Українські поетичні покоління другої половини ХХ століття: мовно-естетичний аналіз

• Published in: Культура слова
• Date: 2019
• Main Author: Дядченко, Г.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут української мови НАН України 2019
• Subjects: Теоретична стилістика
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180184
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Українські поетичні покоління другої половини ХХ століття: мовно-естетичний аналіз / Г. Дядченко // Культура слова. — 2019. — Вип. 90. — С. 104-119. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Розглянуто критерії хронологічної та мовно-естетичної
 стратифікації української поезії кінця ХХ століття. Для
 констатації співвідношення традиції та новаторства використано
 поняття поетичного покоління. Здійснено аналіз мовотворчості
 літературних поколінь другої половини ХХ століття –
 шістдесятників, сімдесятників, вісімдесятників і дев’яностників.
 Наголошено, що головними креативними принципами українського
 поетичного текстотворення розглядуваного періоду є мовно-виражальна свобода, аполітичність, різновекторність естетичних
 програм, образно-естетичний релятивізм, творчий деструктивізм,
 іронічність, “антипоетичність”, ускладнена метафоричність,
 асоціативність, Акцентовано своєрідність поетичної
 мовотворчості другої половини XX століття в контексті
 національної мовно-естетичної традиції. In the article chronological as well as lingual and aesthetical stratification
 of the Ukrainian poetry at the end of the ХХ century is observed. With
 the aim of revealing of the traditional and individual features correlation
 the notion of the poetic generation is used. The author of the article gives
 the analyses of the lingual creative activity of the literary generations at
 the end of the ХХ century such as man of the sixties, seventies, eighties
 and nineties. It is stressed that the dominant creative principals of the
 Ukrainian poetry of the period observed are lingual and expressive freedom,
 indifference towards politics, inequality of the aesthetic programs,
 stylistic eccentricity, imaginative and aesthetic relativity, creative deconstruction,
 irony, “antipoetry”, tend to the complicated metaphorics, contiguity,
 intertextuality. As a result, the poetic creative activity at the end of
 the XX century is defined as an original, ingenious phenomenon which
 differs greatly from the national lingual and aesthetic tradition.