мовлення журналістів на регіональних телеканалах.
Ключові слова: звукова культура, орфоепічні норми, літературна
вимова, звук, наголошення, милозвучність мови, дитяче телебачення.
In the article the cultural parameters of contemporary television
broadcasting are outlined. The signifi cance of orthoepic competence
of journalist for childrenʼs programs is justifi ed.On the material of the
children’s programs in Ternopil television broadcast the typical violations
of orphoetic norms are singled out and their causes are determined. The
possible ways of the journalists’ sound culture improvement on regional
channels are suggested.
Key words: sound culture, orthoepic norms, literary pronunciation,
sound, stress, language sonority, children’s television.
Професійна діяльність телевізійних та радіожурналістів
тісно повʼязана з усним мовленням. Це найпотужніший
засіб поширення інформації, наймасовіший чинник впливу
на багатомільйонну аудиторію. Сучасний стан культури
усного мовлення в українському аудіовізуальному медійному
просторі є, на жаль, незадовільним. Про це свідчать численні
щоденні помилки професійних мовців у національному теле-
і радіоефірі. Вагома частина мовленнєвих огріхів пов’язана
із вимовою звуків і наголошенням слів, тобто з порушеннями
орфоепічних норм.
Орфоепія української мови була обʼєктом уваги відомих
дослідників С. Головащука, М. Жовтобрюха, А. Коваль,
Л. Мацько, М. Погрібного, Д. Ревуцького, Н. Тоцької,
Мова засобів масової комунікації 241
Культура слова №89’ 2018
Л. Шевченко та ін. У навчальній, науково-довідковій літературі
розкрито сутність орфоепії української мови, сформульовано
норми вимови звуків і наголошення слів. Орфоепічні норми
зафіксовані в орфоепічних словниках.
Дотримання норм літературної вимови в телевізійному
просторі забезпечує єдність літературної мови, є свідченням
мовленнєвої культури журналіста і неодмінною умовою
ефективного спілкування.
Дитяче телебачення – один із найвагоміших чинників
родинного виховання та розвитку дитини. Сьогодні
спостерігаємо гіперактивність медіаспоживання
неповнолітніми телевізійного продукту. Дітей цікавлять
інформаційні матеріали про себе, інших людей, суспільство,
державу та світ. Ведучі дитячих програм не лише інформують
юних телеглядачів, а також впливають на їхню мову, вимову,
словниковий запас, тобто формують культуру усного мовлення.
Досконалий звуковий мовний потік з екрану для засвоєння
літературної вимови результативніший, ніж підручники й
посібники.
У цьому контексті проблема функціонування українського
телевізійного мовлення сьогодні набуває особливої
актуальності, зокрема якість його звукового оформлення.
Специфіку усного мовлення у телеефірі досліджували
у своїх працях А. Погрібний, В. Лизанчук, С. Караванський,
О. Пономарів, В. Радчук, О. Сербенська, Ю. Єлісовенко та
ін. Всебічного й комплексного аналізу потребує і мовлення
дитячих телевізійних програм на Тернопільщині.
З метою виявлення найтиповіших порушень норм
літературної вимови звуків та наголошення слів, з’ясування
причин ненормативної вимови та накреслення шляхів
удосконалення звукової культури на регіональних телеканалах
проведено спостереження за дитячими програмами на
тернопільських телеканалах: «Чарівний ключик» («TV-4»),
«Мамина школа», «Вечірня казка» («ТТБ»), «Телевітамінки»
(«ІНТБ») упродовж 2017 – 2018 років.
Дитяче телебачення багате на форми і жанри: казки,
публіцистичні програми, пригодницькі, науково-фантастичні,
науково-популярні фільми, зустрічі з цікавими людьми,
Оксана Кушнір242
Культура слова №89’ 2018
вікторини, конкурси, мультфільми. Це великі можливості
впливу на дітей, один із найвагоміших засобів формування
повноцінної, гармонійної особистості.
Інформаційно-естетичний потенціал дитячих телепередач
може успішно реалізуватися внаслідок органічного поєднання
«зображення (кадр, колір, графіка), звуку (голос, шум, музика)
та усного слова, які актуалізують різні рівні чуттєвої сфери,
підсилюють сугестію екранного контексту телепродукту»
[Бабенко 2008: 14]. Дитячий медійний дискурс у телевізійному
форматі є одним із найвпливовіших мовленнєвих зразків
для дитячої аудиторії. Маленькі глядачі, сприймаючи слово
ведучих та учасників дитячих телепередач і наслідуючи його,
самі реалізують мовленнєву дію.
