Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої
Рецензія на книгу: Етнолингвистичка проучавања српског и других словенских језика: у част академика Светлане Толстој / Уред. П. Пипер, Љ. Раденковић. – Београд: САНУ, Одељење језика и књижевности, 2008. – 439 с. – (Српски језик у светлу савремених лингвистичких теорија ; књ. 3)....
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18017 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої / О.О. Микитенко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 203-212. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859982555868037120 |
|---|---|
| author | Микитенко, О.О. |
| author_facet | Микитенко, О.О. |
| citation_txt | Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої / О.О. Микитенко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 203-212. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рецензія на книгу: Етнолингвистичка проучавања српског и других словенских језика: у част академика Светлане Толстој / Уред. П. Пипер, Љ. Раденковић. – Београд: САНУ, Одељење језика и књижевности, 2008. – 439 с. – (Српски језик у светлу савремених лингвистичких теорија ; књ. 3).
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:26:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
203
О. О. Микитенко
СВІТ МОВИ – СВІТ У МОВІ:
ЗБІРНИК НА ПОШАНУ СВІТЛАНИ ТОЛСТОЇ
Етнолингвистичка проучавања српског и других
словенских језика: у част академика Светлане Толстој /
Уред. П. Пипер, Љ. Раденковић. – Београд: САНУ,
Одељење језика и књижевности, 2008. – 439 с. – (Српски
језик у светлу савремених лингвистичких теорија ; књ. 3).
Третю книгу серії «Сербська мова у світлі сучасних лінг-
вістичних теорій» – «Етнолінгвістичне вивчення сербської
та інших слов’ янських мов: на честь академіка Світлани Тол-
стої» – підготовлено Відділенням мови й літератури Серб-
ської академії наук і мистецтв з нагоди 70-річчя визначного
славіста, лінгвіста, дослідника слов’янської народної культу-
ри і фольклору, члена-кореспондента РАН, почесного ака-
деміка Сербської академії наук і мистецтв Світлани Михай-
лівни Толстої, яка є, разом з академіком РАН М. І. Толстим,
засновником школи російської етнолінгвістики – напряму, що
упродовж останніх десятиліть став одним із найпотужніших
і плідних у сучасній науці.
Авторський колектив збірника склали славісти з різних
країн, зокрема Білорусі, Болгарії, Італії, Канади, Німеччини,
Польщі, Росії, Сербії, Словенії, України, Франції, Чехії. Зага-
лом представлено 35 наукових статей, які відбивають широкий
спектр проблем сучасної етнолінгвістики, при цьому більша
частина праць ґрунтується на сербському мовному матеріалі.
Статті у збірнику надруковано сербською та російською мова-
ми, прізвища авторів подано в алфавітному порядку.
Як зазначив у «Передмові» член-кореспондент Серб-
ської академії наук і мистецтв Предраг Пипер, збірник пре-
204
зентує різні напрями досліджень у галузі етнолінгвістики
не лише в Сербії, але і в інших провідних наукових центрах
Європи.
Коротка вступна стаття доктора філологічних наук профе-
сора Л. Раденковича «Світ мови – світ у мові» окреслює основні
етапи наукового шляху С. Толстої, у доробку якої, окрім праць
з етнолінгвістики та вивчення слов’янської народної культури
і фольклору, є також дослідження з морфонології, діалектоло-
гії, лексикології та фразеології, про що промовисто свідчить бі-
бліографія дослідниці (близько 700 позицій). Етнолінгвістич-
на проблематика ввійшла в коло зацікавлень С. М. Толстої ще
під час ознайомлення із живою народною традицією Полісся
упродовж багаторічних експедицій (1974–1995) відділу етно-
лінгвістики і фольклору Інституту слов’янознавства РАН. Цій
архаїчній культурній зоні було присвячено її вагому моногра-
фію «Полесский народный календарь» (Москва, 2005), у якій
авторка показала, як одна локальна традиція може бути клю-
чем для розуміння багатьох важливих питань слов’янської на-
родної культури1. Функціонально-семантичний аспект аналізу,
акцент на повноті значення слова, яке найповніше відкрива-
ється саме в обрядовому контексті, вивчення мови як карти-
ни світу продовжує остання монографія С. М. Толстої «Про-
странство слова. Лексическая семантика в общеславянской
перспективе» (Москва, 2008). Дослідження народної культу-
ри Полісся заклало підвалини «Словника слов’янських старо-
житностей», концепцію укладення якого, тим самим можли-
вості етнолінгвістичного підходу для завдань реконструкції
традиційної духовної культури, було представлено в допові-
ді М. І. Толстого й С. М. Толстої на ІХ Міжнародному конгре-
сі славістів у Києві в 1983 році. На сьогодні, як відомо, видру-
ковано чотири томи цієї важливої праці, останній, п’ятий том,
готується до друку. Слов’янська «нижча міфологія», народна
демонологія – окремий аспект наукових зацікавлень С. Тол-
205
стої, яка, разом з колегами (насамперед з Л. М. Виноградовою),
виробила принципи ідентифікації та опису міфологічних пер-
сонажів, була науковим редактором енциклопедичного слов-
ника зі слов’янської міфології (Москва, 1995, 2002). Цій самій
проблемі було присвячено окремий випуск щорічника «Сла-
вянский и балканский фольклор» (Москва, 2000), відповідаль-
ним редактором якого є С. М. Толстая.
