"І весело, і так не скучно, На Великодніх як святках" (національна пам’ять слова: Котляревський – Шевченко – Куліш)
У статті вперше в українському мовознавстві проведено зіставлення художніх (поетичних) і науково-публіцистичних творів, у яких засвідчено слова-символи української національної культури – Великдень, крашанка. Зауважено, що ці слова-поняття є виразниками національної пам’яті, яка закарбована в те...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180196 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "І весело, і так не скучно, На Великодніх як святках" (національна пам’ять слова: Котляревський – Шевченко – Куліш) / С. Єрмоленко // Культура слова. — 2019. — Вип. 91. — С. 7-17. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У статті вперше в українському мовознавстві проведено
зіставлення художніх (поетичних) і науково-публіцистичних
творів, у яких засвідчено слова-символи української національної
культури – Великдень, крашанка. Зауважено, що ці слова-поняття
є виразниками національної пам’яті, яка закарбована в текстах,
словниках, у поколіннях людей, у національно-культурній свідомості
народу. Вихідним стало положення, що пам’ять – психологічна
категорія, притаманна художньому тексту. Вона по-різному
оприявлюється в поетичних і прозових творах і виявляє специфічні
ознаки тексто- і смислотворення в тих текстах. Оскільки кожний
текст твориться в певному стилі, конкретному жанрі, то форми
а також індивідуально-стильової трансформації. Йдеться не лише
про особливості асоціативного мислення суб’єктів, що творять
текст, а й про типові лексико-граматичні й текстові засоби
експлікації понять національної культури.
Письменники І. Котляревський, Т. Шевченко та П. Куліш,
відчуваючи символізм етнокультурних лексем, наповнили їх
конкретно-чуттєвим сприйняттям святкового і буденного,
а також суспільно-культурним змістом. Національна пам’ять
цих слів – потенціал самопізнання. У різних жанрово-стильових
текстах української літературної мови простежено сталість
антитез «високе і знижене», «веселе і сумне», «ліричне і трагічне»,
які пов’язані зі словами-символи Великдень, крашанка. Великдень в
оцінці письменників – це не тільки щорічне християнське свято, а й
ідеалема життя українського народу. |
|---|