Мовлення дитячих телепрограм – це спеціалізоване
використання ведучими мовних засобів у процесі спілкування
з гостями студії, глядацькою аудиторією. Мовлення
тележурналістів юні глядачі сприймають як взірцеве, що
накладає особливу відповідальність на ведучого щодо вибору
ним адекватних засобів вираження змісту повідомлення.
Звукова культура усного літературного мовлення
ґрунтується на дотриманні орфоепічних норм – науково
обґрунтованих правил вимови звуків, звукових комплексів,
наголошення звукового потоку. Основою правильної вимови є
наявність нормативної артикуляційної бази, уміння правильно
вимовляти звуки, інтонувати звуковий потік, що в сукупності
забезпечують чистоту і зрозумілість екранного мовлення.
Досвідчений диктор сказав: «Прислухайтесь, і ви зауважите,
що майже половину слів ми не чуємо, а вловлюємо за змістом.
Слухач же повинен чути, а не прислуховуватись» [Козаков
2006: 3].
Орфоепічні (вимовні) норми літературної мови склалися
відповідно до фонетичних закономірностей, властивих
українській мові. Основні правила української літературної
вимови такі:
1. Українські фонеми й слова вимовляються так само, як і
пишуться.
2. Відсутність «акання». Наголошений і ненаголошений
голосний [о] в усіх позиціях не наближається до [а]: [борошно],
Мова засобів масової комунікації 243
Культура слова №89’ 2018
[вода], [додому], [борода], [Богдан]. Лише в деяких словах
перед складом із наголошеним [у] він вимовляється як [оу]:
[зоузул’а], [лоупух], [коужух].
3. Ненаголошені [е] та [и] виявляють ледве помітну
тенденцію до уподібнення між собою і вимовляються як [еи]
або [ие]: [зеилений], [жиеве], [виеделка], [беири].
4. Дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів
вимовляють дзвінко: [книжка], [зорепад], [гребл’а].
Оглушуємо лише приголосний [г]: [вохко], [к’іхт’і],
[лехко], пишемо: вогко, кігті, легко. Уподібнюється також
приголосний прийменник [з], який перед [к], [п], [т], [ф], [х]
та [с] оглушується й перетворюється в усному мовленні на [с]:
[сферми], [стернопол’а]; перед [ч], [ш] вимовляється як [ш]:
[шшарфом], [шчасом]; перед [ж] і [ч] асимілюється з [ж]:
[жжаром], [рожчавити].
5. Проривний [ґ] завжди вимовляється твердо і виразно:
[ґанок], [ґвалт].
6. Звуки [дж], [дз] вимовляють злито: [джеиреило], [ходжу],
[кукурудза], [саджу].
7. Усі шиплячі звуки в кінці слова і складу, а також перед
голосними [а], [о], [у], [е], [й] вимовляють твердо: [курча],
[н’іж], [н’іч], [чудо], [ручка], [жито].
8. Приголосний [ц] у кінці слова вимовляють м’яко:
[с’т’ілец’], [молодец’]; тверда вимова [ц] буває лише в словах
іншомовного походження та деяких вигуках: [палац], [шприц],
[бац], [клац].
9. Приголосний [р] вимовляємо твердо в кінці складу та
в кінці слова: [з’вір], [комар], [л’ікар], [Харк’іў], [пов’ірте].
На початку складу [р] буває м’яким: [р’асний], [бур’ак],
[чотир’ох], [говор’у].
10. У закінченнях дієслів внаслідок асиміляції
звукосполучення -ться, -шся вимовляють як [-ц’:а], [-с’:а]:
[усміхаjец’:а], [повертаjес’:а].
11. Приголосний [в] не оглушується і не переходить у [ф].
Після голосних у кінці складів і перед приголосними та у кінці
слова вимовляється як [ў]: [зробиў], [даўно], [в’іўторок], [буў],
[шоўк].
Оксана Кушнір244
Культура слова №89’ 2018
12. Милозвучності сприяє існування в українській мові
фонетичних варіантів окремих слів, які виникають унаслідок
чергування звуків [у] – [в], [і] – [й]: уперед – вперед, учений –
вчений, іти – йти.