Різнобічні наукові зацікавлення ювілярки спонукали ав-
торів збірника, з-поміж яких колеги й учні Світлани Михай-
лівни, представити статті надзвичайно широкої проблемати-
ки, які водночас об’єднував би загальний етнолінгвістичний
підхід. Так, до аналізу пам’яток давньої писемності зверну-
лися Й. Гркович-Мейджор (Новий Сад), М. І. Зубов (Одеса),
А. Кречмер (Бохум-Відень), О. М. Младенова (Калгарі), ще
раз засвідчивши значний дослідницький потенціал писем-
ної спадщини Православної Славії (Slavia Orthodoxa) для ре-
конструкції культурної та світоглядної парадигми. Етимоло-
гічний та семантичний аналіз на матеріалі діалектної лексики
продовжено в статтях О. Л. Березович та К. В. П’янкової (Єка-
теринбург), М. Белетич (Белград), Ж. Ж. Варбот (Москва),
Д. М. Младенової (Софія), О. І. Якушкіної (Москва), І. Яниш-
кової (Брно). Лінгвістичні дані яскраво демонструють взаємо-
дію різних мовних рівнів, міждіалектних та міжмовних кон-
тактів, вплив народної ети мо логії та мови фольклору тощо.
Відкриває збірник стаття Т. О. Агапкіної (Москва) «... Де
птахи не долітають, де звірі не забігають (про один мотив
схід но слов’янських замовлянь)», присвячена одному з основ-
них мотивів слов’янського поліфункціонального замовляння,
а саме, мотиву вигнання хвороби. На підставі широкого
компаративного аналізу варіантів тексту в різних традиціях
та його згадках у писемних джерелах, а також у ритуальній
практиці, авторка доводить південнослов’янське походження
цього мотиву, яке, до речі, фіксується також в інших жанрах
206
південнослов’янського фольклору. Народна медицина є та-
кож у центрі уваги Т. В. Володіної (Мінськ) («Жіночі хвороби
у народних уявленнях білорусів»), яка вдало поєднує етно-
логічний, лінгвістичний та фольклористичний дискурси
для розкриття багатовекторного змісту традиційного сві-
тосприйняття. А. Л. Топорков (Москва), який також обрав
замовляння предметом наукового розгляду («Осми слення
слова в російських замовляннях ХVІІ–ХVІІІ ст.»), звер тається
до текстологічного аналізу традиції, вирізняючи кілька її
аспектів – технологічний, сакральний та аксіо логічний, дія
яких спричинила характерну, зокрема для пів нічноросійської
традиції, «глибоку рефлексію» щодо магії слова. Фольклорна
текстологія розглядається О. Бєловою та В. Петрухіним
(Моск ва) («Коли Господь почивав... Дуалістична космогонія
в світлі фольклорної текстології»). У контексті дуалістичних
космогоній та народно-християнських вірувань аналізується
один із мотивів легенди про створення світу. Мотив відпочинку
під час творення розглядається на широкому слов’янському,
зокрема українському, матеріалі в контексті сприйняття
фольклорним наративом книжної – біблійної – традиції.
Народне християнство привертає увагу також А. Б. Мороза,
який у статті «Святі слова. Мова святих у фольклорних агіо-
графічних легендах» досліджує типові ситуації, пов’язані з
вербальною дією святого (прокляття, благословення, про-
ро цтво, найменування об’єктів ландшафту тощо), із чим
пов’язується, зокрема, місцева топоніміка.