13. Для усунення важких для вимови збігів голосних і
приголосних в українській мові використовують з, із, зі (з
книжки, зі сходу, зі школи); у, ув, уві (увійшла в хату, ввійшов
у хату, глянув ув очі, бачив уві сні); під, піді, підо (під землею,
піді (підо) мною).
Милозвучність української мови забезпечує правильне
наголошення слів. Неправильне наголошення може спотворити
зміст повідомлення і зіпсувати позитивне враження від усного
мовлення.
Наголос в українській мові вільний, нестабільний, оскільки
він може припадати у слові на будь-який склад (перший,
другий, третій тощо), наприклад: пóїзд, маркéтинг, фено́мен,
співіснувáння, самовдосконáлення. Український наголос
рухомий, тобто в формах того самого слова він може бути
різним, як-от: гопáк – гопакá, лíкар – лікарí, вчúтель – вчителí.
Багато слів мають подвійний наголос, наприклад: зáвжди і
завждú, зокрéма і зокремá, весня́ний і веснянúй, менé і біля мéне,
тебé і у тéбе тощо.
Теледискурс Тернопільщини формують канали
«TV-4», «ТТБ», «ІНТБ». «TV-4» – регіональний інформаційно-
розважальний телеканал Тернопільської області, який
позиціонує себе як канал для сімейного перегляду, що
відображається в його гаслі «З вами щодня». Для дитячого
перегляду телеканал пропонує програму «Чарівний ключик»,
а також мультсеріали, мультфільми у «Дитячій годині»
(11:00, 16:10). «ТТБ» – тернопільська обласна державна
телерадіокомпанія, яка до квітня 2018 року щотижня
транслювала для дітей та дорослих пізнавальний проект
«Мамина школа». Щоденно маленькі глядачі мали змогу
дивитися о 20:45 «Вечірню казку». «ІНТБ» – тернопільський
телевізійний інформаційно-розважальний канал, який кожного
дня пропонує дітям мультфільми і програму «Телевітамінки».
Ведучі та гості аналізованих програм – переважно діти й
підлітки. Вони спілкуються із різними людьми, ознайомлюють
Мова засобів масової комунікації 245
Культура слова №89’ 2018
глядачів з останніми новинами, подіями Тернопільщини
в доступній для них формі. Саме їхню поведінку, мовлення,
жести найчастіше копіюють маленькі телеглядачі. Ведучі
розмовляють українською мовою без перекручувань та
уподібнення власного мовлення до дитячого «сюсюкання».
Здійснений аналіз дотримання орфоепічних норм
у дитячому телевізійному ефірі Тернополя зафіксував чимало
порушень норм вимови:
1. Оглушення дзвінких приголосних у кінці слів і складів:
[дуп], [мет], [каска], [шчоп], [росказала], [р’ат], [сл’іт]
замість [дуб], [мед], [казка], [шчоб], [розказала], [р’ад],
[сл’ід].
2. Ігнорування нескладового [ў], що порушило норми
усного мовлення – «фекання»: [сказаф], [доручиф], [зробиф],
[п’ішоф] замість [сказаў], [доручиў], [зробиў], [п’ішоў].
3. Вплив російської звукової системи помітний
у поодиноких прикладах «акання» – ненаголошений голосний
[о] наближається до [а]: [ароамат], [оасобливо], [роабота]
замість [аромат] [особливо], [робота].
4. Заміна м’якого [т’] свистячим [ц’]: [ц’іл’ки], [стол’іц’],
[проход’ац’] замість [т’іл’ки], [стол’іт’], [проход’ат’].
5. Вимова звука [ш] замість [шч]: [ше] замість [шче],
[шос’] замість [шчос’], [шо] замість [шчо].
6. Напівпом’якшена вимова шиплячих: [ч’ому], [шч’о],
[навч’ан’:а], [д’івч’атка] замість [чому], [шчо], [навчан’:а],
[д’івчатка].
7. Порушення милозвучності вимови у випадках чергувань
службових слів та морфем: прийменників у – в (квітів в саду;
в Брукліні; працюють в професійних хорах); прийменників з –
із – зі (з спортивного залу; один з гравців); постфіксів -ся / -сь
(погодились зробити;дізнаємось про це).
8. Порушення акцентуаційних норм української
літературної мови, що зумовлене елементарним незнанням
правил наголошування загальновживаних українських слів.