Деякі статті збірника побудовано на матеріалі традиційної
календарної та родинної обрядовості. Явище народної тер-
мінології на широкому слов’янському матеріалі представила
Л. М. Виноградова у статті «Народна термінологія, пов’язана
зі звичаєм перерядження (східно- і західнослов’янська тра-
диція)». Виходячи з того, що мова є одним із найголовніших
джерел реконструкції змісту та функції обрядового дійства, ав-
207
торка докладно розглянула як загальні терміни, так і прикла-
ди характерної міфологічної лексики, що позначає «страшні»
маски та окремі групи персонажів. Номінаційний бік обряду
та його співвідношення із культурно-термінологічним ря дом
на матеріалі традиційної різдвяної обрядовості розгля дає та-
кож М. Антропов («Білоруська етнокультура та півден но сло-
в’янський контекст: результативність порівняння»). Ав тор
вирізняє два фрагменти білоруської традиції – Різдво та «вед-
межі» дні/свята, які виявляються еквівалентними до певних
південнослов’янських обрядових моделей. Існування в ри-
туально-обрядовій сфері певного термінологічного ряду, як
слушно зауважує автор, сприяє не лише його консервації, а й,
у разі виходу з живого побутування, пам’яті про обрядово-
звичаєву практику. Хрестильній обрядовості присвячено
стат тю С. Небжеговської-Бартмінської (Люблін) «Узяли ми со-
кола, а принесли ангела. Про хрестильні обряди та вірування у
Люблінській області». Ставлячи завдання реконструкції сце-
нарію традиційного обряду хрестин, авторка докладно аналі-
зує його структуру та розглядає пов’язані з ним фольклорні
тексти та вірування. У цікавій статті О. В. Гури «Про смаковий
код весілля» на матеріалі всіх слов’янських традицій ідеться
про кодування через смакові категорії семантики, пов’язаної
зі шлюбом і весіллям. У статті, що продовжує низку праць
останніх років про роль смаку/їжі як коду в мові та культурі,
зосереджено увагу на аналізі найбільш представленої у весіль-
ному обряді символіки «солодкого» та «кислого», що має зага-
лом сексуальну конотацію. Продов жує тему «їжі» як культур-
ного коду Г. І. Кабакова, яка в наз ву статті винесла російську
приказку «Пусть выть уля жет ся, а лень привяжется». Автор-
ка аналізує семантику діалектного російського терміна выть,
що дозволяє побачити певні етнокультурні стереотипи, зо-
крема характерну для традиційної культури модель поведін-
ки за столом, а також ставлення до праці, тим самим визна-
208
чити певні константи людського сприйняття часу, соціуму та
потойбічного світу.
Слов’янська міфологія в порівняльному аспекті стала пред-
метом цілої низки надзвичайно цікавих і проблемних статей.
Якщо А. Лома (Белград) у ґрунтовній статті «Кривий вітер
і звідки він подув (до витоків дуалістичного розуміння вітру
й вогню в індо-європейських традиціях)» звернувся до широ-
кого порівняльного аспекту традицій Славії – Бал кан – Кавка-
зу в синхронному та діахронному зрізах, то М. Мен цей (Люб-
ляна) («Душі у вітрі»), спираючись на працю С. М. Толстої
«Слов’янські міфологічні уявлення про душу»2, зосередила
свою увагу на широко представлених по всій Європі традицій-
них уявленнях про душу як повітряну субстанцію, також не об-
меживши свої спостереження лише слов’янським контекстом.
Л. Раденкович у статті «Душі, що блукають» розвинув тему від-
повідних на родних уявлень переважно на матеріалі демоноло-
гічних пере казів. Розглянувши назви міфологічних істот, відо-
мих у сло в’ян як нічні привиди, та з’ясувавши їх походження,
автор дійшов висновку щодо загальнослов’янського харак-
теру віру вань про блукаючі душі, зокрема ті, що з’являються
у ви гляді вогню чи світла. Ці уявлення пов’язують із перед-
часною чи насильницькою смертю, вони складають спільний
фонд сло в’ян ських демонологічних переказів, які розповіда-
ють про похо дження багатьох міфологічних істот.
На матеріалі балто-слов’янської традиції, слов’янської
та балтійської міфології побудовано статтю М. Михайлова
(Удинє) «Щодо однієї прусько-словенської етнолінгвістичної
паралелі: язичеське свято kresze/krês». Автор розглядає міфоло-
гічний персонаж Kresnik як імовірну іпостась бога-громовика,
що його фіксує лише словенська традиція, та припускає, що
етнолінгвістична паралель між пруським язичницьким святом
kresze, зафіксованим в історичних документах середини
ХV ст., та словенським krês, мотив якого пов’язаний із вогнем,
209
є реалізацією того самого сакрального поняття в межах двох
максимально віддалених міфологічних традицій.
Аналіз міфологічних персонажів у контексті ареальної
етнолінгвістики продовжує стаття Г. А. Плотникової (Москва)
«Демонологізація календарного часу на Балканах: “Тодоровий
тиждень” та сезонні демони “Тодорці”». З’ясовується ареаль-
ний розподіл типів вірувань і обрядів, що побутують упро-
довж першого тижня Великого посту («Тодоровий тиждень»),
відміченого символікою коня. Авторка докладно зупиняється
на аналізі демонічних рис, притаманних образу св. Федора, які
виявляють балканослов’янська та румунська традиції, поясню-
ючи це високим ступенем міфологізації добового, сезонного
та календарного часу в народній традиції балканського Поду-
нав’я. Аналіз категорії «біологічного часу» розкриває М. Івич
(Белград) у статті «Як сербські мовні дані виявляють понятійну
категорію “біологічного часу”». Відомий науковець звертається
до досвіду С. М. Толстої, яка вирізняє критерій “біологічний /
історичний час” 3, і на підставі граматичного й семантичного
розгляду сербського мовного фактажу підтверджує теоре тич -
не та практичне значення такого класифікаційного принципу.
Широкі можливості етнолінгвістичного аналізу для роз-
криття поетики фольклорного тексту яскраво демонструють
статті П. Пласа (Гент) «Короткі апотропеїчні тексти з вовком
у західно-південнослов’янській народній традиції: поетика
і прагматика» та І. А. Седакової (Москва) «Страждання св. Неді-
лі в народних баладах болгар та македонців: етнолінгвістика
і фольклорна поетика».
У деяких статтях етнолінгвістичний аналіз тексту є пере-
думовою виходу на рівень культурно-антропологічного роз-
гляду, де увага зосереджується на світоглядних етнокультур-
них моделях. Аксіологічний аналіз культури, запропонований
у статті Є. Бартмінського (Люблін) «Які цінності беруть участь
у формуванні мовної картини світу слов’ян?», покликаний
210
сприяти реалізації дослідного проекту «Культурно-мовна
картина світу слов’ян та їх сусідів», який було представлено
на ХІV Міжнародному конгресі славістів (Охрид, 2008). Для
польського культурно-мовного кола автор «Словника народ-
них стереотипів та символів» (SSiS�) пропонує 75 концептів
(Дім, Європа, Людина, Свобода, Демократія, Прогрес тощо),
релевантних, на його думку, для порівняльних когнітивних
досліджень у різних традиціях та в безпосередньому зв’язку
мовно-культурних конотацій.
Традиційний погляд на норму поведінки та її порушення до-
сліджує А. Байбурін (Санкт-Петербург) («Правила порушен-
ня правил»). Справедливо вважаючи нормативну сферу сут-
ністю культури, автор вирізняє її експліцитну та імпліцитну
форми. Якщо перша виражається в певних мовних формулах
(заборонах або рекомендаціях), то друга є ніби «розчиненою»
в повсякденному житті й існує тому, бо «так заведено». Ав-
тор зупиняється на розгляді порушення таких норм, як неба-
жаність повернення у вихідну точку із середини шляху; дару-
вання або позичання гострих предметів; звичай не передавати
сіль за столом, деяких інших прикладах, аналіз яких переко-
нує, що з часом у соціумі формується «інша» норма – пору-
шення традиційних правил, яка засвідчує сталість загальної
традиції поведінки.
Досвід сучасної культурної антропології та семіотики про-
довжує Т. В. Цив’ян (Москва) у статті «На сонячну тему», у
якій відомий лінгвіст звертається до аналізу міфологеми
сон це, розглядаючи її в ракурсі «мерехтливої міфології» на
матеріалі двох літературних прикладів. Дослідник вважає, що
у своїй творчості автор – свідомо чи несвідомо – звертається
до етнокультурної моделі світу, набирає з цього запасу, але й
повертає традиції сюжети та образи. Отже, можна говорити
про своєрідну «мерехтливу міфологію», що складається з
окремих слів – фраз – формул тощо, і яку можна побачити
211
в таких текстах, які не мають жодного стосунку до суто «мі-
фологічних». Автор демонструє свою думку на прикладі
сюрреалістичних віршів російського поета першої еміграції
Бориса Поплавського (1903–1935) та нотаток до петербурзь -
кого тексту з архіву відомого російського філолога В. М. То-
порова (1928–2005).