Причому помилки наголошування трапляються серед слів
різних частин мови: випáдок, листóпад, навчання́; лéгкий,
нóвий; чотúрнадцять; прúйняти, провéсти; насамперéд замість
Оксана Кушнір246
Культура слова №89’ 2018
вúпадок, листопáд, навчáння; легкúй, новúй; чотирнáдцять;
прийня́ти, провестú; насáмперед.
9. У деяких випадках трапляються наголоси, характерні
для західних регіонів України – виділення передостаннього
складу у слові (під впливом польської мови): привéли, кáжу,
пúшу, бýло, донéсти і подібне («Мамина школа»; «Вечірня
казка»; «Телевітамінки»; «Чарівний ключик»).
Виокремлені орфоепічні порушення фонетичного та
акцентуаційного характеру в дитячому телевізійному ефірі
Тернополя найчастіше трапляються через незнання юними
ведучими норм української літературної вимови та недостатнє
володіння практичними навичками застосування орфоепічних
правил у побутовому та публічному мовленні. Відхилення від
літературної вимови і правильного наголошування у багатьох
випадках виникають унаслідок недостатньо сформованого
артикуляційного апарату журналістів та гостей дитячого
віку, змішування рухомого і нерухомого наголосів. Частина
орфоепічних та акцентуаційних помилок трапляється через
перенесення характерних особливостей звукової системи
польської та російської мов на український ґрунт, що характерно
для розмовної мови тернополян.
Для поліпшення мовленнєвої культури на телебаченні,
зокрема й в ефірі регіональних телевізійних мовників,
варто виробити комплексний підхід до проблеми якості
екранного мовлення на рівні держави, регіональної влади,
редакційних колективів медіа різних рівнів та самих ведучих.
Потрібні спільні зусилля журналістів-практиків, працівників
журналістської освіти, журналістів, учених-лінгвістів,
культурологів, соціологів та інших задля поглиблених наукових
висновків та практичних рекомендацій щодо творчих здобутків
і прорахунків на телеекрані.
Передусім потрібно ввести у шкільну програму предмет
«Орфоепія української мови», який має на меті розкрити
школярам орфоепічну парадигму рідної мови та сформувати
практичні навички нормативного мовлення. Доцільно також
виокремити у навчальному плані факультативні курси,
орієнтовані на практичне оволодіння культурою мови,
зокрема й орфоепією. Вони формуватимуть у майбутніх
Мова засобів масової комунікації 247
Культура слова №89’ 2018
теледикторів, ведучих навички і вміння практичного
застосування фонаційного дихання, артикуляції, вимови, норм
наголошування. Цікавими та результативними можуть бути
майстер-класи, тренінги для учнів та студентів-журналістів за
участю відомих дикторів регіональних та загальнонаціональних
телеканалів, які своїм взірцевим мовленням демонструватимуть
професійну майстерність, імідж та успіх.
Телебачення упевнено вкорінилося у повсякденне життя
сучасних дітей та молоді. А тому й екранне мовлення стало
однією з форм їхнього повсякденного спілкування.
Подальше дослідження культури мовлення в ефірі сучасного
тернопільського телебачення для дітей може залучати лексико-
фразеологічний, граматичний, синтаксичний та стилістичний
рівні української мови, що дозволить комплексно окреслити
стан мовної культури журналістів дитячих програм на
Тернопіллі, виокремити нагальні проблеми поліпшення
ефірного мовлення.
Бабенко В. В. Семіотичний інструментарій у комунікативній
стратегії українського телебачення: автореф. дис. … канд. наук із соц.
комунікацій: 27.00.06. Київ, 2008. 15 с.
«Вечірня казка». URL: http://todtrk.te.ua/kazka.
Козаков Г. Саботаж: Засоби масової комунікації віддзеркалюють
мовно-культурний рівень. Літературна Україна. 2006. 15 червня.
С. 1, 3.
«Мамина школа». URL: http://todtrk.te.ua/m_shkola.
Пенчук І. Л. Телебачення для дітей в Україні: монографія.
Запоріжжя: КПУ, 2011. 384 с.
Сербенська О. А. Культура усного мовлення. Практикум: навч.
посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 216 с.
«Телевітамінки». URL: http://intb.te.ua/category/.
«Чарівний ключик». URL: tv4.te.ua/charivnyi-kliuchyk.
REFERENCES
Babenko, V. (2008). Semiotical tools in the communication strategy
of Ukrainian television: аbstract of the thesis … PhD of of the social
communication: 27.00.06. Kyiv: Taras Shevchenko’s National University
(in Ukr.).