У статті Е. Анастасової (Софія) «Пострадянський фольклор
і ідентичність у Бессарабії» порушується проблема локальної
ідентичності в сучасних умовах транзиції, яку автор на матері-
алі власних спостережень автора (1999–2005) у рамках проек-
ту болгарського фонду з дослідження культурної взаємодії та
експедиції кафедри археології та етнології Одеського держав-
ного університету розглянута на прикладі с. Мирне Одеської
області, у якому проживають 70 % старовірів. Намагаючись
дати відповідь на питання, яким чином «відбувається роз -
виток етнічного та релігійного самоусвідомлення в мульти-
етнічних поселеннях Бессарабії», як «співвідносяться тради -
ційна культура, соціалістична спадщина та політика нової
української держави в побуті та наративах місцевого насе-
лення», авторка аналізує притаманні регіону процеси етніч-
ної консолідації, які виражені в етнонімі бессарабка та опо-
зиції Бессарабія – не є Україна. Для вербальних наративів, які
авторка вважає «пост-радянським фольклором», характер-
на певна міфологізація минулого із домінуванням концептів
«хазяїн» та «порядок». Цікава й проблемна стаття викликає
водночас певні застереження, актуальні також з погляду іс-
нування подіб них процесів в інших регіонах. З огляду на це,
на нашу думку, навряд чи коректно стверджувати, що Україна
«проводить агресивну національну кампанію», і не враховува-
ти вплив інших чинників, зокрема російських ЗМІ на Півдні
України, на формування світоглядних стереотипів. Авторка,
можливо, умисно оминула увагою досвід української науки
з проблеми ідентичності, широко залучивши натомість сучас-
212
ні європейські дослідження, загостривши тим самим пробле-
му і представивши «погляд з боку».
Нарешті, можна виокремити блок статей, що висувають
питання про розширення меж етнолінгвістичного ана лі зу, за-
лучення його методики до вирішення інших актуальних проб-
лем дослідження – вивчення етнокультурної моделі сучасного
міста (П. Пипер, Белград, «Про урбану етнолінгвістику»), роз-
витку лінгвофольклористики (О. Т. Хроленко «Становлення
й перспективи кроскультурної лінгвофольклористики»), а та-
кож вирізнення етносинтаксису як лінгвістичного напряму
(М. Радованович, Новий Сад, «До систематизації лінгвістич-
ного знання: один образ етнолінгвістики – етносинтаксис»).
Без перебільшення можна стверджувати, що збірник «Етно-
лінгвістичне вивчення сербської та інших слов’янських мов:
на честь академіка Світлани Толстої» за проблемністю, теоре-
тичним значенням, широтою аналізу, новизною висловлених
думок, просто надзвичайно цікавим викладом матеріалу тощо
став подією як для етнолінгвістики, так і загалом для славіс-
тичної науки. Його упорядники та автори гідно вшанували
ювілей своєї колеги, друга та вчителя – Світлани Михайлів-
ни Толстої.
1 Гаврилюк Н. К. Про комплексне етнолінгвістичне вивчення поліського
народного календаря і пов’язаних із ним традицій // Слов’янський світ. –
К., 2008. – Вип. 6. – С. 257–269.
2 толстая С. М. Славянские мифологические представления о душе //
Славянский и балканский фольклор: Народная демонология. – М., 2000. –
С. 52–95.
3 толстая С. М. Многозначность и синонимия в общеславянской пер‑
спективе // Јужнословенски филолог. – 2006. – LXII. – С. 17–29.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18017 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0051 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:26:46Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Микитенко, О.О. 2011-03-13T22:17:51Z 2011-03-13T22:17:51Z 2009 Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої / О.О. Микитенко // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 7. — С. 203-212. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. XXXX-0051 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18017 Рецензія на книгу: Етнолингвистичка проучавања српског и других словенских језика: у част академика Светлане Толстој / Уред. П. Пипер, Љ. Раденковић. – Београд: САНУ, Одељење језика и књижевности, 2008. – 439 с. – (Српски језик у светлу савремених лингвистичких теорија ; књ. 3). uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Рецензії та огляди Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої Article published earlier |
| spellingShingle | Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої Микитенко, О.О. Рецензії та огляди |
| title | Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої |
| title_full | Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої |
| title_fullStr | Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої |
| title_full_unstemmed | Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої |
| title_short | Світ мови – світ у мові: збірник на пошану Світлани Толстої |
| title_sort | світ мови – світ у мові: збірник на пошану світлани толстої |
| topic | Рецензії та огляди |
| topic_facet | Рецензії та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18017 |
| work_keys_str_mv | AT mikitenkooo svítmovisvítumovízbírniknapošanusvítlanitolstoí |