“Vechirnia kazka” (“Evening tale”). URL: http://todtrk.te.ua/kazka.
248
Культура слова №89’ 2018
Kozakov, Н. (2006). Sabotage: The media refl ect the linguistic and
cultural level. Literaturna Ukrayina (Literary Ukraine) (15.06, pp.1, 3).
Kyiv (in Ukr.).
“Mamyna shkola” (“Mother’s school”). URL: http://todtrk.te.ua/m_
shkola.
Penchuk, I. (2011). TV for children in Ukraine: Monograph.
Zaporizhzhia: Classical private University (in Ukr.).
Serbenska, O. (2004). Culture of spoken language. Workshop: tutorial.
Kyiv: Center of educational literature (in Ukr.).
“Televitaminky” (“TV-vitamins”). URL: http://intb.te.ua/category/ /
“Charivnyi kliuchyk” (“The magic key”). URL: tv4.te.ua/charivnyi-
kliuchyk.
Статтю отримано 15.10.2018
Oksana Kushnir
SOUND CULTURE OF SPEECH OF THE
JOURNALISTS FOR CHILDREN’S PROGRAMS:
TV PLATFORM OF TERNOPIL
In the article the cultural parameters of contemporary television
broadcasting are outlined. The main rules of sounds pronunciation and
words stress which form the vocal and consonant harmony of a sound stream
are singled out. It is underlined that the basis of the correct pronunciation is
the presence of normative articulation base, the ability to pronounce sounds
correctly, to intone the sound stream which together will ensure broadcast
clarity.
The signifi cance of orthoepic competence of journalist for children’s
programs is justifi ed as their speech is perceived by young viewers as
an a norm and model to follow which thereby imposes responsibility on
a presenter and the appropriate language means the use expressing the
content of a message.
On the material of the children’s programs in Ternopil television
broadcast the typical violations of orphoetic norms are singled out and
their causes are determined. It is revealed that the majority of language
mistakes are caused by young presenter’s insuffi cient knowledge of
literary pronunciation rules and blind imitation of foreign languages.
The possible ways of the journalists’ sound culture improvement on
regional channels are suggested, which are based on the complex approach
to the problem of broadcasting culture on a state level, regional authorities,
editorial teams on diff erent levels and presenters themselves.
Оксана Кушнір
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180168 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T16:17:58Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кушнір, О. 2021-08-15T14:48:47Z 2021-08-15T14:48:47Z 2018 Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини / О. Кушнір // Культура слова. — 2018. — Вип. 89. — С. 240-248. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0201-419X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180168 654.19:070(477.84)]:811.161.2’355 У статті окреслено основні параметри звукової культури сучасного телевізійного мовлення. Обґрунтовано значення орфоепічної компетентності журналістів дитячих програм. На матеріалах програм для дітей у тернопільському телеефірі виділено найтиповіші порушення орфоепічних норм та визначено їх причини. Запропоновано можливі шляхи удосконалення звукової культури мовлення журналістів на регіональних телеканалах. In the article the cultural parameters of contemporary television broadcasting are outlined. The significance of orthoepic competence of journalist for childrenʼs programs is justified.On the material of the children’s programs in Ternopil television broadcast the typical violations of orphoetic norms are singled out and their causes are determined. The possible ways of the journalists’ sound culture improvement on regional channels are suggested. uk Інститут української мови НАН України Культура слова Мова засобів масової комунікації Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини Sound culture of speech of the journalists for children’s programs: TV platform of Ternopil Article published earlier |
| spellingShingle | Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини Кушнір, О. Мова засобів масової комунікації |
| title | Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини |
| title_alt | Sound culture of speech of the journalists for children’s programs: TV platform of Ternopil |
| title_full | Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини |
| title_fullStr | Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини |
| title_full_unstemmed | Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини |
| title_short | Звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа Тернопільщини |
| title_sort | звукова культура мовлення ведучих дитячих програм: телевізійна платформа тернопільщини |
| topic | Мова засобів масової комунікації |
| topic_facet | Мова засобів масової комунікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180168 |
| work_keys_str_mv | AT kušníro zvukovakulʹturamovlennâvedučihditâčihprogramtelevízíinaplatformaternopílʹŝini AT kušníro soundcultureofspeechofthejournalistsforchildrensprogramstvplatformofternopil |